CC BY
13
бiльш шж у 4 рази вищий. Хщ росту за дiаметром молодих (100-200 роюв) i старовiкових (400 роюв) дерев букового пралiсу е подiбним (рис. 4).
Значна частина дерев тд наметом лiсу у першi 100 рокiв унаслiдок конкуренцп характеризуеться невисокою iнтенсивнiстю росту за дiаметром, тому часто у вiцi 100 роюв 1х дiаметр на висот грудей сягае лише 10-15 см. 1нтенсивне пiдвищення приростiв розпочинаеться у вщ 70-100 рокiв i про-довжуеться до часу, коли дерева сягають верхнього ярусу (150-200 роюв), шсля чого прирiст залишаеться стабшьно високим.
Структурнi особливостi деревостанiв вщповщають загальним ознакам, якi притаманнi пралюам: розподiл чисельностi дерев за дiаметром описуе бь модальна крива, багатояруснють намету лiсу, присутнiсть екземплярiв рiзно-го вiку i рiзних стадш розвитку. Основнi таксацiйнi показники люосташв дос-лiджуваних пробних площ е близькими до значень, отриманих дослщниками дещо ранiше для постiйних пробних площ (величиною 10 га та 1 га) букового пралюу [2, 9]. Деревостани на них охарактеризовав як рiзновiковi зi складною просторовою структурою та високим запасом деревини дерев, що зрос-тають, та мертво1 деревини. Кiлькiсть крупномiрних екземплярiв (з товщи-ною понад 80 см) дещо перевищуе середш значення для пралiсових деревос-ташв Центрально1 Свропи [14], але це може бути зумовлено мшливютю дь аметрiв i використанням обмежено1 юлькосп пробних площ.
Стойко С.М. зi спiвавторами [2] зазначав, що на закладених пробних площах пiдрiст характеризуеться куртинно-груповим розташуванням, що пов'язане з безперервною появою "вiкон" або "шш" у мiсцях вiдпаду крупно-мiрних дерев бука, якi досягли природно! стиглостi. Подiбнi результати отри-мали В. Троцюк та М. Хобi зi спiвавторами [11, 18], зазначаючи, що розпад деревостану вiдбуваеться внаслщок вiдмирання поодиноких дерев (переваж-но найбшьших, що не завжди означае найстарших) або невеликих груп ^з дерев рiзних ярусiв). Цей фактор впливае на тривале перебування дерев у нижньому ярус i проявляеться через низькi прирости на перших етапах жит-тя. Потенщал енергп росту зберiгаеться у дерев впродовж усього життя, i на-вiть на третьому-четвертому столiттi життя дерев залишаеться високим. Для дерев, що зростають у великих вжнах або у господарських люостанах, харак-терний значний прирiст за дiаметром у молодому вiцi i поступове його зни-ження з вжом дерев.
Подiбнiсть ходу росту за дiаметром дерев рiзного вiку (100-400 роюв) дае змогу припустити, що особливосп росту залишаються стабiльними уже протягом багатьох столиь (бiльшiсть дерев зростае шд зiмкнутим наметом люу) i деревостан не зазнав впливу людини. Повiльний хiд росту у молодому вщ i поступове його зростання за досягнення верхнього ярусу деревостану характерне для екземпл^в рiзного в^. Виявленi особливостi ходу росту дерев букового пралюу дещо вщмшш вщ зазначених Ю.С. Шпариком зi ствав-торами [8], як виявили дещо вищий темп росту дерев. Вщмшносп можуть бути наслщком рiзноl методологи дослiджень, оскiльки в аналiзованих досль дженнях [8] модельовано хщ росту за дiаметром на висот коренево! шийки, а не на висот грудей. Значна збiжнiсть стовбурiв бука у вiдземковiй частит могла позначитись на результатi дослщжень. Оскiльки ми для дерев бука за-
фжсували нижчi прирости за дiаметром на висот грудей, вони характеризу-ються менш iнтенсивним ростом, а тривалiсть життя дерев значно перевищуе задокументовану рашше.
Висновки. Iнформацiя про потенцiал старовжових дерев до штенсив-ного приросту протягом тривалого часу може ютотно вплинути на розроб-лення заходiв наближеного до природи ведення люового господарства, ос-кiльки у природному лiсi бук лiсовий тривалий час росте тд наметом лiсу, не втрачаючи життeздатностi, та характеризуеться високою енергieю росту. Разом з тим, треба зважати на факт, що бшьшють крупномiрних дерев ютотно пошкоджеш гниллю, що значно знижуе 1х товарну якiсть, але водночас тд-вищуе бiорiзноманiття.
