CC BY
21
(листова земля, дернова земля) i сягнув в середньому +17,7 % порiвняно з контролем, а найменшим - на Грунтосум^ № 3 (торф, тсок) +8,9 % nopiB-няно з контролем.
Лтратура
1. Агpoхiмiчнi методи дoслiдження Гpунтiв. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 676 с.
2. Агpoхiмiчний анашз Грунту, рослин i добрив на лабораторно-практичних заняттях з агpoхiмiчнol хiмil : навч. пoсiбн. / 1.М. Карасюк, О.М. Геpкiял, М.В. Недвига. - К. : ЗАТ "Шч-лава", 2001. - 192 с.
3. Городний Н.Ш. Вермикультура i li ефективнiсть / Н.Ш. Городний, В.К. Ковальов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1990. - 296 с.
4. Грицаенко З.М. Методика бюлопчних i агpoхiмiчних дослщжень рослин i Гpунтiв / З. М. Грицаенко, В.П. Карпенко. - К. : ЗАТ "Шчлава", 2003. - 320 с.
5. Смошова Т. Агpoхiмiчнi показники бюгумусу / Т. Смошова // Хiмiя в сшьському гос-пoдаpствi, 1994. - 162 с.
Пушкарёва-Бездиль Т.М., Сеник Ю.А., Кудла В.И., Никитина О.В. Результаты выращивания земляники садовой - Fragaria ananassa Duh. при использовании продуктов вермикультуры
Приведены результаты выращивания земляники садовой - Fragaria ananassa Duh. при использовании биогумуса; отображено влияние этого экологически чистого удобрения при локальном внесении и типов почвосмесей на приросты таких биометрических показателей, как высота черешка, высота листка, ширина листка земляники.
Ключевые слова: биогумус, земляника садовая, экологически чистое удобрение.
Puschkariova-Bezdil T.M., Senyk YuA., Kudla V.I., Nikitina O. V. Results of cultivation of the strawberry garden - Fragaria ananassa Duh. at use of biohumus
In clause results of cultivation of a strawberry garden - Fragaria ananassa Duh. are resulted. Influence of biohumus, this harmlessly pure fertilizer is displayed at its local entering and types soils on a gain of such biometric parameters, as height of a leaf, width of a leaf of a strawberry.
Keywords: biohumus, strawberry garden, pollution-free fertilizer.
УДК 712.41 (712.24) Здобувач У.Р. Гурла; доц. I.B. Шукель, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
МЕЛ1ОРАТИВН1 ФУНКЦН ПРОТОМЕЛ1ОРАНТ1В У МЕЛЮРАЦН АНТРОПОГЕННИХ ГРУНТ1В
Пщ час застосування препарату мжоризи змшилася структура св^ло- та темно-забарвлених BTOiB та збшьшилось видове рiзноманiття мжромщетсв у Груш!. Збшь-шилася висота оброблених споровим препаратом мжоризи ыянщв Quercus robur L. та Pinus sylvestris L. Зросла приживлювашсть оброблених мжоризою ыянщв завдяки створенню люових культур Q. robur L. та P. sylvestris L. вщповщно в 2,78 та 2,06 ра-зiв, що дало змогу знизити доповнення культур в 2,5-2,0 рази.
Ключовг слова: мжориза, структура мщелто, эдянщ, приживлювашсть люових культур.
Вступ. Фггомелюращя р1зних титв антропогенних Грунпв, зокрема технозем1в, супроводжуеться проблемами, насамперед пов'язаних i3 вщсут-нютю у деревних рослин найближчих консорпв [1]. 1нтерес до визначення ролi мжоризи викликаний загибеллю люових насаджень вщ коренево! губки,
особливо на антропогенних Грунтах. Це зумовлено формуванням псевдомжо-ризи патогенними видами грибiв за вщсутност в Грунтi мжоризних. Сучаснi дослiдження розширили уявлення про природу мжоризи та 11 значення для життя люу, внесли поправки у висновки, зокрема зшвелювали ушверсаль-нiсть рецепту внесення мiкоризного Грунту. Вчеш звернули увагу на вияснен-ня ролi мiкоризи та мжрофлори на корiннях лiсових рослин [2-6].
