CC BY
13
УДК 636.2:636.084.52
Цкарик О.Й., кандидат бюлопчних наук, доцент, (^агук o@yahoo.com) ©
Лъв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
ш С.З. Гжицькогого
ЕФЕКТИВШСГЬ ЗГОДОВУВАННЯ РШАКОВОГО НАС1ННЯ В Р1ЗНИХ ДОЗАХ Д1ЙНИМ КОРОВАМ СЕРЕДНЬОГО Р1ВНЯ МОЛОЧНО1
ПРОДУКТИВНОСТ1
У статт1 приведено результати дослгджень, в яких вивчався вплив згодовування подргбненого ртакового настня в ргзних дозах сорту Жет-Неф дтним коровам середнього р1вня молочног продуктивност1. Встановлено, що згодовування середньопродуктивним коровам ртаковог дерт1 в тлькостях, екв1валентних 7, 14, 23% протегну ращону, не здтснюе ¡стотного впливу на величину молочног продуктивност11 склад молока. К1лькост1 ртакового настня понад 1,5 кг зумовлюють негативы впливи, що виражаються у знижент вм1сту жиру та тдвищенш концентрацп залишкового азоту в молоц1.
Ключовi слова: корови, настня ртаку, дози, молочна продуктивтсть, склад молока
Вступ. Увага багатьох дослщниюв сфокусована на вивченш ефекту застосування продукпв переробки канолового насшня - макухи i шроту, як джерела протешу для дшних корiв [1-3], а використання повноскладового насшня ршаку, як високобшкового i одночасно енергетичного корму, залишаеться, в основному, поза увагою [4,5].
Насшня ршаку характеризуеться високою концентращею енерги - 18-19 МДж у 1 кг, оскшьки близько 40% маси складае лшщний комплекс [6], що зумовлюе його перспектившсть, як корму для дшних корiв. За складом жирних кислот ршакова олiя наближаеться до оливково!, частка олешово! кислоти складае до 62%, лшолево! - 20%, лшоленово! - 10% [7]. Високий вмкт лшолево! i лшоленово1 кислот зумовлюють високу бiологiчну цiннiсть лшвдв ще1 культури i служить вагомим чинником модифжацн жирнокислотно! композици лшвдв молока в напрямi зниження ступеню 1хньо1 насиченостi. В той же час юнують проблеми у застосуванш рослинних лiпiдiв для жуйних тварин у зв'язку з пригшчуючим впливом пiдвищених кiлькостей ненасичених жирних кислот на мшрофлору рубця [8]. 1з зростанням дози i ненасиченостi ЖК значно змiнюються ферментативнi шляхи в рубцевому середовищi -зменшуеться частка ацетату i збiльшуеться пропiонату. Лшолева i лiноленова кислоти iнгiбують ршт фiбролiтичних бактерiй, а також приводять до зниження частки найпростших у загальнш популяцн рубця [9]. Це зумовлюе значш обмеження у застосуванш рослинних олш в годiвлi жуйних, одночасно спрямовуючи увагу на пошуки шляхiв мiнiмiзацil негативного ефекту, зокрема рiзних способiв рубцевого захисту [10], яю часто пов'язанi iз складними
© Цсарик О.Й., 2008
311
технолопчними операщями. 1нпбування рубцево! мшрофлори жирними кислотами можна мiнiмiзувати також шляхом згодовування лшщно! добавки у виглядi насшня олiйних, що сповiльнюe вивiльнення жирних кислот [4].
Таким чином, необхщною умовою застосування рослинних лiпiдiв е пошук компромiсу мiж впливом лшщних добавок на процеси рубцево! ферментацп i збiльшеним поступленням ПНЖК в тонкий кишювник для засвоення.
