CC BY
46
Н.В. Осадча
МИТНИЙ РЕЖИМ ЕКСПОРТ: АЛГОРИТМ РЕАЛВАЦП ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
Мiжнароднi економiчнi вiдносини е однieю з найбшьш динамiчно розвинутих сфер економiчного життя. Економiчнi зв'яз-ки мiж державами мають багатовiкову iсторiю. Протягом столт вони iснували переважно як зовшшньоторговельш, вирiшуючи проблеми забезпечення населення товарами, що нацiональна економiка робила неефективно чи не робила зовшм. У процес еволюци зовнiшньоекономiчнi зв'язки переросли зовшшню торгiвлю й перетворилися на складну сукупнiсть мiжнародних
економiчних вiдносин - свiтове господарство. Процеси, що вщбуваються в ньому, торкаються iнтересiв усiх держав свiту. I, вщповщно, усi держави мають регулювати свою зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, щоб досягти дотримання в першу чергу сво!х штереив. Свiтовий досвiд свiдчить, що навт у промислово розвинутих крашах iснуе об'ективна необхiднiсть державного регулювання
зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. Держава, насамперед, покликана захищати штереси сво!х виробникiв, вживати заходiв для збшьшення обсягiв експорту, залучення шоземних iнвестицiй, збалансування платiжного балансу, валютного регулювання, i, що особливо важливо, - приймати законодавчi акти, що встановлюють правила здiйснення ЗЕД, i контролювати 1х неухильне дотримання.
Розвиток будь-яко! сучасно! держави припускае активну участь у мiжнародному розподiлi працi, кшцевою метою якого мае стати освоення нових ринкiв збуту для на-цiональних товарiв. Орiентована на експорт товарiв зовнiшня торгiвля мае сприяти отриманню додаткового прибутку пiдприемствами-експортерами за рахунок реалiзацil сво!х товарiв на ринках iнших кра!н, розширенню масштабiв виробництва тощо. Розвиток експортно! полiтики держави неможливий без тдтримки держави, i в
Укрш'ш, як i в iнших крашах свiту, застосовуються спецiальнi iнструменти безпосереднього впливу на розвиток експортного потенщалу кра!ни. Це, у першу чергу, заходи стимулювання експорту товарiв i послуг, мiнiмум вживаних заходiв обмежувального характеру, практично вiдсутнiсть вивiзного митного збору й шших податкiв, розширення мiжнародноl сшвпращ Украши тощо.
Питанням удосконалення операцш у межах митних режимiв займались ряд таких учених: I. Бережнюк, С. Коляда, О. Грбель-ник, Н. Пирець, М. Тонев, С. Боротничек, Т. Трошкша, А. Кругленя. Але питанню дослщження операцш у межах режиму експорту та визначенню шляхiв !х удосконалення не придшено значно! уваги.
Розвиток експортного потенщалу Украши багато в чому залежить вiд ефективностi роботи митних, податкових та шших державних оргашв, на як законодавством Украши покладений контроль за проведенням експортних операцiй украшських суб'ектiв
зовнiшньоекономiчноl дiяльностi.
Перш нiж звернутися до загально1 характеристики i деяких особливостей застосування митного режиму експорту, розглянемо поняття експорту (експорту товарiв), закладене в Законi Украши вщ 16.04.1991 р. № 59-Х1 «Про
зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть». У цьому закош пiд експортом (експортом товарiв) розумiеться продаж товарiв укра1нськими суб'ектами зовнiшньоекономiчноl дiяльностi iноземним суб'ектам господарсько1 дiяльностi (зокрема з оплатою в негрошовш формi) iз вивозом цих товарiв з Укра1ни або без такого, включаючи реекспорт товарiв [2].
Митним кодексом Украши
передбачено, що в митний режим експорту помщаються товари, як вивозяться з Украши для вшьного обiгу без зобов'язання
© Осадча Натал1я В1ктор1вна - кандидат економ1чних наук. Академ1я митно! служби Украши, Дшпропетровськ.
ISSN 1562-109X
про !х повернення до Укра!ни й без установлення умов !х використання за межами митно! територи Укра!ни. У результатi в даний митний режим можуть помiщатися не обов'язково тшьки товари, якi продаються укра!нськими пiдприeмствами i вивозяться за меж митно! територи Укра!ни. Цей режим застосовний i до товарiв (майна), що е предметом зовнiшньоекономiчних лiзингових операцiй, iнвестицiйних операцiй, а також у багатьох шших випадках, коли вивiз товарiв сам по собi не е наслiдком !х продажу шоземному покупцю.
Поняття митного режиму експорту й умови його застосування при перемщенш товарiв через митний кордон Украши описаш у Главi 31 Митного кодексу Украши.
Виходячи з визначення пiд митний режим експорту помщаються товари, що вивозяться за межi митно! територи Укра!ни (напрям перемiщення товарiв «експорт»). Законодавством Укра!ни прямо не прописано, що шд митний режим експорту, на вiдмiну вiд митного режиму iмпорту, можуть помiщатися товари, як фактично не перетинають митного кордону.
З визначення митного режиму експорту випливае, що товари вивозяться з Укра!ни для вшьного обiгу без зобов'язання про !х повернення на цю територiю, що виключае якi-небудь обмеження щодо розпорядження товарами, експортованими з Укра!ни.
У визначеннi митного режиму експорту кра!на, з яко! мае походити товар, конкретно не вказана, тому тд цей режим можуть помщатися товари, що походять iз будь-яко! кра!ни, тобто й шоземного походження. Як i у випадках iз застосуванням митного режиму iмпорту, у практицi митного оформлення товарiв виникали випадки, коли митш органи наполягали на помщенш iноземних товарiв пiд митний режим реекспорту, якщо таю були рашше ввезенi до Укра!ни i помщеш протягом одного року пiд митний режим iмпорту.
Митний кодекс Укра!ни виключае якi-небудь обмеження щодо часу перебування товарiв пiд митним режимом експорту, а також митш обмеження вщносно цих
товарiв. Тобто для товарiв, помiщених пiд митний режим експорту, не встановлеш умови обов'язкового !х розмiщення пiд шший митний режим протягом якого-небудь промiжку часу тощо. Це встановлено ст. 194 Митного кодексу Укра!ни: товари вивозяться без установлення умов !х використання за межами митно! територи Укра!ни. Одне з головних завдань митного органу шсля митного оформлення експорту товарiв -проконтролювати фактичний вивiз товарiв за межi митно! територи Укра!ни. Здiйснюеться це як iз використанням порядкiв i технологiчних схем контролю за доставкою товарiв, перемщуваних мiж митними органами, так i шляхом звiрки прикордонними пунктами пропуску (на пiдставi домовленостей мiж митними органами Укра!ни i сумiжних iз нею кра!н) кiлькостi i характеристик товарiв, що перетнули межу.
Помiщення товарiв пiд митний режим експорту не передбачае яких-небудь звiльнень вщ застосування до них заходiв митно-тарифного регулювання. Статтею 195 Митного кодексу Укра!ни визначена обов'язковiсть сплати податюв i зборiв, установлених на експорт товарiв.
Йдеться про вивiзний митний збiр, який сьогоднi застосовуеться до вузького перелшу товарiв [9].
Одночасно iз Закону Укра!ни вiд 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартiсть» випливае, що бшьшють товарiв при !х експортi з Укра!ни обкладаеться нульовою ставкою податку на додану вартюь. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межi митно! територi! Укра!ни, якщо !х вивiз (експорт) засвщчений вiдповiдним чином оформленою митною декларащею [3].
Що стосуеться акцизного збору, то зi ст. 5 Декрету Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 26.12.1992 р. № 18-92 «Про акцизний збiр» випливае, що при експортуванш тдакцизних товарiв (продукцi!) зi сплатою за них в шоземнш валютi акцизний збiр не стягуеться [1].
Установлеш законодавством митш збори (плата за митне оформлення) стягуються на загальних пiдставах.