Встановлено, що мiкориза е одним iз фундаментальних явищ природи, яке притаманне наземним рослинам з моменту 1х появи i е найдавшшою формою симбiозу рослин з мжрооргашзмами. Мiкотрофними вважають до 80 % видiв рослин на планеть Мiкориза позитивно впливае на рослину за рахунок розвиненого мщелто, коли збiльшуеться поглинаюча поверхня коршня i по-силюеться надходження в рослину води i поживних речовин. Гриби мжори-зо-утворювачi розкладають недоступш рослинi органiчнi сполуки Грунту, ви-робляючи речовини типу вiтамiнiв i активаторiв росту. Завдяки мiкоризi ю-тотно зростае концентрацiя гормонiв росту, покращуеться рiст рослин на бщ-них фосфором Грунтах. Рослини одного або рiзних видiв пов'язанi мiж собою через мiкоризу. Гриби беруть участь в утворенш важливих титв симбютич-ного союзу - лишайниюв i мiкоризи. Водоростi забезпечують гриб оргашч-ними продуктами, а гриб поглинае воду i мiнеральнi соль Це дае змогу лишайникам рости в умовах, де не можуть юнувати iншi види рослин [4, 6-8].
Властивосп мiкоризи проявляються у кращому водопостачаннi, збшь-шенш доступностi поживних речовин, зокрема важко засвоюваних (фосфор, залiзо), збiльшеннi сприйнятливо! поверхнi корiння i стимуляцп його росту, тдвищенш активнiй й пасивнш стiйкостi до кореневих патогенiв (фггофтороз, суха гнилизна), кращому i рясному цвiтiннi, плодоношеннi, формi та загаль-ному виглядi рослини, зниженiй сприйнятливосп несприятливих умов росту: невiдповiдна кислотшсть, засолення, пiдтоплення, токсичнi елементи тощо.
Для стимулювання розвитку мiкотрофiв застосовують метод "зара-ження" стерильного насшня або сiянцiв грибами, що мае стимуляцшну дiю на розвиток ендофтв. Застосування ростових препаратiв, виготовлених iз чистих культур сильномiкотрофних рослин е ефектившшим методом ютотно-го тдвищення мiкотрофностi будь-яких культур. Ендофiти не ростуть в Грунта, тому не можуть заражати кореш рослин. Ц гриби пристосоваш до росту в органiзмi рослини, а !х фiзiологiчнi функцп здiйснюються за рахунок обмш-них реакцiй з рослинами. Вони е обл^атними симбiонтами i мають величезне генетичне значення у збереженш виду рослин. Будь-яке штучне внесення грибного або бактерiального "зараження" стерильного насiння для рослини створюе додаткову кшьюсть гормональних речовин, необхщних для активiза-цп проростання характерних для рослини ендофтв. Через мжотрофшсть де-ревних порiд набувае великого значення питання щодо використання мжори-зи фиомелюрацп пiд час вирощування лiсу [2, 5, 11].
Мета дослщження. Метою проведеного дослiдження було: встанови-ти особливостi вiдновлення в антропогенних Грунтах мжоризи пiсля видобу-вання шрки; вивчити вплив на техногенний Грунт процесу мжоризацп споро-вим препаратом; вивчити вплив мжоризацп на вирощування сiянцiв <2иегсш
robur L. та Pinus sylvestris L.; дослщити вплив мжоризацп пiд час створення люових культур Q. robur L. та P. sylvestris L.
