CC BY
12
УДК 636.2.084: 619: 612.1
Цкарик О.Й., кандидат бюлопчних наук, доцент (tsisaryk_o.yahoo.com), Драч М.П., кандидат ветеринарних наук, доцент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
МОРФОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ Д1ЙНИХ КОР1В ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 ДО 1ХН1Х РАЦЮНШ НАС1ННЯ Р1ПАКУ
У статт1 наведено морфологгчт показники кроег еисокопродуктиених голштинських корге за доеготриеалого згодоеуеання гм поеноскладоеого подргбненого наання ртаку сорту Жет-Неф е кшькостг, адекеатшй 10% протегну ращону. Згодоеуеання насшня ртаку здтснюе позитиений еплие на ем1ст гемоглобту, гематокрит та кглькгсть еритроцит1е I лейкоцит1е е кроег. Включення ртакоеого насшня до ращоте кор\е зумоелюе зменшення частки л1мфоцит1е (е межах ф\зюлог1чних колиеань) та збтьшення моноцит1е е лейкоцитартй формул¡. При цьому не естаноелено ¡стотного еплиеу на загальну тльтсть гмуноглобулШе.
Ключовi слова: короеи, наання ртаку, крое, гематолог1чш показники, ¡муноглобулши.
Використання насшня ршаку може допомогти виршити серйозну проблему молочного скотарства в нашш кра1ш - дефщит енерги i проте1ну в ращонах корiв. Насшня ршаку завдяки високому вмюту лшвдв е високоенергетичним кормом, а завдяки високому вмюту проте1ну з добре збалансованим амшокислотним складом е також добрим джерелом протешу. Однак високий вмшт лшвдв у насшш ршаку зумовлюе необхщшсть детального вивчення впливу його згодовування на фiзiологiчний стан оргашзму. Включення лшщних добавок iз високою концентращею довголанцюгових ненасичених жирних кислот у ращони дiйних корiв може викликати зниження споживання корму, рубцево! перетравност клiтковини [1], ефективностi продукцп мжробного бiлка [2], пiдвищення потоку промiжних сполук бiогiдрогенування ненасичених жирних кислот iз рубця, зокрема транс-10 iзомерiв С18:1 i С18:2 жирних кислот [3]. Фiзiолого-бiохiмiчнi ефекти лiпiдних добавок можуть включати змiни метаболiзму нутрiентiв [4], концентраци гормонiв чи активност ферментiв [5].
Крiм високого вмюту ненасичених жирних кислот, насiння ршаку мютить токсичнi компоненти - ерукову кислоту i глюкозинолати, якi при тдвищених дозах можуть викликати порушення функци мiокарду, щитоподiбноl залози, печшки, нирок [6]. I хоча сучасш сорти мiстять низькi, а то й слiдовi концентраци цих токсичних компонентiв, а жуйнi тварини е менш
© Щсарик О.Й., Драч М.П., 2008
245
чутливими до них, порiвнюючи з моногастричними [7], тенденцшне вщношення до використання насшня ршаку в годiвлi корiв в нашш кра1ш зберiгаeться.
Детальне вивчення вщповщей органiзму корiв на включення до 1хшх рацiонiв рiпакового насшня дозволить фiзiолого-бiохiмiчно обгрунтувати можливiсть його використання в годiвельних системах для корiв. Вiдомо, що негативнi впливи зовнiшнiх факторiв, в тому чи^ i годiвельних, в першу чергу вiдображаються на морфологiчних показниках кровi та приводять до зниження природно! резистентностi органiзму. Особливо чутливими, як вщомо, до несприятливих факторiв е високопродуктивнi тварини. Метою нашою роботи було проан^зувати гематологiчнi показники за тривалого включення до рацiонiв високопродуктивних корiв подрiбненого насiння рiпаку.
