CC BY
24
Табл. 5. Параметри деревостан у букового пралс в 2010 р.
Показники Склад дере-востану Середт Кшьюсть дерев, шт./га G. м2/га V. м /га Зокрема су-хостш. м3/га
Н. м D. см
Середне (M) 10Бк+Яв. од. Яс. 1льм. Кл.г. з коливанням вщ 10Бк через 9Бк1Яв чи 9Бк1Яс до 7Бк2Яв1Яс. од. 1льм 32.1 39.0 347 42.2 577 20.0
Максимум (max) 36.4 53.4 508 60.0 806 55.1
Мшмум (min) 24.0 28.4 212 28.2 324 0
Вар1ащя (V. %) 9.5 14.2 22,1 18.3 21.5 82.1
Асиметр1я (А) -0.34 0.24 0,37 0.48 -0.14 0.71
Ексцес(Е) -0.16 -0.21 -0,50 -0.11 -0.43 -0.37
Помилка (m) 0.47 0.90 12,15 1.22 19.65 2.5
Точтсть (P. %) 1.5 2.3 3,5 2.9 3.4 13.0
Станом на 2010 р. у буковому пралш теж переважали живi дерева: вони становили 94 %, з яких близько 10 % були лежачими; мертвi дерева (4 %) розподшилися на свiжий (0 %) i старий (4 %) сухостiй; не вдалося знайти близько 2 % дерев, як були тд час друго! швентаризаци. Серед живих i лежачих дерев присутш всi породи, серед свiжого сухостою та не знайдених дерев - тшьки буки, серед старого сухостою - буки, шьми та клени (табл. 6).
Табл. 6. Ротод'т дерев букового прал'ьсу в 2010рощ за породами та станом
Породи
Кшьюсть дерев за станом, шт./га
1
Всього. шт./га
Бук
279.6
6.0
32.8
1.2
2.2
10.3
332.1
Ясен
1.1
0.0
0.3
0.0
0.0
0.0
1.4
Яв1р
7.4
0.0
1.1
0.0
0.0
0.0
Клен гостролистий
2.7
0.0
0.3
0.0
0.0
0.1
3.1
1льм
1.8
0.0
0.1
0.0
0.0
0.4
2.3
Разом
292.6
6.0
34.6
1.2
2.2
10.8
347.4
4
5
6
7
8
Динамка середшх таксацшних параметрiв букового пралiсу за 10 ро-кiв дослiджень не однозначна (рис.). Найбшьш стабiльним показником е пло-ща поперечного Ычення, яка хоча i мае певш коливання (на рiвнi декiлькох вщсотюв), але И значення постiйно близько 43 м2/га. Кiлькiсть дерев мае ста-бiльну тенденцiю до збшьшення - за 10 рокiв воно становило близько 20 %. Запас деревини в першi 5 роюв збшьшився на 6 %, а в наступш 5 - зменшив-ся майже на 20 %. Зазначимо, що середнiй дiаметр та висота постшно змен-шуються, а запас сухостою змшюеться подiбно до загального запасу.
— Запас, м3/га
— Кшььасть дерев, шт./га
— Сума площ поперечного перер1зу, м2/га
2000 2005 2010 ' Рк
Рис. Динамша основных параметрiв букового пралс за 10ротв
Назагал, буковий пралк навiть в такий невеликий перюд часу (10 роюв) характеризуеться ютотними змiнами окремих параметрiв, але зали-
шаеться рiзновiковим та багатоярусним деревостаном, стiйким до зовшшшх впливiв.
Висновки. Стацiонарнi дослщження динамiки основних параметрiв букового пралюу впродовж 10 рокiв дали шдставу говорити про те, що навиь в такий невеликий перiод часу пралю характеризуеться iстотними змiнами окремих параметрiв, але залишаеться рiзновiковим та багатоярусним деревостаном, стшким до зовшшшх впливiв:
• найбшьш стабшьною е площа поперечного ачення, яка хоча i мае певш зм-ни (на рiвнi кiлькох ввдсотюв), але 11 значення постшно близько 43 м2/га;
• склад порщ стабiльний - змiна на одиницю складу на однш з 40 проб;
• кшьюсть дерев мае стабшьну тенденцiю до збiльшення (на 20 %);
• запас деревини в першi п'ять рокiв збшьшився на 6 %, а в наступш - змен-шився на 20 %, запас сухостою змшювався аналогiчно;
• середнш дiаметр та висота зменшилися на рiвнi 11 i на 12 %;
• частка дерев рiзного стану змшюеться слабко: живих - вiд 92 до 96 %, свiжо-го сухостою - вщ 0 до 1, старого - ввд 3 до 4 %.
