CC BY
40
УДК 636.2:591.11:546.23
Голова Н. В., астрант1, Голубець О. В., к.с.-г.н.2, Двдович А. П., к.б.н., доцент3, Вудмаска I. В., д.с.-г.н., с.н.с.1'3 © 11нститут бгологгг тварин НААН
2Всеукрагнський державний науково-виробничий центр стандартизацгг, метрологИ, сертифшацп г захисту прав споживач1в (Укрметртестстандарт) 3 Львгвський нацгональний унгверситет ветеринарног медицини та бготехнологгй
¡мет С. З. Гжицького
ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД Л1П1Д1В МОЛОКА КОР1В ЗА Р1ЗНОГО ВМ1СТУ ОРГАН1ЧНОГО I НЕОРГАН1ЧНОГО
СЕЛЕНУ В РАЩОШ
Досл1джували вплив додавання до рацгону коргв селенту натрт г селен-метюшну у рекомендовангй (0,3 мг/кг сухог речовини корму) г тдвищетй (0,5 мг/кг сухог речовини корму) дозах на жирнокислотний склад молока.
Встановлено, що тдвищення дози селену збыьшуе у складг молочного жиру ктьтсть коротколанцюгових, непарних I розгалужених жирних кислот. Селен впливае на бюг1дрогешзацт у рубц1, внаслгдок чого у молочному жир1 збгльшуеться кглькгсть цис9,цис12-18:2, цис9,транс 11-18:2 та транс-11-18:1 г зменшуеться кглькгсть транс 10-18:1 жирних кислот. Д1я селен-метюшну на жирнокислотний склад молока быьш виражена.
Ключо^^ слова: корови, селент натрт, селен-метюшн, молоко, жирнокислотний склад, цис,транс-гзомери жирних кислот
Вступ. Жирнокислотний склад лшвдв молока жуйних тварин мало залежить вщ жирнокислотного складу корму, головним чином, вш визначаеться бюгщрогешзащею ненасичених жирних кислот у рубщ, синтезом жирних кислот рубцевою мжрофлорою, трансформащею жирних кислот молочною залозою [1, 2]. Ращон жуйних мютить корми iз значною кшьюстю полшенасичених жирних кислот (лшолево! та лшоленово!), подвшш зв'язки яких тд впливом ферменив рубцево! мжрофлори гiдрогенiзуються, внаслiдок чого у тонкий кишечник надходить хiмус з невеликим вмштом ненасичених жирних кислот. Натомють, у його складi виявляеться значна кшькють стеариново! кислоти i вщносно багато транс-iзомерiв оле!ново!, лшолево! та лшоленово! кислот, а також жирш кислоти з розгалуженим ланцюгом i непарною кiлькiстю вуглецевих атомiв [3]. Частина стеариново! кислоти у молочнш залозi десатуруеться до оле!ново! кислоти.
Внаслщок цього молоко жуйних тварин мштить велику кiлькiсть пальмiтиново!, стеариново! та оле!ново! i дуже мало полшенасичених жирних кислот. Разом з тим, окремi транс- iзомери оле!ново! (транс-11) та лiнолево! (цис-9,транс-11) кислот, якi утворюються у рубщ i трансформуються у молочнiй залоз^
© Голова Н. В., Голубець О. В., Дддович А. П., Вудмаска I. В., 2011
66
володшть бюлопчною актившстю, яка частково компенсуе нестачу полшенасичених жирних кислот, особливо родини ш-3 [4, 5].
За останш роки в науковiй лiтературi з'явилися повiдомлення про регуляторну дiю селену та B^Mi^ Е на рубцеву бюгщрогешзащю. Згiдно них, додавання до ращону корiв пiдвищених кiлькостей а-токоферолу стимулюе утворення у рубцi транс11-18:1 i цис9,транс11-18:2 жирних кислот та зменшуе утворення у ньому транс10-18:1 i транс10,цис12-18:2 жирних кислот [6-8]. Використання селену у рекомендованш кшькосп (0,3 мг/кг корму), особливо за високого вмюту жиру в рацюш, також впливае на жирнокислотний склад молока [9, 10].
