CC BY
16
тварин в угiддях без iстотних збитюв лiсовому та сiльському господарствам. Для покращення кормових угiдь по кабану пропонуемо ширше вводити в культуру дуб червоний. Ця порода, порiвняно з шшими видами дуба, мае ма-лу перiодичнiсть плодоношення i ранiше вступае у цю фазу, а тому дае хоча й не дуже рясш, але постшт врожа1 жолудiв.
Л1тература
1. Бобринский Н.А., Кузнецов Б.А., Кузякин А.П. Определитель млекопитающих СССР. - М.: Просвещение, 1965. - 382 с.
2. Бондаренко В.Д. Бютехшя. Ч.1. - Львiв,1998. - 260 с.
3. Гулаков А.В. Радиоэкологический мониторинг диких промысловых копытных Юго-Востока Беларуси в постчернобыльский период// Автореф. дис. канд. бюл. наук - Гомель, 2001. - 24 с.
4. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
5. Жизнь животных/ Под ред. В.Е. Соколова. - М.: Просвещение, 1989, т.7. - 429 с.
6. Козло П.Г. Роющая деятельность дикого кабана// Средообразующая деятельность животных. - М.: Изд-во АН СССР, 1970. - С. 69-73.
7. Козловский А. А. Лесные охотничьи угодья. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 160 с.
8. Колосов А.М., Лавров Н.П., Наумов С.П. Биология промысловых зверей СССР. -М., 1961. - 280 с.
9. Краснов В.П., Гулик 1.Т. Особливосп весняного спаду рiвня радюактивного заб-руднення Cs м^в дикого кабана на Центральному Полюа Украши// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 12.2. - С. 132-138.
10. Лебедева Л.С. Экологические особенности кабана Беловежской пущи// Учёные записки Московского городского педагогического института им. В.П. Потёмкина, т. 61. Зоология. - М., 1956, вып. 4-5. - с.
11. Майнхардт Х. Моя жизнь среди кабанов. - М.: Лесн. пром-сть, 1983. - 128 с.
12. Михалусев В.И., Гулаков А.В., Аверин В.С., Цуранков Э.Н. Гаврилов А.В., Толкачев В.И., Смирнов А.А. Ботанический состав содержимого желудка и анализ расчетных суточных рационов диких копытных// Проблемы лесоведения и лесоводства. - Гомель, 1997, вып. 45. - С. 247-253.
13. Охотоведение/ Под ред. В.Ф. Гаврина. - Киров, 1970, т. 1. - 285 с.
14. Петров М.Ф. Питание кабана (Sus scrofa L.) в зоне Чернобыльской катастрофы на территории Украины// Проблеми Чорнобильсько'1 Зони вщчуження. - К.: Наук. думка. -1996, вип. 3. - С. 69-81.
15. Рамлев Е.А. Влияние диких копытных на древесно-кустарниковую растительность Беловежской пущи// Беловежская пуща. Исследования. - Минск: Урожай. - 1969, вып. 3. - С. 109-119.
16. Формозов А.Н. Звери, птицы и их взаимосвязи со средой обитания. - М.: Наука, 1976. - С. 80-82.
17. Щаблина Т.Б. Копытные Беловежской пущи// Труды ин-та морфологии животных им. Северцова. - М.: Изд-во АН СССР. - 1955, вып. 15. - С. 5-117.
УДК 630*5 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк
ВЗАСМОЗВ'ЯЗКИ ПРИРОДНОГО В1ДНОВЛЕННЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИК ДЕРЕВОСТАНУ БУКОВОГО ПРАЛ1СУ
УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто взаемозалежшсть структури та характеристик пщросту букового пра-люу Угольсько-Широколужанського масиву. За результатами формування Г1С вах дерев на 10-гектарнш пробнш площi та обл^ природного вщновлення на 160 площадках розраховано таю кореляцшш зв'язки: найбшьш тисним е прямий зв'язок мiж запасом деревини та кшькютю пщросту (г = 0,395); для окремих висотних груп найтюш-
шою е пряма кореляцiя i3 запасом для тдросту висотою 90-130 см (r = 0,467); найтю-нiшим для явора е обернений зв'язок кшькосп тдросту висотою бшьше 300 см з вщ-станню до 12-ти найближчих дерев (r = -0,848). Зроблено висновок, що достовiрно дь агностуються зв'язки кiлькостi пiдросту з параметрами найближчих дерев у пралiсi для окремих порiд у розрiзi висотних груп.
