CC BY
24
УДК: 636.033 (477.46)
Грицик В.М., астрант © Уманський нацюнальний утверситет сад1еництва
М'ЯСНЕ СКОТАРСТВО ЧЕРКАСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА ПЕРЕДУМОВИ
ЙОГО В1ДРОДЖЕННЯ
Досл1джувалась галузь м'ясного скотарстеа Черкаськог област1 та розроблялись пропозицп гг егдродження.
Ключо^^ слова: скотарство, ефективтсть, розвиток.
Вступ. За останш двадцять роюв сшьське господарство Укра!ни зазнавало деструктивних змш. Галузь м'ясного скотарства, як найменш захищена з галузей тваринництва, через найдовшу оборотнiсть капiталу й високий рiвень ризикiв зазнала найбiльшого удару. Збитковють галузi тваринництва стала поштовхом до скорочення поголiв'я тварин в цшому по Укра!ш.
Незважаючи на це, постшне збiльшення чисельностi населення планети, зростаючi обсяги споживання продукив харчування, географiчне розташування нашо! кра!ни й iншi фактори посилюють потенцшш можливостi Укра!ни вивести галузь м'ясного скотарства на прибутковий рiвень.
За даними Продовольчо! i сшьськогосподарсько! оргашзаци (БАО) при ООН, iндекс цш на продовольчi товари пiднiмався сьомий мюяць поспiль i досяг у Ычш 2011 року позначки в 231 пункт. Попереднш пiк (224,1) був зафжсований у червнi 2008 року. За останнш рiк зростання цш склало 25%, показавши бшьш стрiмку динамiку, нiж пiд час останнього продовольчо! кризи в 2007-2008 рр. [1]. За умов вщповщно! якост м'яса та м'ясопродуктсв галузi скотарства свiтовий попит на м'ясо ВРХ може бути частково задоволений i силами вiтчизняного виробника.
Галузь тваринництва з економiчно! точки зору дослщжували вiтчизнянi вченi: В. Андрiйчук, В. Боев, О. Крисальний, Ю. Коваленко, В. Месель-Веселяк, П. Саблук, В. Уланчук, О. Шпичак та багато шших.
Забезпечення населення м'ясом власного виробництва належить до кола найважливiших питань продовольчо! безпеки кра!ни, а тому необхiднiсть у постшних дослiдженнях та розробцi пропозицш розвитку галузi е очевидною.
Обгрунтування необхiдностi стимулювання галузi скотарства та виведення !! на конкурентнi позици у свiтi е головною метою дано! статп.
Матер1али 1 методи. В основу методики дослiдження були покладеш аналiз, узагальнення та порiвняння. Пiд час дослiдження були опрацьоваш науковi працi вiтчизняних вчених з питань тдвищення економiчно! ефективностi виробництва у галузi тваринництва Укра!ни.
Результати дослщження. Дослiдження галузi м'ясного скотарства Черкасько! областi показало негативну динам^ свого розвитку - й дос
© Грицик В.М., 2011
продовжуеться скорочення чисельност поголiв'я ВРХ i як наслщок виробництва яловичини. У 2010 рощ збитковють галузi в Укрш'ш склала 35,9%, а у Черкаськш областi - 25,2%. Сiльське господарство потребуе iнвестицiй на оновлення застарших основних засобiв. Без капiталовкладень у галузь, господарства не в змозi досягти рентабельного виробництва, що у кращому випадку спричиняе витiснення м'ясного скотарства бшьш рентабельним птахiвництвом, а у пршому -дешевим iмпортом. Постiйне скорочення виробництва м'яса ВРХ - це вже питання безпеки краши у продовольчш сферi.
Рис. 1. Динамика чисельносп поголiв'я ВРХ в уах господарствах УкраУни станом на 1 ачня вщповщного року, тис. голiв*
* За даними за даними Державного комтету статистики в Украгт.
