CC BY
30
УДК 633.2.03:631.82
Марцшко Т.1., науковий ствроб^ник ® Передкарпатська дослгдна станщя 1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну УААН
ВПЛИВ ОКРЕМИХ Б1ОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В НА ПРОДУКТИВН1СТЬ ЛЯДВЕНЦЕВО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Наведено результати дослгджень з вивчення впливу норм добрив та токуляцп насшня бюлог1чними препаратами на формування травосумшки з участю лядвенцю рогатого.
Вступ. Рекомендован рашше в грунтозахисних Ывозмшах травосумшки на основi конюшини лучно! не завжди забезпечують високу продуктившсть при вирощуваннi на схилових землях, бо в цш зонi iз-за значно! кислотностi грунтiв конюшина лучна росте i розвиваеться незадовiльно, ^м того, часто випадае з травостою. Тому виникла необхiднiсть ширшого вивчення бобово-злакових травосумiшок для залуження орних схилових земель, що виводяться з активного оброб^ку, на основi малопоширеного в цiй зонi лядвенцю рогатого.
Лядвенець рогатий мае значний адаптивний потенцiал до рiзних умов навколишнього середовища, може давати висок i сталi врожа!, характеризуеться високою кормовою цiннiстю, тривалiстю використання в травосто!. Це мае особливо важливе значення в регiонах з кислими грунтами, до яких вщноситься зона Передкарпаття [1,3].
Як i вс бобовi трави, лядвенець рогатий здатний засвоювати азот з повiтря через симбютичш бульбочковi бактери, специфiчнi для дано! культури. В останнi роки таю бактери застосовуються все ширше i технологi! !х застосування потребують удосконалення. Для посилення азотфiксацi! важливе комплексне забезпечення шшими факторами, так необхщними для дiяльностi бульбочкових бактерш (в оптимальнiй кiлькостi фосфорно-калiйними й окремими мжродобривами).
В грунтi далеко не завжди наявна достатня кшьккть бульбочкових бактерiй, здатних продуктивно зв'язувати молекулярний азот, а в районах, де рашше не вирощували певних видiв бобових культур, таю бактери вщсутш. Тому тдсилити ефект фшсацп атмосферного азоту в таких регюнах можна лише завдяки використанню бактерiальних добрив. Iнокуляцiя насiння активними штамами азотфiксаторiв та iнтенсифiкацiя життедiяльностi природно! популяцi! азотфiксуючих мiкроорганiзмiв збiльшуе врожайшсть бобово-злакового сiнокосу на 10 - 30%, що може бути е^валентно внесенню 60 кг/га дiючо! речовини азотних мшеральних добрив [2,4].
Матер1ал та методи. Данi дослiдження проводились на експериментальнш базi Передкарпатсько! дослщно! станцi! 1нституту
® Марцшко Т.1., 2010
135
землеробства i тваринництва захщного регюну УААН.
Дослщ закладений весняним безпокривним строком сiвби на дерново-пiдзолистих грунтах.
Дослiдження проводилися за методикою 1нституту кормiв УААН (1994).
Облж врожаю проводили подшяночно. Урожайнi данi обробленi методом дисперсшного аналiзу. Для визначення ботанiчного складу i структури врожаю вiдбирали проби зелено! маси з 4-х площадок по 0,25 м2 з подшом на боташко-господарськi групи: злаки, бобов^ рiзнотрав'я. За цими ж зразками визначали щiльнiсть травостою шляхом тдрахунку кiлькостi пагонiв, структуру врожаю -подшом на фракцп.