Метою нашого до^ду було встановлення ди оргашчно1 та неорганiчноï форм селену при використанш його у вищiй за рекомендовану дозу на жирнокислотний склад молока корiв.
Матер1али i методи. Для дослiду сформовано п'ять груп корiв по п'ять голiв у кожнш, продуктивнiстю — 5-6 тис. кг молока за лактащю. Корови уах груп отримували збалансований за вмютом поживних речовин рацiон, який мютив сiно лучне — 4,0 кг, сшаж рiзнотравний — 10,0 кг, силос кукурудзяний — 20,0 кг, барду пшеничну — 10,0 кг, дерть пшеничну — 5,0 кг, макуху соняшникову — 1,0 кг, мелясу — 2,0 кг. Корови 1-ï та 2-ï дослщних груп отримували рацiон з добавкою селешту натрiю в кiлькостi 0,2 та 0,5 мг/кг сухоï речовини корму у перерахунку на селен, а корови 3-ï та 4-ï дослiдних груп — з добавкою селен-метiонiну в кiлькостi 0,2 та 0,5 мг/кг сухо1' речовини корму у перерахунку на селен.
Для дослщжень брали зразки молока. Жирнокислотний склад дослщжували методом газорщиннох' хроматографа на газовому хроматографi HP-6890 з полум'яно-iонiзацiйним детектором, обладнаному капшярною колонкою SP-2560, довжиною 100 м [11]. Програмування температури термостату колонок ввд 40 °С до 260 °С. Температура дозатора 280 °С. Температура детектора 290 °С. Газ-носш - гелiй. Для iдентифiкацiï хроматографiчних пiкiв та обрахунку хроматограм використовували стандарти метилових ефiрiв окремих жирних кислот.
Отримаш результати опрацьовували статистично за допомогою програми Microsoft Office Excel 2003.
Результати дослщження. Згщно наведених у таблицi 1 результат, селенiт натрiю i селен-метiонiн змшювали жирнокислотний склад молочного жиру корiв. Додавання до рацiону корiв тдвищених кiлькостей селену збiльшувало у складi молочного жиру частку середньоланцюгових жирних кислот нормальноï будови. Вказанi кислоти утворюються безпосередньо у молочнiй залоз^ тому зростання ïx кiлькостi свщчить про iнтенсифiкацiю синтезу жирних кислот. Особливо значним такий вплив був у корiв групи, що отримувала добавку 0,5 мг/кг селен-метюшну (p<0,01). Хоча кiлькiсть iншиx середньоланцюгових жирних не змшювалася або зростала невiрогiдно, ïx сумарна кiлькiсть у молощ корiв цiеï групи також була вiрогiдно бiльшою (p<0,05).
Пщ впливом селен-метiонiну, особливо пiдвищеноï дози, в складi молочного жиру зменшувалася частка пальмiтиновоï кислоти (p<0,05), близько половини якоï також синтезуеться молочною залозою.
За збшьшення у рацюш корiв вмюту обох дослщжуваних сполук селену у складi молочного жиру зростала частка жирних кислот з непарною кiлькiстю
вуглецевих атомiв та кислот з розгалуженим вуглецевим ланцюгом.
