CC BY
23
Добровольська С.Р., здобувач © Лье1еський нащональний аграрный утеерситет
СТРУКТУРН1 ЗРУШЕННЯ В РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИеМСТВАХ
Проведено анал1з структурних зрушень у розеитку теаринництеа е стьськогосподарських тдприемстеах Льегеськог област1. Визначено показники динамжи обсяг1е еиробництеа продукцп, погол1е 'я теарин. Вияелено осноет причини занепаду теаринництеа е стьськогосподарських тдприемстеах. Розроблено шляхи егдродження галуз1.
Ключо^^ слова: теаринництео, стьськогосподарське тдприемстео, погол1е 'я теарин, еиробництео продукцп.
Постановка проблеми. Тваринництво належить до основних галузей сшьського господарства. Його основне функщональне призначення полягае в забезпеченш населення молоком, м'ясом, вовною, яйцями тощо. Однак впродовж останшх роюв у його розвитку нам^илися негативнi тенденци. Змшюються не тiльки обсяги, але i структура вироблено! продукцп, якi не завжди вiдповiдають потребам населення регюну.
Анал1з останн1х дослщжень. Окремi сторони дослщжувано! проблеми знайшли вiдображення в наукових публжащях [1-5]. Однак не вс И аспекти розглянуто детально, з видшенням основних чинникiв, яю викликали iснуючу ситуацiю.
Мета статть Метою дано! статтi е виявлення тенденцiй у структурi розвитку тваринництва в регюш та окреслення напрямiв вiдродження галузi в сiльськогосподарських тдприемствах.
Виклад основного матер1алу. У розвитку тваринництва у Львiвськiй областi протягом 2000-2009 рр. вщбулися суттевi змши. Обсяг виробництва м'яса (в забшнш вазi) в усiх категорiях господарств збшьшився з 105,3 до 155,9 тис. т, тобто на 48,1%; пташиних яець - з 465,9 до 571,5 млн. штук, тобто на 22,7%. Разом з тим, виробництво молока за цей час зменшилося з 1032,0 до 682,5 тис. т (на 33,9%).
Основними виробниками продукцп тваринництва залишаються дрiбнi натуральш чи нашвнатуральш особист селянсью господарства. 1хня питома вага у виробнищш продукцп в усiх категорiях господарств у 2009 р. складала: м'яса всiх видiв - 62,3%, молока - 96,4%, яець - 76,1%. Однак питома вага виробленого в особистих селянських господарствах пташиного м'яса впродовж 2000-2009 рр. скоротилася з 95,7% до 19,3%. Загалом у 2009 р. з розрахунку на одну особу у вах категорiях господарств Львiвськоl област було вироблено 42,1 кг м'яса та 267,5 кг молока, що значно менше вщ рекомендованих медичних норм.
© Добровольська С.Р., 2011
Виробництво молока в сшьськогосподарських шдприемствах протягом 2000-2009 рр. скорочувалося катастрофiчними темпами - з 66,0 до 24,7 тис. т (табл. 1). Виробництво ж пташиних яець збшьшилося з 55,3 до 136,5 млн. штук, або ж у 2,5 разiв, а виробництво м'яса - з 11,0 до 58,8 тис. т, або ж у 5,3 разiв.
Таблиця 1
Виробництво основних вид1в продукт! тваринництва в
сшьськогосподарських шдприемствах Льв1всько'1 область тис. т
Вид продукци 2000р. 2005р. 2007р. 2008р. 2009р.
М'ясо (у забшнш ваз1) 11,0 14,1 39,4 52,6 58,8
у тому числг яловичина 1 телятина 9,7 3,8 4,8 3,5 3,7
свинина 0,7 2,0 4,4 5,1 9,1
м'ясо птищ 0,5 8,2 30,1 44,0 46,0
Молоко 66,0 31,2 24,3 23,7 24,7
Яйця, млн. штук 55,3 128,3 126,2 129,1 136,5
Вщбулися значш змши у структурi виробництва м'яса. Якщо у 2000 р. питома вага яловичини i телятини складала 55,6%, то у 2009 р. вона знизилася до 38,6%. Частка свинини в загальному обсязi виробництва м'яса зменшилася з 31,0% до 21,7%, а частка м'яса птищ зросла з 10,9% до 36,7%. Таким чином, птахiвництво та свинарство виявилися тими галузями тваринництва, яю динамiчно розвивалися починаючи з 2000 р.