У Митному кодексi Укра!ни вiдсутнi будь-якi обговорення щодо застосування або незастосування заходiв нетарифного регулювання до товарiв, що помiщаються шд митний режим експорту. Проте, анатзуючи законодавство Укра!ни у сферi застосування заходiв нетарифного регулювання, бачимо, яю товари, що помiщаються в режим експорту, можуть тдлягати лiцензуванню, шдставою для !х митного оформлення може бути картка реестраци-облшу
зовнiшньоекономiчного договору
(контракту), для експорту деяких товарiв необхiдно одержувати квоти, лiцензi! тощо. Тобто експорт товарiв може тдлягати рiзного роду кiлькiсним обмеженням. При здшсненш експортних операцiй також не слщ забувати, що вiдносно експорту деяких товарiв в Укра!нi застосовуеться iндикативна цiна, пiд якою маеться на увазi цiна, нижче за яку товар не може бути проданий. Таю цши щомюячно встановлюються Мшекономши Укра!ни i е мiрою обмежувального характеру, яка значно впливае на цiноутворення певних товарiв з урахуванням базисiв !х поставки. Цей захщ належить до кiлькiсних обмежень i нерозривно пов'яза-ний iз лiцензуванням експорту товарiв i реестращею-облшом зовнiшньоекономiчних договорiв (контрактiв).
Що стосуеться застосування до товарiв санiтарно-епiдемiологiчного, ветеринарного, ф^осаштарного, радiологiчного й iнших видiв контролю, то такi види контролю мають проводитися в загальному порядку, як це встановлено ст. 27 Митного кодексу Укра!ни i рядом iнших законодавчих актiв. Це стосуеться й експортного контролю ряду товарiв, що вивозяться за межi митно! територi! Укра!ни, контролю за перемщенням культурних цiнностей, а також деяких шших видiв контролю.
При розмщенш товарiв пiд митний режим експорту застосовуеться вантажна митна декларащя типу ЕК10.
А з урахуванням особливостей реалiзацi! ие! або iншо!
зовнiшньоекономiчно! операцi!
використовуються також деяю iншi типи вантажних митних декларацiй.
На пiдставi договору (контракту) кушвл^продажу укра!нський продавець (резидент) зобов'язуеться поставити шоземному покупцю товари, надати документи, що мають вщношення до цих товарiв, а також передати право власност на товари вiдповiдно до умов
зовнiшньоекономiчного договору
(контракту). 1ноземний покупець, у свою чергу, зобов'язаний сплатити вартють товарiв i прийняти !х поставку згiдно з умовами зовнiшньоекономiчного договору (контракту).
У всiх випадках помщення товарiв у митний режим експорту необхщно представити митному органу документи, що засвiдчують пiдстави й умови вивозу товарiв за меж митно! територп Укра!ни. Йдеться про стандартний пакет документiв, до якого входять:
1. Зовнiшньоекономiчний договiр (контракт), на пiдставi якого здiйснюеться зовнiшньоекономiчна операцiя.
2. Вантажна митна декларащя, заповнена в режимi експорту (ЕК10).
3. Товаротранспортш та товаросупровщш документи (накладнi, iнвойси (рахунки-фактури, рахунки-проформи), пакувальнi листи, специфiкацi! i
iн.). . .
4. Дозвшьш документи уповноважених державних органiв, iншi документи, необхiднi для оформлення вантажно! митно! декларацi!.
Для отримання права на застосування вiдповiдно до ст. 6 Закону Укра!ни вiд 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартiсть» нульово! ставки податку на додану вартiсть при вивозi товарiв за межi митно! територи Укра!ни необхiдно передбачити наявнiсть екземпляра вантажно! митно! деклараци, завiреного митним органом у порядку, передбаченому Постановою Кабшету М1шс^в Укра!ни вiд 01.03.2002 р. № 243 «Про удосконалення мехашзму вщшкодування бюджетно! заборгованостi по податку на додану вартють по операщях експорту продукци» i спiльним Наказом Держмитслужби Укра!ни i
Державно! податково! адмшютраци Укра!ни вiд 21.03.2002 р. № 163/121 «Про затвердження Порядку шдтвердження вiдомостей про фактичний вивiз товарiв за межi митно! територи Укра!ни» [3, 15, 17].
Ця процедура передбачае:
1. Подачу до митного органу про надання шдтвердження вщомостей про фактичний вивiз товарiв за межi митно! територi!' Укра!ни; до заяви мае бути доданий оригшал п'ятого основного листа вантажно! митно! декларацi! («екземпляр для декларанта»).
2. Розгляд митним органом заяви протягом п'яти робочих днiв iз дня реестрацi! заяви.
3. За вщсутносп зауважень - видачу заявнику завiреного п'ятого основного листа вантажно! митно! деклараци («екземпляр для декларанта») iз записом «Задеклароваш у вантажнiй митнш декларацi! товари вивезенi за меж митно! територi! Укра!ни в повному об'емЬ> i вказiвкою дати фактичного вивозу. Запис мае бути завiрений шдписом уповноважено! особи митного органу i скрiплений гербовою печаткою митного органу.
Перед помщенням товарiв у митний режим експорту товари можуть знаходитися i шд iншими митними режимами, наприклад у режимi тимчасового вивозу. У випадках продажу останнiх до закшчення термiну зворотного ввезення товари помщаються пiд митний режим експорту (при цьому в момент митного оформлення експорту товари фiзично знаходяться за межами митно! територи Укра!ни i фактично другий раз не перетинають митну межу). Або ж товари можуть знаходитися на митному лщензшному складi (наприклад, для консолщаци декiлькох партiй товарiв, призначених для експорту) тощо.
Вiдповiдно до положень ст. 6 Закону Укра!ни «Про податок на додану вартють», при експортi товарiв та супутшх такому експорту послуг ставка податку становить «0» вiдсоткiв вiд бази оподаткування. Нульова ставка податку не застосовуеться, якщо товари (супутнi послуги), що експортуються, звiльняються вiд
оподаткування зпдно з окремими положеннями названого Закону [3].
Вщповщно до ст. 9 Закону Укра!ни «Про Сдиний митний тариф» на товари та iншi предмети при !х вивезенш за межi митно! територi! Укра!ни нараховуеться вивiзне мито [5].
На окремi товари та iншi предмети може встановлюватися сезонне вивiзне мито на строк не бшьше чотирьох мiсяцiв iз моменту !х установлення, що передбачено ст. 10 названого Закону.
Також iз метою захисту економiчних iнтересiв Укра!ни, укра!нських виробникiв та у випадках, передбачених законами Укра!ни, у разi вивезення за межi цiе! територi! товарiв незалежно вщ iнших видiв мита можуть застосовуватися особливi види мита:
1. Спещальне мито.
2. Антидемпiнгове мито. Цей вид мита нараховуеться у разi вивезення за межi митно! територи Укра!ни товарiв за цiною, ютотно нижчою за цiни iнших експортерiв подiбних або безпосередньо конкуруючих товарiв на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподдае шкоду (ст. 13 Закону Укра!ни «Про Сдиний митний тариф»).
3. Компенсацшне мито. У разi вивезення за межi митно! територи Укра!ни товарiв, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидiя, якщо таке вивезення заподдае шкоду (ст. 14 Закону Укра!ни «Про Сдиний митний тариф»).
Мито сплачуеться митним органам Укра!ни i вноситься до Державного бюджету Укра!ни.
Акцизний збiр при експорт товарiв не сплачуеться вiдповiдно до ст. 5 Декрету Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 26.12.1992 р. № 18-92 «Про акцизний збiр» [1].
При вивозi товарiв за меж митно! територi! Укра!ни на пiдставi зовнiшньоекономiчних договорiв купiвлi-продажу застосовуеться митний режим експорту. Процедура помщення товарiв, що
вивозяться, y цей режим i вивозу ix з Укрaïни проiлюстровaнa m рисунку.
