CC BY
24
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.2:591.11:546.23
Бшаш Ю. П., астрант1'2 © Вудмаска I. В., д.с.-г.н.1'2 Двдович А. П., к.б.н. 2 11нститут бюлогИ'тваринНААН 2 Лъвгвсъкий нацюнальнииушверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт ¡мет С. 3. Гжицького
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД Л1П1Д1В ПЛАЗМИ КРОВ1 ТЕЛЯТ
ЗА ВВЕДЕНИЯ ДО РАЦЮНУ КОР1В СЕЛЕНУ ТА В1ТАМ1НУ Е
Досл1джували вплыв додавання до рацюну сухостшних та лактуючих кор1в Селену та втамшу Е урекомендовант (0,3 / 100 мг/кг сухогречовини) та тдвищеши (0,5 / 300 мг/кг сухог речовини) кшъкостях на жирнокислотний склад лтдгв плазмы кров1 гх телят.
Встановлено, що за згодовування коровам тдвищених тлъкостеи Селену та втам1ну Е у плазм1 кров/ телят зростае вм1ст розгалужених жирных кислот та жирних кислот з непарною юлъюстю вуглецевих атом1в / полтенасичених жирних кислот. Кргм того, зменшуетъся частка транс-10 / збшъшуетъся частка транс 11 /зомер1в олетово!талтолевогкислот.
Ключов1 слова: Селен, втамн. Е, корови, телята, плазма кровг, жирнокислотний склад
Вступ. На вщмшу вщ молодняка моногастричних тварин, молодняк жуйних, у тому числ1 й телята, отримують з молоком незначну кшьюсть полшенасичених жирних кислот. Жуйш тварини пристосоваш до юнування в умовах дефщиту цих кислот, проте телятам, пор1вняно з дорослими тваринами, бшьше потр1бш полшенасичеш жирш кислоти, необхвдш для побудови кл1тинних мембран оргашзму, що швидко росте [1]. Кр1м того, молочний жир жуйних мктить ряд ¿зомер1в олешово! та лшолево! кислоти, яю володшть бюлопчною актившстю [2] I також регулюють обмш речовин у телят [3].
© Бшаш Ю. П., Вудмаска I. В., Дщович А. П., 2012
3
Жирнокислотний склад лшвдв оргашзму телят у ранньому Biu;i залежить, головним чином, вщ жирнокислотного складу молока [1], яке у цей перюд е для них основним кормом. У той же час, жирнокислотний склад молока кор!в значно меншою м1рою залежить вщ стввщношення жирних кислот у рацют. Ненасичеш жирт кислоти корму у рубщ жуйних тварин гщрогешзуються мжробними ферментами, кр1м того бактери рубця синтезують ряд специф1чних для прокар1от жирних кислот. Кшькють та видове стввщношення мжрооргашзм1в рубця та штенсившсть i спрямовашсть бюгщрогетзацшних процеав у ньому залежать вщ складу ращону та рН рубцево! рщини [4]. Отже, жирнокислотний склад молочного жиру кор1в змшюеться при 3Mim складу нелшщних компонент ращону. Одним з фактор1в, яю впливають на обмш у рубщ жирних кислот i !х використання у синтез! молочного жиру кор!в, е вм1ст у рац1он1 в1там1ну Е та Селену, особливо високих ix к1лькостей [5-9].
Метою нашого досл1ду було встановлення впливу введения до рац1ону кор1в пщвищених доз Селену та в1там1ну Е на жирнокислотний склад плазми кров! телят молочного перюду.
Матер1али i методи. Досл1д проведено на трьох групах телят, по 5 гол1в у кожн1й. Телята контрольно! групи отриман1 в1д кор!в, рац1он яких був збалансованим за bmIctom поживних речовин. Телята першо! досл1дно! групи отримаш в1д кор1в, яким протягом сухост1йного пер1оду та першого мюяця лактац11 згодовували такий ж Ha6ip корм1в з добавкою 0,3 мг/кг селену (у складi селеном1стких др1ждж1в Sel-Plex) i 100 мг в1тамшу Е, а друго! досл1дно! групи — 0,5 мг/кг селену i 300 мг в1тамшу Е на 1 кг сухо! речовини корму. Телятам випоювали молоко матер1в. Жирнокислотний склад лшдав плазми кров1 досл1джували методом газорщинно! хроматограф!! на газовому хроматограф! Hewlett Packard HP-6890 з полум'яно-юшзацшним детектором, обладнаному кап!лярною колонкою SP-2560 довжиною 100 м [10].
