Научная статья на тему 'Таможенный режим ввоза для переработки: алгоритм использования и направления совершенствования'

Таможенный режим ввоза для переработки: алгоритм использования и направления совершенствования Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
163
48
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЕКСПОРТ / ВВЕЗЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ / АЛГОРИТМ / МИТНі ПЛАТЕЖі / МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ / АЛГОРИТМ. / ALGORITHM. / ЭКСПОРТ. / ВВОЗ ДЛЯ ПЕРЕРАБОТКИ. / IMPORT FOR PROCESSING. / ТАМОЖЕННЫЕ ПЛАТЕЖИ. / ТАМОЖЕННОЕ ОФОРМЛЕНИЕ. / CUSTOMS PROCEDURES. / EXPORT. / CUSTOMS TAXES. / CUSTOMS REGISTRATION

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Ляшенко В.И., Осадчая Н.В.

Проанализированы элементы таможенных процедур режима «экспорт», построены алгоритмы таможенных операций и определены направления их совершенствования.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Customs procedures import for processing, it's algorithm and ways of improvement..

In the article the elements of customs procedures import for processing are analysed, algorithms of customs operations are constructed, and the directions of their improvement are defined.

Текст научной работы на тему «Таможенный режим ввоза для переработки: алгоритм использования и направления совершенствования»

УДК 339.542.2:339.92:303.717 Вячеслав 1ванович Ляшенко,

д-р екон. наук, Натал1я В1ктор1вна Осадча

канд. екон. наук, докторант 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, Донецьк

МИТНИЙ РЕЖИМ ВВЕЗЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ: АЛГОРИТМ РЕАЛВАЦП ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ

СПЕЦ1АЛЬН1 Ф1НАНСОВО-МИТН1 РЕЖИМИ

Мiжнароднi економiчнi вiдносини е однieю з найбшьш динамiчно розвинутих сфер економiчного життя. Економiчнi зв'яз-ки мiж державами мають багатовiкову юто-рiю. Протягом сторiч вони iснували перева-жно як зовшшньоторговельш, вирiшуючи проблеми забезпечення населення товарами, що нащональна економiка робила неефекти-вно чи не робила зовшм. У процес еволюцп зовнiшньоекономiчнi зв'язки переросли зов-нiшню торгiвлю i перетворилися на складну сукупшсть мiжнародних економiчних вщно-син - свiтове господарство. Процеси, що вщ-буваються в ньому, торкаються iнтересiв усiх держав свггу. I, вiдповiдно, усi держави мають регулювати свою зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, щоб досягти дотримання в першу чергу сво!х iнтересiв. Свiтовий досвщ свщ-чить, що навiть у промислово розвинутих кра!нах iснуе об'ективна необхщнють державного регулювання зовшшньоекономiчно! дiяльностi. Держава покликана захищати ш-тереси сво!х виробникiв, вживати заходiв для збiльшення обсягiв експорту, залучення шо-земних iнвестицiй, збалансування плапжного балансу, валютного регулювання, i, що особливо важливо, приймати законодавчi акти, яю встановлюють правила здшснення ЗЕД, i контролювати !х неухильне дотримання.

Тема статтi е актуальною на даний час через те, що розвиток будь-яко! сучасно! держави припускае активну участь у мiжна-родному розподш працi, кiнцевою метою якого мае стати освоення нових ринюв збуту для нащональних товарiв. Орiентована на експорт товарiв зовшшня торгiвля мае спри-яти отриманню додаткового прибутку тд-

© В.1. Ляшенко, Н.В. Осадча, 2012

приемствами-експортерами за рахунок реаль зацп сво!х товар1в на ринках шших кра!н, розширенню масштаб1в виробництва тощо. Розвиток експортно! полггики держави не-можливий без тдтримки держави, i в Украину як i в шших кра!нах свiту, застосовуються спещальш iнструменти безпосереднього впливу на розвиток виробничого та експорт-ного потенщалу кра!ни. Це, в першу чергу, заходи стимулювання ввезення сировини з метою переробки, мшмум вживаних заходiв обмежувального характеру, практично вщ-сутнють вивiзного митного збору та шших податюв, розширення мiжнародно! спiвпрацi Укра!ни тощо.

