CC BY
8
УДК 636.2.084:619:612.1
Цкарик О.Й., кандидат бюлопчних наук, доцент ([email protected]), Драч М.П., кандидат ветеринарний наук, доцент © Лъв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
гмен1 С.З. Гжицькогого
ГЕМАТОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОР1В ПРИ ЗГОДОВУВАНШ 1М НАС1ННЯ Р1ПАКУ СОРТУ ДАНГАЛ
У статт1 наведено гематолог1чш показники високопродуктивних коргв за згодовування гм повноскладового подргбненого настня ртаку сорту Дангал в ктькостг, що вгдповгдае 12% протегну ращону. Показано, що включення до рацюшв коргв настня ртаку зумовлюе тенденцт до тдвищення деяких гематолог1чних параметр1в, зокрема, загальног ктькостг лейкоцит1в, еритроцит1в, вм1сту гемоглобту та покращенню гктограми тромбоцит1в (у фгзюлоггчних межах). При цьому лейкоцитарна формула не зазнае змт
Ключовi слова: корови, настня ртаку, кров, гематолог1чш показники, лейкоцитарна формула
Насшня ршаку можна устшно використовувати у годiвельних системах для високопродуктивних корiв завдяки низщ позитивних його властивостей -високому вмкту протешу (бшя 20%) з добре збалансованим амшокислотним складом, лшвдв (бшя 40%) i вщповщно високш енергетичнш емност [1], багатьох лiмiтуючих макро- i мжроелеменив [2] та в^аммв [3]. Оскшьки насiння ршаку мктить значну кiлькiсть ненасичених жирних кислот, яю при пiдвищеному надходженш можуть зумовити змiни у екосистемi рубця [4] та iнтенсифiкувати процеси пероксидного окиснення лшдав [5], а також деяю антипоживнi сполуки (ерукова кислота i глюкозинолати), включення його до рацюшв дшних корiв вимагае детальних дослiджень. У наших попередшх дослiдженнях було показано, що згодовування насшня ршаку сорту Жет-Неф (французько! селекци) не тiльки не здшснило негативного впливу на морфологiчнi показники кровi у високопродуктивних корiв, а навпаки, зумовило покращення деяких показниюв [6].
Метою ще! роботи було дослщити ширший спектр гематологiчних показниюв у високопродуктивних дiйних корiв при згодовуванш !м насiння рiпаку сорту Дангал в^чизяно! селекци (Iвано-Франкiвський 1нститут агропромислового виробництва) та зрiвняти одержат даш iз попередньо отриманими. Крiм того, ми намагалися з'ясувати зумовлешсть впливу -пiдвищенням енергетично! щнност рацiонiв чи специфiчним впливом компонент насiння рiпаку, зокрема, полiненасичених жирних кислот.
Матерiал i методи. Дослщ проведено у агроторговiй фiрмi «Оршiвська» Кiцманського району Чершвецько! областi. Для дослщу вiдiбрано дванадцять корiв-аналогiв червоно-рябо! украшсько! молочно! породи iз продуктившстю понад 5000 кг молока за попередню лактацiю. Дослiд проведено методом груп
© Щсарик О.Й., Драч М.П., 2009
315
(контрольна та дослщна, по шкть голiв у груш) та перiодiв. У тдготовчому перiодi тривалктю 20 днiв усi тварини утримувались на однаковому, збалансованому згщно норм рацiонi. Частка концентрованих кормiв у структурi рацiону становила бия 40 %, частка кл^ковини - бшя 20 % в сухш речовинi (СР). У дослiдному перiодi (тривалiстю 60 днiв) коровам дослщно1 групи 12 % протешу корму (за рахунок концентрованих кормiв) було замшено повноскладовим подрiбненим насiнням ршаку (1,2 кг). Подрiбнення насiння здшснювали шляхом розмелення. У контрольному ращош концентрацiя енерги становила 9,57 МДж/кг СР, вмiст ефiрного екстракту — 3,4 %, в дослщному ращош — 10,07 МДж/кг СР i 5,6 %, вщповщно. Рацiони були iзонiтрогенними, рiвень енерги на 1,4 МДж був вищим у дослщному ращош.
Зразки кровi вiдбирали один раз у тдготовчому та двiчi у дослщному перюдах. У зразках кровi визначали: гематологiчнi показники на автоматичному аналiзаторi D-Cell 60 (набiр реактивiв Diagon Ltd.), лейкоцитарну формулу шляхом вiзуальноl мжроскопи та диференцшного пiдрахунку лейкоцитiв у мазках, забарвлених за Романовським-Пмза.