Вивчена дшянка пралiсу зараз перебувае на стадн розпаду - в основному ярус переважають процеси всихання найбшьших дерев над появою но-вих.
Л1тература
1. Global forest resources assessment 2005 (FRA-2005). - FAO, Rome. - 367 p.
2. Шпарик Ю.С. Структура букового пралюу Укра1нських Карпат / Ю.С. Шпарик, Б. Коммармот, Ю.Ю. Беркела. - Снятии : Вид-во "Прутпринт", 2010. - 143 с.
3. Dorren L. Impact of climate change on natural hazards and the role of forests / L. Dorren // Natural hazards and natural disturbances in mountain forests. - Trento, Italy, 2007. - P. 30.
4. Bezzi M. Dendrogeomorphological analysis of natural hazards in mountain areas / M. Bezzi, M.G. Cantiani, M. Ciolli // Proc. Int. Conf. Natural Hazards and Natural Disturbances in Mountain Forests. - Trento, Italy, 2007. - P. 19.
5. Boncina A. Long-term analysis of natural disturbances in mountain forests of Norway spruce (Picea abies (L.) Karsten) in Julian Alps / A. Boncina, M. Klopcic, A. Poljanec, A. Gartner // Proc. Int. Conf. Natural hazards and natural disturbances in mountain forests. - Trento, Italy, 2007. - P. 20.
6. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
7. Radulescu A.V. (1937): Wuchs-Leistung, Nutzung und Verjüngung der urwüchsigen Buchenbestände in den Karpaten / A.V. Radulescu. - Bukarest, Leopold Geler. - 112 s.
8. Neuert C. (1999): Die Dynamik räumlicher Strukturen in naturnahen Buchenwäldern Mitteleuropas / C. Neuert // UFZ-Bericht Nr. 20. Umweltforschungszentrum. - Leipzig-Halle GmbH. -183 s.
9. Commarmot B. (2007) Virgin Beech Forests as Reference Habitats for Nature Conservation: Results of Research in the Ukrainian Carpathians / B. Commarmot, Y. Shparyk, V. Chumak, P. Du-elli, N. Kuffer, P. Lovas // Natur und Landschaft. Zeitschrift fur Naturschutz und Landschaftspflege. - 2007. - No. 9/10. - Pp. 398-400.
10. Шпарик Ю.С. Характеристики стшкост лгав та методика 1х визначення / Ю.С. Шпарик // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра1ни. -2012. - Вип. 22.3. - С. 58-63.
11. Парпан В.1. Буков1 пралюи Укра1нських Карпат: 1х охорона та ценотична структура / В.1. Парпан, С.М. Стойко // НТШ, Науков1 записки. - 1вано-Франгавськ : Вид-во "Лшея", 1999. - Вип. 4. - С. 81-86.
Шпарык Ю.С., Яновська И.М. Динамика параметров букового пралеса
Анализ результатов трех инвентаризаций древостоя буковых пралесов Карпат показал, что пралес за 10 лет претерпел существенные изменения отдельных пара-
метров, но при этом остался разновозрастным, многоярусным и устойчивым к внешним воздействиям. Практически не изменились площадь поперечного сечения, состав пород и состояние деревьев буковых пралесов. Колебания высоты, диаметра, количества деревьев, запаса древесины и сухостоя буковых пралесов составили 6-20 %.
Ключевые слова: буковый пралес, состав пород, количество деревьев, диаметр, площадь поперечного сечения, запас, изменчивость.
Shparyk Yu.S., Yanovs'ka I.M. Parameters' dynamics of virgin beech
forests
Analysis of 3 inventories of the Carpathian beech virgin forest stand showed that virgin forest during 10 years has significant changes in some parameters, but it remained uneven-aged, many-layered and resistant to impacts. Cross-section square, species compositions and trees' conditions of the beech virgin forest stand were most stable. Fluctuations in height, diameter, number of trees, living and dead wood volume of the beech virgin forest stand were 6-20 percent.
Keywords: beech virgin forest, species composition, number of trees, diameter, cross section square, wood volume, variability.