Провщш краши св^ розглядають продовольчу безпеку як важливу умову внутршньо1 сощально1 й пол^ично! стабiльностi та И зовшшньо1 економiчноl незалежностi. Тiльки такий пiдхiд, як свщчить практика, забезпечуе стабiлiзацiю виробництва продовольчих товарiв i сприяе !х споживанню населенням згiдно з науково обгрунтованими нормами [2].
Чисельнiсть поголiв'я ВРХ за останнi 19 роюв в Укра1ш скоротилась у 5,5 разiв i на 1 ачня 2011 р. становила 4494,4 тис. голiв. У Черкаськiй областi поголiв'я скоротилось у 4,6 рази - до 208,8 тис. голiв у 2011 р. За перюд з 1996 по 2010 рш лише фермерсью господарства областi реально наростили кшькють поголiв'я ВРХ з 0,4 до 4,9 тис. голiв. Тобто фермери почали заповняти вивiльнений сектор галузi тваринництва, що утворився за останш роки. За цей же перюд господарствами населення було втрачено майже 9% поголiв'я ВРХ. Проте найбшьше скорочення поголiв'я ВРХ спостер^аемо у сiльськогосподарських
пщприемствах - якщо у 1996 р. воно складало 633,3 тис. голiв, то вже у 2010 р. 135,2 тис. голiв.
1000 900 800 700 600 500 400 300 200 100 0
958,5
732,2
388,5
281,8 269,5 230,7 220,3
208,8
1991р. 1996р. 2003р. 2005р. 2007р. 2009р. 2010р. 2011р.
Рис. 2. Динамика чисельност поголiв'я ВРХ в уах господарствах ЧеркаськоУ обласл станом на 1 ачня вщповщного року, тис. голiв*
* За даними за даними Головного управлгння статистики у Черкаськт областг.
Головним продуктом м'ясного виробництва Черкащини в 1995 р. була яловичина та телятина, що складала 51,9% вщ загального виробництва м'яса. За перюд з 1995 по 2009 рр. виробництво яловичини та телятини знизилось бшьше шж у два рази i у 2009 р. склало 21,4 тис. тонн. У цшому ж щорiчний обсяг виробництва м'яса за 15 роюв у Черкаськш област суттево збiльшився i у 2009 р. було вироблено на 172,2% бшьше м'яса шж у 1995 р. Такий високий прирют виробництва зумовлений бурхливим розвитком птахiвництва. Якщо у 1995 р. було вироблено 9,2 тис. тонн м'яса птищ, то у 2009 р. його виробництво сягнуло 203,5 тис. тонн у забшнш вазь
Таблиця 1
Економична ефектившсть вирощування ВРХ на м'ясо
Показники 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. 2010р. 2010р. до 2006р.,%
Кшьшсть тдприемств, як1 вирощують ВРХ 246 203 201 179 168 68,3
в т.ч. збитков1 203 180 134 133 128 63,1
Середньор1чне погол1в'я, гол. 105892 92848 92548 90620 91607 86,5
Середньодобовий прир1ст, г. 412 450 460 477 455 110,4
Прир1ст, ц. 159225 152151 155332 157903 152060 95,5
Повна соб1варт1сть 1ц., грн. 687,06 805,34 1044,89 1040,26 1220,88 177,7
Ц1на реал1зацп 1ц., грн. 496,01 538,71 871,41 847,16 913,39 184,1
Збитков1сть реал1зацИ, % -27,8 -33,1 -16,6 -18,6 -25,2 -2,6 в.п.
*За даними Головного управлтня статистики у Черкаськог областг.
