CC BY
17
УДК 577.124/577.125.3
Голубець О. В., ® астрант, golubetsolga@yandex.ru Вудмаска I. В., д.с.-г.н., с.н.с., igor.vudmaska@inenbiol.com.ua 1нститут бюлогп тварин УААН, Львгв
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОР1В ЗА ДОДАВАННЯ Б1КАРБОНАТУ НАТР1Ю ДО РАЩОНШ З Р1ЗНИМ ВМ1СТОМ НЕСТРУКТУРНИХ ВУГЛЕВОД1В
Досл1джували вплив добавки бшарбонату натрт на жирнокислотний склад та ствв1дношення гзомергв жирних кислот л\тд1в молока кор\в, ям отримували рацюн з р1зним вмютом крохмалю та цукру. Встановлено, що додавання бшарбонату натрт до рацюну з бтьшою мльмстю крохмалю сприяе зростанню вгдносног масовог частки 18:0 I 18:1 жирних кислот та млькостг вакценовог (транс-11 18:1) кислоти у лШдах молока. В обох дослгдних групах спостер1галось зменшення млькостг коротко-I середньоланцюгових жирних кислот. Зазначеш змти суттевш при додавант бшарбонату натрт до рацюну з бтьшою мльмстю крохмалю, шж до рацюну з бтьшою мльмстю цукру.
Ключовi слова: корови, молоко, вуглеводи, жирш кислоти, цис-транс-¡зомери, бюг1дрогешзац1я
Для забезпечення енергетичних потреб високопродуктивних корiв, особливо у першу половину лактаци, у !х рацюнах збшьшують кшькють неструктурних вуглеводiв - крохмалю та цукру. На вщмшу вщ кл^ковини, крохмаль i цукор ферментуються швидше та шшими метаболiчними шляхами, внаслщок чого у вмют рубця накопичуеться бшьша кшьккть протоново! та молочно! кислот. Одночасно зменшуеться видшення слини, i як наслщок -значно знижуеться буферна емшсть вмiсту рубця. Коли продукщя лактату перевищуе здатнiсть рубцевого вмюту нейтралiзувати його, виникае загроза виникнення ацидозу, що призводить до порушення травлення, зниження молочно! продуктивност та виникнення ряду патолопчних вiдхилень у органах i тканинах. Стабiлiзацiя кислотностi рубцевого вмкту шляхом додавання буферних солей при згодовуванш тдвищено! кiлькостi крохмалю i цукру дае можливiсть привести обмш речовин у ньому до фiзiологiчно! норми i нормалiзувати молочну продуктившсть корiв.
Оскiльки рН е основним фактором, який визначае актившсть ферменив i перебiг метаболiчних процесiв у рубщ, при його змiнах суттево коливаеться штенсившсть та спрямованiсть ферментаци всiх компонентiв корму, в тому чи^ i жирних кислот. У складi лiпiдiв молока корiв, яю отримують рацiон з високим вмютом концентрованих кормiв, зменшуеться кiлькiсть коротко- та середньоланцюгових жирних кислот (С4-С15). Шсля добавки
® Голубець О. В., Вудмаска I. В., 2009
61
до концентратного рацюну бжарбонату натрш вмкт коротко- та середньоланцюгових жирних кислот у молощ зростае хоча й залишаеться меншим, нiж у корiв, якi отримують низькоконцентратний рацiон [2-7].
Згодовування коровам концентратного рацюну, для якого характерний високий вмкт крохмалю i низький вмкт клiтковини, сприяе зростанню у складi молочного жиру кiлькостi транс10-18:1 та транс10,цис12-18:2 жирних кислот. В той же час, високий вмют легкоперетравних вуглеводiв в рацiонi змшюе перебiг бюгщрогешзаци полiненасичених жирних кислот у рубщ i зменшуе кшьккть бiологiчно активного iзомеру лшолево! кислоти — цис9,транс11-18:2 у молоцi. Таю змши е небажаними, оскiльки iзомер транс10,цис12-18:2 знижуе жирнiсть молока, а цис9,транс11-18:2 належить до природних антиканцерогенних факторiв. Добавка до концентратного рацюну бжарбонату натрiю змiнюе кiлькiсть цих кислот, наближаючи жирнокислотний склад молока до такого у корiв, утримуваних на низькоконцентратному ращош [1,2,8].
