CC BY
41
УДК 336.24
ЕФЕКТИВН1СТЬ МИТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАТН! ТА НАПРЯМИ
його вдосконалення
© 2014
ломЕйко Ю. А.
УДК 336.24
Ломейко Ю. А. Ефективнiсть митного законодавства в УкраТш та напрями його вдосконалення
Мета статтi полягае в досл'дженн ефективностi митного законодавства як единоi системи нормативно-правових акт'в, предметом регу-лювання яко! е державна митна справа. За результатом вивчення, систематизацИ та анал'ву наукових праць багатьох вчених було визначено методи вдосконалення законодавства в цлому та можлив'> заходи щодо тдвищення ефективностi митного законодавства зокрема. Встанов-лено, що митне законодавство в УкраЫ в'дпов'дае мжнародним стандартам i вимогам. Водночас необхiдним залишаеться його узгодження з окремими нормами шших галузей втчизняного права, зокрема податкового та господарського. Розглянуто структуру i динамку митних пла-теж'в та визначено !х роль у наповненн державного бюджету. Об(рунтовано доцльнсть спльного реформування митного та податкового законодавства з метою зб'шьшення обсягу його доюдно! частини, а саме: усунення множинного трактування законодавчих норм, як регламен-тують ступ'ть в'дпов'дальностi за нецльове використання товарв тсля випуску, зв'шьнених в'д оподаткування при ввезены на митну терито-рю Украни. Доведено необхiднiсть ототожнення понять «нецльове використання» та «невикористання протягом законодавчо встановлених терм'н'т у контекстi застосування умовних п'шьг з митних платежв тсля випуску товар'в. Запропоновано напрями вдосконалення митного та податкового контролю в частин розробки единоi концепцИ визначення поняття «ризик» i звiдси - единого порядку не т'шьки проведення, а й планування перев'рок контролюючими органами. Перспективою подальших дотджень е розробка системи показнит i критерив о^нки ефективностi митного законодавства з урахуванням встановлених цлей державноiзовнiшньоекономiчноi полтики. Ключов'! слова: митне законодавство, ефектившсть законодавства, митний контроль, митн платежi, державний бюджет, зовшшньоеконо-мiчна д'тльшсть, митна полтика. Табл.: 6. Б'бл.: 29.
Ломейко Юл'т АндрПвна - астрантка, кафедра фiнансiв, Ки/вський нацональний економ'нний ушверситет iм. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03068, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 336.24
Ломейко Ю. А. Эффективность таможенного законодательства в Украине и направления его усовершенствования
Цель статьи - исследование эффективности таможенного законодательства как единой системы нормативно-правовых актов, предметом регулирования которой является государственное таможенное дело. В результате изучения, систематизации и анализа научных работ многих учёных были определены методы усовершенствования законодательства в целом и возможные меры повышения эффективности таможенного законодательства в частности. Установлено, что таможенное законодательство в Украине соответствует международным стандартам и требованиям. В то же время необходимым остаётся его согласование с отдельными нормами других отраслей отечественного права, в частности налогового и хозяйственного. Рассмотрены структура и динамика таможенных платежей, определена их роль в наполнении государственного бюджета. Обоснована целесообразность совместного реформирования таможенного и налогового законодательства с целью увеличения объёма его доходной части, а именно: устранение множественного трактования законодательных норм, которые регламентируют степень ответственности за нецелевое использование товаров после выпуска, освобождённых от налогообложения при ввозе на таможенную территорию Украины. Доказана необходимость отождествления понятий «нецелевое использование» и «неиспользование в течение законодательно установленных сроков» в контексте применения условных льгот по таможенным платежам после выпуска товаров. Предложены направления усовершенствования таможенного и налогового контроля в части разработки единой концепции определения понятия «риск» и соответственно -единого порядка не только проведения, но и планирования проверок контролирующими органами. Перспективой дальнейших исследований является разработка системы показателей и критериев оценки эффективности таможенного законодательства с учётом установленных целей государственной внешнеэкономической политики. Ключевые слова: таможенное законодательство, эффективность законодательства, таможенный контроль, таможенные платежи, государственный бюджет, внешнеэкономическая деятельность, таможенная политика. Табл.: 6. Библ.: 29.
Ломейко Юлия Андреевна - аспирантка, кафедра финансов, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03068, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.24
Lomeiko Yu. A. Efficiency of the Customs Legislation of Ukraine and Directions for its Improvement
The article is aimed to study the efficiency of customs legislation as unified system of normative-legal acts, as subject to regulation by the State Customs. As result of studying, systematizing and analyzing of scientific papers of many scientists, methods for improving legislation in general and the possible measures for improving the efficiency of customs legislation in particular, have been identified. The customs legislation in Ukraine has been found in accordance with international standards and requirements. At the same time, it is necessary to adjust it with the individual norms of other branches of domestic law, in particular the tax and economic. Structure and dynamics of customs payments have been considered, their role in filling the state budget has been defined. Expediency of joint reforming of both the customs and tax legislation to increase the amount of its income has been substantiated, namely: the exclusion of the multiple interpretation of legal norms, which regulate the degree of liability for the unauthorized use of products after release, that are tax-exempt when importing to the customs territory of Ukraine. Need for equation of the concepts of «non-purpose use» and «non-use during the statutorily prescribed periods» in the context of the application of conditional benefits on tax payments after the release of the goods has been proven. Directions of improvement of customs and tax control in part of elaborating a common concept of defining the notion of «risk» and respectively - of the unified procedure aimed at not only conducting but also planning of inspections by supervisory organes, have been proposed. Prospects of the further researches are working out a system of indicators and criteria for evaluating the efficiency of customs legislation taking into account goals of the state external economic policy.
Key words: customs legislation, efficiency of legislation, customs control, customs payments, state budget, foreign trade, customs policy. Tabl.: 6. Bibl.: 29.
Lomeiko Yuliia A. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine) E-mail: [email protected]
Необхцшсть вдосконалення вгтчизняного зако-нодавства в цкому та митного зокрема зумов-лена, по-перше, процесами евроштеграци, яю вже вiдбуваються в Украiнi, по-друге,- складними умо-вами сьогодення та рiзноманiтними факторами негативного впливу на бюджетну, податкову, валютну системи. Основним завданням для нашоi держави в даний перюд мае бути збереження нацiональних iнтересiв i пошук нових, бкьш ефективних, напрямiв внутрiшньоi та зов-нiшньоi економiчноi политики. З цiею метою державне регулювання митно'' справи потребуе добре узгоджено'' законодавчо'' бази.
Питання вдосконалення законодавства Укра'ни в цкому та окремих його галузей вивчали такi науковщ: В. К. Мамутов [26], О. П. Вкров [19], 6. А. Гетьман [20], О. П. Гребельник [21], I. Г. Бережнюк [18], Ф. Л. Жорш [22], М. В. Кравчук [24], О. О. Крестьяншов [25], А. П. Мицак [27], С. В. Петков [28], О. Ф. Скакун [29] та багато шших.
З метою шдвищення ефективност законодавства здiйснюеться його систематизацш, зазначае М. В. Кравчук [24, с. 158]. Автор наводить такий перелж форм систематизаци законодавства: 1) iнкорпорацiя (спосiб систематизаци законодавства, який полягае в об'еднанш за певним критерiем групи нормативно-правових актiв в одному збiрнику, без внесення жодних змiн у змют норм права цих акта); 2) консолiдацiя (поеднання ба-гатьох нормативно-правових акпв з одного питання рiзних епох i зведення '¿х в один акт, а також пристосу-вання '¿х до нових економiчних i полiтичних вiдносин; змют правовiдносин при консолiдацii не змшюеться);
3) кодифiкацiя (спосiб систематизацii законодавства, який полягае у змютовнш переробщ й узгодженостi певноi, пов'язаноi спкьним предметом регулювання, групи юридичних норм та об'еднаннi '¿х в единому нормативно-правовому актц отже, така систематизацш завжди мае офщшний (правотворчий) характер);
4) зведення закошв (вид систематизаци, який поеднуе в собi всi види систематизацii, а також процес прийняття нових акпв) [24, с. 159].
Зауважимо, що окремими науковцями зведення закошв не розглядаеться як форма систематизаци законо-давства, наприклад, О. Ф. Скакун зазначае три способи систематизацп законодавства: кодифжацш, шкорпора-цш, консолiдацiю [29, с. 269]. 6. А. Гетьман вважае недо-лком вiдсутнiсть у положеннях нацюнального законодавства визначення таких понять, як «систематизацiя», «консолiдацiя», «кодифiкацiя» та «шкорпорацш», що негативно позначаеться на розвитку правовоi системи Украiни [20, с. 33]. Автор, розглядаючи види кодифжацп, зазначае такi: загальна, галузева та спецiальна (шститу-цшна) [20, с. 90 - 92]. Митний кодекс Укра'ни визначено як результат об'еднання правових норм у межах одного чи деккькох iнститутiв, що е прикладом спецiальноi (шсти-туцшно'') кодифiкацii [20, с. 92]. В. К. Мамутов в1дшчае, що iснуючi в Украiнi кодекси, якi служать законодавчим забезпеченням економiчноi полiтики, у цкому сприяють систематизацii, консолiдацii закошв та забезпеченню '¿х бiльшiй узгодженост [26, с. 71]. Однак поряд ш цим автор наголошуе, що необхiдно усувати окремi неузгодженос-т, прогалини, наявнiсть множинного трактування по-
нять i термiнiв [26, с. 71]. Також вченим запропоновано наукову експертизу законопроекйв на «вiруси тшзаци та кримiналiзацii» [26, с. 72]. О. П. Вкров, розглядаючи питання вдосконалення господарського законодавства в УкраМ, визначае подальшу консолiдацiю та кодифжа-цiю численних законодавчих i пiдзаконних нормативно-правових актiв, що регулюють господарсью вiдносини на базi Господарського кодексу Украiни як найскладншу i найважливiшу проблему вдосконалення господарського законодавства у сучасний перюд [19, с. 384].
О. П. Гребельник зазначае: «Взаемод1я уск елемен-пв митно'' системи виявляеться в реалiзацii встановле-них завдань митно' полiтики на пiдгрунтi вiдповiдноi мiжнародноi законодавчо-правово' бази, на пiдставi яко' починае д1яти механiзм зовнiшньоторговельних вцносин» [21, с. 11]. I. Г. Бережнюк вважае, що: «Правовою формою реалiзацii митно' полiтики е митне право та митне законодавство, а оргашзацшною - система митного регулювання. Правова та оргашзацшна фор-ми реалiзацu митно' полiтики стають оргашзацшно-правовою основою митно' справи, тобто д1яльносп митних органiв.» [18, с. 26]. Ф. Л. Жорш визначае митне право як «комплексну галузь права, яка складаеться iз рiзних правових iнститутiв i правових норм, що регулюють суспкьш вцносини в галузi митно' справи» [22, с. 35]. Водночас автор тдкреслюе, що суспкьш вцноси-ни в галузi митно'' справи регулюються окремими галу-зями права, а саме: конституцшним, адмiнiстративним, адмiнiстративно-процесуальним, цивкьним, кримшаль-ним, кримiнально-процесуальним, трудовим тощо [22, с. 35]. А. П. Мицак вважае, що: «Для вдосконалення митного регулювання необхцно врахувати у нацюнальному законодавствi досв1д шших держав, положень, зафжсо-ваних у статутах i рiшеннях мiжнародних оргашзацш» [27, с. 14]. О. О. Крестьяншов зауважуе: «Комплексний характер митного права обумовлено наявшстю так званого комплексного методу, особливють якого полягае у застосуванш для регулювання митних вцносин практично уси iснуючих у чиннiй системi права методiв впливу на суб'ектiв: iмперативного та диспозитивного, дiючих як окремо, так i в сукупностi» [25, с. 8]. С. В. Петков за-значае: «МК становить основу митного законодавства Укра'ни. За сво'м характером це комплексний закон, що регулюе рiзноманiтнi вцносини, якi зачiпають рiзнi га-лузi права: адмiнiстративне, цивкьне, фiнансове, кримь нальне та частково мiжнародне» [28, с. 105].
Сучасна наука, на нашу думку, недостатньо уваги придкяе проблемам вдосконалення саме митного законодавства як едино'' системи нормативно-правових акпв, що регламентуе таку особливу галузь державного регулювання, як митна справа.
Метою статт е визначення складу митного законодавства, його взаемозв'язiв з мiжнародними нормами митного регулювання та з шшими галузями вггчизняно-го права, а також виявлення його основних недолшв, що впливають на показники ефективност митно'' справи, i розробити можливi напрями '¿х усунення.
З метою виявлення основних напрямiв вдосконалення митного законодавства визначимо предмет
його регулювання. В^повцно до ст. 1 Митного кодексу Украши вiд 13.03.2012 р. № 4495-У1 [3] (дай - МКУ) законодавство з питань митно! справи складаеться з Конституци Укра!ни, зазначеного Кодексу, з мiжнарод-них договорiв Укра!ни, згода на обов'язковкть яких на-дана Верховною Радою Украши, а також з нормативно-правових актiв, виданих на основi та на виконання МКУ та шших законiв Украши, що регулюють питання, зазна-чеш у статтi 7 «Державна митна справа» МКУ. Вцноси-ни, пов'язаш зi справлянням митних платежiв, регулю-ються МКУ, Податковим кодексом Украши та шшими законами Укра!ни з питань оподаткування.
