CC BY
63
6. Закон Украши "Про фермерське господарство" вщ 9 червня 2003 року, № 973-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15/conv/print 1337200855634315.
7. Paul Schoukens. Securing social protection for farmers. Farmers' social protection in Serbia / Schoukens Paul // Albania and Macedonia set off against European best practices. - Council of Europe. European Communikation. - 2007. - 128 p.
8. Основш альськогосподарсью характеристики домогосподарств в сшьсьюй мсцевосп в 2012 рощ // Статистичний бюлетень. - К. : Вид-во Держслужби статистики Украши, 2012. - 81 с.
Дуб А.Р. Привлечение крестьян к финансовому участию в системе социального страхования
Обоснована необходимость осуществления распределения личных крестьянских хозяйств для целей социального страхования. Рассмотрены, с учетом достижений зарубежной науки и практики, возможные пути привлечения членов личных крестьянских хозяйств к финансовому участию в системе общеобязательного государственного социального страхования путем введения льготных режимов взимания страховых взносов и уменьшения пенсионного возраста для этой категории самозанятого населения.
Ключевые слова: занятость, личное крестьянское хозяйство, единый взнос, пенсия, социальное страхование.
Dub A.R. Theoretical aspects of attraction peasants to financial participation in the social insurance system
The distribution of the personal peasant economies for the aims of social insurance is substantiated in the article. The achievement of foreign science and practices of social security of peasants are considered. Introduction of preferential regimes collecting insurance contributions and reducing the retirement age for this category of self-employed individuals are considered as a possible ways of attracting members of the personal peasant economies to the financial participating in the system of obligatory state social security, considering the achievements of foreign science and practice.
Keywords: employment, personal peasant economy, consolidated payment, pension, social insurance.
УДК336.24:339.543 Доц. Н.В. Жмурко, канд. екон. наук;
студ. 1.-О.1.1лечко - Львiвський НУ м. 1вана Франка
ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ СТЯГНЕННЯ МИТНИХ ПЛАТЕЖ1В В УКРА1Н1
Розкрито економiчний змют та призначення митних платежiв, здшснено аналiз основних проблемних моменпв 1х адмшютрування в Укра1ш, визначено типолопю порушень шд час нарахування митних платежiв, а також обгрунтовано прюритетш завдання задля виршення виявлених проблем та розроблення заходiв для забезпе-чення ягасного митного регулювання нацюнально! економжи.
Ключовг слова: митш платежу митш органи, митна вартють, код за УКТ ЗЕД, митне оформлення, митна експертиза, ввiзне мито, митний контроль.
Постановка проблеми. У сфер1 зовшшньоеконом1чно1 д1яльносп (да-л1 - ЗЕД) податки е специф1чною монопольною цшою держави за послуги, що своею чергою, дае змогу найоптимальшше поеднати штереси платниюв податюв 1 держави. У ринкових умовах господарювання необхщним е спра-ведливе визначення оптимально1 величини податкового навантаження та ра-цюнального розподшу його м1ж р1зними групами платниюв податкових пла-
тежiв i зборiв. Важливою складовою у такш системi нацiонального регулю-вання економiчних процесiв держави е митне регулювання. Входження Укра-1ни до Свггово! оргашзацп торгiвлi (далi - СОТ) було тим шдикатором, який продемонстрував, що внутрiшнi економiчнi умови для одних секторiв еконо-мiки покращились, а для iнших попршились, оскшьки витримати конкурен-щю, зумовлену зниженням тарифних обмежень для ввезення iмпортних това-рiв на внутрiшнiй ринок внаслщок вступу до ще1 оргашзацп, спроможнi не усi вiтчизнянi тдприемства.
Стратегiчний курс Укра1ни на евроштегращю та 11 членство у Свгшвш оргашзацп торгiвлi зумовлюють необхiднiсть пошуку нових шляхiв iстотного спрощення митних процедур, подальшого 1х наближення до вщповщних европейських стандартiв. Отже, реалп свiтових глобалiзацiйних процесiв поставили перед Укра1ною актуальне та складне завдання щодо модершзацп митного сервюу загалом та удосконалення iнструментiв i механiзмiв адмшс-трування митних платежiв, зокрема.
Анал1з останн1х досл1джень 1 публжацш. Проблему ефективностi державно1 митно1 полиики, аналiзу митних ризиюв, оцшювання контрольно1 роботи митних органiв та визначенню окремих шляхiв спрощення та вдоско-налення механiзмiв 1х сплати в умовах активiзацп iнтеграцiйних процешв розглянемо у багатьох наукових працях, зокрема, таких вчених як: К. Д. Мо-тюка [15], Ю.€. Петруня [1], Н.О. Ривака [16], С.С. Терещенка [4] та шших.
