CC BY
52
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
сова, паперова i деревообробна промисловiсть : ]шжвщомч. наук.-техн. зб. - Львш : Вид-во НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 39.1. - С. 8-13.
6. Геник Я.В. Склад та структура дендрофлори породних вщвалш шахт Коломийського ву-гiльного родовища / Я.В. Геник, В.Я. Заячук // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.8. - С. 9-18.
7. Геник Я.В. Сукцеси рослинностi на посттехногенних територiях зони дiяльностi Яво-ршського ДГХП "Сiрка" / Я.В. Геник, В.Я. Заячук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.16. - С. 93-99.
8. Геник Я.В. Склад та структура флори породних вщвалш шахт Червоноградського прни-чопромислового району / Я.В. Геник, О.Ю. Стасюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.17. - С. 34-38.
Генык Я.В. Преимущества и недостатки естественного лесовозобновления и лесной фитомелиорации посттехногенных территорий Карпатского региона Украины
Раскрыты преимущества и недостатки, возможности и угрозы (SWOT-анализ) естественного лесовозобновления и лесной фитомелиорации посттехногенных территорий Карпатского региона Украины. Рассмотрены возможности увеличения покрытой лесом площади путем проведения комплекса мероприятий по лесовозобновлению посттехногенных территорий и создания лесных насаждений различного целевого назначения. По результатам исследований установлен видовой состав фитоценозов посттехногенных территорий Карпатского региона Украины, сформированных в результате естественного возобновления лесных насаждений и создания лесных культур. Определены необходимые условия формирования устойчивых и стабильных лесных экосистем на посттехногенных территориях.
Ключевые слова: природное лесовозобновление, лесная фитомелиорация, посттехногенные территории, Карпатский регион Украины.
Henyk Ya. V. Advantages and Disadvantages of Natural Reforestation and Forest Phytomelioration of Post-Technogenic Territories of the Carpathian Region in Ukraine
Some strengths, weaknesses, opportunities and threats (SWOT-analysis) for natural reforestation and forest phytomelioration of post-technogenic territories of the Carpathian region in Ukraine are revealed. Some opportunities for increase an area covered with forests by a set of activities on forestation of post-technogenic territories and recreation of forest plantations with different target purposes are descried. Based on results of the research, the species composition of phytocoenoses in post-technogenic territories of the Carpathian region in Ukraine formed in result of natural recreation of forest plantations and creation of forest cultures is determined. The prerequisites for the formation of stable and sustainable forest ecosystems on post-tehnogenic territories are described.
Keywords: natural forest recovery, forest phytomelioration, post-technogenic territories, the Carpathian region of Ukraine.
УДК 631.[461+58]:632.[981+9] Зав. кафедри Л.В. Попова, канд. бюл. наук -
Одеський державний аграрний ушверситет
ПОР1ВНЯННЯ БЮПРЕПАРАТ1В, СТВОРЕНИХ НА ОСНОВ1 ФОСФАТМОБ1Л1ЗУВАЛЬНИХ I АЗОТФЖСУВАЛЬНИХ БАКТЕР1Й
Проаналiзовано особливост да та проведено поршняння бюпрепаратш для шоку-ляцц насшня на основi фосфатмобшзувальних та азотфшсувальних бактерш. Бюлопч-ш препарати на основi фосфатмобшзувальних бактерш добре поеднуються в бакових сумшах з бшьшютю сучасних хiмiчних iнсектицидiв та фунгiцидiв для протруення насшня, тодi як бюлопчш препарати на основi азотфшсувальних бактерш чутливi до токсично! ди хiмiчних протруювачiв, а тому вимагають використання високояюсного на-
сшня, яке не потребуе хiмiчного оброблення. Мгкробш препарати на основi азотфшсу-вальних i фосформобiлiзувальних бактерiй забезпечують зростання рiвня урожайностi, сприяють економн добрив та оптишзацн екологiчного стану довкшля.
Ключов1 слова: бiопрепарати, фосфатмобiлiзатори, азотфшсатори, передпосшне оброблення насшня.