У сyчaсномy свiтi не можта уявити бyдь-якi економiчнi процеси без здшснення рiзномaнiтниx зовнiшньоекономiчниx
оперaцiй. При цьому пiдприeмцi-сyб'eкти ЗЕД виршують нa свiй стрax тa ризик ro4ara бiзнес тa, як один iз вaрiaнтiв, здiйснювaти експорт товaрiв чи послуг (етaп 1). Першим кроком m цьому шляху e укладення зовнiшньоекономiчного договору з шоземним пiдприeмством, яке
iмпортyвaтиме дaний товaр.
Для того, щоб мaти прaво здiйснювaти економiчнi оперaцiï тa зaдеклaрyвaти товaр в режимi експорту, сyб'eктовi ЗЕД необxiдно зaреeстрyвaтися в Держaвнiй подaтковiй iнспекцiï як юридичнa особa, що сплaчye подaтки тa CTara нa облiк у митному оргаш (етaп 3).
(16б) Перев1рка правильное!! нарахування митно!' вартосп
(17) Митна варпсть нарахована правильно
(18а) Коригування митно! вартосп
Так
Рисунок. Алгоритм операций у межах режиму експорту
Для отримання дозволу про початок здшснення зовнiшньоекономiчно! операцi! суб'ект ЗЕД подае митному органу попередню митну декларацiю, де зазначаеться митний режим, обсяг парти товару, !! вартють, iнформацiя про сам товар i про сторони зовнiшньоекономiчного договору (покупця та продавця) та iншi необхщш вiдомостi (етап 4).
Пiсля безпосередньо! доставки товару в зону митного оформлення випускаючого митного органу (етап 5), суб'ект ЗЕД подае посадовш особ^ яка буде здiйснювати митне оформлення, пакет документiв на товар, що експортуеться (етап 6), серед яких документи, що пiдтверджують право власносп та/або розпорядження певними товарами, рiзноманiтнi дозволи вiдповiдних державних оргашв, рiзнi види декларацiй тощо.
Так само, як при iмпортi товарiв, рiзноманiтних видiв документiв,
передбачених чинним законодавством Укра!ни, дуже велика кшьюсть. Наведемо деякi з них.
Документи, що засвщчують тдстави та умови вивезення товарiв за меж1 митно! територп Укра!ни, - це вантажна митна декларащя (ВМД) на експорт товарiв та iншi
документи, що засвiдчують пiдстави та умови вивезення товарiв за меж митно! територи Укра!ни та необхвдш для здiйснення митного контролю та оформлення.
Вантажна митна декларащя - заява, що мютить вщомосп про товари та iншi предмети i транспорты засоби та мету !х перемщення через митний кордон Укра!ни або про змiну митного режиму щодо цих товарiв, а також шформащю, необхвдну для здiйснення митного контролю, митного оформлення, митно! статистики, нарахування митних платеж1в.
Серед численних документiв законодавцем передбачений Дозвiл чи висновок Державно! служби експортного контролю Укра!ни (далi - Дозвш), який не звiльняе вiд подання митному органу iнших необхiдних для здшснення митного оформлення докумештв.
Дозволом е документ установленого зразка, що е тдставою для прийняття до митного оформлення товару. Дозвш мютить даш щодо кiлькостi та вартост товару, особливих умов поставки, шоземного суб'екта (суб'ектiв) господарсько! дiяльностi, кра!ни призначення (походження) та iншi i е дiйсним протягом установленого строку. У
р^ потреби додаеться деталiзована специфiкацiя товарiв (додаток до Дозволу).
Отримання Дозволу на здшснення мiжнародних передач передбачено вщповщними нормативно-правовими актами про порядок контролю за експортом, iмпортом та транзитом товарiв, затвердженими постановами Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни в галузi державного експортного контролю. Дозвш на здшснення митного оформлення товарiв видаеться Державною службою експортного контролю Укра!ни (далi - Держекспортконтроль) вiдповiдно до 1нструкци про порядок оформлення i використання дозвiльних документiв у галузi державного експортного контролю, затверджено! наказом Держекс-портконтролю вiд 29.11.2004 р. № 355 [13, 20].
При вивезенш культурних цiнностей, продуктiв харчування, рiзноманiтних транспортних засобiв, психотропних та наркотичних речовин, !х аналогiв та прекурсорiв, валюти з територi! Укра!ни також подаються певнi документи, що шдтверджують правомiрне користування такими товарами та дозволяють !х експортувати. Про це йдеться в окремих законах Укра!ни та iнших нормативно-правових актах.
Зокрема Закон Укра!ни «Про карантин рослин» у ст. 11 наголошуе, що вивезення шдкарантинних матерiалiв за межi карантинно! зони провадиться за наявностi карантинного сертифшата. Форма карантинного сертифiката та порядок його оформлення визначаються Головною державною шспекщею з карантину рослин Укра!ни [7].
Вщповщно до ст. 11 Закону Укра!ни «Про карантин рослин» Мшютерством аграрно! полiтики Укра!ни був виданий наказ вiд 23.08.2005 р. № 414, що затвердив «Ф^осаштарш правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах кра!ни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалiзацi! пiдкарантинних матерiалiв». Правила е обов'язковими для виконання всiма органами державно! влади, юридичними та фiзичними особами.
Зпдно iз Правилами пiдкарантиннi матерiали i об'екти вивозяться за межi Укра!ни в режимi експорту в супроводi
фiтосанiтарного сертифiката, виданого державним шспектором iз карантину рослин, iз зазначенням !х походження та адреси закордонного вантажоотримувача.
Фiтосанiтарний сертифiкат видаеться на кожну партiю пiдкарантинних матерiалiв, що експортуються вщповщно до вимог Продовольчо! i сiльськогосподарсько! органiзацi!, Органiзацi! Об'еднаних Нацш (ФАО ООН), чинних мiжнародних угод з карантину та захисту рослин кра!н торговельних партнерiв, якi ратифшоваш Укра!ною, i вимог кра!н-iмпортерiв.
Форма та порядок заповнення ф^осаштарних сертифiкатiв мае повнiстю вiдповiдати формi та порядку, установленим Мiжнародною конвенщею з карантину i захисту рослин та мiжнародними стандартами для ф™саштарних заходiв.
Фiтосанiтарний сертифiкат засвiдчуе вщсутшсть у пiдкарантинних матерiалах карантинних та шших шкiдливих органiзмiв. У разi проведення знезараження вказуеться назва хiмiчно! речовини та !! концентрацiя, експозищя.
Пiдкарантиннi матерiали, якi вивозяться на експорт, фшсуються в журналi реестрацп пiдкарантинних матерiалiв, що вивозяться на експорт з Укра!ни, а видаш фiтосанiтарнi сертифiкати рееструються у вщповщному журналi. Термiн дi! фiтосанiтарних сертифша^в - 14 дiб [12].
При експорт товару заявник не менш шж за три доби до вивезення товару подае вiдповiдному митному органу оформлеш в установленому порядку оригшали Дозволу i додатка до нього разом з шшими необхiдними для здшснення митного оформлення документами.
Митний орган здшснюе розгляд поданого суб'ектом зовнiшньоекономiчно! дiяльностi пакету документiв (етап 7) i виносить ршення у виглядi дозволу чи не дозволу здшснити вищезазначену зовнiшньоекономiчну операцiю (етап 8).
При цьому при заявленнi в вищезазначених документах неправдивих даних або при намаганнi обманути митний орган та здшснити експорт товарiв неправомiрно, може бути складений протокол про порушення митних правил (етап 9а). Пюля цього суб'ект ЗЕД може виправити данi в пакет документiв та спробувати знову розмютити товар у режимi
експорту (етап 9а1) або спробувати розмютити товар в iншому митному режимi (етап 9а2).
У разi, якщо пакет документiв вiдповiдаe нормам i в посадово! особи митного органу не виникае додаткових питань та зауважень до суб'екта зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, надаеться дозвiл на здiйснення зовнiшньоекономiчноï операцiï i суб'ектом зовнiшньоекономiчноï дiяльностi пред'являються товари, що е безпосередньо предметом
зовнiшньоекономiчного договору
(контракту), для митного оформлення. Здшснюеться митний огляд товарiв (етап 9б).