Ключов1 слова: буковий прашс, природне вiдновлення, деревостан, корелящя, Г1С.
Senior scientific employee Yu.S. Shparyk - URIMF
Correlations between number of natural regeneration and stand parameters of the beech virgin forest in Ukrainian Carpathians
Correlations between natural regeneration and stand parameters of the beech virgin forest in Ugolka-Shyroko-Luzhanskyj massif of Ukrainian Carpathians are examined in the article. These correlations were calculated according to the GIS of the 10 ha plot (trees mapping and data of the natural regeneration inventory on 160 subplots here) as follow: the most close connection is between numbers of the natural regeneration and stand volumes (r = 0,395); for different height groups - between numbers of the natural regeneration with 90-130 cm height and stand volumes (r = 0,467); for different species - between numbers of the Sycamore natural regeneration higher than 300 cm and the mean distances to the nearest 12 trees (r = -0,848). So, correlations between natural regeneration and stand parameters of the beech virgin forests may be distinctly determined for separate species and height groups of natural regeneration.
Keywords: beech virgin forest, natural regeneration, structure, correlation, GIS.
У галуз1 люового господарства Украша декларуе свою прихильшсть до принцишв сталого люокористування, як мають широку апробащю в усьо-му свт. Особливо актуальними вони е для прських лшв, як через критичш люорослинш умови характеризуються нижчою, за р1внинш люи, стшюстю проти зовшштх вплив1в. Це обумовило нещодавне шдписання Карпатсько! конвенци, в основу яко!, знову ж таки, покладено необхщшсть стабшзаци прських екосистем та впровадження сталост !х використання [1, 2]. Особлива увага громадськост до метод1в ведення люового господарства в Карпатах ще рашше призвела до прийняття закошв, як певною м1рою обмежують ви-б1р метод1в люокористування в регюш. Таким чином, було створено умови, як сприяють переходу на принципи близького до природи господарювання в лш. В !х основу мае бути покладено постшне природне вщновлення лшв як гарант сталост1 майбутшх поколшь л1су. Ось чому вивчення особливостей природного вщновлення лшв е на сьогодн1 дуже актуальним.
Об'ектом наших досл1джень були 10 га букового пралюу в кв. 2 Уголь-ського люництва Карпатського б1осферного запов1дника. Цю територда (200 на 500 м) було роздшено на сорок (0,25 га 50x50 м) проб i на кожнш з них проведено повну швентаризацш i картування живих дерев, товстших за 6 см, лежачо! деревини та пiдросту. Iнвентаризацiя природного вiдновлення (пiдрiст вище 10 см i тонше 6 см) теж реалiзована на цiй пробi. Загалом було облiковано 160 кругових площадок (площею 20 м2), тобто 0,32 га - або 3,2 % територй проби. Дослiдження в пралюових екосистемах мали за мету вивчити особливос^ формування природного вiдновлення лiсiв при мiнi-мальному впливi на цей процес людсько! дiяльностi для iдентифiкацil нату-ральних сукцесiй природних деревосташв. Загальнi результати вивчення структури та природного вщновлення букового пралюу Укра!нських Карпат
на цш пробi вже публiкувалися нами рашше [3]. Структуру i природне вщ-новлення букового пралiсу достатньо висв^лено у роботах С.М. Стойка та ш. (1991), В.1. Парпана (1994), Когре1 (1995).
