CC BY
36
2. Лозовецька В. Т. Теоретико-методолопчш основи професiйного навчання молодшого спецiалiста сiльськогосподарського профiлю: дис ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. Т. Лозовецька - К.; 2002. -579 с.
3. Митина B. C. Модернизация содержания естественно-математического образования в школах США // Педагогика и народное образование за рубежом. Вып. 6 (138). - М., 1989. - С. 6-20.
4. Радкевич В. Особистiсно-орieнтований шдхвд до тдготовки майбутшх фахiвцiв у професшнш шкот / В. Радкевич // Сучасш шформацшт технологи i шновацшш методики навчання у шдготовщ фахiвцiв: методолопя, теорiя, досвiд, проблеми // 3б. наук. праць у 2-х ч. Ч. 1. - Ки1в-Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2002. - С. 63-69.
5. Радкевич В. Педагопчш умови формування технолопчно1 культури у педагопв професшно-художньо! школи // Професшна освiта: педагогiка i психологiя. Польсько-укра1нський журнал, вип. VI. - К., 2008 - С. 81-87.
6. Стефаненко П. Навчання у сшвробггництш як педагопчна технолопя особистiсно орieнтованого пiдходу / П. Стефаненко // Педагопка i психологiя професшно1 освгга. - 2003. - № 3. - С. 30-40.
7. Трошюн О. В. 1нновацшно-акмеолопчний супровiд процесу розвитку шщативи фахiвця / О. В. Трошюн // Педагопчш шновацп: ще1, реалil, перспективи. Зб. наук. праць. - К.: Логос, 2000. - С. 101-105.
УДК [37: 7.012:504]
В. Ф. ПРУСАК
ОСОБЛИВОСТ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО СВ1ТОГЛЯДУ МАЙБУТНЬОГО ДИЗАЙНЕРА В СИСТЕМ1 НЕПЕРЕРВНО1 ОСВ1ТИ
Визначет особливостi екологiчного свтогляду майбутнього дизайнера та умови його формування в cucmeMi неперервног освти nid впливом виховних i педагогiчних чинниюв на рiзних рiвнях у ходi nолiкульmурного виховання, на оcновi сформованого eкологiчного мислення iндuвiда та ткного взаемозв'язку свтоглядних i професшних орieнmацiй. Процес становлення eкологiчноi свтоглядног позицй вiдбуваemьcя завдяки eкологiзацii освти загалом i дизайн-освти зокрема.
Ключовi слова: майбуттй дизайнер, eкологiчнuй свтогляд, eкологiчна культура, eкологiчнe мислення, пол^льтурне виховання.
В. Ф. ПРУСАК
ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО МИРОВОЗЗРЕНИЯ БУДУЩЕГО ДИЗАЙНЕРА В СИСТЕМЕ НЕПРЕРЫВНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Определены особенности экологического мировоззрения будущего дизайнера и условия его формирования в системе непрерывного образования под влиянием воспитательных и педагогических факторов на разных уровнях в процессе поликультурного воспитания, на основании сформированного мышления индивида и тесной взаимосвязи мировоззренческих и профессиональных ориентаций. Процесс становления экологической мировоззренческой позиции совершается благодаря экологизации образования в целом и дизайн-образования непосредственно.
Ключевые слова: будущий дизайнер, экологическое мировозрение, экологическая культура, экологическое мышление, поликультурное воспитание.
V. F. PRUSAK
FORMING OF ENVIRONMENTAL OUTLOOK OF THE FUTURE DESIGNER IN THE SYSTEM OF CONTINUOUS EDUCATION
The paper determines the peculiarities of environmental outlook of the future designer and conditions of its forming in the system of continuous education under the influence of a number of educational and pedagogical factors at different levels, namely in the course of multicultural education, on the basis of formed ecological thinking of an individual and close interconnection of ideological and vocational orientations. The process of formation of an environmental ideological position takes place due to ecologization of education in general and in particularly design education.
Key words: future designer, environmental outlook, ecological culture, ecological thinking, multicultural education.