Результати досл1дження. За додавання до рацюну кор!в у пер!од сухостою та роздою Селену та в!там!ну Е у плазм! кров! !х телят змшювався жирнокислотний склад загальних лшдав (табл. 1). Такий ефект може бути викликаний дек!лькома факторами: змшами метабол!чного статусу телят у пренатальний пер!од, зм!ною жирнокислотного складу молока кор!в та впливом п!двищеного вм!сту Селену i в!там!ну Е у молощ кор!в на обм!н жирних кислот в оргашзм! телят у молочний пер!од. Очевидно, основну роль ввдграють два останн! чинники.
3 л!тературних даних в!домо, що кормов! Селен i, особливо в!там!н Е, впливають на обм!н жирних кислот у вм!ст! рубця жуйних тварин зм!нюючи як nepe6ir рубцево! бюгщрогешзацп пол!ненасичених жирних кислот, так i сп!вв!дношення р!зних вид!в м!кроорган!зм!в, мембрани яких мають сво! особливост! жирнокислотного складу [7-9]. Внаслщок цього змшюеться жирнокислотний склад молока — основного корму телят у перший мкяць життя. Саме цим пояснюються вщмшност! у вм!ст! в плазм! кров! телят р!зних груп жирних кислот, як! не утворюються в оргашзм! моногастричних тварин, до
4
яких належать телята у цей вжовий перюд, а характерш для мжрофлори рубця жуйних.
Таблиця 1
Жирнокислотний склад лшщ1в плазми кров!, % вщ загально! кшькосл жирних кислот (М±т, п=5)
Жирш кислоти Групи тварин
Контрольна 1-а дослвдна 2-а дослвдна
М т М т М т
12:0 0,31 0,01 0,35 0,02 0,38 0,04
/зо-14:0 0,03 0,00 0,03 0,01 0,04 0,01
14:0 2,95 0,05 3,09 0,10 3,15 0,09
1зо-15:0 0,07 0,01 0,06 0,01 0,08 0,01
14:1 0,29 0,01 0,24 0,01** 0,27 0,01
анте!зо-15:0 0,21 0,02 0,20 0,02 0,25 0,02
15:0 0,34 0,02 0,31 0,03 0,44 0,05
1зо-16:0 0,15 0,01 0,17 0,02 0,16 0,02
16:0 20,32 0,65 22,37 0,95 19,74 1,55
1зо-17:0 0,18 0,01 0,23 0,01* 0,27 0,01***
16:1 1,62 0,07 1,55 0,08 1,49 0,09
анте!зо-17:0 0,14 0,01 0,12 0,02 0,20 0,02*
17:0 0,32 0,02 0,40 0,02** 0,44 0,04*
17:1 0,10 0,01 0,08 0,01 0,11 0,02
18:0 14,34 0,43 14,21 0,79 13,89 0,60
18:1 28,53 0,78 27,42 1,26 26,89 0,90
18:2 18,56 0,57 17,87 0,57 19,65 0,88
20:0 0,11 0,01 0,13 0,01 0,10 0,01
18:3п3 2,38 0,03 2,75 0,16* 3,27 0,22**
20:1п9 0,02 0,01 0,03 0,04 0,03 0,01
20:2 0,67 0,05 0,60 0,06 0,55 0,02
20:3п6 1,55 0,09 1,35 0,06 1,88 0,08*
20:3п9 1,89 0,04 1,48 0,21 1,55 0,09**
20:4п6 2,18 0,11 2,29 0,11 2,92 0,29*
20:5п3 0,86 0,08 0,98 0,15 0,79 0,04
22:4п6 0,02 0,01 0,02 0,00 0,03 0,01
22:5п3 0,64 0,03 0,52 0,07 0,42 0,04**
22:6п3 0,93 0,07 0,84 0,06 0,73 0,07
24:0 0,21 0,01 0,25 0,02 0,21 0,02
24:1п9 0,09 0,01 0,07 0,02 0,09 0,01
Примака: у цш [ наступних таблицях * — Р < 0,05; ** — Р < 0,01; *** — Р < 0,001
Зокрема, пор1вняно з показниками контрольно! групи у плазм1 кров1 телят 1-1 дослщно! групи виявлено у 1,3 рази бшьше 17:0 та ¿зо-17:0 кислот (р<0,05-0,01), а плазм1 кров1 телят 2-1 дослщно! групи в 1,4 рази зрю вм1ст кислоти 17:0 (р<0,05), в 1,5 рази — ¿зо-17:0 (р<0,001) та в 1,4 рази — вмкт анте1зо-17:0 (р<0,05). Цд кислоти характерш для мембран бактерш, яю засвоюються у травному тракт1 корови I використовуються для синтезу молочного жиру. Разом з цим, змшився вмют полшенасичених жирних кислот. Так, у плазм1 кров1 телят 1-1 та 2-1 досл1дних груп лшоленово! кислоти 18:3 п3 було бшьше у 1,2 (р<0,05)
5
та 1,4 (р<0,01) рази. Кр1м того, у телят 2-1 дослщно! групи виявлено бшьший вмют похщно! лшоленово! — 22:5п3 кислоти (р<0,01). Зростала у плазм1 кров1 телят ще! групи I кшькють похщних лшолево! кислоти (18:2 9с,12с) — в 1,2 рази ейкозатриеново! (20:3п6) кислоти (р<0,05) та в 1,3 рази арахщоново! (20:4п6) кислоти (р<0,05). При цьому, вмкт само! лшолево! кислоти змшювався незначно I статистично не в!рогщно (табл. 2).