УДК 630*450:582.475 1нж. РА. Ярощук - НЛТУ Украти, м. Львк
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ПСЕВДОТСУГИ МЕНЗ1СА (PSEUDOTSUGA MENZIESII (MIRB.) FRANCO) У ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Представлено стислий огляд лггературних джерел щодо поширення та росту ш-тродуцента на територп Укра1ни. Дослщжено та узагальнено особливост поширення псевдотсуги Мензюа у люових культурах Захщного Люостепу Укра1ни. Здшснено розподш площi штучних насаджень за участю виду у дослщжуваному регюш залеж-но вщ групи вжу i типу люу. Проанатзовано життевий стан породи у насадженнях рiзиих тишв люорослинних умов регюну.
Ключовг слова: псевдотсуга Мензюа, поширення, тип лiсу, життевий стан.
На територп Укра!ни першi лiсовi культури псевдотсуги Мензiса, невеликими площами, були створеш на початку ХХ ст. у Карпатському регюш, на висот вiд 250 до 850 м н.р.м. [2, 6, 8-10]. Насшня для створення люових культур використовували як з дерев природного ареалу, так i завезене з Hi-меччини, де росли вже насшненосш екземпляри, як пройшли аклiматизацiю [3, 11]. М.С. Гунчак [3] стверджуе, що в Украшських Карпатах лiсовi культури псевдотсуги Мензюа у вiцi 21-100 роюв ростуть на 36 дiлянках. Середня висота дерев насадження виду на Закарпатп в Тур'я-Реметському лiсництвi ДП "Перечинське лiсове господарство" у вщ 45 рокiв сягала 35 м, а !х запас становив 500 м3-га-1, в 60 рокiв у цьому ж лiсництвi запас дерев дослщжува-ного виду становив 900 м3-га-1. У 70 роюв середня висота дерев сягала 45 м, а середнш дiаметр - 50,1 см, при цьому запас сягав 1430 м3-га-1 [3, 11].
Крiм Карпатського регюну, чисп i змшаш лiсовi культури псевдотсуги Мензюа ростуть у Тернопiльськiй, Львiвськiй ^внинна частина), Хмель-ницькiй, Вiнницькiй i Волинськiй областях. Переважно вони створеш з до-мiшкою ялини звичайно!, модрини европейсько!, ялицi бшо!, дуба звичайно-го, липи дрiбнолистоl, клена-явора. Зростають вони у типах люорослинних умов D2-3, частково С2.з [1, 3]. Безпосередньо на територп Захщного Люосте-
пу Укра!ни дослiдження штучних лiсових насаджень екзоту проводили В.В. Матяш [6], В.М. Хмшьовський [8, 9], Ю.М. Дебринюк [4].
Лiсовi культури виду вжом 101 рiк у Красилiвському лiсництвi ДП " Старокостянтинiвське лiсове господарство" Хмельницько! областi засвщчу-ють, що введення псевдотсуги у лiсовi насадження рiвнинноl частини регiону вiдбувалося одночасно, як i у гiрськiй його частит. А наявнють але1 екзоту, кшьюстю 30 дерев (ДП "Львiвське лiсове господарство", Товщiвське л-во, кв. 24, вид. 3), вжом бшьше нiж 145 рокiв засвiдчуe, що взагат апробацiя виро-щування екзоту на територп рiвнинноl частини Галичини розпочалась раш-ше - iз середини Х1Х ст.
Об'ектом наших дослщжень були чистi та мшаш лiсовi культури псевдотсуги Мензiса в умовах Захщного Лiсостепу Укра1ни рiзного вiку, якi зростають у сугрудових та грудових типах лiсорослинних умов. Лiсовi культури за участю виду дослiджували на територп трьох обласних управлшь ль сового i мисливського господарства регiону - Львiвського, Тернопiльського та Хмельницького. Загалом було обстежено 79,8 га люових культур за участю штродуцента та закладено 34 пробш дiлянки у насадженнях 24 люництв вiком вщ 4 до 101 рокiв. Встановлено, що загалом, у регюш дослщження е 308,0 га штучних люових насаджень за участ псевдотсуги Мензюа, якi рос-туть на 101 дшянщ.
Найбiльше лiсових культур штродуцента зосереджено у Тернотльсь-кiй област (87 дiлянок загальною площею 281,0 га). У Львiвськiй областi ль совi культури дослiджуваного виду зростають на 12 дшянках загальною площею 26,0 га. У Хмельницькш обласп е лише 2 рiзновiковi дiлянки по 0,5 га кожна. На Тернопшьщиш е найбiльше насаджень з участю штродуцента у вь щ 41-50 рокiв, загальна площа яких становить 175,9 га, а запас псевдотсуги Мензиса на цих дшянках становить 6723,0 м3 (80,8 % запасу деревно! породи по обласп). У Львiвськiй областi найбшьше штучних насаджень виду е у вщ 21-30 рокiв (площа 11,0 га), а найбшьший запас припадае на насадження у вь щ 141-150 рокiв.