Пiдсумовуючи, зазначаемо, що високий вiк, складна просторова структура, присутшсть гнилi та значне бiорiзноманiття - основнi характеристики пралюових екосистем.
Л1тература
1. Гамор Ф.Д. Пралюи Закарпаття. ¡нвентаризащя та менеджмент / Ф.Д. Гамор, Я.О. Довганич, В.Ф. Покиньчереда та ш. - Рах1в, 2008. - 86 с.
2. Стойко С.М. Флора i рослиншсть Карпатського заповедника : монография / С.М. Стойко, Л.О. Тасенкевич, Л.1. Мiлкiна та ш. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1982. - 220 с.
3. Стойко С.М. Характеристика пралiсiв Украшських Карпат та 1х значення для форму-вання близького до природного лiсового господарства / С.М. Стойко // Природш лiси в ж^р-нiй зонi Свропи - цшносп та використання : матер. Мiжнар. конф. - Бiрменсдорф - Рах1в,
2003. - С. 141.
4. Цурик Е.И. Об особенностях таксационного строения девственных букових древосто-ев Карпат // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск : Изв-во ВУЗов. - 1981. - № 2. - С. 25-32.
5. Чернявський М.В. Динамжа структури букових пралгав Боржави / М.В. Чернявський, 1.В. Хмшь // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -1998. - Вип. 8.1. - С. 21-33.
6. Чернявський М.В. Динамжа букових пралгав Украшських Карпат // Природш люи в помiрнiй зош Свропи - цiнностi та використання : матер. Мiжнар. конф. - Бiрменсдорф - Ра-х1в, 2003. - С. 49.
7. Шпарик Ю.С. Структура букових пралiсiв Украшських Карпат на основних стадiях 1х сукцеси / Ю.С. Шпарик // Лiсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисло-вiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Укра1ни. - 2006. - Вип. 31. - С. 144-150.
8. Шпарик Ю.С. Структура, рют та Г1С букового прашсу Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик, Р.М. Вгтер, A. Buergi, B. Commarmot та iн. // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -
2004. - Вип. 29. - С. 17-27.
9. Commarmot B. Structures of virgin and managed beech forests in Uholka (Ukraine) and Sihlwald (Switzerland): a comparative study / B. Commarmot, H. Bachofen, Y. Bundziak, A. Buergi et al. // Forest Snow and Landscape Research. - 2005. - Vol. 79. - Pp. 45-56.
10. Gaertner H. The core-microtome: A new tool for surface preparation on cores and time series analysis of varying cell parameters / H. Gaertner, D. Nievergelt // Dendrochronologia. - 2010. -Vol. 28. - Pp. 85-92.
11. Hobi M.L. Fine-scale structural processes shape the largest virgin beech forest of Europe (Ukrainian Carpathians) / M.L. Hobi, B. Commarmot, К Bugmann. In preparation.
12. Korpel' S. Die Urwalder der Westkarpaten / S. Korpel'. - Fischer Verlag, Stuttgart, 1995. -
310 s.
13. Korpel S. Pralesy Slovenska / S. Korpel. - Veda, Bratislava, 1989. - 238 s.
14. Nilsson S. Densities of large living and dead trees in old-growth temperate and boreal forests / S. Nilsson, M. Niklasson, J. Hedin, G. Aronsson, J. Gutowski, P. Linder, H. Ljungberg, G. Mi-kusinski, T. Ranius // Forest Ecol. Manag. - 2002. - Vol. 161. - Pp. 189-204.
15. Parpan V.I. The hypothesis of the pulsed dynamics of virgin beech forests / V.I. Parpan, S.N. Sannikov, T.V. Parpan // Russian Journal of Ecology. - 2009. - Vol. 40. - Pp. 466-470.
16. Roth C. Beobachtungen und Aufnahmen in Buchen-Urwalden der Wald-Karpathen // Swe-iz. Zeitschr. Forstwes. - 1932. - № 1. - S. 1-13.
17. Stokes M.A. An introduction to tree-ring dating / M.A. Stokes, T.L. Smiley. - Tucson : University of Arizona Press, 1996. - 73 p.