Таблиця 1
_Жирнокислотний склад лiпiдiв молока, % (М±т, п=5)_
Жирш кислоти Групи кор1в
1 2 3 4
4:0 3,28±0,21 3,46±0,41 3,50±0,11 5,12±0,34**
6:0 1,58±0,12 1,85±0,30 1,71±0,25 1,48±0,15
8:0 2,26±0,17 2,17±0,17 2,35±0,26 3,70±0,59
10:0 4,41±0,30 4,14±0,48 4,54±0,47 4,67±0,56
12:0 4,31±0,65 5,56±0,80 5,27±0,81 5,04±0,91
14:0 12,65±0,74 13,30±2±1,47 14,20±1,19 12,07±0,98
180-15:0 0,29±0,10 0,17±0,02* 0,22±0,02 0,24±0,02
Айе180-15:0 0,38±0,10 0,54±0,13 0,36±0,09 0,43±0,06
14:1 0,78±0,22 1,22±0,15* 1,10±0,07 0,92±0,08
15:0 1,59±0,17 1,72±0,28** 1,59±0,24 1,43±0,11
16:0 29,08±1,25 29,22±2,07 25,16±1,30 20,96±1,98*
180-17:0 0,33±0,06 0,29±0,04 0,25±0,03 0,24±0,04
16:1 1,58±0,12 1,47±0,32 1,39±0,24 1,53±0,15
Ап1е1Б0-17:0 0,18±0,03 0,28±0,03* 0,21±0,01 0,32±0,03**
17:0 0,41±0,06 0,74±0,06** 0,37±0,04 0,67±0,08*
17:1 0,22±0,03 0,14±0,02 0,18±0,04 0,25±0,03
18:0 9,56±0,88 8,18±1,08 9,98±1,19 9,27±0,53
18:1 21,56±1,69 19,19±1,93 21,31±1,39 25,08±0,54*
18:2 3,32±0,27 4,18±0,36* 3,44±0,23 3,87±0,30
19:0 0,13±0,02 0,14±0,02 0,15±0,03 0,16±0,02
20:0 0,11±0,01 0,13±0,03 0,15±0,02 0,14±0,02
18:3п3 1,04±0,12 0,98±0,07 1,52±0,08 1,28±0,02*
20:1п9 0,13±0,02 0,11±0,02 0,10±0,02 0,10±0,02
22:0 0,13±0,01 0,10±0,01 0,10±0,01 0,10±0,02
20:3п9 0,13±0,02 0,11±0,02 0,10±0,01 0,14±0,02
20:4п6 0,55±0,07 0,59±0,05 0,74±0,09 0,79±0,11
Примтка. * — р < 0,05; ** — р < 0,01
Пщвищення у рацюш корiв кшькост селешту натрiю з 0,2 до 0,5 мг на кг сухо! речовини вплинуло на вмют у молощ жирних кислот з непарною кшькютю вуглецевих атомiв, що статистично вiрогiдно вiдбувалося, головним чином, за рахунок 15:0, 17:0 (р<0,01) та ашшзо-17:0 (р<0,05) кислот. За використання аналопчних доз селен-метiонiну статистично вiрогiдно зросла частка 17:0 (р<0,05) та ашшзо-17:0 кислот (р<0,01), хоча тенденцiю до збшьшення виявлено i у деяких шших непарних жирних кислот. На кшькють кислоти 15:0 селен-метiонiн не впливав. У той же час селешт натрш, на вiдмiну вщ селен-метiонiну, зменшував частку iзо-15:0 кислоти (р<0,05). Непарнi та розгалуженi жирш кислоти синтезуються мiкроорганiзмами рубця. Отже, кшьюсть i хiмiчна форма згодовуваного коровам селену впливае на життeдiяльнiсть рубцево! мiкрофлори.
Серед довголанцюгових ненасичених жирних кислот тдвищена доза селешту натрш викликала збшьшення у молощ сумарно! частки лише 18:2 кислот, тодi як селен-метiонiн викликав збiльшення сумарно! частки 18:1 та 18:2 кислот та зменшення частки 18:3 кислоти. Детальшше цi змши можна проаналiзувати при оцiнцi сшввщношення окремих просторових i позицiйних iзомерiв оле!ново! та лiнолево! кислот (табл. 2).
За додавання до ращону корiв пiдвищено! кiлькостi селенiту натрш не виявлено змiн у вмют жодного з iзомерiв оле!ново! кислоти, тодi як пiдвищена кiлькiсть селен-метюшну суттево змiнила склад 18:1 iзомерiв, головним чином за рахунок оле!ново! кислоти нормально! будови (цис9-18:1).