Результати дослщжень. За результатами наших дослщжень, найпродуктивнiшим виявився варiант при комплексному застосуванш обробки КБД та ПМРД поряд з внесенням «стартово!» дози азоту на агрофонi Рб0К90 , урожайнiсть на якому становила 5,38 т\га сухо! маси. Незначно поступився за збором сухого корму (5,31 т\га) варiант, де замкть застосування полiмiнерального розчинного добрива (ПМРД) було проведено передпоЫвне вапнування грунту (3 т\га). Дещо нижчою виявилася урожайшсть на аналогiчному варiантi, але без проведення вапнування грунту - 5,13 т\га сiна. Урожайнiсть 4,47 т\га сухого корму була зафшсована на варiантi iз внесенням штроамофоски як стартового азоту на фош Рб0К90. Додаткова бактеризацiя насiння ризобофггом збiльшила урожай до 4,78 т\га. Варiант без застосування добрив та варiант з фосфорно-калiйним удобренням в середньому за роки дослщжень забезпечили найнижчий результат урожайност помiж уЫх варiантiв (2,б7 та 3,55 т\га вiдповiдно).
5,59
2,4
1 23456789
Мал.1. Урожайнiсть лядвенцево-тимофпвково-пажитницевого травостою залежно вщ ефективносп застосування деяких бшлоНчних
фактор1в
На варiантi зi злаками, в середньому за три роки, при внесенш фосфорно-калiйного удобрення в нормi Рб0К90 урожайнiсть виявилася невисокою - 2,40 т\га, та при застосуванш азотного добрива в нормi ^0+б0 пiд кожен укiс урожайшсть тдвищувалася бiльше як у два рази (5,59 т\га).
13б
Потрiбно вщм^ити, що вмют лядвенцю рогатого в сумшщ на однакових агрофонах (Р60К90 ) забезпечив збшьшення урожайностi на 1,15 т\га.
Потрiбно зазначити, що внесення азотних добрив вплинуло на врожайшсть сiнокосу менше, нiж фосфорно-калiйних. Якщо прирiст врожайностi сiна вiд азоту в нормi N30 був на рiвнi 25,9 %, то приркт вiд фосфору та калiю в нормi Р60К90 був 33,0 %. 1нокулящя насiння трав ризобофiтом на агрофош Р60К90 забезпечила найбiльше зростання врожаю сухо! маси на 34,6% порiвняно з фоном. Внаслiдок внесення вапна (Са СО3) продуктивнiсть сшокосу збiльшилась лише на 3,5 % порiвняно з варiантом без передпоЫвного вапнування грунту. Прирiст урожаю при передпоЫвнш обробцi насiння ПМРД у лядвенцево-тимофивко-пажитницевш травосумiшцi становив лише 4,9%, а з використанням комплексного бюлопчного добрива (КБД) - 14,8 % .
Таблиця 1
Прнркт урожаю лядвенцево-тимофiiвково-пажитницевого травостою залежно ввд ефективност застосування деяких бшлоНчних фактор1в
__(середне 2004-2006)__
Вар1ант Урожа й сухо!' маси Прир1ст до контролю Вид добрив Прир1ст в1д штесифжацп удобрення
т\га % т\га %
Лядвенцево-тимо( швко-пажитницева травосум1шка
Контроль (без добрив) 2,67 - - - - -
Р6сК90-фон 3,55 0,88 33,0 РК 0,88 33,0
Nз0p60К90 4,47 1,80 67,4 N30 0,92 25,9
Фон + шокулящя ризобофггом 4,78 2,10 78,7 Ризобофгг 1,23 34,6
NзoР6oК90 + шокулящя КБД 5,13 2,46 92,1 КБД 0,66 14,8
^0Р60К90 + КБД + 3т/га вапняку 5,31 2,64 98,9 Вапно 0,18 3,5
NзoР6oК90 + КБД +ПМРД 5,38 2,71 101,5 ПМРД 0,25 4,9
Тимофпвко-пажитницева травосумшка
Р60К90-фон 2,40 - - - - -
Р60К90 (N120) 5,59 3,19 133,0 N120 3,19 133,0
На варiантi зi злаковими травами найбiльша вщдача була на варiантi з внесенням азоту в нормi Nl20 - 133%. Це ще раз тдтверджуе позитивний вплив азотних добрив на врожайшсть злакових трав.
