CC BY
12
Таким чином, ми дшшли висновку, що утворення стад е адаптивною реакщею козуль на попршення умов свого юнування. 1з збiльшенням глиби-ни сшгового покриву та погiршенням стану кормово! бази кiлькiсть тварин у групах зростае, це особливо пом^но у другш половинi зими.
Лiтература
1. Кузякин В. А. Охотничья таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1979. - 200 с.
2. Наумов Н.П. Экология животных. - М.: Высшая шк., 1963, - 618 с.
3. Наумов Н.П. Механизмы взаимодействия популяций (на примере некоторых млекопитающих и птиц)// Зоологический журнал, 1975, т. 54, вип. 6. С. 27-41.
4. Соколов В.Е., Данилкин А.А. Сибирская косуля. - М.: Наука, 1981. - 145 с.
5. Тимофеева Е.К. Косуля. Серия: жизнь наших птиц и зверей. - Л.: Изд-во Ленинградского ун-та. 1985, вып. 8. - 224 с.
6. Теплов В.П., Теплова Е.Н. Млекопитающие Печоро-Илычского заповедника. -"Труды Печоро-Илычского гос. зап-ка". - М., 1947, вып. 5. - 84 с.
7. Филонов. Охотоведение: Динамика численности копытных животных и заповед-ность. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 231 с.
УДК 631.162:636.2 Acnip. В.1. Душка1 -ЛНАВМiM. С.З. Тжицького
ЕФЕКТИВШСТЬ ВЕДЕННЯ МОЛОЧНОГО СКОТАРСТВА У С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ШДПРИеМСТВАХ ВОЛИНСЬКОÏ ОБЛАСТ1
Розглядаються результати господарсько'1 дiяльностi сшьськогосподарських тд-приемств у галузi молочного скотарства у Волинськш область Наведено досвщ ефективного ведення ще'1 галузi в кранах Свропейського Союзу.
Ключов1 слова: молоко, молочне скотарство, сшьськогосподарсью тд-приемства, ефективнють виробництва, зарубiжний досвiд.
Doctorate V.I. Dushka - LNA VM by name S.Z. Gzhytskyj
The Efficiency of Leading the Dairy Stock-breeding in Agricultural
Enterprises of Volyn region
This article deals with the results of economical activity of agricultural enterprises in the field of stock-breeding in Volyn region and it is shown the experience of effective leading of this field in the countries of European Union.
Keywords: milk, dairy stock-breeding, agricultural enterprises, the efficiency of production, foreign experience.
Вступ
Агропромисловий комплекс Украши, перебуваючи на завершальному етат переходу до ринку, надат характеризуемся кризовим явищем, що охо-пило вс сфери його виробництва. Особливо вони вщчутш у молокопродукто-вому тдкомплекЫ, i зокрема у молочному скотарствь
Специф1чною особливютю молочного скотарства у сшьському госпо-дарст е те, що воно виступае своерщним бюлопчним цехом i посщае мюце галузi, яка здшснюе переробку значно1 частини продукци тваринництва (кор-мiв) у бшьш цiннiшi харчовi продукти (молоко, м'ясо), технiчну сировину
1 Наук. кер1вник: проф. М.В. Брик, д-р екон. наук - ЛНАВМ 1м. С.З. Гжицького
Науковий вкник, 2005, вип. 15.2
(шюру, м,ясокiсткове борошно, органiчне добриво та шше). При цьому мо-лочна худоба особливо високо оплачуе корм продукщею. На 1 корм. од. Вщ корови можна отримати продуклв, що мiстять 455 ккал, тодi як вiд свиноматки лише 345, а курки-несучки - 197 ккал. [2].
Молокопродуктовий шдкомплекс, як i iншi продуктовi пiдкомплекси АПК, включае товаровиробниюв, переробну промисловiсть та ланки агросервю-ного обслуговування ушх форм власностi, як основнi сфери виробництва кшце-во! продукци. Виходячи з цього, створення належних умов для функцюнування ефективних економiчних взаемовщносин мiж цими сферами стане важливим фактором для подальшого розвитку молокопродуктового пiдкомплексу.