1нтегральним показником ефективност використання кормiв в годiвлi дiйних корiв е молочна продуктившсть i склад молока. Однак, як було зазначено вище, основна увага дослщниюв концентрувалась на дослiдженнях впливу ршаково! макухи та шроту, а стосовно ефективност використання повноскладового насшня даш поодинокi i неодностайнi. Колектив авторiв на чолi iз Марфi вивчали вплив згодовування подрiбненого i цiльного рiпакового насiння [4, 11], результатами !хшх робiт показано позитивний вплив згодовування помiрних доз подрiбненого рiпакового насiння на молочну продуктившсть i вмiст жиру в молощ, а при згодовуваннi цiльного насшня спостер^аеться незначне зниження молочно! продуктивности У дослiдах Олдрiча i ствавт. також встановлено тенденцiю до тдвищення молочно! продуктивностi у корiв, яю отримували подрiбнене рiпакове насiння у вищих дозах, в той же час зниження вмюту жиру i проте!ну в молоцi [12]. Подiбнi результати отриманi Чiхловскi i ствавт. [13]. Стжетельсю i спiвавт. повщомляють про чiтку тенденцiю до збшьшення середньодобових надо!в i вiдсутнiсть змш у складi молока, коли коровам згодовують подрiбнене насiння рiпаку у високих кiлькостях [14]. Пiдвищення молочно! продуктивност автори пов'язують iз пщвищенням енергетично! цiнностi кормiв.
Однак е ряд повщомлень, в яких вказано на вщсутшсть змiн рiвня молочно! продуктивност корiв [15] або, навпаки, негативний ефект при згодовуванш ршакового насiння у рiзних дозах i рiзних формах [16,17]. Цей вплив автори пов'язують iз негативним впливом додатково! кiлькостi жиру на ферментативш процеси в рубцi.
Таким чином, вщсутшсть узгоджено! позицi! стосовно ефективноси застосування повноскладового насiння рiпаку в ращонах дiйних корiв зумовлюе необхщшсть подальших дослiджень в цьому напрям^ застосовуючи рiзнi дози iз метою пошуку найбiльш оптимального вирiанту.
Матер1ал 1 методи. Проведено два дослщи на голштинiзованих коровах. Перший дослщ проведено в селянськiй спiлцi «Дружба» Стрийського району на трьох групах корiв, по 5 голiв у груш, аналогах за вжом, термшом отелення, продуктивнiстю 4000 кг молока за попередню лактацiю. До!ння дворазове до!льними апаратами ДА-2 «Майга», утримання прив'язне, годiвля нормована сiнажного типу. Дослщ проводився в три перюди. В пщготовчому перiодi (20 дшв) всi тварини утримувались на однаковому нормованому рацiонi з часткою концетрованых кормiв 30%. П1д час дослщного перiоду тривалiстю 40 днiв тварини контрольно! групи отримували ращон пщготовчого перiоду, а тваринам першо! i друго! контрольно! групи 7 i 14% проте!ну рацiону за
312
рахунок концентрованих кормiв було замшено ршаковою дертю, що складало, вiдповiдно, 0,5 i 1 кг (3,2 i 6,5% вщ сухо! речовини рацiону) За рахунок включення до рацiонiв ршаково! дери кшьюсть сирого жиру в ращонах корiв першо! та друго! дослiдно! груп зросла до 545 (3,6%) та 710 (4,7%) проти 380 г/добу (2,3% в сухш речовиш рацiону) у контрольнiй груш. Ращони були iзоазотними. В заключному перiодi, який тривав 20 дшв, тварини отримували однаковий рацiон контрольно! групи. Кожних десять дшв проводили контрольш до!ння з визначенням вмюту жиру в молоцi методом Гербера. Один раз в юнщ кожного перюду вiдбирали зразки молока для бiохiмiчних дослiджень, в яких визначали вмiст азоту загального, залишкового, казе!шв та сироваткових бiлкiв за К'ельдалем, сечовини реакцiею з диацетилмонооксимом набором для визначення сечовини в бюлопчних рiдинах, амiаку мiкрометодом в чашках Конвея [18].