В наявних у ХХ ст. системах землеробства бiологiчну суть формування родючостi грунтш, на жаль, практично не брали до уваги. Це призвело до появи величезно!' кiлькостi деградованих груипв, якi не можуть забезпечити висою врожа!' сiльськогосподарських культур та яккну продукцда. А реалiзацiя потен-щалу сучасних сортiв сiльськогосподарських культур можлива тiльки в разi за-безпечення оптимального живлення рослин, що залежить як вiд наявностi по-живних речовин у грунт, так i вiд ступеня !'х доступностi. Важливим при цьому е iнтенсифiкацiя окремих бiологiчних процесiв у прикореневому грунта, спрямо-ваних на забезпечення рослинного органiзму метаболiчно необх1дними сполука-ми та фiзiологiчно активними речовинами [1]. Забезпечення цих умов у деградованих грунтах досить складне, оскшьки, крм зниження вмiсту гумусу та попр-шення водно-фiзичних властивостей, у них, як правило, зведено до мшшуму чи-сельнiсть необх1дних для розвитку рослин грунтових мiкроорганiзмiв, що е тро-фiчними посередниками мiж грунтом i рослиною. Саме мжрооргашзми перетво-рюють недоступнi для сшьськогосподарських культур сполуки в мобiльнi, опти-мальнi для метаболiзму. Якщо ж агроценоз бiологiчно деградований, навiть за достатнього внесения мшеральних добрив сшьськогосподарсьш культури не за-безпечать повноцшного урожаю. У зв'язку з цим виникае потреба в застосуваннi прийомгв, спрямованих на збшьшення чисельностi та активносп агрономiчно цiнних мiкроорганiзмiв у кореневш зонi рослин, чого потребують агроценози, оскшьки грунти е бюлопчно деградованими. Одним iз таких заходгв е застосу-вання в технологиях вирощунання культурних рослин мiкробних препарапв [1].
Найбшьшого поширення нинi набули препарати на основi азотфшсу-вальних бактерiй. Дiазотрофи, iитродукованi в кореневу зону сшьськогоспо-дарських культур, здатш забезпечувати рослини бiологiчним азотом, який не забруднюе довкiлля, оскiльки його надходження регулюеться потребами рос-линно-бактерiальних асоцiацiй, пiдсилювати розвиток коренево!' системи i по-лiпшувати живлення рослин завдяки пiдвищенню коефiцiентiв використання поживних речовин грунту i зокрема мшеральних добрив, продукувати бюлопч-но активш речовини, що стимулюють рiст i розвиток рослин, сприяти збшьшен-ню вмiсту бiлка в продукцií, шдвишувати стiйкiсть до дií патогешв. Все це ввд-кривае перспективу 'хнього широкого впровадження в сшьськогосподарське виробництво, що дае змогу зменшити обсяги використання мiнеральних добрив, виробництво яких потребуе значних енергетичних витрат, а надмiрне зас-тосування призводить до нагромадження токсичних сполук у ланцюгах живлен-ня i спричиняе деструктивнi процеси в екосистемах [1].
Крш цього, пiдвищения родючосп грунтш тiсно пов'язане iз забезпечен-ням 'х фосфором. Незважаючи на те, що запаси фосфору у бшьшосп груипв досить значнi, основна частина 'х знаходиться у недоступних для рослин мше-ральних та оргашчних формах. Застосуванням мiнеральних фосфорних добрив можна вирiшити проблему фосфорного живлення рослин, але через низький
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
стушнь 'хнього засвоення рослинами (не бiльше 20 %) такий агроприйом може зумовити виникнення екологiчних та економiчних проблем. А вдаак особливого значения набувають наyковi розробки 3i створення та ефективного застосу-вання бюпрепарапв для полiпшения фосфорного живлення рослин [1].
Протягом тривалого часу в практищ сшьськогосподарського виробниц-тва перевагу ввддають хiмiчномy методовi захисту рослин. Однак постшно зростаюче застосування пестицидов призводить до забруднення довкшля, появи стшких штамш i попyляцiй патогешв та штднитв, частота виникнення яких випереджае створення нових препаратiв. У зв'язку з цим актyальнiсть питання щодо необхiдностi розвитку бiологiчних методiв захисту рослин, якi базуються на використанш природних агентiв, не викликае сyмнiвy [1].
Тому метою роботи було порiвняння особливостей до бюпрепаратш на основi фосфатмобiлiзyвальних та азотфшсувальних бактерiальних м^оорга-нiзмiв для передпоавно!' бактеризацп насiния сiльськогосподарських культур.