Рiпакове насiння аналiзували за хiмiчним складом (традицiйними методами), жирнокислотним складом лшвдв (газорiдинною хроматографieю) [7] та вмiстом загальних глюкозинолаив [8].
Результати та обговорення. Насшня рiпаку сорту Дангал мiстило 47,8 % сирого жиру, в тому числ^ 34,5% жирних кислот, з домшуванням олешово! (47,67%), спiввiдношення мiж лiнолевою та лiноленовою - 1,53 (табл.1). Жирнокислотний склад насшня ршаку вказаного сорту подiбний, а вмют антипоживних сполук значно нижчий (майже у два рази), шж у насшш рiпаку сорту Жет-Неф, який ми використовували у попереднiх дослщженнях [6]. Пiд час дослiдного перюду корови дослщно1 групи додатково споживали 177 г/добу полiненсачених жирних кислот, у попереднш роботi - 143,1 г/добу.
Таблиця 1
ХЬпчннй склад насiнння ршаку сорту Дангал
Суха речовина, % 93,3
Сирий протеш, % 21,7
Сира клтгковина, % 8,0
Сирий жир, % 47,8
Окрем1 жирш кислоти, %
С14:0 0,032
С16:0 3,32
С16:1 0,24
С18:0 1,34
С18:1 47,67
С18:2 25,86
С18:3 16,89
С22:1 3,49
цис-13 С22:1 1,18
Глюкозинолати, % 0,67
мкмоль/г 16,7
При згодовуванш насiння рiпаку сорту Дангал ус морфологiчнi показники кровi пщдослщних корiв були у фiзiологiчних межах (табл 2). Однак на деяю
316
змши, викликаш згодовуванням ршаково1 добавки, слщ звернути увагу. Зокрема, встановлено ч^ку тенденцш до пщвищення кiлькостi лейкоцитiв у кровi корiв дослiдноï групи у дослщному перiодi порiвняно з пiдготовчим перюдом, тодi як у корiв контрольноï групи при цьому вiдбулось деяке зниження ïхньоï кiлькостi. Нашi результати узгоджуються i3 нещодавнiми лiтературними даними, в яких показано пщвищення загальноï кшькосп лейкоцитiв за вищо1' енергетичнох' цiнностi рацiону [9]. Важливо зазначити, що у мiжгрупових вiдмiнностях стосовно бшьшост показникiв повторюються тенденци, зареестроват в наших попереднiх дослiдженнях з використанням рiпакового насiння сорту Жет-Неф [6]. У кровi корiв дослiдноï групи пiд час дослiдного перюду встановлена ч^ка тенденцiя до пщвищення кшькост еритроцитiв, пiдвищення вмiсту гемоглобшу (на першому етапi дослiдного перюду) та насиченост гемоглобiном еритроцитiв, зростання гематокриту у зрiвняннi з контролем, тодi як у пiдготовчому перiодi цi показники у тварин обох груп були дуже подiбними Слщ вщзначити, що загальна кiлькiсть еритроцита, вмiст гемоглобiну в кровi, а також вмкт та концентрацiя гемоглобшу в еритроцитах, а також показники, що характеризують об'ем та мiру вщмшностей еритроцитiв за розмiром, у корiв дослiдноï групи пiдтримувались на постшному рiвнi, тодi як у контрольних корiв вони змiнювались у ширшому дiапазонi, причому у першому перiодi дослiду вони погiршувались. Це попршення, на нашу думку, могло бути пов'язаним iз дефiцитом залiза при переходi до годiвлi в умовах стшлового утримання. У корiв дослiдноï групи за рахунок насшня ршаку, в якому вмкт залiза майже в чотири рази вищий, нiж у концентрованих кормах, забезпечення залiзом було значно кращим. Другим поясненням стабшьност вказаних показникiв кровi у корiв дослiдноï групи може бути краща реалiзацiя регуляторних механiзмiв пiдтримання гемостазу завдяки специфiчнiй ди компонентiв рiпаку. Стосовно тромбоцитiв, то також вщзначено пiдтримання ïхньоï кшькост на рiвнi пiдготовчого перiоду у корiв дослiдноï групи, тодi як у корiв дослiдноï групи -пщвищення тсля трьох тижнiв згодовування ршакового насiння; на другому етат дослiдного перiоду пiдвищення кiлькостi вщзначено i у дослiдних корiв. Вщзначено також незначне зниження середнього об'ему тромбоцита та ширини розподшу тромбоцита за об'емом у корiв дослiдноï групи у зрiвняннi з пщготовчим перiодом, тодi як у контрольних корiв зареестрована зворотна картина. Згщно iз лiтературними даними вiдзначено високий кореляцшний зв'язок мiж змiною розмiрiв i частотою тромботичних ускладнень, при яких виявляеться зростання циркулюючих в кровi тромбоцитарних агрегатiв [10]. У корiв дослiдноï групи також встановлено нижчий показник тромбоцитокриту у зрiвняннi з контролем.