Свщченням значних змiн у структурi розвитку тваринництва е також змши в чисельност поголiв'я рiзних видiв тварин у сiльськогосподарських пiдприемствах Львiвсько! областi. Чисельнiсть поголiв'я велико! рогато! худоби на кiнець року за дослщжуваний перiод скоротилася з 103,5 до 27,2 тис. голiв, у тому чи^ корiв - з 36,1 до 10,8 тис. голiв; свиней збшьшилася з 19,8 до 104,1 тис. голiв; овець та юз - з 0,7 до 2,1 тис. голiв; птицi вах видiв - з 425,2 до 3161,9 тис. голiв. Поголiв'я коней за цей час зменшилося з 12,4 до 1,3 тис. голiв (табл. 2).
Таблиця 2
Погол1в'я худоби та птицi в сшьськогосподарських шдприемствах
Льв1всько! област (на кiнець року), тис. голiв
Вид тварин 2000р. 2005р. 2007р. 2008р. 2009р.
Велика рогата худоба 103,5 40,6 31,9 28,6 27,2
у тому числ корови 36,1 14,3 11,6 10,7 10,8
Свиш 19,8 33,6 51,1 70,0 104,1
В1вщ та кози 0,7 1,0 1,3 1,5 2,1
Кош 12,4 3,8 2,2 1,5 1,3
Птиця вс1х вид1в 425,2 1739,2 2369,9 3160,3 3161,9
Одночасно зi скороченням чисельностi поголiв'я усiх видiв тварин у сiльськогосподарських пiдприемствах област вiдбувався процес пiдвищення !х продуктивности Протягом 2000-2009 рр. середнiй рiчний удiй молока вiд однiе! корови збшьшився з 1913 до 3111 кг, середня рiчна несучiсть курей-несучок - з 148 до 242 штук яець.
Основною причиною занепаду молочного та м' ясного скотарства в сшьськогосподарських тдприемствах е хрошчна збитковшть !х виробництва. Лише у 2005-2006 рр. з останшх десяти рокiв виробництво яловичини було рентабельним, тому власники пщприемств обгрунтовано позбавляються збиткових виробництв - скорочують чисельнiсть поголiв'я.
До недавнього часу скорочення обсяпв виробництва в сшьськогосподарських тдприемствах компенсовувалося його нарощуванням в особистих селянських господарствах. Однак з 2006 р. обсяги виробництва м'яса, молока, яець в цих господарствах також почали зменшуватися, тому виникла реальна загроза втрати регюнально! продовольчо! безпеки.
Скотарство юторично було традицшною для дослщжуваного регiону галуззю тваринництва у зв'язку з тим, що для його розвитку тут склалися сприятливi природнi умови, адже значна частина територп вiдноситься до прських та передгiрських районiв Карпат. Однак вщродження скотарства пов'язане зi значними катталовкладеннями, оскiльки бiльшiсть тваринницьких примщень колишнiх колгоспiв i радгоспiв або зруйновано, або перепрофшьовано. Крiм того, в бшьшост випадкiв перетворилися на чагарники колишш культурнi пасовища. Серед проблем розвитку галузi слiд вщзначити низький потенцiал продуктивностi наявного поголiв'я корiв, для покращення якого необхщно кардинально покращити селекцiйно-племiнну роботу. Це ставить перед власниками пщприемств, яю хотши б розвивати скотарство у своему господарствi такi перепони фшансового характеру, якi вони самi подолати не здатш.
Основою майбутнього розвитку скотарства в дослщжуваному регiонi, на нашу думку, будуть невеликi ферми з чисельшстю поголiв'я корiв 50-100 голiв i вiдгодiвельного поголiв'я 100-150 голiв. Будiвництво вщповщно! за розмiрами ферми, придбання високопродуктивних тварин i кормозбирально! технiки, а також створення культурного пасовища площею 50-70га вимагатиме кшькох мiльйонiв гривень iнвестицiй. Зважаючи на високий рiвень ризику при !х здiйсненнi, приватний капiтал за збереження iснуючих економiчних умов не наважуеться на них. Тому необхщною е розробка вiдповiдних державних програм вщродження скотарства, в яких повинно передбачатися значне здешевлення довгострокових кредиив для сiльськогосподарських пщприемств, яю розвиватимуть галузь скотарства.