А • • • • ^ • • О Г\
АналiЗ останiх дослiджень i публжацш. Значно1 уваги заслуговують роботи з дано! теми П.С. Березiвського, В.1. Бойка, Т.Г. Дудара, С. Л. Дуса-новського, В.Н. Зимовця, В.П. Коткова, М.П. Коржинського, М.К. Пархомця та шших в^чизняних i зарубiжних вчених, якi тiею чи шшою мiрою дослщ-жували розвиток молокопродуктового шдкомплексу та галузь молочного скотарства зокрема. Проте здшснюваш ними загальш дослiдження не дають достатнього уявлення i оцiнки ситуаци та особливостей на регюнальному рiвнi. Тому регюнальш особливостi розвитку й ефективного ведення молочного скотарства i е предметом дано! публшацй.
Матерiали i методика досл1джень. Основна увага в дослщжуванш статт зосереджена на проблемах розвитку та !х аналiзi у молочному скотар-ствi сiльськогосподарських шдприемств, як основних постачальникiв молоко-сировини переробнш промисловостi у Волинськiй област i в Укршт в цшому.
Пiд час дослiдження проведено аналiз економiчноl ефективностi виробництва молока в сшьгоспшдприемствах за комплексом натуральних i вар-тiсних показникiв. Крiм цього, проведено оцiнку ефективностi використання земельних упдь i кормiв у молочному скотарствi областi.
Результати дослвджень. За 1990-2003 рр. в УкраАт вiдбувся, на жаль, непродуманий, стихшний розпад наявних колективних пiдприемств з нагро-мадженим за декiлька десятилгть досвiдом роботи. Широкомасштабне розук-рупнення великих колгосшв i радгоспiв призвело до збшьшення чисельностi господарств i розподiлу основних виробничих фондiв.
Роздрiбнення господарств супроводжувалось необгрунтованим подь лом тваринницьких примщень, поголiв,я худоби, обладнання та устаткуван-ня. Внаслiдок цього значна частина молочних ферм, особливо молочних бло-юв колективних господарств, залишилась без засобiв мехашзаци, устаткуван-ня i обладнання. Також у критичнш ситуаци перебувае матерiально-технiчна база сшьськогосподарських пiдприемств, те що не було розкрадено, старiе фiзично i морально.
Так, за дослiджуваний перiод в УкраАт вiдбулось рiзке скорочення по-голiв,я худоби, знизилась його продуктившсть i обсяги виробництва молока. Поряд зi зменшенням кiлькостi сшьськогосподарських шдприемств, зменши-лись i !х площi земельних угiдь. Таким чином, валове виробництво молока на 100 га сшьськогосподарських упдь у 2003 р. у колективному секторi Украши зменшилось у 4,4 раза, або на 22,7 %, щшьшсть корiв на 100 га сiльгоспугiдь
у 3,6 раза, або на 27,5 (%), при середньорiчному надо! на корову i витратах кормiв на 1 умовну голову у 2003 рощ 2043 кг i 26,2 млн. тонн корм. од. По-рiвняно з 1990 роком продуктившсть корiв знизилась на 30,5 %, або 898 кг i витрати кормiв на умовну голову знизились на 19,4 %, або 66 млн. тонн корм. од. вщповщно, при цьому концкормiв на 83,4 %, або 23,1 млн. тонн корм. од. Отже, спостер^аеться неефективне i неращональне використання сшьськогосподарських упдь i кормово! бази [4].
Аналогiчна тенденцiя спостерiгаеться i в молочному скотарсга Во-линсько! област (табл. 1).
Табл. 1. Економiчна ефектившсть молочного скотарства у Волинськш областi
(за даними ЦСУ Волинськоï област1 [3])
Показники Роки 2003 р у % до 1990 р
1990 1995 2000 2001 2002 2003
Погол1в'я кор1в, тис. гол1в 312,7 279,5 205,6 205,6 198,2 185,1 59,2
Площа сшьгоспугвдь, тис. га 967,5 847,9 535,6 499,6 440,5 332,1 34,3
Валове виробництво молока, тис. тонн 572,6 236,8 101,6 105,6 94,3 74,9 13,1
Вартють валового молока, у порш-няних цшах до 2000 р., млн. грн. 375,5 155,3 300,9 334,8 335,8 330,3 87,9
Надш на 1 корову за р1к, кг 2922 1631 1370 1802 1749 1690 57,8
Витрати корм1в на 1 ум. голову, ц 34,12 27,03 24,01 26,08 26,52 25,23 73,9
Прям1 затрати пращ на 1 ц молока, тис. люд.-год. 7,4 14,7 15,6 14,4 14,0 12,0 1,6 раза
Вироблено молока на 100 га с/г упдь: - ц 59,2 27,9 19,0 21,1 21,4 22,6 38,2
- тис. грн. 38,8 18,3 56,2 67,0 76,2 99,5 2,6 раза
Щшьтсть кор1в на 100 га с/г упдь, гол1в 32,3 33,0 38,4 41,2 45,0 55,7 1,7 раза
Соб1варт1сть 1 ц молока, грн. 31,56 16,31 54,13 57,30 56,07 57,77 1,8 раза
Цша реал1заци 1 ц молока, грн. — — 55,65 56,35 52,73 58,21 —
Ршень рентабельной! (+) чи збит-ковосп (-) виробництва молока, % - — + 2,8 — 1,7 — 6,0 + 0,8 —
За 1990-2003 рр. у молочному скотарсга област вщбулись значш змь ни в напрямку зменшення поголiв,я rapiB, площ сiльськогосподарських угiдь, виробництва молока i зниження продуктивност стада. Порiвнюючи з 1990 роком поголiв,я корiв зменшилось майже удвiчi (на 127,6 тис. голiв), площа сiльгоспугiдь майже втричi (на 635,4 тис. га), валове виробництво молока бшьш як у 5 разiв (на 497,7 тис. тонн) i продуктившсть знизилась майже у 2 рази або на 1232 кг на корову за рж.