Другий дослiд проведено в селянсьюй спiлцi «Дшстер» Микола!вського району на трьох групах корiв-аналогiв, по 5 голiв в груш, середньою продуктивнiстю за попередню лактацш 3500 кг молока. До!ння триразове до!льними апаратами ДА-2 «Майга», утримання прив'язне, годiвля нормована з часткою концентрованих кормiв 30%. Схема до^ду аналогiчна до попереднього, за винятком тривалост дослiдного перiоду - 60 дшв. Використовували iншi дози ршаково! дертк впродовж дослiдного перiоду коровам першо! i друго! дослiдно! груп 23 i 31% проте!ну рацюну було замiнено рiпаковою дертю, що становило 1,5 та 2 кг (10 i 13% вщ сухо! речовини рацюну), за рахунок чого кшьюсть в жиру зросла до 930 i 1090 проти 425 г/добу в контрольнш груш.
В ршаковш дери визначали вмшт сирого проте!ну за вмютом загального азоту (за К'ельдалем), сирого жиру [18], жирнокислотний склад лшвдв газорщинною хроматографiею [19], вмiст загальних глюкозинолаив [20].
Результати та обговорення. В першому дослiдi використовували рiпак сорту Жет-Неф iз вмiстом сирого проте!ну 18,81%, що е досить низьким показником, однак, за свщченням Ксандопуло [21], рiпак, вирощений в бшьш пiвнiчних агроклiматичних умовах може вщзначатися дещо нижчим рiвнем проте!ну
Вмiст сирого жиру в насшш рiпаку становив 37,0%, в жирнокислотному складi лшвдв переважала оле!нова кислота - 47,96%, вмшт лiнолево! кислоти становив 26,36%, досить високого рiвня сягав вмшт лiноленово! кислоти -20,04%, рiвень еруково! кислоти складав 1,78%. Вмшт загальних глюкозинолатiв становив 22,2 мкмоль/г, в сухш мас - 0,97%, таким чином, використаний ршак вщноситься до канолових сортiв iз звичайним вмштом глюкозинолатiв, тобто сортiв з одним нулем [22].
В другому дослвд також було використано ршак сорту Жет-Неф з наступними характеристиками: вмют сирого проте!ну в насшш складав 22,9%, вмшт сирого жиру 37,2%, частка оле!ново! кислоти у жирнокислотному складi -41,34%, лшолево! - 26,9%, лiноленово! - 23,41%, еруково! - 2%. Вмкт загальних глюкозинолаив був вищим, порiвнюючи iз насiнням рiпаку, який
313
використовували в попередньому дослвд, 1хнш рiвень сягнув 44 мкмоль/г, або
I,94% в сухш масi. Однак, згщно iз iснуючою класифiкацiею, цей ршак також вiдноситься до безерукових сорив iз звичайним вмiстом глюкозинолатiв [22]. 1з глюкозинолатами, якi за ди ферменту мiрозинази в сприятливому середовищi харчетравного тракту гiдролiзуються з утворенням iзотiоцiанатiв, тiоцiанатiв i нiтрилiв, пов'язаш порушення функцп щитоподiбноl залози у тварин. Ефiри iзотiоцiанатiв - прчичш масла можуть викликати опiки слизових, а переходячи в молоко, зумовлювати вади смаку i запаху. Однак, у жуйних тварин глюкозинолати частково розкладаються мшрофлорою рубця, i для них навт пiдвищенi дози не викликають негативного ефекту, який мае мюце у моногастричних тварин [23].
Включення до рацiонi корiв ршаково1 дертi в кiлькостi 0,5 i 1,0 кг не здiйснило штотного впливу на рiвень молочно1 продуктивности про що свiдчать результати табл. 1. В дослщному перiодi у вах групах зареестроване зниження величини середньодових надо1в на 15% у контрольнш групi i 17-18% у дослщних групах, порiвнюючи iз пщготовчим перiодом, яке продовжувалось i в заключному перiодi. Таке зниження, на нашу думку, зумовлене перюдом проведення дослiду - квiтень, травень, тобто завершенням стiйлового утримання, коли яюсть сiнажу i силосу знижуеться. Згодовування ршаково1 дертi у вказаних дозах не здшснило впливу також на вмют жиру в молоцi, продукщю молочного жиру i на вмют сухо1 речовини в молоцi. Результати, отримаш в цiй роботi, яка проведена на середньопродутивних коровах, не узгоджуються iз нашими результатами позитивного впливу згодовування помiрних доз ртакового насшня на величину середшх надо1в, вмiст та продукцiю молочного жиру, отриманими в дослщах на високопродуктивних коровах [23,24]. Марфi i ствавт., в роботi яких було використано 1,1 кг подрiбненого насiння ршаку в рацюнах корiв iз середшми добовими надоями 18 кг/добу, також встановили пщвищення надо1в на 0,5 кг/добу (р<0,05) та продукци молочного жиру за вщсутност змiн у вмют жиру в молоцi [11].