Матер1али 1 методики. Проведено дослiд методом груп-перiодiв в селянськiй спiлцi "Нива" Стрийського району на двох групах корiв-аналогiв голштинсько! породи продуктивнiстю 5000 кг молока за лактацш, по 6 голiв у групi. Початок дослвдв припадав на другий мшяць лактацiйного перiоду. Впродовж пiдготовчого перюду тривалiстю 30 днiв всi тварини отримували однаковий, збалансований згiдно норм, ращон iз часткою концентрованих кормiв 50 %. В дослiдному перiодi тривалiстю 150 днiв коровам дослщно! групи 10 % протешу ращону було замiнено дертю з насшня ршаку сорту Жет-Неф, що складало 1 кг (4,8 % вщ СР ращону), за рахунок чого вмкт сирого жиру в ращош зрiс до 3,7 % в СР. В заключному перiодi тривалктю 27 днiв тварин двох груп перевели на однаковий рацiон тдготовчого перiоду. Один раз в мюяць вiдбирали зразки кровi iз яремно! вени, якi стабiлiзували гепарином. В зразках кровi визначали морфологiчнi показники на апарат Cellanalyzer СА 460 (виробництва Швецп), видовий склад лейкоциив шляхом вiзуальноl мжроскопи у мазках, забарвлених за Романовським-Гiмзою [8], загальну кiлькiсть iмуноглобулiнiв методом радiальноl iмунодифузil [9]. В насiннi рiпаку визначали вмшт сухих речовин, сирого проте1ну, жиру [10], жирнокислотний склад лшвдв газорiдинною хроматографiею [11] та вмшт загальних глюкозинолатiв [12].
Результати та обговорення. Насшня ршаку сорту Жет-Неф, використане в дослвд, характеризувалось наступними показниками: вмiст сухо1 речовини 90,3 %, сирого проте1ну 20,4 %, сирого жиру 37,0 %. В жирнокислотному складi частка оле1ново1 кислоти складала 44,8 %, лшолево1 26,5 %, лшоленово1 21,2 %, еруково1 1,9 %. Вмiст загальних глюкозинолаив — 330 мкмоль/г, або 1,32 %. Згщно з iснуючою класифшащею насiння з такими показниками вщноситься до безерукових iз звичайним вмштом глюкозинолатiв.
Усi морфологiчнi показники кровi пiддослiдних корiв впродовж дослiду, як свщчать результати, приведенi в таблиц 1, були в межах фiзiологiчних коливань. Однак, слiд вiдзначити, що згодовування ршакового насiння здiйснило вплив на бшьшшть показникiв кровi. Так, встановлено ч^ку тенденцiю до тдвищення вмiсту гемоглобiну, кiлькостi еритроцитiв i насиченiсть !х гемоглобiном у кровi корiв дослщно1 групи пiд час згодовування
246
ïm piпaкoвoï Aepri, щo свщчить npo тдвищений piвень зaгaльнoгo живлення. [13]. ^и недoстaтньoмy живленнi piвень гемoглoбiнy в ^obí кopiв знижуеться, a кшьюсть еpитpoцитiв знaхoдиться нa нижнiй гpaницi нopми, a6o й нижче.
Таблиця 1
Moрфoлoгiчнi ^казники Kpoei пщдрслщних Kopie (M ± m, n=6)
0 ч (N "о % 1- Гемaтoкpит, % a, s я s" т
Групи s" и я § « (D IS s я о & s ^ W « S о л и о м (D Г о Э*3 s s а § м Ш Ю О 5 я -5 О ON ю о м1 о а H
Пiдгoтoвчий пеpioд
Кoнтpoльнa 8,22 ± 1,86 5,07 ± 0,17 8,90 ± 0,56 21,5 ± 0,10 43,9 ± 1,02 203,5 ± 28,7
Дoслiднa 7,73 ± 0,37 4,40 ± 0,83 8,73 ± 0,43 21,7 ± 0,51 43,4 ± 0,79 225,5 ± 27,5
Дocлiдний пеpioд 2-й мкяць згодовування