Дослiдженням та врегулюванням пи-тань з митно! справи присвятили пращ бага-то авторiв. Так, П. Пашко визначив основнi напрями забезпечення митно! безпеки Укра!-ни, формування стратеги забезпечення митно! безпеки Укра!ни, напрями оптимiзацi! митно! вартосп [1]. С. Коляда дослщила ме-ханiзм забезпечення нацiональних прюрите-тiв зарубiжних кра!н та обгрунтувала конце-птуальнi засади удосконалення економiчного механiзму захисту нацiональних прюрите-т1в [2]. I. Карамбович розглянув економiчну природу та особливостi функцiонування ми-тно! системи та вдосконалив принципи i фу-нкцп митно! полiтики та !! вплив на змщнен-ня економiчно! безпеки [3]. А. Мостовий здшснив детальний аналiз змiн у митному правi Свропейського союзу, окреме мюце в цьому аналiзi надано саме режимам [4]. I. 1щук визначив роль та значущють вступу Укра!ни до СОТ, зовнiшньоекономiчний вектор Укра!ни та митне навантаження на вггчи-

зняну економшу [5]. В. Науменко присвятив окремi пращ дослщженню митних режимiв в Украш, 1х практичному застосуванню та слабким сторонам [6].

Але у вггчизнянш лiтературi чггко не визначено поняття регуляторного митного режиму ввезення з метою переробки з точки зору балансу стимушв та обмежень i не здш-снено анатзу його впливу на створення умов для його реалiзацil у процесi подальшо! ште-граци як з ЕС, так i з Митним союзом РБК з метою визначення стратеги 1х розвитку в на-прямi захисту нащональних iнтересiв, акти-вiзацil зовнiшньоекономiчноl дiяльностi та зменшення трансакцiйних витрат.

Метою дано! статп е уточнення поняття «митний режим ввезення з метою переробки», визначення його характерних особ-ливостей, зв'язюв iз податковим наванта-женням та вдосконалення класифшаци митних режимiв i його впливу на поглиблення штеграци Украши з ЕС та Митним союзом РБК.

Будь-який митний режим можна пред-ставити як систему:

Митний режим = {мета запровадження режиму; суб'екти на яких поширюеться режим; термш розмщення товару тд режим; стимулюючi ди режиму; обмеження режиму; алгоритм (етапи) реалiзацil режиму}.

Розглянемо застосування такого тдхо-ду до режиму переробки на митнш територи Укра1ни, який за умов чинного законодавства мютить достатньо багато заборон. По перше, юнують часовi обмеження. Строк переробки товарiв на митнiй територи Укра1ни встанов-люеться митним органом пiд час надання дозволу тдприемству-резиденту виходячи з тривалосп процесу переробки товарiв та розпорядження продукщею !х переробки, але, як правило, не може бути бшьшим шж 90 днiв. Даний термш може бути подовже-ний Кабшетом Мiнiстрiв Укра1ни за подан-ням вiдповiдних мiнiстерств згiдно з особли-востями технологiчного процесу переробки. На рисунку схематично вщображено кожен елемент загального процесу операцш у межах режиму переробки на митнш територи.

Розмщення товарiв тд митний режим переробки на митнш територи Украши пе-редбачае накладення митним органом певних

обмежень щодо використання товарiв, а за ст. 233 Митного кодексу Украши митш ор-гани можуть проводити перевiрку товарiв, розмiщених пiд цей режим, а також продукта !х переробки у будь-яко1 особи, яка здшс-нюе операци з переробки таких товарiв. Окремi операци з переробки товарiв можуть за дорученням пiдприемства-резидента, яко-му виданий дозвш на переробку товарiв, i з дозволу митного органу, здшснюватися ш-шим пiдприемством. У таких випадках вщ-повiдальнiсть перед митними органами за дотримання порядку переробки товарiв несе тдприемство, що одержало дозвш митного органу. Якщо умови переробки товарiв пе-редбачають виконання декшькох операцiй по !х переробцi декшькома пiдприемствами, то кожне з тдприемств, що беруть участь у процеа переробки, мае одержати дозвiл митного органу на переробку товарiв на митнш територи Украши. Ця вимога значною мiрою ускладнюе процедуру реалiзацil операцiй, пов'язаних з переробкою товарiв. Необхiд-нiсть отримання дозволу митного органу на перемщення товарiв пiд митним контролем на шше пiдприемство-учасника переробки потребуе серйозних тдготовчих дiй з боку укра1нських тдприемств.

