CC BY
47
2. При переход! до модел1 стaлого розвитку вaжливим e досягнення сусшльного прогресу.
3. Зaстосyвaння системного тдходу для оцiнювaння сусшльного прогресу e нaдзвичaйно aктyaльним, оскшьки дae змогу врaхyвaти р1зш aспекти сусшльного життя. У св1товш прaктицi було розроблено тa aпробовaно р1зш тдходи, основним з яких e зaстосyвaння Iндикaторa спрaвжнього прогресу, який врaховye економ1чш, еколопчш, соцiaльнi aспекти життя сyспiльствa, a тaкож деяк види неринково1' д1яльност1.
4. Згaдaний iндикaтор дae змогу ощнити добробут нaселення, як тя-кий, що зaлежить не лише вщ економ1чного прогресу, aле й вщ широкого спектру немaтерiaльних випд.
Лiтeрaтyрa
1. Згyрoвcький М. Укрaïнa у глобaльних вимiрaх ararora розвитку // Гaзетa мДзеркaло тижня". - № 19, 20-26 трaвня 2006 р.
2. Ос^вт тeрмiни тa визнaчeння до Концепцп переходу Укршни до стaлого розвитку. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.gska2.rada.gov.ua
3. Сeмeнюк Е.П. Фшософсью зясяди сгалого розвитку. - Льв1в : Вид-во "АФ!шя", 2002. - 200 с.
4. Синя^вич I.M. Еколопзящя розвитку: об'eктивнa необхщнють, методи, прiоритети // ЕКОНОМшЯ УКРЯшИ. - 2004. - № 1. - С. 27-35.
5. Clayton A.M., Radcliffe N.J. Sustainability (a system approach). - London, 1996. - 257 р.
6. Costanza R., Erickson J., Fligger K., Adams A., Adams, C., Altschuler B., Balter S., Kelly J. Estimates of the Genuine Progress Indicator (GPI) for Vermont, Chittenden County and Burlington, from 1950 to 2000. - Ecological Economics. - 51 (1). - P. 139-155.
7. Daly H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and applications. - Washington : Island Press, 2004. - 454 p. _
УДК 656.61(447) Здобувач С. Ф. Слесаренок - 1нститут проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти, м. Одеса
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ПРИБЕРЕЖНИХ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГ1ДЬ ШВШЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я
Водш екосистеми забезпечують цшу низку послуг, noTpiGHHx для сталого фун-кцiонування навколишнього середовища, а також eK0H0Mi4H0r0 та сощального розвитку суспiльства. Тодi як потреби в цих послугах невпинно зростають, йдеться зок-рема про потреби щодо нiвелювання негативних наслщюв глобальних змiн клiмату та екстремальних погодних явищ, можливостi екосистем надавати таю послуги зни-жуються. На прикладi водно-болотних угiдь промислово-рекреащйноi зони "Пере-сип-Лузанiвкам дано еколого-економiчну ощнку потенцiалу екосистемних послуг ветландiв твшчного Причорномор'я.
Competitor S.F. Slesarenok - Institute ofproblems of market and ekonomiko-
ecological researches of NAS of Ukraine, Odessa
Ekologo-ekonomichna estimation of potential of ecosystem services of the coastal area the north of Black sea was done
The set of services are provided by water ecosystem, which are need for sustainable functioning the environment, economic and social development of society. In the same ti-
me, when the need on such services increase, including the need on softening the negative consequences of Climate Changes and climate extremes, the capacity ecosystem to provide such services are decreasing. On the example of wetlands of the industrial-recreation area "Peresyp-Luzanivka" the environmental & economic assessment of the capacity of the ecosystems services of the coastal area the north of Black sea was done.