Вказат мiжгруповi вщмшност можуть свiдчити про нижчу агрегацшну здатнiсть тромбоцитiв у тварин дослiдноï групи, що, на нашу думку зумовлено пщвищеним споживанням полiненасичених жирних кислот (ПНЖК) родини n-3, оскшьки, як було зазначено вище, рiпакове насiння вiдзначаеться
317
Таблиця 2
ГематолоНчш показннкн у шддослвдннх кор1в _(М + т, п=6)_
Пер1одн дослвду
Досл1дннй
Показннкн П1дготовчнй 3 тнжш 6 тнжн1в
згодовування згодовування
Групн
К Д К Д К Д
Лейкоцити, х109/л 9,85 + 8,22 + 7,94 + 8,84 + 9,07 + 8,96 +
1,11 0,88 0,56 0,68 0,58 0,63
Еритроцити, х1012/л 5,88 + 0,29 5,90 + 0,23 5,60 + 0,25 5,88 + 0,19 5,79 + 0,16 5,90 + 0,13
Гемоглобш, г/л 100,5 + 101,2 + 93,6 + 100,8 + 100,4 + 102,4 +
4,84 3,23 4,01 2,13 2,66 1,50
Гематокрит, % 27,0 + 1,88 28,2 + 0,80 25,5 + 0,48 28,4 + 0,46* 26,8 + 1,17 28,3 + 0,44
Сер. об'ем 45,78 + 48,0 + 45,48 + 48,0 + 46,34 + 48,02 +
еритроципв, фл 1,33 0,б5 0,92 0,94 1,25 0,95
Сер. вм1ст гемогл. 17,02 + 17,10 + 16,66 + 17,12 + 17,28 + 17,30 +
в еритроц., пг 0,14 0,21 0,27 0,23 0,26 0,15
Сер.конц.гемогл. в 374,2 + 358,2 + 367,8 + 357,6 + 375,0 + 361,6
еритр., г/л 9,45 4,33 6,11 3,77 7,04 + 3,88
Коеф. вар1аци ширини розпод1лу еритроципв за об'емом, % 15,22 + 0.43 15,72 + 0,22 15,10 + 0,245 15,72 + 0,22* 15,86 + 0,353 15,72 + 0,29
Станд. вщхил. ширини розпод. еритроципв за об'емом, фл 24,45 + 1,39 2б,58 + 0,64 24,32 + 0,913 26,72 + 0,671* 25,84 + 1,574 26,86 + 0,72
Тромбоцити, х109/л 322,0 + 41,0 324,2 + 23,17 366,4 + 0,91 328,6 + 9,34 355,2 + 20,12 354,4 + 30,9
Сер. об'ем 5,73 + 5,86 + 5,96 + 5,80 + 5,90 + 5,80 +
тромбоцит1в, фл 0,31 0,12 0,19 0,13 0,18 0,13
Ширина розпод. тромбоципв 14,б0 + 0,14 14,86 + 0,11 14,74 + 0,074 14,64 + 0,068 14,78 + 0,073 14,62 + 0,08
Тробоцитокрит,% 0,18 + 0,015 0,19 + 0,02 0,22 + 0,012 0,19 + 0,005* 0,21 + 0,007 0,20 + 0,021
Примггки: тут i в наступнш таблицi: К - контрольна група, Д - дослщна група;
статистично вiрогiдна рiзниця мiж дослiдною та контрольною групою: * - р < 0,05
досить високим вмктом лшоленово! кислоти та високим сшввщношенням м1ж вмютом лшолево! та лшоленово! кислот. Як наслщок, у кор1в, як1 отримували ршакове насшня, значно тдвищилось стввщношення м1ж жирними кислотами родин п-3/п-б у плазм1 кров1 пор1вняно з контролем [даш не опублшоваш]. Важливо зазначити, що при цьому вщповщно моделюеться I жирнокислотний склад лшщ1в молока.