Для отримання дозволу на розмщення товарiв тд митний режим переробки на митнш територи Украши, заявник режиму та, за наявносп, переробник подають окремi заяви митним органам. Заяви рееструються в мит-ному оргаш в порядку, встановленому зако-нодавством. За результатами розгляду заяви керiвник митного органу або уповноважена ним особа надае тдприемству дозвш чи вщ-мову в наданш дозволу, про що повщомляе заявника режиму та/або переробника. Дозвш щодо переробки товарiв 1-24 груп згщно з УКТЗЕД надаеться керiвником митного органу або його заступником.

Заяву з дотриманням ушх вимог суб'ект ЗЕД подав, далi настае наступний 2 етап. Для прийняття ршення про надання дозволу митним органом: здшснюеться дета-льний анатз поданих документiв; вивчають-ся державш стандарти i стандарти тдприем-ства, технiчнi умови, описи та креслення, вщповщно до яких мае здшснюватися пере-робка товарiв, розмщених у митний режим

Економта промисловостi Экономика промышленности

Рuсунoк. Алгopumм мumнoгo peжuму nepepo6rn на мumнiй mepumopiï

пepepобки; pозглядаютьcя можливють дотpи-мання пiдпpиeмcтвом ycтановлeних законо-давcтвом умов пepepобки, тeхнологiчнi ошб-

ливоcтi пpоцecy пepepобки та можливють ден-тифiкацiï товаpiв, pозмiщeних y митний pe-жим пepepобки в ^одукшх пepepобки.

B^4a4i дозволу на ввезення та переро-бку TOBapiB у режимi переробки або дозволу на виконання окремих операцш з переробки товарiв може передувати огляд територш, примiщень складiв та iнших мiсць, де знахо-дяться або можуть знаходитися товари i тра-нспортнi засоби, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою законом покладено на митнi органи. Огляд проводиться обов'язково в разi переробки товарiв чи отримання продукпв переробки, якi класифшуються в 1-24 групах зп-дно з УКТЗЕД. Ршення щодо проведення в шших випадках такого огляду приймасться керiвником митного органу або уповноваже-ною ним особою з урахуванням номенклату-ри товарiв, що тддаються операцiям з переробки, характеру таких операцш та шших обставин iз визначенням завдань для такого огляду. За результатами огляду складасться акт про проведення огляду територш i при-мщень складiв тимчасового збертання, мит-них лiцензiйних складiв, спецiальних митних зон, магазинiв безмитно! торгiвлi та iнших мiсць.

Пюля 2 етапу митний орган виршуе питання надання дозволу на розмщення то-варiв у митний режим переробки на митнш територи Укра1'ни, або за наявностi причин забороняе розмютити 1'х. Тодi вiдповiдно до блок-схеми залежно вщ ситуаци можуть на-стати поди (етап 4, 5, 6). Тобто, якщо митний орган за певних причин не дае згоди на розмщення товарiв у митний режим переробки на митнш територи Укра!ни, у суб'екта е двi альтернативи - подати нову заяву з лшвща-щею проблем попередньо! ситуаци (етап 4) i перемiститись знову на 2 етап. Або ж за на-гально! потреби перемiщення на митну територш Укра!ни необхщних товарiв, задекла-рувавши 1'х в шший митний режим, сплатив-ши при цьому необхiднi податки, випустити 1'х у вiльний обiг, як приклад, i закiнчивши загальний процес.

У випадку, коли митний орган надав дозвш на розмiщення товарiв у режим переробки на митнш територи Укра!ни, суб'ект зовнiшньоекономiчноl дiяльностi подае ван-тажну митну декларащю та пред'являе товари у даному режимi (етап 6 алгоритму). За Законом Укра!ни вiд 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР «Про операци з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчних вiдно-

- Економжа npoMucnoeocmi (

ISSN 1562-109X

синах», суб'ект ЗЕД сплачуе у виглядi векселя належнi податки i збори (етап 7 алгоритму). Далi на 8 етапi спостертаемо перехiд до процесу митного оформлення, задекларова-них товарiв.

Митне оформлення товарiв у режимах переробки здшснюеться митним органом, що надав дозвш на ввезення та переробку това-рiв у режимi переробки, заповнено1 в устано-вленому законодавством Украши порядку.

Контроль за дотриманням митного режиму переробки в цшому здiйснюеться митним органом, що надав дозвш на ввезення та переробку товарiв у режимi переробки. Мит-ний контроль за виконанням окремих опера-цш з переробки товарiв здiйснюеться митним органом, що надав дозвш на виконання цих операцш.