Пщвищення доз ршакового насiння до 1,5 i 2,0 кг/добу в рацюнах середньопродуктивних корiв (другий дослщ) не здiйснило впливу на молочну продуктивнiсть, про що свiдчить вщсутшсть мiжгрупових вiдмiнностей в усi перюди дослiду (табл.1). Цей дослiд проводився на початку стiйлового утримання (листопад-грудень). Нашi данi не пiдтверджуються результатами Олдрiча i спiвавт. [12], в робой яких включення ршакового насшня в кшькост
II,2 % вщ СР ращону (2,5 кг) привело до пщвищення середньодобових надо1в на 1,7 кг/добу. Доза 1,5 кг/добу в нашш робой не здшснила впливу на вмют жиру в молощ, однак пщвищення дози до 2,0 кг/добу привело до зниження вмюту жиру в молощ, що узгоджуеться iз даними, отриманими Ол^чем i спiвавт. [12], якi також свщчать про зниження вмiсту жиру в молощ, викликаного високими кшькостями рiпакового насiння. Це зумовлено значною кшьюстю жиру (понад 1000 кг/добу), в склащ якого переважають ненасичеш жирнi кислоти, що викликае молочножирову депресiю [26]. Зниження вмiсту жиру в молощ зумовлюеться пригшчуючим ефектом полшенасичених жирних
314
кислот на процеси рубцево! ферментаци, а також можливим попршенням перетравност жирних кислот. Гессом в результат десятирiчного вивчення впливу лшщних добавок у виглядi рослинних олш на процеси рубцево! ферментаци було встановлено, що у незахищеному виглядi вони можуть бути додаш до основного рацiону в кшькосп, що не перевищуе 3% вщ СР [27].
Таблиця 1
Показники молочно!' продуктивностi пщдослщннх Kopie М + m, n=5
Шдготовчий першд
Показники 1 дослiд 2 дослiд
Контроль 0,5 кг 1 кг Контроль 1,5 кг 2,0 кг
Середньодобовий 16,0 + 14,3 + 16,7 + 12,3 + 12,6 + 12,6 +
над1й, кг 0,33 0,46 1,14 0,54 0,63 0,62
Вмют сухо! 11,19 + 10,37 + 10,29 + 13,72+ 13,32 13,72+
речовини, % 0,10 0,26 0,24 0,71 + 0,89 0,27
Bmîct жиру, % 3,24 + 0,14 3,12 + 0,09 3,12 + 0,11 3,34 + 0,12 3,54 + 0,29 3,77 + 0,13
Продукщя жиру, 0,519 + 0,446 + 0,520 + 0,418 + 0,446 + 0,475 +
кг 0,04 0,02 0,05 0,03 0,04 0,01
Дoслiдний пеpioд
Середньодобовий 13,61+ 11,50 + 13,61+ 11,7 + 11,9 + 12,0 +
над1й, кг 0,44 0,34 0,69 0,29 0,35 0,49
Bmîct сухо! 11,78 + 10,62 + 10,56 + 12,93 + 12,97 + 13,78+
речовини, % 0,18 0,64 0,22 0,34 0,21 0,41
Bmîct жиру, % 3,58 + 0,08 3,35 + 0,10 3,44 + 0,08 3,25 + 0,09 3,45 + 0,12 3,50 + 0,10
Продукщя жиру, 0,487 + 0,385 + 0,468 + 0,380 + 0,412 + 0,420 +
кг 0,01 0,03 0,01 0,02 0,02 0,03
Заключний пеpioд
Середньодобовий 14,08 + 11,98 + 14,88 + 9,10 + 9,50 + 9,40 +
надш, кг 0,77 0,76 1,45 0,35 0,28 0,68
Bmîct сухо! 12,77 + 11,37+ 11,39 + 11,08 + 11,40 + 11,59 +
речовини, % 0,49 0,53 0,28 0,59 0,27 0,33
Bmîct жиру, % 3,78 + 0,26 3,28 + 0,25 3,08 + 0,21 3,49 + 0,13 3,41 + 0,16 3,30 + 0,15
Продукщя жиру, 0,532 + 0,392 + 0,458 + 0,317 + 0,323 0,310 +
кг 0,04 0,04 0,03 0,03 + 0,04 0,02
