CC BY
16
Рассмотрены эколого-экономические перспективы развития биоэнергетики в Украине. Доказано, что фитоэнергетика является перспективным путем решения проблем, связанных с энергетическим кризисом. Украина имеет значительный потенциал для создания плантаций энергетических культур, ввиду того, что 2 млн га земель изъято из сельскохозяйственного пользования. Среди широкого спектра древесных пород на Полесье и Лесостепи Украины высокопроизводительной является ива прутовидная (Salix Viminalis). В степной зоне Украины на биотопливо целесообразно использовать солому зерновых культур и отходы растениеводческой продукции.
Приведены практические аспекты выращивания сельскохозяйственных энергетических культур, создание плантаций из быстрорастущих древесных пород, в частности ивы прутовидной (Salix Viminalis).
Ключевые слова: энергетический потенциал, биомасса, плантации, быстрорастущие лесные породы, ива прутовидная.
Lundin V.P., Moroz V.V., Zaharchuk V.A., Rudenko A.N. Some Prospects for the Use of Bioenergy Crops in Ukraine
The article deals with ecological and economic prospects of bioenergy development in Ukraine. It is proved that Fitoenergetik is a promising way to solve the problems associated with energy crisis. Ukraine has significant potential to create plantations for energy crops in view of the fact that 2 million hectares of land taken out of agricultural use. Among the wide range of tree species in Polesie and forest-steppe of Ukraine is high willow (Salix viminalis). In the steppe zone of Ukraine for biofuels should be used straw cereals and waste plant products. Some practical aspects of agricultural cultivation of energy crops, establishment of plantations of fast-growing tree species, such as willow (Salix Viminalis) are highlighted.
Keywords: energy potential of biomass plantations, fast-growing forest species, Salix viminalis.
УДК 631.8.022.3
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЛЮЦЕРНИ ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМ УДОБРЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ БАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В В.П. Лукашук1
Наведено енергетичну та еконо)шчну оцшку застосування бюпрепарату № 1 на осно-вi штаму 8. МеШой Т-17 та бюпрепарату № 2 на осж^ виробничого штаму 425 А шд час вирощування люцерни за рiзних умов мшерального живлення. Встановлено, що найвищi показники виходу обмшно! енергп та коефщента енергетично! ефективност отримано на неудобрених дщянках. Це можна пояснити високою урожайшстю люцерни на цих дшянках, оскшьки передпосшне оброблення насшня бактерiальними препаратами дае змогу ютотно посилити процеси азотфжсацп, що в подальшому призводить до шдвищення й урожайност i вщповщно виходу обмшно! енергй. Внесення мшераль-них добрив, особливо азотных, знижувало ефективнiсть застосування бактерiальних препаратiв. Доведено, що оброблення мжробннми бiопрепаратами насшня люцерна перед посевом е економiчно виправданим, оскiльки затрати на й проведена е невисокими (до 30-35 грн/га), тодi як прибуток вiд 1хнього застосування за бшьшосп варiантiв дос-лiду становив понад 400-500 грн/га. З'ясовано, що для збшьшення виходу обмшно! енергп та здешевлення отримано! рослинннцько! продукцп шд час посiву люцерна до-цшьно проводити передпоивну iнокуляцiю насшня бактерiальним препаратом № 1 на основi штаму 8. Meliloti Т-17.
1 наук. спгвроб. В.П. Лукашук - 1нститут водних проблем i мелюрацп
Ключовi слова: люцерна, бактерiальнi препарати, токуляцш настня, система удобрения, енергетична оцтка, економiчна оцтка.
Постановка проблеми. Враховуючи розбалансовашсть кредитно-фшансо-во1 системи нашо1 держави, висою щни основних та оборотних засоб1в вироб-ництва та низьку варткть продукцií рослинництва i тваринництва за зростаючих виробничих витрат актуальним е розроблення енергоощадних технологiй виро-щування сшьськогосподарських культур [1]. Для тдвищення ефективностi ви-користання техшки, енергетичних ресурсiв, добрив iнших засобш потрiбно здайснювати облiк енергií, нагромаджено!' врожаем сiльськогосподарських культур та загальних (сукупних) витрат енергií, використано!' для виробництва [2, 3].