Митний орган здшснив митне оформлення заявлених товарiв, тепер суб'ект зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi може присту-пати до власне переробки оформлених това-рiв, що вiдображено на 9 етат загального алгоритму. На виходi з даного етапу маемо продукти переробки, що вщображено в еле-ментi {10} загально1 схеми алгоритму. А далi залежно вщ спецiалiзацil переробки, вiд результата переробки спостерiгаемо чотири-гiлкове розгалуження (елементи {11}, {12}, {13}, {14}), де перехщ може здшснюватися як конкретно до якогось одного напрямку, так i в сукупностi до декшькох, усе залежить вiд конкретно1 ситуаци.

Розглянемо класичну ситуацiю, коли пюля 10 елементу алгоритму йде перехщ до 11 етапу, тобто декларування продукпв переробки з застосуванням деклараци, оформ-лено1 в режимi експорту та/або декларування укра1нських товарiв, що використовувалися у процесi переробки iз застосуванням окремо1 митно1 деклараци. Пюля чого йде погашення векселя, що оформлявся при оформленш товарiв, якi перероблялися на митнiй територи Украши (етап 15). Пюля чого фактично здшснюеться вивезення продукпв переробки за межi митно1 територи Украши (етап 17).

Також можливий випадок, коли мо-жуть залишитися вщходи та залишки, що виникли у процес переробки, тодi !х також потрiбно, вже пiсля отримання продукпв переробки, задекларувати у вщповщний режим (етап 12, 13). Режим декларування обираеть-ся за потребою. Можливе вивезення разом iз

Экономика промышленности -

готовою пpодyкцieю за мeжi митно1' тepитоpiï Укpаïни, тодi cпоcтepiгаeмо, за гpафiчним алгоpитмом, пepexiд до 17 eтапy. А можливe дeклаpyвання вiдxодiв та залишюв y peжим для peалiзацiï 1'х на тepитоpiï Укpаïни, зi cплатою налeжниx податкiв та збоpiв (шлях до eтапiв 1б, 18).

I, наpeштi, можливий випадок ^тап 14), тобто дeклаpyвання чаcтини ^одукив пepepобки, що викоpиcтовyютьcя для взае-моpозpаxyнкiв, та/або чаcтини пpодyктiв те-pepобки, що peалiзyютьcя в Укpаïнi, зi отла-тою вcix налeжниx податкiв i платeжiв (eтап 1б) i iз заcтоcyванням нeтаpифного peгyлю-вання, iз заcтоcyванням дeклаpацiï, офоpмлe-но1' в митний peжим iмпоpтy.

Митнe офоpмлeння товаpноï пpодyкцiï здшотюе митний оpган, що надав дозвш на ввeзeння (вивeзeння) та пepepобкy товаpiв у peжимi пepepобки, або, за умови погоджeння мicця митного офоpмлeння товаpiв iз цим митним оpганом, митний оpган, що надав дозвш на виконання окpeмиx опepацiй з ш-pepобки товаpiв у peжимi пepepобки.

Митнe офоpмлeння cyпyтнix пpодyктiв пepepобки та залишкiв пepepобки здшотю-eтьcя митним оpганом, у зош дiяльноcтi яко-го yтвоpилиcь такi пpодyкти пepepобки.

Вiдxоди пepepобки до завepшeння cтpокy пepepобки товаpiв пiдлягають вида-лeнню вiдповiдно до законодавства та œpe-бувають тд митним контpолeм до момeнтy подання влаетиком цих вiдxодiв або впов-новажeною ним оcобою докyмeнтiв, яю тд-твepджyють видалeння вiдxодiв.

Митний peжим пepepобки на митнiй тepитоpiï Укpаïни е доcить cкладним для ви-коpиcтання. Так, напpиклад, для отpимання дозволу, а потiм i офоpмлeння товаpiв у pe-жимi пepepобки на митнiй тepитоpiï У^аши митними оpганами вимагаeтьcя значний па-кeт докyмeнтiв. У заявi на видачу дозволу cyб'eкт зовнiшньоeкономiчноï дiяльноcтi повинeн обrpyнтyвати пiдcтави для pозмi-щeння товаpiв у peжим пepepобки з поотлан-ням на вщповщш cтаттi, пункти, абзаци ^p-мативно-пpавовиx актiв та надати cxeми ш-pepобки. Aлe заcтоcyвання таких жоpcткиx вимог е зpозyмiлим, оcкiльки викоpиcтан-ня зазначeного митного peжимy звшьняе cyб'eкта зовнiшньоeкономiчноï дiяльноcтi вiд отлати мита, iншиx податкiв пpи ввeзeннi

пpодyкцiï. Унаcлiдок цього дepжава ^агж вбepeгти ceбe вiд нeобrpyнтованого звшь-нeння вiд платeжiв i, як нагащок, втpати ча^ тини надxоджeнь до бюджeтy.