Отже, згiдно з наведеним визначенням предметом регулювання митного законодавства е державна митна справа. Стаття 7 МКУ окреслюе коло понять, яю становлять державну митну справу. Узагальнюючи !х, можна стверджувати, що це, насампе-ред, порядок i умови перемiщення товарiв через митний кордон Укра!ни, осккьки всi iншi питання, розглянутi в наведенш законодавчiй нормi, на наш погляд, е по-хiдними вц цього. Основнi з них: митний контроль та митне оформлення товарiв пiд час перемiщення !х через митний кордон, застосування механiзмiв тарифного i нетарифного регулювання зовшшньоекономiчнот дiяльностi, справляння митних платежiв, митнi пкьги, боротьба з порушеннями митних правил.
Також зауважимо, що передумовою виникнення митно! справи е здшснення державою зовншньоеконо-мiчноl дiяльностi. Вiдповiдно до ст. 1 Закону Украши «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» в1д 16.04.1991 р. № 959-Х11 [7]: «Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть - це дшльшсть суб'ектiв господарсько! дiяльностi Укра!ни та шоземних суб'ектiв господарсько! дiяльностi, по-будована на взаемовiдносинах мiж ними, що мае мкце як на територи Укра!ни, так i за Г1 межами». Вiдповiдно до ст. 377 Господарського кодексу Украши (далi - ГКУ) вц 16.01.2003 р. № 436-1У [5] «Зовнiшньоекономiчною дшльшстю суб'ектiв господарювання е господарська дшльшсть, яка в процей ГГ здшснення потребуе пере-тинання митного кордону Украши сукупшстю речей та шших щнностей (включаючи нематерiальнi активи), яю мають вартiсне визначення, виробляються чи вико-ристовуються у дiяльностi суб'екйв господарювання та вiдображаються в Тх балансi або враховуються в шших передбачених законом формах облiку майна суб'екйв господарювання, та/або робочою силою».
На наш погляд, визначення ГКУ е бкьш точним, осккьки акцентуе увагу на процесi перетинання товарами та шшим майном i робочою силою митного кордону УкраТни. Таким чином, можна виявити важлившть митно! справи як порядку та сукупност умов перетинання митного кордону товарами, майном i фiзичними особами.
Особливостi зовнiшньоекономiчнот дiяльностi зумовлеш державною полiтикою в цш сфер^ основною метою яко! е стимулювання виходу нацiональних товарш на зовншш ринки, забезпечення економiки иноземною валютою, захист штересш вiтчизняних виробникiв, на-повнення державного бюджету митними платами. За-
лежно вiд напрямiв зовшшньоекономiчноl полiтики встановлюються окремi аспекти митно! справи.
Узагальнюючи вищенаведене, зазначимо, що кнуе два основнi завдання зовнiшньоекономiчнот дiяльностi: випуск вiтчизняних товарiв на мiжнароднi ринки та захист нацюнального ринку, якi визначають застосування певних заходiв митного регулювання, зокрема й адшш-стрування митних платежiв.
Зауважимо, що МКУ та Податковий кодекс Укра!-ни вiд вц 02.12.2010 р. № 2755-У1 [4] (дам - ПКУ) мiстять рiзнi пiдходи до визначення митних пла-тежiв. Так, ст. 4 МКУ зазначае: «митш платежi: а) мито; б) акцизний податок iз ввезених на митну територiю Укра!ни шдакцизних товарiв (продукци); в) податок на додану вартксть iз ввезених на митну територш Укра!ни товарiв (продукци)». Водночас ст. 14 ПКУ наводить таке визначення: «митнi платежi - податки, що вцповцно до цього Кодексу або митного законодавства справля-ються шд час перемiщення або у зв'язку з перемщенням товарiв через митний кордон Укра!ни та контроль за справлянням яких покладено на контролюючi органи». Перелiк вск платежiв, яю контролюють митнi органи, визначений Наказом Мшстерства фiнансiв Укра!ни вiд 20.09.2012 р. № 1011 (дай - Наказ № 1011) [16]. Вцповц-но до цього Наказу зазначеш платежi можна згрупувати таким чином: мито ввiзне, у тому чит антидемпiнгове та спецiальне (код бюджетно! класифкаци 15010000), мито вивiзне (код бюджетно! класифкаци 15020000), акцизний податок iз ввезених на митну територш Украши шдакцизних товарiв (код бюджетно! класифкаци 14030000), податок на додану варткть 1з ввезених то-варiв (код бюджетно! класифкаци 14010300), еколоич-ний податок (код бюджетно! класифкаци 19010600), единий збiр, який справляеться в пунктах пропуску через державний кордон (код бюджетно! класифкаци 22110000), штрафи за порушення митних правил, вклю-чаючи штраф за порушення податкового законодавства (код бюджетно! класифкаци 21081100), плата за виконання митних формальностей поза мкцем розташуван-ня та поза робочим часом (код бюджетно! класифкаци 22200000), надходження кошпв в1д реалшаци конфкко-ваного майна за матерiалами митних оргашв (код бюджетно! класифкаци 24010100), надходження конфкко-вано! нацюнально! та шоземно! валюти за матерiалами митних оргашв (код бюджетно! класифкаци 24010300), надходження валюти, щодо яко! минув строк позовно! давност (код бюджетно! класифкаци 24030000), над-ходження сум кредиторсько! та депонентсько! заборго-ваност пiдприемств, органiзацiй та установ, щодо яких минув строк позовно! давностi (у тому чит коштiв вiд реалiзацiт майна, за яким не звернувся власник до заюн-чення строку збериання) (код бюджетно! класифкаци 24030000), iншi надходження (код бюджетно! класифР каци 24060300), вцшкодування витрат митних органiв на збериання товарiв, транспортних засобiв на складах митних оргашв (код бюджетно! класифкаци 25010100), надходження кошпв вц реалiзацiт безхазяйного майна, знахiдок, спадкового майна, а також валютних щнностей i грошових коштiв, власники яких невiдомi (код бюджет-
но! класифкаци 31010200), кошти вiд реалшаци скарбiв, якi е пам'ятками ктори та культури, майна, одержаного державою в порядку спадкування чи дарування (у тому чи^ того, вц якого вцмовився власник або отримувач) (код бюджетно! класифжаци 31010100).
Отже, можна зробити такий висновок: i МКУ, i ПКУ визначають митш платежi як податки, крiм того, МКУ навггь обмежуе !х ккьюсть, чгт-ко встановлюючи, що це мито, ПДВ та акцизний пода-ток. ПКУ ширше трактуе дане поняття, осккьки врахо-вуе вй податки, якi мають бути сплачеш пiд час перети-нання товарами кордону Украши. Концепцiя, вiдповiдно до яко! Наказ № 1011 дае перелж надходжень бюджету, контроль за якими покладено на митнi органи, скорш вiдповiдае визначенню митних доходiв, з урахуванням податкiв, зборiв, кошпв, отриманих за надання послуг, штрафних санкцiй та коштiв вiд ре^заци конфккова-но! валюти та майна. Загальне визначення коштiв державного бюджету, яю адмiнiструються митними органами як митних доходiв, можна знайти i у вiтчизнянiй науковш лiтературi. Так, Ф. Л. Жорш вважае, що: «митнi
доходи - це вй грошовi внески, яю утворенi в результатi справляння або стягнення митних платежiв, вiд реаль заци конфiскованих предметiв контрабанди, кошти вц справляння штрафiв, пенi» [ 22, с. 127].
Митш платеж^ як за визначенням ПКУ, так i за визначенням МКУ, е загальнодержавними податками та в^пов^но до стати 29 Бюджетного кодексу Украши вц 08.07.2010 р. № 2456-У1 (дай - БКУ) [6] надходять до державного бюджету. Зауважимо, що вивiзне мито, ввiз-не мито (^м ввiзного мита на нафтопродукти i тран-спортнi засоби та шини до них), акцизний податок (^м акцизного податку з ввезених нафтопродуктiв i транспортних засобiв) i ПДВ надходять до загального фонду державного бюджету, тодi як еколопчний податок, який згiдно з ПКУ також е митним платежем, надходить до спещального фонду державного бюджету (далi - ДБУ), так само, як i зазначенi вище ввiзне мито на нафтопродукти i транспортнi засоби та шини до них та акцизний податок з ввезених нафтопродукпв i транспортних за-собiв. У табл. 1 наведено показники структури та динамки митних платежiв за визначенням МКУ за перюд з 2009 - 2013 рр. i за три квартали 2014 р.
Таблиця 1
Динамiка та структура митних платежiв
Рк Доид ПДВ iз ввезених товарiв Акцизний збiр iз ввезених товарiв Ввiзне мито Вивiзне мито Митш платежi всього Усього доходiв ДБУ
1 2 3 4 5 6 7
2009 План (млрд грн) 81,3 4,4 10,4 0,3 96,4 245,3
Фактичне виконання (млрд грн) 73,2 3,7 6,3 0,4 83,6 209,7
% виконання 90,0 84,1 61,0 129,9 86,7 85,5
% у загальному обсягу доходiв ДБУ 34,9 1,8 3,0 0,2 39,8 100,0
Темп приросту за рк, % -9,7 44,5 -47,0 93,9 -12,7 -9,5
2010 План (млрд грн) 81,1 4,4 8,3 0,4 94,1 255,0
Фактичне виконання (млрд грн) 73,4 4,6 8,6 0,3 86,8 240,5
% виконання 90,4 105,2 103,2 78,2 92,2 94,3
% у загальному обсягу доходiв ДБУ 30,5 1,9 3,6 0,1 36,1 100,0
Темп приросту за рк, % 0,3 24,7 35,2 -23,0 3,9 14,7
2011 План (млрд грн) 89,8 5,9 10,2 2,2 108,1 303,9
Фактичне виконання (млрд грн) 96,0 7,8 10,5 1,3 115,6 314,6
% виконання 106,9 133,4 102,1 60,5 107,0 103,5
% у загальному обсягу доходiв ДБУ 30,5 2,5 3,3 0,4 36,7 100,0
Темп приросту за рк, % 30,9 70,0 22,3 344,8 33,2 30,8
2012 План (млрд грн) 116,3 10,3 12,7 0,4 139,7 374,0
Фактичне виконання (млрд грн) 101,6 9,8 13,0 0,2 124,6 346,1
% виконання 87,3 95,0 102,2 51,2 89,1 92,5
% у загальному обсягу доходiв ДБУ 29,4 2,8 3,8 0,1 36,0 100,0
Темп приросту за рк, % 5,8 24,9 24,1 -84,7 7,7 10,0
2013 План (млрд грн) 103,4 10,0 15,1 0,2 128,7 351,2
Фактичне виконання (млрд грн) 96,5 8,9 13,3 0,1 118,8 339,2
% виконання 93,4 89,2 88,0 31,3 92,3 96,6
% в загальному обсягу доходiв ДБУ 28,5 2,6 3,9 0,0 35,0 100,0
Темп приросту за рк, % -5,0 -8,4 2,1 -61,2 -4,6 -2,0
О О =П
Е? со
о
о <
<
о
ш
1 2 3 4 5 6 7 8
План на рк, (млрд грн) 109,5 13,0 15,6 0,1 138,3 377,8
Фактичне виконання за три квартали (млрд грн) 74,1 11,7 8,7 0,2 94,6 260,9
1 - III кв. % виконання 67,6 90,1 55,4 198,0 68,4 69,0
2014 % в загальному обсягу доходiв ДБУ 28,4 4,5 3,3 0,1 36,3 100,0
Темп приросту до анолопчного перюду попереднього року (фак-тичне виконання, %) 2,5 96,1 -10,4 257,2 15,3 4,0
Джерело: розроблено за даними [23].
Даш табл. 1 враховують обидва фонди та свГдчать про те, що митш платежi становили вiд 35,0 % у 2013 р. до 39,8 % у 2009 р. усГх доходiв ДБУ, чим засвГдчують важ-ливкть фккально! функцГ! митних органiв. НайбГльше значення для наповнення бюджету протягом аналГзова-ного перiоду мав ПДВ: вГд 28,4 % за три квартали 2014 р. до 34,9 % у 2009 р. доходiв ДБУ. Показник виконання всГх митних платежiв протягом п'яти останнГх повних рокiв варiював вiд 86,7 % у 2009 р. до 107,0 % у 2011 р. планових надходжень. За три квартали 2014 р. рiчний плановий показник надходження митних платежiв уже був вико-наний в обсягу 68,4 %. Зауважимо також, що, за даними табл. 1, обсяг вивiзного мита був найскладншим для планування, вГдсоток виконання даного митного платежу становив вГд 31,3 % у 2013 р. до 198,0 % рiчного показ-ника за три квартали 2014 р.
Отже, встановивши роль митних платежiв у на-повненш ДБУ, розглянемо окремо фактори, що впливають на '1х обсяг, i норми законодавства, що 1х регламентують.