В умовах переходу сшьськогосподарського виробництва до ринкових ввд-носин, позначених загостренням екологiчних проблем в зонi осушуваних мель орацiй, дедалi бiльшого значения набувае економiчна оцiнка розроблюваних аг-розаходiв вирощування сiльськогосподарських культур. Ефективнкть виробництва - складна економiчна категорiя, яка е вiдображениям результативносп та мети виробництва. Вона вказуе на кшцевий корисний ефект вщ застосування тих чи iнших заходiв.
Аналiз остантх до^джень i публтацш. Комплексна енергетична ощнка техиологiй доповнюе ххню вартiсну оцiнку i спрямована на ефективнiше вико-ристання засобiв виробництва. Але стосовно осушуваних фунпв е своя специ-фiка. Енергетичш витрати пов'язанi з культурно-технiчними заходами, мелюра-цiею, за створення тного травостою повиннi розподалятися на ряд ротв за-лежно вiд нормативов на мелiорацiю, пiслядiю основного удобрення, продуктивного довголiття травостою [4]. Енергетична ощнка технологш зводиться до визначення сукупностi енергоемностi технологш та енергетично!' цiни вироще-но1 продукцií [5].
На сьогоднi розрахунки економiчноí ефективностi е загальноприйнятими в ощнюванш системи вирощування сiльськогосподарських культур [6, 7]. З щею метою широко використовують як натуральнi, так i вартiснi показники виходу продукцп з урахуванням 11 якостi, яю е вихвдними для визначення економiчноí ефективностi. Найважливiшим з них е врожайшсть. Але в одному центнерi корму рiзних культур мктиться неоднакова кiлькiсть поживних речовин. Тому, бшьш об'ективною економiчною оцiнкою кормових культур е вихiд кормових одиниць i перетравного протешу з одиницi площi [8, 9].
Мета до^дження - довести, що застосування шокуляцп насiния люцер-ни бактерiальними препаратами з енергетичного та економiчного погляду е ефективнiшим порiвияно iз внесенням як азотного, так i повного мшерального удобрення.
Завдання дослiдження - дати бюенергетичну та економiчну оцiнку застосування бюпрепарапв тд час вирощування люцерни за рiзних умов мшерального живлення; застосовуючи енергетичнi та економiчнi показники виявити ефективнкть застосування препарату № 1 на основi штаму 8. ЫеШой Т-17 та препарату № 2 на основi виробничого штаму 425 А при шокуляцп наання люцерни.
Матерiали i методи дослщження. Економiчну ефективнiсть вирощування багаторiчних трав розраховували згiдно iз загальними виробничими нормами та
за облжом основних складових витрат на 01.01.2013 р.; енергетичну ефектив-нiсть визначали за методикою, розробленою Ю.О. Тарарко [10].
Результати дослщження. Дослiдженнями доведено, що енергетичний ко-ефiцieнт вирощування люцерни пiдпокривного й безпокривного весняного та пiсляукiсного посiвiв за два роки користування з урахуванням року с1вби стано-вить не нижче 5,6-6,7, що е досить високим показником. Проведенi дослщжен-ня шдтверджують високу енергетичну ефективнiсть вирощування люцерни. Встановлено також, що застосування м^обних препаратiв сприяло значному пiдвищенню показнитв енергетично!' ефективностi ц вирощування (табл. 1).
Проаналiзувавши показники енерговитрат на вирощування люцерни за рiз-них систем удобрення, з'ясовано, що найбшьшими вони е за внесення азотного удобрення в нормi N90, а найменшими - на неудобрених дшянках. Як показала проведена енергетична ощнка, вихiд обмiнноí енергií на неудобрених дшянках становив 147,2-193,9, за внесення азотних добрив у нормi N0 - 168,6-201,0 та за внесення повного мшерального удобрення в нормi К30Р30К30 - 172,5212,4 ГДж/га. Отже, внесення як азотного, так i повного мшерального удобрення сприяло збшьшенню виходу обмiнноí енерги.