У наш час у водогосподарськш дiяльностi дедаш ширше використо-вуеться екосистемний шдхщ, що розглядае внутршш водш ресурси та прибе-режну рослиншсть, водно-болотш угiддя, рiчковi заплави та пов'язаш з ними флору та фауну, а також людей як едину екосистему, де окремi компоненти тюно взаемопов'язаш та взаемозалежнi. Методичною основою тут можуть слугувати Керiвнi принципи екосистемного тдходу до водогосподарсько1 дь яльностi (GEK ООН, 1993), як засвiдчують, що водними ресурсами неможли-во управляти iзольвано вiд шших екосистемних компонентiв, таких як земля, пов^я, живi органiзми та люди, присутш у водозбiрному басейнi.
Таким чином, водозбiрний басейн становить цшсну екосистему, стале використання, охорона та вщновлення компонентiв яко! виконують важливу роль в управлiннi водними ресурсами [1].
До водних, або пов'язаних з водою екосистем вщносять люи, луги, водно-болотш упддя (ветланди), пасовища та сiльськогосподарськi землi, що виконують важливу роль у пдролопчному цикл завдяки забезпеченню ними екосистемних послуг. При цьому шд екосистемними послугами найчастше розумiють вигоди, якi люди отримують вiд використання екосистем. Сюди вiдносять послуги (товари) з забезпечення продовольством, сировиною та водою, послуги з регулювання повеней, посух, деградацп земель та хвороб, послуги з шдтримання функцш грунтоутворення та кругооб^у живильних речовин, а також культурш послуги, такi як рекреацшш, духовнi, релiгiйнi та iншi не матерiальнi вигоди [2].
Попршення еколопчно1 ситуаци на Землi насамперед пов'язано з тд-силенням техногенного впливу на природне середовище. Ц обставини вщоб-ражено у документах Друго! конференци ООН з навколишнього середовища та розвитку (Рiо-де-Жанейро, 1992), в яких спостережено прямий зв'язок мiж збшьшенням числа природних катастроф, деградащею навколишнього середовища та посиленням впливу людей на нього. Людина не тшьки опосеред-ковано впливае на глобальш природнi процеси, але й активно змiнюе навко-лишне середовище.
Активний розвиток техносфери призвiв i до глобальних кшматичних змiн, пов'язаних з пiдвищенням температури на Земль За даними Всесвггньо! метеоролопчно1 оргашзаци, глобальне пiдвищення температури за перюд з 1860 по 1998 р. сягнуло 0,8°С. За 16 роюв, починаючи з 1990 р. середня температура на Землi шдвищилася на 0,33°C. За рiзними оцiнками, до 2100 р. середня температура на планер може шдвищилася вщ 1,8 до 4°С [3]. Змiна температури повггря спричинила розвиток цшо1 низки процеЫв у геосферних оболонках Земл^ здатних негативно вплинути на навколишне середовище та призвести до глобальних природних катастроф. Одшею з найбшьших загроз е пiдвищення рiвня Свггового океану, у зв'язку з таненням льодових покровiв
Гренланди та високопрних льодовикiв. Це може призвести до затоплення прибережних територш, шдвищення частоти та сили повеней, урагашв та циклонiв, розвитку берегово1 ерози тощо [4].
Органiзацiя европейсько! сшвпращ та розвитку у своему глобальному оглядi "Ранжування портових мiст з високим рiвнем вразливостi до кшматич-них екстремальних явищ" зробила першу оцшку вразливостi 136 найбiльших портових мют свiту (з населенням що у 2005 р. перевершуе один мшьйон мешканцiв) до екстремальних кшматичних явищ, таких як пiдтоплення внас-лiдок пiдвищення рiвня моря, посух, екстремальних опадiв та штормових вгг-рiв [5]. У рамках цього огляду дослiджено вiрогiднi сценари, як кшматичт змiни можуть вплинути на кожне портове мюто до 2070 р. з урахуванням тен-денцш зростання населення та урбашзаци територш.