Обсяги митних платежГв, як обсяги i будь-яких Гнших податкiв, залежать вiд таких основних елементГв: об'ект i база оподаткування, ставки оподаткування та пГльги.
Об'ектом оподаткування митними платежами е операцГ1 з ввезення та вивезення, тобто перемщення, товарiв через митний кордон Украши. Базою оподаткування е митна варткть для мита та акцизного податку, а для ПДВ - митна варткть та суми мита ь якщо товар шдакцизний,- акцизного податку.
Порядок визначення митно'1 вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територш Укра'1ни, регламентуеться статтями 57 - 64 МКУ, товарiв, що вивозяться,- статтею 66 МКУ. Крiм того, варто зазначити, що шсля вступу Украши до СОТ у 2008 р. положення МКУ регулюються мiжнародними вимогами до визначення митно'1 варто-стi, а саме: ст. VII Генерально'1 угоди з тарифiв i торгiвлi вiд 30.10.1947 р. (далГ - ГАТТ 1947) [1] i положеннями Домовленостi про тлумачення Стати XVII Генерально'1 угоди з тарифiв i торгiвлi вiд 15.04.1994 р. (далi - ГАТТ 1994) [2]. Також зауважимо, що для визначення митно'1 вартосп важливе значення мають умови поставки, яю систематизовано в мiжнародних правилах «1нкотермс».
Ставки митних платежiв розглянемо окремо в розрiзi кожного податку.
Ставки ввiзного мита визначаються Законом Укра'1ни «Про Митний тариф Украши» вГд 19.09.2013 р.
№ 584^П [8] i встановлюються на кожну товарну по-зицш УКТ ЗЕД. Крiм цього, ставки ввiзного мита подГ-ляються на преференцшш, пiльговi та повнi. Преферен-цiйнi ставки ввiзного мита застосовуються до товарiв, якi походять з держав, з якими укладено мiжнароднi договори про преференцшш митш режими, згода на обов'язковкть яких надана Верховною Радою Украши. До товарiв, що походять з Украши або з держав - чле-нГв Свито! оргашзаци торгiвлi, або з держав, з якими Украша уклала двостороннi або регiональнi угоди щодо режиму найбГльшого сприяння, застосовуються пiльговi ставки ввiзного мита. До решти товарiв застосовуються повнi ставки ввiзного мита.
Ставки вивiзного мита встановлюються згГдно з укра'1нським законодавством. Сьогодш в УкраМ вивiзне мито справляеться з таких видiв товарГв:
1) жива худоба та шюряна сировина [9]; 2) насшня дея-ких видГв олГйних культур [10]; 3) вГдходи та брухт чорних металiв [11]; 4) брухт легованих чорних металГв, брухт кольорових металгв та напГвфабрикати з '1х використан-ня [12]; 5) природний газ у газоподiбному i скрапленому станi та газ (крГм природного) у газоподiбному станi [13]. За способом розрахунку як iмпортного, так i експортно-го мита ставки подкяються на адвалорш (у вГдсотках до митно'1 вартосп), специфiчнi (у грошових одиницях на одиницю вимiру товаару) та комбшоваш (передбачають застосування як адвалорних, так i специфiчних ставок).
Ставки акцизного податку регламентовано Роздь лом VI ПКУ на ввезення таких товарiв: 1) спирт етило-вий та iншi спиртовi дистиляти, алкогольш напо'1, пиво;
2) тютюновi вироби, тютюн i промисловi замiнники тютюну; 3) нафтопродукти, скраплений газ; 4) автомобш легковГ, кузови до них, причепи та нашвпричепи, мотоцикли. За способом розрахунку, так само, як i ставки мита, можуть бути адвалорними, специфiчними, комбь нованими. ОперацГ! з вивезення шдакцизних товарiв не пiдлягають оподаткуванню.
Операци з ввезення товар1в оподатковуються ПДВ за ставками 20 % г 7 % [14, 4] або звкьняються вгд оподаткування. Операци з експорту товарГв оподатковуються за ставкою 0 %, або звГльняються вГд оподаткування (з метою уникнення вГдшкодування податкового кредиту як стримуючий захГд державно'1 податково'1 полггики).
Ставки оподаткування митом е бГльш залежними вГд умов мГжнародних договорГв, укладених Укра'1ною,
тод1 як при застосуванш ставок акцизного податку та ПДВ до 1мпортних товар1в мае виконуватись одна основна норма м1жнародного законодавства, а саме: '1х р1вень мае в1дпов1дати р1вню, що застосовуеться до товар1в на-ц1онального походження [1, ст. III].
Виходячи з наведеного вище, можна п1дсумувати, що майже вс1 елементи оподаткування митними платежами залежать в1д м1жнародних правил. Кр1м умовних пкьг, яким, на наш погляд, варто прид1-лити особливу увагу.
Узагальнюючи норми в1тчизняного законодавства, можна подкити пкьги з митних платеж1в на тарифн1 та умовн1. Тарифш пкьги були розглянут1 вище. Вони за-стосовуються безпосередньо при оподаткуванш митом. Кр1м цього, можуть встановлюватись митн1 квоти, що передбачають справляння мита з окремого обсягу пев-них товар1в за зниженими ставками мит.
Розглянемо умовш пкьги з митних платеж1в. П. п. 14.1.253 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 14.1.254 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мктять таю визначення умовних пкьг в1дпов1дно: 1) умовне звкьнення в1д оподаткування митними платежами - звкьнення в1д сплати митних платеж1в, за-стосування якого передбачае дотримання певних умов та обмежень шд час використання товар1в 1 транспортних засоб1в комерц1йного призначення, розпорядження ними шсля '1х випуску; 2) умовне звкьнення в1д оподаткування податком на додану варткть та акцизним по-датком у раз1 ввезення товар1в на митну територ1ю Украши - звкьнення (умовне повне або умовне частко-ве) в1д сплати нарахованого податкового зобов'язання у раз1 розмщення товар1в у митних режимах, що передбачають звкьнення в1д оподаткування за умови дотри-мання вимог митного режиму.
В1дпов1дно до норм МКУ умовне повне звкьнен-ня в1д оподаткування митними платежами при ввезенш застосовуеться до товар1в, пом1щених у так1 митн1 ре-жими: транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вкьно'1 митно'1 зони, безмитно'1 торг1вл1, переробки на митн1й територП, знищення або руйнування. Умовне часткове звкьнення в1д оподаткування митними платежами при ввезенш товар1в застосовуеться зпдно з умовами митного режиму тимчасового ввезення. Кр1м цього, безумовно звкьняються в1д сплати мита при ввезенш товари, помщеш в митш режими ре1мпорту та в1дмови на користь держави. Товари, що ввозяться, безумовно звкьняються в1д сплати мита при помщенш в митний режим реекспорту. Зазначен1 норми передба-чеш ст. 283 «Умовне повне звкьнення в1д оподаткування митом» МКУ та ст. 284 «Умовне часткове звкьнення в1д оподаткуванням митом» МКУ, а також Роздком V «Митш режими» МКУ.
На наш погляд, окремо необх1дно зазначити, що без-умовному частковому звкьненню в1д оподаткування митними платежами при ввезенш шдлягають продукти переробки, яю ввозяться на митну територю Украши та були вироблен1 за и межами з укра'1нських товарш. Умовами митного режиму переробки за межами Укра1ни передба-чено справляння експортного мита при вивезенш вггчиз-няних товар1в 1 справляння митних платежш з продуктш
1х переробки, як1 ввозяться на митну територш Украши, 1з застосуванням часткового звкьнення в1д оподаткування, в1дпов1дно до чого сплат1 п1длягае позитивна р1зниця м1ж сумою митних платеж1в, нарахованою на продукти переробки, 1 сумою митних платеж1в, яка шдлягала б сплат1 в раз1 1мпорту в1дпов1дних товарш, як1 були вивезеш за меж1 митно'1 територП Украши для переробки.
Розглянувши пкьги з1 справляння митних платеж1в в1дпов1дно до митного режиму 1 тарифш пкьги з мита, закцентуемо увагу на умовних пкьгах за визначенням п.п. 14.1.253 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Саме ця норма наголошуе на необх1дност1 дотриманш певних умов шсля випуску товар1в. Шд випуском сл1д розум1ти випуск у вкьний об1г, що можливе шсля здшснення митних формальностей, передбачених для митного режиму 1мпорту.
Перелж вск умовних звкьнень в1д сплати митних платеж1в п1д час ввезення товар1в встановлено Наказом № 1011. Узагальнюючи шдстави для звкьнення товар1в в1д оподаткування митними платежами при ввезенш, можна зробити такий висновок: пкьги можуть нада-ватись одночасно з уск податюв, з конкретних двох 1 лише з певного одного. Однак товари, що ввозяться як гумаштарна та як техшчна допомога в1дпов1дно до м1жнародних угод, згода на обов'язковкть яких надана Верховною Радою Украши, звкьняються в1д сплати вск митних платеж1в.
У табл. 2 наведено норми в1тчизняного законодавства, яю передбачають умовне звкьнення в1д сплати митних платеж1в залежно в1д напрям1в та умов '1х використання товар1в шсля випуску.
Отже, дат табл. 2 св1дчать, що однакове за сутшстю порушення - нецкьове використання товар1в, звкьнених при ввезенн1 в1д сплати митних платежш - може призво-дити до р1зних вид1в в1дпов1дальност1, а саме: 1) або до сплати донарахованих податкових зобов'язань та пеш, 2) або до сплати донарахованих податкових зобов'язань, штраф1в (ф1нансових санкц1й) та пеш, нараховано'1 в такому випадку на всю суму грошових зобов'язань.
Зауважимо, що фшансова в1дпов1дальшсть застосовуеться безпосередньо до суб'ект1в господарювання -платник1в податк1в, незалежно в1д притягнення '1х поса-дових ос1б до адм1н1стративно'1 в1дпов1дальност1.
Звернемо увагу на положення п. 30.8 ст. 30 ПКУ та
ст. 123 ПКУ. В1дпов1дно до п. 30.8 ПКУ: «Контро-
лююч1 органи здшснюють контроль за правиль-шстю надання та обл1ку податкових пкьг, а також '1х ц!льовим використанням, за наявносй законодавчого визначення напрям1в використання (щодо умовних податкових пкьг); податков1 п!льги, використан1 не за при-значенням чи несвоечасно повернут^ повертаються до в1дпов1дного бюджету з нарахуванням пеш в розм1р1 120 в1дсотюв р1чних обл1ково'1 ставки Нацюнального банку Укра'1ни». Зг1дно з1 ст. 123 ПКУ: «У раз1 якщо контро-люючий орган самостшно визначае суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного в1дшкоду-вання та/або в1д'емного значення суми податку на додану варткть платника податюв на шдставах, визначених в1дпов1дно до ст. 54 ПКУ,- тягне за собою накладення на платника податюв штрафу в розм1р1 25 в1дсотюв суми
Таблиця 2
Пщстави надання пiльг з митних платежiв при ввезеннi товарiв i транспортних засобiв на митну територ^ УкраУни
Стаття Кодексу
Мито
Стаття 282 МКУ
Акцизний податок
Пункт 3 Статт 213 ПКУ
ПДВ
Стаття 197 ПКУ
Аспекти вщповщальносп за нецтьове викори-стання
1) П. 282.1; п. 282.2; п. 282.3; п. 282.4; п. 282.5; п. 282.6; п. 282.7; п. 282.9; п. 282.10; п. 282.11;
п. 282.12; п. 282.13; п. 282.14; п. 282.15; 282.16; п. 282.17; п. 282.18; п. - до пщпривмств, незалежно вщ притягнення Тх по-садових оаб до адмУстративноТ вщповщальносп, передбаченоТ МКУ, застосовуються норми п. 30.8 ст. 30 та ст.. 123 ПКУ;
2) П. 282.19 - платник зобов'я-заний сплатити ввiзне мито та пеню
П.п. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 ПКУ, п.п. 213.3.10 п. 213.3 ст. 213 - окремi положення щодо вщповщальносп за нецтьове використання вщсуты
1) П. 197.1 ^м пщакцизних товарiв, вщповщно до п. 197.5): п.п. 197.1.3; п.п. 197.1.9, п.п. 197.1.23 п.п. 197.1.25, п. 197.2, п. 197.3, п. 197.7,
п. 197.11, п. 197.18, п. 197.19, п. 197.20, п. 197.20 -окремi положення щодо вщповщальносп за нецтьове використання вщсутш;
2) П.п. 197.1. 29, п. 197.16 -донарахування зобов'язань з ПДВ та сплата пен
Стаття Кодексу
Стаття 287 МКУ
Стаття 229 ПКУ (нульова ставка податку)
Стаття 211 ПКУ
Аспекти вщповщальносп за нецтьове використання
П. 287.1 - п. 287. 4 та п. 287.6 -виникнення обов'язку зi сплати ввiзного мита та пен у строки та у порядку, визначеш МКУ
П. 229.3; п. 229.5; п. 229.7 -iз суб'бклв господарюван-няч справлявться штраф у розмiрi, який обчислювться виходячи з обсяпв викори-станих не за призначенням товарiв та ставки акцизного податку, передбаченоТ п. 215.3 ст. 215 ПКУ, збтьшеноТ в 1,5 разу
П. 211.1 - донарахування зобов'язань з ПДВ та сплата пеы
Стаття Кодексу
Пщроздти 4 та 41 Прикшцевих i перехщних положень МКУ
Пщроздш 2 Перехiдних положень ПКУ
Аспекти вiдповiдальностi за нецтьове використання
1) Пункти Пiдроздiлу 4: 2, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 - до вщповщних суб'вкпв господарювання, незалежно вщ притягнення Тх по-садових оаб до адмУстративноТ вiдповiдальностi, передбаченоТ цим Кодексом, застосовуються норми п. 30.8 ст. 30 та ст.. 123 ПКУ;
2) Пщроздш 41 - окремi положення щодо вщповщальносп за нецтьове використання вщсуты
1) Пункти: 2, 27, 28 - дона-рахування зобов'язань з ПДВ та пеня;
2) Пункти: 4, п. 26 - Роздш II ПКУ, ст. 123 (фiнансовi санкцГТ);
3) Пункт 32 - окремi положення щодо вщповщальносп за нецтьове використання вщсуты
Джерело: розроблено за даними [3, 4].