1нспектором митного органу на зво-ротному боцi Дозволу зазначаються дата оформлення, номер ВМД, найменування та кiлькiсть оформленого товару.
Якщо товар не вщповщае тим ведомостям про нього, що зазначенi в наданому пакет документiв, оформлюеться протокол про порушення митних правил iз подальшим притягненням суб'екта ЗЕД до ведповщальност (етап 11а).
Якщо ж заявлена шформащя про товар повнютю збiгаеться з отриманою в результат проведення митного огляду, розпочинаеться власне документальне оформлення товарiв у режимi експорту (етап 11б).
Суттю документального оформлення е верифiкацiя ведомостей, заявлених у пакетi документiв, а саме коду УКТ ЗЕД (етап 12), краши походження товару (етап 14б) i правильнють нарахування митноï вартостi (етап 16б).
У разi якщо код УКТ ЗЕД та митна вартють нарахованi неправильно, вони коригуються (етап 13а; 18а). Якщо ж неправильно вказана краша походження товару - складаеться протокол про порушення митних правил (етап 16а).
Якщо код УКТ ЗЕД (етап 13), краша походження (етап 15) та митна вартють (етап 17) визначеш правильно - митне оформлення переходить до етапу нарахування податюв та митних зборiв (етап 18б).
Перелш податюв та зборiв при експорт товарiв установлюеться Верховною Радою Украши шляхом прийняття законiв. Розмiр податкiв та зборiв, визначених Верховною Радою Украши, установлюеться Верховною Радою Украши та/або Кабшетом Мшс^в Украши.
Зпдно з положеннями ст. 3 Закону Украши «Про податок на додану вартють» ид 03.04.1997 р. № 168/97-ВР ^з подальшими змiнами та доповненнями) об'ектом оподаткування е вивезення товарiв (супутнiх послуг) у митному режимi експорту, поставки транспортних послуг iз перевезення пасажирiв, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону Украши.
Зазначеною статтею також
передбачено, що з метою оподаткування до експорту товарiв також прирiвнюеться:
1. Вивезення товарiв (супутнiх послуг) за межi митного кордону Украши за договорами фшансового лiзингу (оренди) (у тому чи^ у разi повернення об'екта фiнансового лiзингу лiзингодавцю-нерезиденту або iншiй особi за дорученням такого лiзингодавця), застави та шшими договорами, якi не пе-редбачають передання права власностi на таю товари (майно) або передбачають 1'х обмш на корпоративнi права чи цшш папери, у тому чи^ якщо таке вивезення пов'язане iз припиненням дiï зазначених договорiв; поставка товарiв (супутнiх послуг) iз митно1' територiï Украши на територiю безмитних магазишв.
2. Передача товарiв, оформлених у митному режимi експорту, шд митний режим митного складу для подальшого вивезення таких товарiв iз митно1' територiï Украши.
3. В шших випадках, визначених Митним кодексом.
Пiсля нарахування митними органами податюв та митних зборiв суб'ект ЗЕД сплачуе визначену суму грошей (етап 19) i може безпосередньо вивозити товар, що був об'ектом митного обкладання, за кордон (етап 20).
На пiдставi швестицшних операцш (стосовно товарних перемiщень) з Украши може вивозитися i вщповщно помщатися пiд митний режим експорту майно з метою внесення до статутного фонду шдприемства, створеного за кордоном, або закршлення за фiлiалами, представництвами й iншими вiдособленими пiдроздiлами для виконання покладених на них завдань.
Для з'ясування особливостей здшснення операцш, пов'язаних iз вивозом майна украшським пiдприемством, необхiдно розглянути Наказ Президента Украши вщ 13.09.1995 р. № 839/95 «Про
швестування майнових ц1нностей
резидентами за межами Укра!ни». Указом установлено, що додатковою тдставою для помщення майна укра!нського тдприемства шд митний режим експорту е представлення митному органу шдивщуально! лщензи Мшекономши Укра!ни, оформлено! в порядку, установленому Постановою Кабшету Мшютр!в Укра!ни вщ 19.02.1996 р. № 229 «Про затвердження Положення про порядок видач1 ¿ндивщуальних лщензш на проведення резидентами майнових швестицш за межами Укра!ни { Положення про порядок контролю 1 звггносп щодо використовування майнових цшностей, що швестуються за межами Укра!ни». Якщо в подальшому майнов! цшносп, що знаходяться за межами Укра!ни (як власшсть укра!нського тдприемства), будуть продан! шоземному контрагенту, то набувае чинност законодавство Укра!ни про валютне регулювання, яке передбачае повернення валютно! виручки у встановлеш законодавством термши.
Укра!нсью тдприемства, що здшснюють операци, пов'язат з вивозом майна з метою внесення його до статутного фонду тдприемства, створеного за кордоном, або закршлення за фшалами, представництвами й шшими вщособленими шдроздшами, повинт пам'ятати, що згаданим Указом Президента Укра!ни виключаеться швестування за кордон ряду товар1в, зокрема товар1в, що вивозяться у вигляд! сировини, комплектуючих вироб1в 1 запасних частин, товар1в народного споживання, а також вщнесених до високолшвщних { вщносно експорту яких передбачено лщензування, квотування або спещальний режим.
Ще один приклад застосування режиму експорту при реал!заци швестицшних операцш - вивщ шоземно! швестици, ратше внесено! до Укра!ни шоземним шдприемством, наприклад при лшвщаци тдприемства з шоземними швестищями або шсля закшчення терм1ну ди договор1в про спшьну швестицшну д!яльтсть. У такому раз! митне оформлення ратше увезеного як швестищя майна здшснюеться, як правило, по дозволу Держмитслужби Укра!ни при пред'явлент митному органу таких докуменпв:
1. Статуту ¿з змшами, що вщображають вивщ (повний або частковий) швестици ¿з статутного фонду тдприемства з шоземними швестищями.
2. Протоколу збор1в засновниюв тдприемства про ршення вивести (повшстю або частково) майно ¿з статутного фонду.
3. 1нформацшного повщомлення про внесення шоземно! швестици з вщм^кою органу державно! адмшютраци про виведення (повне або часткове) швестици.
4. Вантажно! митно! деклараци, оформлено! в митному режим! експорту (на безоп-латнш основ!).
5. 1нших установлених документ!в.
При експорт! товар!в за меж! митно!
територи Укра!ни товари, що експортуються, не тдлягають експортному контролю. Проте е група товар!в, визначена Кабшетом М!н!стр!в Укра!ни, щодо яких здшснюеться експортний контроль. На даний час до них вщносять групи товар!в вшськового призначення та товари подвшного використання.
Ц! списки товар!в включають нижченаведене:
1. Список товар!в подв!йного використання, що можуть бути використан! для створення звичайних вид!в озброень, вшськово! чи спец!ально! техн!ки. Список охоплюе окрем! види матер!ал!в, обладнання, програмне забезпечення ! технолог!!, що можуть бути використан! для створення звичайних озброень, боеприпашв, вибухових речовин та вшськово! техшки. Список мютить дев'ять категорш товар!в (матер!али, обладнання для обробки матер!ал!в, електрон!ка, комп'ютери, засоби зв'язку та захисту шформаци, оптика ! лазери, морська техн!ка, двигуни ! !х компоненти, косм!чн! апарати, компоненти морських, ав!ац!йних та ракетних двигушв).