Кoнтpoльнa 8,1 ± 1,02 5,48 ± 0,19 8,40 ± 0,58 24,32 ± 1,79 45,3 ± 1,96 385,0 ± 23,47
Дoслiднa 7,7 ± 0,32 6,01 ± 0,53 9,32 ± 0,46 27,67 ± 1 11*** 45.30 ± 1.96 456,0 ± 23,47**
3-й мicяць згодовування
Кoнтpoльнa 6,08 ± 0,80 5,44 ± 0,31 7,50 ± 0,52 23,64 ± 1,24 37,72 ± 5,93 286,0 ± 27,5
Дoслiднa 6,63 ± 0,92 6,05 ± 0,41 8,50 ± 0,58 27,47 ± 1 44*** 45,68 ± 0,98 349,0 ± 18,34**
4-й мicяць згодовування
Кoнтpoльнa 8,10 ± 0,64 5,96 ± 0,23 9,06 ± 0,34 27,37 ± 1,04 46,02 ± 0,65 285,0 ± 24,2
Дoслiднa 10,18 ± 0 74*** 6,85 ± 0,32* 10,22 ± 0,44 31,77 ± 0 99*** 46,88 ± 1,28 344,0 ± 23,87**
В cеpедньoму за дocлiдний пеpioд
Кoнтpoльнa 7,43 ± 0,67 5,62 ± 0,17 8,32 ± 0,45 25,11 ± 1,15 43,02 ± 2,66 318,7 ± 37,4
Дoслiднa 8,17 ± 1,06 6,31 ± 0 27*** 9,07 ± 0,57 28,84 ± 1 27*** 46,20 ± 0,36 383,0 ± 39,3**
Заключний пеpioд
Кoнтpoльнa 11,9 ± 1,07 6,82 ± 0,21 11,66 ± 0,45 31,60 ± 0,73 46,23 ± 0,92 227,0 ± 14,6
Дoслiднa 9,7 ± 0,46 7,32 ± 0,28 11,86 ± 0,44 33,10 ± 0,67** 45,36 ± 0,95 248,0 ± 16,77
Анaлiзyючи динaмiкy змiн пoкaзникiв чеpвoнoï кpoвi, звеpтae нa себе
yвaгy зpoстaння мiжгpyпoвих вiдмiннoстей 3a кшьюстю еpитpoцитiв пapaлельнo i3 пpoгpесyвaнням дoслiднoгo пеpioдy, a нa четвеpтoмy мюящ згoдoвyвaння вiдмiннiсть стaлa вipoгiднo вищoю, тaкoю вoнa бyлa i в сеpедньoмy 3a дoслiдний пеpioд, пopiвнюючи з кoнтpoлем. Впpoдoвж yсьoгo дoслiднoгo
247
перюду спостер^аеться також 4iTKa тенденщя до зростання вмшту reMorao6ÎHy в KpoBi KopiB дослiдноï групи, хоча в тдготовчому перiодi вiдзначено деяке вiдставання rapÎB дослiдноï групи за цим показником. Бенсон i спiвавт. повiдомляють про вщсутшсть iстотних змш у вмют гемоглобiну в кровi корiв, однак вказують на тенденцiю до його зниження при абомазальнiй iнфузiï рослинноï олiï (400 г/добу однакових кшькостей соняшниковоï i рiпаковоï олiï) дшним коровам [14]. Доза рослинно1' оли у вказанiй роботi е спiвмiрна i3 кiлькiстю олп в ршаковому насiннi в нашому дослiдi, однак абомазальна iнфузiя викликала зниження споживання сухоï речовини корму, тодi як згодовування ршакового насiння не викликало такого ефекту, про що свщчать нашi попереднi дослiдженнях [15] i пщтверджують лiтературнi повiдомлення [16].
Стосовно середнього об'ему еритроцитiв, не зареестровано ютотних мiжгрупових розходжень, хоча тварини дослiдноï групи пiд час згодовування ршакового борошна мають незначну перевагу за цим показником. Нашi дат кореспондуються iз результатами згаданоï роботи Бенсона i ствавт., в яких не було зареестровано ютотних вщмшностей об'ему клiтин кровi при шфузуванш в сичуг сумiшi рослинних олш [14]. В той же час, ними зареестровано зростання об'ему кл^ин кровi у людини, яке супроводжуеться також пiдвищенням швидкостi вiсцерального кровотоку при споживанш рослинноï олiï [17]. Ними зареестровано вищий показник гематокриту в кровi корiв, якi отримували рiпакову дерть, порiвнюючи з контролем, впродовж усього дослщного перiоду, хоча в тдготовчому перiодi цi показники були подiбними.