визначеного податкового зобов'язання, завищено'1 суми бюджетного в1дшкодування. При повторному протягом 1095 дшв визначеш контролюючим органом суми подат-кового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного в1дшкодування - тягне за собою накладення на платника податкш штрафу у розм1р1 50 в1дсотюв суми нарахованого податкового зобов'язання, завищено'1 суми бюджетного в1дшкодування. Використання платником податюв (посадовими особами платника податюв) сум, що не сплачеш до бюджету внасл1док отримання (засто-сування) податково'1 пкьги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цкям 11 надання зпдно 1з законом з питань в1дпов1дного податку, збору, платежу додатково до штраф1в, визначених вище, тягне за собою стягнен-
ня до бюджету суми податюв, зборш, платеж1в, що шд-лягали нарахуванню без застосування податково! п1льги. Сплата штрафу не звкьняе таких ос1б в1д в1дпов1даль-ност1 за умисне ухилення в1д оподаткування».
Отже, можна зробити висновок, що положення п. 30.8 ПКУ та ст. 123 ПКУ мають певш неузгодженосп щодо в1дпов1дальност1 за нецкьове використання това-р1в, тобто користування пкьгами. На наш погляд, норму 30.8 ПКУ варто трактувати таким чином: контролююч1 органи здшснюють контроль (тобто, ще не визначають самостшно податкове зобов'язання) за використанням податкових, в тому числ1 1 митних, пкьг. У такому раз1 сплата податюв 1 пеш, передбачеш законодавством, мають стосуватися випадюв, коли платником самостшно
здшснено донарахування податюв. Положення ст. 123 ПКУ мае стосуватися випадюв, коли суми податюв вна-слiдок нецкьового використання пкьг донараховано контролюючим органом, а не платником.
У табл. 3 наведено операцп, щодо яких надано звкь-нення зi сплати митних платежш, для яких при нецкьово-му використаннi товарш передбачено в1дповцальшсть у виглядi збкьшення суми податкових зобов'язань та сплати пеш, без застосування штрафних (фшансових санкций).
Данi табл. 3 кюструють випадки, коли вiдповiдно до норм ПКУ та МКУ замкть застосування положень п. 30.8 та ст. 123 ПКУ на загальних шдставах у разi не-цкьового використання товарiв, якi були звiльненi вц сплати митних платежiв, платник необгрунтовано, на нашу думку, лише збкьшуе суму вiдповiдного податку та сплачуе пеню, незалежно вiд того, чи ним самостшно, чи контролюючим органом було виявлено таке пору-шення та донараховано податковi зобов'язання.
Таблиця 3
Операцп iз ввезення на митну територiю товарiв щодо яких вiдповiдальнiсть за нецшьове використання передбачае
збiльшення податкових зобов'язань та сплату пеш
Мито
п. 282.19 ст. 282 МКУ Товари та/або предмети, оплачет за рахунок гранив (субгранпв), наданих вщповщно до програм Глобального фонду для боротьби ¡з СНДом, туберкульозом та маляркю в Украшь що викону-ються вщповщно до закону
п. 287.1 ст. 287 МКУ Товари, визначен вщповщно до Закону УкраТни «Про гуманггарну допомогу» Комiсi£ю з питань гумангарноТ допомоги при Кабшет МЫс^в УкраТни як гумантарна допомога
п. 287.2 ст. 287 МКУ Товари (^м товарiв для реалiзацiТ або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провад-женням пщпри£мницькоТ дiяльностi), що ввозяться на митну теритсрю УкраТни на строк не менше трьох рокiв шоземними iнвесторами вiдповiдно до Закону УкраТни «Про режим iноземного iнвестування» з метою ¡нвестування на тдстав! зареестрованих договорв (контракт^) або як внесок ¡ноземного ¡нвестора до статутного капталу пдприемства з шоземними швестищями
п. 287.3 ст. 287 МКУ Наукове, лабораторне i дошдницьке обладнання, а також комплектуют та матерiали, передбачен проектом наукового парку, заре£строваного зпдно iз Законом УкраТни «Про науковi парки», що ввозяться науковим парком /' партнерами наукового парку в межахреалЬацИтакого проекту наукового парку. Перелк таких товарiв iз визначенням кодiв згiдно з УКТ ЗЕД та обсяги ввезення таких товарiв визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни. Строк реалiзацiТ проекту наукового парку ма£ становити не бiльше, ыж два роки для обладнання та не бтьше нiж один рт для комплектуючих i матерiалiв з дня затвердження зазначеного перелку та обсяпв товарiв
п. 287.4 ст. 287 МКУ Товари, що ввозяться на адресу Товариства Червоного Хреста УкраТни, його оргаыв i мкцевих органiзацiй вiдповiдно до Закону УкраТни «Про Товариство Червоного Хреста УкраТни» як гумантарна чи доброчинна допомога
п. 287.6 ст. 287 МКУ 1) Устаткування, обладнання та комплектую^ до них, матерiали, що не виробляються в Украшь як не £ пщакцизними товарами та ввозяться шраторами створення - суб'£ктами господарювання, керуючими компанiями iндустрiальних паркiв для облаштування ¡ндустрюльнихпартв; 2) устаткування, обладнання та комплектуют до них, що не виробляються в УкраТн та не £ тдакцизними товарами, як ввозяться учасниками iндустрiальних парюв для здшснення господарсько'1 д'яль-ност'1 в межах ¡ндустр'юльнихпарюв. Вив'льнет кошти використовуються в1дпов1дними суб'ектами для: 1) облаштування шдус^альних парюв, у тому чиш з використанням новггшх, енергозбер^аючих технологiй; 2) запровадження новггых технологiй, пов'язаних з господарською дiяльнiстю у межах iндустрiальних парюв; 3) збiльшення випуску продукцГТ та зменшення витрат за видами господарськоТ дiяльностi, передбаченими цим Законом, у межах шдус^альних паркiв; 4) здшснення науково-дошдноТ дiяльностi в межах шдус^альних паркiв; 5) повернення кредитiв та оплати шших запозичень, використаних на облаштування шдус^альних парюв та здшснення у Тх межах господарськоТ дiяльностi, а також для сплати вщсотюв за такими кредитами та запозиченнями
ПДВ
п. п. 197.1.29 п. 197.1 ст. 197 ПКУ БезоплатноТ передачi у державну або комунальну властсть вщповщних теритсральних громад трамвайних вагонiв (товарна пози^я згiдно з УКТ ЗЕД 8603 10 00 10), тролейбуав (товарна позицiя згiдно з УКТ ЗЕД 8702 90 90 10), автобуав (товарна пози^я згiдно з УКТ ЗЕД 8702) для перевезення громадян на маршрутах (лЫях) в1дпов1дно до вимогжиттезабезпечення населених пункт'в. У разi нец1льового використання зазначених товарiв платник податку зобов'язаний збтьшити податковi зобов'язання за нашдками податкового перюду, на який припада£ таке порушення, на суму податку на додану варткть, що мала бути сплачена в момент ¡мпорту (постачання) таких товарiв, а також сплатити пеню вщповщно до закону
п. 197.16 ст. 197 ПКУ Устаткування, яке працю£ на вщновлюваних джерелах енергГТ, енергозберiгаючого обладнання та матерiалiв, засобiв вимiрювання, контролю та управлiння витратами паливно-енергетичних ресурав, обладнання та матерiалiв для виробництва альтернативних видiв палива або для виробництва енергГТ з вщновлюваних джерел енергГТ; матерiали, устаткування, комплектуют, що використовуються для виробництва:
О О =П
Е? со
о
о <с
<
о
Ш
ПДВ
1) устаткування, яке працюв на вщновлюваних джерелах енергГГ; 2) матерiалiв, сировини, устатку-вання та комплектующих, якi будуть використовуватися у виробниц^ альтернативних видiв палива або виробницта енергГГ з вiдновлюваних джерел енергГГ; 3) енергозберiгаючого обладнання та матерiалiв, вироби, експлуатацiя яких забезпечу£ економ^ та рацiональне використання паливно-енергетичних ресурав; 4) зaсобiв вимiрювання, контролю та управлшня витратами паливно-енергетичних ресурав. Операци iз ввезення на митну теритсрю Украши зазначених у цьому пункт товaрiв звiльняються вщ оподаткування, якщо цi товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ¡дентичн'! товари з аналогмними яккними показниками не виро-бляються в УкраЫ. Перелк таких товaрiв iз зазначенням кодiв УКТ ЗЕД встановлюегься Кaбiнетом Мiнiстрiв Укра'Гни
ст. 211 ПКУ На перюд виконання робiт з пщготовки до зняття i зняття енергоблош ЧорнобильськоГ АЕС з екс-плуатаци та перетворення об'вкта «Укриття» на екологiчно безпечну систему, яю виконують-ся за рахунок кошт'в м'жнародно)'техтчно)' допомоги, що надаеться на безоплатнй та безповоротн'ш основ'!, або за рахунок кошт'в, як передбачаються в Державному бюджет'! УкрашияквнесокУкраши до Чорнобильського фонду «Укриття» для виконання м'жнародно)' програми - Плану здШснення заход'в на об'ект'!«Укриття» вщповщно до положень РамковоГ угоди мiж Украиною та ёвропейським банком реконструкцп та розвитку щодо дiяльностi Чорнобильського фонду «Укриття» в УкраТы та Угоди про грант (проект ядерноГ безпеки ЧорнобильськоГ АЕС) мiж ёвропейським банком реконструкцп та розвитку, Урядом Украши i Чорнобильською атомною електростaнцi£ю:звiльняються вщ оподаткування операци з iмпорту товaрiв (сировини, мaтерiaлiв, устаткування та обладнання)
Роздт ХХ, Пщроздт II, п. 2 ПКУ Товари за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону Украши «Про альтернативы види палива», техшки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкцИ ¡снуючих i буд'вництва нових т'дприемств з виробництва бюпалива / для виготовлення та рекон-струкцИ техтчних i транспортних засобiв з метою споживання бюпалива, якщо так/ товари не виробляються та не мають аналог'в в Укртт, а також техычних i транспортних зaсобiв, у тому чиш самохщних стьськогосподарських машин, що працюють на бюпаливь якщо тaкi товари не виробляються в УкраМ Порядок ввезення зазначених технiки, обладнання, устаткування, техычних i транспортних зaсобiв визнача£ться Кабшетом Мiнiстрiв Украши
Роздт ХХ, Пщроздт II, п. 27 ПКУ На перiод дм контракту, укладеного для реалЬацИнационального проекту «Повтряний експрес» операцГГ з ввезення на митну територю Украши товaрiв у митному режимi iмпорту, що не виробляються в Украпн або виробляються в Укран але не вiдповiдaють вимогам проекту за кодами згiдно з УКТ ЗЕД, передбачен пiдпунктом 9 пункту 4 роздлу XXI «Приюнцев! та перех'дн положення» Митного кодексу Укроти
Роздт ХХ, Пщроздт II, п. 28 ПКУ На перюд реалЬацИ проектю (програм) за рахунокм'жнародно)'техтчнт допомоги, яка надаеться вiдповiдно до ш'щютиви кран Велико)'вiсiмки «Глобальне партнерство проти роз-повсюдженнязбро'1 таматер'юл'вмасовогознищення», звтьняються вщ оподаткування податком на додану варжть операцГГ з: ввезення на митну теритсрю Украши товaрiв у митному режимi iмпорту, що не виробляються в Укран визначених пщпунктом 11 пункту 4 роздлу XXI «Приюнцев! та перех'дн положення» Митного кодексу Украши. Перелк та порядок ввезення таких товaрiв визначаються КМУ
Джерело: розроблено за даними [3, 4].