90
Вщповщно даним табл. 1 в Черкаськш област у 2006 р. з 246 сшьськогосподарських тдприемств, що займалися вирощуванням ВРХ на м'ясо 203 були збитковими, тобто 82,5%. Кшьюсть збиткових тдприемств у 2010 р. зменшилась до 76,2%, проте й загальна кiлькiсть господарств-виробникiв м'яса ВРХ за 5 роюв також скоротилась на 31,7%. Завдяки збшьшенню середньодобових приросив за перiод 2006-2010 рр., приркт м'яса зменшився 4,5% хоча поголiв'я ВРХ скоротилося на 13,5%. Собiвартiсть 1 центнера м'яса ВРХ у живш вазi з 2006 по 2010 рр. зросла на 77,7%, тобi як цша реалiзацi! зросла на 84,1%. Завдяки швидшому росту цши збитковiсть галузi м'ясного скотарства Черкасько! областi у 2010 р. знизилась на 2,6 в.п. порiвняно з 2006 роком.
Проблема втизняних виробниюв яловичини полягае в тому, що диспаритет цш на ресурси та юнцеву продукцiю породжують високу собiвартiсть та надзвичайно низький прибуток, або навiть збиток. За тако! ситуацi! мова йде вже не про нарощування виробництва й розширене вiдтворення, а хоча б про просте вiдтворення. Держава не досить активно втручаеться у регулювання економiчних вiдносин мiж усiма суб'ектами галуз^ починаючи з постачальниюв ресурсiв i заюнчуючи юнцевими споживачами. Податковi пшьги повиннi стимулювати експортно-орiентованих виробникiв, iнвесторiв та господарства що використовують iнновацiйнi, високопродуктивнi технологi!.
Таблиця 2
Структура витрат сшьськогосподарських пщпрнемств Черкасько! област на
Елементи витрат 2006 р. 2008 р. 2010 р.
тис. грн. у % тис. грн. у % тис. грн. у %
Витрати на корми 71481,1 55,9 107416,4 56,6 137886,3 56,9
Витрати на нафтопродукти 6994,4 5,5 9507 5,0 10760,6 4,4
Оплата послуг 1 робгг стороншх оргашзацш 4089,5 3,2 3629,3 1,9 6019,3 2,5
Решта матер1альних витрат 11840,8 9,3 19140,6 10,1 18816,3 7,8
Прям1 витрати на оплату пращ 21853,5 17,1 30312,7 16,0 37831,4 15,6
Амортизация необоротних актив1в 2448,8 1,9 5470,3 2,9 7666,3 3,2
Ввдрахування на соц1альн1 заходи 2522,5 2,0 7016,3 3,7 13874,2 5,7
Решта шших прямих та загальновиробничих витрат 6610,6 5,2 7316,3 3,9 9386,7 3,9
Виробнича соб1варт1сть, всього 127841,2 100,0 189808,9 100,0 242241,1 100,0
й
*За даними Головного управлгння статистики у Черкаськог областг.
Як видно з даних табл. 2 структура витрат сшьськогосподарських тдприемств Черкасько! област на виробництво приросту ВРХ за елементами майже не змшилася за останш 5 роюв. Левову частку займають витрати на корми та прямi витрати на оплату пращ. Вщповщно до тако! структури витрат виробникам слщ шукати шляхи зниження собiвартостi перш за все у переглядi кормових рацюшв худоби. Ефективна годiвля е запорукою високих середньодобових приростiв й за сприятливих умов утримання веде до зниження собiвартостi та пщвищення економiчноl ефективностi виробництва. Одним iз
шляхiв пщвищення економiчноl ефективност виробництва м'яса ВРХ е штегращя тваринницьких комплексiв з комбшормовими пiдприемствами, адже у бшьшосп господарств велика частина кормiв е покупними. Якщо сiльськогосподарське пiдприемство поряд тваринництвом також веде галузь рослинництва i мае власну зернову та зернобобову базу, то тюна ствпраця з комбiкормовим пiдприемством з подальшим розподiленням прибутку вiд реалiзацil м'яса та м'ясопродукив мiж членами такого об'еднання згщно частки завданих кожному тдприемству витрат, дозволить пiдвищити економiчну ефективнiсть виробництва м'яса та розширити ринок його збуту.