Табл. 1. Енергетична ефективтсть вирощування люцерни залежно вiд системи удобрення та бактерiальних препаратiв, середне за 2007-2011 рр.
Варiант застосування бюпрепараив
Збiр кормових одиниць, ц/га
Вихщ обмш-но1 енерги, ГДж/га
Повш енерго-витрати, ГДж/га
Кее
Без добрив
Контроль
90,9
147,2
8,42
17,5
Препарат № 2 на основi шта-му 425 А
113,1
183,2
9,46
19,4
Препарат № 1 на основi шта-му Б. МеШоН Т-17_
119,7
193,9
19,7
Внесення N
90
Контроль
104,1
168,6
16,7
10,1
Препарат № 2 на основi шта-му 425 А
118,6
192,1
17,6
10,9
Препарат № 1 на основi шта-му Б. МеШоИ Т-17_
124,1
201,0
17,9
11,2
Внесення ^0Р30К30
Контроль
106,5
172,5
12,3
14,0
Препарат № 2 на основi шта-му 425 А_
123,0
199,2
13,3
15,0
Препарат № 1 на основi шта-му Б. МеШоИ Т-17_
131,1
212,4
13,7
15,5
9
Вiдповiдно до виконаних розрахунюв, оброблення насiння люцерни бактерь альними препаратами також забезпечувало збшьшення виходу обмiнноí енергií. Так, на неудобрених дшянках вихщ обмшно1 енергií тшьки завдяки передпоавно-му обробленню бактерiальними препаратами збiльшувався на 36,0-46,7 ГДж/га, за внесення азотних добрив у нормi N90 - 23,5-32,4 ГДж/га та за внесення повного мшерального удобрення в нормi ^сР30К30 - 26,7-39,9 ГДж/га. 1ншими словами, збшьшення виходу обмiнноí енерги тшьки передпос1вним обробленням бактерi-
альними препаратами було досить ктотним. Так, застосування шокуляцц наання бактерiальними препаратами з енергетичного погляду е ефективнiшим порiвняно з внесенням як азотного, так повного мшерального удобрення.
Застосування бактерiального препарату № 2 на основi виробничого штаму 425 А забезпечувало додаткове збiльшення виходу обмiнноí енерги на неудоб-рених дiлянках на 24,2 %, на фонi внесения азотних добрив у нормi N90 - на 13,9 % та на фош повного мшерального удобрення в нормi ^оРзоКзо — на 13,5 %. Застосування препарату № 1 на основi штаму 8. МеШой Т-17 забезпечувало додаткове збшьшення виходу обмiнноí енергií на неудобрених дiлянках на 31,7 %, на фонi внесення азотних добрив у нормi — на 19,2 % та на фош повного мшерального удобрення в нормi ^оР3оК3о — на 23,1 %. Отже, максимальне збшьшення виходу обмiнноí енерги ввд оброблення насiния перед постом бак-терiальними препаратами отримано на неудобрених дшянках. Внесення мше-ральних добрив, особливо азотних знижувало ефективнкть застосування бакте-рiальних препаратiв.
Загалом з енергетичного погляду ефективнiшим виявився препарат № 1 на основi штаму 8. МеШой Т-17, який, порiвияно з препаратом № 2 на основi виробничого штаму 425 А, забезпечував вишд показники виходу обмiнноí енергií та ко-ефiцiента енергетично! ефективносп за всх варiантiв дослiду. Розрахунки показ-нишв економiчноí ефективносп вирощування сiльськогосподарських культур показали, що основну частину витрат на íх вирощування становлять мшеральш добрива та пально-мастильнi матерiали, вартiсть яких на сьогоднi е дуже висо-кою. Проведена економiчна оцiнка застосування бактерiальних препаратов показала високу íхню ефективнiсть шд час вирощування люцерни (табл. 2).
Табл. 2. Економiчна ефективтсть вирощування люцерни залежно вiд системи удобрення та бактерiальних препаратiв, середне за 2007-2011 рр.