318
Змша стввщношення мiж ПНЖК родин п-3 i п-6 зумовлюе регуляторнi змiни в оргашзм^ викликанi 1хшм метаболiзмом. Нещодавно з'ясовано, що iснують iстотнi вiдмiнностi у бюлопчнш активностi тромбоксанiв, попередниками яких е жирш киислоти родин п-3 i п-6. Дiеновий тромбоксан А2 попередником якого е арахiдонова кислота, надшений потужними агрегацiйними властивостями, тодi як триеновий тромбоксан А3, який е продуктом метаболiзму ПНЖК родини п-3, володiе низькою бiологiчною актившстю [11,12]. Крiм того, якщо при метаболiзмi п-6 ПНЖК утворюеться тшьки простациклiн PG12, то при метаболiзмi п-3 ПНЖК крiм простациклiну PG12, додатково утворюеться PG13. Простациклiн PG13 повнiстю зберiгае судиннорозширяючу i антиагрегацшну активнiсть, властиву основнiй формi простациклшу PG12 [13].
Таким чином, при збшьшенш вмiсту п-3 ПНЖК в клггинних мембранах значно знижуеться ризик тромбоутворення в результатi часткового замщення тромбоксану А2 бiологiчно неактивним тромбоксаном А3, а також за рахунок значного збшьшення концентраци судиннорозширюючих i антиагрегацiйних факторiв у результатi додаткового синтезу простациклшу PG13. Високе споживання лшолево! кислоти може привести до зростання продукци проагрегативного тромбоксану А2. Найбшьш оптимальним i еволюцiйно складеним спiввiдношенням мiж омега-3 i омега-6 ПНЖК вважаеться 1:2 - 1:8 [12].
У сшввщношенш окремих популяцш лейкоцитiв у кровi (табл.3) не встановлено ютотних мiжгрупових вiдмiнностей.
Таблиця 3
Кшьккть лейкоцнт1в та Тх стввщношення в кров1 шддослвдних корив
(М±т, п=6)
Шдготовчий першд Дослвдний першд
Показники Групи 3 тижн1 згодовування 6 тижшв згодовування
Еозинофши, % К 6,0±0,82 5,90±2,39 6,80±1,39
Д 6,25±0,85 6,40±2,03 6,20±0,80
П/я нейтрофши, % К 2,67±0,88 2,60±0,87 3,25±1,10
Д 2,33±0,67 2,75±0,47 3,20±0,58
С/я нейтрофши, % К 35,08±1,26 32,40±2,03 33,05±2,44
Д 35,59±1,71 33,10±2,21 33,40±1,20
Базофши, % К 0,5±0,1 - -
Д 1,33±0,33 - -
.Шмфоцити, % К 48,75±1,49 51,90±3,53 51,70±3,69
Д 48,25±2,09 50,50±2,9 51,80±2,35
Моноцити, % К 7,0±1,22 7,16±0,50 5,20±0,58
Д 6,25±0,25 7,25±0,75 5,40±1,07
1ЗЛК К 0,79 0,69 0,75
Д 0,83 0,73 0,74
1ЗЯН К 0,076 0,080 0,098
Д 0,065 0,083 0,096
Примита: 1ЗЛК - вдекс зсуву лейкоципв кров1 визначаеться за формулою (Е+Б+Н)/(М+Л); 1ЗЯН - вдекс зсуву ядра нейтрофшв визначаеться за формулою (Мл+Ю+П)/С
319
Можна звернути увагу лише на незначне тдвищення частки лiмфоцитiв у KpoBi KopiB обох груп в дослщному перюд^ яке, однак на першому етапi бшьш 4iTKO виражене у тварин дослщно! групи. Цi данi узгоджуються i3 результатами вищезагадано! роботи, в якш вивчався вплив енергетично! цiнностi рацюшв [9], однак вони розходяться з даними, отриманими в нашш попереднш роботi [6], в якiй показано зростання частки лiмфоцитiв у кровi корiв обох груп з переб^ом дослiду, однак менш виражене у корiв дослщно! групи. Напевно, вказаш змiни (у фiзiологiчних межах), зумовлеш впливом iнших факторiв, а не згодовуванням ршаково! добавки, зокрема, переб^ом вагiтностi, оскiльки попереднiй дослiд тривав майже цший лактацiйний перiод. Пщтвердженням вiдсутностi впливу згодовування рiпакового насшня на лейкоцитарну формулу може служити вщсутшсть мiжгрупових вiдмiнностей iндексiв, що характеризують зсув лейкоцитiв та ядер нейтрофшв.
Пiдсумовуючи, можна зробити висновок, що згодовування насшня ршаку не тшьки не здiйснюe негативного впливу на здоров'я тварин, виходячи iз гематолопчних показникiв, але й за деякими параметрами, зумовлюе його покращення. Вiдповiдальними за це, на нашу думку, е низка факторiв, у тому числ^ високий вмiст важливих компонентiв - ПНЖК родини n-3, мiкроелементiв, зокрема, залiза, а також антиоксиданив, зокрема токоферолiв, взаемодiя яких характеризуеться синерпзмом i сприяе максимальнш ефективностi. Завдяки цьому досягаеться регулящя широкого спектру бiохiмiчних i фiзiологiчних функцiй, а специфiчна дiя супроводжуеться неспецифiчними ефектами, сприятливими для здоров'я.