Як видно з даних, наведених у таблиц! 2, додавання до рацюну кор1в Селену та в1тамшу Е у кщькост! 0,3 I 100 мг на 1 кг сухо! речовини не змшювало в1рогщно сшввщношення ¿зомерних форм оле!ново! та лшолево! кислот у плазм! кров! телят. Натомшть, введения до рацюну Селену та в1тамшу Е у кшькост1 0,5 I 300 мг/кг сухо! речовини призвело до ряду змш ¿зомерного складу вказаних кислот.
Таблиця 2
1зомерний склад октадеценовоУ (18:1) та октадекадиеновоУ (18:2) кислот у
плазм1 кров1, % вщ загально'1 к1лькост1 жирних кислот (M±m, п=5)
Жирн1 кислоти Групи тварин
Контрольна 1-а доелвдна 2-а доелвдна
М т М т М т
18:1 6+7+8 1 0,25 0,01 0,26 0,03 0,19 0,03
18:1 9 1 0,32 0,01 0,31 0,02 0,31 0,02
18:1 10 1 0,51 0,01 0,45 0,05 0,37 0,04*
18:1 11 1 1,47 0,08 1,59 0,06 1,91 0,09**
18:1 12 1 0,22 0,01 0,23 0,03 0,20 0,03
18:1 13+14 1 0,28 0,01 0,25 0,02 0,31 0,02
18:1 15 1 0,25 0,01 0,31 0,04 0,37 0,01***
18:1 6 с 0,30 0,02 0,33 0,03 0,28 0,02
18:1 9 с 23,87 0,78 22,57 1,26 21,90 0,85
18:1 10 с 0,05 0,01 0,04 0,01 0,05 0,01
18:1 11 с 0,71 0,07 0,75 0,03 0,69 0,03
18:1 12 с 0,19 0,01 0,21 0,02 0,19 0,01
18:1 13+14 с 0,04 0,01 0,04 0,01 0,03 0,01
18:1 15 с 0,08 0,01 0,09 0,01 0,07 0,01
18:2 10 1, 12 1 0,10 0,01 0,08 0,01 0,05 0,01*
18:2 9 с, 11 1 0,29 0,03 0,34 0,04 0,41 0,02*
18:2 10 1, 12 с 0,11 0,01 0,09 0,01 0,06 0,01**
18:2 9 с, 12 с 18,07 0,56 17,35 0,55 19,13 0,87
Перш за все слщ звернути увагу на зм1ни кшькост1 кислот 18:1-101 \ 18:2-101,12с та 18:1-Ш 1 18:2-9с,Ш. Ц1 дв1 групи жирних кислот е пром1жними продуктами посл1довно! г1дроген1зац11 л1нолево! (18:2 9с,12с) кислоти до стеариново! кислоти (18:0) у рубщ корови I згщно сучасних уявлень вони вважаються 61олог1чно активними сполуками [2]. Залежно в1д умов рубцевого середовища та активное^ р1зних груп бактер1й рубця, б1ог1дроген1зац1я л1нолево! кислоти в1дбуваеться р1зними шляхами: 101 або 111. Згщно результат
6
дослщу, за дп пщвищених доз Селену та в1там1ну Е сповшьнюеться метабол1чний шлях 10t та активуеться шлях 11t. Так, у склад1 загальних лшвдв плазми кров! телят 2-1 дослщно! групи, яю отримували молоко вщ кор!в, ращон яких м!стив пщвищеш дози Селену i в1тамшу Е, виявлено зниження частки 18:1-10t i 18:2-10t,12c кислот в 1,4 i 1,8 рази (p<0,05) та зростання частки 18:1-11t i 18:2-9c,11t кислот у, вщповщно, 1,3 i 1,4 рази (p<0,01). 3 шших ¿зомер1в спостер1гаеться зростання кшькост1 кислоти 18:1 15t (p<0,001), яка е юнцевим продуктом одного з шлях1в бюгщрогешзацп лшоленово! (18:3 n3) кислоти. Отже, у молощ, яке споживали телята 2-i' дослщно! групи було бшьше не лише лшоленово! кислоти, а й продукту И гщрогешзаци 18:1 15t кислоти.