Метою дослвдження е оцiнювання виявлених проблемних аспекпв у системi адмiнiстрування митних платежiв, аналiз перспектив i можливостей пiдвищення ефективностi роботи митних оргашв щодо спрощення митних процедур, а також забезпечення ними ефективного митного контролю за сплатою митних платежiв.
Основн1 результати досл1джень. Адмшютрування митних платежiв передбачае визначення повноважень оргашв влади рiзних ланок щодо регулювання вщносин у митнш сферi, встановлення прав та обов'язюв митних ор-ганiв i суб'еклв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, оргашзацп митного офор-млення товарiв та безпосереднього митного контролю. Як шститут митного права мито виконуе регулятивну, охоронну та фюкальну функцп. Проте ефекгивнiсть реалiзацп кожно1 з цих функцiй мита залежить вiд порядку i гнучкосп механiзму його сплати. Наприклад, стимулятивна функцiя вказуе на значення шституту мита як засобу до мотивацп вiтчизняних товаровироб-ниюв та регулювання процешв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi.
Вiдповiдно до положень Податкового кодексу Укра1ни вщ 02.12.2010 р., № 2755- VI та митного законодавства Укра1ни, митш платежi - це податки, що сплачують пiд час перемiщення або у зв'язку з перемiщенням товарiв через митний кордон Укра1ни, контроль за сплатою яких покладено на митш органи [10]. Однак мито не е единим податком на перемiщуванi товари. До митних платежiв також належать акцизний податок iз ввезених на митну територiю Укра1ни пiдакцизних товарiв (продукцп), податок на додану вартiсть iз ввезених на митну територт Укра1ни товарiв (продукцп) та, власне, мито [5].
Бюджетне законодавство розглядае митнi платежi як податков^ Оскшьки, у Бюджетному кодекс Украïни вiд 08.07.2010 р., № 2456-VI зазна-чаеться, що "податковими надходженнями визнаються встановленi законами Украши про оподаткування загальнодержавнi податки i збори (обов'язковi платеж^...", а, своею чергою, у ст. 9 Податкового кодексу чггко встановлено, що мито, акцизний податок та податок на додану вартють якраз вiдносять до загальнодержавних податкiв та зборiв.
За визначенням О. Гребельника, мито е податком на зовшшню торпв-лю, а акцизний податок та податок на додану вартють (далi - ПДВ) - "внут-рiшнiми податками" [6]. Пiд час iмпортування товарiв та транспортних засо-бiв в Украши з них одразу стягують ПДВ та акцизний податок, однак не з iм-портерiв, а з нацюнальних товаровиробникiв вже тд час продажу продукцiï на внутршньому ринку. Тому за таких умов мито виступае основним способом регулювання щни цих товарiв, а, отже, й обсягу зовнiшньоï торпвль
Однак, на погляд О. Запорожець, мито за своïм непрямим характером оподаткування дуже близьке за природою до "внутршшх" податкiв, тобто ПДВ та акцизного податку, що справляються з товарiв, якi ввозять для пос-тiйного використання на митнш територп Украïни. Водночас автор зазначае, що на вщм^ вiд ПДВ, який нараховуеться за единою ставкою на вш види товарiв, котрi ввозять в Украïну, ставки мита, як i акцизного податку, дифе-ренщюються за групами товарiв, визначеними за Украшським класифжато-ром товарiв зовнiшньоекономiчноï дiяльностi (далi - УКТ ЗЕД), а також ПДВ не сплачують, а повертають пiд час вивезення товарiв iз митноï територп дер-жави. Тодi як з товарiв, якi вивозять за межi митноï територiï Украïни, ек-спортне мито можуть стягувати [13].
Подшяемо думку колишнього заступника голови Державноï митноï служби Украïни П. Пашка, який розглядае митш платежi як заиб реалiзацiï фiскальноï функцiï митноï полiтики держави через "наповнення державного бюджету за рахунок стягнення мита, податку на додану вартють, акцизного податку з товарiв та шших предмепв при перемщенш через митний кордон" [12]. Оскшьки причиною виникнення зовнiшньоекономiчноï дiяльностi е на-явнють мiждержавних економiчних (торговельних) зв'язкiв, то економют ак-центуе велику увагу на значнiй економiко-регулятивнiй ролi сплати митних платежiв, а саме "забезпечення нацiональних iнтересiв та iнтересiв нащ-ональних товаровиробникiв i створення сприятливих для них умов та визна-чення обсягу не тшьки експорту та iмпорту, але й формування загального обсягу формування товарiв в краïнi за допомогою встановлення ставок мита та митних зборiв, лщензування, квотування, сертифiкацiï та встановлення шших нетарифних обмежень" [12].