Одшею з потреб людини, що задовiльняeться в процес здобуття освiти, е прагнення створити загальне уявлення про навколишне середовище, в якому вiдбуваеться !! становленння як фахiвця. Цiлiсне уявлення про св^ дае змогу людинi глибше зрозумiти значення i цiннiсть власно! професшно! дiяльностi. Тому в тдготовщ майбутнього дизайнера разом з фаховими наявш екологiчнi знания, що надають його дiяльностi свиоглядно! осмисленост!
Сьогодш екологiчнi знания набувають статусу свиоглядних, i потребують постiйного оновления на рiзних етапах та усiх сферах життедiяльностi людини. Постае проблема неперервно! еколопчно! освiти, мета яко! - формування екологiчного свiтогляду, заснованого на едносп людини та природи. Головна завдання еколопчно! освiти: формування високо! культури ставления до природи i ново! системи щнностей; вихования сощально-еколопчно! активностi людини; розвиток здатностi моделювати та прогнозувати наслiдки дiяльностi щодо навколишнього середовища; забезпечувати можливостi отримання основних уявлень про природнi екосистеми та шляхи безпечно! взаемоди людини i навколишнього середовища тощо. В умовах розвитку неперервно! освiти еколопчт знания набувають все бiльшого значення i стають одним з ключових положень формування особистосп майбутнього фахiвця.
Питания еколопчно! пiдготовки е актуальними в сучасних наукових дослiджения. У роботах О. Бойчука, О. Гешсаретського, В. Даниленка, Л. Жадово!, К. Кондратьево!, Г. Кур'ерово!, В. Сидоренка, Ю. Шатiна й iнших науковщв розглянуто проблеми визначения ролi та мюця еколопчно! складово! у дизайш. З об'ективним розумiниям проблем еколопчно! освiти i вихования знайомлять Г. Б^вський, I. Костицька, Т. Ншова, М. Падун, Г. Пустовiт, Р. Фурдуй, С. Шмалей. Напрями розвитку сучасних фшософських, психолого-педагогiчних та еколопчних тенденцiй вирiшения екологiчних проблем глобального масштабу розглядали В. Вернадський, В. Крисаченко, А. Маслоу та ш. П. Бачинський, В. Кушерець, В. Ломакович, В. Марченко, Т. Мишаткша, А. Степанюк, G. Подольська та iншi вченi звертають увагу на важливi моменти в екологiчнiй освт: фундаменталiзацiю, свiтоглядну спрямованiсть та !! вагомiсть на шляху збалансованого розвитку, посилення еколопчно! домiнанти у навчально-виховному процесi, екологiзацiю освiти та ll технологiзацiю i неперервнiсть.
Метою статт е визначения особливостей екологiчного свiтогляду майбутнього дизайнера та умов його формування в системi неперервно! освии.
Визначимо насамперед особливостi еколопчного свiтогляду майбутнього дизайнера. Врахувания особливостей формування еколопчного свиогляду, змiн i принцитв управлiння ним дають змогу тдтримувати сталiсть людського iснувания на рiвнi окремого iндивiда та людсько! спiльноти у бiосферi. Актуальною проблемою майбутнього стае розробка нових свиоглядних позицш, що формують систему щнностей, орiентацiй гармони людини i природи, дп людини згiдно iз законами природи. Тому формування свтогляду, який дав би змогу освоювати професшну дiяльнiсть на основi сучасного розумшия природи, е надзвичайно актуальним завданням, тiсно пов'язане зi свiдомiстю людей, рiвнем !хньо! освiченостi та вихованосп, прiоритетами !хнiх моральних цiнностей, що сформувалися в сучасному суспiльствi [10, с. 21-29].
Еколопя, як галузь знань, набувае iнтенсивного поширения, ютотно впливае на переорiентацiю цiлей освпи, а також на як1сть тдготовки i перепiдготовки фахiвцiв i покликана формувати широкий погляд на навколишнш свiт, людство та природу [6, с. 82].
Свиогляд - це сустльна форма самосвiдомостi людини. Його розглядають, як перетин образу свгту, самообразу людини, !! самопроекци на свгт i самовизначения у свт. На вiдмiну вiд iндивiдуально! самосвщомосп, свiтогляд е дуже стiйким утворениям. Це самосвiдомiсть людини, стало зорiентовано! у свiтi [2].