Середнi для 10-ти га проби результати вивчення деревостану та шдрос-ту букового пралюу наведено в табл. 1. Загальним висновком iз вивчення структури е те, що деревостан на пробi е рiзновiковим, багатоярусним i сильно мiнливим за таксацiйними показниками (!х варiацiя коливаеться вiд 8,6 (висота дерев) до 72,2 % (кшьюсть пiдросту)). Однак, на рiзних за площею дiлянках ця рiзновiковiсть не е однаковою. Оцiнку мшливост структури пралiсу було проведено за графжами розподiлу кiлькостi стовбурiв за ступенями товщини, а та-кож за iншими допомiжними показниками. Це дало змогу видшити, зпдно з В.1. Парпаном (1994), шшсть основних стадiй у розвитку деревостану пралюу: народження нового поколiння, молодняку, жердняку, пристигання, стиглостi i розпаду [7]. Зрозумiло, що характеристики природного вщновлення на цих стадiях також е рiзними. Тому, метою дано! публжаци е iдентифiкацiя взаемо-зв'язюв характеристик пiдросту i деревостану букового пралюу.
Табл. 1. Характеристики деревостану i тдросту букового чрал'шу
Таксацшт характеристики деревостану середт для 10-ти гектар1в
Склад порщ Середт Кшьшсть дерев, шт./га Запас, м3/га Мертва деревина, м3/га Площа одте! крони, м2
Н, м Б, см
10Бк+Яв, од. Яс, 1льм, Кл.г., Б 36,3 43,8 288 632 72,2 48,9
Кшькшть тдросту середня для 10-ти гектар1в
Склад порщ шт./га В т.ч. за висотними групами тдросту, шт./га
10-30 см 31-50 см 51-70 см 71-90 см 91-130 см 131300 см понад 300 см
3Бк3Кл.г3Яв 1Яс+1льм 25213 9375 5661 2877 1940 3028 1680 652
в тому числ1 за породами, %
Бк 31,4 37,3 22,9 22,3 20,2 28,7 40,3 84,2
Яв 28,3 28,7 31,1 32,6 33,6 25,5 17,3 5,2
Кл. г 28,4 23,3 29,4 30,6 34,7 36,8 34,3 10,6
Яс 8,7 7,3 13,1 11,0 8,0 6,2 5,6 0,0
1льм 3,2 3,3 3,6 3,4 3,4 2,9 2,4 0,0
У природному вщновленш букового пралiсу мають майже однакове представництво три породи: бук (31,4 %), явiр (28,3 %) та клен гостролистий (28,4 %). Ясен представлений на рiвнi 8,7, а шьм - 3,2 %. У розрiзi висотних груп домшуе вiдновлення висотою 10-30 см (37,2 %). Шдрют у висотних трупах 31-50, 51-70 i 71-90 см вiдповiдно становить 22,5, 11,4 та 7,7 %. У висот-нiй групi 70-90 см його кшьюсть трохи збшьшуеться (до 12,0 %), а далi зi збiльшенням висоти пiдросту вона постшно зменшуеться - у висотнiй груш 130-300 см - 6,7 % i >300 см - 2,6 %. Загалом, для природного вщновлення букових пралiсiв було вiдзначено лопчну тенденцiю до зменшення його юль-костi зi збiльшенням висоти. Процентне сшввщношення пiдросту окремих порiд змшюеться для рiзних висотних груп. Так, перевагу природного вщ-
новлення бука вщзначено для висотних груп 10-30 см, 131-300 см i >300 см. Явiр переважае у висотних групах 31-50 i 51-70 см, а клен гостролистий - 7190 i 91-130 см. Участь природного вiдновлення ясена (5,6-13,1 %) та iльма (2,4-3,5 %) е незначною, а пiсля висоти 300 см шдрют цих порiд вщсутнш. Отже, пiсля досягнення пiдростом висоти 130 см починаеться зменшення частки шших видiв у природному вщновленш букового пралiсу, а повнiстю домшуе бук пiсля досягнення пiдростом висоти 300 см.