18. Trotsiuk V. Age structure and disturbance dynamics of the relic virgin beech forest Uholka (Ukrainian Carpathians) / V. Trotsiuk, M.L. Hobi, B. Commarmot // Forest Ecol. Manag. - 2012. -Vol. 265. - Pp. 181-190.
19. Westphal C. Is the reverse J-shaped diameter distribution universally applicable in European virgin beech forests? / C. Westphal, N. Trerner, G. von Oheimb, J. Hansen, K. von Gadow, W. Hardtle // Forest Ecol. Manage. - 2006. - Vol. 223. - Pp. 75-83.
20. Zlatnik A. "Luzansky prales" na Podkarpatske Rusi, nejvetsi ceskoslovenska pralesova re-servace / A. Zlatnik // Krasa naseho Domova. - № 28. - 1936. - S. 110-118.
21. Zlatnik A. Prozkum prirodzenych ^й na Podkarpatske Rusi. Dil prvni: Vegetace a stano-viste reservace Stuzica, Javornik a Pop Ivan / A. Zlatnik // Sbornik Vyzk. Ust. Zemedel. - Praha, 1938. - 244 s.
Троцюк В.И., Миклуш С.И., Коммармот Б., Хоби М.Л. Особенности роста по диаметру деревьев буковых первичных лесов
Дендроэкологические методы в сочетании с программным обеспечением для статистической обработки данных были использованы для анализа особенностей роста деревьев буковых лесов. Выявлены особенности формирования прироста деревьев бука, его взаимосвязь с возрастом и диаметром на высоте груди. Установлены максимум прироста по диаметру в случае достижения деревьями верхнего яруса и их значительная энергия роста по диаметру в последующие периоды. Описан ход роста деревьев бука по диаметру.
Ключевые слова: бук лесной, дендрохронология, леса, возраст, прирост.
Trotsiuk V.I, Myklush S.I., Commarmot B., Hobi M.L. Peculiarities of DBH grows increment of the trees in the primeval beech forest
Dendroecological methods in combination with software for statistical data analysis used to describe peculiarities of the tree growth in beech forest. Described peculiarities of increment and its relationship with tree DBH and age. The radial increments increased with tree age and reach its maximum on the last stage of tree life. The DBH growth increment of the beech trees described.
Keywords: beech, dendrochronology, virgin forests, age, increment.
УДК630*502.7 Acnip. В.В. Шлапак1 -
НУ öiopeaypcie i природокористування Украти, м. Кшв
ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ PINUS SYLVESTRIS L. В ПРИТЯСМИНСЬКИХ БОРАХ
Дослщжено picT аянщв Pinus sylvestris L. у розсаднику, теплищ та Kopo6i. Шд-тверджено, що ефектившсть вирощування шянщв P. sylvestris icTOTHO залежить вщ агротехшчних прийомiв. Встановлено, що рют i розвиток шянщв P. sylvestris залежить вщ контрольованих ^матичних чиннигав.
Ключовг слова: Pinus sylvestris L., люорозсадник, теплиця, короб, температура, волопсть, рют.
Вступ. За результатами дослщжень, здшснених у Швецп, Фшляндп ще в 1970-х роках минулого столггтя, встановлено, що в теплищ з покриттям по-
1 Наук. к^вник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук - НУ 6iopecypciB i природокористування Украши, м. Ки1в
лiетиленовоl raiBKH створюються оптимальнi умови для проростання насшня Pinus sylvestris [1-3]. Причому з 1 кг нaсiння можна одержати 150 тис. рослин, з яких 100 тис. стандартш i придaтнi для подальшого пересаджування, тодi як у лiсовому розсаднику на вщкритому мiсцi виростае всього 30-40 тис. рослин [4-6]. Дослщження впчизняних aвторiв [7, 8] тдтверджують, що за один веге-тaцiйний рж сiянцi в теплицi досягають висоти дворiчних рослин. Тaкi росли-ни набувають достатньо1 морозостiйкостi та 1х можна успiшно пересаджува-ти. Тепличне вирощування садивного мaтерiaлу також слугуе захистом вiд пе-ренесеного впром нaсiння бур'янiв i грибних захворювань [8].
Мета досл1дження - дослщити вплив температури повiтря та Грунту i вологостi на рiст i розвиток сiянцiв P. sylvestris в умовах закритого (теплищ, короби) та вщкритого Грунтiв (розсадник).