Питання застосування фшансових санкцш у ви-глядi штрафiв, передбачених ст. 123 ПККУ, мае виршу-ватися вiдповiдно до того, хто (платник або контролю-ючий орган) виявив нецкьове використання товарiв i донарахував податки. Визначення в окремих нормах законодавства в1дпов1дальносп за нецкьове використання товарiв, звкьнених при ввезеннi вiд оподаткуван-ня митними платежами, вiдповiдае нормам п. 30.8 ст. 30 ПКУ, однак не дозволяе застосовувати норми стати 123 ПКУ, що потребуе узгодження, осюльки можливкть трактування норм законодавства у деккька способiв дае шдстави приймати рiшення на користь платника зпдно з п. 3.4 ст. 3 МКУ та частини 4 п.п. 4.1 ст. 4 ПКУ.
Окремо! уваги потребуе порядок справляння акцизного податку при ввезенш товарiв вцповцно до ст. 229 ПКУ. Зпдно з положеннями ще! стати за ставкою 0 % оподатковуються операци з ввезення таких товарiв: нафтопродукпв, ввезених в Укра!ну, що використову-
ються як сировина для нафтохiмiчнот промисловостi (п. 229.3 ст. 229 ПКУ та п. 229.5 ст. 229 ПКУ), речовин, що використовуються як компоненти ввезених в Укра-!ну моторних палив, яю використовуються як сировина для хiмiчнот промисловост (п. 229.7 ст. 229 ПКУ). ^м цього, встановлено особливий порядок контролю за цкьовим використанням ввезених товарiв, а саме: iмпортер (векселедавець) виписуе податковий вексель у 3-х екземплярах (один примiрник подаеться контр-олюючому органу за мкцезнаходженням виробника, другий - контролюючому органу за мкцем митного оформлення зазначених товарiв, третiй залишаеться платнику податку), векселедержателем е контролюючий орган за мкцем реестраци платника. На шдприемствах, що використовують зазначенi товари у вказаних цкях, встановлюються податковi пости. На податковому посту представники контролюючого органу за мкцем його розташування здшснюють постiйний безпосеред-
нш контроль за щльовим використанням ввезених то-варiв. Погашення податкового векселя без сплати акцизного податку настае шсля документального тдтвер-дження факту цкьового використання таких товарiв, а саме: пiсля пред'явлення iмпортером векселедержателю довiдки, яка складаеться представниками податкового посту. Строк, на який може бути виписаний такий вексель, не може перевищувати 90 календарних дшв. У разi нешдтвердження цкьвого використання протя-гом зазначеного строку банк, який здшснив аваль векселя, зпдно з протестом векселедержателя здшснюе пере-каз податку. У разi нецкьового використання платни-ками зазначених товарiв з таких суб'ектш справляеться штраф у розмiрi, який обчислюеться виходячи з обсяпв використаних не за призначенням товарiв та ставки акцизного податку, збкьшено! в 1,5 разу. На наш погляд, такий порядок справляння даного митного платежа е ефективним з точки зору чикого визначення окремих функцш пiдроздiлiв контролюючих органiв. Варто та-кож закцентувати увагу на обмеженш строку цкьового використання товарiв, а саме: перюду в 90 календарних дшв. Вцсутшсть пiдтвердження цкьового використання зазначених товарiв протягом вказаного строку роз-глядаеться як нецкьове використання.
Зазначенi норми законодавства стосуються фшан-сово! вiдповiдальностi за порушення митних правил у частинi справляння митних платежiв.
Розглянемо також заходи адмшстративно! в1дпо-вiдальностi, якi застосовуються до посадових осiб платникiв податюв. Згiдно з п. 458.1 ст. 458 МКУ: «Порушення митних правил е адмшстративним
правопорушенням, яке являе собою протиправш, вин-нi (умисш або з необережностi) ди чи бездшльшсть, що посягають на встановлений МКУ та шшими актами законодавства Украши порядок перемiщення товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення через митний кордон Украши, пред'явлення !х органам доходiв i зборiв для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здшснення операцш з товарами, що перебувають шд митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходiв i зборiв МКУ чи iншими законами Украши, i за якi МКУ передбачена ад-мiнiстративна вiдповiдальнiсть».
Види адмшстративно! вiдповiдальностi за порушення митних правил подкяються на: попередження, штраф, конфкжацш (стосовно товарiв - безпосереднк предметiв правопорушення). До основних видiв адмш-стративно! вiдповiдальностi належать попередження i штраф, тодi як конфккацш може бути i основним, i до-датковим видом вкповкальност1
Штраф за порушення митних правил застосову-еться до в1дпов1дально! особи залежно вiд характеру правопорушення, що визначаеться МКУ. Сплата адмЬ-шстративного штрафу не звкьняе особу вк обов'язку сплатити митнi платежi та не суперечить положенням ПКУ щодо застосування ф1нансово1 вiдповiдальностi у виглядi штрафних санкцiй та пенi.
У табл. 4 наведено види порушень митного законодавства та заходи адмшстративно! вкповкальностЬ
Данi табл. 4 свцчать, що базою для розрахунку ад-мiнiстративних штрафiв за порушення митних правил е неоподатковуваний мшмум доходiв громадян, вартiсть предметiв порушень митних правил та сума несплаче-
Таблиця 4
Адмшктративш санкцм за порушення митних правил
Стаття МКУ Вид порушення Вид адмшктративноТ вщповщальносп
1 2 3
Ст. 468 Порушення режиму зони митного контролю Попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 469 Неправомiрнi операцп з товарами, митне оформлення яких не закшчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому збер^аны тд митним контролем Попередження або накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 470 Недоставлення товарiв, транспортних засобiв комерцшного призначення та документ до органу доходiв i зборiв призначення, видача Гх без дозволу органу доходiв i зборiв або втрата. Перевищення встановленого строку доставки: 1) не бтьше, шж на одну добу; 2) бтьше, ыж на одну добу, але не бтьше шж на десять Дiб; 3) бiльше, нiж на десять дiб, а так само втрата, чи видача Гх без дозволу органу доходiв i зборiв 1) Попередження або накладення штрафу в розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв гро-мадян; 2) накладення штрафу в розмiрi двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян; 3) накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 471 Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю Накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а у разi якщо безпосереднiми предметами правопорушення £ товари, перем^ення яких через митний кордон Укра'Гни заборонено або обмежено законодавством УкраГни,- також конфкка^я товарiв
О О =П
Е? со
о
о <
<
о
ш
Ghjljd;tyyz табл. 4
1 2 3
Ст. 472 Недекларування TOBapiB, транспортних 3aco6iB комерцшного призначення Накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартосп товарiв, транспортних засобiв з конфккацкю зазна-чених товарiв, транспортних засобiв
Ст. 473 Пересилання через митний кордон Украши у м^жнародних поштових та експрес-вщправленнях товарiв, заборонених до такого пересилання Конфiскацiя товарiв
Ст. 474 Перешкоджання посадовш ок^ органу доходiв i зборiв у доступi до товарiв, транспортних засобiв, документiв Накладення штрафу в розмiрi ста неоподатковува-них мiнiмумiв доходiв громадян. Тi самi ди, вчиненi особою, яка вже притягалася до вiдповiдальностi за таке правопорушення, перешкоджання пщ час документально!' перевiрки - накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 475 Неподання органу доходiв i зборiв звггносп щодо товарiв, якi перебувають пщ митним контролем Накладення штрафу в розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 476 Перемiщення товарiв через митний кордон Украши з порушенням прав штелектуальноТ власностi Накладення штрафу в розмiрi однк'' тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфк-кацi£ю товарiв
Ст. 477 Порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарiв на теритсрю вiльноï митно'1' зони, вивезення товарiв за межi ц^Т територи та/або встановленого законодавством порядку проведення операцш з товарами, помщеними в режим вiльноï митно'1' зони Накладення штрафу в розмiрi одыа тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 478 1) Проведення з товарами, що збер^аються в режимi митного складу на митних складах, операцм, передба-чених ст. 127 МКУ, без дозволу органу доходiв i зборiв; 2) змiна стану товарiв, що зберiгаються в режимi митного складу на митних складах, без дозволу органу доходiв i зборiв, порушення встановленого строку розпорядження товарами, як збер^аються на митно-му складi; 3) видача без дозволу органу доходiв i зборiв або втра-та товарiв, що збер^аються в режимi митного складу на митних складах 1) Накладення штрафу в розмiрi двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян; 2) накладення штрафу в розмiрi п'ятисот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян; 3) накладення штрафу в розмiрi одша тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 479 Порушення порядку або строш розпорядження товарами, розмщеними у магазин безмитноТ TC^^i Накладення штрафу в розмiрi одыа тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 480 Порушення порядку здiйснення операцiй з переробки товарiв Накладення штрафу в розмiрi одн^Т тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 481 Перевищення строку тимчасового ввезення або тим-часового вивезення товарiв: 1) не бiльше, ыж на три доби; 2) бтьше, нiж на три доби, але не бтьше, нiж на десять дiб; 3) бiльше нiж на десять дiб 1) Попередження або накладення штрафу в розмiрi п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян; 2) накладення штрафу в розмiрi трьохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян; 3) накладення штрафу в розмiрi одша тисячi неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян
Ст. 482 Перемiщення або дм, спрямованi на перемiщення товарiв, транспортних зак^в комерцiйного призначення через митний кордон Украши поза митним контролем: 1) перемщення або дм, спрямован на перемiщення товарiв поза митним конролем; 2) ди, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вщповщальносп за вчинення таких самих правопо-рушення 1) Накладення штрафу в розмiрi 100 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв -безпосереднiх предме^в порушення митних правил з конфккацкю товарiв i транспортних засобiв; 2) накладення штрафу в розмiрi 200 вiдсоткiв вартостi товарiв, транспортних засобiв - безпо-середнiх предме^в порушення митних правил з конфккацкю товарiв i транспортних засобiв
Ст. 483 1) Перемщення або дм, спрямован на перемiщення товарiв через митний кордон Украши з приховуван-ням вщ митного контролю; 2) ди, вчиненi особою, яка протягом року притягалася до вщповщальносп за вчинення правопорушення 1) Накладення штрафу в розмiрi 100 вщсотюв вартостi товарiв - безпосередых предметiв порушення митних правил з конфккацкю товарiв, а також товарiв, транспортних засобiв iз спе^ально виготовленими сховищами (тайниками);
О
о =п Е5
CQ
о
о
Q_ <
<
Si
Ш
1 2 3
2) накладення штрафу в розмiрi 200 вщсотш вартосп товарiв - безпосередых предметiв порушення митних правил з конфккацкю товарiв, а також товарiв, транспортних засобiв iз спецiально виготовленими сховищами (тайниками)
Ст. 484 Збер^ання, перевезення чи придбання товарiв, транспортних засобiв комерцшного призначення, ввезених на митну теритсрю УкраГ'ни поза митним контролем або з приховуванням вщ митного контролю Накладення штрафу в розмiрi 100 вщсотш вартостi товарiв, транспортних засобiв або Г'х конфiскацiю
Ст. 485 Дм, спрямованi на неправомiрне звiльнення вiд сплати митних платежiв чи зменшення Г'х розмiру, а також iншi протиправнi дГГ, спрямован на ухилення вiд сплати митних платежiв, використання товарiв, стосовно яких надано птьги щодо сплати митних платежiв, в iнших цiлях, шж тi, у зв'язку з якими було надано таю птьги Тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi 300 вщсотюв несплаченоГ' суми митних платежiв
Джерело: розроблено за даними [3].
них митних платежiв. Зауважимо також, що п. 5 Шдроз-дГлу 1 РоздГлу ХХ ПКУ встановлено таке: «Якщо норми шших законiв мiстять посилання на неоподатковуваний мшмум доходiв громадян, то для цГлей !х застосування використовуеться сума в розмiрi 17 гривень, крГм норм адмiнiстративного та кримшального законодавства в частинi квалГфжаци адмшктративних або кримiналь-них правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мiнiмуму встановлюеться на рiвнi податково'1 сощально1 пГльги, визначено'1 ст. 169 ПКУ». Обсяг податково'1 со-щально1 пГльги варiюе вГд 100 % до 200 % розмiру про-житкового мiнiмуму.
Розглянемо визначення адмiнiстративних штраф-них санкцш згiдно з ГКУ. Вiдповiдно до положень ст. 238 ГКУ адмшктративш штрафи за порушен-ня митних правил е адмшктративно-господарськими санкц1ями, за ознакою застосування вповноваженими органами. УсГ адмiнiстративно-господарськi санкци подкяються на таю: 1) вилучення прибутку (доходу); 2) адмшстративно-господарський штраф; 3) стягнення зборiв (обов'язкових платежiв); 4) застосування антидем-пiнгових заходiв; 5) припинення експортно-Гмпортних операцiй; 6) застосування iндивiдуального режиму лщен-зування; 7) зупинення дГ1 лщензи (патенту) на здiйснення суб'ектом господарювання певних видГв господарсько'1 дГяльностГ; 8) анулювання лщензи (патенту) на здшснен-ня суб'ектом господарювання окремих видГв господар-сько! дшльносй; 9) обмеження або зупинення дшльност суб'екта господарювання; 10) лжвГдац1я суб'екта господарювання; 11) шшГ адмГнГстративно-господарськГ санк-цГ1, встановленГ ГКУ та шшими законами.
