CC BY
42
20. Kuntze R. 1936. Krytyczny przegl^d szkodnikôw z rzçdu chrz^szczy zarejestrowanych w Polsce w latach 1919-1933. Rocz. Ochr. Rosl. 3, 2: 1-116.
21. Kuntze R., Noskiewicz J. 1938. Zarys zoogeografii polskiego Podola. Prace nauk., Tow. Nauk. we Lwowie, Dz. II, 4: VII + 538 ss.
22. Lomnicki J. 1924. Spis ryjkowcôw rodzaju rozpucza (Liparus Olivier) Muzeum im. Dzieduszyckich. Rozpr. i Wiad. z Muz. im. Dzieduszyckich. Lviv, 9: 1-5.
23. Lomnicki J. 1925. Przegl^d polskich gatunkôw rodzaju mrôwka (Formica Linné). Pol. Pismo Entomol., Lviv 3, 4: 151-162.
24. Lomnicki J. 1928. Spis mrowek Lwowa i okolicy. Ksiçga pam. 50-lecia Gimnazjum IV im. Jana Dlugosza we Lwowie, 11 ss.
25. Lomnicki M. 1884. Catalogus coleopterorum Haliciae. Leopoli, 44 ss.
26. Lomnicki M. 1886. Chrz^szcze czyli tçgopokrywe (Coleoptera) w zbiorach Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie. Wyd. Muz. im. Dzieduszyckich. Lviv, t. II, XXXI + 308 ss.
27. Lomnicki M. 1913. Wykaz chrz^szczôw czyli tçgopokrywych (Coleoptera) ziem polskich (Catalogus coleopterorum Poloniae). Kosmos, Lviv, 38: 21-155.
28. Noskiewicz J. 1922 a. Pszczolowate (Apidae) okolic Lwowa. Spraw. Kom. Fizjogr., Krakow, 55-56: 157-179.
29. Noskiewicz J. 1922 b. Fauna owadôw okolic Lwowa, Chrysididae (Hym.). Pol. Pismo Ent. 1: 44-48.
30. Noskiewicz J. 1936. Die paläarktischen Colletes - Arten. Prace nauk., Tow. Nauk. we Lwowie, Dz. II, 3, 531 ss.
31. Noskiewicz J., Poluszynski G. 1925. Neue Arten der Strepsipterengattung Halictoxe-nos Pierce. Pol. Pismo Ent. 3: 182-188.
32. Noskiewicz J., Poluszynski G. 1926. O zarodkowym rozwoju u owadôw wachlar-zoskrzydlych (Strepsiptera) w rodzaju Stylops Kirby. Spraw. Tow. Nauk. we Lwowie, 6: 148-153.
33. Noskiewicz J., Poluszynski G. 1935. Embryologische Untersuchungen an Strepsipte-ren. II. Teil. Polyembryonie. Zool. Pol. 1: 53-94.
34. Nowicki M. Sila 1860. Enumeratio lepidopterorum Haliciae Orientalis. Leopol. XXX - 269 ss.
35. Nowicki M. Sila. 1864. Microlepidopterorum species novae. Cracoviae, 32 ss.
36. Nowicki M. Sila 1865. Motyle Galicyi. Lviv. LXX + 152 ss.
37. Nunberg M. 1937. O wplywie rôznych czynnikôw na wystçpowanie i populacjç strzygoni choinôwki (Panolis flammea Schiff.). Rozpr. i Spraw. Ins. Bad. Les. A, 22, Warszawa.
38. Poptawski Z. 1992. Dzieje Politechniki Lwowskiej 1844-1945. Zakl. Nar. im. Osso-linskich, Wroclaw, Warszawa, Krakôw. 363 ss.
39. Riedl T. 1992. Polska entomologia we Lwowie. Wiad. entomol., 11, 4: 235-252.
40. Romaniszyn J., Schille F. 1929-1930. Fauna motyli Polski (Fauna Lepidopterorum Poloniae). Prace Monogr. Kom. Fizjogr., Krakôw, 6; t. 1, 552 ss.; t. 2, 358 ss.
УДК [502/4:7](075.8) Д13 Г.В. Парчук, канд. бюл. наук - Державна служба
заnовiдноi справи Мтктерства природи Украти, м. Кшв
ТЕРИТОРП ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ УКРА1НИ ЯК ЕЛЕМЕНТИ ПАН-еВРОПЕЙСЬКО1 ЕКОМЕРЕЖ1
Ощнено стан та перспективи участ Украши у створенш Пан-€вропейсько'1 еко-мереж^ насамперед, через розширення перелшв водно-болотних угщь мiжнародного значення (Рамсарська конвенщя), кшькосп територш у складi Смарагдово! мережi Свропи (Бернська конвенцiя) i Св^ово!' мережi бiосферних резерватiв ЮНЕСКО. Особлива увага звертасться на формування транскордонних природоохоронних територiй.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, екомережа, водно-болотнi упддя, бiосфернi резервати.