Висновки
Згодовування високопродуктивним дiйним коровам розмеленого насшня ршаку сорту Дангал у кщькоси, що вiдповiдае 12% протешу рацюну, зумовлюе позитивний вплив на кшьккть лейкоцитiв, еритроциив, вмiст гемоглобiну, гематокритний показник , параметри пстограми тромбоцитiв.
Включення до рацюшв корiв рiпакового насiння не здшснюе впливу на лейкоцитраний профшь кровi.
Л1тература
1. Effects of canola seed supplementation on intake. Digestion, duodenal protein supply, and microbial efficiency in steers fed forage-based diets / Leupp J.L., Lardy G.P., Soto-Navarro S.A. et al. // J. Anim. Sci. - 2006. - 84.- P. 499-507.
2. Podkowka W., Podkowka Z., Dorchewski P. Physical and chemical characteristics of rapeseed oil pressed with the application of 02 PVO expeller // Mat. konf. Rapeseed of their use in nutrition of farm animals. - Nitra, Slovakia, 1994. - P. 54-58.
3. Clandinin D.R., Robblee A.R., Slinger S.J., Bell J.M. Composition of canola meal / In Canola Meal for Livestock and Poultry. - Winnipeg, 1981. - P. 8-11.
4. Jenkins T. C., Jenny B. F. Nutrient digestion and lactation performance of dairy cows fed of prilled and canola oil // J. Dairy Sci. - 1992 - 75. - P. 796-803.
320
5. Aurousseau B. Les radicaux libres dans l'organisme des animaux d'elevage: Consequences sur la reproduction, la physiologie et la qualite de leurs produits // INRA. Prod. Anim. - 2002. - 15. - P. 67-82.
6. Цкарик О.Й., Драч М.П. Морфолопчш показники KpoBi високопродуктивних дшних KopiB при включенш до 1хшх рацiонiв насiння pinaKy // Наук. вкник ЛНУВМБ ím. С.З.Гжицького. - 2008. - Т.10, №3 (38), Ч.2. - С.245-253.
7. Довщник: Фiзiолого-бiохiмiчнi методи дослiджень у бюлогп, твapинництвi та ветеpинapнiй медицинi. - Львiв, 2004. - 399 с.
8. Smith C.A., Dacombe C. Rapid method for determining total glucosinolates in rapeseed by measurement of enzymatically released glucose // J. Sci. Food. Agric. - 1987. - 38. - P. 141-150.
9. Meglia G.E. Nutrition and immune response in periparturient dairy cows witt emphasis on micronutrients. - Doctoral thesis Swedish Universiry of Agricultural Sciences, Uppsala. - 2004 // http:// dissepsilon.slu.se/archive/00000431/ 01/ Veterinaria 170-B.pdf.
10. Изменения реологических свойств крови у больных с метаолическим синдромом / Шилов А.М., Авшалумов А.Ш., Синицина Е.Н. и др. // http://www.cybermed.ru/articles/ detail. php? ID=8278.
11. Schmitz P.G., Karthikapali A.A. ю-3 fatty acids in ESRD: should patients with ESRD eat more fish? // Nephral Dial Transplant. - 2002. - 17. - P. 11-14.
12. Гичев Ю.Ю., Гичев Ю.П. Руководство по биологически активным пищевым добавкам. - М.: Триада-Х, 2001. - 232 с.
13. Kalmijn S., Feskens E.J.M., Launer L.J., Kromhout D. Polyunsaturated fatty acids, antioxidants, and cognitive function in very old men // Am. J. Epidem. -1997. - 145. - P.33-41.
Summary O. Tsisaryk, M. Drach
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj HEMATOLOGY PARAMETERS IN THE DAIRY COWS OF HIGH PRODUCTIVITY UNDER THE FEEDING OF RAPESEEDS DANGAL'S
SORT
In this article hematology parameters of the high productivity dairy cows under the feeding of ground rapeseeds Dangal 's sort in amount equal 12 per cent of dietary protein are given. Including of rapeseeds to cows' diets caused the tendency to increasing of the some hematology dates - amount of leucocytes, erythrocytes, hemoglobin content, hematocrit and histogram ofplatelets. Formula of leucocytes did non change.
Стаття надшшла до редакцИ 3.04.2009
321
