CC BY
15
Табл. 2. Температура грунту в теплит i на вiдкритому Грунтг
Мгсце спостереження
Глибина вимiру, см
Температура Грунту, °С
Перiод доби, год.
10
14
18
22
Середне
Теплиця
на поверхт
18,1
28,8
34,9
31,6
20,1
5
19,1
22,3
27,4
27,7
22,8
10
20,2
21,4
25,7
26,9
24,6
20
22,8
21,7
22,6
24,3
24,7
Короб
на поверхт
19,5
27,3
34,2
28,8
21,1
5
19,2
22,6
27,3
28,8
25,3
10
22,9
23,1
24,8
26,9
26,6
20
23,9
23,5
26,8
26,7
27,1
24,9
Вщкритий Грунт
I поверхт
12,9
21,6
26,8
23,9
14,5
13,0
17,6
25,2
23,8
16,5
10
17,0
18,9
20,2
23,3
21,4
20
18,3
18,2
18,9
21,5
19,6
19,9 ^
1 П 1±6,2
6
5
Середня температура Грунту у верхньому 20-сантиметровому шар1 Грунту в теплищ завжди вища, тж на вщкритому мющ. Так, у вар1ант1 з коробом р1зниця температур Грунту становить 6,3 °С (25,6-19,3), а у теплищ 3,9 °С (23,2-19,3). Особливо великий перепад температур в теплищ 1 на вщ-критш мюцевосп на поверхт Грунту в денний час, вона досягае о 14 год. 7,48,1 °С. В окрем1 дш температура на поверхт Грунту в теплищ була 34,9 °С, але завдяки високш вогкост пов1тря с1янщ сосни в основному не пошкоди-лись. Загинула лише та частина шянщв, яка в той перюд перебувала на стадп сход1в. У наших дослщах л1тня температура е не критичною шд час весняно-го пошву шянщв, оскшьки вони вже змщнши.
Спроба знизити температуру пов1тря 1 Грунту пров1трюванням, вщкри-ваючи теплищ, не дала позитивних результата, оскшьки при цьому р1зко знижуеться волопсть пов1тря, що посилюе небезпеку отку шянщв. У кшщ червня було дослщжено иянщ в теплищ, короб1 та на вщкритш мюцевосп (табл. 3).
Табл. 3. Ркт аянщв Ртш sylvestris у теплищ коробi i на вiдк ритому Грунтг
Показники Теплиця Короб В^ритий Грунт
Висота с1янщв, см 16,1±24 20,2±3,0 8,0±1,8 '
Дiаметр с1янщв, мм 2,5±0'8 3,2±0,5 1,9±0,2
Довжина корiння, см 25,6±3'6 20,1±3,2 15,3±4Д)
Вихщ с1янцш на 1 пог. м рядка, шт. 83±10'' 96±12,3 53±','
Анал1зуючи табл. 3, видно, що висота шянщв у короб1 була найбшь-шою 20,2±3'° см, що на 4,1 см бшьше, тж у теплищ 1 на 12,2 см бшьша пор1в-няно з вщкритим Грунтом. Таку ж законом1ртсть спостер1гаемо за д1аметром иянщв 1 д1аметром коренево! системи. Аналопчна законом1ртсть просте-жуеться 1 з виходом шянщв на 1 пог. м рядка в штуках, де найбшьший вихщ у короб1 - 96±12'3 шт. (рис. 1 1 3).