Екологiчний свпогляд е своерiдного роду мобiлiзацiйною програмою щодо включения людини у стосунки з природою. Ця програма закладаеться в процесi освiти. На думку В. Червонецького, еколопчна пiдготовка дозволить набагато докладшше сформувати ставления до сощальних проблем довк1лля, наслiдкiв дiяльностi людини у навколишньому середовищi, встановити !! результативнiсть, вiдповiднiсть здоровому глузду, певним нормам i принципам
моралi, створить вiдповiдний психолопчний стан, який вплине на прийняття рiшень щодо навколишнього середовища i моральну вiдповiдальнiсть за наслiдки втшення [11, с. 76-81].
Вiдповiдно процес формування еколопчно1 свиоглядно1 позицп ввдбуваеться завдяки еколопзацп освiти. Це забезпечуеться шляхом введення в навчальнi програми спещальних дисциплiн екологiчного спрямування, а також наповнення iнших дисциплiн матерiалом екологiчного змiсту. Мета еколопзацп осв^и - переорieнтацiя свiтогляду в процес навчання з антропоцентричного на бюсфероцентричний. Вона мае забезпечити екологiчно ввдповвдальну поведiнку протягом усього життя, вироблення мiждисциплiнарного пiдходу в процесi навчання i пiзнання, необхiдного для виршення сучасних життево важливих локальних, репональних i глобальних проблем i руху до екобезпечного майбутнього [4, с. 307]. Таким чином, еколопзащя розглядаеться як процес впровадження нових технолопчних систем людсько! дiяльностi без поминого погiршення, а навпаки, з метою покращення природного середовища. Крiм того, виокремлюеться свггоглядна функцiя екологи, яка вшграе роль засобу трансформування в особиспсш цiнностi, iдеали, мрп, переконання, подп, сподшання, тобто в усе, що е основою свiтогляду майбутнього фахiвця.
Потреби суспiльного виробництва сприяли виникненню напрямiв прикладно! екологИ, як зумовлюються галузевими особливостями застосування еколопчних знань у професiйнiй дiяльностi людини. «Цшком логiчним став той факт, що на певному етапi свого розвитку, пiд впливом знань соцiально-економiчноl практики, як термiн, так i вся наука «еколопя» почали обслуговувати широкий спектр галузевих i мiжгалузевих до^джень» [1, с. 21]. У зв'язку з тим, що проектно-художня дiяльнiсть також все бiльше набувае нових рис, яш вiдображають еколопчну свiдомiсть, нинi з'явилася необхiднiсть виокремити еколопчний дизайн, який вирiшуе проблему сприятливого впливу на людину проектованого навколишнього середовища.
Дизайнерська дiяльнiсть - це суб'ект-об'ектш вiдносини, котрi формуються в контекстi конкретних соцiокультурних умов як певне коло регулятивних формоутворюючих вдей, що включають завдання, матерiал, засоби i способи дiяльностi, через яш самоздiйснюеться i самостверджуеться суб'ект в процес трансформаци суб'ективного в об'ективне. В концепцiях дизайнерсько1 даяльносп утiлюеться безупинне розширення свободи i самореалiзацil особистостi. В структурi дизайнерсько1 дiяльностi виокремлюеться iнварiантно-реверсивнi та iманентнi патерни, що розкриваються у формах тзнавально1 й практично1 дiяльностi суб'екта, здатних впливати на виникнення нових ефективних дизайнерських виробiв. Через суб'ект-об'ектне вiдношення дизайнерський процес ствввдноситься з глибинними соцiокультурними нацiональними засадами сустльства. Дизайнерська дiяльнiсть - це процес, що включае цiль, засоби, результат, типи i форми дiяльностi, як1 рiзняться за суб'ектом, об'ектом, функщями i цiлями. Результатом дизайнерсько1 дiяльностi е виникнення соцiального, культурного, цившзацшного феномена, що являе собою продукт дiяльностi з проектування предметного свггу, розробки екологiчно чистих виробiв, рацюнально1 побудови предметного середовища, адекватних сучасному суспiльству [9, с. 15].