2. Список товар!в подвшного використання, що можуть бути використан! у створенш ракетно! збро!. Цей список складаеться з двох категорш товар!в. До I категор!! належать: заюнчеш ракетн! системи, включаючи балютичш ракети, ракети-нос!! косм!чних апарат!в та дослщницью ракети, що мають можливють доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на в!дстань, не меншу 300 км; зак!нчен! атмосферн! безпшотш л!тальн! апарати (включаючи крилат! ракети,
радюкероваш лгаки-мшеш та радiокерованi розвiдувальнi л^аки), що мають можливiсть доставляти не менш як 500 кг корисного навантаження на вщстань, не меншу 300 км; закiнченi пiдсистеми, придатш до використання в закiнчених системах доставки (окремi ступенi ракет, головш частини та корисне навантаження, рщинш або твердопаливнi ракетнi двигуни, комплекси наведення та системи керування, засоби поразки або вибуховi пристро1' боеголовок ракет). До II категори належать: заюнчеш ракетнi системи (включаючи балютичш ракети, ракети-носiï космiчних апаратiв та дослщницью ракети), а також заюнчеш атмосфернi безпiлотнi лiтальнi апарати (включаючи крилат ракети, радiокерованi лiтаки-мiшенi та радюкероваш розвщувальш лiтаки), що мають максимальну дальнiсть 300 км або бшьше; двигуни; ракетне паливо та компоненти; обладнання для виробництва; агрегати i компоненти; конструкцiйнi матерiали; системи нашгацл; системи керування польотом; радюелектронне обладнання; системи забезпечення запуску; комп'ютери та перетворювачi; обладнання для випробувань; системи моделювання та iмiтацiï; технологiï «СТЕЛС»; системи захисту вщ факторiв ядерного вибуху; окремi ступенi ракет.
3. Список товарiв, що можуть бути використанi у створенш ядерно].' зброь Список складаеться з двох частин. До частини I належать: ядерш матерiали (вихщний та спецiальний матерiал, що розщеплюеться, iншi матерiали, що розщеплюються); спещальт неядернi матерiали; реактори i спещально призначенi або пiдготовленi обладнання та компоненти до них; установки для переробки опромшених паливних елементiв та спещально призначене або пiдготовлене для цього обладнання; установки для виготовлення паливних елементiв ядерних реакторiв; установки для виробництва важко1' води, дейтерда; установки для конверсiï урану та плутошю; спецiально призначене або тдготовлене обладнання для виробництва. До частини II належать: промислове обладнання; матерiали; обладнання та комплектуючi вироби для розподшу iзотопiв урану (шш^ нiж зазначенi у частинi I); установки для виробництва
важко1' води (шш^ нiж зазначенi у частиш I); обладнання для випробування, вимiрювання та розроблення ядерних вибухових пристро1'в; компоненти для ядерних вибухових пристро1'в; список товарiв, що можуть бути використаш у створеннi хiмiчноï зброь Список мiстить хiмiкати, обладнання та технологи. Списки хiмiкатiв складаються з трьох списюв. До списку 1 належать токсичш хiмiкати, якi розроблялися, вироблялися, накопичувалися або використовувалися як хiмiчна зброя (або можуть використовуватися як хiмiчна зброя), а також прекурсори, якi можуть бути використаш на приюнцевш стадп виготовлення токсичного хiмiкату списку 1. До списку 2 належать токсичш хiмiкати, яю не можуть бути використаш як хiмiчна зброя, але можуть бути використанi як ïï компоненти, а також прекурсори, яю можуть бути використанi на приюнцевш стадiï виготовлення токсичного хiмiкату списку 2 або списку 1. До списку 3 належать токсичш хiмiкати та прекурсори, яю
використовуються промисловютю у великих комерцшних кiлькостях.
Для митного оформлення таких товарiв потрiбен дозвiл вiд Держекспортконтролю. У разi потреби до дозволу додаеться спещ-альна специфiкацiя товарiв.
Митне оформлення здшснюеться на шдст^ дозволу i додатка до нього за умови шдтвердження зазначених у них даних, необхiдних для проведення митного оформлення документами.
Процедури державного експортного контролю можуть бути застосоваш i до товарiв, якi не охопленi списками, затвердженими постановами Кабшету Мiнiстрiв Украши. Вщповщно до термiнiв, якi застосовуються у дiяльностi мiжнародних органiзацiй з експортного контролю, контроль за експортом товарiв у таких випадках мае назву «всеохоплюючий контроль» (Catch-all).
Таю товари ставляться шд державний контроль iз метою недопущення ix без-контрольно1' передачi третiм особам або здiйснення ïx безконтрольного реекспорту. Держекспортконтроль повiдомляе Державну митну службу Украши про видачу мiжна-родного iмпортного сертифiката Украïни на товар, який не мютиться у списках. Державна митна служба Украши здшснюе заходи щодо
недопущення вивезення за межi Украши зазначеного товару без дозвшьного документа Держекспортконтролю.
Таким чином, виходячи з вимог нерозповсюдження, кожен експортер повинен звернутися до
Держекспортконтролю за отриманням дозволiв на експорт у випадку, якщо йому вщомо про те, що товари, призначеш для використання в дiяльностi, пов'язанiй iз створенням або виробництвом збро! масового знищення чи ракетних засобiв ïï доставки, або в шшш, пов'язанiй iз цим дiяльностi, або в дiяльностi, яка суперечить вимогам вщповщних резолюцiй Ради безпеки Оргашзаци Об'еднаних Нацiй, iнших мiжнародних органiзацiй, членом яких е Украша, чи нацiональному законодавству [21].
Сучасний свiтовий ринок
характеризуеться стрiмким зростанням конкуренцп та вiдносно перенасиченiстю рiзноманiтними товарами та послугами. Такi умови впливають на економiчнi вiдносини мiж державами, насамперед на 1'х заходи, яю використовуються в зовнiшньоторговельнiй полчищ. Багато краïн у конкурентнiй боротьбi замiсть торгових обмежень усе ширше використовують рiзноманiтнi заходи просування втизняних товарiв на зарубiжнi ринки. Демшнг е одним iз таких заходiв, виявом цiновоï конкуренцiï i одночасно формою цiновоï дискримiнацiï.
Це явище з'явилося в мiжнароднiй торгiвлi досить давно, але тiльки пiсля Першо1' свiтовоï вiйни демпiнг став розглядатися як одна з найскладшших та суперечливих проблем мiжнародноï торговельно1' пол^ики. Демпiнгова практика поширилась у 20-30-х роках минулого столотя - перюд велико1' економiчноï кризи, яка призвела до загострення конкуренцiï на св^ових товарних ринках та виникнення збутових проблем.
Уже шсля Друго1' свiтовоï вiйни фахiвцi з мiжнародноï торгiвлi чiтко вщокремлювали чотири основних види демпiнгу:
1. Цшовий демпiнг, тобто реалiзацiю товару на зарубiжних ринках дешевше, шж на внутрiшньому ринку.
2. Демшнг у сферi послуг, тобто зниження цiни експортного товару за
рахунок отримання транспортних послуг на пшьгових умовах.
3. Валютний демшнг, в основ1 якого лежить машпулювання валютним курсом та використання множинних валютних курс1в 1з метою отримання переваги над виробниками кра!ни-1мпортера даного товару.
4. Сощальний демшнг, який мае мюце тод1, коли низью цши на 1мпортоваш товари обумовлеш використанням у виробнищга пращ в'язшв або експлуатаци роб1тниюв.
Демтнгова практика зазвичай пов'яза-на з монопол1защею товарних ринюв та можливютю застосування монопольно високих цш. Наприклад, якщо компашя-монополют на ринку базування сво!х виробничих потужностей мае можливють реал1зовувати свою продукщю за монопольними цшами, то в такому випадку вона отримуе додатковий прибуток, який дозволяе застосовувати пол1тику штучно занижених цш на шших ринках 1з метою витюнення з них конкурентв. Неминуч1 втрати, що виникають при здшсненш демтнгу на ринку, з якого ф1рма бажае витюнити конкурентв за рахунок низьких цш, покриваються додатковими прибутками, одержаними на традицшних нащональних ринках збуту, де компашя не вщчувае суттево! конкуренци та в змоз1 продавати свою продукщю за високими цшами.
Отже, можна зазначити, що використання занижених цш як засобу конкурентно! боротьби на окремому ринку мае економ1чну сутшсть тод1, коли компашя е монополютом на шшому ринку. У цьому виявляеться дискримшацшний характер практики демшнгу.