Вщомо, що митнi платежi е единими на всш територiï краïни незалеж-но вiд форм власностi, оргашзацп господарсь^ дiяльностi та територiально-го розташування, оскiльки розмiри ставок та правила ïх стягнення встанов-люють найвищi органи влади, тобто вони належать до загальнодержавних по-датюв. Також види митних платежiв, порядок ïх нарахування та сплати, ви-падки надання митних i тарифних пшьг регламентуються значною частиною
законодавчих аклв, головними серед яких е: Митний кодекс вiд 13.03.2012 р., № 4495-У1 та Податковий кодекс Укра!ни вiд 02.12.2010 р., № 2755-У1, Закон Укра!ни "Про Митний тариф" вiд 12.07.2001 р., № 2671-Ш iз змiнами та доповненнями, а також рiзними вiдомчими нормативними актами Державно! митно! служби Укра!ни, Мшстерства фiнансiв Укра!ни, Державно! податково! служби Укра!ни.
Враховуючи сказане, доходимо висновку, що митнi платежi е подат-ковими платежами на експортно^мпортш операцi! та !м належить специфiч-не мiсце в системi доходiв бюджетно! системи держави. Сплата та стягнення митних платежiв е основою для формування митних доходiв кра!ни. Серед надходжень до Державного бюджету Укра!ни вiд податкiв на мiжнародну торгiвлю та зовнiшнi операцi! найбшьш питому вагу протягом останнiх роюв займало саме ввiзне мито. Однак свггова фiнансово-економiчна криза 20072009 рр. значно вплинула на скорочення експортних та iмпортних операцш Укра!ни, що, своею чергою, призвело до скорочень надходження доходiв вiд мита та шших митних платежiв до державного бюджету. Зниження надходжень митних платежiв вщбувалося ще через таю несприятливi чинники як неповнощнний розвиток iнфраструктури митних органiв, суперечливе митне законодавство, складт митнi процедури та застарiле обладнання.
У 2009 р. внаслщок рiзкого скорочення обсяпв iмпорту надходження ввiзного мита знизились майже у 2 рази, або на 5604,0 млн грн порiвняно з попередшм роком (рис. 1). При цьому спостер^алося збiльшення частки ви-вiзного мита у загальнш структурi податкiв. Зокрема, було зараховано надходжень вивiзного мита на суму 382,7 млн грн, що дорiвнювала 130,0 % вщ рiч-ного планового показника на 2009 р. [9]. Вагомою проблемою процесу адмь нiстрування митних платежiв стало зростання обсяпв контрабанди. Так, за да-ними Державно! митно! служби Укра!ни станом на перше пiврiччя 2009 року обсяг контрабанди зрю на 17,5 %о. Загалом за 2009 р. укра!нськими митними органами було вщкрито 318 кримiнальних справ, пов'язаних з контрабандою та шахрайством, котрi сягнули на загальну суму близько 14,6 млрд грн [16].
Поступово долаючи наслщки фiнансово-економiчно! кризи, ми спос-терiгаемо щорiчнi збшьшення надходжень митних платежiв до Державного бюджету (рис. 2). Завдяки спрощенню та прискоренню митних процедур, у 2011 р. митниця перерахувала до бюджету майже 115 млрд грн, тобто на 30 млрд грн або на 38 %о бшьше, ашж у 2010 р., що також призвело до зростання загального товарооб^у до 152 млрд дол США.
Рис. 1. ДинамЫа надходжень ввiзного мита до Державного бюджету Украти у 2006-2012 рр. (побудовано за даними Офщйного сайту Мшстерства фтанав Украти: http://www.minfm.gov.ua/)
Рис. 2. Динамша надходження митних платежiв до Державного бюджету Украти у 2006-2011 рр. (побудовано за даними Офщшного сайту Державног митног служби Украти: http://www.customs.gov.ua/)
На зростання митних платежiв у посткризовий перюд (2010-2012 рр.) значно вплинуло скорочення часу митного оформлення iMnopTy в 6 pa3iB, тобто до 1 год. 35 хв., а час знаходження одного транспортного засобу в пункт пропуску зменшено на 25 %. При цьому метод нарахування митно! вар-тост товaрiв за щною договору щодо товaрiв, як iмпортуються, е основним, за яким у 2011 р. визначено митну вартють у 95 % товaрiв [8].