G. V. Parchuk - Government service of the protected matter of Ministry of nature of Ukraine, Kiev
The areas of nature protective fund as Pan-European Ecological Network
elements
State and prospects for setting up in Ukraine of Pan-European Ecological Network elements, mainly through increasing number of wetlands of international importance (Ramsar Convention), areas of special international interest of the Emerald Network (Bern Convention) and World Biosphere Reserve Network. The special attention is given to establishing of transboundary protected areas.
Keywords: nature protective fund, ecological network, wetlands, biosphere reserves.
Yci територи та об'екти природно-заповщного фонду Укра!ни, вщпо-вщно до Загальнодержавно! програми формування нащонально! еколопчно! мережi Украши на 2000-2015 рр. у 2000 рощ, становлять основу нащонально! екомережь Укра!на також бере активну участь у формуванн Пан-ввропейсь-ко! екомережi вщповщно до Всеевропейсько! стратеги збереження бюлопч-ного та ландшафтного рiзноманiття (1995). Ця дiяльнiсть поеднуеться з вико-нанням мiжнародних конвенцiй та угод свггового, европейського та реп-онального рiвнiв, насамперед, через визначення: водно-болотних упдь мiж-народного значення у рамках Конвенци про водно-болотш угiддя, що мають мiжнародне значення головним чином як мюця iснування водоплавних птахiв (Рамсар, 1971 р.), територш спецiального збереження (areas of special conservation interest) Смарагдово! мережi ввропи на виконання Конвенци про охо-рону дико! флори i фауни та природних середовищ iснування в Gвропi (Берн, 1979), через участь у формуванш Свггово! мережi бiосферних резерватiв ЮНЕСКО вщповщно до положень Севiльсько! стратеги розвитку бюсферних резерватiв (Biosphere Reserves: The Seville Strategy..., 1996). Особливу щн-нiсть мають об'екти, що е транскордонними, тобто зв'язуючими ланками Пан-ввропейсько! екомережi. Найбiльш перспективним е визначення потенцшних об'ектiв Пан-Свропейсько! екомережi серед територiй та об'еклв природно-заповiдного фонду Укра!ни, що дае змогу забезпечити належний менеджмент бютичного та ландшафтного рiзноманiття, хоча й юнуюча у нашiй кра!ш практика менеджменту потребуе удосконалення.
Метою дано1 роботи е оцiнка реалш та перспектив включення терито-рш та об'ектiв природно-заповiдного фонду Укра!ни до складу Пан-ввро-пейсько! екомережi та, зокрема i особливо, учас^ у формуваннi транскордон-них природоохоронних територш.
До Перелшу водно-болотних упдь мiжнародного значення (Рамсарсь-кого перелжу), вiдповiдно до постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 23.11.1995 р. №935 "Про заходи щодо охорони водно-болотних упдь, яю мають мiжнародне значення", уже включено 22 водно-болотних упддя Укра!ни загальною площею бшя 650 тис. га Всi вони, якщо дотепер не заповiданi, то е перспективними для заповщання.
Серед них е транскордонними три водно-болотних упддя мiжнарод-ного значення на Дуна!: "Кшшське гирло", "Озеро Кугурлуй" i "Озеро Кар-тал", що знаходяться поруч з водно-болотним упддям Румуни "Дельта Ду-
наю" та упддям Республiки Молдова "Озера у noHro3i Прута". Також тран-скордонним е украшське водно-болотне угiддя на Днiстрi "Межирiччя Дшстра-Турунчука", яке знаходиться поряд з таким же упддям "Швшчна частина Дшстровського лиману", до якого з 2003 р. примикае молдовське упддя мiжнародного значення "Нижнш Дшстер". Ще три наших водно-бо-лотних угiддя мiжнародного значення знаходяться у прикордонних зонах i тому е потенцшно транскордонними (потребуються вщповщш кроки сусiднiх краш): "Затока Криво! i Коса Крива" на Азовському морi у прикордонш з Ро-сiею, "Шацькi озера" на кордош з Польщею i Бiлоруссю i "Заплава рiки Прип'ять" та "Заплава ржи Стохщ" на кордонi з Бшоруссю.