Об'екти та методика дослщження. Об'ектом дослщження були Грун-ти Подорожненсько1 копальш, споровий препарат грибiв 3i штучно1 асощацп видiв з п'яти штамiв та сiянцi Q. robur L. та P. sylvestris L. Грунтовий покрив копальш сформований комбшащями зональних грунлв, непорушених прни-чими роботами: темно-шрих опiдзолених Грунтiв на заходi територп копаль-ш; алювiальних лучних суглинкових грунлв - на швдш та сход^ алкгааль-них лучних глейових важкосуглинкових грунлв - на швденному заходi територп копальш та в заплавi р. Свiча. Техноземи диференцiйованi на вiдвалах i приуроченi переважно до схщно! частини територп копальш, де проведенi роботи з прничотехшчно! та бюлопчно! рекультивацп; техноземи недифе-ренцшоваш; ембрiоземи дерновi - у пiвденно-захiднiй частинi територп; ем-брiоземи органо-акумулятивнi та ембрюземи iнiцiальнi приуроченi до не ре-культивованих вiдвалiв, де трапляються субстрати i Грунтоутворення рiзного гранулометричного складу [10]. Споровий препарат грибiв вирощували про-тягом шести мiсяцiв на рщкому живильному середовищi з додаванням мжро-елеменпв, при цьому вивчали параметр вирощування спорового препарату грибiв - швидкiсть поглинання цу^в [3]. Було створено штучну асоцiацiю видiв з п'яти штамiв для мжоризацп сiянцiв та лiсових культур Q. robur L. та P. sylvestris L., модифжовано та запропоновано бютехнолопю застосування iммобiлiзованих на желатинi спор грибiв для мжоризацп вирощування шян-цiв та лiсових культур Q. robur L. i P. sylvestris L. Сгянщ дуба звичайного та сосни звичайно! отримано в тимчасовому розсаднику Подорожнянського лю-ництва ДП Стрийське ЛГ. Лiсовi культури створювали вiдповiдно до проекту лiсових культур, запропонованого Подорожнянським люництвом. Статистич-ну обробку дослiдних польових матерiалiв проведено в середовищi Microsoft Office Excele з дотриманням вимог [12].
Результати дослщжень. Структура мщелт на техноземах. Велике значення в живленш рослин мае мжориза - мжромщети, що живуть у симбь озi з рослиною на ll корiннi. Мщелш мiкоризи збiльшуе площу живлення ко-реня, розчиняе фосфати i, проникаючи в живi клiтини, забезпечуе 1х пожив-ними речовинами. Властивостi мжоризи проявляються у: збiльшеннi сприйнятливо1 поверхш коренево1 системи i стимуляцп ll росту; кращому во-допостачаннi; доступносп поживних речовин, зокрема важко засвоюваних форм; пiдвищеннi активно1 та пасивно! стiйкостi до кореневих патогенiв; бшьш рясному цвiтiннi, плодоношеннi, формi та загальному виглядi рослини; зниженнi сприйнятливосп несприятливих умов (невiдповiдна кислотнiсть, засолення, тдтоплення, токсичнi елементи тощо).
На Грунтах Подорожненського родовища сiрки протягом 20092011 рр. дослiджували структуру мщелто на техноземах - наявшсть темнота свiтлозабарвленого мiцелiю [8]. Встановлено, що на техноземах сшввщно-шення темно- та свiтлозабарвленого мщелж> становило 60: 40, на ембрюзе-мах - 40: 40, а в зональних Грунтах - 15: 39. Норма сшввщношення темно- i свилозабарвленого мiцелiю в Грунтах становить 20: 80 (табл. 1, рис. 1).
Табл. 1. Структура мщелт в Грунтах ПодорожнянськоХ копальш, %
И §
1
Частка мщелто, %
темнозабарвлений
св1тлозабарвлений
60
40
40
40
15
39
20
80
В умовах лабораторного експерименту використано для поливу грунту вирощений споровий препарат мжоризи. Результати впливу споровим препаратом мшоризи в концентраци 60 тис. спор на 1 л води на структуру мще-лда в грунтах Подорожнянсько! копальш наведено в табл. 2 та на рис. 2.
Табл. 2. Структура мщелт в Грунтах ПодорожнянськоХ копальш, обробленого
препаратом мшоризи
Тип грунту
Частка мщелш, %
темнозабарвлений
св1тлозабарвлений
Технозем
15
85
Ембрюзем
18
62
Зональний грунт
14
50
Нор?