Розподiл площi штучних насаджень за участ псевдотсуги Мензюа у дослiджуваному регiонi за групами вiку i типами лiсу наведено у табл. 1.
Проведений аналiз вказуе на те, що у регюш дослщжень лiсовi насадження з участю псевдотсуги Мензюа представлен у 9 типах люу. При цьому у Тернопiльськiй i Хмельницькш областях лiсовi культури iнтродуцента рос-туть лише у грудових типах люу - у свiжих i вологих дiбровах та бучинах. Дiапазон типiв лiсу, у яких вщбуваеться випробування псевдотсуги Мензiса на Львiвщинi значно ширший. Вiн охоплюе суборов^ сугрудковi та грудовi типи люу (табл. 1). Загалом, дiапазон тишв лiсу у яких ростуть лiсовi культури iнтродуцента на територп Захщного Лiсостепу Укра!ни дае змогу визначи-ти найбiльш перспективнi з них для розроблення рекомендацш щодо розши-рення масштабiв вирощування дослщжуваного виду.
Однiею з важливих передумов використання деревних порiд у люово-му та садово-парковому господарствi е !х стiйкiсть до рiзного роду пошко-джень та хвороб, спричинених бютичними i абiотичними чинниками. У ходi
проведення дослщжень не було виявлено вогнищ масових уражень люових культур псевдотсуги Мензюа фiтопатогенами та фiтофагами. На основi ре-когносцирувального та детального обстеження пробних дшянок за участю псевдотсуги Мензюа вщповщно до методики [5] ми дослщили життевий стан дерев штродуцента у лiсових насадженнях Захщного Лiсостепу Укра1ни.
Табл. 1. Розподт плош^ лгсових насаджень Ь участю псевдотсуги Мензка на територп Захiдного ЛИсостепу Украти за типами лгсу, га
Тип люу Вжова група, роки Разом, 1 га ||
о о и \0 6х 0 \0 6х 0 гп 21 \0 6х 0 з1 \0 6х 0 41 \0 6х 0 5 \0 6х 0 0 91 \0 6х -ч о \0 6х 0 5 41 \0 6х
Терношльська область
Э2-гД 0,1 100 5,6 54 26 76 24,з 91 12з,7 70 з0 88 209,7
Оз-гД 0,7 з 27,8 16 28,5
О2-гБк з,з з2 з,з
О2-д-гБк 1,5 14 7,1 21 0,6 2 1з,9 8 2з,1
Э2-бкД 1 з 1 4 2
Оз-бкД 10,5 6 з,9 12 14,4
Всього, га 0,1 100 10,4 100 з4,1 100 26,6 100 175,9 100 зз,9 100 281
Льв1вська область (р1внинна частина)
В2-дС 0,8 9 0,8
Вз-дС 1,7 18 1,7
Сз-гД 4,8 52 4,8
Э2-бкД 2 22 5,5 50 0,5 100 8
Оз-гД 4,9 100 5,5 50 0,з 100 10,7
Всього, га 9,з 100 4,9 100 11 100 0,5 100 0,з 100 26
Хмельницька область
О2-гД 0,5 100 0,5
Оз-гД 0,5 100 0,5
Всього, га 0,5 100 0,5 100 1
Загальна площа насаджень за участю псевдотсуги Мензюа, га з08
Як свщчать отримаш результати дослщжень (табл. 2), дерева псевдотсуги Мензюа у середньовжових i стиглих насадженнях свiжого та волого груду, характеризуются задовшьним життевим станом.
Так, частка цшком здорових та здорових дерев за категорiями життевого стану вщ цiлковито здорових (1 бал) до засохлих (6 балiв) у люових культурах на територп Захщного Лiсостепу Украши змiнюеться у межах вiд 87 до 100 % (табл. 2). При цьому, помггна тенденщя тдвищення рiвня життевого стану дерев псевдотсуги Мензюа шд час вирощування п у чистих культурах, де частка цшком здорових дерев змшюеться в межах 91-100 %. На наш погляд, це е наслiдком впливу доглядових рубань, якi ведуть низовим методом i пiд час яких вибирають вiдсталi у ростi дерева. У разi зменшення частки псевдотсуги Мензюа у складi мiшаних деревосташв знижуеться i життевий стан дерев, вщповщно частка цiлком здорових та здорових дерев становить 87-99 %, що пов'язано з мiжвидовою конкуренщею.