Результати дослiдiв, в яких дшним коровам згодовували цшьне насiння бавовни в кiлькостях 1; 2 i 3 кг/добу, показали вщсутшсть впливу на вмют гемоглобiну i гематокритний показник [18]. Однак насшня бавовни вiдрiзняеться дещо вищим вмiстом полiненасичених жирних кислот у складi лiпiдiв, в основному лiнолевоï, тому результати цiеï роботи можуть служать пiдтвердженням вiдсутностi негативного впливу на вказаш показники кровi згодовування спiвмiрних кiлькостей рiпакового насiння.
Тенденщя до пiдвищеноï кiлькостi лейкоцитiв в кровi корiв, яким згодовували ршакову дерть, в усi перiоди дослщу, крiм 2-го мiсяця згодовування ршакового насшня, а також в середньому за дослщний перiод, на нашу думку, е вщповщдю на зростання поживноï цiнностi рацiонiв i зумовлена покращенням резистентностi тварин. Популяцiя лейкоциив е чутливою до нестачi нутрiентiв, оскiльки продукування лейкоцитами ендо- i екстрацелюлярних бiлкiв пов'язано iз значними затратами як пластичного матерiалу, так i енерги [19]. Другий мюяць дослщного перюду ствпав iз тком лактацiйноï продуктивностi, тому можливо, що незначне вщставання дослiдних корiв за кшьюстю лейкоцитiв в цей перюд пов'язано iз прiоритетною мобiлiзацiею оргашзму на синтез молока.
Рiвень неспецифiчноï резистентностi, як вiдомо, е генетично детермшованим, однак великою мiрою вш залежить вiд годiвельних факторiв i стану обмiну речовин. Для повноï характеристики природноï резистентностi
248
необхщна комплексна ощнка, однак ми обмежились визначенням загальноï кшькосп лейкоциив, видовим складом лейкоциив (табл. 2) та загальним вмiстом iмуноглобулiнiв (табл. 3).
Таблиця 2
Видовий склад лейкоцнив пщдослщннх Kopie, в % до загальноУ кшькосп _лейкoцнтiв (М + m, n=6)_
Показники
Лiмфoцити Моноцнтн Гранулоцнтн
Групи
Контрольна Дослвдна Контрольна Досл1дна Контрольна Дослщна
Шдготовчий пеpioд
56,9 + 1,02 53,9 + 2,12 8,9 + 1,2 7,5 + 0,9 34,1 + 2,94 38,5 + 1,04
Дoслiдннй пеpioд
2-й м1сяць згодовування
55,8 + 1,52 52,0 + 1,08*** 9,4 + 3,42 7,9 + 1,04 34,7 + 2,22 40,2 + 0,91***
3-й м1сяць згодовування
68,3 + 3,67 60,6 + 3,60*** 5,1 + 1,70 9 9 + 1 94*** 26,6 + 2,61 29,6 + 3,88
4-й м1сяць згодовування
61,9 + 0,91 55,5 + 1,66*** 5,4 + 1,01 7,9 + 0,96 32,7 + 2,45 36,7 + 0,65***
В середньому за дoслiдннй перюд
62,0 + 3,61 56,1 + 3,44* 6,9 + 1,38 8,4 + 0,67* 31,1 + 2,83 35,5 + 3,11
Заключннй пеpioд
62,9 + 56,4 56,4 + 4,45** 8,1 + 0,92 8,3 + 40,97 29,0 + 1,62 35,3 + 1,65