Рис. 3. Picm Pinus sylvestris у Kopo6i
У середиш кв^тня (15.04) на розсаднику Чорнявського лiсництва було вишяно насiння P. sylvestris. Пiсля поиву було здiйснено полив, який надалi повторювали в pa3i потреби, в мiру заростання бур'янами виконували як ме-ханiзований у мiжряддях, так i ручний у рядах догляд. Першi сходи P. sylvestris появилися уже через три тижш, а уже в липш повнiстю сформува-
о n±1,8 1 п±0,2
лися рядки шянщв з висотою 8,0 см, дтметром 1,9 мм, довжиною корш-ня 15,3±4,0 см. Вихщ сiянцiв на 1 погонний метр рядка сягав 53±7,7 шт. За 6i-ометричними показниками сiянцi, вирощеш у вiдкритому rрунтi, майже у 2 рази менш^ що можна пояснити мшливютю клiматичних чинниюв. У зак-ритому rрунтi актуальностi набувае регулювання клiматичних показникiв, якi мають iстотне значення для росту i розвитку сiянцiв, а також дотримання аг-ротехнiчних прийомiв вирощування садивного матерiалу. Висновки:
1. Температура повпря та Грунту пiд час вирощування шянщв сосни зви-чайно! в теплищ вища на 5,1°С вщ аналогiчних показникiв в коробi та у вдаритому Грунтi. Це зумовлюе зменшення термiну проростання насш-ня, збiльшуе iнтенсивнiсть фотосинтезу та знижуе процес трансшрацп.
2. Середня добова волопсть повiтря на вiдкритому мющ становить 76,1 %, а в теплищ - в межах 92,4-95,9 %. Особливо велика рiзниця вологост по-вiтря в теплицях i коробах простежуеться з 1200 до 2000 год, де абсолютнi величини порiвняно з вiдкритим Грунтом знаходяться в межах 91-98 i 5662 %, тобто простежуеться тенденщя до зменшення вологостi повiтря в денний час. В окремi спекотш днi вологiсть повiтря на вщкритому Iрунтi знижувалася до 45 %, а в теплицi та коробах вона нижче 92,4 % не опус-калася.
3. Найкращий садивний MaTepiar за бiометричними показниками отримано
в коробах 20,2 см, що пояснюеться зaдовiльним температурним режимом
як Грунту, так i повпря та регульованою високою вологiстю повпря.
Л1тература
1. Баглай А.Н. Каким способом лучше восстанавливать сосну / А.Н. Баглай // Лесное хозяйство : журнал. - 1966. - № 5. - С. 35-36.
2. Бшоус В.1. Люова селекщя : тдручник / В.1. Бшоус. - Умань : Уманське вид.-полщ-раф. пщ-во, 2003. - С. 534.
3. Ермаков Б.С. Выращивание саженцев методом черенкования / Б.С. Ермаков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 152 с.
4. Кальной П.Г. Лесной питомник / П.Г. Кальной. - К. : Изд-во МСХ, 1977. - 122 с.
5. Маурер В.М. Декоративне розсадництво з основами насшництва : навч. пошбн. / В.М. Маурер. - К. : Вид-во НАУ, 2006. - 270 с.
6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. -
192 с.
7. Правдин Л.Ф. Вегетативное размножение растений / Л.Ф. Правдин. - Л. : Сельхозгиз, 1938. - 232 с.
8. Редько Г.И. Лесные культуры : учебник / Г.И. Редько, А.П. Родин, И.В. Терещевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 368 с.
Шлапак В.В. Выращивание посадочного материала Pinus sylvestris 1. в Притясминских борах
Исследован рост сеянцев Pinus sylvestris L. в питомнике, теплице и коробе. Подтверждено, что эффективность выращивания сеянцев Р. sylvestris существенно зависит от агротехнических приемов. Установлено, что рост и развитие сеянцев Р. sylvestris зависит от контролируемых климатических факторов.
Ключевые слова: Pinus sylvestris L., питомник, теплица, короб, температура, влажность, рост.
Shlapak V. V. Pinus sylvestris L. planting stock cultivation in pine forests on the Tiasmyn riversides
The growth of Pinus sylvestris L. seedlings in the nursery, in a glasshouse and in a box is researched. It is reaffirmed that the cultivation effectiveness of Pinus sylvestris L. seedlings depends considerably on agrotechnical methods. It is established that growth and development of Pinus sylvestris L. seedlings depends on controlled climatic factors.
Keywords: Pinus sylvestris L., tree nursery, glasshouse, box, temperature, moisture, growth.