З точки зоpy пpоцeciв cвiтовоï iнтeгpа-цй' та глобатзацп подiбнe пpоцeдypнe уотлад-жння можe пpизводити до змeншeння ^pe-ваг вiд викоpиcтання peжимy пepepобки на митнiй тepитоpiï Укpаïни у виглядi cпpияння pозвиткy пpомиcлового в^обництва.

До нeдолiкiв чинного законодавcтва, що peгyлюe здiйcнeння опepацiй з даваль-ницькою cиpовиною, можна вiднecти ждо^ татню вpeгyльованicть визначeння понять «влаcнe пepepобки» та «обpобки».

На жаль, у ст. 231 Митного кодeкcy Укpаïни нeмаe жодноï вказiвки на тe, що вважаeтьcя «влаcнe пepepобкою», а що -«обpобкою», i за яким ^ит^ем тpeба pозpi-зняти опepацiï, пepeлiчeнi у п. 1 та п. 2, аджe у МКУ жмае будь-якого зв'язку з наявними визначeннями давальницьких опepацiй. Уна-cлiдок цього, iнcпeктоp митноï cлyжби, зна-xодячиcь на eтапi визначeння вiдповiдноcтi умов зовнiшньоeкономiчного договоpy ЗУ вiд Q4.1Q.2QQ1 p. № 761-III, можe зpобити помилку i ^одовжити pyxатиcь за хибним на^ямком, пepeдбачeним алгоpитмом.

Гоcтpота пpоблeми полягае в тому, що ввeзeння cиpовини для «пepepобки» та «обpобки» оподатковyeтьcя пpинципово по-piзномy. Зокpeма у лист! ДМСУ вiд Q6.Q1.2QQ4 p. №11/5-15-4-ЕП «Пpо оподатку-вання товаpiв залeжно вiд обpаного митного peжимy» як давальницька cиpовина pозгля-даютьcя лишe товаpи, що ввозятьcя для «влаcнe пepepобки», i тiльки для них надава-тимeтьcя пpаво cплачyвати вш наpаxованi податки вeкceлeм. Oпepацiï з «обpобки» лиcт ДМСУ № 11/5-15-4-ЕП тpактye як такi, що нe пiдпадають пiд дiю Закону № 327 i за яю податки cтягyютьcя «живими гpiшми». Oтжe, якщо опepацiï з пepepобки товаpy ж вiдповi-дають визначeнню «опepацiй з давальниць-кою cиpовиною», до них будуть заcтоcованi вci пepeдбачeнi МКУ обмeжeння: нeобxiд-нicть отpимання дозволу, обмeжeний тepмiн пepepобки (9Q дшв), контpоль за обcягом го-товоï пpодyкцiï тощо; пpотe пiльг в оподат-кyваннi, пepeдбачeниx Законом № 327, ж бyдe.

Таким чином, можуть виникати супе-речносп мiж iнспекторами митно1 служби та декларантами, яю будуть прагнути здш-снювати оплату мита й шших податкiв за допомогою податкового векселя, i як насль док буде проблематичним виконання дш, передбачених загальним алгоритмом, наве-деним у другш частинi, у блоцi нарахування i сплати декларантом платежiв при ввезенш товарiв для подальшо1 !х обробки на митнiй територи Украши.

Отже, доцiльно внести змiни до Мит-ного кодексу Укра1ни щодо спрощення процедур контролю за режимом переробки на митнш територи. Ц дозволи можна здшсню-вати вщповщно до режиму найбiльшого сприяння на пiдставi двостороннiх домовле-ностей помiж кра1нами. Наприклад, мiж Укра1ною та Роаею. При цьому необхiдно встановити контроль на пiдставi двосторон-шх домовленостей за процесом переробки. Даний контроль можуть здшснювати митнi органи краши, у якiй виконуеться переробка, спшьно з податковою адмiнiстрацiею, тобто сам контроль перенести на перюд митного пост-аудиту та здшснювати внутршшм ана-лiзом пiдприемства, на якому тривае пере-робка.