Не слщ забувати також про виробниюв в шших кра!нах, яю також е учасниками зовшшньоторговельних вщносин, зокрема демшнгових процес1в, { на яких певш демшнгов1 заходи одша держави можуть мати значний негативний вплив. Виробники товару в кра!ш4мпортер1 завжди зазнають втрат вщ шоземного демшнгу, намагаючись подолати жорстку цшову конкуренщю. У такш ситуаци мюцев1 компани знаходяться в дуже невипдному становищк по-перше, вони мають знижувати цши, а по-друге, вони не можуть компенсувати виникаюч1 при цьому втрати за рахунок продажу товар1в за завищеними цшами на шших ринках. У такш ситуаци нащональш компани кра!ни-
iмпортера, як правило, несуть збитки, або втрачають частку ринку й конкретш позици. Таю результати мають мюце при деформаци конкурентного середовища на ринку кра!ни-iмпортера. Однак кожна держава прагне захистити сво!х виробниюв, застосовуе антидемпiнговi заходи з метою протиди демпiнгу, що застосовуеться зарубiжними експортерами.
У ст. VI «Антидемтнгове та компенсацшне мито» ГАТТ зауважено, що сторони визначають, що демтнг, через «який товари однiе! кра!ни потрапляють на ринок шшо! кра!ни за вартютю меншого, нiж нормальна вартють товарiв, мае осуджуватися, якщо вш спричиняе матерiальну шкоду чи створюе загрозу матерiально! шкоди промисловостi, створенш на територi! сторони, чи значно затримуе створення вiтчизняно!
промисловостЬ>. Товар вважаеться об'ектом демпiнгу тодi, коли вш вводиться в торговельний об^ iншо! кра!ни за цiною нижчою, шж його нормальна вартiсть. Причому цiна товару, що ввозиться на митну територда кра!ни, вважаеться нижчою за його нормальну вартiсть, якщо вона:
1. Нижче цiни, за якою зазвичай реалiзуються подiбнi товари, призначеш для споживання у кра!ш-експортерь
2. У разi вiдсутностi тако! цiни, якщо цiна iмпортованого товару менша найвищо! цiни, що зазвичай встановлюеться на аналогiчнi товари, яю експортуються до будь-яко! третьо! кра!ни, або менша вартостi виробництва даного продукту в кра!ш походження з урахуванням загальноприйнятих витрат реалiзацi! та прибутку.
Порiвнюючи цiни, необидно враховувати умови реалiзацi! товарiв в обох кра!нах, рiзницю в рiвнях оподаткування та iншi чинники, що впливають на цшу. Важливо зауважити, що зниження цiн за рахунок шдвищення ефективностi виробництва не квалiфiкуеться як демпiнг, що свiдчить про прагматично-помiркований пiдхiд до проблеми демтнгу в мiжнароднiй торговельнiй системi.
Отже, демтнг являе собою таке явище, коли товари продаються на зарубiжний ринок за цшами нижчими, що превалюють на цьому ринку, чи за цшами, що е нижче за
!х собiвартiсть (включаючи адмшютративш та маркетинговi витрати та прибуток) [19].
Демтнг може здшснюватися компа-нiею як за рахунок власних ресурав, так i за рахунок експортних субсидш. У випадках доведення факту демтнгу, шкоди вщ нього та джерела компенсацп збиткiв експортера, застосовуються антидемпiнговi та компенсацiйнi мита, яю вже стають джерелом компенсацп збитюв iмпортера.
Звичайним заходом захисту вщ демпiнгу е антидемпiнгове мито, як додаткове iмпортне мито, яким обкладаються товари, що експортуються за цшами, нижчими за нормальш цши свiтового ринку або внутрiшнi цши кра!ни, що iмпортуе товар, при самостшному демпiнгу (за джерелами компенсування збиткiв). Воно може бути тимчасовим, що встановлюеться на перiод проведення антидемпiнгово! процедури, i постiйним, визначеним i встановленим у результатi антидемшнгового розслiдування.
Через те, що метою такого мита е вщшкодування демшнгового впливу, то розмiр мита мае бути е^валентним рiзницi мiж демшнговою цiною та цiною нацiонального ринку. Ця рiзниця називаеться коефiцiентом демтнгу.
Кра!на, яка скаржиться на демтнг, е вщповщальною за проведення розслщування, що виявляе факт iснування демтнгу, та матерiальну шкоду, яку наносить або загрожуе нанести демтнг, необхщнють застосування антидемпiнгового мита та його розмiр. Численнi процедурнi вимоги щодо проведення антидемшнгового розслщування та застосування антидемшнгового мита викладеш в Угодi про застосування ст. VI ГАТТ 1994, яка серед фахiвцiв вщома тд назвою Антидемпiнговий кодекс, або Угода про антидемпiнговi заходи [19].
Згщно зi ст. 5 Угоди про застосування ст. VI Генерально! угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 р. для порушення процедури необхщна письмова заява, яка мае включати докази:
1. Демпiнгу.
2. Шкоди в рамках ст. VI Генерально! угоди з тарифiв i торгiвлi 1994 р.
3. Причинного зв'язку мiж демпiнговим iмпортом та очшуваною або фактичною шкодою.
Просте твердження, не шдкршлене вщ-повiдними доказами, не може вважатися
достатшм для розгляду його як заяви. Кр1м того, заява мае мютити таку шформащю:
1. Про особу заявника та опис обсягу { вартосп в1тчизняного виробництва аналопчного товару заявником. Якщо заява робиться вщ 1меш в1тчизняно! галуз1, у нш мае бути визначена галузь, вщ 1меш яко! робиться заява, шляхом подання перелшу вс1х вщомих в1тчизняних виробниюв аналопчного товару (або об'еднань вщомих в1тчизняних виробниюв аналопчного товару) 1, за можливост, опис обсяпв та вартост в1тчизняного виробництва алопчного товару, який припадае на таких виробниюв.
2. Повний опис товару, який шбито демшнгуеться, назва вщповщно! кра!ни чи кра!н походження або експорту, особу кожного вщомого експортера або шоземного виробника та перелш вщомих ос1б, що ¡мпортують зазначений товар.
3. 1нформащю щодо цш, по яких зазначений товар продаеться, коли вш призначений для споживання на внутршшх ринках кра!н походження або експорту й шформащю про експортш цши або, якщо це доречно, про цши, за якими цей товар перепродаеться незалежному покупцев1 на територп ¡мпортера.
4. 1нформащю про динамшу обсяпв товару, що шбито демшнгуеться, вплив цього ¡мпорту на цши аналопчного товару на внутршньому ринку та вплив ¡мпорту на галузь вггчизняного виробництва.
Угода з Антидемшнгово! практики надае право експортуючим компашям (торго-вельним або б1знес-асощащям, до яких вони належать) захищати !х штереси. Ця ж Угода зобов'язуе !х надавати повну шформащю щодо соб1вартост1 товару, а також щодо шших базових елеменпв анкети, яка надсилаеться уповноваженими органами. Дуже важливо для компанш сшвпрацювати з органами, що проводять розслщування, тобто вчасно 1 в достатньому обсяз1 надавати !м необхщну шформащю, яка надасть змогу встановити у випадку виявлення факту демшнгу фшсований коефщент до сплати по кожному ринку окремо й у кожному конкретному випадку.
Угодою передбачено, що органи, яю проводять розслщування, повинш
повщомити експортуючу кра!ну про початок розслщування. Уповноважеш органи влади кра!ни-експортера мають право свщчити
проти клопотання { захищати штереси сво!х експортер1в. Ураховуючи те, що фшансов1 витрати на участь у розслщуванш е досить високими, { в бшьшост випадюв недоступними для малих { середшх шдприемств, загальноприйнятою е практика, коли сам уряд кра!ни вщстоюе права сво!х експортер1в [19].
Дуже важливою в антидемшнговому розслщуванш е процедура встановлення шкоди та виб1р певних критерпв, за якими вона оцшюеться. Зпдно з Угодою про Антидемтнгову практику (ст. 3) при виявленш шкоди, нанесено! нащональному виробництву, вщповщш органи влади враховують таю чинники:
1. Фактичне або потенцшне падшня р1вня випуску товар1в та !х продажу, зменшення ринково! частки, р1вня прибутюв, продуктивносп, швестицшних доход1в та використання виробничих потужностей.