Концентращя азотових компонентiв, зокрема загального азоту в молощ при згодовуваннi ршаково! дери не зазнае змш, про що вказуе вщсутшсть мiжгрупових вщмшностей впродовж усiх перiодiв дослiду (табл. 2). Ц результати кореспондуються iз даними, отриманими Ейджiнес i ствавт., яю повiдомляють про вiдсутнiсть змш у вмют проте!ну в молощ при згодовуванш лiпiдних добавок [28]. Однак бшьшють авторiв повiдомляють про зниження вмшту проте!ну при згодовуванш подрiбненого i хiмiчно обробленого
315
канолового насшня [12,29], чи обробленого за технолопею М 8рЬёеё [30]. Про зниження вмюту проте1ну в молоцi на фош згодовування лiпiдних добавок повщомляють i iншi автори [31-32].
Таблиця 2
Показники молочно'1 продуктивностi пщдослщних ко|Мв М + т, п=5
Показники 1 дослщ 2 дослщ
Контроль 0,5 кг дертi 1,0 кг дертi Контроль 1,5 кг дери 2,0 кг дери
Пiдготовчий першд
Азот загаль-ний, мг% 431,9 + 29,86 413,0 + 27,51 435,4 + 34,50 469,0 + 19,8 418,6 + 27,1 427,0 + 13,3
Азот казе1шв, мг% 347,1 + 19,47 323,3 + 5,73 335,3 + 5,65 365,7 + 13,4 330,3 + 17,1 343,2 + 19,1
Азот сироваткових бiлкiв, мг% 44,46 + 2,59 43,79+ 5,13 52,75 + 4,94 67,9 + 13,5 59,6 + 4,35 50,8 + 5.73
Азот залиш-ковий, мг% 16,44 + 3,22 23,35 + 3,09 23,07 + 2,83 30,59 + 0,23 27,37 + 2,81 30,73 + 0,82
Дослщний першд
Азот загаль-ний, мг% 419,2 + 21,64 406,2 + 10,11 420,8 + 23,75 386,4 + 8,4 397,6 + 31,8 392,0 + 16,6
Азот казе1шв, мг% 326,5 + 5,70 320,2 + 5,01 320,9 + 7,41 293,3 + 6,49 294,2 + 16,6 280,1 + 23,7
Азот сироваткових бiлкiв, мг% 46,26 + 4,42 43,33 + 3,95 42,45 + 4,09 59,31 + 3,64 58,63 + 2,07 58,72 + 7,67
Азот залиш-ковий, мг% 45,51 + 2,65 41,65 + 2,92 44,10 + 0,36 26,32 + 1,84 31,32 + 2,43 32,60 + 0,77**
Заключний першд
Азот загаль-ний, мг% 496,4 + 35,21 462,5 + 30,86 491,9 + 26,36 441,0 + 13,3 417,7 + 32,7 420,0 + 8,9
Азот казе1шв, мг% 337,7 + 11,17 345,2 + 14,42 332,8 + 11,11 301,5 + 9,2 310,2 + 11,4 320,4 + 12,8
Азот сироваткових бiлкiв, мг% 66,08 + 5,93 59,65 + 3,08 55,22 + 8,47 53,21 + 2,23 59,83 + 4,92 60,43 + 2,88
Азот залиш-ковий, мг% 27,02 + 2,57 30,33 + 3,18 29,26 + 2,34 40,83 + 0,93 38,97 + 1,23 35,47 + 2,88
Слiд вiдзначити, що вплив згодовування жирових добавок на вмiст проте1ну великою мiрою залежить вiд стади лактацп, коли може спостерiгатися взаемодiя мiж цими двома факторами, що пщтверджено максимальним зниженням вмiсту проте1ну на 6-му мiсяцi лактаци на фош згодовування лшщно1 добавки [33], тодi як в першi 16 тижшв лактацiйного перiоду, навпаки
316
BMicT проте!ну в молощ зростае при згодовуваш насшня со! [34]. Нашi дослщження проводились, починаючи i3 другого мюяця лактацiйного перiоду, таким чином, не мала мшце взаeмодiя згасання лактацшного функцп i згодовування лiпiдних добавок. Зниження вмюту проте!ну при згодовуванш жирових добавок деякi дослiдники пояснюють т.зв. ефектом розчинення молока, тобто в бшьшш мiрi зростае кшьюсть продукованого молока, нiж продукцiя протешу [35]. Важливо, що корови, яю отримували побрiбнене насiння рiпаку, вщзначалися вiрогiдно вищим вмiстом проте!ну в молощ, ашж корови, якi отримували рубцево шертш лiпiди i кальцiевi солi жирних кислот [12].