Поряд з цим у 2011 р. було впроваджено та спрощено процедуру елек-тронного декларування i у реестрi за цей рш нaлiчувaлося вже 2 149 тд-приемств i оформлено майже 138 тисяч електронних документiв. Митними органами було прийнято 2 768 ршень з визначення кра!ни походження товару, визнано недшсними 1 060 преференцшних сертифiкaтiв, а також скерова-но на перевiрку до уповноважених оргашв iноземних кра!н 900 непреферен-цiйних сертифiкaтiв про походження товару, що привело до вищо! ефектив-ностi вирiшення одного ршення з визначення кра!ни походження. I як результат, додатково було отримано 6,2 млн грн вщ комплексних перевiрок мiсця походження товaрiв [8].
Надходження митних плaтежiв за 2012 р., а саме лише за вiсiм мiсяцiв становили 83,1 млрд грн, що на 20 %о бшьше у порiвнянi з aнaлогiчним перь одом 2011 р. На думку начальника управлшня адмшстрування митних пла-тежiв Держмитслужби Укра!ни В. Зварича, такий показник був досягнутий шляхом спрощення та прискорення митних процедур, перекриття кaнaлiв контрабанди та детшзацп бiзнесу (тобто ефективнш взаемоди вiдомствa з бiзнес-структурaми через проведення широкомасштабно! роз'яснювально! компанп з метою пiдвищення податково! культури суб'екпв). Позитивним моментом також стало використання сучасних електронних систем i техноло-гiй, якi дають змогу скоротити час проходження товaрiв через митницю, мшь мiзувaти суб'ективний вплив на прийняття рiшень та зменшити кiлькiсть бю-рократичних процедур [8].
На цей час найтиповшими проблемами, котрi залишаються у митнш полiтицi Укра!ни за результатами опитування iмпортерiв та експортерiв, про-веденого проектом ACTION Project за шдтримки агентства з мiжнaродного розвитку США (USAID), е надзвичайно велика i невиправдана кшьюсть фор-мальних процедур, перезавантажетсть прaцiвникiв митних оргaнiв, довп черги та високий рiвень корупци в митних органах [16]. Тут варто зазначити, що у "фундамент" здшснення правильно! митно! полiтики лежить сплата митних плaтежiв, котре, своею чергою, залежить вiд ефективностi !х адмшс-
трування. Саме тому своечасне виявлення проблемних аспек^в нарахування та сплати митних платежшв та правильне !х вирiшення е запорукою устшного ведення митно! справи i внаслiдок покращення зовнiшньоекономiчно! дiяль-ностi держави. Водночас, важливими складовими адмiнiстрування митних платежiв е митна експертиза, оцшка митно! вартостi та контроль за кодуван-ням товарiв з метою забезпечення повноти та правильносп надходжень пла-тежiв до бюджету i саме з ними пов'язаш найбiльш актуальнi проблеми недо-нарахування та несплати митних платежiв в повному обсязi.
Правильне визначення митно! вартост е важливим етапом процесу ад-мiнiстрування митних платежiв. Цей показник виступае базою обчислення митних платежiв на момент перемщення товарiв через митний кордон Укра-!ни. Недооцiнювання митно! вартостi (через те, що МКУ чiтко не визначено норми щодо розрахунку !! числового значення на момент перетину товарами митного кордону), призводить до ухилення вщ сплати податюв суб'ектами зовнiшньоекономiчно! дiяльностi. Вiдомо, що числовим значенням митно! вартост товарiв е !х цiна, котру було фактично сплачено або яка тдлягае сплат за них, проте не зазначено момент часу, в який треба визначати цю митну вартють.
Зауважимо, що гл. 46 МКУ властива певна "розмитють" в окресленш прав та обов'язюв декларанта i митного органу, незважаючи на наявнють ок-ремих норм ст. 264 та 265 iз цих питань. Вщповщно до положень гл. 46 декларант визначае митну вартють товарiв (ст. 260) i заявляе !! митному органу (ст. 262). Митний орган, зпдно зi ст. 265, контролюе правильнють визначення митно! вартост товарiв. Але тiльки цим дп митного органу не обмежують-ся. Пiдставою для такого твердження е те, що в ст. 264 установлено: "... мит-ною вартютю, визначеною митним органом. ", "... як митним органом було визначено митну вартють оцшюваних товарiв...". Наведет словосполучення свiдчать, що митний орган також мае право визначати митну вартють това-рiв. Водночас нормами ст. 265 "Права та обов'язки митного органу тд час здшснення контролю правильносп визначення митно! вартост товарiв" таке право за митним органом не закршлено. Права та обов'язки митного органу щодо контролю за правильнютю визначення митно! вартост товарiв дiють вже пюля закiнчення операцiй митного контролю, митного оформлення i пропуску через митний кордон товарiв i транспортних засобiв [4].