Як вщомо з лiтератyрних джерел, фосфатмобшзувальш мiкроорганiзми продукують органiчнi кислоти, ферменти та iншi речовини, що сприяють роз-кладу важкодоступних фосфатш [2]. Так, бактерц Paenibacillus polymyxa та Achromobacter album продукують молочну, оцтову та масляну кислоти [3]. Де-якi здiйснюють синтез фосфатаз [4-6]. Грунтова бактерiя В. mucilaginosus здшснюе деструкцда фосфоровмкних сполук комплексом вторинних метаболь тiв, що включае оргашчш кислоти i полiсахариди [7]. Мшрооргашзми здатнi та-кож до синтезу ростостимулювальних речовин: вiтамiнiв В12, рибофлавiнy, бь отину, пантотеново!', iндолiлоцтовоí кислоти, а деят штами АгШгоЬасГег sp. -ауксини, гiберелiни та цитокши [8-10]. Вони активiзyють ферментну актившсть iнокyльованих рослин, що може призводити до зростання вмiстy цукру в плодах та жиру в наанш тощо [11]. Так, на сьогодш в Украíнi найширше застосо-вують два бiопрепарати - Полшшсобактерин та Альбобактенрин, яш створенi в !нституп сшьськогосподарсько' мiкробiологií УААН на основi бактерiй, якi розчиняють мшеральш важкорозчиннi фосфати - Paenibacillus polymyxa KB, Achromobacter album 1122. Полшшсобактерин застосовують для бактеризацп насiния цукрових буряюв, льону-довгунця, соняшника, пшеницi, ячменю, а Альбобактерин - для бактеризацп насiния рiпака. Селекцiя штамiв фосфатмобь лiзyвальних мiкроорганiзмiв, крiм здатностi до розчинення фосфатш та прижи-вання в ризосферi рослин, передбачае також врахування резистентностi до ок-ремих iнсектицидiв та фyнгiцидiв. Вiдселекцiонованi штами P. polymyxa КВ, А. album 1122 характеризуеться стшкктю до бшьшосп сучасних iнсектицидiв та фyнгiцидiв [12-15].
1нтенсивне створення бактерiальних препаратiв на основi асоцiативних азотфiксyвальних бактерiй розпочато в 70-80-ri роки ХХ ст. Найбшьш досль дженi дiазотрофи е бактерц з родiв: Azospirillum, Azotobacter, Agrobacterium, Klebsiella, Enterobacter, Pseudomonas [16]. На сьогодш розроблено низку комер-цшних бактерiальних препаратiв, дда яких на сшьськогосподарсью рослини детально дослщжено в рiзних грунтово-клшатичних умовах краши. Це Дiазофiт, Флавобактерин, Ризоентерин, Дiазобактерин, створенi в Iнститyтi сшьськогос-подарсько' мiкробiологií УААН [17], а також Клебс, розроблений в шституп молекулярно' бiологií i генетики НАН Укра'ни [18].
Збшьшення урожайносп рослин пiд впливом азотфiксацiйних бактерш вiдбуваeться не тальки завдяки фшсаци атмосферного азоту i збiльшення його надходження в рослини, а i за рахунок продукування бактерiями ростостимулю-вальних речовин, якi здатнi зумовлювати пiдсилення розгалуження корiння i збшьшити 1х активну адсорбуючу поверхню, що може призвести до бшьш пов-ного засвоення поживних речовин субстрату. Ростостимулювальн сполуки бiопрепаратiв активно впливають на енергiю та схожiсть насшня, сприяють ут-воренню додаткових продуктивних стебел або генеративних органiв, коренеп-лодав та ш., а це загалом позитивно впливае на урожайшсть сшьськогоспо-дарських культур [19, 20]. Ростостимулювальш речовини, якi продукуються бактерiями, через розростання корiння можуть вплинути на життездатнiсть рослин в екстремальних умовах [21], сприяють тдвищенню бiологiчноí активностi в зонi коршня, зростае синтез та функцiонування бактерiальних ферментав, а це значно полшшуе умови живлення рослин. Бактеризащя дiазотрофами може за-безпечувати оптимiзацiю фосфорного живлення шокульованих рослин [22]. Завдяки активноста бактерiальноí нiтратредуктази на коршт рослини збшь-шуеться асимiляцiя штратав, iнокульованi рослини завжди мiстять значно ниж-чу кiлькiсть нiтратiв поршняно з не бактеризованими i вищий вмiст амшокис-лот та бшкгв, адже нiтрати в iнiцiйованiй рослин переходять з пулу зберiгання в метаболiчний пул i залучаються до синтезу амшокислот та бiлкiв [20].