Слiд зазначити, що при згодовуванш найвищо! дози ршакового насiння спостерiгаеться тенденцiя до зниження вмюту казеïнiв у молощ, що знаходить тдтвердження в низщ дослiджень [12,36]. Причому ефект впливу на вмiст казеïнiв i ïx продукцiю, згiдно даних лiтератури, залежить вiд ступеня рубцевого захисту жиру, наприклад, корови, якi отримували розмелене канолове насшня вщзначаються вищим вмютом казеïнiв у молоцi i вищою ïx продукцiею, порiвнюючи iз коровами, яю отримували рубцево iнертний жир. Така ж закономiрнiсть спостерiгаеться стосовно вмюту i продукцiï сироваткових бшюв молока [12]. Також слiд вщзначити статистично вiрогiдне пiдвищення вмiсту задишкового азоту в молоцi корiв в наших долсщженнях, якi отримували найвищу дозу рiпакового насiння, що пояснюеться тим, що згодовування насiння олшних рослин викликае пiдвищення рiвня штрогену сечовини молока i кровi, як результат пiдвищеноï абсорбцiï нiтрогену ^зь стiнку рубця [37], що тдтверджуеться i в наших дослiдженняx (даш не приведенi).
Висновки. Згодовування коровам iз середнiм рiвнем продуктивностi подрiбненого рiпакового насiння в кiлькостi, е^валентнш 7, 14 i 23% проте1'ну рацiону, що складае, вiдповiдно 0,5; 1,0 i 1,5 кг не зумовлюе змш молочноï продуктивностi та складу молока, однак згодовування вищих юлькостей рiпакового насiння викликае негативш результати, вираженi у тенденцiï до зниження вмюту жиру та пщвищенш концентрацiï залишкового азоту в молощ.
Лггература
1. Kendall E.M., Ingalls J.R., Boila R.J. Variability in the rumen degradability and postruminal digestion of the dry matter, nitrogen and amino acids of canola meal // Can. J. Anim. Sci. - 1991. - 71. - P. 739-754.
2. Piepenbrink M.S., Schingoethe D.J. Ruminal degradation, amino acid composition, and estimated intestinal digestibilities of four protein supplements // J. Dairy Sci. - 1998. - 81. - P. 454-461.
3. Brito A.F., Broderick G.A. Effects of different protein supplements on nitrogen utilisation in dairy cows. 1. Lactation performance and ruminal metabolism // J. Dairy Sci. - 2004. - 87 (Suppl.1. - P. 161.
317
4. Murphy P., Palmquist D.L., Wiktorsson H. Rumen and total diet digestibilities in lactating cows fed diets containing full-fat rapessed // J. Dairy Sci. -1987. - 70. - P. 1572-1582.
5. Leupp J.L., Lardy G.P., Soto-Navarro S.A., Bauer M.L., Caton J.S. Effects of canola seed supplementation on intake, digestion, duodenal protein supply, and mocrobial efficiency in steers fed forage-based diets // J. Anim. Sci. - 2006. - 84. - P. 499-507.
