CC BY
61
УДК 630 *[116+22+42] Acnip. 1.М. Яновська1 -
Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. Твано-Франшвськ
СТАДН РОЗВИТКУ БУКОВОГО ПРАЛ1СУ ТА IX ДИНАМ1КА
За даними лiсовпорядкування, площа Угольсько-Широколужанського масиву бу-кових пралiсiв становить 11199,4 га, запас - 5220,75 тис. м , а його висоти - 601-1000 м н. р. м. (73 % площ). Переважакга типи люу - волога чиста бучина (63 %) i субучина (18 %). У продовж 10 рокiв дослiджень масив букового пралiсу на площi 10 га, хоча i мае дуже подiбнi показники, але все-таки постшно змшюеться (розвиваеться). Домшу-ючою стадiею розвитку пралiсу е стадiя пристигання, яка в 2000 р. переважала за пло-щею, а в 2005 i 2010 рр. ii частка не змшилася. Загальна динамша деревостану вiд 2000 до 2010 рр. мае тенденщю до "старшня", тобто збiльшення частки проб пристигання, стиглост та розпаду, але, при цьому, встановлено тенденцiю до зменшення запасу та зменшення середньоi густоти пiдросту.
Ключовi слова: буковий пралiс, стадп розвитку, розподш дерев за дiаметром, запас, природне вiдновлення, динамша.
Вступ. Традицшно стадп розвитку пралiсiв суб'ективно встановлено через описи конкретних лкових далянок i грунтувалися вони на експертнш оцiнцi (Leibundgut, 1959, 1982; Korpel', 1995). Хоча моза'чний цикл пралiсiв е моделлю розвитку лкових екосистем, основною проблемою його практичного застосу-вання е суб'ективнiсть цих стадiй, яка особливо висока шд час аналiзу сукцесiй лiсiв тшьовитривалих порiд [1, 2]. Так, у помiрних лiсах бвропи було видшено вiд 3 до 9 фаз розвитку (Leibundgut, 1959; Hillgarter, 1976; Leibundgut, 1982; Schrempf, 1986; Mayer and Ott, 1991; Korpel', 1995; Meyer, 1999; Bobiec et al., 2000; Emborg et al., 2000; Tabaku, 2000; Drössler and Meyer, 2006; Kral et al., 2010b; Шпарик та ш, 2010; Winter and Brambach, 2011). Спроби кшьккно!' вден-тифжацп стадш розвитку грунтувалися на рiзних параметрах: висота i дiаметр домiнуючих дерев (Emborg et al., 2000); зiмкнутiсть крон, кшьккть пiдросту, частка мертво!' деревини, висота дерев, максимальний дiаметр i даапазон дiамет-р1в (Tabaku, 2000); розподш за дiаметром живих i мертвих дерев (Kral et al., 2010 b); абсолютна i ввдносна площа поперечного перерiзу живих дерев рiзного дiаметра (Lorimer and Halpin, 2014); динамка парамет^в пралiсiв (Meyer, 1999; Heiri et al., 2011). Але особливо важливим тут е площа лково!' дшянки, на якш iдентифiкують стадй' розвитку (Peterken, 1996).
Методика дослщження. Шкала дослiджень також важлива для оцiнення динамiки стадш розвитку пралiсiв. I дендрологiчнi дослщження окремих дерев показали, що е тшьки слабкий взаемозв'язок мiж розмiром i вiком дерева в бу-кових пралiсах ((Piovesan et al., 2005; Trotsiuk et al., 2012; Hobi et al., 2015 a). Це шдтвердило ввдоме положения, що вш дерева, який вимiряний роками, часто менш важливий, нiж його бюлопчш функцй' в деревостанi (Mlinsek, 1967; Leibundgut, 1978; Piovesan, 2003). 1ншими словами, стадiю розвитку пралку виз-начае не вш окремих дерев, а íхиi розмiри (Шпарик та iн., 2010). Отже, рiзнома-нiтнi дослiдження пралiсiв не дали чико!' вiдповiдi щодо кшькосп стадiй !'х розвитку, критерив i площi для визначення цих стадш, але е шдставою для розу-мiння структурного рiзноманiття пралк1в i складно!' !'х динамiки [3].