20
80
ембрюзем зональний грунт норматив Рис. 2. Вплив препарату мжоризи на структуру мщелт в Грунтах ПодорожнянськоХ копальш
Пiсля застосування препарату мжоризи рiзко знизився вщсоток тем-нозабарвлених видiв, натомiсть в грунт збiльшилось видове рiзноманiття мжромщепв, що свiдчить про процеси вщновлення Грунтово! мiкрофлори та стабiлiзацiю Грунтотворних процесiв.
Використання мжоризацп пiд час вирощування садивного матерiалу Q. robur L. та P. sylvestris L. Через мжотрофшсть деревних порщ набувае великого практичного та теоретичного значення питання щодо використання мжоризи в практицi вирощування садивного матерiалу [2]. З щею метою в умовах контрольованого середовища було проведено експеримент на виро-щування садивного матерiалу Quercus robur L. та Pinus sylvestris L. Для цього в ящиках було висаджено по 50 шянщв дуба звичайного та сосни звичайно!. В експерименп використовували полив споровим препаратом мжоризи в концентрацп 60 тис. спор на 1 л води. Контролем були також шянщ, але тi, якi поливали водою. Результати вимiрювання висоти шянщв через мiсяць пiс-ля посадки з разовим поливом зазначено в табл. 3.
Табл. 3. Використання мторизи nid час вирощування садивного матер1алу
Полив споровим препаратом
Статистичний показник
початкова висота ci-янця, см
висота пicля поливу, см
Контроль
при-рют, см
початкова висота ci-янця, см
висота пicля поливу, см
при-рicт, см
Сiянцi дуба
Середне, M
14,42
26,56 12,14
14,00
15,31
1,31
Стандартна похибка, m
0,35
0,55
0,55
0,27
0,26
0,12
Ршень надшносд (95,0 %), p
0,73
1,13
1,15
0,56
0,55
0,24
Сiянцi сосни
Середне, M
12,35
23,16
10,81
12,58
14,81
2,23
Стандартна похибка, m
0,27
0,40
0,41
0,30
0,28
0,24
Ршень надшносд (95,0 %), p
0,55
0,83
0,85
0,63
0,59
0,49
Збiльшення висоти ciянцiв, политих споровим препаратом, порiвняно з контролем, спостер^али для ciянцiв дуба звичайного на 173,52 % та 156,37 % - для иянщв сосни звичайно!. Збшьшення приросту за висотою политих споровим препаратом шянщв порiвняно з контролем cпоcтерiгали для иянщв дуба звичайного на 925,08 % та 485,05 % - для шянщв сосни звичайно!.
Вплив мшоризащУ технозему пщ час створення лкових культур Q. robur L. та P sylvestris L. Наступним етапом дослщжень було проведення ек-сперименту з мжоризацп садивного матерiалу пiд час створення лicових культур на техноземах (шянщ Q. robur L. та P. sylvestris L.). Експеримент проведено на площi 0,5 га на техноземах Подорожненського родовища шрки. Доcлiдження виконували протягом 2009-2011 рр. Встановлено, що прижив-люванють необроблених ciянцiв дуба i сосни в середньому становила 30,00 та 36,67 %, а оброблених шянщв - вiдповiдно 83,00 % та 75,33 %. У середньому приживлювашсть ciянцiв дуба i сосни зросла вщповщно на 277,88 % та 205,96 % (табл. 4, 5).
Табл. 4. Приживлювашсть л'шових культур, не обробленихмшоризою
Рк
Кшьккть посадкового матер1алу, шт.
висаджено
дуб
прижилось
Приживлюватсть, %
дуб
дуб
2009
500
500
150
180
30
36
2010
500
500
160
170
32
34
2011
500
500
140
200
28
40
сосна
сосна
Табл. 5. Приживлюватсть л'шових культур оброблених мшоризою
Рк Кшьюсть посадкового матер1алу, шт. Приживлюватсть, %
висаджено прижилось
дуб сосна дуб сосна дуб сосна
2009 500 500 400 380 80 76
2010 500 500 410 360 82 72
2011 500 500 435 390 87 78
Збшьшення частки приживлюваност люових культур спостер1гали не лише в середньому, але й протягом конкретного вегетативного сезону (рис. 3, 4).