В останш два десятилiття в нашiй кра!ш витримувався курс на впровадження промислових технологiй виробництва яловичини. Однак уа цi рiзновидностi технологiй надмiру затратш. Такi високозатратнi технологil не можуть собi дозволити навiть найбагатшi американсью фермери. Мало того, що вони вимагають великих коштiв на будiвництво примiщень, але й поточнi затрати не можна вважати економiчно виправданими.
На нашу думку, для значного зниження собiвартостi продукцп вирощування в сшьськогосподарських тдприемствах з устхом можна застосовувати так звану iнтенсивно-пасовищну ресурсоощадну технологiю виробництва яловичини, основи яко! було розроблено ще в колишньому Радянському Союзi. У той час вона практично не застосовувалася. Вона базуеться
на ефективному використанш природних сшожатей i пасовищ, а також зааяних кормових угiдь i дозволяе обходитися при мiнiмальних витратах так звано! екзогенно! енергi! - електрично!, теплово!, двигунiв внутрiшнього згоряння, енергп робочих тварин i т.д. Вона витрачаеться лише на загоивлю кормiв та !х пiдвезення у сийловий перiод.
Для впровадження штенсивно-пасовищно! технологi! потрiбне будiвництво вiдгодiвельно! площадки найпростшо! конструкцi! для економi! катталовкладень. З цiею метою можна дещо переобладнати наявнi в господарствi л^ш табори, використовуючи мiсцевi будiвельнi матерiали. В багатьох випадках достатньо просто пщнавюу з вiтрозахисними дерев'яними стшами. Дах пiднавiсу повинен бути двоскатним для того, щоб затримати тепло, яке виробляють тварини. Оскiльки взимку в такому примiщеннi температура не набагато вiдрiзняеться вiд температури надвор^ то великого значення набувае обладнання утепленого лiгва для тварин. Таким е л^во на глибокiй пщстилщ. Його створюють за 15-20 дшв до настання стiйких морозiв. Для цього пщ навiсом розстеляють солом'яну рiзку товщиною шару в 30-40 см, тсля чого туди заганяють тварин на ночiвлю. Наступнi шари соломи розстеляють тсля забруднення тваринами попередшх. Це дозволяе економити значш кошти на щоденному видаленнi гною, яке необхщне в сучасних типових примiщеннях. По закiнченнi стiйлового перюду гнiй з пiднавiсiв видаляють бульдозерами.
Вiдгодiвельнi площадки повиннi роздiлятись на окремi секцi!. В них розмщують тварин в залежностi вiд стаи та живо! маси i вгодованоси.
При типових технологiях утримання вiдгодiвельного поголiв'я велико! рогато! худоби велик кошти витрачаються на пiдвезення кормiв до тварин. При iнтенсивно-пасовищнiй системi використовуеться природна здатнiсть тварин до по!дання пасовищних кормiв. З щею метою рiзними способами стараються продовжити пасовищний перiод.
Таким чином, розроблеш в недалекому минулому технологi! виробництва продукцп скотарства виявляються не пристосованими до нових економiчних реалiй. Основним !хшм недолiком е орiентацiя на неекономне витрачання ресурав при невисокш продуктивностi тварин.
Теперiшнi технологi! повинш враховувати не лише змiни в зовшшньому економiчному середовищi, але й умови кожного конкретного господарства. Мапстральним напрямом удосконалення технологiй повинна стати !х ресурсоощаднiсть i зниження собiвартостi продукци.
Державна допомога повинна передбачати також запровадження механiзму компенсацiй за придбання високопродуктивних тварин за кордоном, фшансування селекцiйно-племiнно! роботи, здешевлення кормозбирально! технiки. Всi заходи повиннi вщповщати вимогам СОТ щодо державно! пщтримки сiльського господарства.