Зареестровано вiрогiдно нижчу частку лiмфоцитiв (в межах фiзiологiчних коливань) в усi мюящ дослiдного перiоду в кровi корiв, якi отримували рiпакове насiння, така ж вщмшшсть залишилась i в заключному перiодi. Однак, враховуючи вищу загальну кiлькiсть лейкоцитiв, абсолютна кшьюсть лiмфоцитiв в кровi корiв дослiдноï групи не була нижчою, порiвнюючи з контролем. У складi лейкоциив корiв дослiдноï групи пiдвищувалась частка гранулоциив, 1хня загальна кiлькiсть була вiрогiдно вищою на 2-му та 4-му мюяцях згодовування рiпакового насшня, а в середньому за дослщний перюд вiдмiнностi носили характер тенденцп. Стосовно кiлькостi моноцитiв зареестровано нижчу ix частку в кровi корiв дослiдноï групи на початку згодовування ршакового насшня, однак на 3-му мюящ згодовування в них встановлено значне зростання ïxньоï частки, така ж закономiрнiсть, однак менш виражена, спостерiгалась i на 4-му мюящ згодовування та в середньому за дослщний перюд. Слщ вiдзначити незначне перевищення цього показника понад фiзiологiчниx коливань у корiв як дослiдноï, так i контрольноï груп, однак даш лiтератури вказують про пщвищення кiлькостi моноцитiв в кровi корiв понад верхню фiзiологiчну межу, наприклад, у весняний перiод (7,46%), або у корiв на 3-мiсяцi тшьносп (7,61%) [20]. Моноцити, як вщомо, володiють високою фагоцитарною активнiстю,
249
пщвищення ïx юль^ст мoже свщчити npo aктивiзaцiю зaхисних сил opгaнiзмy. Мoнoцитoз ^и збiльшеннi aбсoлютнoï кiлькoстi мoнoцитiв e пoкaзникoм виpaженoстi зaxисниx pеaкцiй opгaнiзмy.
В дoслiдax гpyпи aвтopiв та чoлi Вiстyби [21], пpoведениx та бичкax iз згoдoвyвaнням ïm p^TOï oлiï, пoкaзaнo, щo pибнa oлiя не здiйснюe впливу нa стимулящю мiтoгеннoï aктивнoстi в пpoцесi пpoлiфеpaцiï iзoльoвaниx лiмфoцитiв, oднaк не в yd пеpioди дoслiдy. В сеpединi дoслiднoгo пеpioдy iзoльoвaнi лiмфoцити кpoвi твapин дoслiднoï гpyпи пpoявляли меншу пpoлiфеpaтивнy вiдпoвiдь нa стимyлюючi впливи. 1стотний вплив нa лiмфoцитapнy функцш здiйснюe жиpнoкислoтний склaд лiпiднoï дoбaвки. Резyльтaти дoслiджень, пpoведениx нa голштинських кopoвax, пpи внyтpiшньoвеннoмy iнфyзyвaннi ïm емульсп тpиглiцеpидiв ллянoï тa p^TOï oлiй i сaлa [22] пoкaзyють, щo iнгiбyючий вплив нa синтез ДНК iзoльoвaниx лiмфoцитiв y ввдговвдь нa мiтoгеннy стимyляцiю здiйснювaлa емульая тpиглiцеpидiв сaлa в yсi пеpioди дoслiдy, тoдi як pибнoï oлiï - в oкpемi. Внyтpiшньoвенне iнфyзyвaння ллянoï oлiï не викликaлo iнгiбyючoгo ефекту нa пpoлiфеpaцiю iзoльoвaниx лiмфoцитiв.
Рiвень гoдiвлi e вaжливим фaктopoм зaбезпечення здopoв'я дiйниx кopiв, oœ^ra вiн пpямo впливae нa ^^o^ pезистентнiсть. Включення дo paцioнiв кopiв piпaкoвoгo бopoшнa, зa paxyнoк 4oro пiдвищилaсь енеpгетичнa цiннiсть paцioнiв, не здiйснилo впливу нa зaгaльнy кшьюсть iмyнoглoбyлiнiв кpoвi, пpo щo вкaзyють дaнi тaблицi 3. Однaк слщ вpaxyвaти, щo paцioни кopiв кoнтpoльнoï гpyпи вiдпoвiдaли енеpгетичним пoтpебaм, тому в таших дoслiдженняx дефiцит енеpгiï як фoн для пpигнiчення iмyннoï функцп був вiдсyтнiй.