Поряд з цим, знизились витрати кормiв на умовну голову, як у 2003 р. становили 73,9 %до рiвня 1990 р. Затрати пращ на одиницю продукци зросли на 62,2 %, або 4,6 тис. люд.-год. порiвняно з 1990 р. Це ще раз шдтверджуе незабезпечешсть кормами i трудомютюсть виробництва в данш галузi. При середньорiчнiй продуктивностi корiв 3000 кг за науково-обгрунтованою нормою необхщно 37,5 ц корм. од. на корову i 7 тис. люд.-год. на 1 ц молока. Отже, у 2003 рощ щ показники сшьгоспшдприемств област меншi на 12,27 ц корм. од. i бiльшi на 5 тис. люд.-год. вщповщно з нормативною потребою.
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.2
KpiM цього, бiльш як у 2 рази зменшилось виробництво молока на 100 га сшьськогосподарських упдь, хоч вартюний показник мае тенденщю до зростання i у 2003 рощ зрю на 77, 0 % ^piB^^ з 2000 роком.
Вщповщно зi зменшенням поголiв,я коpiв i площ угiдь у динамiцi ро-кiв зростае щiльнiсть поголiв,я коpiв на 100 га сiльгоспугiдь, i у 2003 р. стано-вить 72,4 %, або 23,4 голови поpiвняно до 1990 р.
Що стосуеться piвня pентабельностi (збитковостi) виробництва молока, який залежить вщ собiваpтостi i pеалiзацiйноï цiни одинищ продукци, то позитивнi результати спостерйаються у 2000 i 2003 роках, хоча i у 2003 р. piзниця мiж ними становить 2,0 %. Збитковють виробництва у 2001-02 рр. е проявом зменшення закупiвельноï цiни заготiвельними i переробними шд-приемствами.
Аналiзуючи молочне скотарство областi, важливо зазначити досвiд розвинутих кpаïн, зокрема Свропейського Союзу. Kpаïни GC займають про-вiдне мiсце в розвитку молочного скотарства. Як повщомляе В.Н. Зимовець, у 1998 р. поголiв,я коpiв у цих кpаïнах становило 21,5 млн. голiв, або 10 % вщ свiтового, валове виробництво молока - 120,5 млн. тонн, або понад 30 % вщ свггового. В Укра1'ш найбiльше поголiв,я спостеpiгалось в 1991 р. - 9,3 млн. голiв, а валове виробництво молока у 1990 р. - 243,5 млн. тонн.
Молочне скотарство у провщних крашах СС, зокрема Шмеччиш, Франци, Нiдеpландах, розвиваеться у напрямку штенсифжаци шляхом шдви-щення пpодуктивностi коpiв, поряд зi скороченням поголiв,я останнiх, яке протягом 1990-98 pp. становило 18 %. Нашстотшшим фактором штенсифжа-ци е голштишзащя, яка дае змогу в коротк строки пiдвищити пpодуктивнiсть на 15-20 % i досягти сеpедньоpiчних надо1в на корову за рш 7 тис. кг при вмют жиру 4,39 % та бшка 3,4 %.