На першому етат було розраховано кореляцiю мiж основними такса-цiйними показниками всiх 40 проб (площею 0,25 га) та кшьюстю пiдросту на них (табл. 2). Найбшьш тiсною виявлено пряму корелящю мiж запасом дере-вини на пробi та кiлькiстю тдросту, хоча за коефщентом кореляци цей зв'язок е слабким. Також слабку, але зворотну кореляцiю вiдзначено мiж об'-емом мертво! деревини i особливо - з об'емом мертво! деревини, розкладено! значною мiрою (3 стушнь розкладу). З об'емом мертво! деревини шших сту-пенiв розкладу корелящя практично вщсутня. Ще слабшим е прямий зв'язок кiлькостi тдросту з кшьюстю дерев на пробь
Табл. 2. Корелящя характеристик деревостану I кiлькостi тдросту
Висотт групи Участь бука, % Середт Кшьшсть дерев, шт./га Запас, м3/га Мертва деревина, м3/га Мертва деревина 3*, м3/га
Н, м Б, см
корелящя з1 загальною к1лък1стю тдросту
Разом: | -0,089 | 0,037 0,062 | 0,245 | 0,395 | -0,324 | -0,302
корелящя з к1лък1стю тдросту р1зних висотних груп
10-30см -0,085 -0,044 -0,046 0,289 0,299 -0,348 -0,292
30-50 см -0,194 -0,059 -0,031 0,302 0,266 -0,191 -0,180
50-70 см -0,032 0,161 0,202 0,053 0,364 -0,268 -0,217
70-90 см 0,073 0,195 0,209 0,007 0,377 -0,296 -0,252
90-130 см 0,014 0,217 0,258 0,044 0,467 -0,231 -0,217
130-300 см -0,045 -0,075 -0,022 0,183 0,179 -0,022 -0,254
И>300 см -0,147 -0,057 -0,037 0,165 0,180 -0,140 -0,156
Примггка: * - об'ем мертво! деревини 3-го ступеня розкладу за методикою ШБКО.
Взаемозв'язки кшькосп пiдросту рiзних висотних груп з характеристиками деревостану на пробах, вiдрiзняються вщ аналопчних показникiв ко-реляцi! зi загальною кiлькiстю пiдросту незначною мiрою. Для тдросту висотою менше 30 см найбшьш тюним е обернений зв'язок з об'емом мертво! деревини i трохи слабшим - з запасом деревостану. Для природного вщновлен-ня висотою 31-50 см найбшьшим е коефщент прямо! кореляци з густотою i меншим - iз запасом деревостану. Наступнi двi висотнi групи пiдросту харак-теризуються аналопчними взаемозалежностями, як i загальна кiлькiсть тд-росту. Для тдросту висотою 91-130 см вщзначено найбшьший зi всього ма-сиву даних коефщент прямо! кореляцi! з запасом, а також другий за тюно-тою зв'язок iз середнiм дiаметром. Природне вiдновлення висотою 131300 см мае сво! особливостi - дуже малi коефiцiенти кореляцi! i найбiльший з них - для зворотно! кореляцi! з об'емом мертво! деревини, розкладено! значною мiрою, i тiльки потiм - пряма з густотою деревостану. Найвищий шдрют (И>300 см) мае найменшi в масивi коефiцiенти кореляцi!. Найбiльш тюним
тут е прямий зв'язок iз запасом деревостану з корелящею 0,180. За результатами цього анашзу зроблено висновок, що буковий пралю е занадто складною системою, яку не можна описати математично на рiвнi таксацшних проб площею 0,25 га. Для цього потрiбнi детальш подеревнi дослiдження.