Рис. 3. Приживлюватсть лшових культур:
а) необроблених мшоризою; б) оброблених мгкоризою
Рис. 4. Приживлюватсть лшових культур: а) дуба; б) сосни
Доповнення люових культур без використання спорового препарату "мшориза" виконували в обсяз1 40-45 % приживання культур, а люових культур з використанням спорового препарату "мжориза" - 15-20 % приживання.
Висновки. Полив грунту споровим препаратом мжоризи змшив вщ-ношення темно- та свгглозабарвленого мщелда: у техноземах - до 15: 85, на
ембрiоземах - 18: 62, в зональних Грунтах - 14: 50. Висота сгянщв, политих споровим препаратом, порiвняно з контролем збшьшилась для Q. robur L. на 173,52 %, а для P. sylvestris L. - на 156,37 %. Прирют за висотою сгянщв, политих споровим препаратом, порiвняно з контролем збшьшився для дуба на 925,08 % та 485,05 % - для сосни. Приживлювашсть оброблених мжоризою сгянщв, порiвняно з необробленими, пiд час створення люових культур Q. robur L. та P. sylvestris L. зростала вщповщно в 2,78 та 2,06 раза. Це дало змогу знизити доповнення культур в 2,5-2,0 рази.
Використання мжоризацп тд час вирощування сгянщв та створення люових культур на техноземах сприяе вищш приживлюваноcтi мжоризова-них ciянцiв насамперед завдяки змш cпiввiдношення в Грунт темно-забар-вленого i cвiтлозабарвленого мщелто.
Л1тература
1. Голубець М.А. Екосистемолопчш принципи штродукцп / М.А. Голубець // Досл> дження, охорона та збагачення бюр1зномашття. - 1999. - Вип. 9.9. - С. 11-14.
2. Бойко Т.А. Особенности микоризообразования и роста сеянцев хвойных пород в лесных питомниках Пермского края : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 - "Ботаника" / Т.А. Бойко. - Пермь, 2006. - 17 с.
3. Гельцер Ф.Ю. Симбиоз с микроорганизмами основа жизни растений : учебн. пособ. / Ю.Г. Гельцер. - М. : Изд-во МСХА, 1990. - 134 с.
4. Марфенина О.Е. Антропогенная экология почвенных грибов / О.Е. Марфенина. - М. : Изд-во "Медицина для всех", 2005. - 196 с.
5. 1утинська Г.О. Бюремед1ащя Грунпв, забруднених пестицидами / Г.О. 1утинська, В.Й. Лоханська, А.А. Шндрус, Н.А. Ямборко // Перший Всеукра!нський з'!зд еколопв : м1ж-нар. наук.-практ. конф., 4-7 жовт. 2006 р.: тези доп. - Винниця, 2006. - С. 134.
6. Терехова В.А. Микромицеты в экологической оценке водных и наземных экосистем / В .А. Терехова. - М. : Изд-во "Наука", 2007. - 215 с.
7. Боташка. Водоросп та гриби : навч. поабн. / 1.Ю. Коспков, В.В. Джаган, Е.М. Демченко та ш. - К. : Вид-во "Арютей", 2006. - 476 с.
8. Леонтьев Д.В. Загальна мжолопя / Д.В. Леонтьев, О.Ю. Акулов. - Харгав : Вид. група "Основа", 2007. - 228 с.
9. Гурла У.Р. Структура мжромще™ Грунпв Подорожненського рудника / У.Р. Гурла, В.П. Ол1ферчук // Еколопя довюлля. - 2011. - Вип. 21.14. - С. 79-83.
10. Курачев В.М. Классификация почв техногенных ландшафтов / В.М. Курачев, В.А. Андроханов // Сибирский экологический журнал. - 2002. - N° 3. - С. 255-261.
11. Oliferchuk V.P. The study of mycotrophy of some herbaceous plants growing on the soils of Podorozhne sulphur mine / V.P. Oliferchuk, U.R. Gurla // Люове господарство, люова, паперо-ва i деревообробна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра-!ни. - 2012. - Вип. 37-2. - С. 125-129.