Слщ звернути увагу на бiологiчно активш продукти рубцево! бiогiдрогенiзацi! лiнолево! i лiноленово! кислот — транс 10-18:1 i транс11-18:1iзомери, перший з яких пригнiчуе синтез молочного жиру, а другий — попередник антиканцерогенно!, антиатерогенно! i протизапально! цис9,тран11-18:2 кислоти. Збшьшення кшькост селенметiонiну зменшило вмют транс 10-18:1 кислоти у молоцi, тобто знизило жирдепресуючу дiю. Вмiст транс11-18:2 кислоти, навпаки, зростав, що позитивно впливае на харчову щншсть молочного жиру.
Таблиця 2
¡зомерний склад октадеценовоТ' та октадекадиеновоТ' кислот молока, %
(М±т, п=5)
Жирш кислоти Групи кор1в
1 2 3 4
18:1П61 0,23±0,02 0,20±0,04 0,27±0,03 0,17±0,02*
18:1П91 0,17±0,02 0,15±0,04 0,15±0,01 0,10±0,01*
18:1П 10г 0,47±0,04 0,42±0,01 0,58±0,03 0,33±0,04**
18:1П 1Н 0,89±0,11 1,06±0,10 1,33±0,14 1,97±0,15*
18:1n6c 0,49±0,08 0,54±0,06 0,43±0,05 0,36±0,07
18:1n9c 18,47±1,64 16,09±1,87 17,85±1,29 21,31±0,57*
18:1ПШ 0,65±0,09 0,52±0,07 0,45±0,11 0,49±0,07
18:1n12c 0,19±0,01 0,21±0,04 0,25±0,01 0,34±0,03*
18:2 10t,12c 0,11±0,01 0,14±0,01 0,11±0,02 0,12±0,02
18:2 9^1 И 1,28±0,20 1,52±0,10 1,49±0,11 1,68±0,17
18:2 9c,12c 1,93±0,22 2,52±0,30** 1,85±0,26 2,07±0,16
Серед iнших 18:1 iзомерiв виявлено зменшення частки транс6 i транс9 та збшьшення частки транс 12 18:1 кислот. Ц кислоти утворюються у рубцi жуйних у процесi iзомеризацi! цис9 оле!ново! кислоти, отже вказанi змiни свщчать про вплив селен-метiонiну на функщонування мiкрофлори рубця.
Додавання до ращону селешту натрш вплинуло на вмшт 9c,12c лiнолево! кислоти (p<0,01), кшьюсть яко! зросла на третину. Дiя селен-метiонiну на вмiст вказано! кислоти дещо менша. Отже, пiдвищена доза селену пригшчувала рубцеву гiдрогенiзацiю лшолево! кислоти на етапi редукцi! цис9 подвiйного зв'язку, внаслiдок чого бшьша !! кiлькiсть всмоктувалася в кров у незмшному виглядi. Кiлькiсть 9^1 И кон'юговано! лiнолево! кислоти у молощ корiв, що отримували пiдвищенi дози селену зростала статистично не вiрогiдно, проте це збiльшило
сумарну кшькють 18:2 жирних кислот, особливо у KopiB, яю одержували селенiт натрш.
Висновки.
Додавання до рацiону rapÍB селенiту натрiю та селен-метiонiну у юлькост 0,5 мг/кг сухо! речовини корму впливае на жирнокислотний склад молока як внаслщок змiн синтезу коротколанцюгових жирних кислот молочною залозою, так i за рахунок рiзного надходження довголанцюгових жирних кислот з кров^ причому дiя селен-метiонiну бшьш виражена. Пiдвищенi кiлькостi селену стимулюють синтез молочною залозою жирних кислот довжиною С4-С12. За дп тдвищених кiлькостей селену посилюеться синтез непарних i розгалужених жирних кислот рубцевою мiкрофлорою, внаслiдок чого зростае !х вмiст у молоцi. Селен впливае на рубцеву бюгщрогешзацш, що призводить до зростання у складi молочного жиру корiв частки транс11-18:1 i цис9,транс11-18:2 та зменшення частки транс10-18:1 кислот у молочному жирi.