УДК 630*[116+22+42] Ст. наук. спвроб. Ю.С. Шпарик,
канд. с.-г. наук; магктр 1.М. Яновська - Укратський науково-дослгдний тститут гiрського лктництва м. П. С. Погребняка, м. 1вано-Франк1вськ
ДИНАМ1КА ПАРАМЕТР1В БУКОВОГО ПРАЛ1СУ
Аналiз результа™ трьох швентаризацш деревостану букового пралюу Карпат показав, що пралю за 10 рогав зазнав ютотних змш окремих параметрiв, але при цьому залишився рiзновiковим, багатоярусним i стшким до зовшшшх впливiв. Практично не змшюються площа поперечного перерiзу, склад порщ та стан дерев букового пралюу. Коливання висоти, дiаметра, кшькосп дерев, запасу деревини i сухостою букового пралюу становили 6-20 %.
Ключовг слова: буковий пралю, склад порщ, кшькють дерев, дiаметр, площа поперечного перерiзу, запас, мшливють.
Вступ. Визначення пратшв, яке використовують у бшьшосп свiтових оцшок, - лiсовi масиви без видимих слдав минуло! або тепершньо! дiяльнос-тi людини - власне вказуе на те, що пралюи розвиваються i функцiонують без втручання людини, тобто природним шляхом [1-2]. Таю лiсовi екосистеми в змозi швелювати природнi загрози, наприклад наслiдки стихiйних явищ, са-мостшно, за рахунок !х внутршньо! стшкостг Це означае, що в них вщ-працьований механiзм саморегуляцп та вщновлення пошкоджень, якi завданi стихшними явищами. Для лiсiвництва важливим е розумшня цього мехашз-му пралiсiв, який забезпечуе таке довготривале функцюнування лiсових еко-систем. Не варто вщкидати також iншу ймовiрнiсть - пралюи формуються тiльки в таких ктматичних умовах, де !х мехашзм саморегуляцп е сильнiшим за стихшш явища [3-5]. Найбiльшу вагу у сво!й роботi лiсiвники придiляють деревостану, який визначае бiльшiсть основних властивостей люово! екосистеми: запас деревини, висота i дiаметр дерев, корененаселенють Грунту, роз-виток iнших яруив [6-8]. Тому, кiлькiснi змiни параметрiв деревостану праль су е визначальними для розроблення лiсiвничоl стратеги наближеного до природи лiсiвництва [9, 11]. Науковщ УкрНДIгiрлiс ведуть контроль за параметрами букового пралку Укра!нських Карпат з 1999 р. [2, 9, 10, 11].
Методика дослщжень. Об'ект дослщжень - постiйна пробна площа в буковому пралiсi Угольського вщдшення Карпатського бiосферного заповщ-ника розмiром 10 га, закладена в 1999 р. i повторно обстежена в 2005 та 2010 рр. Цей масив пралюу (200 на 500 метрiв) умовно роздшено на 40 проб-них площ з розмiрами 50 на 50 метрiв (0,25 га кожна). Методи швентаризацп прийнятi за рекомендацiями ЮТКО: дiаметри на висотi 1,3 м замiряли мiр-ною вилкою в двох напрямках з точнютю до мЫметра; дiаметри на висотi 7 м - вщповщною мiрною вилкою до сантиметра; довжини - мiрною сечкою до дециметра за горизонтальною проекщею; горизонтальнi кути i стрiм-кiсть схилiв - до градiента; висоти дерев - висотомiром до дециметра [7]. Ви-довi числа розраховаш за результатами аналiзу дiаметрiв на висотi 7 метрiв i висоти облiкових дерев, а висоти - за графжами висот в розрiзi швентариза-цiй. Об'еми дерев - як добуток площi поперечного перерiзу на висоту i на видове число.