Митнi органи також не володтоть достатньою цiновою iнформацiею щодо щентичних та подiбних товарiв, даних про калькулящю цiн iноземних контрагента i структуру внутрiшньо! цiни реалiзацi! iмпортних товарiв. Це дае змогу суб'ектам зовнiшньоекономiчно! дiяльностi використовувати мож-ливiсть заниження митно! вартостi. Таким чином, вагомим проблемним аспектом справляння митно! вартосп товарiв е вщсутнють едино! нацiонально! методики митного контролю за заявленим числовим значенням митно! вар-тосп, що, своею чергою, спричинене недостатньою забезпеченютю митних оргашв довiдковими цiнами декларованих товарiв.
Даний етап формування нормативно-правово! бази щодо митно! вар-тостi товарiв призвiв до "появи" iнформацiйних листа Державно! митно!
служби Укра!ни, вiдомостi яких тепер використовують за основу для прийняття ршень митних оргашв щодо митного оформлення товaрiв. Окрiм цього, Наказом № 1242 вщ 19.10.2010 р. "Про забезпечення контролю за пра-вильнiстю визначення митно! вартост товaрiв" затверджено Методичш реко-мендацп для застосування окремих положень "Порядку декларування митно! вартост товaрiв, якi перемiщуються через митний кордон Укра!ни, та подан-ня вщомостей для !! тдтвердження", котрими визначено конкретш вимоги стосовно подання ведомостей для пiдтвердження митно! вартост товaрiв. Проте змiн щодо визначення порядюв, методiв та методологiй на законодав-чому рiвня так i не встановлено [4].
На стан надходжень митних плaтежiв до Державного бюджету поряд iз заниженням митно! вартост товaрiв також впливае правильнють встанов-лення кра!ни походження товару та щентифшацш коду при перемщенш то-вaрiв i шших предметiв через митний кордон. Якщо пiдроблено сертифiкaт про кра!ну походження товaрiв або недостовiрнa клaсифiкaцiя товaрiв, тодi вiдбувaеться заниження розмiру ввiзного мита i, вiдповiдно, зменшення нара-хування податку на додану вартють.
В основу УКТ ЗЕД покладено принципи та мiжнaроднi стандарти Гар-мошзовано! системи опису та кодування товaрiв. Вона передбачае безперечне й однозначне зарахування конкретного товару до певного угруповання, що передбачае чггко визначену групувальну ознаку, тобто це система кодування, що сприяе високому ступеню детaлiзaцi! товaрiв. Вщ наданих достовiрних вь домостей суб'ектом ЗЕД про товар залежить швидюсть встановлення митним органом !х вщповщносп опису клaсифiкaцiйних групувань УКТ ЗЕД. У ви-падку виникнення сумнiвiв митнi органи можуть вимагати вщ суб'ектiв зов-нiшньоекономiчно! дiяльностi та громадян зразки товaрiв та достовiрнi доку-менти на тaкi товари для прийняття класифжацшного рiшення. А це вже пот-ребуе додаткового часу митного оформлення товару, що призводить до зат-римки самого платника податку та забезпечення додатковою роботою поса-дово! особи митного органу.
Вщ правильного визначення коду товару залежить правильно нарахо-ваний розмiр мита i вiрогiднiсть статистично! шформацп, зокрема. Однак ю-нують товари, котрi можуть бути класифжованими досить легко за описом товарно! позицп, та разом з ними е й таю товари, класифжащя яких викликае ускладнення через рiзне тлумачення як понять самого товару, так i критерi!в його детaлiзaцi!. На сьогоднi iснуе досить широкий спектр товaрiв, котрi не достатньо детaлiзовaнi на рiвнi десятизначного коду УКТ ЗЕД, але мають вщмшш характеристики i це, вщповщно, впливае на рiвень митно! вартосп, а як нaслiдок - i на рiвень оподаткування, що зумовлюе використання додаткового чотиризначного коду товару [3].
Тут варто нагадати, що з метою тдвищення ефективносп роботи митних оргашв тд час митного контролю та митного оформлення товaрiв Мшю-терством Фшаншв Укра!ни було видано Наказ вщ 24.05.2012 р., № 597 "Про затвердження Порядку здшснення aнaлiзу та оцшки ризикiв, розроблення i реaлiзaцi! зaходiв з упрaвлiння ризиками в митнш службi Укра!ни". Згiдно з
цим Наказом, з 1 червня 2012 р. разом iз Митним кодексом Укра!ни в дш вступила автоматизована система анатзу та управлшня ризиками Державно! митно! служби Укра!ни пiд час митного контролю та митного оформлення товарiв 1з застосуванням вантажно! митно! декларацп [7].