npo зтачну зaлежнiсть мiж енеpгетичним дефiцитoм i ^игиченням iмyннoï функци свiдчить 6araTO дoслiджень [23]. Koнцентpaцiя нopмaльниx 8нтитш y плaзмi кpoвi пoзитивнo кopелюe з енеpгетичним бaлaнсoм, piвнем спoживaння сyxoï pечoвини кopмy, кoнцентpaцieю xoлестеpoлy. Haшими пoпеpеднiми дoслiдженнями не встaнoвленo вiдмiннoстей y спoживaннi сyxoï pечoвини кopмy, пpo щo згaдyвaлoсь вище. Лiтеpaтypнi джеpелa тaкoж вкaзyють ^o негaтивний зв'язoк мiж кoнцентpaцieю НЕЖК плaзми, якa e iндикaтopoм мoбiлiзaцiï лiпiдiв тiлa, i piвнем пpиpoднix aнтитiл [24]. В недaвнix пoвiдoмленняx пpиведенo дaнi пpo негaтивний вплив тдвищених дoз неестеpифiкoвaниx жиpниx кислoт нa функцп лiмфoцитiв, зoкpемa се^ещю IgM i iнтеpфеpoнy, в yмoвax in vitro [25], a тaкoж пpo пpигнiчyючий вплив пiдвищениx кoнцентpaцiй кетoнoвиx тiл в плaзмi кpoвi нa лiмфoцитapнy aктивнiсть [23], щo вкaзye нa те, щo штенсивта лiпoмoбiлiзaцiя мoже викликaти iмyнoдепpесiю. Лaсетеpoю i спiвaвт. зpoбленo виснoвoк, щo кoнцентpaцiя НЕЖК в кpoвi мoже служити бioxiмiчним мapкеpoм iмyннoï pеaктивнoстi кopiв. Haшими дoслiдженнями (дaнi не таведеш) не встaнoвленo мiжгpyпoвиx вщмшшстей y вмiстi НЕЖК в rniasMi кpoвi кopiв, як oтpимyвaли piпaкoве нaсiння, i кoнтpoльниx. Щoдo вщшвщей aдaптивнoï iмyннoï системи нa вплив тдвищеш1" енеpгетичнoï цiннoстi paцioнiв, то вoни e мaлo вивченими. Зoкpемa,
250
дослщження групи aBTopiB на чолi i3 Футом [26] показали, що пщвищення енергетично! цiнностi рацiонiв i вмюту в них проте!ну здiйснюe мiнiмальний вплив на антиген-специфiчнy iMyHHy вiдповiдь телят.
Таблиця 3
Вмкт загальних 1муноглобулш1в в плазм1 кров1 пщдослщних кор1в, мг/мл _(М + m, n=6)_
Перюди дослвду Г рупи
Контрольна Дослвдна
Шдготовчий 17,02 + 0,10 16,82 + 0,21
Дослвдний: 2-й Mic. згодовування 17,32 + 0,52 16,96 + 0,86
3-й Mic. згодовування 17,12 + 0,34 17,04 + 0,32
4-й Mic. згодовування 18,32 + 0,84 18,04 + 0,32
В середньому за дослвдний перюд 17,70 + 0,42 17,35 + 0,54
Заключний перюд 18,66 + 0,31 18,24 + 0,28
Таким чином, згодовування рiпакового насiння, виходячи i3 гематолопчних показникiв, не здiйснюe негативного впливу на здоров'я тварин. При цьому бiльш високi показники морфологiчного складу кровi (в межах норми) у корiв, якi отримували рiпаковy дерть, е свiдченням бiльш високих фiзiологiчних фyнкцiй органiзмy завдяки чому забезпечуеться у них вища молочна продуктившсть, що пiдтверджено експериментально в наших попередшх дослiдженнях [27].
Висновки
Згодовування високопродуктивним дiйним коровам розмеленого ршакового насiння в кiлькостi, адекватнiй 10% протешу ращону, здiйснюе позитивний вплив на вмют гемоглобiнy, гематокрит та кшьюсть еритроцитiв i лейкоцитiв в кровi корiв. Включення рiпакового насшня до рацiонiв корiв викликае зменшення частки лiмфоцитiв та збiльшення моноциив у лейкоцитарнiй формyлi, однак не впливае на загальний вмiст iмyноглобyлiнiв у плазмi кровi. Показники кровi корiв при згодовyваннi !м ршакового насшня знаходились у межах фiзiологiчних коливань, що е свiдченням вщсутност негативного впливу на стан здоров'я тварин.