Методика досл1джень. Для вимiрювaння температури Грунту та воло-гостi повiтря використовували термометр ТП-2 та гiгрометр. Висоту рослин зaмiрювaли стандартною лiнiйкою. Методи математично! статистики вико-ристано для оброблення експериментальних даних.
Результати досл1джень. Аналопчш дослiди з вирощування садивного мaтерiaлу P. sylvestris у 2011 р. було проведено на розсаднику Чорнявсько-го люництва ДП "Чигиринське лiсове господарство" (рис. 1) та в теплицях з покриттям iз полiетиленових плiвок у Бiркiвському люнищга ДП "Олексан-дрiвське ЛГ", як е виробничими об'ектами (рис. 2). Зaкономiрностi змiни температури i вологосп повiтря як у вiдкритому Грунт, так i в теплицi та ко-робi вивчали в умовах Кримювського лiсництвa ДП " Олексaндрiвське ЛГ" у 2009-2010 рр.
Рис. 1. Пойви P. sylvestris у вщкритому Рис. 2. Поави P. sylvestris у закритому 1рунтг Чорнявського тсництва Грунтг Бiркiвcькoгo лсництва
У Кримювському люнищв виготовлено каркас теплищ з дерев'яних брушв. Для стшкосп брусовий каркас було обшито дошками, а попм покри-ли жшетиленовою плiвкою. Розмiри теплищ: довжина 20 м, ширина - 6 м, висота 2,0-2,5 м. Площа теплищ - 120 м2. Короби виготовляли iз дерев'яних дощок висотою до 0,5 м, шириною 2 м, довжиною до 20 м. Як Грунтосум^ у теплищ i коробах було використано звичайний тщаний Грунт i субстрат iз Грунту i торфу (1:1). Зразу ж тсля покриття теплицi i короба плiвкою розпо-чали спостереження за температурою i вологiстю повiтря та Грунту. Темпера-
туру i вологiсть повiтря вимiрювали на висот 5 см вiд поверхнi Грунту, ос-кiльки в цьому шарi повiтря розвиваегься надземна частина шянщв (табл. 1).
Табл. 1. Температура та вологкть повiтря у теплищ, коробi та на а'дкрипий мiсцевостi
М1сце спосгережень Перiоди доби, год. Середньодо-бова
4 8 12 16 20 22 24
Кримювське лiсницгво ДП "Олександргвське ЛГ"
Температу ра повпря, оС
Теплиця 12,7 18,5 31,4 31,7 24,8 18,5 15,7 21,9
Короб: 11,3 17,3 29,5 30,2 22,8 16,9 13,4 20,2±8'9
- полiетиленова плiвка
- полiестерова сiгка 10,7 16,9 26,7 27,2 20,7 15,3 13,0 18,6±'-9
В^ритий Грунт 10,5 16,4 22,8 23,1 18,7 14,2 11,8 16,8±0'3
Вiдносна волопсть повпря, %
Теплиця (полив 9ии) 97 96 94 91 96 98 99 95,9±
Теплиця (полив 16ии) 98 97 96 91 78 89 98 92,4±Н4
Короб: 96 95 94 92 95 96 96 94,9±2,9
- полiетиленова илгвка
- полiестерова сика 95 95 95 92 95 97 98 95,3±3,3
Вiдкритий Грунт 94 96 62 56 58 72 95 76,1±20,1
Даш табл. 1 показують, що температура повиря в приземному шарi теплищ вища, нiж на вщкритому мiсцi, в середньому на 5,1 °С (21,9-16,8), то-дi як умовах коробiв температура повiтря дещо нижча - вiдповiдно 3,4 °С (20,2-16,8 i 1,8 °С (18,6-16,8). Чгтко простежуеться тенденцiя до зменшення ютотно1 рiзницi. Рiзниця температур зростае в денний час i зменшуеться в нiчний. Так, середня рiзниця найбiльших температур становить 14,9 °С (31,716,8). Рiзко пiдвищуеться температура повпря в теплицi пiсля 8 год. ранку, досягаючи найбiльших величин в 14-16 год., тсля чого простежуеться зни-ження. Аналогiчнi закономiрностi простежуються в коробах, але варто вказа-ти на тенденцiю наближення температурного режиму в коробах до умов вщ-критого Грунту.