6. Вербина Е.Б. Эффективность использования рапсовой муки в рационах молочных коров // Сб. научных трудов ВНИИИ кормов. - 1987. - 37. - С. 121126.
7. Dorszewski P., Podkowka Z., Szterk P., Podkowka W. Analiza skladu chemicznego nasion, wytlokow i poekstrakcyjnej sruty rzepakowej. // Rosliny Oleiste. - 1996. - XVII(2). - S. 441-446.
8. Solomon R., Chase L.E., Ben-Ghedalia D., Bauman D.E. The effect of nonstructural carbohydrate and addition of full fat extruded soybeans on the concentration of conjugated linoleic acid in the milk fat of dairy cows. - J. Dairy Sci. - 2000. - 83. - P. 1322-1329.
9. Zung C.M., Liu J.X., Guo Y.Q., Yuan Z.P., Wang J.K., Zhu W.Y. Octadeca-carbon fatty acids affect microbial fermentation, methanogenesis and microbial flora in vitro // J. Dairy Sci. - 2007. - 90(Suppl.1). - P. 660(Abstr.).
10. Perfield J.W., II, Lock A.L., Pfeiffer A.M., Bauman D.E. Effects of amide-protected and lipid-encapsulated conjugated linoleic acid (CLA) supplements on milk fat synthesis // J. Dairy Sci. - 2004. - 87. - P. 3010-3016.
11. Murphy J.J., McNeill G., Connoly J.F., Gleeson P.A. Effect on cow performance and milk fat composition of including full fat soybeans and rapeseeds in the concentrate mixture for lactating dairy cows // J. Dairy Res. - 1990. - 57. - P. 295306.
12. Aldrich C.G., Merchen N.R., Drackley J.K., Fahey G.C. Jr., Berger L.L. The effects of chemical treatment of whole canola seed on intake, nutrient digestibilities, milk production, and milk fatty acids of Holstein cows // J. Anim. Sci. - 1997. - 75. -P. 512-521.
13. Chichlowski M.W., Schroeder J.W., Park C.S., Keller W.L., Schimek D.E. Altering the fatty acids in milk fat by including canola seed in dairy cattle diets // J. Dairy Sci. - 2005. - 88. - P. 3084-3094.
14. Strzetelski J.A., Kowalchyk J., Krawchyk K., Stasiniewich T., Lipiarska E. Evening primrose (Oenothera paradoxa) oil cake or ground rape seed supplemements to diets for dairy cows // J. Anim. Feed Sci. - 1998. - 7. - P. 365-375.
15. Beaulieu A.D., Olubobokun J. A., Christensen D.A. The utilization of canola and its constituents by lactating dairy cows // Anim. Feed Sci. Technol. - 1990. - 30. -P. 289-300.
16. Kennelly J.J., Deacon M.A., Boer G. Enhancement of the nutritive value of full-fat canola seed for ruminants // Intern. Rapeseed congr. - Poznan, 1987. - P. 5233.
318
17. Delbecchi L., Ahnadi C.E., Kennelly J.J., Lacasse P. Milk fatty acid composition and mammary lipid metabolism in holstein cows fed protected or unprotected canola seeds. - J. Dairy Sci. - 2001. - 84. - P. 1375-1381.
18. Методики дослщжень з фiзiологiï i бiоxiмiï сшьськогосподарських тварин. - Львiв, 1998. - 132 с.
19. Тонкослойная и газожидкостная хроматография липидов. Методические указания. - Львов, 1985. - 28 с.
20. Smith C.A., Dacombe C. Rapid method for determining total glucosinolates in rapeseed by measurement of enzymatically released glucose // J. Sci. Food. Agric.
- 1987. - 38. - P. 141-150.
21. Ксандопуло С.Ю., Коношенко Т.М., Копейковский В.М., Клочкин B.B. Белковый комплекс семян рапса // Сб. Трудов ВНИИ жиров. - Ленинград, 1986.
- 156 с.
22. Бютехнолопчш основи використання модифжованих ршакових кормових добавок у твариннищта // Кравщв Р.Й., Гладш М.В., Калачнюк Г.1. -Кшв, 2000. - 64 с.