Варiант застосування бюпрепарапв
Уро-жайшсть зелено!' маси, т/га
Варисть вирощено! продукцп, грн/га
Прямi затрати, грн/т
Умовно чистий прибуток, грн/га
Рiвень рента-бельнос-п, %
Без добрив
Контроль
431
2646
449
2197
49о
Препарат № 2 на основi штаму 425 А
514
3о84
48о
2635
543
Препарат № 1 на основi штаму Б. МеШоИ Т-17
544
3264
484
2815
574
Внесення N91
Контроль
474
2844
1247
1597
128
Препарат № 2 на основi штаму 425 А
539
3234
1278
1956
153
Препарат № 1 на основi штаму Б. МеШоИ Т-17
564
3384
1283
21о1
164
Внесення ^0Рз0К
Контроль
484
29о4
1455
1449
1оо
Препарат № 2 на основi штаму 425 А
559
3354
1486
1868
126
Препарат № 1 на основi штаму Б. МеШоИ Т-17
596
3576
149о
2о86
14о
У польовому дослiдi з вивчення ефективностi бактерiальних препаратiв та мiнеральних добрив встановлено, що показники умовно чистого прибутку та ршня рентабельностi за вирощування люцерни були найвищими на варiантi без внесения добрив. Це можна пояснити тим, що навiть на неудобрених варiантах урожайнiсть люцерни була високою - понад 43,1-54,4 т/га. Внесення азотних добрив у нормi N90 та повного мiнерального удобрення в нормi ^сР30К30 приз-водило до iстотного зниження показникш умовно чистого прибутку та ршня рентабельности Це можна пояснити високою вартктю мiнеральних добрив, яка у нашому випадку становила понад 60 % вщ прямих затрат на вирощування люцерни, тода як застосування iнокуляцií насiния бактерiальними препаратами -не потребуе великих матерiальних затрат, що свщчить про високу економiчну ефективнiсть !х застосування.
Так, економiчна оцiнка показала, що найвищi показники умовно чистого прибутку - 2197-2815 грн/га за ршня рентабельностi 486-574 % шд час вирощування люцерни отримано на дiлянках без внесення добрив та в разi застосування передпосшного оброблення насшня бактерiальними препаратами.
Проведена економiчна ощнка застосування бактерiальних препаратш показала, що застосування препарату № 2 на основi штаму 425 А забезпечувала збiльшения умовно чистого прибутку на неудобрених дшянках на 438 грн/га, на фош внесення азотних добрив у нормi N90 - на 359 та на фош внесення повного мшерального удобрення в нормi N3oP3oK3o - на 419 грн/га.
У разi застосування бактерiального препарату № 1 на основi штаму 8. Ме-Шой Т-17 умовно чистий прибуток зрiс вщповщно на 618, 504 та 637 грн/га. Отже, застосування бактерiального препарату № 1 на основi штаму 8. МеШой Т-17 забезпечуе вишд показники умовно чистого прибутку порiвняно з препаратом № 2 на основi штаму 425 А, який на цей час широко використовують у ви-робництвi. Внесення азотних добрив у нормi N90 економiчно недоцшьне, оскшь-ки призводить до iстотного зниження умовно чистого прибутку.
Висновки. Розрахунок коефiцiента енергетично! ефективностi показав, що найвищим вш був на неудобрених дшянках - 17,5-19,7, а найменшим - за внесення азотного удобрення в нормi N90 (10,1-11,2). Вважаеться, що найвищд показники виходу обмшно! енергií та коефiцiента енергетично! ефективносп отримано на неудобрених дшянках. Це можна пояснити високою урожайнктю люцерни на неудобрених дiлянках, оскшьки передпосiвне оброблення насiния бактерiальними препаратами дае змогу ктотно посилити процеси азотфiксацií, що в подальшому приводить до шдвищення 11 урожайностi i вiдповiдно виходу обмiнноí енергií.