Вивчаючи вологiсть повпря (табл. 1), видно, що в теплищ завжди збе-р^аеться i бiльш висока вологiсть повiтря, але 11 величина залежить вiд часу поливу. Якщо середня добова волопсть повiтря на вiдкритому мiсцi 76,1 %, то в теплицi тсля вечiрнього поливу вона становить 92,4 %, а пiсля ра-шшнього поливу 95,9 %, тобто вщповщно на 16,3 (92,4-76,1) i 19,8 (95,9-76,1) % бшьше. Особливо велика рiзниця вологостi повiтря в теплицях i коробах простежуеться в денний час, де абсолютт величини порiвняно з вiдкритим Грунтом з 1200 до 2000 год знаходяться в межах 91-98 i 56-62 %, тобто простежуеться тенденцiя до зменшення вологосп повiтря в денний час. Необхщно також зазначити, що в окремi спекотнi днi волопсть повиря на вiдкритому Грунтi знижувалася навiть до 45 %, а в теплищ та коробах вона нижче 91 % не опускалася. Температуру Грунту вимiрювали на поверхш Грунту i на гли-биш 5, 10, 20 см (табл. 2).
Табл. 2. Температура грунту в теплит i на вiдкритому Грунтг
Мгсце спостереження
Глибина вимiру, см
Температура Грунту, °С
Перiод доби, год.
10
14
18
22
Середне
Теплиця
на поверхт
18,1
28,8
34,9
31,6
20,1
5
19,1
22,3
27,4
27,7
22,8
10
20,2
21,4
25,7
26,9
24,6
20
22,8
21,7
22,6
24,3
24,7
Короб
на поверхт
19,5
27,3
34,2
28,8
21,1
5
19,2
22,6
27,3
28,8
25,3
10
22,9
23,1
24,8
26,9
26,6
20
23,9
23,5
26,8
26,7
27,1
24,9
Вщкритий Грунт
I поверхт
12,9
21,6
26,8
23,9
14,5
13,0
17,6
25,2
23,8
16,5
10
17,0
18,9
20,2
23,3
21,4
20
18,3
18,2
18,9
21,5
19,6
19,9 ^
1 П 1±6,2
6
5
Середня температура Грунту у верхньому 20-сантиметровому шар1 Грунту в теплищ завжди вища, тж на вщкритому мющ Так, у вар1ант1 з коробом р1зниця температур Грунту становить 6,3 °С (25,6-19,3), а у теплищ 3,9 °С (23,2-19,3). Особливо великий перепад температур в теплищ 1 на вщ-критш мюцевосп на поверхт Грунту в денний час, вона досягае о 14 год. 7,48,1 °С. В окрем1 дш температура на поверхт Грунту в теплищ була 34,9 °С, але завдяки високт вогкост пов1тря с1янщ сосни в основному не пошкоди-лись. Загинула лише та частина шянщв, яка в той перюд перебувала на стадп сход1в. У наших дослщах л1тня температура е не критичною шд час весняно-го пошву шянщв, оскшьки вони вже змщтли.
Спроба знизити температуру пов1тря 1 Грунту пров1трюванням, вщкри-ваючи теплищ, не дала позитивних результата, оскшьки при цьому р1зко знижуеться волопсть пов1тря, що посилюе небезпеку отку шянщв. У кшщ червня було дослщжено иянщ в теплищ, короб1 та на вщкритш мюцевосп (табл. 3).
Табл. 3. Ркт аянщв Ртш sylvestris у теплищ коробi i на вiдк ритому Грунтг
Показники Теплиця Короб В^ритий Грунт
Висота с1янщв, см 16,1±24 20,2±3,0 8,0±1,8 '
Дiаметр с1янщв, мм 2,5±0'8 3,2±0,5 1,9±0,2
Довжина корiння, см 25,6±3'6 20,1±3,2 15,3±4Д)
Вихщ с1янцш на 1 пог. м рядка, шт. 83±10'' 96±12,3 53±','
Анал1зуючи табл. 3, видно, що висота шянщв у короб1 була найбшь-шою 20,2±3'° см, що на 4,1 см бшьше, тж у теплищ 1 на 12,2 см бшьша пор1в-няно з вщкритим Грунтом. Таку ж законом1ртсть спостер1гаемо за д1аметром иянщв 1 д1аметром коренево! системи. Аналопчна законом1ртсть просте-жуеться 1 з виходом шянщв на 1 пог. м рядка в штуках, де найбшьший вихщ у короб1 - 96±12'3 шт. (рис. 1 1 3).