У ранжуванш серед 136 глобальних портiв свiту Одеса зайняла про-мiжний результат як мiсто, де 75 тисяч мешканщв проживають на територiях, що розташованi або на нульовш позначцi, або нижче щодо рiвня моря i вже у 2005 р. вiдчували негативнi наслщки пiдтоплення, а вартiсть основних засо-бiв, що втрачають свою яюсть внаслiдок цього пiдтоплення, оцiнено у 2,68 млрд дол. Експерти Оргашзаци европейсько! спiвпрацi та розвитку в цьому дослщженш констатували, що в Одес до 2070 р. на тдтоплених тери-торiях буде проживати 85-100 тисяч громадян, а вартють основних засобiв на цих територiях досягне 44,33 млрд дол. [5].
Треба зазначити, що не кожна потенцшна загроза трансформуеться у вплив, i насамперед ймовiрнiсть втiлення ризикiв залежить або вiд запрова-дження засобiв iнженерного захисту територiй, або вщ використання терито-рiй за 1хтм природним призначенням. Дуже важко ощнити вiрогiднiсть змь ни рiвня моря, але цiлком зрозумiло, що в рiзних регiонах поди розвивати-муться за рiзними сценарiями. Ощнки давали до 2070 р. для рiвня глобального моря вщ 9 до 88 см.
Технологи адаптаци морських мiст до глобальних змш клiмату можуть бути рiзними. Це i створення таких дорогих шженерних систем захисту, як дренажш iнженернi системи, штучнi вали, бар'ери для хвиль тощо. Проте найбшьший ефективним рiшенням е ращональне планування прибережних територiй iз ч^ким !х зонуванням та поетапним виведенням iз зон шдвище-ного ризику житлових та громадських забудов.
Здебшьшого, багатшi кра!ни мають вищий рiвень iнженерного захисту, нiж краши, що розвиваються. Наприклад, Амстердам, мае систему шже-нерного захисту територй, яку оцiнюють як систему захисту вiд одте1 найекстремальшшо1 повенi на одну тисячу роюв. У Новому Орлеаш (США) рiвень захищеностi ощнювали на рiвнi одте1 екстремально1 повет на сотню роюв. Треба зазначити, що в Одес також враховано штормовий шдекс цих мiст, хоча для не1 цей показник е набагато нижчий. Прогнозна ощнка сто-суеться переважно низько розташованих територш Пересипу-Лузашвки, що у природному сташ являють собою класичнi прибережш водно-болотнi угiддя. За своею будовою i складом територiя Пересипу-Лузашвки - це наносна долина, утворена внаслщок дiяльностi моря та лимашв. Приморська частина пе-
ресипу е вищою. Висота пересипу у природному сташ досягала 1,5-2 м з боку моря, поступово знижуючись до Куяльницького та Хаджибейського лимашв. Пересип Куяльницького та Хаджибейського лимашв створюе едину акумуля-тивну форму лиманно-морського генезису i вiддiляе затопленi дельти рiчок Великий Куяльник та Малий Куяльник вiд моря. Довжина Пересипу 8 км, ширина вщ 1,3 км у створi Куяльницького лиману до 4,5 км у створi Хаджибейського лиману. Позначки земно! поверхш в межах Пересипу змшюються вщ 0 до -4,8 м на Куяльницьюй дiльницi та вщ 0 до -0,3 м - на Хаджибейсь-кiй дiлянцi. Позначка водного плеса у Куяльницькому лимаш майже на 5 м нижче вщ рiвня моря. Рельеф мжрорайону Лузанiвський характеризуеться, здебiльшого, позначками вщ +1 м до -1 м.
Кшмат та морськi прибережнi екосистеми пов'язаш складними зв'язка-ми i будь-яка змiна кожного складника незворотно веде до змiни iншого.