Наступним етапом аналiзу взаемозв'язкiв природного вiдновлення з таксацшними характеристиками букового пралiсу був саме подеревний ана-лiз. На основi сформовано! Г1С 10-ти гектарно! пробно! плошд розраховано кореляцiю кiлькостi шдросту рiзних висот на кожнiй зi 160-ти кругових площадок з вщстанню до найближчих дерев, товстших 6 см, дерев 1-го ярусу, а також шших ознак дерев (табл. 3.) Отримаш результати свщчать, що кореля-цiя мiж кшьюстю пiдросту, як загальною, так i в розрiзi висотних груп, з вщ-станню до найближчих дерев рiзного дiаметра та положення в деревосташ е слабкою. Найбiльш тюна кореляцiя для загально! кiлькостi шдросту в буковому пралiсi встановлено з вщстанню до трьох найближчих дерев I ярусу та товстших 40 см (г = -0,117 { -0,097). I щ два коефщенти кореляцй е значно вищими за iншi. Це означае, що кшьюсть пiдросту в буковому пралiсi дуже слабо залежить вiд густоти чи повноти деревостану в даному мющ.
Табл. 3. Корелящя характеристик окремих дерев i кiлькостi шдросту
Показники Кшьшсть тдросту В тому числ1, за висотними групами тдросту (см)
10-30 31-70 71-130 131-300 И>300
середня ввдстань (м) до
трьох найближчих дерев (Б>6 см) 0,0224 -0,0756 0,0191 0,1282 0,1334 0,0410
6-ти найближчих дерев (Б>6 см) -0,0023 -0,0745 -0,0048 0,0940 0,1006 -0,0323
12-ти найближчих дерев (Б>6 см) -0,0191 -0,0413 -0,0323 0,0473 0,0335 -0,1041
найближчого дерева (Б>20 см) 0,0040 -0,0487 -0,0208 0,0559 0,1338 0,1679
трьох найближчих дерев (Б>20 см) -0,0399 -0,1311 -0,0148 0,0479 0,1221 0,2044
найближчого дерева (Б>40 см) -0,0178 -0,0290 -0,0779 0,0275 0,1487 0,0602
трьох найближчих дерев (Б>40 см) -0,0969 -0,1360 -0,1066 0,0157 0,1049 0,0318
найближчого дерева 1-го ярусу 0,0318 -0,0020 -0,0359 0,0813 0,1656 0,0765
трьох найближчих дерев 1-го ярусу -0,1174 -0,1464 -0,1260 -0,0006 0,0911 0,0012
сума площ попе] речного перер1зу (м2)
трьох найближчих дерев (Б>6 см) 0,0238 0,0428 0,0255 0,0032 -0,0755 -0,0844
6-ти найближчих дерев (Б>6 см) 0,0384 0,0315 0,0097 0,0702 -0,0160 -0,0293
12-ти найближчих дерев (Б>6 см) 0,0220 0,0144 -0,0128 0,0487 0,0431 -0,0210
Взаемозв'язки характеристик деревостану букового пралюу з кшьюстю шдросту рiзних висотних груп у цшому е бшьш тюшшими, однак не виходять
за межi слабкого зв'язку, як i корелящя з пiдростом рiзних порiд (табл. 4). Так, для кшькост тдросту висотою менше 30 см коефщент обернено! кореляци дорiвнюе 0,146, тод^ як для загально! кiлькостi тдросту, вш дещо менший -0,117. Кшьюсть природного вiдновлення обох найменших висотних груп (1030 та 31-70 см) найбшьш тiсно корелюе з вщстанню до трьох найближчих дерев I ярусу та товстших 40 см. Середнш за висотою шдрют (71-130 см) найбшьше прямо залежить вiд вiдстанi до трьох та 6-ти найближчих будь-яких дерев. Тод^ як шдрют висотою 131-300 см найпстше пов'язаний, знову ж таки, з деревами I ярусу та товстшими 40 см ^ що цiкаво, - з найближчими, а корелящя тут пряма. Найвищий шдрют характеризуеться найбшьшими коефь цiентами кореляци: 0,204 - з вщстанню до трьох найближчих дерев товстших 20 см; 0,168 - до найближчого дерева товстшого 20 см.