2. Вплив на р1вень нащонально! цши.
3. Фактичний або потенцшний вплив на грошов1 потоки, науково-техшчш розробки, р1вень зайнятост1, зароб1тну плату, динамшу економ1чного розвитку, можливють залучення кошт1в та швестицш.
Кожен 1з цих чинниюв та масштаби його впливу е суттевим показником для вста-новлення коефщентау демшнгу, а саме р1вня його марж1 (адже вона може бути дуже високою, а може бути й низькою). Але Угодою зазначено, що даний перелш економ1чних чинниюв не е вичерпним, а тому слщ дослщжувати шш1 переконлив1 критери. Угодою також встановлено, що органи влади, яю проводять розслщування, мають довести, що саме демшнговий ¡мпорт спричиняе шкоду нащональнш галуз1 виробництва.
Антидемшнгове мито не може бути застосовано, якщо головш чинники, що спричинили труднощ1, мають шше походження. Такими чинниками можуть бути:
1. Змши показниюв попиту та норм пропозици.
2. Обмежувальна торговельна практика й конкуренщя м1ж шоземними та нащональними виробниками.
3. Р1вень технолопчного розвитку та стан експорту.
4. Продуктившсть нащонально! галузь
Важливо зазначити, що Угодою передбачено, що величина антидемшнгового мита та вщшкодування мае бути встановлена окремо для кожного експортера або виробника. Таким чином, величина стягнення, що виплачуеться, може вардаватися вщповщно до частки субсидп в кшцевш щш товару кожного виробника окремо. Однак вщповщш органи влади, що проводять розслiдування, можуть визначити величину стягнення виходячи з певних статистичних показникiв (наприклад, виходячи з найбшьшо! питомо! ваги експорту проблемно! кра!ни). Такий метод використовуеться, коли юльюсть експортерiв та виробникiв настiльки велика, що практично неможливо провести калькулящю маржi демпiнгового коефiцiента по кожному з них iндивiдуально. Крiм цього, визначаючи базисний елемент у розрахунку розмiру стягнення, органи влади, що проводять антидемпiнговi розслiдування, зобов'язанi консультуватися iз зацiкавленими в цьому розслщуванш експортерами та виробниками. Це робиться з метою врахування пропозицiй i побажань зацiкавлених сторiн антидемпiнгового розслщування щодо прийняття остаточного рiшення iз цього базису.
Надалi Угодою СОТ передбачено, що застосування антидемтнгових заходiв (тобто антидемпiнгового мита) мае бути шд постiйним контролем. Перегляд та переощнка ситуацi! проводиться
уповноваженими органами за !х власним бажанням або за проханням хоча б однiе! iз зацiкавлених сторiн.
Якщо в результат перегляду уповноважеш органи доведуть, що для подальшого застосування антидемпiнгових заходiв немае жодних пiдстав, то !х буде скасовано. Також слiд зауважити, що Угодою передбачено, що антидемпiнговi заходи автоматично ддать п'ять роюв iз моменту !х призначення i тривають доти, доки наступне розслщування не доведе, що !х скасування загрожуе нанесенням шкоди вiд впливу демтнгу. Перегляди цього питання мають проводитися вчасно згiдно з установленою датою i тривати не бшьше року [23].
Ще раз необхщно пiдкреслити, що застосування антидемтнгових заходiв можливе тiльки за двох умов:
1. Наявност факту демтнгу.
2. Доведенням того, що демтнг або спричинив матерiальну шкоду галузi кра!ни-iмпортера, або загрожуе нанесенням шкоди, або впливае на юнування нацюнального виробництва та гальмуе його подальший розвиток.
Для розумiння принципiв ди антидемпiнгового режиму дуже важливо зазначити, що у свтовш торговельнiй системi не iснуе нiяких вимог для застосування антидемтнгових заходiв. У багатьох кра!нах !х немае, а багато кра!н тiльки нещодавно затвердили вщповщш закони для захисту !х нацюнальних виробникiв вiд демпiнгового iмпорту. Ц дi! викликанi скасуванням iнших рашше загальнодоступних торговельних бар'ерiв.
Однак юнуе i iнша точка зору економютв щодо антидемпiнгових заходiв. Так, деяю економiчнi дослiдження показують, що правомiрнiсть
антидемпiнгово! практики е дуже сумшвною, тому що це призводить до збшьшення цiн для кiнцевих споживачiв, а також для пiдприемств, яю використовують товари, що пiдлягали демтнгу, як комплектуючi у випуску готово! продукци (наприклад, для випуску певних речей iз деревини та лiсоматерiалiв). Однак унаслiдок глобалiзацi! свiтово! економши в майбутньому буде значно складшше протистояти цiновiй дискримiнацi! на нацюнальних ринках.
У промислово розвинених кра!нах прийнято нацiональнi антидемпiнговi закони вже давно (у США - у 1921 р., Великобританп - 1957 р., Францп - 1958 р., Шмеччиш - 1962 р., Ггали - 1963 р., в Укра!ш - у 1998 р.), яю е правилами стягнення та розрахунку антидемшнгового мита. Антидемтнгове мито, як правило, стягуеться з експортних товарiв або реалiзованих за непридатними цiнами, або завезених iз кра!н, якi субсидують експорт. Антидемтнгове мито пщвищуе цiни на шоземш товари на внутрiшньому ринку кра!ни^мпортера. Тому використання цього мита загострюе суперечност мiж кра!нами i спричиняе митнi вiйни. Мiжнародне спiвтовариство неодноразово намагалося створити мiжнароднi угоди, яю регулюють застосування антидемпiнгового мита. У 1947 р. було прийнято Генеральну угоду про тарифи та торпвлю (ГАТТ), у 1967 р. -Антидемтнговий кодекс, у якому наводяться
визначення демшнгу та методика розрахунку антидемшнгового мита.
Вщповщно до вимог ГАТТ використання антидемшнгового мита дозволяеться у випадку, якщо демшнг завдае матер1альних збитюв нацюнальнш промисловост кра!ни. Попршення економ1чного становища кра!н у 70-х роках спричинило р1зке загострення конкурентно! боротьби м!ж монопол!ями США, кра!н Евросоюзу ! Япон!!. У цих умовах стало широко застосовуватися антидемшнгове мито для обмеження ¿мпорту з кра!н-конку-рент!в. Так, кра!ни €С наприк!нц! 70-х рок!в ввели антидемшнгове мито в розм!р! 10-20% на ¿мпорт японських п!дшипник!в, а наприкшщ 1980-х тимчасове антидемп!нгове мито на деяю товари х!м!чно! промисловост! США, експортоваш за демп!нговими ц!нами. У серпт 1980 р. США тдняли з 4 до 25% мито на японсью малогабаритн! вантаж!вки, що стало початком автомобшьно! в!йни м!ж цими кра!нами.
Отже, до ново! редакц!! Митного кодексу Укра!ни сл!д внести так! змши щодо режиму експорту.
1. Метою даного режиму е вивезення товар!в за меж! митно! територ!! Укра!ни для вшьного об!гу без зобов'язань про !х повернення на цю територда та без установлення умов !х використання за межами територ!! Укра!ни.
2. Суб'ектами е резистенти та нерезиденти Укра!ни, як! займаються зовшшньоеконом!чною д!яльн!стю та мають певн! домовленост з шшими кра!нами.
3. Термши розм!щення товару п!д даний режим не обмежеш.
4. До стимул!в в!дноситься в!дсутн!сть мита на практично вс! групи товар!в (зокрема насшня соняшникове, худоба, металобрухт), нульова ставка податку на дадану вартють та акцизного збору. Використання андидемшнгового мита.