Однак все одно на цей час дiевого автоматизованого мехашзму контролю за вщповщнютю встановленого додаткового коду характеристикам, заявленим у графi 31 "Вантажнi мюця та опис товарiв", вантажно! митно! декларацп не юнуе [3]. У таких випадках важливу роль у процеш нарахуван-ня митних платежiв вiдiграють експертнi пiдроздiли Центрального митного управлшня лабораторних дослщжень та експертно! роботи. Експертизу широко застосовують в митнш справi i вона забезпечуе правильнють визначення коду товару за УКТ ЗЕД, сприяючи при цьому правильностi нарахування митно! вартосп, покращенню якостi товарiв й запоб^ае постачанню фальси-фiкованих та неякюних товарiв у торговельнi пiдприемства.
До об'екпв митно! експертизи належать: товари та предмети, як пере-мiщуються через митний кордон, а також !х проби, вiдiбранi для дослщжен-ня; об'екти контрабанди i порушення митних правил; товаросупровщш доку-менти, котрi використовуються пiд час митного оформлення та митного контролю. А одним iз прюритетних завдань митно! експертизи е проведення лабораторних дослщжень та прийняття ршень про класифiкацiю товарiв, зпд-но з УКТ ЗЕД, для забезпечення здшснення митного контролю [15].
Залучення вузькоспецiалiзованих експертiв та проведення додаткових дослщжень необхiдне для визначення деяких кодiв УКТ ЗЕД. Так, наприклад визначення природи походження кальцiй карбонату (природне чи штучне) потребуе залучення не лише висококвалiфiкованого персоналу, але й розроб-лення нових методiв виконання лабораторних вимiрювань, оскiльки на сьогодш не iснуе методики, яка б вирiшувала це питання. Взагалi сьогоднi не-обхiднi розробки нових методiв для визначення коду УКТ ЗЕД, оскшьки товари потребують бшьш детального визначення !х хiмiчного складу, а методичне забезпечення лабораторних дослщжень не вирiшуе усiх наявних питань [15].
Отже, правильнють нарахування митно! вартосп товарiв допов-нюеться ще одним проблемним моментом, котрий полягае у неможливост правильносп визначення коду за УКТ ЗЕД за рахунок недостатньо укомплектовано! бази методик виконання вимiрювань й вщдаленосп експертних тд-роздтв митницi та нестачi вузькоспецiалiзованих експертiв.
Зi сказаного можна тдсумувати, що найбiльш типовi порушення сто-совно митних платежiв виникають пiд час !х нарахування та сплати, тобто це, здебшьшого, заниження митно! вартосп товарiв, недостовiрне декларування i невiрна класифiкацiя товарiв, а також незаконне ввезення товарiв та безпiд-ставне застосування пшьг. Отже, курс Укра!ни на евроштегращю зумовлюе необхiднiсть пошуку шляхiв ютотного спрощення митних процедур, з одного боку, та забезпечення ефективного митного контролю та процедур митного оформлення - з шшого, а саме:
1. Перспектива застосування такого виду державного контролю як митний постаудит, котрий створюе можливють виявити не тшьки похибки в на-
рахуванш митних платежiв, але i проконтролювати процеси - вщ процедури митного контролю, вщ початкових дiй митного шспектора до моменту виве-дення товару в ринковий обт Спрямованiсть митного постаудиту полягае в зменшеннi обсяпв митного контролю на кордонi та перенесенн перевiрок на етап виходу товарiв у ринковий обiг. Тобто змiнюеться простiр, територiя, час контролю i значно змiнюеться характер та шструментарш контролю [1]. На погляд П. Пашка, митний постаудит - один i3 заходiв запобiгання можливим митним правопорушенням, який дае змогу митнiй службi своечасно та завдя-ки наявному кадровому потенцiалу повшстю виконати економжо-регулятор-ну, захисну та фюкальну функцiï митноï полiтики [14].
2. Проведення експерименту щодо надання повноважень на прийняття поперед-тх рiшень з визначення коду товару митницям. Це сприятиме подальшому скороченню часу митного оформлення товарiв. Таке скорочення часу мае значнi наслщки безпосередньо для митноï адмiнiстрацiï: по-перше, митнi процедури починають здшснюватися, вiдповiдно до нових вимог, до персоналу та митного менеджменту; по-друге, пщвищуеться яюсть та вагомiсть контролю за правильшстю сплати митних платежiв пiсля процедур митного офор-млення.