1 Наук. кергвник: ст. наук. спшроб., доц. Ю.С. Шпарик, д-р с.-г. наук
Результати дослщження. За даними лiсовпорядкування, площа Угольсько-Широколужанського масиву букового пралюу становить 11199,4 га, а запас - 5220,75 тис. м3. Найб!ш^ площi букового пралюу зосередженi на ви-сотах 601-800 та 801-1000 м н. р. м. (вщповщно 39 та 34 %). Пашвними типами люу е волога чиста бучина (63 %) та волога чиста субучина (18 %). Ще 5 титв лiсy поширенi на площi бтьше 100 га (рис. 1). Домшантною породою цього масиву е бук люовий, частка деревостaнiв якого становить 98 %. Розподiл букового прайсу за вiковими трупами характеризуеться дом^ванням стиглих i пе-рестiйних прaлiсiв (87 %), а за класами бонiтетy такий: частка букових прaлiсiв високо!' продyктивностi (1а та вище бонiтетy) становить 23 %, нормально!* (I i II) - 73, середньо!' (III i IV) - 4, а низько!' продyктивностi (V i нижче боттети) -менше 1 % вщ площi прaлiсiв [4]. Чистий буковий пралю (10 одиниць бука у склад^ росте ттьки на 7 % плошд, ще майже на 20 % - домшування бука значне (8-9 одиниць), а здебтьшого (73 %) частка бука становить 5-7 одиниць. Назагал буковий пралю Угольсько-Широколужанського масиву - це мшаний перес-тiйний деревостан нормально!' продуктивносп в умовах волого!' чисто!' бучини з перевагою бука та участю явора, клена гостролистого, тьма прського, берези повисло'! та черешнi. 7000-1-6378,66000-5000--
4000 3000-Ь 2000-1000 -I—
о
1864,7
-580,8-
^i-i
а
100,6 165,1
261,8 Г7"Я|—I
w
_JZ2=
366,9 I73i—I
□Площа, га □ Запас, тис. м3
Б3Бк Б3ГБк С3Бк С3БкЯлЯц С3ГБк С3ЯцБк С3ЯвБк Ьпш 14 Типи л ¡су Рис. 1. Типи лщ Угольсько-Широколужанського масиву букового пралку
Об'ектом наших дослщжень була постiйна пробна площа, закладена в Угольському вщдтент Карпатського бiосферного заповiдника у 1999 р. на плошД 10 га. На цей час проведено три швентаризацп деревостану, лежачо! де-ревини та природного вщновлення на цш пробi - у 2000, 2005 та 2010 рр. Детально результати дослщжень проаналiзовано в багатьох публшащях [5-7]. Ба-зовим висновком з цих дослiджень е те, що буковий пралiс Угольського масиву - це багатоярусний мшаний перестшний високоповнотний буковий деревостан з великою ктьюстю мертво! лежачо! деревини та природного вщновлення [8]. Шпарик (2010) видтяе шiсть титв структури (стадiй розвитку) букового пралюу за особливостями деревостану (кiлькiсть яруав, запас деревини i склад порщ), мертво! деревини (запас i склад порщ) та природного вiдновлення (кшь-кiсть i склад порiд). Предметом нашого дослiдження став аналiз просторового розмщення цих стадiй розвитку букового пралюу та кiлькiсно'! !х динамки за 10 роюв мiж швентаризащями.
Спочатку було проаналiзовано змiни у розподш дерев букового пралiсу за дiаметром, яких видщяють (Шпарик, 2010) три типи: спадний, перехщний та рiвномiрний. Отриманi результати свiдчать, що в 2000 р. перехщний тип розпо-
д1лу був представлений на 68 % пробних площ, спадний - на 20 %, а р1вном1р-ний - на 12 % (рис. 2). Вщповщно, у 2005 р. також домшував перехщний розпо-д1л (78 %), значно менше - спадного (12 %) i трохи менше - р1вном1рного (10 %). У 2010 р. домшування перехiдного типу розподшу ще зросло (83 %), спадного - теж дещо збшьшплося (12 %), за рахунок рiвномiрного (5 %).