Kpiм селекцiйно-племiнноï роботи, важливе значення мае i кормова база. Фермери утримують таке поголiв,я коpiв, яке можуть прогодувати за умови забезпечення кpуглоpiчного збалансованого рацюну кожнiй тваpинi. Наприклад, у Великш Бpитанiï широко застосовують пасовищне утримання коpiв (переважно фpизькоï породи, як найбшьш придатних до такого утримання) при невеликих витратах концкоpмiв (в розрахунку 10-12 ц на голову). Основою коpмовоï бази е багатоpiчнi трави, пiд якими зайнято майже 70 % земельних упдь, при цьому тривалють пасовищного перюду доводять до 250 днiв. Основними товаровиробниками молока е велик ферми (1/3) з пого-лiв,ям понад 100 коpiв, на якi припадае 70 % усього виробництва цiеï продукци. Важливою умовою таких ферм е максимальне ix наближення до дшянки виробництва коpмiв, що дае змогу забезпечити piвень трудомюткост виробництва 1 ц молока 0,8-1 люд.-год. i ефективне ведення галузi в цiлому [1] .
Отже, наведений досвщ свiдчить про те, що Украша мае вс необxiднi передумови для збiльшення виробництва молока, як наблизили б ïï до краш СС i на основi цього вона може стати основним продуцентом i потенцшним експортером молочноï пpодукцiï в Свропу.
Беручи до уваги досвщ розвинутих краш i сучасний стан розвитку молочного скотарства област i Украши загалом, насамперед, варто звернути
увагу уряду на запровадження i розробку мехашзму цiлеспpямованоï селекць йно-племiнноï роботи з використанням елеменлв бiотеxнологiï i генноï шже-неpiï для збереження юнуючого поголiв,я i пiдвищення його продуктивность Основою для цього буде створення системи сшьськогосподарського кредиту, з метою здшснення поточноï та iнвестицiйноï дiяльностi, а також всебiчно стимулювати участь кредитних спшок i комеpцiйниx банюв у кpедитуваннi села та сшьгоспвиробниюв. Запровадити здiйснення заxодiв iз поглиблення спещашзаци i концентpацiï виробництва в молочнш галузi, з наступною лж-вiдацiею дpiбниx товаpовиpобникiв i придшити бiльшу увагу кооперуванню та агропромисловш iнтегpацiï.
Подальший розвиток повиннi одержати лiзинговi операци, насамперед теxнiки i обладнання для тваринницьких ферм. Kpiм запpопонованоï державою програми страхування ризиюв врожаю сiльгоспкультуp, важливо ввести в дда меxанiзм страхування основних засобiв, в тому числi худоби тощо.
Висновок
Аналiз лише окремих аспекив розвитку молочного скотарства на внутршньообласному piвнi, що е вщображенням цього процесу в деpжавi в цшому, наводить на думку про необхщшсть розробки цiлiсноï деpжавноï кон-цепцiï розвитку сiльського господарства i села, розробки регюнальних i дер-жавних програм pеанiмацiï та ефективного ведення галузь
Л1тература
1. Зимовець В.Н., 1льчук М.М. Економ1чне регулювання молочного виробництва в крашах Свропейського Союзу// Економша АПК, № 6. - 2001. - С. 124-128.
2. Пархомець М.К. Економ1чний мехашзм розвитку молокопродуктового пщком-плексу АПК Захщного регюну Украши. - Тернопшь: Економ1чна думка, 2001. - С. 61.
3. Ольське господарство Волит за 2003 р1к// Статистичний зб1рник, Луцьк, 2004. - 176 с.
4. Статистичний щор1чник Укра1ни за 2003 рш. - Ки1в, 2004. - С. 94-113.
УДК 636.2 Доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук; М.В. Костський - УкрДЛТУ
КЛАСИФ1КАЦ1Я ТА МОРФОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ОТРУЙНИХ РОСЛИН ПОД1ЛЛЯ
Вивчено видовий склад отруйних рослин регюну дослщжень. Зроблено спробу класифшацп отруйних рослин за умовами мюцезростання. Визначено морфометрич-Hi показники найбiльш розповсюджених видiв трав'янистих отруйних рослин.
Doc. V. Zajachuk; M. Kosinskuy - USUFWT Classification and morphological parameters of Podillya poisonous plants
Species structure of poisonous plants of region has been investigated. The attempt of poisonous plants classification on conditions has been done. Morphometrical parameters of the most spread grassy poisonous species have been determinated.
Головним завданням люогосподарсько! галуз1 е нарощування приро-доохоронного та люосировинного потенщал1в. Питання шдвищення ефектив-носл в1дтворення л1с1в необх1дно розглядати в тюному взаемозв'язку з орга-н1зац1ею рац1онального використання вс1х компоненпв л1су.