Висновки. Введения до рацюну кор!в Селену та в1тамшу Е у кшькост1 0,5 та 300 мг/кг сухо! речовини впливае на жирнокислотний склад плазми кров1 телят-молочник1в. У плазм1 кров1 телят зростае кшьккть жирних кислот з непарною кшькютю вуглецевих атом1в, розгалуженим вуглецевим ланцюгом та полшенасичених жирних кислот. Серед ¿зомер1в оле!ново1 та лшолево! кислот виявлено зб1льшення частки транс 11 i зменшення частки транс 10 кислот.
Л1тература
1. Lake S. L. Postpartum supplemental fat, but not maternal body condition score at parturition, affects plasma and adipose tissue fatty acid profiles of suckling beef calves / S. L. Lake, E. J. Scholljegerdes, T. R. Weston [et al.] // J. Anim. Sci. — 2006. — Vol. 84. — P. 1811-1819.
2. Belury M. A. Dietary conjugated linoleic acid in health: Physiological effects and mechanisms of action / M.A. Belury // Annual Review of Nutrition. — 2002. — Vol. 22. — P. 505-531.
3. Paradis C. Conjugated linoleic acid content in adipose tissue of calves suckling beef cows on pasture and supplemented with raw or extruded soybeans / C. Paradis, R. Berthiaume, C. Lafremere // J. Anim. Sci. — 2008. — Vol. 86. — P. 1624-1636.
4. Вудмаска I.B. МетаболАзм у рубщ та його вплив на жирнокислотний склад лшвдв молока корАв за pi3Horo вуглвводного i лшщного складу рацюну: дис. ... доктора с.-г. наук: 03.00.04 / Вудмаска Irop Васильович. — ЛьвАв, 2008. — 365 с.
5. Бшаш Ю. П. Вплив селену i в1тамшу Е на бюгщрогешзацш ненасичених жирних кислот у рубщ вщгод1вельно! ВРХ / Ю. П. Бшаш, О. В Голубець, О. И. Цкарик, I. В. Вудмаска // Бюлопя тварин. — 2011. — Т. 13, № 1-2. — С. 187-192.
6. Голова Н. В. Жирнокислотний склад лшвдв молока кор!в за р1зного вм1сту оргатчного i неорган1чного селену в ращош / Голова Н. В, О. В. Голубець, Дщович А. П., I. В. Вудмаска // Науковий вкник Льв1вського нащонального ун1верситету ветеринарно! медицини та бютехнологш 1мен1 С. 3. Гжицького. — 2011. — Т. 13, № 4 (50). — Ч. 3. — С. 66- 71.
7. Kay J. K. A comparison between feeding systems (pasture and TMR) and the effect of vitamin E supplementation on plasma and milk fatty acid profiles in
7
dairy cows / J. K Kay, J. R. Roche, E. S. Kolver, et al. // J. of Dairy Res. — 2005. — V. 72. — P. 322-332.
8. Liu Z. L. Supplementation with selenium and vitamin E improves milk fat depression and fatty acid composition in dairy cows fed fat diet / Zhao L. Liu, De P. Yang, Pu Chen [at all.] // Asian-Australasian of Animal Sciences. — 2008. — Vol. 21, No. 6. — P. 838-844.
9. Pottier J. Effect of dietary vitamin E on rumen biohydrogenation pathways and milk fat depression in dairy cows fed high-fat diets / J. Pottier, M. Focant, C. Debier, et al. // J. Dairy Sci. — 2006. — V. 89. — P. 685-692.
10. Голубець О. В. Визначення жирнокислотного складу лшщ1в методом капшярно! газорщинно! хроматографп. Методичш рекомендацп / О. В. Голубець, I. В. Вудмаска // Льв1в, 2010. — 37 с.
Summary
Bilash Y.P., Vudmaska I.V., Didovych A.P.
FATTY ACID COMPOSITION OF PLASMA LIPIDS OF CALVES FROM COWS FED DIET SUPPLEMENTED WITH SELENIUM AND VITAMIN E
The effect of adding to the dry and lactating cows diet the selenium and vitamin E in the recommended (0.3 and 100 mg / kg dry matter) and high (0.5 and 300 mg / kg dry matter) amounts on fatty acid composition of calves plasma lipids has been studied.
Increased contents of branched fatty acids and fatty acids with an odd number of carbon atoms and polyunsaturated fatty acids in the blood plasma of calves born by cows fed high amounts of selenium and vitamin E were found. In addition, quantity of trans-10 isomers of oleic and linoleic acids was reduced and quantity of trans-11 isomers was increased in the calves plasma.
Key words: Selenium, vitamin E, cows, calves, blood, fatty acids
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
8