Отже, виконаш розрахунки показали високi показники енергетично! ефек-тивностi вирощувания люцерни на лучних осушуваних грунтах Лшобережного Лiсостепу. Окр1м цього, оброблення насшня перед постом бактерiальними препаратами дае змогу за мшмальних затрат енерги iстотно (13,5-31,7 %) збшьши-ти вихiд обмiнноí енергií.
Загалом, оброблення мiкробними бiопрепаратами насiния люцерни перед постом у середньому за 5 ротв дало змогу шдвищити умовно чистий прибуток по варiаитах дослiду на 21,8-45,5 %. Оброблення м^обними бiопрепаратами
наання люцерни перед пос1вом е eKOHOMi4HO виправданим, оскiльки затрати на И проведения е невисокими (до 30-35 грн/га), тодi як прибуток вiд 1хнього зас-тосування у бiльшостi варiантiв дослiду становив понад 400-500 грн/га.
Отже, щоб збшьшити вихiд обмiнноí енергií та здешевити отриману рос-линницьку продукцiю пiд час поаву люцерни доцiльно здайснювати передпо-с1вну iнокуляцiю насiния бактерiальним препаратом № 1 на основi штаму S. Meliloti Т-17.
Лiтература
1. Медведовський О.К. Енергетичний аналiз штенсивних технологий в сшьськогос-подарському виробництвi / О.К. Медведовський, П.1. 1ваненко. - К. : Изд-во "Урожай", 1988. -305 с.
2. Методика биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства. - М. : Изд-во "Прима-К", 1986. - 46 с.
3. Методические рекомендации по энергетической оценке систем и приемов обработки почвы. - М. : Изд-во "Прима-К", 1989. - 29 с.
4. Стах1в О. А. Енергетичш витрати у землеробствi на осушуваних землях захщного Полюся Украши / О. А. Стах1в. - Дншропетровськ : Вид-во "Дншроком". - 1998. - № 11-12. - С. 31-34.
5. Токарев В. А. Методические рекомендации по топливно-энергетической оценке технологических процессов и технологий в растениеводстве / В.А. Токарев и др. - М. : Изд-во ВИМ, 1989. - 60 с.
6. Здоровцов О.1. Економжа сшьського господарства / О.1. Здоровцов, В.1. Мацибора, В.Й. Шиян. - К. : Вид-во УСГА, 1993. - 320 с.
7. Тараржо Ю.О. Оценка енергетично! ефективност агротехнологiй на Полiссi / О.Г. Тараржо // Вюник ДААУ : зб. наук. праць. - 2001. - № 2. - С. 41-44.
8. Кованов С.Н. Экономические показатели деятельности сельскохозяйственных предприятий : справочник / С.Н. Кованов, В. А. Свободин. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1991. - 304 с.
9. Сайко В.Ф. Проблеми i шляхи нагромадження та використання бiологiчного азоту в сучасному землеробствi Украши / В.Ф Сайко // Збiрник наукових праць ННЦ 13 УААН. - 2006. -Спецвипуск. - С. 8-18.
10. Тараржо Ю.О. Бюенергетична оценка сшьськогосподарського виробництва / Ю.О. Тараржо, О.М. Несмашна, О.М. Берднжова, та ш. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 2005. - 199 с.
Надтшла до редакцп 15.09.2016р.
Лукашук В.П. Эффективность выращивания люцерны в зависимости от систем удобрения и применения бактериальных препаратов
Дана энергетическая и экономическая оценка применения биопрепарата № 1 на основе штамма S. Meliloti Т-17 и биопрепарата № 2 на основе производственного штамма 425 А при выращивании люцерны при разных условиях минерального питания. Установлено, что высокие показатели выхода обменной энергии и коэффициента энергетической эффективности получены на участках без внесения удобрений. Это объясняется высокой урожайностью люцерны на этих участках, так как предпосевная обработка семян бактериальными препаратами позволяет существенно усилить процессы азотфик-сации, что в дальнейшем приводит к повышению ее урожайности и соответственно выхода обменной энергии. Внесение минеральных удобрений, особенно азотных, снижало эффективность применения бактериальных препаратов. Доказано, что обработка микробными биопрепаратами семян люцерны перед посевом является экономически оправданной, поскольку затраты на ее проведение невысоки (до 30-35 грн/га), в то время как прибыль от их применения в большинстве вариантов опыта составляла более 400500 грн/га. Установлено, что с целью увеличения выхода обменной энергии и удешевления полученной растениеводческой продукции при посеве люцерны следует проводить предпосевную инокуляцию семян бактериальным препаратом № 1 на основе штамма S. Meliloti Т-17.