Нещодавно, у вереснi 2004 р., надшшло вiд Бюро Рамсарсько! конвенци повiдомлення про розширення Перелiку водно-болотних угiдь мiжнарод-ного значення ще 11 щнними водно-болотними упддями Украши загальною площею 28,4 тис. га. Цi упддя повшстю знаходяться у межах територш при-родно-заповiдних установ (такий вiдбiр проводився з метою забезпечення контролю за ix збереженням ще до надання !м мiжнародного статусу), а саме: 1) Аквально-скельний комплекс Карадагу (Карадазький природний заповщ-ник); 2) Аквально-скельний комплекс мису Казантип (Казантипський природний заповщник); 3) Аквально-прибережний комплекс мису Опук (Опуксь-кий природний заповщник); 4) Бакотська затока (нащональний природний парк "Подiльськi Товтри"); 5) Пониззя рiчки Смотрич (нащональний природний парк "Подшьсью Товтри"); 6) Торф'яно-болотний масив Переброди ^в-ненський природний заповiдник); 7) Полюью болота (Полiський природний заповiдник); 8) Великий Чапельський шд (бiосферний заповщник "Аскашя-Нова"); 9) Днiпровсько-Орiльська заплава (Дншровсько-Оршьський природний заповiдник); 10) Заплава Десни (Деснянсько-Старогутський нащональ-ний природний парк); 11) Озеро Синевир (нащональний природний парк "Синевир"). Серед них тшьки упддя набуло статусу транскордонного, а саме: "Торф'яно-болотний масив Переброди", так як поряд на територи Бшоруш знаходиться водно-болотне упддя мiжнародного значення "Ольманськ болота".
Робота над визначенням щнних водно-болотних упдь, як вщповща-ють критерiям Рамсарсько! конвенци, продовжуеться. G намiри збшьшити i кiлькiсть транскордонних водно-болотних упдь. Серед них мае бути i укра-шсько-румунсько-словацько-угорське угiддя на Тиш, обговорення створення якого тривае майже десятирiччя.
Головною пiдставою для визначення потенцшних "територш спещаль-ного штересу збереження" Смарагдово! мережi Gвропи е мюцезнаходження типiв природних середовищ (екотошв), перелiчениx у Резолюци Постiйного комггету Бернсько! конвенци №4 вiд 1996 р. "Перелж зникаючих природних середовищ юнування, якi потребують спецiальниx заxодiв збереження", та рщ-кiсниx i зникаючих видiв рослин i тварин вщповщно до Резолюци №6 (1998 р.) "Про перелж видiв, що потребують спещальних заxодiв на ïx збереження".
У 2001-2002 рр. зi складу природно-заповiдного фонду Украïни було вщбрано i передано на розгляд Постшного комiтету Бернськоï конвенци 15 об'еклв загальною площею 190331 га, а саме: 1) Полюью болота (Полюь-
кий природний заповщник), 2) Горгани (природний заповщник "Горгани"), 3) Розточчя (природний заповщник "Розточчя"), 4) Днiпровсько-Орiльське ме-жирiччя (Днiпровсько-Орiльський природний заповiдник), 5) Лебедиш остро-ви (фiлiя Кримського природного заповщника), 6) Кримськi гори (Кримський природний заповщник), 7) Мис Март'ян (природний заповщник "Мис Март'ян", 8) Карадаг (природний заповiдник "Карадаг"), 9) Гора Опук (Опукський природний заповщник), 10) Медобори (природний заповщник "Медобори"), 11) Бучина (дiлянка нащонального природного парку "По-дiльськi Товтри"), 12) Кам'янецьке Приднiстров'я (дiлянка нащонального природного парку "Подшьсью Товтри"), 13) Стшвсью Бескиди (нащональ-ний природний парк "Сколiвськi Бескиди"), 14) Ямненська прська мiсцевiсть (Карпатський нацiональний природний парк), 15) Сланецький степ (природний заповщник "Сланецький степ"). Серед них тшьки об'ект "Полiськi болота" знаходяться у прикордоннi з Бшоруссю i е потенцiйно транскордонним.
Попереднш аналiз також свiдчить, що до Смарагдово!' мережi Свропи Укра'на може запропонувати територи усiх бюсферних та природних запо-вiдникiв i нацiональних природних паркiв. Ми також маемо гарний потенщал у виглядi регiональних ландшафтних паркiв i низки заказниюв.