Рис. 2. Динамта munie розподшу дерев за дшметром в буковому npmici за 10poKie (к\льк\сть проб площею 0,25 га кожна)
Динамша титв розподшу дерев букового пратсу за дiаметром з 2000 по 2010 рр. на територп 10 га мае чику тенденщю до зростання частки переходного типу розпод1лу внаслщок зменшення частки iнших двох титв, але переду-сiм - рiвномiрного типу розподiлу. Це е свщченням того, що масив букового пратсу на площi 10 га, хоча i мае дуже подiбнi показники упродовж 10 роив, але все-таки постшно змiнюеться (розвиваеться).
Динамша запасiв деревини в буковому пратс за 10 рокiв (на 40 пробах площею 0,25 га кожна) вже шша - едино!" тенденцп для обох п'ятирiчних перь одiв немае. Якщо з 2000 по 2005 рр. кшькють проб зi запасом 151-200 м3 змен-шилася, то пiсля 2005 р. вона знову почала зб^шуватися. I якщо в перший пе-рюд це вiдбулося внаслiдок збiльшення кшькосл проб зi запасом 201-250 м3, то в другий - внаслщок зменшення кiлькостi проб зi запасом 101-150 м3 (рис. 3). У середньому в буковому пралiсi домiнують 0,25 га дiлянки зi запасом деревини 151-200 м3, частка яких становить близько 50 %. Частка дшянок з запасом деревини 201-250 м3 становить близько 35 %, а зi запасом 101-150 м3 - близько 15 %. Загалом, для всього 10 га масиву проби виявлено слабку тенденщю до збшь-шення запасу вщ 2000 до 2010 рр.
Рис. 3. Динамта запаав деревини в буковому npmici за 10 poKie
(к\льк\сть проб площею 0,25 га кожна)
Динамша шлькосп тдросту в буковому пралiсi на 40 пробних площах за 10 роив мае тенденцго до зменшення дiапазону (табл. 1): так, якщо кшькють проб з густотою тдросту вщ 0 до 15 тис. шт. у 2000 р. була 15 (37,5 %), то в 2005 р. - вже 25 (62,5), а в 2010 рощ - 33 (82,5 %). Вщповщно це призвело до зменшення середньо'1 густоти тдросту на площi 10 га.
Табл. 1. Динамта кiлькостi тдросту в буковому пралiсi за 10 роюв
(ктькгсть проб площею 0,25 га кожна)
Рк 0-15 тис. шт. 16-30 тис. шт. 31-45 тис. шт. 46-60 тис. шт. 61-75 тис. шт. 76-90 тис. шт.
2000 15 10 12 1 1 1
2005 25 11 4 0 0 0
2010 33 7 0 0 0 0
Стввщношення стадш розвитку букового прайсу за 10 роюв мае тен-денцш до домшування стадiй пристигання (40 %), стиглостi (23) та жердняку (17 %), тодi як частка стадш молодняку, вщновлення i розпаду становить близь-ко 10 %. Отже, домшуючою за площею стадiею розвитку букового пралiсу за 10 роюв е стад1я пристигання, яка в 2000 р. була на переважаючш ктькосп проб (42 %), а в 2005 i в 2010 рр. и частка майже не змшилася (рис. 4).
I
Рис. 4. Динамжа стадш розвитку букового пралщ на 40 пробах (номери стадш:
1) вгдновлення; 2) молодняку; 3) жердняку; 4) пристигання; 5) стиглост1; 6) розпаду)
Частка проб зi стадiею стиглосл у 2000 р. була 20 %, у 2005 р. - 27 %, а в 2010 р. - 22 %. Частка проб зi стадiею жердняку теж змшювалася неютотно: у 2000 р. - 25 %, а в 2005 i в 2010 рр. - 20 %. Уа iншi стадп розвитку в буковому пралiсi за 10 роюв займають менше 10 % проб. Отже, можна зробити висновки, що у буковому пралЫ найбшьш тривалими стадiями розвитку е пристигання, стиглосп та жердняку, а найменш тривалими - вiдновлення, молодняку, розпаду. Загальна динамiка масиву 10 га мае тенденцш до "старшня", тобто зб1ль-шення частки проб пристигання, стиглосп та розпаду (табл. 2).