Табл. 4. Корелящя характеристик окремих дерев i кiлькостi тдросту рiзних порiд
Показники Кшьшсть тдросту В тому числ1, за основними породами
бук яв1р кл.г. ясен шьм
середня ввдстань (м) до
трьох найближчих дерев (Б>6 см) 0,0224 0,0633 0,1110 -0,0076 0,0790 0,1271
6-ти найближчих дерев (Б>6 см) -0,0023 0,0413 0,0783 -0,0475 0,0968 0,0984
12-ти найближчих дерев (Б>6 см) -0,0191 0,0106 0,0559 -0,0905 0,0997 0,0652
найближчого дерева (Б>20 см) 0,0040 0,0532 0,0463 -0,0530 0,0454 0,1005
трьох найближчих дерев (Б>20 см) -0,0399 0,0499 0,0373 -0,0499 0,0576 0,0656
найближчого дерева (Б>40 см) -0,0178 0,0666 0,0170 -0,1108 0,0378 0,0948
трьох найближчих дерев (Б>40 см) -0,0969 0,0651 -0,0456 -0,1338 0,0081 0,0730
найближчого дерева 1-го ярусу 0,0318 0,1076 0,0566 -0,1116 0,0853 0,0843
трьох найближчих дерев 1-го ярусу -0,1174 0,0304 -0,0540 -0,1509 0,0117 0,0591
сума площ попе речного перер1зу (м2)
трьох найближчих дерев (Б>6 см) 0,0238 -0,0460 0,0021 0,0524 0,0258 0,0828
6-ти найближчих дерев (Б>6 см) 0,0384 -0,0519 0,0544 0,0486 0,0559 0,0362
12-ти найближчих дерев (Б>6 см) 0,0220 -0,0062 0,0308 -0,0004 0,0699 0,0371
Природне вщновлення бука мае найбшьш тюний зв'язок з вщстанню до найближчого дерева 1-го ярусу - коефщент кореляци 0,108. Для шших по-казниюв коефiцiенти кореляци не перевищують 0,07, причому зв'язок з сумою площ поперечного перерiзу найближчих дерев е оберненим. Шдрют явора мае найтютший зв'язок з вщстанню до трьох та 6-ти найближчих будь-яких дерев (вщповщно г = 0,111 i 0,078). Природне вщновлення клена гостро-листого найбшьше залежить вщ вщсташ до трьох найближчих дерев 1-го яру-
су i товстших 40 см (г = - 0,151 та - 0,134). Шдрют ясена найпстше пов'яза-ний з вiдстанню до 6-ти та 12-ти найближчих будь-яких дерев (г = 0,097 та 0,100), а шьма - з вщстанню до трьох найближчих будь-яких дерев та до найближчого дерева, товстшого 20 см (г = 0,127 та 0,100).
1з коефщенлв кореляци юлькост шдросту рiзних висотних груп бука вщзначимо: для найменшого природного вiдновлення характерним е найтю-нiший прямий зв'язок (г = 0,320) з вщстанню до найближчих дерев 1-го ярусу i товстших 40 см; найменшi значення коефщенпв кореляци вiдзначено для пiдросту висотою 30-50 см (г = - 0,126 - з сумою площ поперечного перерiзу трьох найближчих дерев) та вище 300 см (г = - 0,128 - з вщстанню до 12-ти найближчих дерев); найбiльшi ж ix значення отриманi для пiдросту висотою 130-300 см (г = 0,434 - з вщстанню до трьох найближчих дерев). Серед шших порщ найвищими коефщентами кореляци характеризуються явiр та шьм, а найнижчими - клен гостролистий. Ясен тут займае промiжне положення. Так, найтюшшим зв'язком серед шших порщ е кореляцiя кiлькостi природного вщновлення iльма висотою 10-30 см з вщстанню до трьох найближчих дерев (г = - 0,940). Також тюним е зв'язок юлькост шдросту явора висотою бшьше 300 см з вщстанню до 12-ти найближчих дерев (г = - 0,848). Для шдросту ясена найтюшшим е зв'язок його юлькосл у висотнш груш 10-30 см з вщстанню до найближчого дерева, товстшого 20 см (г = - 0,494), а для клена гостролистого - юлькост шдросту у висотнш груш бшьше 300 см вщповщно з сумою площ поперечного перерiзу 6-ти найближчих дерев (г = 0,342). Тоб-то, в розрiзi порщ i висотних груп взаемозв'язки природного вщновлення i деревостану вже е достовiрними.