23. Podkowka Z. Wykorzystanie nasion rzepaku i produktow ubocznych procesu odolejania i estryfikacji oleju rzepakowego do celow paszowych / V Biopaliwo. Gliceryna. Pasza z rzepaku. Pod red. Podkowki W. - Bydgoszcz, 2004. - P. 166-191.
24. Цкарик О.Й., Дубинка I.A. Лшщи молока при згодовуванш високопродуктивним лактуючим коровам борошна з насшня ршаку безерукового сорту // Н.-т. Бюлетень 1нституту бюлоги тварин. - 2004. -5(№3). -С. 139-143.
25. Цкарик О.Й., Дроник Г.В., Чарюн В.А. Рубцевий метаболiзм i молочна продуктившсть корiв при включенш у 1'хш рацiони дертi з насiння ршаку // Бюлопя тварин. - 2007. - 9(№1-2). - С. 176-182.
26. Nutrient Pequirement of dairy cattle. // 7th rev. ed. Natl. Acad. Sci. -Washington. -2001.
27. Hess B.W. A decade of research developments in ruminant nutrition at the University of Wyoming // J. Dairy Sci. - 2007. - 90 (Suppl.). - P. 657(Abstr.).
28. Agenas S., Holtenious K., Griinary M., Burstedt E. Effects of turnout to pasture and dietary fat supplementation on milk fat composition and conjugated linoleic acid in dairy cows // Acta Agric. Scand. Sect. A. Anim. Sci. - - 2002. - 52. -P. 25-33.
29. Jahreis G., Richter G.H. The effect of feeding rapeseed on the fatty acid composition of milk lipids and on the concentration of metabolites and hormones in the serum of dairy cows // J. Anim.Physiol.Nutr. - 1994. - 72. - P.71-79.
30. Khorasani G.R., Kennelly J.J. Effect of added dietary fat on performance, rumen characteristics and plasma metabolites of midlactation dairy cows // J. Dairy Sci. - 1998. - 81. - P. 2459-2468.
31. De Peters E.J., Cant J.P. Nutritional factors influencing the nitrogen composition of bovine milk: A review // J. Dairy Sci. - 1992. - 75. - P. 2043-2070.
319
32. Wu Z., Huber J.T. Relationship between dietary fat supplementation and milk protein concentration in dairy cows: a reviw // Livest.Prod.Sci. - 1994. - 39. - P. 141155.
33. Bayourthe C., Enjalbert F., Moncoulon R. Effects of different forms of canola oil fatty acids plus canola meal on milk composition and physical properties of butter // J. Dairy Sci. - 2000. - 83. - P. 690-696.
34. Casper D.P., Schingoethe D.J., Eisenbeisz W.A. response of early lactation cows to diets that vary in ruminal degradability of carbohydrates and amount of fat // J. Dairy Sci. - 1990. - 73. - P. 425-444.
35. Cant J.P., DePeters E.J., Baldwin R.L.Mammary amino acid utilization in dairy cows fed fat and its relationship to milk protein depression // J. Dairy Sci. -1993. - 76. - P. 762-774.
36. Jenkins T.C., McGuiret M.A. Major advances in nutrition: Impact on milk composition // J.Dairy Sci. - 1989. - P. 1302-1310.
37. Johnson K.A., Kincaid R.L., Westberg H.H., Gaskins C.T., Lamb B.K., Cronrath J.D. The effect of oilseeds in diets of lactating cows on milk production and methane emissions // J. Dairy Sci. 2002- 85. - 1509-1515.
Summary O. Tsisaryk
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S.Z. Gzhytskyj
EFFECTIVE OF FEEDING RAPESEED IN DIFFERENT DOSES TO DAIRY COWS MEDIUM PRODUCTIVITY
This study has investigated the influence of substitution different parts of ration protein with ground rapeseed of Zhet-Neff sort on dairy cows medium productivity. It has been found that rapeseed in small and middle doses did not effect on milk yield and milk composition, but the highest dose (2 kg/d) led a decrease in content milk fat and an increase in content residual milk nitrogen.
Cmammx nadiUmna do peda^ii 7.04.2008
320