Лггература
1. Jenkins T. C. Lipid metabolism in the rumen / T. C. Jenkins // J. Dairy Sci. — 1993. — Vol. 76. — P. 3851-3863.
2. Harefoot C. G. Lipid metabolism in the rumen / C. G. Harefoot, G. P. Hazlewood // The Rumen Microbial Ecosystem, second ed. — / [eds. P. N. Hobson , C. S. Stewart] — Blackie Academic, London. — 1999. — P. 382-426.
3. Bessa R. J. B. Reticulo—rumen biohydrogenation and the enrichment of ruminant edible products with linoleic acid conjugated isomers / R. J. B. Bessa, J. Santos-Silva, J. M. R.Ribeiro [et al.] // Livest. Prod. Sci. — 2000. — Vol. 63. — P. 201-211.
4. Corl B. A. The role of A9-desaturase in the production of cis-9, trans-11 CLA / B.A. Corl, L.H. Baumgard, D.A. Dwyer [et al.] // Journal of Nutritional Biochemistry.— 2001. — Vol. 12. — P. 622-630.
5. Belury M.A. Dietary conjugated linoleic acid in health: Physiological effects and mechanisms of action / M.A. Belury // Annual Review of Nutrition. — 2002. — Vol. 22. — P. 505-531.
6. Focant M. The effect of vitamin E supplementation of cows diets containing rapeseed and linseed on the prevention of milk fat oxidation / M. Focant, E. Mignolet, M. Marique [et al.] // Journal of Dairy Science. — 1998. — Vol. 81 — P. 1095-1101.
7. Kay J. K. A comparison between feeding systems (pasture and TMR) and the effect of vitamin E supplementation on plasma and milk fatty acid profiles in dairy cows / J. K. Kay, J. R. Roche, E. S. Kolver [et al.] // J. of Dairy Res. — 2005. — Vol. 72. — P. 322-332.
8. Pottier J. Effect of dietary vitamin E on rumen biohydrogenation pathways and milk fat depression in dairy cows fed high-fat diets / J. Pottier, M. Focant, C. Debier [et al.] // J. Dairy Sci. — 2006. — Vol. 89. — P. 685-692.
9. Zhoo L. Liu Supplementation with selenium and vitamin E improves milk fat depression and fatty acid composition in dairy cows fed fat diet / Zhoo L. Liu, De P. Yang, Pu Chen [at all.] // Asian-Australasian of Animal Sciences. — 2008.
10. Голова Н. В. Вплив селену на жирнокислотний склад молока за pi3Horo вмюту жиру в ращош rapiB / Н. В. Голова // НТБ 1нституту бюлогп тварин i ДНДК1 ветпрепараив та кормових добавок. — 2011. — Вип. 12, № 1,2. — С. 120— 124.
11. Голубець О. В. Визначення жирнокислотного складу лiпiдiв методом кашлярно! газорщинно! хроматографа. Методичнi рекомендаци / О. В. Голубець, I. В. Вудмаска // Львiв, 2010. — 37 с.
Summary
Golova N. V., Golubets O. V., Didovych A. P., Vudmaska I. V. FATTY ACID COMPOSITION OF COWS MILK AT DIFFERENT CONTENTS OF ORGANIC AND INORGANIC SELENIUM IN DIET
Influences of sodium selenite and selenmethionine addition to the ration of cows at the recommended (0.3 mg/kg DM) and elevated (0.5 mg/kg DM) doses on fatty acids profile of milk were investigated.
It has been pointed, that raised selenium dose increases the short-chain fatty acids, odd and branched fatty acids quantity in the milk. Selenium affects rumen biohydrogenation, and as a result increases a quantity of cis9,cis12-18:2, cis9,trans11-18:2, trans11-18:1 and decreases a quantity of trans10-18:1 fatty acids in the milk fat. Selenmethionine action on milk fatty acid composition was more expressed.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Щсарик О.Й.