На нашу думку, обов'язок зГ сплати донарахованих митних платежГв разом Гз застосуванням адмшстра-тивних штрафГв, передбачений МКУ, вГдповГдае поло-женням ст. 240 ГКУ, вГдповГдно до якого «суми прихо-ваного (заниженого) прибутку (доходу) чи суми подат-ку, несплаченого за прихований об'ект оподаткування, шдлягають вилученню в дохГд вГдповГдного бюджету в порядку, встановленому законом», також Гз суб'екта господарювання стягуеться штраф. Однак, абзацем 2
п. 240.1 ст. 240 ГКУ встановлено, що граничний обсяг такого штрафу - двократний розмГр донараховано! суми (200 %) Г тГльки, якщо порушення вчинено повторно протягом року, обсяг штрафних санкцш максимально може збГльшуватись до трьохкратного розмГру (300 %) донарахованих платежГв. Цш нормГ ГКУ не вГдповГдае положення ст. 485 МКУ, вГдповГдно до якого дГ1 щодо неправомГрного заниження суми митних платежГв тяг-нуть за собою накладення штрафу в обсягу 300 % суми несплачених митних платежГв, незалежно вГд того, вко-тре протягом року вчинене таке правопорушення.
Визначивши види та умови застосування вГдповГ-дальностГ за порушення митних правил Г порядку опо-даткування митними платежами, розглянемо форми митного та податкового контролю, за допомогою яких виявляються таю порушення.
ВГдповГдно до ст. 336 МКУ формами митного контролю е: 1) перевГрки документГв та вГдомостей, яю надаються органам доходГв Г зборГв шд час перемГщення товарГв через митний кордон; 2) митний огляд; 3) об-лгк товарГв, що перемщуються через митний кордон; 4) усне опитування громадян Г посадових осГб шдпри-емств; 5) огляд територш та примГщень складГв тимча-сового зберГгання, митних складГв, вГльних митних зон, магазишв безмитно1 торгГвлГ та шших мГсць, де знахо-дяться товари, що шдлягають митному контролю, чи провадиться д1яльшсть, контроль за якою покладено на контролюючГ органи; 6) перевГрка облжу товарГв, що перемщуються через митний кордон та/або перебувають шд митним контролем; 7) проведення документальних перевiрок дотримання вимог законодавства Украши з питань державно! митно! справи, у тому числГ свое-часностГ, достовГрностГ, повноти нарахування та сплати митних платежГв; 8) направлення запитГв до шших дер-жавних органГв, установ та оргашзацш, уповноважених органГв Гноземних держав для встановлення автентич-ностГ документГв, поданих органу доходГв Г зборГв.
ВГдповГдно до ст. 62 ПКУ податковий контроль здшснюеться шляхом: 1) ведення облжу платникГв по-датюв; 2) ГнформацГйно-аналГтичного забезпечення дГяльностГ контролюючих органГв; 3) перевiрок i звiрок,
о о =п
Е?
СО
о
о о_
<с
перев1рок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююч1 органи.
Детального вивчення, на наш погляд, потребуе порядок проведення перев1рок умов дотримання митного та податкового законодавства. З щею метою в табл. 5 наведено пор1вняльний анал1з вид1в перев1рок, що зд1й-снюються контролюючими органами, за визначенням ПКУ та за визначенням МКУ.
Даш табл. 5 св1дчать про те, що види перев1рок, як1 здшснюються контролюючими органами в1дпов1дно до ПКУ та МКУ, суттево в1др1зняються, кр1м документаль-них ви1зних (планових 1 позапланових) перев1рок. За-уважимо також, що невизш документальн1 перев1рки, яю передбачен1 ПКУ, можуть зд1йснюватися на п1дстав1 як ст. 77, так 1 ст. 78 ПКУ, тобто бути плановими та позапла-новими в1дпов1дно. Документальну невизну перев1рку за визначенням МКУ можна класифжувати як позапланову, осккьки п1дставами для 11 проведення не е план-граф1к.
Документальна перев1рка (планова або позапла-нова; ви1зна та невишна) в1дпов1дно до МКУ може здш-снюватись щодо: 1) правильност визначення бази опо-даткування, своечасност1, достов1рност1, повноти нара-хування та сплати митних платежш; 2) обrрунтованостi та законностi надання (отримання) шли i звiльнення в^ оподаткування; 3) правильност1 класиф1кацГ1 зщно з УКТ ЗЕД товарш, щодо яких проведено митне оформ-лення; 4) в^дпов^дносп фактичного використання пе-ремiщених через митний кордон Украши товарiв за-явленiй метi такого перемщення та/або в1дпов1дност1 фшансових 1 бухгалтерських документш, звггш, договорш (контрактш), калькуляц1й, 1нших документ1в шдприем-ства, що перев1ряеться, 1нформацГ1, зазначен1й у митнш декларацП, декларацП митно1 вартосй, за якими проведено митне оформлення товар1в у в1дпов1дному митному режиму 5) законност1 перем1щення товар1в через митний кордон Украши, у тому числ1 ввезення. Отже, предметом проведення вах вид1в документальних перев1рок в1дпо-в1дно до МКУ е дотримання митного законодавства.
В1дпов1дно ПКУ «документальною перев1ркою вва-жаеться перев1рка, предметом яко1 е «своечасн1сть, до-
стов1рн1сть, повнота нарахування та сплати у«х, перед-бачених ПКУ податюв та зборш, а також дотримання валютного та шшого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююч1 органи». Кр1м того, зщно з п. 77.3 ст. 77 ПКУ, забороняеться проведення документально1 планово! перев1рки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, кр1м правильносй обчис-лення, повноти 1 своечасносй сплати податку з доход1в ф1зичних ос1б та зобов'язань за бюджетними позиками 1 кредитами, що гарантоваш бюджетними коштами.
Таким чином, основною в1дмшшстю документальних перев1рок за визначеннями МКУ та ПКУ е предмет, щодо якого вони здшснюються.
Розглянемо шдстави для проведення документальних ви1зних планових 1 вшзних позапланових пере-в1рок, а також документальних неви1зних позапланових перев1рок в1дпов1дно до МКУ та ПКУ в табл. 6, яю за назвою е центичними, але в1дмшш за сутн1стю.
Проанал1зувавши дан1 табл. 6, можемо зробити висновок, що перелж шдстав для проведення документальних ви1зних позапланових перев1рок в1дпов1дно до МКУ е меншим, шж в1дпов1дно до ПКУ, однак в1дпов1-дае окремим його положенням.
Окремо сл1д звернути увагу на предмет 1 порядок планування документальних вшзних планових перев1рок контролюючими органами зщно з нормами МКУ та ПКУ.
Виршальним чинником при плануванш документальних ви1зних перев1рок е ризик. Однак 1снуе суттева в1д-м1нн1сть у визначенн1 ризик1в в1дпов1дно до МКУ та ПКУ.
Предметом перев1рки зг1дно з МКУ е визначення дотримання положень митного законодавства. Система управлшня ризиками, яка застосовуеться для планування документальних визних планових перев1рок, об'ектом ризику визначае: 1) характеристики товарш, що перемь щуються через митний кордон; 2) характер зовншньо-економ1чно1 операцН; 3) характеристику, суб'екйв, що беруть участь у зовншньоеконом1чнш операцЦ. П1д ри-зиком розум1еться ймов1рн1сть недотримання вимог за-конодавства Укра1ни з питань державно1 митно1 справи.
Таблиця 5
Види перевiрок згiдно положень ПКУ та МКУ
Ст. ПКУ Ст. МКУ
75, 76 Камеральна перевiрка 337 Перевiрка документ та вiдомостей, яю подаються органам дохо-дiв i зборiв пiд час перемiщення товарiв через митний кордон
75, 77 Документальна планова виУзна перевiрка 344 Перевiрка облку товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, що перем^уються через митний кордон УкраТни та/або перебувають пiд митним контролем
75, 78 Документальна позапланова виУзна перевiрка 345, 346 Документальна виУзна планова перевiрка
75, 77, 79 Документальна планова невиУзна перевiрка 345 Документальна виУзна позапланова перевiрка
75, 78, 79 Документальна позапланова невиУзна перевiрка 345,351 Документальна невиУзна перевiрка
75, 80 Фактична перевiрка 348 Зустрiчна звiрка
<
2 ш
Джерело: розроблено за даними [3, 4].
Таблиця 6
Пдетави проведення документальних перевiрок контролюючими органами
Перевiрка
МКУ
ПКУ
1
2
3
Документальна планова виТзна
Квартальний план-графк органу доходiв i зборiв, який форму£ться ними самостшно, виходячи з результатiв аналiзу зовнiшньоекономiчних операцiй пiдпри£мств iз застосуванням системи управлшня ризиками. Порядок плану-вання органами доходiв i зборiв виТзних перевiрок визнача£ться центральним органом виконавчоТ влади, що забезпечу£ формування та реалiзу£ державну подат-кову i митну полiтику. Документальна планова виТзна перевiрка одного й того самого пщпри£мства може проводитися не часпше одного разу на 12 мощв (1 року), а пщпри£мства-УЕО - не частiше одного разу на 30 мощв
План-графк перевiрок вiдповiдно до ризику щодо неспла-ти податкiв i зборiв, невиконання iншого законодавства, контроль за яким покладено на контролююч органи. Перюдичшсть проведення документальних планових перевiрок платникiв податкiв визнача£ться залежно вщ ступеня ризику в дiяльностi таких платниюв податкiв, який подiля£ться на високий, середнш та незначний. Платники податюв з незначним ступенем ризику включаються до плану-графiка не часпше, шж раз на три календарних роки, середшм - не часпше, нiж раз на два календарних роки, високим - не часпше одного разу на календарний рк. Порядок формування та затвердження плану-графка, перелк ризиюв та Тх подiл за ступенями встановлюються централь-ним органом виконавчоТ влади, що забезпечу£ формування та реалiзу£ державну податкову та митну полiтику
Документальна
позапланова
виТзна
1) Центральним органом виконавчоТ влади, що забезпечу£ формування та реалiзу£ державну податкову i митну полiтику, у порядку контролю здшснено перевiрку матерiалiв документально!' перевiрки, проведеноТ органом доходiв i зборiв, i виявлено невщповщшсть висновкiв акта перевiрки вимогам законодавства. Може шрюватися центральним органом виконавчоТ влади, що забезпечу£ формування та реалiзу£ державну податкову i митну полiтику, тiльки за умови, що стосовно посадових оаб органу доходiв i зборiв, якi проводили таку перевiрку, розпочато службове розшдування або кримiнальне провад-ження. Центральний орган виконавчоТ влади, що забезпечу£ формування та реалiзу£ державну податкову i митну полiтику, визнача£ орган доходiв i зборiв, що прово-дитиме таку перевiрку;
2) виявлено факти, якi свщчать про по-рушення вимог законодавства з пи-тань державноТ митноТ справи, якщо пiдпри£мство не надасть пояснення та Тх документальш пщтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходiв i зборiв протягом 10 робочих дшв з дня отримання такого запиту;
3) пщпри£мством не подано в установлений строк митну декларацщ
4) розпочато процедуру припинення дiяльностi пщпри£мства (крiм перетворен-ня), порушено провадження у справi про визнання пщпри£мства банкрутом;
5) пщпри£мством подано в установленому порядку органу доходiв i зборiв запере-чення до акта перевiрки або скаргу на прийняте за ТТ результатами податкове повщомлення-ршення. Така перевiрка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження
1) За нашдками перевiрок шших платникiв податкiв або отримання податковоТ iнформацíТ виявлено факти, що свщчать про можливi порушення, якщо платник податюв не надасть пояснення та Тх документальш тдтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливi порушення цим платником податюв податкового, валютного та шшого законодавства протягом 10 робочих дшв з дня отримання запиту;
2) платником податюв не подано в установлений законом строк податкову декларацю
3) платником податюв подано контролюючому органу уточ-нюючий розрахунок з вщповщного податку за перюд, який перевiрявся контролюючим органом;
4) виявлено недостс^ршсть даних, що мiстяться у податко-вих декларацiях, якщо платник податш не надасть пояснення та Тх документальш пщтвердження;
5) платником податюв подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевiрки; така перевiрка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
6) розпочато процедуру реоргашзацп юридичноТ особи (крiм перетворення), порушено провадження у справi про визнання банкрутом платника податюв або подано заяву про зняття з облку платника податюв;
7) платником подано декларащю, в якiй заявлено до вщшкодування з бюджету податок на додану варжть;
8) щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податюв податковоТ накладноТ , у разi ненадання таким платником податюв пояснень та документального пщтвердження;
9) отримано судове ршення суду (шдчого суддi) про при-значення перевiрки або постанову органу, що здшсню£ оперативно-розшукову дiяльнiсть;
10) контролюючим органом вищого рiвня виявлено невiдповiднiсть висновкiв акта перевiрки контролюючого органу нижчого рiвня вимогам законодавства. Лише в тому разь коли стосовно посадових оаб контролюючого органу нижчого рiвня, розпочато службове розшдування або Тм повiдомлено про пщозру у вчиненнi кримiнального право-порушення;
11) у разi отримання шформацп про ухилення податковим агентом вщ оподаткування виплаченоТ (нарахованоТ) найма-ним особам (у тому чиш без документального оформлення) заробггноТ плати, пасивних доходiв, додаткових благ.