5. До обмежень належить наявнють ¿ндикативних ц!н як нетарифних обмежень, детальний митний контроль. Нетарифн! обмеження використовуються вщповщно до м!жнародних домовлностей та у скритш форм! з метою захисту в!тчизняного ринку вщ вивозу сировини. Л!цензування експорту та реестращя учасник!в зовн!шньоеконом!чних договор!в та контролю з боку Державно! служби
контролю експорту.
6. До алгоритму дш вщноситься ряд посл!довних етап!в. Першим кроком на цьому шляху е укладення
зовшшньоеконом!чного договору з шоземним п!дприемством, яке
¿мпортуватиме даний товар. Дал! суб'ектов! ЗЕД необх1дно зарееструватися в Державнш податков!й шспекци як юридична особа, що сплачуе податки та стати на облш у митному орган!.
Для отримання дозволу про початок здшснення зовн!шньоеконом!чно! операци суб'ект ЗЕД подае митному органу попередню митну декларац!ю, де зазначаеться митний режим, обсяг парт!! товару, !! вартють, шформащя про сам товар та про сторони зовшшньоеконом!чного договору (покупця та продавця) та шш! необх!дн! в!домост! .
Пюля безпосередньо! доставки товару в зону митного оформлення випускаючого митного органу, суб'ект
зовшшньоеконом!чно! д!яльност! подае посадовш особ!, яка буде зд!йснювати митне оформлення, пакет докуменпв на товар, що експортуеться, серед яких е документи, що шдтверджують право власност! та/або розпорядження певними товарами, р!зноман!тн! дозволи в!дпов!дних державних оргашв, р!зн! види декларац!й тощо.
При вивезенш культурних ц!нностей, продукт!в харчування, р!зномаштних транспортних засоб!в, психотропних та наркотичних речовин, !х аналог!в та прекурсор!в, валюти з територ!! Укра!ни також подаються певн! документи, що шдтверджують правом!рне користування такими товарами та дозволяють !х експортувати. Про це йдеться в окремих законах Укра!ни та ¿нших нормативно-правових актах.
Форма та порядок заповнення ф!тосан!тарних сертифшатв мае повн!стю в!дпов!дати форм! та порядку, установленим М!жнародною конвенц!ею з карантину ! захисту рослин та м!жнародними стандартами для ф!тосан!тарних заход!в.
Ф!тосан!тарний сертиф!кат засв!дчуе в!дсутн!сть у тдкарантинних матер!алах карантинних та шших шк!дливих орган!зм!в. У раз! проведення знезараження вказуеться назва х!м!чно! речовини та !! концентрац!я, експозиц!я.
Щцкарантинш матерiали, якi вивозяться на експорт, фшсуються в журналi реестраци тдкарантинних матерiалiв, що вивозяться на експорт з Украши, а видаш ф™саштарш сертифiкати рееструються у вiдповiдному журнала Термiн ди фiтосанiтарниx сертифiкатiв - 14 дiб.
При експортi товару заявник не менш шж за три доби до вивезення товару подае вщповщному митному органу оформлен в установленому порядку оригшали Дозволу i додатка до нього разом з шшими необхщними для здiйснення митного оформлення документами.
Митний орган здшснюе розгляд поданого суб'ектом зовнiшньоекономiчноï дiяльностi пакету документiв та виносить ршення у виглядi дозволу чи не дозволу здшснити вищезазначену
зовнiшньоекономiчну операци.
При цьому при заявленнi у вищезазначених документах неправдивих даних або при намаганш здшснити експорт товарiв неправомiрно, може бути складений протокол про порушення митних правил. Пiсля цього суб'ект зовнiшньоекономiчноï дiяльностi може виправити данi в пакет документв та спробувати знову розмютити товар у режимi експорту або спробувати розмютити товар в шшому митному режимi .
У раз^ якщо пакет документiв вщповщае нормам i в посадовоï особи митного органу не виникае додаткових питань та зауважень до суб'екта ЗЕД, надаеться дозвш на здшснення зовнiшньоекономiчноï операци i суб'ектом ЗЕД пред'являються товари, що е безпосередньо предметом
зовнiшньоекономiчного договору
(контракту), для митного оформлення. Здшснюеться митний огляд товарiв.
Далi здiйснюеться верифiкацiя вiдомостей, заявлених у пакетi документiв, а саме коду УКТ ЗЕД , краши походження товару та правильнють нарахування митноï вартостi.
У разi якщо код УКТ ЗЕД та митна вартють нараховаш неправильно, вони коригуються. Якщо ж неправильно вказана краша походження товару - складаеться протокол про порушення митних правил.
Якщо код УКТ ЗЕД, краша походження та митна вартють визначеш правильно - митне оформлення переходить
до етапу нарахування податюв та митних зборiв. При виконанш вшх цих етапiв товар вивозиться за межами митно! територи Укра!ни.
Лiтература
1. Декрет Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 26.12.1992 р. № 18-92 «Про акцизний збiр» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
2. Закон Укра!ни вщ 16.04.1991 р. № 959-Х1 «Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
3. Закон Укра!ни вщ 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартiсть» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
4. Закон Укра!ни «Про операци з да-вальницькою сировиною в зовнiшньоекономiчних вщносинах» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
5. Закон Укра!ни вiд 05.04.2001 р. №2371-111 «Про митний тариф Укра!ни» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
6. Закон Укра!ни вщ 23.12.1998 р. №351-Х]^ «Про регулювання товарообмшних (бартерних) операцiй у област зовнiшньоекономiчно! дiяльностi» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
7. Закон Укра!ни «Про карантин рослин» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
8. Кредюова А.1. Управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю: навч. посiб.:
2-ге вид., випр. i доп. / А.1. Кредiсова. - К.: В1РА-Р, 2002.-441 с.
9. Митний кодекс Укра!ни вщ 11.07.2002 р. № 92-ГУ [Електроний ресурс]. -Режим доступу: www.customs.gov.ua.
10. Науменко В.П. Применение таможенных режимов в Украине: теория, практика, рекомендации: науч. пособ. / В.П. Науменко. - К.: Знання, 2005. - 430 с.
11. Наказ Президента Укра!ни вщ 13.09.1995 р. № 839/95 «Про швестування майнових цшностей резидентами за межами Укра!ни» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
12. Наказ Мшютерства аграрно! полiтики Украши вiд 23.08.2005 р. № 414 «Ф^осаштарш правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах краши, транзиту, експорту, порядку переробки та реалiзацiï тдкарантинних матерiалiв» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
13. Наказ Держекспортконтролю вщ 29.11.2004 р. № 355 [Електроний ресурс]. -Режим доступу: www.customs.gov.ua.
14. Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 30.07.96 р. № 853 «Про затвердження Порядку митного оформлення вивезення продукцiï, одержаноï шоземним суб'ектом господарськоï дiяльностi в результат господарських операцiй з продукцieю украшського походження на територiï Украши» [Електроний ресурс]. -Режим доступу: www.customs.gov.ua.
15. Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 01.03.2002 р. № 243 «Про удосконалення мехашзму вiдшкодування бюджетно1' заборгованост по податку на додану вартють по операщях експорту продукци» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
16. Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 19.02.1996 р. № 229 «Про затвердження Положення про порядок видачi
¡ндивщуальних лщензш на проведення резидентами майнових швестицш за межами Укра!ни { Положення про порядок контролю { звггносп щодо використовування майнових цшностей, що швестуються за межами Украши» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
17. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 21.02.2001р. № 161 «Про порядок надання Укра!ною гумаштарно! допомоги» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
18. Спшьний Наказ Держмитслужби Украши { Державно! податково! адмшютрацп Укра!ни в!д 21.03.2002 р. № 163/121 «Про затвердження Порядку тдтвердження ведомостей про фактичний вив1з товар1в за меж1 митно! територп Укра!ни» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
19. Угода про застосування VI Статп ГАТТ [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.customs.gov.ua.
20. Державна служба експортного контролю [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.dsecu.gov.ua.
21. Закони Укра!ни. 1нформацшно-пра-вовий портал [Електроний ресурс]. - Режим доступу: www.uazakon.com.