Табл. 2. ДинамЫа кiлькостi стадш розвитку в буковому пралiсi за 10 ротв
(на 40 пробах площею 0,25 га кожна)
Рк Вщновлення Молодняку Жердняку Пристигання Стиглосп Розпаду
2000 2 2 10 17 8 1
2005 2 2 8 16 11 1
2010 0 3 8 16 9 4
Загальним висновком з отриманих результапв е те, що 10 роюв, яю пройшли мiж трьома швентаризащями, у пралЫ е вiдчутним перiодом щодо
3míh його структури. Так, на 12 з 40 пробних площ (30 %) мала 3MÍHa стадп роз-витку на наступну i тiльки на 1 (2 %) - стадп розвитку змiнилися два рази за 10 ротв. Запас деревини на пробах в середньому зрк на 3 %, але змiни вщбува-лися в дiапазонi вiд мшус 14 до плюс 16 %. Змiни природного вiдновлення були значно бiльшi - вiдповiдно: у середньому мшус 10 %, змiни - вщ мiнус 76 до плюс 1000 % [9]. Висновки:
1. Буковий пралiс Угольсько-Широколужанського масиву - це мшаний пе-рестшний деревостан нормально!' продуктивностi в умовах волого! чисто! бучини з перевагою бука та участю явора, клена гостролистого, шьма прсь-кого, берези повисло! та черешш.
2. Упродовж 10 роыв дослiджень масив букового пралку на площi 10 га, хоча i мае дуже подiбнi показники, але все-таки постiйно змшюеться (розви-ваеться). Домiнантною за площею стадiею розвитку букового пралiсу за 10 роив е стадiя пристигання, яка в 2000 р. була на переважаючш кiлькостi проб (42 %), а в 2005 i в 2010 рр. !"! частка майже не змiнилася (40 %). Час-тка проб зi стадкю стиглостi в 2000 р. була 20 %, у 2005 р. - 27 %, а в 2010 р. - 22 %. Частка проб зi стадiею жердняку теж змшювалася нектот-но: у 2000 р. - 25 %, а в 2005 i в 2010 рр. - 20 %. Ус iншi стадп розвитку в буковому пралiсi за 10 роыв займають менше 10 % проб.
3. Загальна динамiка деревостану з 2000 по 2010 рр. мае тенденцш до "ста-рiння", тобто збшьшення частки проб пристигання, стиглост та розпаду, але, при цьому, вщзначено тенденцiю до незначного збшьшення запасу та достовiрного зменшення середньо! густоти пiдросту.
Лiтература
1. Bobiec A. Rich deciduous forests in Bialowieza as a dynamic mosaic of developmental phases: premises for nature conservation and restoration management / A. Bobiec, H. van der Burgt, K. Meijer, C. Zuy-derduyn, J. Haga, B. Vlaanderen // Forest Ecology and Management. - 2000. - Vol. 130. - Pp. 159-175.
2. Commarmot B. Structures of virgin and managed beech forests in Uholka (Ukraine) and Sihlwald (Switzerland): a comparative study / B. Commarmot, H. Bachofen, Y. Bundziak, A. Bürgi, B. Ramp, Y. Shparyk, D. Sukhariuk, R. Viter, A. Zingg // Forest Snow and Landscape Research. - 2005. -Vol. 79. - Pp. 45-56.
3. Emborg J. The structural dynamics of Suserup Skov, a near-natural temperate deciduous forest in Denmark / J. Emborg, M. Christensen, J. Heilmann-Clausen // Forest Ecology and Management. -2000. - Vol. 126. - Pp. 173-189.
4. Hobi M.L. Pattern and process in the largest primeval beech forest of Europe (Ukrainian Carpathians) / M.L. Hobi, B. Commarmot, H. Bugmann // Journal of Vegetation Science. - 2015. - Vol. 26. - Pp. 323-336.
5. Král K. Patch mosaic of developmental stages in central European natural forests along vegetation gradient / K. Král, S.M. McMahon, D. Janík, D. Adam, T. Vrska // Forest Ecology and Management. - 2014. - Vol. 330. - Pp. 17-28.
6. Lorimer C.G. Classification and dynamics of developmental stages in late-successional temperate forests / C.G. Lorimer, C.R. Halpin // Forest Ecology and Management. - 2014. - Vol. 334. - Pp. 344-357.
7. Trotsiuk V. Age structure and disturbance dynamics of the relic virgin beech forest Uholka (Ukrainian Carpathians) / V. Trotsiuk, M.L. Hobi, B. Commarmot // Forest Ecology and Management. - 2012. - Vol. 265. - Pp. 181-190.