За результатами проведених дослщжень зроблеш таю висновки:
1. Буковi пралюи Угольсько-Широколужанського масиву Украшських Карпат е багатоярусними рiзновiковими деревостанами зi значною кiлькiстю природного вiдновлення. За даними швентаризаци 10-ти гектарно!" плошд його кiлькiсть становить 25,2 тис. шт./га, за складу 3Бк3Кл.г3Яв 1Яс+1льм.
2. Розрахунок кореляци, на основi сформовано! Г1С, мiж показниками 40 проб та кшьюстю шдросту на них засвщчив, що найбшьш тюним е зв'язок мiж запасом деревини на пробi та кiлькiстю шдросту, але навiть вiн е слаб-ким. Також слабку, але зворотну корелящю вiдзначено з об'емом мертво! деревини. Найбiльшим для рiзниx висотних груп е коефiцiент прямо! кореляци з запасом для шдросту висотою 90-130 см (г = 0,467).
3. Корелящя мiж кшьюстю шдросту, як загальною, так i в розрiзi висотних груп, з вщстанню та сумою площ поперечного перерiзу до найближчих дерев також е слабкою. Це означае, що кшьюсть шдросту в буковому пралiсi слабо залежить вщ густоти i повноти деревостану в даному мющ.
4. Достовiрно дiагностуються зв'язки мiж кiлькiстю пiдросту та параметрами найближчих дерев у пралiсi для окремих порщ у розрiзi висотних груп. Так, найтюшшими зв'язками е кореляцiя кiлькостi природного вщнов-лення iльма висотою 10-30 см з вщстанню до трьох найближчих дерев (г = -0,940) та зв'язок юлькост шдросту явора висотою бшьше 300 см з вщстанню до 12-ти найближчих дерев (г = - 0,848).
Л1тература
1. Державна програма мЛiси Украши"/ Постанова Кабшету MiHiCTpiB Украши № 581 ввд 29.04.02 р. - 26 с.
2. Рамкова конвенця про охорону довюлля та сталий розвиток Карпат. - Кив, 2003. - 12 с.
3. Шпарик Ю.С., В1тер Р.М., A. Buergi, B. Commarmot, А. Zingg, Беркела Ю.Ю.
Структура, рiст та ПС букового пралюу Украшських Карпат// Зб. "Люове госп-во, лiсова, па-перова i д/о пром-сть". - Львiв: УкрДЛТУ. - 2004, № 29. - С. 17-27.
4. Стойко С.М., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповiднi екосистеми Карпат. Львiв: Свiт, 1991. - 248 с.
5. Парпан В.1. Структура, динамша, екологiчнi основи рацiонального використання букових лiсiв Карпатського репону Украши: Автореф. дис. д-р бiол. наук. - Дншропетровськ,
1994. - 44 с.
6. Korpel S. Die Urwälder der Westkarpaten. - Stuttgart, Jena, New York, Gustav Fischer,
1995. - 310 S.
7. Шпарик Ю.С., Вггер Р.М., Беркела Ю.Ю. Буковi пралюи Украшських Карпат, як модель сталого функцiонування люових екосистем// Зб. "Природнi лiси в помiрнiй зонi Св-ропи - щнносп та використання". - Бiрменсдорф-Рахiв, 2003. - С. 247-248.