1 2 3
Така перевiрка проводиться виключно з питань, що стали пщставою для проведення тако''' перевiрки; 12) у разi встановлення вщхилення цiн контрольовано''' операцп вщ рiвня звичайних (ринкових) цiн; 13) неподання платником податш або подання з порушен-ням вимог пункту 39.4 статт 39 ПКУ звггу про контрольованi операцп та/або обов'язково''' документацп або у разi встановлення порушень пщ час мониторингу такого звiту
Документальна позапланова невизна 1) Виявлення ознак, що свщчать про можли-ве порушення законодавства Украши з питань державно'' митно''' справи; 2) надходження вщ уповноважених орга-шв iноземних держав документально пщтверджено''' шформацп про непщтвер-дження автентичностi поданих органу доходiв i зборiв документ щодо товарiв, митне оформлення яких завершено, недостс^ршсть вiдомостей, що в них мiстяться, а також запи™ стосовно надан-ня iнформацГ'' про зовнiшньоекономiчнi операцп, якi здiйснювалися за участю суб'£ктiв зовнiшньоекономiчноl' дiяльностi -резиден^в Украши Пiдстави iдентичнi тим, що встановлен для проведення позапланово''' документально'' вшзно''' перевiрки
Джерело: розроблено за даними [3, 4].
Предметом документально'! перевГрки вГдповГдно до ПКУ, як вже зазначалося, е своечасшсть, повнота на-рахування та сплати всГх податкГв, передбачених ПКУ. ВГдповГдно до Наказу Державно'' фккально! служби Украши (далГ - ДФС) «Про затвердження Перелжу вГ-домостей, якГ мГстять службову ГнформацГю в органаз ДФС» вГд 28.08.2014 р. № 88 [17] «Методичш рекоменда-ци щодо складання плану-графГка проведення докумен-тальних планових перевГрок суб'ектГв господарювання» е шформащею для службового користування. Водночас п. 77.2 ст. 77 ПКУ визначае, що фактором для встанов-лення ступеню ризику е характеристики дшльност платниюв податкГв.
Питання проведення спГльних планових перевГрок узгоджено п. 346.5 МКУ ст. 346, вГдповГдно до якого: «У разГ планування митними та шшими контролюючими органами проведення планово'' вшзно! перевГрки одного й того самого шдприемства така перевГрка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координацГ' проведення планових ви'зних перевГрок центральним органом виконавчо' влади, що забезпечуе формування та реалГзуе державну податкову Г митну полГтику, визна-чаеться КабГнетом МГнГстрГв Украши».
Порядок проведення спГльних планових перевГрок також визначений п. 77.5 ст. 77 ПКУ: «У разГ планування перевГрок одного й того самого платника податкГв контролюючими органами та органами державного фшансового контролю у звгтному перюдГ таю перевГрки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координацГ' проведення таких перевГрок Г залучен-ня до перевГрок шших оргашв, передбачених законом, визначаеться КабГнетом МГнГстрГв Украши».
Суттевою вГдмшшстю розглянутих законодавчих норм е те, що МКУ зазначае необхГдшсть узгодження
плану-графжу перевГрок з усГма «шшими контролюючими органами», тодГ як ПКУ зосереджуе увагу на такому узгодженш лише з органами державного фшансо-вого контролю.
З огляду на те, що митнищ та податковГ шспекци входять до едино'' структури органГв ДФС зпдно з По-становою КабГнету мшстрГв Украши «Про утворення територГальних органГв Державно'' фккально! служби та визнання такими, що втратили чиннГсть, деяких ак-тГв КабГнету мГнГстрГв Украши» вГд 06.08.2014 р. № 311 [15], порядок планування документальних ви'зних перевГрок повинен мГстити единий шдхГд до визначення податкових ризиюв. На нашу думку, результати засто-сування системи управлГння ризиками вГдповГдно до МКУ мають бути шдставою для планування спГльно! документально'' вшзно! планово' перевГрки, предметом яко'' мае бути дотримання як митного, так Г податкового законодавства.
Таким чином, визначивши особливостГ здшснення контрольних заходГв окремими органами ДФС, встано-вивши спгльш та вГдмГннГ !х характеристики, звернемо увагу на таку ознаку, як строк позовно'' давность
ВГдповГдно до ст. 102 ПКУ: «Контролюючий орган мае право самостшно визначити суму грошових зобов'язань платника податкГв у випадках, визначе-них ПКУ, не шзнше закГнчення 1095 дня, що настае за останшм днем граничного строку подання податково'' декларацГ' та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а як-що така податкова декларацш була надана пГзнГше,- за днем и фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначае суму грошових зобов'язань, платник податкГв вважаеться вкьним вГд такого грошового зобов'язання».
Ст. 345 МКУ зазначае: «Документальш перевГр-ки дотримання вимог законодавства Укра'ни з питань державно'' митно'' справи, у тому числГ своечасностi, достовiрностi, повноти нарахування та сплати митних платежiв» посилаеться на ст. 102 ПКУ при визначенш строкiв давносп, що мають враховуватись при прове-деннi будь-яких видiв документальних перевiрок, пе-редбачених МКУ.
Крiм того, зауважимо, що поняття «нецкьове використання», яке мае безпосередне вГдношення до предмету перевiрок згiдно з МКУ, не мае чГткого ви-значення анi нормами МКУ, аш нормами ПКУ. На нашу думку, невикористання товарiв протягом строку позов-но'' давностi, мае ототожнюватись ¡з нецкьовим вико-ристанням товарiв, ввезених на митну територш Укра''-ни ¡з звкьненням вГд сплати митних платежiв, з метою недопущення порушення митного та податкового зако-нодавства в цш частинi шсля сплину 1095 днiв.
ВИСНОВКИ
Ефектившстю законодавства, на нашу думку, варто вважати ступГнь узгодженостi окремих положень нор-мативно-правових актiв, якi становлять едину систему.
Розглянувши основш норми митного законодавства Укра'ни, можна стверджувати, що в цкому його по-ложення вiдповiдають мiжнародним вимогам i стандартам, зокрема це стосуеться порядку визначення митно' вартост товарiв, системи класифiкацii умов поставок, встановлення деккькох видiв ставок мита, залежно вiд кра'ни походження товару, застосування ставок ПДВ та акцизного податку до ¡мпортних товарiв на такому ж рiвнi, як i до товарiв нацiонального походження.
Однак окремi норми законодавчих актiв, якими регламентуеться здшснення державно'' митно'' справи, потребують вдосконалення та взаемоузгодження.
Таким чином, до основних напрямiв вдосконален-ня вiтчизняного митного законодавства можна взнести:
1) розмежування понять «митш платежi», «митнi податки», «митш збори», «митнi доходи»;
2) визнання екологiчного податку митним плате-жем з метою включення його обсягу до бази розрахунку адмшстративних штрафiв, якi застосовуються до поса-дових осiб в разi несплати або недоплати митних пла-тежiв;
3) подк поняття «умовнi пкьги» на «режимш», якi надаються вiдповiдно до умов певного митного режиму, та дшсно «умовш пкьги», яю передбачають звкь-нення вiд сплати митних платежiв при ввезеннi товарiв на митну територiю Укра'ни за умов цкьового використання таких товарiв пiсля '¿х випуску;
4) з метою узгодження норм вГтчизняного законодавства, яю надають шдстави приймати рiшення на користь платниюв, встановити на законодавчому рiвнi вцмшшсть у положеннях п. 30.8 ст. 30 ПКУ та ст. 123 ПКУ, яка, на наш погляд, полягае у тому, хто: 1) плат-ник чи 2) контролюючий орган виявив нецкьове використання товарiв, що були звкьнеш вГд оподаткування митними платежами при ввезенш, а звГдси - i в заходах фшансово'' вiдповiдальностi: 1) або мае бути сплачено донарахованi податки та пеню (п. 30.8 ст. 30 ПКУ), 2) або
платник мае сплатити донараховаш податки, фшансо-вий штраф та пеню, яка в такому разi нараховуеться на повний обсяг грошового зобов'язання (ст. 123 ПКУ);
5) перегляд таких норм митного законодавства, а саме: ст. 197 ПКУ, ст. 211 ПКУ, Шдроздку 2 Роздку ХХ ПКУ, ст. 282 МКУ та ст. 287 МКУ, окремими пунктами яких в^дповкальшсть за порушення цкьового використання товарiв обмежуеться ткьки донарахуванням митних платежiв i сплатою пеш. Таке обмеження дае пiдстави навть у випадках, коли зазначене порушення виявлене контролючим органом, не застосовувати норми ст. 123 ПКУ, тобто не нараховувати штрафш фшан-совi санкцГ'. На наш погляд, звкьнення вiд штрафних санкцiй окремих видГв операцiй у випадках нецкьового використання товарiв пГсля '¿х випуску, яким було нада-но звкьнення вГд оподаткування при ввезеннi на митну територш Укра'ни, необгрунтовано зменшуе надхо-дження коштГв до бюджету;
6) з метою узгодження положень МКУ та ГКУ розмежування рГвшв адмЫстративно'' вГдповгддльностГ посадових осГ6 за несплату митних платежiв, що перед-бачена МКУ, таким чином: 1) порушення вчинено впер-ше протягом року - 200 % суми несплачених податюв; 2) порушення вчинено вдруге протягом року - 300 % суми несплачених податюв;
7) ототожнення понять «нецкьове використання» г «невикористання протягом законодавчо визначених строюв», тобто 1095 дшв, крГм випадкГв, якГ регламен-туе ст. 229 ПКУ;
8) побудова едино'' системи визначення податко-вих ризикГв з метою розробки порядку не лише спГльно-го проведення документальних перевГрок, а й спГльного '¿х планування контролюючими органами. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi вщ 30.10.1947 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. иа/^Л1^/995_264/рагао114#о114
2. Генеральна угода з тарифiв i торгiвлi вiд 15.04.1994 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/981_003/parao40#o40
3. Митний кодекс УкраТни вiд 13.03.2012 № 4495-У! [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/4495-17/paran316#n316
4. Податковий кодекс УкраТни вщ вiд 02.12.2010 № 2755-V! [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/2755-17/page2
5. Господарський кодекс УкраТни вщ 16.01.2003 № 436-^ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/436-15/paran2388#n2388
6. Бюджетний кодекс УкраТни вщ вiд 08.07.2010 № 2456^1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/2456-17/paran571#n571
7. Закон УкраТни «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» вiд 16.04.1991 № 959-Х!! [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12/parao36#o36
8. Закон УкраТни «Про Митний тариф УкраТни» вщ 19.09.2013 р. № 584^11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/584-18
9. Закон УкраТни «Про вивiзне (експортне) мито на живу худобу та шфяну сировину» вщ 16.11.2006 № 356^ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/356-16
10. Закон Украши «Про ставки вивiзного (експортного) мита на насшня деяких видiв олiйних культур» вiд 10.09.1999 № 1033-Х1У [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ИН:р://2акоп4. rada.gov.ua/laws/show/1033-14
11. Закон УкраТ'ни «Про вивiзне (експортне) мито на всходи та брухт чорних металiв» вiд 24.10.2002 № 216-1У [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/216-15
12. Закон УкраТ'ни «Про ставки вивiзного (експортного) мита на брухт легованих чорних металiв, брухт кольорових металiв та напiвфабрикати з Т'х використанням» вiд 13.12.2006 № 441-У [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/441-16
13. Закон Украши "Про внесення змш до деяких за-конодавчих аств Украши" вiд 03.06.2008 № 309-У1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/309-17
14. Закон «Про запобiгання фiнансовоГ' катастрофи та створення передумов для економiчного зростання в УкрашЬ вiд 27.03.2014 р. № 1166-У11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1166-18/paran59tn59
15. Постанова Кабшету мУс^в Украши «Про утворення теритсральних органiв Державно'' фккально''' служби та визна-ння такими, що втратили чинысть, деяких акпв Кабiнету мiнiстрiв Украши» вщ 06.08.2014 р. № 311 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/311-2014-%D0%BF
16. Наказ МУстерства фшанав Украши вщ 20.09.2012 № 1011. Офщшний сайт Державно'' фiскальноГ' служби Укра''-ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sfs.gov.ua/ zakonodavstvo/m¡tne-zakonodavstvo/nakaz¡/62422.html
17. Наказ Державно'' фккально''' служби Украши «Про затвердження Перелiку вщомостей, якi мiстять службову ш-формацю в органаз дФс» вiд 28.08.2014 р. № 88 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ podatkove-zakonodavstvo/nakaz¡/63299.html
18. Бережнюк I. Г. Митне регулювання Украши: нацю-нальн та мiжнароднi аспекти. монографiя / I. Г. Бережнюк. - Д. : Академiя митно'' служби Украши, 2009. - 543 с.
19. Вiхров О. П. Окремi питання вдосконалення госпо-дарського законодавства / О. П. Вiхров // Уыверситетсью науко-вi записки. Науковий часопис. - 2012 - № 1 (41). - С. 384 - 392.