Стан дерева щентиф^вали так: 1 - живе стояче дерево з повнощн-ною кроною чи з окремими гшками; 4 - дерево, яке зараз вщсутне, але було шд час попередньо! швентаризацп; 5 - живе лежаче дерево; 6 - мертве (сухе) стояче дерево з гшками рiзних порядюв (свiжий сухостш); 7 - сухе стояче дерево з гшками тшьки перших порядюв (старий сухостш); 8 - сухе стояче дерево без гшок чи нижня частина мертвого стовбура (старий сухостш).
Результати дослщження. В 2000 р. на 10 га пробно! площi було обль ковано менше трьох тисяч дерев (288 дерев на 1 га). За результатами обл^ розраховано середш параметри деревостану букового пралюу для кожно! з 40 пробних площ i основш показники !х мшливостг Шд час першо! швентаризацп деревостан пралюу характеризувався значними розмiрними параметрами (висота i дiаметр), але мала юльюсть дерев обумовила невисокi значен-ня площi поперечного перерiзу та запасу деревини. Запас сухостою також
низький (табл. 1). За коефщентом варiацп найменшу мiнливiсть мае середня висота, а найбшьшу - запас сухостою. Варiацiя iнших таксацiйних показни-кiв у 2000 р. змшювалася в межах 15-25 %, асиметрiя - вщ мiнус 0,7 до плюс 1,7, а ексцес - вщ м^с 0,23 до плюс 3,9. Точнють визначення тiльки запасу сухостою перевищила 10 °%, а для шших показникiв - становила 1,4-3,7 %>. На 26 пробних площах (65 °%) у складi порiд повнютю домiнуе бук (10Бк) з рiзними частками явора, ясена, клена гостролистого та шьма. Ще на 13 (32,5 %) - частка бука у складi - 9 одиниць i лише на однiй пробi (2,5 %) -7 одиниць.
Табл. 1. Параметра * деревостану букового пра йсу в 2000 р.
Показники Склад деревостану Середт Кшьюсть дерев, шт./га О, м2/га V, м3/га Зокрема сухости, м3/га
Н, м Б, см
Середне (М) 10Бк+Яв, од. Яс, 1льм, Кл.г. з коли-ванням в1д 10Бк через 9Бк1Яв чи 9Бк1Яс до 7Бк2Яв1Яс, од. 1льм 36,6 43,8 288 42,3 666 17,9
Максимум (тах) 40,6 53,4 468 55,8 901 85,0
Мгтмум (тт) 28,0 28,4 192 26,2 392 0,0
Вар1ац1я (V, %) 8,6 15,5 23,6 17,3 20,6 99,9
Асиметр1я (А) -0,7 0,0 0,5 0,09 0,02 1,70
Ексцес (Е) 0,4 -0,1 -0,2 -0,22 -0,23 3,90
Помилка (т) 0,49 1,08 10,8 1,17 20,8 2,8
Точшсть (Р, %) 1,4 2,5 3,7 2,8 3,3 15,9
* - Н - висота, Б - д1аметр, О - сума площ поперечних ачень, V - запас дере-
вини.
За станом розподш дерев у буковому прати однобокий: в 2000 р. жи-вi дерева становили 96 %, з яких близько 1 % були лежачими - переважно притиснут поваленими деревами. Мертвi дерева (4 %) розподшилися на свь жий (1 %) i старий (3 %) сухостiй. Серед живих лежачих дерев вщсутш iльми та клени гостролисп, серед свiжого сухостою - явори та клени гостролистi, серед старого сухостою - шьми та ясени (табл. 2).
Табл. 2. Розподт дерев букового пра.йсу в 2000 р. за породами та станом
Породи Кшьюсть де рев за станом*, шт./га Всього, шт./га
1 5 6 7 8
Бук 266,1 2,8 2,4 0,9 7,4 279,6
1льм 0,7 0,0 0,4 0,0 0,0 1,1
Клен гостролистий 0,2 0,0 0,0 0,0 0,1 0,3
Яв1р 5,0 0,1 0,0 0,1 0,0 5,2
Ясен 1,3 0,1 0,1 0,0 0,0 1,5
Разом 273,3 3,0 2,9 1,0 7,5 287,7
* - суть позначень цифрами стану описано вище в методищ.