Ключевые слова: люцерна, бактериальные препараты, инокуляция семян, система удобрения, энергетическая оценка, экономическая оценка.
Lukashuk V.P. Efficiency Growing of Alfalfa Depending on Systems Fertilizer and Application of Bacterial Preparations
Some results of energy and economic evaluation the use of biological preparation № 1 on the basis of stamm S. Meliloti Т-17 and biological preparation № 2 on the basis of productive stamm 425 А when growing alfalfa under different conditions of mineral nutrition are presented. It is set that the greatest indexes of exit of exchange energy and the coefficient of power efficiency obtained in areas without top-dressing. An alfalfa has the high productivity on these areas, because preseed treatment of seed by bacterial preparations allows us to significantly enhance nitrogen fixation processes, which further increases the yield and its that in future results in the increase of her productivity and increase of exit of exchange energy. Bringing of mineral fertilizers, especially nitric reduces efficiency of application of bacterial preparations is noted. We proved that treatment of seed of alfalfa microbal preparations before sowing is economically justified, as expenses on her realization are not high (to 3035 hryvnyas on a 1 hectare), and an income from their application at most variants of experience presented over 400-500 hryvnyas on a 1 hectare. Thus undertaken studies showed that for the increase of exit of exchange energy and reduction to the cost of the got products of plant-grower during sowing of alfalfa it follows to conduct preseed treatment of seed bacterial preparation № 1 on the basis of stamm of S. Meliloti Т-17.
Keywords: alfalfa, bacterial preparations, preseed treatment of seed, system of fertilizer, energy evaluation, economic evaluation.
УДК 631.472.5:712.253
ПРОТИЕРОЗ1ЙН1 ВЛАСТИВОСТ1 П1ДСТИЛКИ ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ СКЛАДНОГО РЕЛЬбФУ В.В. Мтдер1'2
Дослщжено потужшсть, складання, просторовий розподш шдстилки залежно вщ складу насаджень та умов рельефу (експозици, cipiMMcri i частини схилу). Визначено запас, фракцшний склад i абсолютну суху масу шдстилки. За результатами дослщжень 63 зразюв шдстилки насаджень на 21 тимчасовш пробнш площi в умовах складного рельефу Голосивського парку культури та вщпочинку iм. М.Т. Рильського у Киевi вста-новлено водно^зичш параметри шдстилки (маса поглинуто'1 води, опадо-шдстилко-вий коефщент, вологомютюсть) семи видiв деревних рослин, як ростуть на схилах стр]мюстю до 26 о.
Ключовi слова: паркове насадження, складний рельеф, шдстилка, протиерозшш властивосп, потужшсть, запас, вологе^стюсть.
Шдстилка - найбДльш активний i дiяльний поверхневий шар грунту, що впливае на водний режим грунту та зберДгае його вДд ерозп [9]. Цд властивостД змушують звертати на не!" серйозну увагу i враховувати не тдльки ïï кшьккш, але i яккш показники [11].
Вивчення вологомкткостД шдстилки розпочато у другш половиш Х1Х ст. Над выявлениям пдролопчно1 ролД шдстилки у ХХ ст. особливо плДдно працю-вали: М.С. Нестеров, А.Л. Малянов (1938), Н.Ф. СозикДн (1939, 1948), Г.М. Ви-соцький (1950), С.В. Зонн (1954, 1983), Л.О. Карпачевський (1981). Запаси шд-
1 здобув. ВВ. Мшдер - НУБ1П Украши, м. Кшв;
2 наук. KepÏBHHK: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
стилки насаджень рiзного видового складу дослiджували А. А. Молчанов (1952), 1С. Мелехов (1980), М.1. Гордieнко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В О. Рибак, В.М. Маурер, С. Б. Ковалевський, Н.М. Гордiенко (2002). Протиерозшну роль лiсовоí пiдстилки висвилено у працях В.П. Ландiна (1984), В.М. Малюги (1998), В.М. Яковишина, В.Ю. Юхновського (2012), Я.1. Крилова (2013).