12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - М. : Изд-во "Колос", 1979. - 416 с.
Гурла У.Р., Шукель И.В., Олиферчук В.П. Мелиоративные функции протомелиорантов в мелиорации антропогенных почв
При применении препарата микоризы изменилась структура свето- и темноок-рашенных видов и увеличилось видовое разнообразие микромицетов в Грунте. Увеличилась высота обработанных споровых препаратом микоризы сеянцев Quercus robur L. и Pinus sylvestris L. Растет приживаемость обработанных микоризой сеянцев при создании лесных культур Q. robur L. и P. sylvestris L. соответственно в 2,78 и 2,06 раза, что позволило снизить дополнение культур в 2,5-2,0 раза.
Ключевые слова: микориза, структура мицелия, сеянцы, приживаемость лесных культур.
Gurla U.R., ShukelI.V., Oliferchuk V.P. Ameliorative functions of améliorants in anthropogenic soils improvement
During the application of mycorrhiza product the structure of light and dark colored species has changed and the species diversity of micromycetes in soil has increased. The height of seedlings Quercus robur L. and Pinus sylvestris L. processed with the agamous product of mycorrhiza has increased. Survival ability of seedlings processed with mycorrhiza has increased in the creation of forest plantation Q. robur L. and P. sylvestris L. 2,78 and 2,06 times respectively, which facilitated the decrease of plantation addition in 2,5 and 2 times.
Keywords: mycorrhiza, mycelium structure, seedlings, forest plantation survival ability.
УДК 631.524+712.41 Зав. eiödmy А.1.1вченко, канд. с.-г. наук; дир. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук; тж. Н.З. Кендзьора; тж. А.С. Мельник;
тж. Л.Б. Коляда - НЛТУ Украти, м. Львiв
ТАКСОНОМ1ЧНИЙ СКЛАД ГОЛОНАС1ННИХ ДЕНДРОПАРКУ ЛЬВ1ВСЬКО1 КЛШ1ЧНО1 1НФЕКЦ1ИНО1 Л1КАРН1
Частка голонасшних дендропарку Львiвськоi клжчно! шфекцшно! лжарш за кшькютю особин становить близько 60 % та представлена 59 таксонами. Серед голонасшних майже 53 % особин припадае на ялину звичайну. У колекци е малопошире-ш види ялищ та рщкюш представники японсько-китайсь^' флори: криптомерiя японська та ii елегантна вщмша, тсуга рiзнолиста, а також метасеквоя китайська, гш-кго дволопатеве, строката вщмша туевика японського.
Ключовг слова: дендропарк лжарш, голонасшш, рщгасш деревш рослини.
Парк Льв1всько' клшчно' шфекцшно' лжарш - один i3 кращих ден-дропарюв, створених у ХХ ст. Поряд i3 декоративно-естетичною та боташко-пiзнавальною функщями, деревно-чагарниковi насадження несуть своерiдне саштарне навантаження, насичуючи фiтонцидами територiю лжарш та слугу-ючи профiлактично-запобiжним рослинним бар'ером мiж цiею специфiчною л^вальною установою i мiстом. Безперервне виконання цих функцш впро-довж року передушм можливе завдяки домiнуючiй участ в насадженнях вiч-нозелених представниюв голонасiнних.
Пiд час iнвентаризацii деревних рослин парку [1] проводили 'х визна-чення за специфiчними боташчними таксономiчними ознаками. За результатами боташчно' iдентифiкацii встановили, що голонасшш представлен 59 таксонами (табл.). За кшькютю особин у складi паркового насадження вони становлять 59,2 %, зокрема вiчнозеленi представники голонасшних -58,6 %. Саме така значна насичешсть вiчнозеленими хвойними забезпечуе висок декоративну i санiтарну функцii дендропарку.
Табл. Таксопом'нший склад голонасшних дендропарку
№ .HaTHHCLKa Ha3Ba pocmHH Представлено
з/п кшькютю особин у %
1 Abies alba Mill. 5 0,42
2 Abies cephalonica Loud. 3 0,25
3 Abies concolor Lindl. et Gord. 1 0,08