Необхiдно вiдзначити, що Смарагдова мережа Свропи е аналогом мереж "територiй спецiального збереження" Свропейського союзу "НАТУРА 2000", яка створюеться на реалiзацiю Директив СС: щодо збереження диких птахiв (Council Directive 79/409/EEC on the conservation of wild birds) та щодо збереження природних середовищ юнування дико! фауни та флори (Council Directive 92/43/EEC on the conservation of natural habitats and of wild fauna and flora). Виходячи з намiрiв нашо!' держави штегруватися в СС з li розвинутими фь нансовими механiзмами й у вщношенш фiнансування природоохоронних прог-рам, участь у створенш Смарагдово!' мережi Свропи мае гарну перспективу.
Участь у розвитку Свггово! мережi бюсферних резерва™ е досить престижною, бо ця мережа створюеться на виконання Програми ЮНЕСКО "Людина i Бюсфера" (започаткована у 1972 р.). Важливим е також i те, що у понятл "бiосферний резерват" (див.: Севшьська стратегiя розвитку бюсфер-них резервам, 1995 р.) дуже тюно поеднуються питання збереження бiорiз-номанггтя з питаннями сталого розвитку територш (наш "бюсферний запо-вiдник" е категорiею природоохоронних територiй у складi природно-запо-вiдного фонду Укра'ни). А коли йде мова про створення транскордонних природоохоронних територш, то це ще i вiдродження давнiх багатовжових зв'язкiв населення, що зараз проживае по обидвi сторони кордонiв, як вже не один раз в ютори змiнювалися.
До Свiтовоi мережi бiосферних резерватiв вiд Укра'ни уже включеш самостiйно бiосфернi заповiдники "Аскашя-Нова", "Чорноморський" i "Карпатський", а також Дунайський бюсферний заповщник у складi транскордонного (укра'нсько-румунського) бюсферного резервату "Дельта Дунаю", Ужанський нацюнальний природний парк з Надсянським регюнальним лан-дшафтним парком у складi укра'нсько-польсько-словацького бiосферного резервату "Схщш Карпати". Крiм того, Шацький нацюнальний природний парк
у 2002 р. отримав статус бiосферного резервату i е базовим шд час створення украшсько1' дiлянки украïнсько-польського бюсферного резервату (у пер-спективi украшсько-польсько-бшоруського) "Заxiдне Полiсся" (створення на етат завершення) i до ЮНЕСКО направлено подання на Деснянсько-Старо-гутський резерват в якост украшсько1' дiлянки украшсько-росшського бюс-ферного резервату у басейш р. Десни. У рамках проекту програми ТАС1С створюеться украшсько-польський бюсферний резерват на Розточчi, до складу якого з украшсько1" сторони мають увшти Яворiвський нацiональний природний парк, природний заповщник "Розточчя", створюваний бiля кордону з Польщею новий регiональний ландшафтний парк та прилеглi до них сшьсь-когосподарськ угiддя та лiсовi землi (Стойко, 2000). G велика вiрогiднiсть, що будуть створеш транскордоннi бiосфернi резервати у Марамороськш дь лянцi Карпат разом з Румушею, у дельт р. Днiстра з Молдовою, на р. Тиса з Угорщиною, на р. Прип'ять з Бшоруссю та на р. Оверський Донець з Рошею. Як бачимо, бшьшють наших бюсферних резерва^в мають транскордонну спрямовашсть.
Природоохоронна територiя може отримати европейський статус i таким чином стати елементом Пан^вропейсько1' екомереж^ отримавши Диплом Ради Gвропи для природоохоронних територш (вщповщно до Резолюци Комiтету Мiнiстрiв Ради Gвропи №98 (29) вщ 18 вересня 1998 р. "Про поло-ження щодо Gвропейського диплому для територiй, що охороняються"). По-ки-що таким дипломом (категорiя А) в Украïнi нагороджено тшьки Карпатсь-кий бiосферний заповщник. G бажання подати заявку на нагородження Gвро-пейським дипломом ще одного бюсферного заповщника - "Аскани-Нови".
До транскордонних елементiв Пан-Gвропейськоï мережi належать i транскордоннi екологiчнi коридори. У 2000 р. у м. Бухарест Мшютр екологи та природних ресуршв Украши разом з Мшютрами довкiлля Болгарiï, Румуни та Молдови шдписали Декларацiю про спiвробiтництво зi створення Нижньо-дунайського зеленого коридору. На стади пiдготовки розробка украшсько-польсько-бшоруського екокоридору на Захщному Буз^ розглядаються пропо-зицiï щодо створення украшсько-бшоруського екокоридору на Прип'ятi, укра-ïнсько-росiйського екокоридору на Деснi тощо. G також пропозици щодо створення украшсько-молдовського екокоридору на Днiстрi, украшсько-бшо-русько-росiйського на Днiпрi, украïнсько-росiйського на Оверському Донцi.