Дiазотрофи здатнi змiнювати стушнь проникнення мембран кореневих клiтин [23], впливати на розвиток патогенiв через бшьш ранне заселения корш-ня рослин [24], пiдвищувати iмунiтет шокульованих рослин до збуднитв хвороб кореневих гнилей та штенсивнкть прояву хвороби [25]. Бактеризация сприяе полшшенню якiсних параметрiв рослинно1 продукцií (вмкт бiлка, крох-малю, клейковини, штратав, аскорбiновоí кислоти тощо), запобiгае надходжен-ню нiтратiв у rрунтовi води, зниження вмiсту нiтратiв у продукцп, зростання вмiсту органiчноí речовини в грунп завдяки збiльшенiй кореневiй системi iно-кульованих рослин позитивно позначаеться на ступеш засвоення iнокульовани-ми рослинами поживних речовин i зокрема мшеральних добрив. У продукцií, одержанш з iнокульованих рослин, вмiст неоргашчного азоту (наприклад нiтра-тiв) е завжди нижчим, нiж у продукцп з небактеризованих рослин. Все це мае економiчнi наслiдки та призводить до зростання коефiцiента використання добрив та отримання додаткового врожаю [1].
За результатами випробовувань спiвробiтникiв 1нституту сiльськогоспо-дарсько!' мiкробiологií встановлено, що бюлопчний препарат Полiмiксобакте-рин, даючим бiоагентом якого е РавтЬааШш роНшуха КВ, який застосовуеться для бактеризацп насiння бурякiв, озимо1 пшеницi, ячменю, соняшника, куку-рудзи сумiсний в бакових сумiшах з бiльшiстю хгшчних протруювачiв фунгiци-дiв та iнсектицидiв. Однак на бактерií РавтЬааШт ро1шуха КВ токсичний вплив мають препарати, в основi яких мiстяться таю дiючi речовини: фiпронiл (Космос 250), пабендазол + iмазалiл (Антал), вони здшснюють виражений токсичний вплив на РавтЬааШт ро1шуха КВ, знижуючи бюлопчну ефективнiсть Полiмiксобактерину, тому 1х використовувати в бакових сумiшах з Полiмiксо-бактерином не можна.
Нацюнальний л^те^^иний yнiвeрситeт Украши
Дiючi pечовини: кapбоксин + тipaм, якi вxодять до иpотpyювaчiв насшня: Виавакс 200 ФФ, Вiтaвaкс 200, Вшат, Стipaкс, Вiкiнг, Вiспap, Вiтa-клaсик та ш, та N-(дiоксотiолaт-3-iл) дитiокapбaмaт калда, що мiстить иpепapaт Суль-фокapбaтiон, мають бaктеpiостaтичнy дда на Paenibacillus polimyxa KB, тобто здшснюють помipний токсичний ефект.
Бiльшiсть нaявниx сyчaсниx иpотpyювaчiв e нетоксичними до Paenibacillus polimyxa KB та сумкш з Полiмiксобaктеpином y бaковиx сyмiшax для иpотpyювaния нaсiния. Так, Полiмiксобaктеpин добpе поeднyeться з иpепapaтa-ми: А^он XL350FS, Aдiфyp 35СТ, Вега, Вшцит 050CS, Вiнцит Мiнiмa, Пзмо 60, Гayчо 70 %, Деpозaл, Дивiденд Стap 036FS, Дiксил, Диокс, Максим XL035FS, Моpiон, Оpiyс, nprnk 25, Пpевiкyp 607СЛ, Роялфо, Раксил, Раксил Екстpa, Раксил Ультpa FS, Раназол, Реал 200, Тaчигapен, Тебy 60МЕ, Тебyзaн, ТМТД, Aдiфyp 35СТ, Kpyi^p 350FS, Кiнто Дуо, Кольчуга, Нyиpiд 600, Сема-фоp 20ST (FARS), Сapфyн Т65DS, Фундазол, Xiнyфyp, Xелмсiл та iн. [1].