20. Гетьман €. А. Кодифкащя законодавства Украши: за-гальна характеристика, особливосп, види : монографiя / £. А. Гетьман. - Х. : Нац. акад. прав. наук Украши, НД1 держ. буд-ва та мкц. самоврядування. - 2012. - 192 с.
21. Гребельник О. П. Формування митно-тарифно'' полн тики Украши за умов ринково'' трансформацп : автореф. дис. ... д-ра екон. наук: спец. 08.05.01 «Свтове господарство i мiжнарод-нi економiчнi вiдносини» / О. П. Гребельник. - Ки'в, 2003. - 43 с.
22. Жорж Ф. Л. Правовi основи митно'' справи в Укра''-нi (конспект курсу лекцш з програмних тем) : навч. поабник / Ф. Л. Жорж. - К. : КНЕУ, 2001. - 248 с.
23. Звггысть про виконання бюдже™ // Виконання бю-джетiв // Державна казначейська служби Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://treasury.gov.ua/main/uk/index
24. Кравчук М. В. Теорiя держави i права. Проблеми те-орп держави i права : навч. поабник / М. В. Кравчук. - Т. : Карт-бланш, 2002. - 247 с.
25. Крестьяшнов О. О. Правове регулювання митних режимiв : автореф. дис. ... канд. юр. наук: спец. 12.00.07 «Теорiя управлшня; адмУстративне право i процес; фшансове право» / О. О. Крестьяншов - Х. : Нацюнальна юридична академiя iменi Ярослава Мудрого, 2002. - 14 с.
26. Мамутов В. К. Кодифкащя : зб. наук. пр. / В. К. Мамутов. - К. : Юринком Интер, 2011. - 248 с.
27. Мицак А. П. Становлення i розвиток митного законодавства на територп Украши : автореф. дис. ... канд. юр. наук: спец: 12.00.01 «Теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полн тичних i праових вчень» / А. П. Мицак. - Л. : Львiвський нацю-нальний ушверситет iменi 1вана Франка, 2005. - 18 с.
28. Петков С. В. Вщповщальысть за порушення норм митного законодавства в контекст реформування та кодифн
кацй' адмiнiстративного законодавства УкраТ'ни / С. В. Петков // Вкник Академп митноТ' служби УкраТ'ни. Сер.: Право. - 2009. -№ 1. - С. 104 - 109.
29. Скакун О. Ф. Теорiя держави i права : тдручник / О. Ф. Скакун - Х. : Консум, 200. - 656 с.
Науковий KepiB^K - Огонь Ц. Г., доктор економ1чних наук, професор, Заслужений юрист УкраТ'ни
REFERENCES
Berezhniuk, I. H. Mytne rehuliuvannia Ukrainy: natsionalni ta mizhnarodni aspekty [Customs Ukraine: national and international aspects]. Dnipropetrovsk: Akademiia mytnoi sluzhby Ukrainy, 2009.
"Heneralna uhoda z taryfiv i torhivli vid 15. 04. 1994 r." [General Agreement on Tariffs and Trade of 15. 04. 1994]. http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/981_003/parao40#o40
"Heneralna uhoda z taryfiv i torhivli vid 30.10. 1947 r." [General Agreement on Tariffs and Trade of 10. 30. 1947]. http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/995_264/parao114#o114
Hetman, Ye. A. Kodyfikatsiia zakonodavstva Ukrainy: zahalna kharakterystyka, osoblyvosti, vydy [Codification of the legislation of Ukraine: general description, features, types]. Kharkiv: Pravo, 2012.
Hrebelnyk, O. P. "Formuvannia mytno-taryfnoi polityky Ukrainy za umov rynkovoi transformatsii" [Formation of customs and tariff policy in Ukraine under conditions of market transformation]. Avtoref. dys.... dokt. ekon. nauk: 08.05.01, 2003.
Kravchuk, M. V. Teoriia derzhavy i prava. Problemy teorii der-zhavy iprava [Theory of law. Problems of the theory of law]. Terno-pil: Kart-blansh, 2002.
Krestianinov, O. O. "Pravove rehuliuvannia mytnykh re-zhymiv" [Rights customs regimes]. Avtoref. dys.... kand. iuryd. nauk: 12.00.07, 2002.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/584-18
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/356-16
[Legal Act of Ukraine] (1999). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1033-14
[Legal Act of Ukraine] (2002). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/216-15
[Legal Act of Ukraine] (2006). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/441-16
[Legal Act of Ukraine] (2008). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/309-17
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1166-18/paran59#n59
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/311-2014-%D0%BF
[Legal Act of Ukraine] (2012). Ofitsiinyi sait Derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy. http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/62422.html
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://sfs.gov.ua/zakonodavst-vo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/63299.html
[Legal Act of Ukraine] (2012). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/4495-17/paran316#n316
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17/page2
[Legal Act of Ukraine] (2003). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/436-15/paran2388#n2388
[Legal Act of Ukraine] (2010). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2456-17/paran571#n571
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/959-12/parao36#o36
Mamutov, V. K. Kodifikatsiia [Codification]. Kyiv: Yurinkom Inter, 2011.
Mytsak, A. P. "Stanovlennia i rozvytok mytnoho zakonodavstva na terytorii Ukrainy" [Formation and evolution of customs legislation in Ukraine]. Avtoref. dys.... kand. iuryd. nauk: 12.00.01, 2005.
Pietkov, S. V. "Vidpovidalnist za porushennia norm mytnoho zakonodavstva v konteksti reformuvannia ta kodyfikatsii admini-
stratyvnoho zakonodavstva Ukrainy" [Responsibility for violation of customs legislation in the context of administrative reform and codification of the law of Ukraine]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Seriia "Pravo", no. 1 (2009): 104-109.
Skakun, O. F. Teoriia derzhavy i prava [Theory of law]. Kharkiv: Konsum, 2001.
Vikhrov, O. P. "Okremi pytannia vdoskonalennia hospodars-koho zakonodavstva" [Some issues of improving economic legisla-
tion]. Universytetski naukovi zapysky. Naukovyi chasopys, no. 1 (41) (2012): 384-392.
Zhorin, F. L. Pravovi osnovy mytnoi spravy v Ukraini [The legal basis of customs in Ukraine]. Kyiv: KNEU, 2001.
"Zvitnist pro vykonannia biudzhetiv" [Reporting on budget execution]. Derzhavna kaznacheiska sluzhby Ukrainy. http://trea-sury.gov.ua/main/uk/index
УДК 338.4
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ РИНК1В КРА1Н СО I СНД
© 2014 доровський о. в., ЯР0ШЕНК0 I. в.
УДК 338.4
Доровський О. В., Ярошенко I. В. nорiвняльна характеристика фармацевтичних ринмв краж €С i СНД
Статтю присвячено анал1зу фармацевтичних ринк'ю кра/н ЕС i СНД, '¡х проблемам i перспективам розвитку. Досл'/джено динам/ку розвитку европейського фарма-цевтичного ринку та його регюнальну сегментаи/ю. Проанал'/зовано основн/ показники фармацевтичних ринк'ю ключових кран ЕС EU-5. Досл'/джено особливостi фармацевтичних ринк'ю кран Центрально/ й Сх'/дно/ Европи - член/в ЕС. Розглянуто основы фактори, що впливатимуть на р'юень державних видатк/в на л'/карськ'/ засоби в кранах ЕС. Проанал'/зовано середньодушове споживання л'/карських засоб/в на душу населення в р'/зних кранах свту. Проанал'/зовано особливостi державноI/ пол/тики регулювання ринку генериыв кра/н ЕС. Досл'/джено особливостi фармацевтичних ринк'ю кран пострадянського простору: структуру, обсяги, ключовi параметри роздр/бних ринк'ю. Розглянуто особливостi фармацевтичних ринк'ю кра/н СНД: Рос/, Казахстану, Б'/лоруа. Сформовано пор'юняльну характеристику фармринк'ю кра/н СНД, визначено ¡х ключовi проблеми та основн/ точки зростання. Визначено в/дм/нност/ фармацевтичних ринк'ю кра/н СНД в/д зах/дних ринк'ю. Ключов'! слова: фармацевтичний ринок, л'/карськiзасоби, генерики, кра/ни ЕС, кра/ни СНД. Рис.: 9. Табл.: 6. Б'бл.: 28.
Доровський Олександр Вшторович - кандидат економ/чних наук, доцент, здобувач, Науково-досл/дний центр тдустр'/альних проблем розвитку НАН Укра/ни (пл. Свободи, 5, Держпром, 7 тдЪд, 8 поверх, Харк'ю, 61022, Укра/на) E-mail: [email protected]
Ярошенко 1ван Васильович - кандидат економ/чних наук, радник начальника Харк/'всько/ об'еднано/ державно/ податково/ шспекцП ГУ М'шдоход'ю у Харк'юськш об-ластi (вул. Пушюнська, 46, Харк'ю, 61057, Укра/на) E-mail: [email protected]
УДК 338.4
Доровской А. В., Ярошенко И. В. Сравнительная характеристика фармацевтических рынков стран ЕС и СНГ
Статья посвящена анализу фармацевтических рынков стран ЕС и СНГ, их проблемам и перспективам развития. Исследована динамика развития европейского фармацевтического рынка и его региональная сегментация. Проанализированы основные показатели фармацевтических рынков ключевых стран ЕС EU-5. Исследованы особенности фармацевтических рынков стран Центральной и Восточной Европы - членов ЕС. Рассмотрены основные факторы, которые будут влиять на уровень государственных расходов на лекарственные средства в странах ЕС. Проанализировано среднедушевое потребление лекарственных средств на душу населения в разных странах мира. Проанализированы особенности государственной политики регулирования рынка генериков стран ЕС. Исследованы особенности фармацевтического рынка стран постсоветского пространства: структура, объемы, ключевые параметры розничных рынков. Рассмотрены особенности фармацевтических рынков стран СНГ: России, Казахстана, Беларуси. Сформирована сравнительная характеристика фармрынков стран СНГ, определены их ключевые проблемы и основные точки роста. Определены отличия фармацевтических рынков стран СНГ от западных рынков. Ключевые слова: фармацевтический рынок, лекарственные средства, джене-рики, страны ЕС, страны СНГ. Рис.: 9. Табл.: 6. Библ.: 28.
Доровской Александр Викторович - кандидат экономических наук, доцент, соискатель, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пл. Свободы, 5, Госпром, 7 подъезд, 8 этаж, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
Ярошенко Иван Васильевич - кандидат экономических наук, советник начальника Харьковской объединенной государственной налоговой инспекции ГУ Мин-доходов в Харьковской области (ул. Пушкинская, 46, Харьков, 61057, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.4
Dorovsky O. V., Yaroshenko I. V. Comparison of Pharmaceutical Markets of the EU Member Countries and the CIS Countries
The article is aimed at analysis of pharmaceutical markets of the EU member countries and the CIS countries, their issues and development prospects. Dynamics of development of the European pharmaceutical market and its regional segmentation were studied. The main indicators of pharmaceutical markets in the key EU member countries (EU-5) were analyzed. Features of pharmaceutical markets of the Central and Eastern European EU member countries were explored. The main factors that will influence the level of state expenditures on medicines in the EU member countries were considered. The consumption of medicines per capita in different countries of the world was analyzed. Also peculiarities of State policy regulating the market of generic drugs in the EU member countries were analyzed. Features of the pharmaceutical market of the countries from the post-Soviet area, such as: structure, volume, key parameters of retail markets were studied. Features of the pharmaceutical markets of the CIS countries: Russia, Kazakhstan, and Belarus were taken into consideration. A comparison of pharmaceutical markets of the CIS countries has been formed, their key issues and the major points of growth have been identified. Also differences between pharmaceutical markets of the CIS countries and the Western markets have been identified. Key words: pharmaceutical market, medicines, generic drugs, EU member countries, CIS countries. Pic.: 9. Tabl.: 6. Bibl.: 28.
Dorovsky Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Applicant, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (pl. Svobody, 5, Derzhprom, 7 pidyizd, 8 poverkh, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
Yaroshenko Ivan. V. - Candidate of Sciences (Economics), Advisor to the Director of Kharkiv Association of State Tax Inspectorate State Mindohodov in Kharkiv region (vul. Pushkinska, 46, Kharkiv, 61057, Ukraine) E-mail: [email protected]
Розвиток фармацевтично'1 шдустри в напрямку розробки та впровадження найбкьш ефективних i безпечних лжарських препарапв е прюритетним напрямком для багатьох провцних краш свггу i найвь домших фармаколопчних компанш. Одним i3 провц-них св^ових регюнальних ринюв е фармацевтичний ринок 6С, який представлений 28 крашами Центрально'1,
Захцно'1 та Схцно'1 бвропи. Створення ббвропейського Союзу привело до поповнення фармацевтичного ринку бвропи (у 2004, 2007 i 2013 рр.) новими крашами. Зараз фармацевтичний ринок 6С оцшюеться в бкьш шж 140 млрд дол. США та мае високий потенщал розвитку.
Питання розвитку фармаци у свт, окремих його регюнах i крашах знаходяться у фокуа уваги як закор-