В Черкаськш областi е господарства де веденням галузi м'ясного скотарства займаються досить ефективно. Досить устшно функцiонуе приватне сiльськогосподарське пiдприемство мПлешканiм Золотонiського району Черкасько! областi.
Таблиця 3
Показники виробничого та економ1чного стану ПСП "Плешкаш"
Золотошського району Черкасько'1 область*
Показники ПСП "Плешкаш" (Золотошський р-н) Черкаська область
2006р. 2008р. 2010р. 2010р.
Середньор1чне погол1в'я ВРХ, гол. 4923 4682 5105 91607
Щшьтсть погол1в'я ВРХ на 100 га с.-г. упдь, гол. 50 47 49 10
Середньодобов1 прирости ВРХ, г. 360 326 353 455
Прир1ст ВРХ, ц. 6469 5578 6585 152060
Виробнича соб1варт1сть приросту, тис. грн. 3969 6970 11706 242241,1
Соб1вартють 1 ц. приросту ВРХ, грн. 613,54 1249,55 1777,68 1593,06
Реал1зовано яловичини та телятини в живш мас1, ц. 4465 5947 5755 172772
Виробнича соб1варт1сть продукцп, тис. грн. 3969 3386 4162,8 193448,7
Повна соб1варт1сть продукци, тис. грн. 1727 3621 4532,8 210933,7
Чистий дох1д (виручка), тис. грн. 2064 5198 5343,1 157809
Прибуток (збиток), тис. грн. 337 1577 810,3 -53124,7
Повна соб1варт1сть 1 ц., грн. 386,79 608,88 787,63 1220,88
Цша реал1зацп 1 ц., грн. 462,26 874,05 928,43 913,39
Р1вень товарносп продукцп, % 69,0 106,6 87,4 113,6
Рентабельшсть (збитков1сть) реал1зацп яловичини та телятини, % 19,5 43,6 17,9 -25,2
*За даними бухгалтерських звгтгв альськогосподарських тдприемств ЧеркаськоХ областг та Головного управлгння статистики у ЧеркаськоХ областг.
За останш 5 роюв дiяльностi поголiв'я ВРХ у пiдприемствi збшьшилося на 3,7%, тодi як по област воно скоротилося на 21,2%. На 1 середньорiчну голову ВРХ у 2006 р. господарство отримало 68,45 грн. прибутку, а у 2010 р. - 158,73 грн. Завдяки ефективному господарюванню повна собiвартiсть 1 центнера реалiзованоl яловичини та телятини у 2010 р. склала 787,63 грн., що на 35,5% менше шж середньо! собiвартостi по область У 2010 р. збитковють реалiзацil яловичини та телятини у Черкаськш област склала 25,2%, тодi як у ПСП мПлешканiм вона була прибуткова i рiвень рентабельшсть досяг 17,9%.
Сшьськогосподарсью пщприемства, яю защкавлеш у високих результатах i ефективному господарюваннi здатнi самостшно досягати рентабельного виробництва. Перехiд на максимальну автоматизацiю i комп'ютеризацiю процесу вирощування худоби, забою тварин та переробки м'яса хоч i вимагае значних капiталовкладень, проте дозволить значно скоротити перюд вiдгодiвлi тварин. За рахунок заощаджених коштiв можливо суттево збшьшити заробiтну плату працiвникам що залишаться на виробництвi, проводити навчальш семiнари, покращувати !х квалiфiкацiю чим стимулювати до результативно! i вщповщально! роботи.