Метою дослщу було вивчення впливу добавки бжарбонату натрiю на жирнокислотний та iзомерний склад лiпiдiв молока корiв, якi отримували рацiон з рiзним вмiстом легкоперетравних вуглеводiв.
Матер1ал i методи. Для дослiду було пдабрано чотири групи корiв чорно-рябо! породи з середньодобовими надоями 20 кг молока, по п'ять голiв у кожнш грут. Корови всiх груп отримували збалансоваш за вмiстом поживних речовин рацюни. Корови 1-! та 2-! груп одержували рацiон, що мiстив сiна лучного 3 кг, сшажу рiзнотравного 12 кг, силосу кукурудзяного 20 кг, барди пшенично! 20 кг, дери пшенично! 3 кг. У ращонах корiв 3-! i 4-1 груп 1 кг дери замшили на 1 кг меляси. До рацюшв корiв 2-! i 4-1 груп додавали бжарбонат натрiю у кiлькостi 1 % сухо! речовини рацюну. На 30-й i 60-й день дослщу, через 2 години тсля годiвлi, за допомогою зонду брали зразки вмкту рубця, у яких визначали жирнокислотний склад лшвдв.
Жирнокислотний склад дослщжували методом газорщинно! хроматографа на газовому хроматографi Hewlett Packard HP-6890 з полум'яно-юшзацшним детектором, обладнаному капiлярною колонкою SP-2560 (95% biscyanopropyl/5% cyanopropylphenyl polysiloxane, Supelco), довжиною 100 м. Програмування температури термостату колонок вiд 40 °С до 260 °С. Температура дозатора 280 °С. Температура детектора 290 °С. Газ-носiй - гелш. Для щентифжаци хроматографiчних пiкiв та обрахунку хроматограм використовували стандарти метилових ефiрiв окремих жирних кислот.
Результати дослщження. У молоцi корiв, що отримували рацiон з бiльшою кшькютю дертi та бiкарбонатом натрiю, порiвняно iз контрольною групою виявлено бшьше 18:0 i 18:1 жирних кислот (p<0,01 та p<0,05 вiдповiдно), що свщчить про iнтенсивнiшу абсорбцiю стеариново! кислоти молочною залозою та вищу активнiсть А9-стеаро!лдесатурази, яка десатуруе стеаринову кислоту до оле!ново! (табл. 1). У молощ корiв дослщно! групи було менше атерогенних середньоланцюгових кислот: каприлово!, каприново!,
62
лауриново!, мiристиново! та пальмггиново! (р<0,05) та бшьше розгалужених i непарних жирних кислот.
Таблиця 1
Жирнокислотний склад лш^в молока корiв, вщносна масова частка жирних кислот, % (М±т, п=5)_
Жирш кислоти Групи кор1в
1 2 3 4
4:0 2,97+0,13 3,11+0,19 3,50+0,27 2,95+0,08*
6:0 2,19+0,14 1,97+0,07 2,36+0,05 2,08+0,04*
8:0 1,54+0,17 1,17+0,07* 1,47+0,05 1,32+0,06*
10:0 4,01+0,39 2,58+0,22* 3,28+0,14 3,06+0,20*
12:0 5,12+0,82 2,93+0,27* 3,72+0,36 3,63+0,25
14:0 13,62+0,78 10,80+0,76* 11,87+0,57 11,90+0,54
Ьо-15:0 0,18+0,02 0,26+0,01** 0,24+0,02 0,21+0,01
Anteiso-15:0 0,42+0,06 0,53+0,03 0,51+0,01 0,48+0,02
14:1 1,15+0,07 0,62+0,03*** 0,88+0,08 0,80+0,02
15:0 1,19+0,08 1,28+0,06 1,29+0,09 1,28+0,06
16:0 35,51+1,02 29,66+1,42* 33,17+1,36 34,13+1,60
Ьо-17:0 0,27+0,02 0,37+0,02** 0,31+0,004 0,31+0,011
16:1 1,78+0,07 1,80+0,15 1,72+0,13 1,72+0,12
Anteiso-17:0 0,18+0,01 0,25+0,02* 0,18+0,01 0,20+0,02
17:0 0,53+0,07 0,77+0,02* 0,63+0,04 0,65+0,04
17:1 0,20+0,01 0,28+0,02** 0,21+0,04 0,25+0,04
18:0 8,97+0,61 12,21+0,47** 9,84+0,33 9,66+0,22