Табл. 2. Життевий стан псевдотсуги Мензка у насадженнях рЬних munie _лгсорослинних умов Зaхiдного Лкостепу Украти_
№ ПД Сучасний склад насадження (И '2 £ е Запас насадження, м3-га-1 Розподш дерев псевдотсуги Мензюа за ка-тегорiями життевого
а о « 3 стану, %
а S с а й псевдо суги ï « ое S са И О 1 2 3 4 5 6
Тип люорослинних умов - B2
33 1 10Пд 8 II | 7 7 61 10 9 13 7 0
Тип люорослинних умов - B3
34 | 10Пд 4 IV | 0 0 31 7 10 10 14 28
Тип люорослинних умов - C3
29 10Пд 6 II 23 23 69 15 15 0 0 1
Тип люорослинних умов - D2
1 5Пд2Мде 1 Яс 1Г1 Лп 40 Id 160 333 93 6 1 0 0 0
2 5Цд4Мде1Бп+Ял, Лп, Г 41 Id 195 466 98 0 1 1 0 0
3 10Пд 14 Ib 26 26 82 14 0 2 1 1
4 6Пд4Мде+Дзв, Г, Лп 44 Ib 291 534 91 5 2 1 1 0
5 10Пд 42 If 370 370 94 3 3 0 0 0
6 10Пд 43 Ie 797 797 96 0 4 0 0 0
7 10Пд 28 Ib 326 326 86 8 5 1 0 0
8 6Пд4Гх 11 If 4 7 85 10 4 0 1 0
9 6Цд2Дзв 1 Яв 1 Гр+Лп, Чш 46 Ie 322 506 95 3 1 1 0 0
10 4Мде3Пд 1 Дзв 1Г1 Яс+Чш 44 Ib 112 454 90 2 3 3 1 1
11 7Цд2Дзв 1Г+Яс, Яв 45 Id 501 671 98 1 1 0 0 0
12 5Пд3Лп1Дзв1Яв+Г 52 Ib 71 153 79 16 2 1 2 0
13 7Цд2Бп 1Г+Дзв, Яв, Лп 45 Id 304 464 83 14 0 3 0 0
14 10Пд 42 Ib 408 408 99 1 0 0 0 0
16 4Цд3Мде1Яв1Яс1Г+Ял 26 Id 151 362 75 22 2 0 0 1
17 6Пд4Мде+Дзв, Г 45 Ic 455 818 89 10 0 1 0 0
19 7Пд2Бк1Г+Дзв 45 Ia 234 343 88 10 2 0 0 0
20 6Цд3Ял1Г+Яс, Дзв, Вгр 42 Ic 360 632 86 11 2 0 1 0
21 10Цд+ Дзв, Яс, Г, Яв 101 Ib 202 221 98 2 0 0 0 0
23 3Дзв2 Яв 2Бп2Мде1Пд 27 Ib 22 353 72 20 5 2 0 1
24 3Дзв3Мде2Пд2Г+Бп 44 Ic 106 493 76 13 10 0 1 0
27 4Дзв1Мде1Цд1Лп1Яв1Г1Дч+Ял 45 Ic 41 306 81 12 3 2 1 1
28 3Дзв2Ял2Яв2Г1Цд 51 Ib 30 151 83 15 0 1 0 1
31 4Дзв3Бп2Бк1 Яв+Пд, Чш, Г 24 Ia 2 99 84 10 4 2 0 0
32 6 Дзв 1С1 Мде 1 Бк1 Г+Цд 95 Ia 13 388 79 12 6 1 1 1
Середне у тит люорослинних умов 87 9 2 1 0 0
Тип люорослинних умов - D3
15 10Пд 45 Ib 688 688 63 28 8 0 1 0
18 7Цд2Бк1Дзв+Г, Ял 45 Ia 263 395 86 13 0 1 0 0
22 4Цд4Мде1Яц1С+Г, Яв, Яс, Ял 58 Ia 41 108 89 9 1 0 1 0
25 4Мде3Дзв1Цд1Г1Бп 44 Ie 42 323 83 13 4 0 0 0
26 4Дзв2Мде2Цд1Ял1 Яв 43 Ie 115 485 77 10 13 0 0 0
30 10Цд 66 If 297 297 99 0 0 1 0 0
Середне у тит люорослинних умов 83 12 4 0| 0| 0