Людина, проектуючи i створюючи навколишне середовище, стала застосовувати такi шструменти, технологи, матерiали, як1 здатнi порушувати рiвновагу природних процесш. 1з приходом iндустрiалiзацil напрями роботи дизайнера стали набагато ширшими. Сьогоднi складно уявити будь-яку сферу людсько1 дiяльностi, в яшй не працював би дизайнер [5, с. 47]. Тому важливою рисою еколопчного свiтогляду майбутнього дизайнера е усввдомлення сощально1 функцil ще1 професil у життi суспiльства.
Зовтшнш прояв свiтогляду - культура. Разом з тим вона не е природним явищем. Культура досягаеться навчанням, освтою, тривалим тренiнгом. Свiтогляднi теорп (iдеl) зумовлюють методологiю виховання i навчання, становлення творчо-гуманiтарного (планетарно-космiчного) типу особистосп як цiлiсного суб'екта культури [12, с. 35]. Тому в процеа фахово1 освiти дизайнер формуеться як полiкультурна особистiсть, котра, зокрема, проявляе високу екологiчну культуру. Саме полшультуршсть е особливiстю його еколопчного свиогляду.
Ще одна особливiсть еколопчного свиогляду майбутнього дизайнера - псний взаемозв'язок свiтоглядних i професiйних орiентацiй. Професiя дизайнера поеднуе риси взаемодп людини з художнiм образом, природою, техшкою та самою людиною. Поеднанння вимог цих вiдношень е складним. На думку польського вченого Т. Граца, найважче поеднати
суб'ективну сутшсть людини i гуманiзацiю вiдношення «людина - людина» та «людина -техшка». Оскшьки людина - неповторна цiлiснiсть, ïï не можна розглядати як суму елеменпв (зокрема потреб, цiнностeй, поведшки, здiбностeй, ставлення до iншиx тощо). Сyтнiстю людини е ïï людський контекст, а yнiкaльнa природа людини рeaлiзyeться через зв'язки з шшими людьми; людина свiдомa сaмоï себе, самоутвердження як чинник нашого досв^ становить процес безперервний i багатоетапний, людина мае можливють вибору i е ютотою з власними задумами та нaмiрaми, що виявляеться у досягненш мети, оцiнкax, творeннi значень та штерпретацп сенсу; природу людини характеризуе постшна eволюцiя, прагнення до сaморeaлiзaцiï в рiзниx сферах життя, в тому числi профeсiйнiй [3, с. 159-160].
Таким чином, особливистями еколопчного свиогляду майбутнього дизайнера е псний взаемозв'язок соцiaльниx, особистiсниx та професшних орiентaцiй.
На нашу думку, умовами формування еколопчного свиогляду в систeмi нeпeрeрвноï освiти е:
• бaгaторiвнeвe формування eкологiчного свiтоглядy;
• пол^льтурне виховання стyдeнтiв в умовах освиньо-виховного середовища вузу;
• розвиток поглибленого еколопчного мислення та формування aктивноï eкологiчноï позицiï.
За пeршоï умови нeобxiдно враховувати, що свиогляд може бути подiлeний на так рiвнi оргашзаци: свiтовiдчyття, свiтосприйняття, свпорозумшня. Свiтовiдчyття -нaйбeзпосeрeднiший за змютом спосiб ствердження свiтоглядy. Бiльш конкретно, шж у свiтовiдчyттi, вже як такий, що е доступним «огляду», свiт постае на рiвнi свиосприйняття. Подaльшоï своеï конкрeтизaцiï свiтосприйняття дютае на бiльш високому рiвнi оргашзаци свiтоглядного змiстy - на рiвнi свiторозyмiння. Тут образ свiтy набувае рис картини свiтy. Вiдповiдно до типу свтогляду, в межах якого й засобами якого вона здшснюеться, картина свггу може бути мiфологiчною або рeлiгiйною, буденною або науковою.
Тому формування еколопчного свпогляду студента вде вiд знань (поняття про те, чим е даний предмет) до тзнання (поняття про суть, природу, походження екологи, ïï мюце в систeмi освiти, чинниках, процес та тeндeнцiяx ïï розвитку, а також розвитку eкологiчноï ситyaцiï), до вмотивованого бажання i нeобxiдностi збереження природи. Ця умова формування еколопчного свиогляду забезпечуеться нeпeрeрвнiстю фaxовоï освпи дизaйнeрiв.