18:1n6+7+8t 0,22+0,02 0,24+0,003 0,23+0,02 0,23+0,01
18:1п91 0,16+0,01 0,19+0,004* 0,17+0,01 0,19+0,01
18:1п 10t 0,27+0,01 0,28+0,01 0,36+0,04 0,30+0,02
18:1п 11t 0,73+0,01 1,24+0,05*** 0,91+0,06 1,00+0,04
18:1п6с 0,32+0,03 0,34+0,01 0,33+0,02 0,34+0,01
18:1п9с 14,31+1,64 21,87+1,88* 17,91+0,82 18,13+1,24
18:1п11с 0,47+0,02 0,76+0,08** 0,56+0,02 0,56+0,09*
18:1п12с 0,30+0,04 0,27+0,01 0,29+0,03 0,28+0,01
18:2п 10t,12c 0,07+0,01 0,10+0,02 0,09+0,02 0,08+0,01
18:2п 9с,12с 2,48+0,19 2,00+0,13* 2,14+0,29 2,18+0,22
18:2 9c,11t 0,41+0,02 0,45+0,002 0,47+0,02 0,47+0,06
20:0 0,08+0,02 0,16+0,01** 0,14+0,01 0,12+0,01
18:3п3 0,32+0,06 0,42+0,02 0,39+0,05 0,41+0,04
20:1п9 0,04+0,002 0,05+0,01 0,04+0,002 0,04+0,002
20:3п6 0,13+0,02 0,08+0,01 0,08+0,01 0,09+0,01
20:4п6 0,17+0,02 0,12+0,01 0,12+0,01 0,14+0,004
22:5 п3 0,07+0,01 0,05+0,004 0,06+0,01 0,06+0,01
Примита: * — Р< 0,05; ** — Р < 0,01; *** — Р < 0,001
Кшькють 18:1 жирних кислот зростала у молоцi корiв першо! дослщно! групи, у першу чергу, за рахунок оле!ново! кислоти (р<0,05) (табл.2). Крiм того, у лшщах молока корiв першо! дослiдно! групи виявлено значно бшьше вакценово! (транс11-18:1) кислоти (р<0,001). Враховуючи, що жирнокислотний
63
склад ращошв контрольних i дослщних груп не вiдрiзнявся, це можна пояснити бшьш штенсивним перебiгом процесу бюгщрогешзаци в рубщ лшолево! кислоти при додаваннi бжарбонату натрiю.
Вмiст iншого бiологiчно активного iзомеру оле1ново1 кислоти -транс10-18:1, а також дieнових кон'югатiв лшолево! кислоти (транс10,цис12-18:2 i цис9,транс11-18:2) у молоцi корiв контрольно! та дослiдноi груп не вiдрiзнялись.
Змiни жирнокислотного складу у молощ корiв, якi отримували ращон з бiльшою кiлькiстю цукру i добавкою бiкарбонату натрiю були подiбними до змiн, якi виникали у рубщ корiв, якi отримували рацюн з бшьшою кiлькiстю крохмалю i добавкою бiкарбонату натрiю, проте виражеш вони меншою мiрою. У молощ корiв дослiдноi групи було менше коротко- i середньоланцюгових жирних кислот, що вказуе на менший синтез жирних кислот молочною залозою. Важливою особливiстю жирнокислотного складу молока корiв, що отримували добавку бiкарбонату натрш до рацiону з пiдвищеним вмктом цукру, було зменшення кiлькостi масляно! та капроново! кислот, чого не спостер^алося за згодовування бiкарбонату натрш у складi рацiону з бшьшою кшькютю крохмалю. За вмiстом шших жирних кислот лiпiди молока корiв контрольно! та дослiдноi груп не вiдрiзнялися.
При аналiзi спiввiдношення iзомерiв оле!ново! та лiнолевоi кислот також не виявлено вiрогiдних рiзниць у молощ корiв контрольно! та дослщно! груп. Отже, введення до ращону бiкарбонату натрiю ефективнiше при використанш рацiонiв з бiльшою кiлькiстю крохмалю, шж цукру.
Як замiна в ращош частини зернових концентратiв мелясою, так i добавка до цих ращошв бiкарбонату натрiю не впливали на середньодобовi надо! корiв. Добавка соди до ращону з бшьшою кшькктю крохмалю тдвищувала жирнiсть молока з 3,42 до 3,64 %. Добавка соди до ращону з бшьшою кшькктю цукру тдвищувала вмют бшка у молощ з 3,27 до 3,42 %.