Особистi селянськi господарства не зможуть вирiшити проблему збiльшення товарних ресурав молока, м'яса, яець та покращання забезпечення ними населення. ^ господарства, на нашу думку, пройшли "пiк" свого розвитку кiлька роюв тому, i значна частина господарiв, вирiшивши проблему виживання в
умовах кризи, шукае шших шляхiв тдтримання рiвня життя, скорочуючи розмiри свого господарства
Забезпечити високi темпи зростання чисельностi поголiв'я корiв навт при створеннi найкращих умов для розвитку скотарства в сiльськогосподарських тдприемствах не вдасться. В умовах повного занепаду селекцiйно - племшно! роботи в сшьськогосподарських пiдприемствах, зниження якост наявного в них поголiв'я, а також низько! якостi поголiв'я в особистих селянських господарствах оргашзувати нормальний процес розширеного його вiдтворення на такш базi неможливо. Необхiдна реалiзацiя заходiв, якi дозволили б зробити яюсний прорив у розвитку скотарства в сшьськогосподарських тдприемствах.
Необхщно ефективно використати и тваринницькi будiвлi та споруди, яю збереглися у процес приватизацп. Для цього слiд провести !х iнвентаризацiю i визначити обсяги робiт та коштiв, в результат проведення яких вдасться вiдновити !х функцiонування. Додаткове поголiв'я тварин повинно бути розмiщене в першу чергу в ранiше збудованих тваринницьких примщеннях.
Слiд провести детальну iнвентаризацiю поголiв'я корiв, яке утримуеться в сшьськогосподарських тдприемствах та особистих селянських господарствах, з визначенням його потенцшно! продуктивность Стада корiв на новостворених фермах повинш поповнюватися лише потенцiйно високопродуктивними телицями. Названi комюи повиннi провести обстеження особистих селянських господарств з метою виявлення найбшьш продуктивних корiв, потомство яких повинно бути використане для поповнення стада в сшьськогосподарських тдприемствах.
Чисельтсть таких тварин виявиться не значною, тому слщ визначитися з необхщними обсягами ввезення високопродуктивних тварин з-за кордону. Мова йде не про сотнi, а про придбання кiлькох тисяч високопродуктивних корiв для формування племiнних ферм в сшьськогосподарських тдприемствах 1вано-Франювсько! область
Висновки. Вiдродження скотарства в регiонi потребуватиме величезних коштiв, адже втрати поголiв'я за роки соцiально-економiчноl кризи були не меншими, шж за воент роки. В державному бюджет таких коштiв вiдшукати не вдасться. На нашу думку, суттевим джерелом швестицш в розвиток скотарства можуть стати кошти, зароблет трудовими марантами з регiону. Держава повинна провести кроттку органiзацiйну роботу з метою залучення цих коштiв у розвиток скотарства, надання вiдповiдних гарантiй, пшьг тощо.
Л1тература
1. Зiнчук Т.О., Ткачук В.1. Теоретико-методологiчнi засади диверсифжаци сiльськоl економiки в контекстi европейського досвщу /Т.О.Зiнчук // Економiка АПК. - 2011. - №1. - С.27-32.
2. Месель-Веселяк В.Я., Мазуренко О.В. Розвиток м'ясопродуктового пiдкомплексу Украши / Пiд наук. ред. акад. УААН П.Т.Саблука. - К.: ННЦ 1АЕ, 2004. - 198с.
3. Сухолиткий М.В. Сучаст тенденцil у формувант галузево! структури сiльського господарства /М.В.Сухолиткий//Економжа АПК. - 2010. - №7. - С.31-36.
4. Шолудько О.В., Б^тер О.А., Березiвський З.П. Ринок продукци скотарства: проблеми i перспективи / О.В. Шолудько. - Львiв: Украшсью технологiï, 2004. - 208с.
5. Ящв 1.Б., Яцiв С.Ф. Репональний ринок м'яса: ефективне функщонування i перспективи розвитку: Монографiя / I. Б. Ящв. - Львiв, 2008. - 185с.
Summary Dobrovolska S.R.
Lviv State Agrarian University ADJUSTMENTS IN THE LIVESTOCK DEVELOPMENT IN THE AGRICULTURAL ENTERPRISES
The analysis of structural changes in livestock development in the agricultural enterprises of the Lviv region. Defined indicators of the dynamics ofproduction volumes, number of animals. The basic reasons for the decline in livestock farms. Developed ways to revive the industry.
Keywords: animal, farm, livestock, production.
Рецензент - д.е.н., проф. Музика П.М.