До основних протиерозiйних властивостей пiдстилки вiдносять водопогли-нальну i водоутримувальну (вологомiсткiсть), що забезпечують переведения поверхневого незарегульованого стоку у шдгрунтовий. Цi властивостi залежать вiд низки факторiв, найважливiшими з яких е запас i потужнiсть пiдстилки. Своею чергою, запас шдстилки, ц склад i вологомiсткiсть залежать вiд складу насадження, його вiку, зiмкиутостi крон тощо [2, 3, 6, 7].
Мета дослвдження - встановити протиерозшш властивостi пiдстилки пар-кових насаджень, що ростуть в умовах складного рельефу Киева.
Об'екти та методика дослвдження. Об'екти дослДджень було обрано за-лежно вiд експозицií' та частини схилу, а також видового складу насаджень у Голосшському парку культури та вДдпочинку iм. М.Т. Рильського, що перебу-вае у складi Нацiонального природного парку "Голоспвський". Ця територДя ха-рактеризуеться пересДченим рельефом, перепад якого сягае 63 м. Тут розвинеш яружно-балковi форми рельефу. На лесах i лесовидних суглинках, в основному, сформованi свiтло-сiрi грунти. Тимчасовi пробш площi (ТПП) № 1-6 закладено на профш трансекта пiвнiчно-пiвденного напрямку, а ТПП № 7-13 - схДдно-за-хДдного напрямку у чистих та мДшаних дубових насаджениях. ТПП № 14-16 вД-дображають чистi буковi насадження схилу схiдноí' експозицц, а ТПП № 1719 - чистД сосновi насадження схилу пiвнiчноí' експозицп. Для додаткового по-рiвияния було обрано ялинове (ТПП № 20) та вДльхове (ТПП № 21) насадження.
ВДк дослiджуваиих насаджень у середиьому становив 65-70 рок1в iз вкраплениями на ТПП № 8, 11-13 поодиноких екземплярДв вДкових дерев Дуба звичайного ((2иегси гоЬиг Ь.). Вiк, понад 60 рокш, характеризуе насадження як цдлком сфор-моваие. ПДдстилка у такому насаджеиш повноцшио вiдiграе свою роль [4, 8].
Протиерозшш властивостД шдстилки у паркових насаджеинях вивчали на-веснi пДсля сходу снДгу [10]. У дослДджуваиих насаджениях визначали: розподш шдстилки по площД (рДвномДрний, нерДвномДрний, плямами), складання (щдльне, середньоí' щшьностД, пухке), будову (верхнiй горизонт - рДчний опад, середнiй -нашврозкладений, нижнш - розкладений), потужнДсть - середию товщииу лДсо-воí' шдстилки (вимДрювали лшшкою вДд поверхнi грунту) [4, 10]. Збирання зраз-кДв шдстилки проведено з облДкових майдаичикДв за допомогою металевого лотка-забiрника. По зовшшнш сторош лотка-забiрника розмДром 330x140 мм вiдрiзали ножем шдстилку, вДддДляючи й вДд мДнерального грунту без порушен-ия структури [10, 11]. З кожного майданчика брали по три зразки шдстилки [11]. Всього взято Д оброблено 63 зразки шдстилки семи деревних видДв рослин, що зростають на схилах стрДмкДстю до 26о.
Вологомктккть визначали шляхом замочування шдстилки у непорушному сташ у водД протягом 8 год. ПДсля закiичения замочування шдстилку висушува-ли до абсолютно сухого стаиу Д зважували на електрониих вагах з точшстю до