Висновки: Додавання бжарбонату натрiю до рацiону з бшьшою кшькктю дертi сприяло збшьшенню вiдносноi масово! частки 18:0 i 18:1 жирних кислот, а також зростанню юлькосп вакценово! (транс11-18:1) кислоти (р<0,001) у лiпiдaх молока. В обох дослщних групах спостерiгалось зменшення кшькосп коротко- i середньоланцюгових жирних кислот. За додавання бжарбонату натрш до ращону з тдвищеною кшьюстю меляси зaзнaченi змiни вирaженi значно менше.
Л1тература
1. Вудмаска I. В. 1зомерний склад жирних кислот вмюту рубця корiв залежно вщ кiлькостi концентрaтiв у рaцiонi / I. В. Вудмаска, О. В. Голубець, I. В. Невоструева // Збiрник наукових праць Подшьського державного аграрно-технiчного унiверситету. — 2008. — Вип. III. — С. 9-14.
2. Голубець О. В. Вмкт iзомерiв оле!ново! та лшолево! кислот у молощ корiв, утримуваних на висококонцентратному рaцiонi з додаванням бжарбонату нaтрiю / О. В. Голубець, I. В. Вудмаска // НТБ 1нституту бюлоги тварин i ДНДК1 ветпрепaрaтiв та кормових добавок. - 2008. - 9 (1-2).
64
Hayxoeuu eicnux flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого Tom 11 № 2(41) ^acmuna 3, 2009
3. AbuGhazaleh A. A. Dilution rate and pH effects on the conversion of oleic acid to trans C18:1 positional isomers in continuous culture / A.A. AbuGhazaleh, M. B Riley, E. E. Thies [et al.] // J. Dairy Sci. - 2005. - Vol. 88. - P. 4334-4341.
4. Kalscheur K. F. Effect of dietary forage concentration and buffer addition on duodenal flow of trans-C18:1 fatty acids and milk fat production in dairy cows / K. F. Kalscheur, B. B. Teter, L. S. Piperova [et al.] // J. Dairy Sci. — 1997. — Vol. 80. — P. 2104-2114.
5. Kennelly J. J. Influence of carbohydrate source and buffer on rumen fermentation characteristics, milk yield, and milk composition in early-lactation holstein cows / J. J. Kennelly, B. Robinson, G. R. Khorasani // J. Dairy Sci. — 1999. — Vol. 82. — P. 2486-2496.
6. Khorasani G. R. Influence of carbohydrate source and buffer on rumen fermentation characteristics, milk yield, and milk composition in late-lactation holstein cows / G. R. Khorasani, J. J. Kennelly // J. Dairy Sci. — 2001. — Vol. 84. — P. 1707-1716.
7. Qiu X. Effects of substrate, passage rate, and pH in continuous culture on flows of conjugated linoleic acid and trans C18:1 / X. Qiu, M. L. Eastridge, K. E. Griswold [et al.] // J. Dairy Sci. — 2004. — Vol. 87. — P. 3473-3479.
8. Vudmaska I. Effect of dietary buffer addition on the concentration of trans-18:1 fatty acids and conjugated linoleic acid (CLA) in the milk of dairy cows / I. Vudmaska, O. Golubets, V.Vlizlo // Jubilee World Duiatrics Congress, Budapest, July 6-11, 2008. — P. 19.
Summary Golubets O. V., Vudmaska I. V.
Institute of Animal Biology UAAS MILK FATTY ACID PROFILE OF COWS FED SODIUM BICARBONATE ADDITION TO DIETS WITH DIFFERENT NONSTRUCTURAL CARBOHYDRATE COMPOSITION
The effect of buffer addition on fatty acid profile of milk lipids in the cows fed diets with different composition of nonstructural carbohydrates was investigated. The addition of sodium bicarbonate to diets with starch resulted in increased amount of C 18:0, C 18:1total and trans-11-C18:1 fatty acids. In the milk lipids of both experimental groups of cows contents of short- and medium-chain fatty acids were lower. Such alterations were more intensive in the milk lipids of cows fed diet with higher content of starch and buffer addition. Both substitution of the part offorage by molasses and addition of sodium bicarbonate to the diet didn't influence on daily milk yield.
Cmammx nadiumna do peda^ii 12.03. 2009
65