Вмкт лядвенцю рогатого в урожа! дано! травосумшки значно збiльшився при внесеннi Р60К90 проти контролю як в першому (27%), так i в другому (32%) укосах. Слщ вiдмiтити, що шокулящя насiння полiмiнеральними добривами та штамами азотфiксуючих i фосформобiлiзуючих бактерш забезпечила найвищий вмiст бобового компоненту в травосто! першого (40%) ^ вiдповiдно, другого (47%) укосiв.
Iншi варiанти, на яких теж застосовувалися iншi мiнеральнi та бiологiчнi препарати, теж вщзначалися високим вмiстом лядвенцю в травосто! 29-32% в першому укоЫ. Особливо пом^ний вплив бюлопчних добрив проявився в
137
другому укос де частка лядвенцю рогатого в травосумшщ, на варiантах з шокульованим насшням, ютотно зросла та складала 41 - 47% вщ загального врожаю. Оскiльки на варiантах без обробки вщсотковий вмiст становив лише 20-32%.
Внесення 30 кг дшчо! речовини азоту на агрофош Р60К90 (вар.3) фактично не вплинуло на вмют лядвенцю у травосто!. Проте це вщобразилося на вмiстi злакового компоненту сумшки та зумовило !х збшьшення в травосто! як першого, так i другого укосiв. Потрiбно вщзначити, що на цьому варiантi вщсоток злакiв був найвищим. При шших варiантах удобрення лядвенцево-тимофi!вко-пажитницево! травосумшки (4-7 вар.) кiлькiсть злакiв спостер^алася дещо нижчою (47-50%), причому кшькють внесеного азоту залишилась незмiнною. Що можна пояснити перевагою бобового компоненту в урожа! за рахунок застосування бюлопчних та полiмiнеральних препаратiв.
Таблиця 2
Вплив на боташчний склад лядвенцево-тимофilвко-пажитницевоl
травосумiшки бiологiчних фактор1в (середне 2004-2006)
Вар. I ушс II ушс
Бобов1 Злаки Р1зне Бобов1 Злаки Р1зне
1 19 50 31 20 50 30
2 27 52 21 32 55 13
3 25 66 9,0 30 62 8,0
4 34 54 12 41 50 9,0
5 29 63 8 41 53 6,0
6 32 59 9,0 44 47 9,0
7 40 55 5,0 47 48 5,0
Тимофпвко-пажитницева травосумшка
8 - 83 17 - 59 41
9 - 96 4,0 - 75 25
Висновки. Отже поеднання симбю- й автотрофного живлення рослин не завжди залежить вiд дози мшерального азоту, але й вiд здатност штамiв бульбочкових бактерiй, використаних для шокуляци, активно функцiонувати у присутност мiнерального азоту. Також iстотне значення для симбютично! фiксацi! атмосферного азоту мають умови фосфорного та калшного живлення бобових рослин.
Лiтература
1.Дзюбайло А.Г.,Стецiв М.В., Юхтан Б.М. Покривнi культури для багаторiчних бобово-злакових травосумiшок у зеленому конвеерi Передкарпаття //Передгiрне та прське землеробство i тваринництво. Вип.39. К. "Урожай", 1994 р., с. 48-50.
2.1ршак Р. К. Вплив удобрення i стимуляторiв росту на яккть та поживнiсть зелено! маси Ыяних трав / Р. К. 1ршак // Корми i кормовиробництво. - 2006. - Вип. 58. - С. 60 - 65.
3.Микитенко А.П. Кращi сорти й особливост селекци багаторiчних трав. -К.: Урожай, 1978. - с. 28-33.
138
4.Патика В. П. За новою технолопею / В. П. Патика, I. П. Старчевський, М. О. Цандар // Захист рослин. - 1999. - № 12. - С. 10 - 11.
Summary T.Martsinko
Peredkarpatska experimental station IZiG ZR UAAN THE INFLUENCE SEPARATE BIOLOGICAL FACTOR ON PRODUCTIVITY BOB-CEREAL HAYFIELD IN CONDITION PEREDKARPATIYA.
The Broughted results of the studies of the influence of the norms of the fertilizers and processing biological preparation on shaping the hayfield with participation Lotus corniculatutus
Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010
139