8. Winter S. Determination of a common forest life cycle assessment method for biodiversity evaluation / S. Winter, F. Brambach // Forest Ecology and Management. - 2011. - Vol. 262. - Pp. 2120-2132.
9. Шпарик Ю.С. Структура букового прайсу Украшських Карпат / Ю.С Шпарик, Б. Ком-мармот, Ю.Ю. Беркела. - Снятии : Вид-во "Прутпринт". - 2010. - 143 с.
Яновская И.М. Стадии развития девственных буковых лесов и их динамика
По данным лесоустройства, площадь Угольско-Широколужанского массива девственных буковых лесов составляет 11199,4 га, а запас - 5220,75 тыс. м3 и они сосредоточены на высотах 601-1000 м н. у. м. (73 %). Преобладающие типы леса - влажная чистая бучина (63 %) и влажная чистая субучина (18 %). За 10 лет исследований массив буковых лесов на площади 10 га, хотя и имеет очень близкие показатели, но все-таки постоянно меняется (развивается). Доминирующей стадией развития девственного леса является стадия созревания, которая в 2000 г. преобладала по площади, а в 2005 и в 2010 гг. её часть не изменилась. Общая динамика древостоя с 2000 по 2010 гг. имеет тенденцию к "старению", то есть увеличения части проб созревания, зрелости и распада, но, при этом, отмечена тенденция к увеличению запаса и уменьшению густоты подроста.
Ключевые слова: девственный буковый лес, стадии развития, распределение деревьев по диаметру, запас, естественное восстановление, динамика.
Yanovska I.M. Some Stages of Development of Virgin Beech Forests and their Dynamics
According to the forest inventory statistics, the total area of the Uholskyy-Shyrokoluz-hanskyy massive of virgin beech forests is 11199.4 hectares; its wood volume is 5220.75 thousand m3 and altitude - 601-1000 meters above sea level (73 % of the area). The predominant forest types are wet pure common beech megatroph (63 %) and wet pure common beech mezotroph forest types (18 %). Within the 10 years of research, performed in the massive of 10 hectares in the virgin beech forest, it is still constantly changing (evolving) in spite of very similar characteristics. Maturing is the dominant development stage of this virgin forest massif, which was prevailing in 2000, while in 2005 and 2010 its share remained unchanged. Total 2000-2010 dynamics of the virgin forest massif has a tendency to "aging", i.e. increasing of the share of plots close to maturing, maturity and decline, nevertheless it was observed that wood volume and undergrowth density have a tend to decrease.
Keywords: Virgin Beech Forest, development stages, type of diameter distribution, wood volume, natural regeneration, massif dynamics.
УДК631.524:712.41 Ст. наук. ствроб. A.i. 1вченко, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. i.M. Пацура, канд. с.-г. наук; доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МАЛОПОШИРЕН1 ВЕЛИКОВ1КОВ1 ДЕРЕВН1 1НТРОДУЦЕНТИ ПАРКУ ТУРИСТИЧНО1 БАЗИ "КАРПАТИ" (СКОЛ1ВЩИНА) ТА ПОТЕНЦ1ЙНА РОЛЬ ЦИХ ТАКСОН1В В ОЗЕЛЕНЕНН1 I Л1СОВОМУ ГОСПОДАРСТВ1
У парку туристично! бази "Карпати" (Сколiвський р-н на Львшщиш) збереглося 11 великовжових дерев iз значними бюметричними показниками трьох малопоширених таксошв. Подiбнi особини зрщка трапляються i в шших старовинних парках Львiвщи-ни. Представники цих таксономiчних одиниць е цшними об'ектами для озеленення i ландшафтно! арх^ектури, а також бюлопчно! та ладвничо! науки i практики. Виходячи з темшв росту особин сосни жорстко! Pinus rigida Mill. та настовбурчено! вщмши кипа-рисовика горохоплодого Chamaecyparis pisifera 'Squarrosa', а також споживчих власти-востей !х деревини, можна зробити висновок про доцшьшсть створення експеримен-тальних люових культур цих таксонiв у рiчкових долинах пiвнiчно-схiдного мегасхилу нижньопрського поясу Карпат.
Ключовi слова: старовинний парк, малопоширенi великовiковi дерева, експери-ментальнi лiсовi культури iнтродуцентiв.