У контекст рацiонального управлiння водними ресурсами, найважли-вiшими гiдрологiчними послугами водних екосистем (насамперед люами та водно-болотними упддями) е послуги щодо зменшення паводкiв та акумулю-вання стоюв, очищення води та поповнення запаЫв пiдземних вод, зменшення ерози тощо. Лiси та водно-болотнi угiддя е ефективними чинниками пом'як-шення наслщюв паводкiв, а також захисту вщ стихiйних лих та запобiгання 1м [6]. Водно-болотнi угiддя забезпечують широкий спектр пдролопчних пос-луг, наприклад заболоченi мiсцевостi, болота та озера допомагають пом'якшу-вати наслiдки паводюв, сприяють поповненню запасiв грунтових вод, регулю-ють рiчковi потоки та водшсть озер, однак характер та щнтсть цих послуг за-лежать вщ типу конкретних ветландiв. Численш водно-болотнi угiддя швшч-ного Причорномор'я пом'якшують руйнiвнi наслiдки повеней, i 1х втрата тд-вищуе небезпеку нових паводюв. Таю водно-болотш упддя, як рiчковi запла-ви, озера та лимани, е головними ланками, що ослаблюють штенсившсть паводюв у внутрiшнiх водних системах. Близько 2-х млрд оЫб проживають в районах, що характеризуются високим ризиком повеней, рiвень яких шдви-щуеться в разi втрати або деградацп водно-болотних упдь. Прибережнi вод-но-болотш угiддя, зокрема прибережнi острови, рiчковi заплави i гирла та прибережна рослиншсть вщграють важливу роль у пом'якшенш наслiдкiв повеней, спричинених морськими штормами та нагшними явищами [7]. Водно-болотнi упддя здатш акумулювати та поволi вившьнювати поверхневi води (прибулi внаслiдок дошдв та снiготалiв) i води з неглибоко залягаючих пiдзем-них водоносних рiвнiв, i цим вони пом'якшують можливi негативнi наслiдки водоскиду. Завдяки тому, що водно-болотш упддя та люи регулюють дощо-вий стж, зменшують ерозiю i вiдвертають або пом'якшують наслщки несподi-ваного локального екстремального паводкового явища, вони можуть замшити собою дорогi iнженернi споруди для боротьби з повенями.
Екосистема Лузашвка - прибережна зона Чорного моря - Куяльниць-кий лиман - Хаджибейський лиман - поля бюлопчного очищування слчних вод е одним з найважливших водно-болотних упдь у прибережнш зонi Чорного моря i мають важливе значення для збереження бiологiчного рiзноманiт-тя не тшьки в рамках Украши, але ввропи та Африки. Пдролопчний чинник
мiлководних зон е ключовим для формування бiоценозiв та пiдтримання 6i-ологiчного pi3HOMamrm Для багатьох nTaxiB цi територи е вже рiдним ландшафтом та домом. Одначе з настанням холодiв нашi птахи мiгрують i для того, щоби досягти свого зимового прихистку, численш птахи долають тися-4i i тисячi кiлометрiв. Пiд час весняно1' i осшньо1 мiграцiй через нашi водно-болотш угiддя летять десятки тисяч чайок, крачок, качок, чапель, гусей, сш-вочих та хижих птахiв. Наш регюн вважаеться древнiшим шляхом прольоту птахiв з пiвночi на швдень i назад. Це так званий Арютотелевський мшра-цiйний перелiтний шлях. Наша частина мюько1 екосистеми з водно-болотни-ми угiддями якраз i входить в межi Приморсько-Степового еколопчного коридору в рамках прийнятого 21.09.2000 Верховною Радою Украши Закону Украши № 1989-III "Про Загальнодержавну програму формування нацюналь-но1 еколопчно1 мережi Украши на 2000-2015 рр." [8].
Всього в Украïнi 416 видiв птахiв, а в наших мюьких водно-болотних угiддях бiльше як 200 видiв. З них декшька десяткiв занесенi до Червоно1' книги Украши, Свропейського червоного списку. Життя багатьох з них зале-жить вщ нас з Вами та вщ тих екологiчних проектiв, котрi ми зможемо зре-алiзувати найближчим часом.