Щд час друго! швентаризацп деревостан пралюу i надат характеризу-вався достатньо значними розмiрними параметрами (висота i дiаметр), а мала кшьюсть дерев зумовила невисокi значення площi поперечного перерiзу та запасу деревини. Запас сухостою також низький (табл. 3). За цих 5 роюв на-мггилася тенденцiя до збшьшення кiлькостi дерев, запасу деревини i сухостою та до зменшення дiаметра. Вiдбулися також змiни в породному складi -появилася пробна площа з часткою бука 8 одиниць (у 2000 р. була 9).
Найменша мшливють i далi у середньо! висоти, а найбшьша - в запасу сухостою, ютотно зменшилася мшливють суми площ поперечного шчення. Варь ацiя iнших показникiв у 2005 р. коливалася в межах 15-23 %, асиметрiя - вiд м^с 0,35 до плюс 0,86, а ексцес - вщ мiнус 0,50 до плюс 0,71. Точнють виз-начення запасу сухостою 11,8 %, а iнших показникiв - в межах 1,8-3,6 %.
Табл. 3. Параметри деревостан у букового п оалгсу в 2005 р.
Показники Склад деревостану Середт Юльюсть дерев, шт./га G, м2/га V, м3/га Зокрема сухостш, м3/га
Н, м D, см
Середне (M) 10Бк+Яв, Яс, од. 1льм, Кл.г. з коливанням вiд 10Бк через 9Бк1Яв, 9Бк1Яс, 8Бк1Яв1Яс до 7Бк2Яв1Яс 36,1 40,4 306 44,2 746 29,9
Максимум (max) 45,0 57,0 480 57,8 1006 78,3
Мiнiмум (min) 25,0 24,1 196 28,1 416 0,0
Варiацiя (V, %) 11,2 15,4 22,8 11,6 19,9 73,6
Асиметрiя (А) -0,35 -0,18 0,45 -0,07 -0,32 0,86
Ексцес (Е) 0,49 0,71 -0,27 -0,50 -0,40 0,03
Помилка (m) 0,66 1,00 11,2 1,21 22,2 3,08
Точшсть (P, %) 1,8 2,5 3,6 2,7 3,2 11,8
Станом на 2005 р. у буковому пралiсi теж переважали живi дерева: вони становили 92 %, з яких близько 2 % були лежачими; мертвi дерева (5 %) розподшилися на свiжий (1 %) i старий (4 %) сухостш; не вдалося знайти близько 2 % дерев, як були тд час першо! швентаризацп. Серед живих лежачих дерев вщсутш явори, шьми та клени гостролистi, серед свiжого сухостою - явори, шьми та ясени, серед старого сухостою - ясени, серед не знайдених - шьми та клени гостролисп (табл. 4).
Табл. 4. Розподт дерев букового пратсу в 2005 р. за породами та станом
Породи
1
Кшьюсть дерев за станом, шт./га
4
5
6
7
8
Всього, шт./га
Бук
268,3
5,4
2,4
1,2
12
296,3
1льм
1
0,0
0,0
0,0
0,1
0,3
1,4
Клен гостролистий
1,2
0,0
0,0
0,1
0,0
0,1
1,4
Яв1р
5,4
0,2
0,0
0,0
0,0
0,1
5,7
Ясен
1,3
0,1
0,1
0,0
0,0
0,0
1,5
Разом
277,2
7,3
5,5
2,5
1,3
12,5
306,3
7
При третш швентаризацп деревостан пралюу i надал1 характеризував-ся достатньо значними розмiрними параметрами (висота i дiаметр) та невисо-кими значення площi поперечного перерiзу та запасу деревини. Запас сухостою також низький (табл. 5). За 10 роюв шдтвердилася тенденщя до збшь-шення юлькосп дерев та до зменшення дiаметра - вщповщно запас деревини та сухостою теж зменшився. Вщновився попереднш (2000 р.) породний склад - пробна площа з часткою бука 8 знову мае 9 одиниць. Найменша мшливють i далi у середньоï висоти, а найбшьша - у запасу сухостою. Варiацiя шших таксацшних показниюв у 2005 р. змшювалася в межах 14-22 %, аси-метрiя - вщ мiнус 0,34 до плюс 0,71, а ексцес - вщ м^с 0,50 до мiнус 0,11. Точнють визначення запасу сухостою далi перевищуе 10 %, а iнших показниюв - у межах 1,5-3,5 %.