Оск1льки проблеми формування eкологiчноï пiдготовки мaйбyтнix дизaйнeрiв мають чико виражену свiтогляднy спрямовaнiсть, вони можуть бути yспiшно вирiшeннi лише в контексп полiкyльтyрного вихованння. Полiкyльтyрнe виховання майбутшх дизaйнeрiв в умовах освпньо-виховного середовища вузу рeaлiзyеться шляхом: використання виховного потeнцiaлy yсix фахових дисциплш для сприйняття системи профeсiйниx щнностей; поглиблення зaгaльнокyльтyрноï пiдготовки стyдeнтiв у процес викладання сустльно-гyмaнiтaрниx та природничих дисциплiн; iнтeгрaцiï зaгaльноï' та профeсiйноï пiдготовки з полiкyльтyрним вихованням; формування пiзнaвaльного iнтeрeсy стyдeнтiв до свiтовоï eкологiчноï культури; формування позитивноï мотивaцiï' до сприйняття eкологiчноï шформаци та ïï активного використання; формування потреби удосконалення i тдвищення власного рiвня eкологiчноï культури.
Важливою умовою формування еколопчного свиогляду, що допомагае досягнути позитивних змiн в довшлл^ е критичнiсть eкологiчного мислення та формування aктивноï eкологiчноï' позицiï. На щй основi виробляеться здaтнiсть приймати eкологiчно вивaжeнi рiшeння, виявляти сутшсть eкологiчниx проблем i визначати способи ïx вирiшeння.
Як бачимо, eкологiчний свiтогляд майбутнього дизайнера формуеться у процеа нeпeрeрвноï освiти пiд впливом виховних i пeдaгогiчниx чинник1в: на рiзниx рiвняx, у xодi пол^льтурного виховання, на основi сформованого еколопчного мислення шдиввда.
Таким чином, у систeмi нeпeрeрвноï eкологiчноï тдготовки майбутнього дизайнера одним з базових компоненпв е формування еколопчного свиогляду на кожному з етатв зaгaльноï' та профeсiйноï пiдготовки. Введення у змют навчання eкологiчниx дисциплiн повинно оргашчно поеднуватися з максимальним використання потенщалу всix навчальних дисциплiн у контекст розвитку позитивноï мотивaцiï' до поглиблення та вдосконалення eкологiчниx знань. Змют eкологiчноï' пiдготовки дизайнера доцiльно визначити як систему знань про предметш гaлyзi eкологiï в контeкстi вивчення дисциплiн, що забезпечують
формування та розвиток професшно важливих особиспсних якостей студента. Основу змюту екодизайнерських дисциплiн становить система знань про ввдповвдш прeдмeтнi галузг
Екологiчi знання за сво1'м змютом мають мiждисциплiнaрний характер, в ïx межах ввдбуваеться як трaнсформaцiя вдейних i моральних орiентирiв свiтобaчeння, так i оргашзащя людського дiяльнiсного ставлення до свiтy. Екологiчi знання повинш давати розyмiння того, як досягти симбюзу тexнiки, виробництва i природи - цих неузгоджених нинi компоненпв бiосфeри i соцiосфeри.
За ршнем узагальнення eкологiчнi знання можна подшити на локaльнi, тeмaтичнi, прeдмeтнi та фшософсьш, якi е нaскрiзними для шлькох навчальних дисциплiн. Авторська програма нaскрiзноï' eкологiчноï пiдготовки стyдeнтiв спещальносп «Дизайн» охоплюе дисциплiни освiтньо-профeсiйниx програм пiдготовки бакалавра, спeцiaлiстa, мaгiстрa. Ввдповвдно до програми eкологiчний змiст певною мiрою включають практично всi дисциплши навчального плану пiдготовки дизaйнeрiв. У кшцевому рахунку, програма мае на меп, не накопичення студентом протягом навчання eкологiчниx знань, а створення системи eкологiчниx знань, yмiнь та навичок, набуття, яких розширить та сформуе eкологiчний свiтогляд, змiнить сввдомють майбутнього дизайнера. Екологiчнa складова його мислення стане нормою поведшки, фаховою установкою, визначить особиспсну позищю, ввдбудеться пeрeорiентaцiя профeсiйниx цiнностeй [8].