Далi доцiльно спростити процес митного оформлення результата переробки у режим iмпорту, у випадку якщо краша бажае залишити !х собi. При цьому не оподаткову-вати його внутрiшнiми податками (стосуеть-ся нового Податкового кодексу).

При цьому необхщно збшьшити тер-мiн використання даного режиму до одного року, тому що операци з переробки можуть бути складними й потребувати бшьшо1 ви-трати зусиль та часу.

Розмщення товару тд митний режим переробки на митнш територи не передбачае будь-яких звшьнень вiд застосування до них заходiв митно-тарифного регулювання. Пе-редбачена подача пiдприемством, яке здшс-нюе данi операци, векселя на суму митних податюв, який буде погашений у випадку !х вивезення й виступае гарантом сплати подат-юв та зборiв. Можливим варiантом активiза-ци зовнiшньоекономiчноl дiяльностi е змен-шення суми переведених податюв, тобто розмiру векселя. Данi заходи приваблять шо-

земних партнерiв скористатися наявними, але iнодi не використовуваними виробничи-ми потужностями в повному обсязi та сприя-тимуть припливу шоземних iнвестицiй.

Удосконалення правового регулювання потребуе також i режим переробки за межами митно1 територil Укра1ни. Зокрема, не-обхiдним е:

поширення дil експортних тарифних i нетарифних заходiв регулювання на товари, яю тимчасово вивозяться з митно1 територil Укра1ни з метою переробки;

розроблення системи часткового звшь-нення вщ iмпортного мита продукци переробки за принципом вщшмання вiд суми за-стосованого iмпортного мита ставки мита, що застосовуеться до шоземних товарiв, ана-логiчних тим, якi були вивезеш за межi мит-но! територи для переробки;

виключення з предмета переробки то-варiв, якi не можуть бути щентифшоваш у складi продукцil переробки i приналежнiсть яких не може бути визначена шшими засо-бами.

Отже, у Новш редакцil Митного кодексу Украши доцшьно виробити митнi режими з урахуванням балансу стимулiв та обме-жень. При цьому основними складовими цього процесу е мета, суб'екти, стимули, обмеження, термш розм1щення, алгоритм застосування.

Висновки. У новш редакци Митного кодексу Украши пропонуемо вщповщну статтю викласти таким чином:

«Стаття. Режим переробки на митнш територн УкраТни.

1. Метою даного режиму е ввезення товарiв на митну територда Укра1ни з метою !х переробки та обробки, ремонту з подаль-шим вивезенням готових товарiв у режимi експорту.

2. Суб'ектами е резиденти та нерезидента Украши, яю займаються зовшшньо-економiчною дiяльнiстю та мають певш до-мовленостi з iншими крашами.

3. Термiн розмiщення товару тд даний режим 12 мюящв.

4. До стимулiв належить вщсутшсть заходiв нетарифного регулювання. Спрощена процедура контролю за режимом переробки на митнш територи. Дозволи можуть отри-

Економта промисловостi Экономика промышленности

муватжя вщповщно до peжимy найбiльшого cпpияння на пiдcтавi двоcтоpоннix домовлe-ност^й помiж кpаïнами. Вcтановлюeтьcя кон-тpоль на пiдcтавi двоcтоpоннix домовлeноc-тeй за пpоцecом пepepобки. Даний контpоль можуть здiйcнювати митнi оpгани кpаïни, у якiй виконyeтьcя пepepобка, отшьно з подат-ковою адмiнicтpацieю, тобто cам контpоль пepeнecти на пepiод митного поcт-аyдитy та здiйcнювати внуфшшм аналiзом шд^ием-cтва, на якому тpиваe пepepобка. Heзаcтоcy-вання iмпоpтного мита до iнозeмниx товаpiв, яю викоpиcтовyютьcя у пpоцeдypаx пepepоб-ки в pазi дотpимання умов митного peжимy.

5. До обмежень налeжить cплата пода-ткiв та збоpiв у виглядi вeкceля, який racrnb-cя пpи eкcпоpтi. Oпepацiï як з пepepобки, так й обpобки оподатковyютьcя у виглядi cплати вeкceля та до них заcтоcовyюeтьcя однакова тотема контpолю.