Таким чином, нав^ь та незначна кшьюсть наведених даних, дае змогу констатувати, що водно-болотш упддя Лузанiвськоï екосистеми мають та в майбутньому матимуть дедалi бiльше значення для мiсцевоï економiки та безпеки, для запобшання негативним наслiдкам та адаптаци до екстремальних кшматичних явищ, що слщ мати на увазi приймаючи важливi рiшення в рамках генерального плану розвитку мюта Одеси на перспективу.
Зважаючи на ушкальне мiсце розташування екосистеми пiвнiчноï час-тини Одеси, а також на набутий мiжнародний досвiд, у цш зонi логiчно "впи-суеться" iдея створення унiкального та, можливо першого в Украïнi парку водно-болотних упдь, такi об'екти називають у мiжнароднiй практицi Вет-ланд-парками. Для глибшого опрацювання iдеï слiд розробити проект створення такого Ветланд парку.
Водночас водно-болотш упддя е майже щеальними для створення зон рекреаци. Попри це, природний потенщал морсько1' рекреаци промислово-рекреацiйноï зони "Пересип-Лузашвка", як свiдчать дослiдження, достатньо вагомий. У табл. наведено розрахунок показниюв гранично1' мiсткостi для де-яких пляжiв Одесько1' областi, зокрема Лузашвки [9].
К^м цього, ушкальшсть цiеï зони полягае ще в тому, що саме вона разом з територiею Куяльника може створити прецедент швестицшно-найпри-вабливого ландшафтно-рекреацшного комплексу не лише в Одеськш област^ а й у масштабах Украши. Тому визначальним е принцип системност у страте-гiчному плануванш просторового розвитку. На територи Пересип-Лузашвка, ^м загальновiдомого впорядкованого мiського пляжу Лузашвка, ще зберег-лася низка природних пляжiв, що починаеться вщ Лузанiвки i простягаеться до Ярмарково1' площi. Цi пляжi завжди були стихшними, а з початком ринко-вих змiн ix стали використовувати окремi приватнi особи ("Будинок Павлова", "Елшг заводу ЗОР") та установи (Будинок вщпочинку кабельного заводу). На
жаль, деяю з цих пляжiв стали закритими для мюцевих мешканцiв зонами, яю таким чином втратили гарантоване Конститущею та iншими нормативними актами Украши право на загальне водокористування. Крiм осiб, якi прожива-ють на територи Пересип-Лузанiвка (а це бшьше нiж 75 тис. осiб та 200 тис. оЫб Суворовського району), пляжами користуються й мешканщ всього мюта та гостi Одеси. З початком ринкових реформ сощальний прослр для вщпо-чинку дiтей та дорослого населення, особливо його сощально незахищено! частини, стае все вужчим (за вщсутносл фiнансування закритi безкоштовш спортивнi школи та дитсадки, парковi зони та спортивнi майданчики все бшьше поглинають iнвестори та будiвельники комерцiйного житла). Таким чином збереження та вщновлення низки природних пляжiв територи Лузашвка-Яр-маркова площа стае нагальним питанням для забезпечення сощального захис-ту мюько1 громади. Цьому сьогоднi сприяе економiчна ситуащя на бiльшостi промислових об'ектiв Пересипу, яю або припинили свою дiяльнiсть, або пе-репрофiлювалися, або значно скоротили обсяги виробництва.
Табл. Оцтка чотенц'шлу морськоИрекреаци
Райони Площа пляж1в, м2 Гранична разова м1с-тшсть пля-ж1в, тис. чол. Гранична емтсть пляж1в за купальний сезон, млн чол-дтв Гранично можлива кшькшть ос1б, що в1дв1дують пляж1 за купальний сезон, млн чол.