Табл. 5. Параметри деревостан у букового пралжу в 2010 р.
Показники Склад дере-востану Середт Кшьюсть дерев, шт./га м2/га V, м /га Зокрема су-хостш, м3/га
Н, м Б, см
Середне (М) 10Бк+Яв, од. Яс, 1льм, Кл.г. з коливанням вщ 10Бк через 9Бк1Яв чи 9Бк1Яс до 7Бк2Яв1Яс, од. 1льм 32,1 39,0 347 42,2 577 20,0
Максимум (тах) 36,4 53,4 508 60,0 806 55,1
Мшмум (тт) 24,0 28,4 212 28,2 324 0
Вар1ащя (V, %) 9,5 14,2 22,1 18,3 21,5 82,1
Асиметр1я (А) -0,34 0,24 0,37 0,48 -0,14 0,71
Ексцес(Е) -0,16 -0,21 -0,50 -0,11 -0,43 -0,37
Помилка (т) 0,47 0,90 12,15 1,22 19,65 2,5
Точтсть (Р, %) 1,5 2,3 3,5 2,9 3,4 13,0
Станом на 2010 р. у буковому пралiсi теж переважали живi дерева: вони становили 94 %, з яких близько 10 % були лежачими; мертвi дерева (4 %) розподшилися на свiжий (0 %) i старий (4 %) сухостiй; не вдалося знайти близько 2 % дерев, як були тд час друго! швентаризаци. Серед живих i лежачих дерев присутш всi породи, серед свiжого сухостою та не знайдених дерев - тшьки буки, серед старого сухостою - буки, шьми та клени (табл. 6).
Табл. 6. Розподт дерев букового пралшу в 2010 рощ за породами та станом
Породи
Кшьккть дерев за станом, шт./га
1
Всього, шт./га
Бук
279,6
6,0
32,8
1,2
2,2
10,3
332,1
Ясен
1,1
0,0
0,3
0,0
0,0
0,0
1,4
Яв1р
7,4
0,0
1,1
0,0
0,0
0,0
Клен гостролистий
2,7
0,0
0,3
0,0
0,0
0,1
3,1
1льм
1,8
0,0
0,1
0,0
0,0
0,4
2,3
Разом
292,6
6,0
34,6
1,2
2,2
10,8
347,4
4
5
6
7
8
Динамка середшх таксацшних параметрiв букового пралюу за 10 ро-кiв дослiджень не однозначна (рис.). Найбшьш стабiльним показником е пло-ща поперечного Ычення, яка хоча i мае певш коливання (на рiвнi декiлькох вщсотюв), але И значення постiйно близько 43 м2/га. Кiлькiсть дерев мае ста-бiльну тенденцiю до збшьшення - за 10 рокiв воно становило близько 20 %. Запас деревини в першi 5 роюв збшьшився на 6 %, а в наступш 5 - зменшив-ся майже на 20 %. Зазначимо, що середнiй дiаметр та висота постшно змен-шуються, а запас сухостою змшюеться подiбно до загального запасу.
— Запас, м3/га
— Кшььасть дерев, шт./га
— Сума площ поперечного перер1зу, м2/га
2000 2005 2010 ' Рк
Рис. Динамка основних параметр1в букового пральсу за 10рокьв
Назагал, буковий пралк навiть в такий невеликий перюд часу (10 роюв) характеризуеться ютотними змiнами окремих параметрiв, але зали-