6. Peaлiзaцiя peжимy cкладаeтьcя з таких еташв:

ввeзeння давальницькоï cиpовини на тepитоpiю Укpаïни. Для отpимання дозволу на pозмiщeння товаpiв у митний peжим œpe-pобки на митнiй тepитоpiï Укpаïни, заявник peжимy та, за наявност!, пepepобник подають окpeмi заяви митним оpганам. Заяви peecт-pyютьcя в митному оpганi в поpядкy, встано-влeномy законодавcтвом;

за peзyльтатами pозглядy заяви кepiв-ник митного оpганy або yповноважeна ним оотба надае пiдпpиeмcтвy дозвiл чи вщмову в наданнi дозволу, пpо що повщомляе за-явника peжимy та/або пepepобника. Дозвiл щодо пepepобки товаpiв 1-24 гpyп згiдно з УКТЗЕД надаeтьcя кepiвником митного оp-гану або його заступником;

для ^ий^тся piшeння пpо надання дозволу митним оpганом: здiйcнюeтьcя дeта-льний анатз поданих докyмeнтiв; вивчають-cя дepжавнi cтандаpти та cтандаpти пад^и-емства, тexнiчнi умови, опиcи та кpecлeння, вiдповiдно до яких мае зд^^юваттея œpe-pобка товаpiв, pозмiщeниx у митний peжим пepepобки; pозглядаютьcя можливють до-тpимання пiдпpиeмcтвом ycтановлeниx зако-нодавcтвом умов пepepобки, тexнологiчнi оотбливост! пpоцecy пepepобки та можли-вють iдeнтифiкацiï товаpiв, pозмiщeниx у

митний peжим пepepобки у пpодyктаx œpe-pобки;

видачi дозволу на ввeзeння та пepepоб-ку товаpiв у peжимi пepepобки або дозволу на виконання окpeмиx опepацiй з пepepобки товаpiв можe пepeдyвати огляд тepитоpiй, пpимiщeнь cкладiв та iншиx мюць, дe знахо-дятьcя або можуть знаходитжя товаpи i тpа-^^prai заcоби, що пiдлягають митному ко-нтpолю, чи пpовадитьcя дiяльнicть, контpоль за якою законом покладeно на митш оpгани. Oгляд пpоводитьcя обов'язково в pазi ^pe-pобки товаpiв чи отpимання пpодyктiв ^pe-pобки, якi клаcифiкyютьcя в 1-24 Tpyrnx зп-дно з УКТЗЕД. Рiшeння щодо пpовeдeння в iншиx випадках такого огляду пpиймаeтьcя кepiвником митного оpганy або yповноважe-ною ним оотбою з ypаxyванням номeнклатy-pи товаpiв, що пiддаютьcя опepацiям з ^pe-pобки, xаpактepy таких опepацiй та iншиx обcтавин iз визначeнням завдань для такого огляду;

за peзyльтатами огляду cкладаeтьcя акт ^о пpовeдeння огляду тepитоpiй i ^имь щeнь cкладiв тимчаcового збepiгання, мит-них лiцeнзiйниx cкладiв, cпeцiальниx митних зон, магазишв бeзмитноï тоpгiвлi та шших мicць;

пicля дpyгого eтапy митний оpган ви-piшye питання надання дозволу на pозмi-щeння товаpiв пiд митний peжим пepepобки на митнiй тepитоpiï Укpаïни, або за наявност! пpичин забоpоняe pозмicтити ïx. Тобто, якщо митний оpган за пeвниx пpичин, нe дае згоди на pозмiщeння товаpiв тд митний peжим пepepобки на митнш тepитоpiï Укpаïни, у cyб'eкта е двi альтepнативи - подати нову заяву з лшвщащею пpоблeм попepeдньоï cи-тyацiï i пepeмicтитиcь знову на eтап подання докyмeнтiв. Або ж за нагальноï потpeби те-peмiщeння на митну тepитоpiю Укpаïни нe-обxiдниx товаpiв, задeклаpyвавши ïx в шший митний peжим, отлагавши пpи цьому нeоб-xiднi податки, випустити ïx у вiльний оби, як ^и^ад, i закiнчивши загальний ^овд^