На вiдмiнy вiд фосфоpмобiлiзyвaльноï бaктеpiï Paenibacillus polimyxa KB, яка добpе сумкна з бiльшiстю xiмiчниx иpотpyювaчiв, азотфшсувальш бак-теpiï, навпаки, e досить чутливими до токсично!' дй' xiмiчниx иpотpyювaчiв. Так, бiоиpепapaт Мiкpогyмiн для бaктеpизaцiï нaсiния ячменю, в основi якого бiоaгент Azospirillum brasilense 410 несумкний з багатьма xiмiчними фунгщид-ними та iнсектицидними иpотpyювaчaми: Вега, Вшат, Вiкiнг, Вiспap, Вiтaвaкс 200, Вгга-класик, Стиpaкс та iн. Ризогумш для со:1, дiючим агентом якого e бак-теpiя Bradyrhizobium japonicun M-8, сумкний тiльки з Максимом XL 035 FS, а Ризогумш для гоpоxy на основi Rhizobium leguminosarum 31 сумкний тшьки з Максимом XL 035 FS та Фундазолом, ят мктять дiючi pечовини: флудиоксо-нiл+метaлaксил-М та беномiл, вiдповiдно. Бaктеpiостaтичнy дда на Rhizobium leguminosarum 31 здiйснюe Вiтaвaкс 200, в основi якого дiючi pечовини кapбок-сил+тиpaм, тому поeднyвaти його з бiопpепapaтом Ризогyмiном для иpотpyeния насшня гоpоxy небажано.
Таким чином, бюлопчш иpепapaти на основi фосфaтмобiлiзyвaльниx бaктеpiй e менш чутливими до токсичноï дiï бiльшостi сyчaсниx xiмiчниx пpот-pyювaчiв нaсiния, на вiдмiнy ввд иpепapaтiв на основi aзотфiксyвaльниx бакте-piй, поeднaния якиx з бшьшктю xiмiчниx иpотpyювaчiв e небажаним. Висновки:
1. Бiопрепaрaти на основi фосфaтмобiлiзyвaльних бaктерiй добре поeднyють-ся в бакових сyмiшaх (мають резистентнiсть) з бшьшктю сyчaсних xímÍ4-них шсектицвддв та фyнгiцидiв для протрyeння насшня. Однак застосуван-ня бiологiчних препараив на основi aзотфiксyвaльних бaктерiй для бакте-ризацп' нaсiння вимaгae використання високояк1сного нaсiння, яке не пот-ребye додатково'1 х1м1чного оброблення, y зв'язку з тим, що азотфшсатори e нестiйкими до дй' бшьшост х1м1чних протрyювaчiв насшня.
2. Мжробш препарати на основ1 aзотфiксyвaльних та фосформобшзувальних бaктерiй забезпечують зростання р!вня yрожaйностi, сприяють економп' добрив та ошташзацп' екологiчного стану довк1лля.
Лггература
1. Волкогон В.В. / Мiкpобнi пpепаpати у землеpобствi. Теоpiя i пpактика : моногpафiя / В.В. Волкогон, О.В. Надкернична, Т.М. Ковалевська та iн.; за pед. В.В. Волкогона. - К. : Вид-во "Aгpаpна наука", 2006. - 312 с.
2. Муромцев Г.С. Эндомикориза бобовых культур / Г.С. Муромцев, Г.Н. Маршунова // Биологический азот в сельском хозяйстве СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - С. 81-87.
3. Токмакова Л.Н. Штаммы Bacilluspolymyxa и Achromobacter album - основа для создания бактериальных препаратов / Л.Н. Токмакова // Микробиологический журнал : науч.-практ. журнал. - 1997. - Вып. 59, № 4. - С. 131-138.
4. Богданов М.В. Особенности химического состава и структуры оболочки клеток Escherichia coli, секретирующих щлiзуючих елочную фосфатазу в среду / М.В. Богданов, Г.М. Гонгад-зе // Биологические мембраны. - 1989. - Вип. 6, № 3. - С. 301-308.
5. Мельникова Н.Н. Вплив азот фоксуючих та фосфатмобшзуточпх бактерой на формування i функцюнування бобово-ризобiального симбюзу у рослин со! / Н.Н. Мельникова, Л.В. Булавен-ко, Л.В. Титова, 1.К. Курдиш // Вюник Львовського державного аграрного уноверситету. - Сер.: Агрошженерш дослщження. - Львов : Вид-во Львшського ДАУ. - 2002. - № 6. - С. 145-151.
6. Auda Н. Electrophoretic comparison of esterase and alkaline phosphatase of Neurospora isolates / Н. Auda, A.M. Rashid, A.M. Al-Sagur // J. Biol. Sci. Res. - 1988. - Vol. 19, № 2. - Pp. 255-261.