До правових мiжнародниx меxанiзмiв створення Пан^вропейсько1' екомережi належить i Конвенцiя про збереження м^руючих видiв диких тва-рин (Бонн, 1979 р.) з ïï Угодами: про збереження кажашв в Gвропi (Лондон, 1991 р.), про збереження китоподiбниx Чорного моря, Середземного моря та прилегло!" акваторiï Атлантичного океану (Монако, 1996 р.) та про збереження афро-евразшських м^руючих водно-болотних шж^в (Гаага, 1995 р.). У рамках Боннсько1' конвенцiï Мiнекоресурсiв Украши шдписаш Меморандум про збереження тонкодзьобого кроншнепа Numenius tenuirostris, Меморандум про збереження прудко1' очеретянки Acrocephalus paludicola та Меморандум взаеморозумшня щодо збереження дрофи Otis tarda. Хоча окрема мережа природоохоронних територш на виконання цих конвенцш, як i на збере-
ження видiв з Свропейського червоного перелжу видiв тварин i рослин, що знаходяться пiд загрозою зникнення у свгговому масштабi (1992 р.) не створюеться, заповщання залишаеться найбшьш дiевим механiзмом збереження тих видiв тварин, якi знаходяться у небезпещ i потребують спецiальних захо-дiв на ix збереження зусиллями уЫх зацiкавлених у цьому краш.
Без сумшву, свою роль у формуванш Пан-ввропейсько1 екомережi (i не без участ Украши!) ще зiграють започатковаш у 2000 р. у м. Флоренщя (Iталiя) Свропейська ландшафтна конвенщя та у 2003 р. у столищ Украши м. Киевi Рамкова конвенщя про охорону та стадий розвиток Карпат.
Таким чином, формування в УкраАш елеменлв Пан-Свропейсько1 еко-мережi е логiчним кроком розвитку природоохоронно! справи Украши, одним з чинниюв iнтеграцiï нашо1 держави до европейсько1 системи сшвробгг-ництва у цш сферi.
Л1тература
1. Biosphere Reserves: The Seville Strategy and the Statutory Framework of the World Network UNESCO. - UNESCO, Paris, 1996. - 18 pp.
2. Всеевропейська стратегия збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiт-тя. - К.: Авалон, 1998. - 52 с.
3. Стойко С.М. Сучасний стан заповщно1 мережi на Львiвщинi та еколопчш засади створення польсько-украшського бюсферного резервату на Розточч^/ Лiсiвничi досдiдження на Украïнi: Проблеми i перспективи розвитку природоохоронних об'екпв на Розточчi. Матер. мiжнар. наук.-практ. конференци (с. Шкло, 6-7.07.2000 р.). - Львiв: Логос, 2000. - С. 59-65.
УДК 91:502 1.П. Ковальчук, €.А. 1ванов, 1.Б. Ceîdepuo -
ЛНУ M. 1вана Франка
ГЕОГРАФ1ЧН1 ЗАКОНОМ1РНОСТ1 ТЕРИТОР1АЛЬНОГО РОЗПОД1ЛУ ОБ'СКТЮ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНОГО фонду
ЛЬВIВСЬКОÏ ОБЛАСТ1
Охарактеризовано сучасний стан природно-заповщного фонду Львiвськоï об-дастi. Зокрема, здiйснено аналiз розмiщення природоохоронних територiй за адмшю-тративними, природними i басейновими одиницями районування реriону.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, басейновi одиницi.
I.P. Koval'chuk, Ye.A. Ivanov, I.B. Sviderko - LNU named after Ivan Franko
Geographic Legitimacy of Spatial Allocation of Nature Protected Areas in
Lviv region
Contemporary status of nature-protected fund of Lviv region was characterizing. Particularly, leading the analysis of allocation of nature protected areas in administrative, nature and basin units of district making of region.
Keywords: nature protected areas, basin units.
Анал1з поширення природоохоронних територш та об'екпв по територи Львiвськоï област е актуальним i щкавим завданням, виршення якого дасть змогу оптимiзувати природно-заповщний фонд (ПЗФ) репону. З метою вивчення географiчниx закономiрностей розподшу об'екпв ПЗФ Львiвщини ми провели ощнку динамжи змши та його сучасного стану, зокрема, здшснено