Лггература
1. Drackley J.K., Overton T.R., Ortiz-Gonzalez G., Beaulieu A.D., Barbano D.M., Lynch J.M., Perkins E.G. responses to increasing amounts of high-oleic sunflower fatty acids into the abomasum of lactating dairy cows // J. Dairy Sci. -2007. - 90 - P. 5165-5175.
2. Wu Z., Palmguist D.L. Synthesis and biohydrogenation of fatty acids by ruminal microorganisms in vitro // J. Dairy Sci. - 1991. - 74. - P. 3035-3046.
3. trans-10, cis-12 Conjugated linoleic acid decreases lipogenic rates and expression of genes involved in milk synthesis in dairy cows / Baumgard L. H. Matitashvili E., Corl B. A. et all // J Dairy Sci. — 2002, — 85. — P. 2155-2163.
4. Benson J.A., Reynolds C.K., Aikman P.C., Lupoli B., Beever D.E. Effects of
251
abomasal vegetable oil infusion of splanchnic metabolism in lactating dairy cows // J. Dairy Sci. - 2002. - 85. - P. 1804-1814.
5. Harvatine K.J., Allen M.S. The effect of production level on feed intake, milk yield, and endocrine responses to two fatty acid supplements in lactating cows // J. Dairy Sci. - 2005. - 88. - P. 4018-4027.
6. Bell J.M. Nutrients and toxicants in rapesees meal: A review // J. Anim. Sci. -
1984. - 58. - P. 996-1010.
7. Podkowka Z. Wykorzystanie nasion rzepaku i produktow ubocznych procesu odolejania i estryfikacji oleju rzepakowego do celow paszowych / V Biopaliwo. Gliceryna. Pasza z rzepaku. Pod red. Podkowki W. - Bydgoszcz, 2004. - P. 166191.
8. KnHHHnecKaa .aöopaTopHaa guaraocTHKa b BeTepuHapuu: CnpaBonHoe H3gaHue / KoHgpaxuH H.n., Kypu.oB H.B., Ma.axoB A.r. h gp. - M.: ArponpoMH3gaT,
1985. - 287 c.
9. MacnaHKO P.n. HMMyHonormecKHe MeTogbi uccegoBaHua b ^HBoraoBogcTBe. MeTogunecKue peкoмeнgaцнн. - HbBOB, 1987. - 48 c.
10. MeTogHKH gocig^eHb 3 $i3io.orii i öioxiMii ci.bcbKorocnogapcbKHx TBapuH.
— HbBiB, 1998. — 132 c.
11. ToHKOC.OHHaa h ra30^ugK0CTHaa xpoMaTorpa^ua .unugoB. MeTogunecKue yKa3aHua. — HbBOB, 1985. — 28 c.
12. Smith C. A., Dacombe C. Rapid method for determining total glucosinolates in rapeseed by measurement of enzymatically released glucose // J. Sci. Food. Agric.
— 1987. — 38. — P. 141-150.
13. C0.gaTeHK0B n.0. KpoBb h KpoBOOÖpa^eHue / 0H3HO.orua ce.bcK0X03aficTBeHHbix ^mbothmx. nog peg. fflMaHeHKOBa H.A. - .HeHHHipag.: HayKa, 1978. - C.308-361.
14. Benson J.A., Reynolds C.K., Aikman P.C., Lupoli B., Beever D.E. Effects of abomasal vegetable oil infusion of splanchnic metabolism in lactating dairy cows // J. Dairy Sci. - 2002. - 85. - P. 1804-1814.
15. UicapuK O.H., ^poHHK r.B. E^eKTHBmcTb nepeTpaB.eHHa no^HBHux penoBHH KopMy i MO.OHHa npogyTHBHicTb npu BKnroneHm pinaKOBOi gepTi go pa^om BKopiB // Ci.bcbKHH rocnogap. - Ci.bcbKHH rocnogap. - 2007. 11-12. - C. ?