7. Малиновская 1М. Агроеколопчш основи мжробюлопчно! трансформацй бюгенних елеменпв грунту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук / 1.М. Малиновская. - К., 2003. - 34 с.
8. Baya Ana М. Vitamin production in relation to phosphate solibilization by soil bacteria / М. Ana Baya , S. Robert Boethling, A. Ramos-Cormenzana // Soil. Biol. and Biochem. - 1981. - Vol. 13, № 6. - Pp. 527-531.
9. Banik S. Effect of inoculation of phosphatesolubilizing phytohormone producing Bacillus fir-mus on the growth and yield of soybean (Glycine max.), grown in acid soil of Nagaland / S. Banik, М. Datta // Zbl. Microbiol. - 1998. - Vol. 143, № 2. - Pp. 139-147.
10. Grappelli A. The effect of phytohormones produced by Arthrobacter sp. оп the phosphatase activity in plant roots / A. Grappelli, W. Rossi // Folia microbial. - 1981. - Vol. 26, № 2. - Pp. 137-141.
11. Кановець В.1. Ефективнють застосування бактерiальних препаратов при вирощуванн соняшнику / В.1. Кашвець, Л.М. Токмакова, О. А. Щербатий, Н.А. Ляховська // Вюник аграрно! науки Причорномор'я. - 2001. - Вип. 1, № 3 (12). - С. 510-513.
12. Кановець В.1. Стшюсть штаму Agrobacterium radiobacterer 1333 до пестицидов / В.1. Кановець, 1.М. Пищур, Л.М. Токмакова, О.П. Лепеха // Х з'!зд Товариства мжробюлогов Украони (Одеса 2004) : тези доп. - Одеса : Вид-во "Астропринт", 2004. - С. 277.
13. Пищур 1.М. Особливост життездатност Bacillus polymyxa KB у рiзних еколопчних умовах / 1.М. Пищур // Екологш та ноосферологш : Мiжнар. наук. журнал. - 2004. - Вип. 15, № 1-2. - С. 119-128.
14. Пищур 1.М. Резистентшсть бактерш до доо фунгоцидов / 1.М. Пищур, О.П. Овчарова // Х з'!зд Товариства мжробюлопв Украши (Одеса, 2004) : тези доп. - Одеса : Вид-во "Астропринт", 2004. - С. 297.
15. Токмакова Л.Н. Розроблення прийомов i створення мжробюлоичних препаратов для покращення фосфатного живлення i шдвищення продуктивностi цукрових буряков : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / Л.Н. Токмакова. - К., 1997. - 20 с.
16. Day J.M. Physiological aspects of N2 - fixation by Spirillum from Digitaria roots / J.M. Day, J. Dobereiner // Soil Вю1. Biochem. - 1976. - Vol. 8, № 1. - Pp. 45-50.
17. Патика В.Ф. Дiазобактерин - новий бактерiальний препарат для збшьшення продуктивном! гречки та пажитнищ одш^чно! / В.Ф. Патика, В.В. Волкогон, В.1. Лохова та ш. // Агрош-ком : наук.-практ. журнал. - 1999. - № 6-7. - С. 12-14.
18. Негруцька В. Новий бюпрепарат для вирощування зернових культур / В. Негруцька, О. Гро-мозова, Н. Козировська // Агроекологя i бiотехнологiя : наук. журнал. - 1998. - Вип. 2. - С. 131-135.
19. Волкогон В.В. Бюпрепарати комплексно! ди при вирощуванш картошп / В.В. Волкогон, С.Б. Дмова // Вюник аграрно! науки : наук.-теор. журнал НААН Укра!ни. - 2004. - № 4. - С. 29-32.
20. Волкогон В.В. Застосування бюлоичного препарату мжрогумшу в технологшх вирощування ярого ячменю / В.В. Волкогон, В.П. Сальник, К.1. Волкогон та ш. // Збiрник наукових праць 1нституту землеробства УААН. - 2004. - Спецвипуск. - С. 111-119.
21. Sarig S. Improvement of the water status and yield of fieldgrown grain sorghum (Sorghum bicolor) by inoculation with Azospirillm brasilense / S. Sarig, A. Blum, Y. Okon // J. Agric. Sci. - 1988. -№ 110. - Pp. 271-277.