Особливе мiсцe у пiдготовцi мaйбyтнix дизaйнeрiв займають спeцiaльнi та профeсiйно орiентовaнi дисциплiни, оск1льки на ïx основi формуеться свiтогляд фaxiвця з дизайну. Проввдне мiсцe серед таких дисциплш на освiтно-квaлiфiкaцiйномy рiвнi «мaгiстр», займае навчальний курс «Екологiчний дизайн», де розкриваються тeорeтичнi положения формування еколопчного дизайну як свиогляду сyспiльствa [7].
Шд час формування eкологiчного свиогляду в систeмi нeпeрeрвноï освiти рeaлiзyються свiтогляднa, освiтньо-виxовнa, вaлeологiчнa, природоохоронна, адаптивна, гносеолопчна, iнформaтивнa, креативно-мистецька та сощальна фyнкцiï нeпeрeрвноï освiти, що й стане предметом наших подальших до^джень.
Л1ТЕРАТУРА:
1. Васюта О. А. Еколопчна полiтикa: нaцiонaльнi та глобальш рeaлiï. У 4 т. / Васюта О. А., Васюта С. I., ФЫпчук Г. Г. - Чершвщ : Зелена Буковина, 2003. - Т. 1. - 480 с.
2. Васянович Г. П. Вступ до фшософп: навч. поЫбник / Г. П. Васянович. - Льв1в: Норма, 2001. -216 с.
3. Грац Т. Основш умови eфeктивностi профeсiйноï тдготовки кaдрiв / Т. Грац // Педагопка i псиxологiя профeсiйноï освгти. - 2001. - № 1. - С. 157-164.
4. Еколопчна eнциклопeдiя: У 3 т. / редкол.: А. В. Толстоухов (гол. ред.) та ш. - К.: ТОВ «Центр еколопчно1 освiти та шформаци», 2006. - Т. 1. - 432 с.
5. Звешгородський Д. Л. Екодизайн та його коефщент корисно1 Aiï / Д. Л. Звешгородський // Вiсник ХДАДМ. - 2009. - № 6. - С. 47-51.
6. Мамедов Н. М. Основания экологического образования / Н. М. Мамедов // Философия экологического образования: монография / под общ. ред. И. К. Лисеева. - М.: Прогресс-Традиция, 2001. - С. 72-88.
7. Прусак В. Ф. Еколопчний дизайн: навч. поЫбник для студенлв спещальноста 8.020210 «Дизайн» освiтньо-квaлiфiкaцiйного р1вня «мапстр» / В. Ф. Прусак, Н. Г. Лук'янчук. - Л^в: РВВ НЛТУ Украши, 2008. - 134 с.
8. Прусак В. Ф. Програма нас^зно1 еколопчно1 тдготовки студенлв спещальноста «дизайн» напряму 0202 «мистецтво» / В. Ф. Прусак. - Л^в: РВВ УкрДЛТУ, 2004. - 10 с.
9. Рижова I. С. Дизайн як фактор гармотзацп вщносин сустльства i особистостi: методолопчш засади: автореф. дис. ... д.-ра фшос. наук: 09.00.03 / 1рина Стaнiслaвiвнa Рижова. - К., 2008. -32 с.
10. Совпра С. Еколопчна освгга в контeкстi. трaнсформaцiï нацюнально1 системи освiти / С. Совпра // Пeдaгогiкa i псиxологiя професшно1 освiти. - 2008. - № 6. - С. 21-30.
11. Червонецький В. В. Еколопчна освгга учшв краш Сxiдноï та Центрально1 ввропи / В. В. Червонецький. - Донецьк : Юго-Восток, 1998. - 284 с.
12. Черепанова С. О. Людина культури у творчому сиш^ фшософп освгга та мистецтва: перспективи XXI столптя / С. О. Черепанова // Гуматтарш науки. - 2001. - № 1. - С. 34-52.