16. Delbecchi L., Ahnadi C.E., Kennelly J.J., Lacasse P. Milk fatty acid composition and mammary lipid metabolism in holstein cows fed protected or unprotected canola seeds // J. Dairy Sci. - 2001. - 84. - P. 1375-1381.
17. Brundin T. Whole body and splachnic metabolic,circulatory, and thermal effects of oral vs. intravenous fat administration // Am. J. Physiol. 1998. - 274. - P. E684-E691.
18. Hatipoglu S., Gulay M.S., Karakas Ogus F., Ogus N. Effect of different whole cottonseed concentration on some hematologic data in dairy cattle // J. Dairy Sci.
- 2004. - 87 (Suppl.1). - P. 53.
19. Hatipoglu S., Gulay M.S., Karakas Ogus F., Ogus N. Effect of different whole cottonseed concentration on some hematologic data in dairy cattle // J. Dairy Sci.
- 2004. - 87 (Suppl.1). - P. 53.
252
20. Определение естесственной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / Чумаченко В.Е., Высоцкий А.М., Сердюк Н.А., Чумаченко В.В. - К.: Урожай, 1990. - 136 с.
21. Wistuba T.J., Kegley E.B., Davis M.E. Immunological and growth performance responces of finishing steers supplemented with menhaden fish oil // J. Dairy Sci. - 2002. - 85(Suppl.1). - P. 38 (Abstr.).
22. Scalia D., Bernabucci U., Mashek D.G., Ronchi B., Grummer R.R., Lacetera N. Effects of intravenous infusion of triglyceride emulsions varying in lipid source on lymphocyte functions in the bovine // J. Dairy Sci. - 2003. - 86(Suppl.1). - P. 14(Abstr.).
23. Lacetera N., Bernabucci U., Ronchi В., Nardone A. Effects of subclinical pregnancy toxemia on immune responses in sheep // Am. J. Vet. Res. - 2001. -62. - P. 1020-1024.
24. Van Knegsel A.T.M., de Vries Reillingh G., Meulenberg S., van den Brand H., Dijkstra J., Kemp B., Parmentier H.K. Natural antibodies related to energy balance in early lactation dairy cows // J. Dairy Sci. - 2007. - 90. - P. 5490-5498.
25. Lacetera N., Scalia D., Franci O., Bernabucci U., Ronchi B., Nardone A. Short communicztion: Effects of nonesterified fatty acids on lymphocyte function in dairy heifers // J. Dairy Sci. - 2004. - 87. - P. 1012-1014.
26. Foote MR., Nonnecke B/J., Waters W.R., Palmer M.V., Fowler M.A., Miller B.L., Beitz D.C. Dietary protein and energy and the adaptive immune response of milk replacer-fed dairy calves // J. Dairy Sci. - 2004. - 87(Suppl.1). - P. 406(Abstr.).
27. Цюарик О.Й., Дубинка I.A. Лшщи та жирнокислотний склад молока при згодовуванш високопродуктивним лактуючим коровам борошна з насшня ршаку безерукових сорив // Бюлетень 1нституту бюлогп тварин. - 2004. -5(№5). - С.139-143.
Summary Tsisaryk O.Y., Drach M.P.
Lviv National Univercity of Veterinary Medicine and Biotechnology
after S.Z. Gzhytsky
MORPHOLOGICAL BLOOD PARAMETERS OF HIGH PRODUCTIVITY DAIRY COWS UNDER THE INCLUSION OF RAPESEED TO THEIR
RATIONS
The article has morphological blood parameters of high productivity Holstein cows under the feeding full fat ground rapeseed Zet-Neff in amount, equal 10 per cent of dietary protein, during long time. Feeding the rapeseed had a positive effect on the haemoglobin content, % hematocrit, and erythrocyte and leukocyte counts. Inclusion rapeseed into the cows' rations decreased part of lymphocytes (in the physiological limits) and increased monocytes and granulocytes. No significance effects of inclusion rapeseed into the cows' rations on the total content of plasma immunoglobulin.
Стаття надшшла до редакцИ 6.09.2008
253