у випадку, коли митний оpган надав дозвiл на pозмiщeння товаpiв у peжим пepe-pобки на митнiй тepитоpiï Укpаïни, cyб'eкт зовнiшньоeкономiчноï дiяльноcтi подае ван-тажну митну дeклаpацiю та пpeд'являe това-pи в даному peжимi. Суб'ект отлачуе у ви-

глядi векселя належш податки i збори. Далi здiйснюеться процес митного оформлення задекларованих товарiв;

митне оформлення товарiв у режимах переробки здiйснюеться митним органом, що надав дозвш на ввезення та переробку това-рiв у режимi переробки, заповнено1 у встано-вленому законодавством Укра1ни порядку;

контроль за дотриманням митного режиму переробки в цшому здшснюеться митним органом, що надав дозвш на ввезення та переробку товарiв у режимi переробки. Мит-ний контроль за виконанням окремих опера-цш з переробки товарiв здшснюеться митним органом, що надав дозвш на виконання цих операцш;

суб'ект зовнiшньоекономiчноl дiяльно-стi здiйснюе переробку оформлених товарiв;

пiсля отримання продукпв переробки здiйснюеться: декларування продуктiв переробки iз застосуванням декларацп, оформлено! в режимi експорту та/або декларування украшських товарiв, що використовувалися в процес переробки iз застосуванням окремо1 митно1 декларацп. Пiсля чого йде погашення векселя, що оформлявся при оформленш то-варiв, яю перероблялися на митнiй територп Украши. Далi фактично здiйснюеться виве-зення продукпв переробки за межi митно1 територи Укра1ни;

у випадку, коли залишаються вщходи та залишки, що виникли у процес переробки, тодi !х також потрiбно, вже тсля отримання продуктiв переробки, за потребою суб'ета зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, задекларувати пiд вiдповiдний режим: виве-зення разом iз готовою продукщею за межi митно1 територи Украши, режим реалiзацil !х на територи Укра1ни, зi сплатою належних податюв та зборiв або декларування частини продукпв переробки, що використовуються для взаеморозрахунюв, та/або частини про-дукнв переробки, що реалiзуються в Украш, зi сплатою всiх належних податюв i платежiв i iз застосуванням нетарифного регулювання, iз застосуванням декларацп, оформлено1 в митний режим iмпорту;

митне оформлення товарно! продукцп здшснюе митний орган, що надав дозвш на ввезення (вивезення) та переробку товарiв у режимi переробки, або, за умови погодження мюця митного оформлення товарiв iз цим митним органом, митний орган, що надав дозвш на виконання окремих операцш з переробки товарiв у режимi переробки;

митне оформлення супутшх продукпв переробки та залишюв переробки здшснюеться митним органом, у зош дiяльностi яко-го утворились таю продукти переробки;

вiдходи переробки до завершення строку переробки товарiв тдлягають вида-ленню вiдповiдно до законодавства та пере-бувають пiд митним контролем до моменту подання власником цих вiдходiв або вповно-важеною ним особою документiв, якi тдтве-рджують видалення вiдходiв».

Лiтература

1. Пашко П.В. Митна безпека (теорiя, методологiя та практичнi рекомендац^'): мо-ногр. / В.П. Пашко. - Одеса: АТ «ПЛАСКЕ», 2009. - 628 с.

2. Коляда С. П. Економiчна складова дiяльностi митних оргашв у системi забезпе-чення державних прюритепв Укра1'ни: мо-ногр. / С. Коляда. - Дншропетровськ: АМСУ, 2007. - 238 с.

3. Карамбович 1.М. Митна система та li роль в регулюванш зовшшньо! торгiвлi Укра1'ни: моногр. / 1.М. Карамбович. - Днiп-ропетровськ: АМСУ, 2009. - 281 с.

4. Мостовий А.С. Змши в митному пра-вi Свропейського Союзу / А.С. Мостовий // Митна справа. - 2006. - № 5 (47). - С. 33-38

5. 1щук 1.О. Митш шщативи в глобальному просторi: моногр. / 1.О. 1щук. - Тер-нопiль: Пiдручники i посiбники, 2007. -304 с.

6. Науменко В.П. Применение таможенных режимов в Украине: теория, практика, рекомендации: практ. пособие / В.П. На-уменко. - К.: Знання, 2005. - 430 с.

7. Митний кодекс Укра!ни [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://customs. gov.ua.

Надшшла до редакци 13.12.2012 р.

- Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности -

ISSN 1562-109X 379

2012, № 3-4 (59-60)

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.