3. Досить важливим е впровадження електронного декларування, тобто подаль-шого спрощення доступу господарюючих суб'ектiв до самостшного внесення даних в електронш декларацiï. Ця процедура одночасно приведе до зростання вiдповiдальностi суб'ектiв ЗЕД за точшсть i достовiрнiсть поданих вщомостей та пiдвищення ефективностi донесення митною установою iнформацiï про встановлеш нею вимоги та правила до суб'еклв ЗЕД, щоб останнi здшснюва-ли свою дiяльнiсть у повнш вiдповiдностi до нормативних вимог. Це також забезпечить зменшення часового перюду за рахунок новоï форми ствпращ суб'ектiв ЗЕД iз митними органми в частинi iнформацiйного супроводження своеï дiяльностi.
4. Застосування попереднього документального контролю, як новоï оргашза-цiйноï форми проведення державних видiв контролю, що дасть змогу значно спростити та прискорити виконання митних процедур на кордош. Здшснення попереднього документального контролю митними органами Украши, без за-лучення iнших державних контролюючих органiв приведе до зменшення часу знаходження в пункт пропуску одного транспортного засобу з товарами та сприятиме збшьшенню товарообиу через державний кордон Украши.
5. З метою гармошзацп технологш митного контролю з вщповщними стандартами европейських держав, спрощення митних процедур тд час перемщення товарiв через митний кордон Украши важливою е ствпраця з виробниками та iмпортерами товарiв в частит одержання довiдковоï iнформацiï про цши та чинники, якi впливають на ïх рiвень [11]. Для реалiзацiï поставлених завдань у частит здшснення класифiкацiйноï роботи та з метою прискорення митного оформлення, зменшення кшькоста необгрунтованих перевiрок та затримок пiд час здiйснення митних процедур необхщним е продовження внесення единого класифжацшного рiшення на окремi товари до профшю ризику "Контроль класифжацп товарiв групи "прикриття", що забезпечуе единий пiдхiд до кла-сифжацп одного й того ж товару у рiзних митних органах, дае змогу реалiзу-вати оперативний та зручний доступ до шформацп щодо класифжацшних рi-шень пiд час всх митних оформлень без прив'язки до мюця знаходження [8].
Висновки з проведеного дослщження. Митно-тарифна полiтика Ук-ра!ни е невiд'eмною частиною державного регулювання зовнiшньоекономiч-но! дiяльностi й спрямована на захист економiчних штерешв держави, дотри-мання справедливо1 регуляторно! полiтики та пiдтримку вiтчизняного 6!зжсу, а вiд добробуту останнього, а саме вщ полегшення умов д!яльносп, скорочен-ня втрат суб'ектiв на макрорiвнi, вiдносин держави з бiзнес-структурами в не меншою мiрою залежить загальний рiвень глобально! конкурентоспромож-носп укра!нсько1 економiки та прискорення 11 евроштеграцп. Прiоритетними напрямками для виршення проблемних питань адмiнiстрування митних пла-тежiв залишаеться розроблення системи контролю ощнки митно! вартостi то-варiв, 1х правильно! класифжацп та визначення кра!ни походження товарiв.
Виявленi недолжи та суперечностi доводять, що одне iз основних зав-дань Державно! митно! служби Укра!ни повинне полягати в створенш единих та прозорих правил та методологш визначення митно! вартосп товарiв для прозорого прийняття ршень у митнiй справi та однаковосп вимог i ставлен-ня до вшх споживачiв. Цього можна досягти, якщо впроваджувати вiдповiднi норми нацюнального законодавства iз врахуванням загальноприйнятних м!ж-народних норм, стандартiв та досв^ визначення i контролю митно! вартост товарiв, що визначенi у мiжнародних угодах.
Отже, реформування самого митного законодавства та забезпечення комплексного контролю за дотриманням митних правил суб'ектами зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi та громадянами, вдосконалення контрольних процедур за нарахуванням i сплатою митних платежiв i, взагалi, впроваджен-ня спрощених та модернiзованих митних процедур на кордош й всерединi держави необхщш заходи для пiдвищення рiвня надходжень митних податюв до державно! казни, що, своею чергою, впливатиме на конкурентоспромож-нiсть нацюнально! економiки та !! стратепчне майбутне.
Л1тература
1. Петруня Ю.С. Адмшютрування митних платеж1в: стан i перспективи / Ю.С. Петруня, М.О. Губа // Вюник Академи митно! служби Укра!ни : зб. наук. праць. - 2012. - № 1(47). - С. 32-37.