Куяльницький курорт 27820 5,6 2,016 0,160
Лузан1вка 60000 12,0 4,320 0,346
Дельф1н 48462 9,692 3,489 0,279
Лонжерон 72692 14,538 5,244 0,419
Отрада 80385 16,077 5,788 0,463
Аркад1я 84231 16,846 6,065 0,485
Чайка 36923 7,385 2,658 0,213
Курортний 15385 3,077 1,108 0,089
Золотий берег 31923 6,385 2,298 0,184
Чорноморка 47390 9,5 3,420 0,274
Каролшо-Бугаз 712500 142,5 51,300 4,104
Для подальшого переорiентування територи Пересип-Лузашвка в рек-реацiйну зону та пiдвищення 11 рекреацiйного потенцiалу за iнiцiативи гро-мадськостi запропоновано створити на узбережжi Чорного моря вiд Лузашв-ки до Нафтового термшалу пiшохiдну та велосипедну набережну, яку мае бути створена водночас з зазначенням 100-метрово! саштарно-захисно! смуги узбережжя Чорного моря. Крiм цього, е нагальна потреба формування еколо-гiчно1' концепци сталого розвитку територiй.
Водночас, до оргашзаци рекреацiйно1' зони слiд тдходити комплексно. Для створення рекреацiйно1' зони, яка гарантувала б вiльний доступ громадян до морського узбережжя для загального використання природних ресурсiв i при цьому сприяла б, а не перешкоджала соцiально-економiчному розвитковi прибережних територiй, забезпечуючи 1х сталий розвиток, найкраще надаеться варiант прокладення "Стежки здоров'я". Це мае бути стежка, вщкрита для гро-мадського доступу, яка поеднуе пляжi i виходи до моря. Ця стежка повинна
мати виходи у мюто у багатьох пунктах, щоб запобiгти незручностям через тривалий обxiд промислово1' територи. 1дея полягае у тому, щоб й громадяни могли вшьно пройти морським узбережжям Одеси. Стежка мае бути вщповщ-ним чином упорядкована, маркована, з надежною туристичною шфраструкту-рою (яку можуть формувати самi суб'екти господарювання, що орендують зе-мельнi д^нки узбережжя, отримуючи вiд цього додаткову вигоду). Для прокладення тако1' стежки слщ:
а) прийняти рiшення Одеськоï мiськоï ради про створення рекреацiйноï зони "Стежки здоров'я";
б) розробити проект землеустрою щодо оргатзаци рекреап,iйиоï зони "Стежки здоров'я" зпдно з вимогами Земельного кодексу Украши, Закотв Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про благоус-трiй населених пуикпв" вщ 6 вересня 2005 р. i Закону Украши "Про земле-устрш" вiд 22 травия 2003 р. (проект мае визначати шляхи проходження "Стежки здоров'я", мюця вiльиого доступу громадян, ореидоваиi земельиi дшяики, через яю треба забезпечити доступ до "Стежки здоров'я", заходи з благоустрою тощо);
в) внести змши до договорiв оренди щодо забезпечеиия права вiльиого доступу громадськост до "Стежки здоров'я" через земельт дiляики, визиа-чет зазиачеиим вище проектом землеустрою;
г) упорядкувати "Стежку здоров'я" в натурi (иа мюцевост^.
Переваги проекту:
• викоиаиия вимог украшського закоиодавства в частит впорядкування 100-метрово1 саттарио-захисио1 смуги вздовж узбережжя Чориого моря;
• винесення у натуру та оргатзащя иа територи промислових об'екпв ввдпо-вщно до чиииого украшського закоиодавства 100-метрово1 саттарио-захис-ио1 смуги;
• забезпечення для населения мюта Одеси гарантованих у Коиституци та в ш-ших иормативиих актах Украши права доступу до узбережжя Чориого моря та права иа загальне користування природними ресурсами;
• оргатзащя для мешканщв мюта иових природиих зои для вщпочиику та спорту;
• залучення риикових мехаи1зм1в для переор1еитацй" та тдвищеиия рекре-ацшиого потеищалу територи Пересип-Лузашвка - тсля реатзаци проекту побудови тшохвдно1 та велосипедио1 набережно1 "Стежки здоров'я" зоиа стаие комерцшно привабливою для оргатзаци мюць культурного дозв1лля та об'екив рестораиио1 сфери. Такий пщхвд зробить територш пляжно1 зоии Пересип-Лузашвка б1льш привабливою для швестор1в та може створити иов1 засади для переор1еитацй вше1 територи в рекреацшну. Утвореиия тако1 "Стежки здоров'я" дасть змогу поедиати як еколопчт, так i економ1чт та со-щальт штереси прибережних територш мюта Одеси i створити передумови до 1х сталого розвитку. З огляду иа це, иагальио потрiбиi розроблеиия та ре-адiзапiя Концепци сталого розвитку м. Одеси як промислово-рекреацшного мегаполiсу.