22. Волкогон В.В. Особливосп фосфорного живлення гречки при застосуванш бактериза-ци та рiст стимулятора залежно вщ агрофону / В.В. Волкогон, Н.В. Луценко, С.Б. Дмова та он. // Фосфор i калш у землеробствi. Проблеми м0кро60олог0чно! мобiлiзацоo : наук. доп. МОжшр. наук.-практ. конф. (Чершгов, 2004 р.). - Черн1г0в; Харюв, 2004. - С. 20-29.
Нацюнальний лiсoтeхнiчний yнiвepситeт Укра*1ни
23. Venkatesvarlu B. Physiological and biochemical basis of the Azospirillum pearl millet association / B. Venkatesvarlu, A.V. Rao // Proc. DAE Symp. Newer Approaches Biol. Appl. (Barodu, 1984). - Bombay, 1985. - Pp. 308-312.
24. Bothe H. Die Assoziation zwischen Bacterien der GattungAzospirillum und Grasern / H. Bot-he, W. Zimmer, G. Danneberg // Biol. Unserer Zeit. - 1988. - Vol. 18, № 5. - Pp. 145-148.
25. Надкерничний С.П. Бактерп Azospirillum brasilense як фактор шдвищення iMyHrreiy рослин до збудниюв кореневих гнилей / С.П. Надкерничний, О.В. Надкернична // Бюлетень Институту с.-г. мжробюлогл. - 1999. - № 4. - С. 14-17.
Попова Л.В. Сравнение биопрепаратов, которые созданы на основе фосфатмобилизирующих и азотфиксирующих бактерий
Проанализированы особенности действия и проведено сравнение биопрепаратов для инокуляции семян на основе фосфатмобилизирующих и азотфиксирующих бактерий. Биологические препараты на основе фосфатмобилизирующих бактерий хорошо объединяются в баковых смесях с большинством современных химических инсектицидов и фунгицидов для протравки семян, в то время как биологические препараты на основе азотфиксирующих бактерий чувствительные к токсичному действию химических протравителей, а потому требуют использования высококачественных семян, которое не нуждается в химической обработке. Микробные препараты на основе азотфиксиру-ющих и фосформобилизирующих бактерий обеспечивают рост уровня урожайности, содействуют экономии удобрений и оптимизации экологического состояния окружающей среды.
Ключевые слова: биопрепараты, фосфатмобилизаторы, азотфиксаторы, предпосевная обработка семян.
Popova L. V. ^mparison of Biological Products Based on Phosphate Mobilising and Nitrogen-Fixing Bacteria
Some features of the action and the comparison of biological products to inoculate the seeds based on phosphate mobilizing and nitrogen-fixing bacteria are analysed. Biological products based on bacteria phosphate mobilizing are combined well in tank mixtures with most modern chemical insecticides and fungicides for seed treatment, while biological products based on nitrogen-fixing bacteria sensitive to the toxic effects of chemical disinfectants, and then require the use of high quality seeds, which does not require chemical treatment. Microbial preparations based on nitrogen-fixing bacteria and phosphate mobilizing provide growth of productivity, promote the saving of fertilizers and optimization state of the environment.
Keywords: biological preparations, phosphate mobilizers, nitrogen fixators, pre-sowing grain treatment.
УДК 639.1.06 Проф. П.Б. Хоецький, д-р с.-г. наук; доц. А.А. Новак,
канд. с.-г наук; здобув. О.М. Похалюк - НЛТУ Украти, м. Львiв
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ВЕДЕННЯ ВОЛЬбРНОГО МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Проаналiзовано ведения вольерного господарства у Новш Зеландп, крашах Свро-пи, Америки, Африки. Основними об'ектами вольерного розведення е Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama та ш. Величина трофыв (вага, розмiри) е показником стану популяцп, а також правильного ведення мисливського господарства. Вольерне мис-ливське господарство е рентабельнее, шж тваринництво, що призвело, в деяких евро-пейських крашах, до переорiентацiï сшьського господарства на розведення оленеподiб-них. У свт створеш асощаци з розведення ратичних видiв, як видшяють кошти на на-уковi дослщження. Результати прикладних наукових дослщженъ надають перевагу 1'х власникам у розведенш ратичних видiв над конкурентами.
Ключовi слова: вольер, ратичш види, Sus scrofa, Cervus elaphus, Cervus nippon, Dama dama.
32
Збipник нayкoвo-тeхнiчних пpaць