2. Бюджетний кодекс Укра!ни вщ 08.07.2010 р., № 2456-VI / Редакщя вщ 05.01.2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
3. Чеботар А.С. Деяю аспекти нечггко! кластеризацп об'екпв митного контролю в рамках автоматизовано! системи анашзу та управлшня ризиками / А.С. Чеботар // Вюник Хмель-ницького нацюнального ушверситету : зб. наук. праць. - 2010. - № 3. - С. 279-282.
4. Терещенко С.С. Митна вартють: сучасний стан, проблеми та шляхи роз'язання / С.С. Терещенко, Г.О. Хабло // Державний науково-дослщний ш-т митно! справи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_econ/2011_1 / ter_hab.htm
5. Митний кодекс Укра!ни вщ 13.03.2012 р., № 4495-VI // Редакщя вщ 01.01.2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17
6. Гребельник О.П. Мюце i роль митних платеж1в у систем! оподаткування зовшшньоеко-ном1чно! д1яльносп щдприемств / О.П. Гребельник // Свгговий вишр, 2011. - № 2. - С. 4-8.
7. Наказ "Про затвердження Порядку здшснення анашзу та ощнки ризиюв, розроблення i реал1зацп заход1в з управлшня ризиками в митнш служб1 Укра!ни" вщ 24.05.2012 р., № 597. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.nau.ua/doc/? code=z0882-12
8. Офщшний сайт Державно! митно! служби Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.customs.gov.ua/dmsu/control/uk/index
9. Офщшний сайт Мшютерства фшаныв Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/
10. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 р., № 2755-VI // Редакщя вiд 03.02.2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
11. Годованець О. Проблемш аспекти адмшютрування митних плaтежiв i напрями !х усунення / О. Годованець // Свгт фiнaнсiв. - 2008. - № 4 (17). - С. 147-153.
12. Пашко П. Реaлiзaцiя функцш митно! политики Укра!ни в умовах глобашзаци / П. Пашко // Вюник КНТЕУ : зб. наук. праць. - 2009. - № 4. - С. 5-12.
13. Запорожець О. Система адмшютрування митних плaтежiв в Укра!ш / О. Запорожець // Вюник КНТЕУ : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. - С. 104-111.
14. Пашко П.В. Система динaмiчного планування щодо забезпечення повноти надхо-джень до державного бюджету / П.В. Пашко // Вюник Академп митно! служби Укра!ни. -Сер.: Економка. - 2010. - № 2. - С. 9.
15. Мотюк К. Д. Сутнють та значення митно! експертизи при визначенш митно! вартост товaрiв / К.Д. Мотюк / Державний науково-дослщний ш-т митно! справи // Митна безпека : зб. наук. праць. - 2012. - № 1-2. - С. 52-58.
16. Ривак Н.О. Шляхи пщвищення ефективносп митно! политики Укра!ни / Н.О. Ривак // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.3. - С. 224-232.
Жмурко Н.В., Илечко И.-О.И. Проблемные аспекты взыскания таможенных платежей в Украине
Рассмотрены основные проблемные моменты администрирования таможенных платежей. Определена типология нарушений при начислении таможенных платежей, раскрыта их сущность и предложены приоритетные задания для решения установленных проблемных аспектов и разработки мероприятий для обеспечения качественной таможенной регуляции.
Ключевые слова: таможенные платежи, таможенные органы, таможенная стоимость, код УКТ ВЭД, таможенное оформление, таможенная экспертиза, ввозная пошлина, таможенный контроль.
Zhmyrko N.V., Ilechko I.-O.I. Actual problem aspects of penalty of custom payments are in Ukraine
The article is devoted to the analysic of basic problem moments of administration of custom payments. We defined tipology of violations during the extra charge of custom, their essence is exposed and foreground jobs are offered for the decision of the set problem aspects and developments of measures for providing of the high-quality custom adjusting.
Keywords: custom payments, custom organs, custom cost, a code is after Ukrainian classification of commodities of foreign economic activity, custom registration, custom examination, import duty, custom control.
УДК336.74 Доц. Н.В. Жмурко, канд. екон. наук;
студ. Т.О. Соляк - Львгвський НУ м. 1вана Франка
ДОЦ1ЛЬН1СТЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРА1Н1 ПОДАТКУ НА ВАЛЮТН1 ОПЕРАЦН
Розглянуто економiчний змют та призначення введення в Укра!ш податку на операци з продажу шоземно! валюти за готсвкову гривню, наведено можливi наслщ-ки на втизняному валютному ринку пюля його запровадження, обгрунтовано недо-щльнють такого високого фюкального тиску на населення держави в умовах сощаль-но-економiчних трансформацш та подолання фiнансово-економiчних криз.
Ключовг слова: валютний ринок, податок на валютш операци, "податок Тоб> на", доларизащя, тшьова економжа, золотовалютш резерви.