Л1тература
1. Игнатьев И.И. Экологические услуги околоводных экосистем в контексте управления Водохозяйственной деятельностью // Материалы Международной конференции : Управ-
ление бассейном трансграничной реки Днестр и водная рамочная директива Европейского союза. - Кишинев, 2-3 октября 2008 г.
2. Связанные с водой экосистемы: характеристики, функции и необходимость комплексного подхода к охране и восстановлению экосистем // Материалы семинара : Роль экосистем как поставщиков воды. - Женева, 13-14 декабря 2004 г. - 22 с.
3. WMO Statement on the Status of the Global Climate in 1998. WMO № 896.
4. Осипов В.И. Природные катастрофы на рубеже XXI века // Вестник РАН. - 2001. -№ 4. - С. 114-137.
5. Nicholls R.J.at al. 2008: Raking port cities with high exposure and vulnerability to climate extremes exposures estimates, OECD Environment working papers, University of Southamptom, United Kingdom.
6. Экосистемы и благосостояние человека: водно-болотные угодья и водные ресурсы // Доклад об оценке экосистем на пороге тысячелетия. - Вашингтон : Ин-т мировых ресурсов, 2005. - 80 с.
7. О свойствах водно-болотных угодий // Wetlands International. - М., 2000. - 64 с.
8. Закон УкраТни № 1989-III "Про Загальнодержавну програму формування нацюналь-но! еколопчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 рр.".
9. Еколого-економiчна оцшка розвитку територш (на прикладi промислово-рекре-ацшно! зони "Пересип-Лузашвка") / за ред. Т.П. Галушкшо!. - Одеса : ТОВ "1нвац", 2007. -41 с.
УДК(323.3.+574)711 Здобувач О.М. Слюсаренко-
1нститут проблем ринку та економко-екологiчних до^джень НАН Украти, м. Одеса
ТЕОРЕТИЧН1 П1ДВАЛИНИ ЕКОЛОГ1ЗАЩ1 М1СЬКОГО
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
Розглядаються аспекти сталого розвитку та удосконалення земельних вщносин на територiальному рiвнi; обгрунтовано напрями тдвищення ефективност викорис-тання земель населених пункпв.
Competitor O.M. Slusarenko - Institute ofproblems of market and economical-
ecological researches of NAS of Ukraine, Odesa
Theoretical foundations of ecologisation of city land-tenure
Considered aspects of a sustainable development and improvement of ground relations at territorial level; directions of increase of efficiency use of the earths of settlements are proved.
Сьогодш реальний стан використання та забудови мюьких територш, коли локальна штенсифжащя функцюнального навантаження на територш мюта в багатьох випадках вступае у суперечшсть iз загальною ефектившстю його просторово! оргашзаци, на жаль, не вщповщае вимогам ефективноi пла-нувальноi оргашзаци населеного пункту. У межах населених пункпв розта-шовуються в основному землi несшьськогосподарського призначення, прь оритетною метою яких е забезпечення мюько! забудови, здшснювано! вщпо-вщно до генеральних плашв i проекпв планування. Цшшсть вказаних земель визначаеться за шшими критерiями, шж родючiсть грунлв, i залежить вiд мiсцерозташування дшянки, його рельефу, iнженерно-технiчного облашту-вання, можливосп вiльного доступу на дшянку i т. д. Правовий режим використання земель населених пункпв повинен забезпечуватися наявшстю сис-