Новiтнi науковi пропозицi! в змозi прискорити процес вiдтворення стада, пщвищення його продуктивностi та нарощування валового виробництва продукцп скотарства. Суть шновацшного процесу полягае в тому, що у найпродуктившших породистих тварин можна брати ембрюни i пересаджувати !х коровам з низькою продуктивнiстю чи вибракуваним для вiдгодiвлi - сурогатним матерям. За рж вiд кожно! високопродуктивно! корови у такий споаб можна одержати 10-12 елiтних телят для створення високопродуктивного стада [3]. 1нноваци потребують значних коштiв, отримати яю неможливо, якщо рiвень ризиюв для iнвестора буде занадто високим. Залучення iнвестора у галузь м'ясного скотарства дозволить вивести виробництво на конкурентш свiтовi позицi!. Тому пщтримка держави у законодавчому i виконавчому полi дасть змогу вiтчизняним господарствам -виробникам яловичини та телятини - ефективно конкурувати не тшьки на внутршньому, а й на зовшшньому ринках.
Конкурентоспроможнiсть е одшею з важливiших iнтегральних характеристик, що використовуються для аналiзу економiчно! ситуаци як загалом у народному господарствi Укра!ни, так i щодо окремого товаровиробника. Як правило, !! використовують як критерш оцiнки та ефективност економiчно! дiяльностi суб'ектiв господарювання [4]. Якщо продукщя господарства конкурентоспроможна i займае тверду позицiю на ринку, а !! виробник отримуе прибутки, то можна говорити про високу економiчну ефективнiсть виробництва у такому господарства
Основними iнструментами регулювання, яю використовуе держава, е цiни, кредити, субсиди, субвенцi!, тощо. Особливiсть цшоутворення в скотарствi полягае в тому, що, зважаючи на умови конкуренци, мiж цiною реалiзацi! та собiвартiстю досить незначна рiзниця, яка тд впливом рiзних ринкових чинникiв здебшьшого зводиться нанiвець. Тому систему вшьного цiноутворення слiд обов'язково поеднувати з елементами державного регулювання, основний принцип якого спрямовуеться на забезпечення паритетной цш на сiльськогосподарську продукцiю i промисловi товари для сiльського господарства [2].
Висновок. Стримуючими факторами розвитку м'ясного скотарства в нашш кра!ш в цiлому та у Черкасьюй областi зокрема е застарiлi технологи; зношешсть машин i обладнання; вщсутшсть комплексно!, поетапно! державно! програми розвитку галузц диспаритет цiн на ресурси та юнцеву продукцiю, що за ринкових коливань дуже часто зводить нашвець прибутки господарств; недосконала державна функщя регулювання економiчних вiдносин мiж суб'ектами галузi;
лояльне вщношення держави до iMnopiy дешевого м'яса з розвинених кра!н CBiiy та багато шших.
На сьогодшшнш день без оновлення виробничих засобiв, застосування iнновацiйних технологiй, горизонтально! i вертикально! штеграцл вiтчизняномy виробнику м'яса ВРХ важко перетнути межу беззбитковостi. Вщродити галузь можливо за досить короткий перюд часу, але таке вщродження вимагае великих iнвестицiй.
Л1тература
1.Цши на продукти б'ють рекорди [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.obozrevatel.com/abroad/tsini-na-produkti-byut-rekordi.htm.
2.Мююк М.В. Про державне регулювання розвитку галyзi скотарства / М.В, Мсюк // Економiка АПК. - 2009. - № 4. - С. 112-116.
З.Олядншчук Н.В. Ефектившсть шновацшних технологiй при виробництвi яловичини / Н.В. Оляднiйчyк // Економша АПК. - 2008. -№ 3. - С. 55-60.
4.Заюкова М.С., Веретинський О.А. Основш органiзацiйно-економiчнi передумови забезпечення конкyрентоспроможностi виробництва рослинницько! i тваринницько! продyкцi! / М.С. Заюкова, О.А. Веретинський // Економiка АПК. -2009. - № 1. - С. 103-106.
5.Статистичний щорiчник Черкасько! областi за 2009 рш; за редакцiею В.П. Приймак // Головне управлшня статистики у Черкаськш областi. - Черкаси, 2009. - 390с.
Summary
Meat cattle industry of Cherkassy region were investigated and proposals of it revive were developed.
Key words: cattle breeding, efficiency, development.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Шаловило С.Г.
