CC BY
34
УДК 338.43:636.2
Вихопень Л.П., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнолог1й ¡м. С.З. Тжицького
АНАЛ1З СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗ1 СКОТАРСТВА
Проведений анал1з стану галуз1 скотарстеа е Украгт. Ыдображено та проведено пор1еняльну оцтку стану скотарстеа Украгни з р1зними крагнами сету. Проведено розрахунки перспектиеи розеитку галуз1.
Ключо^^ слова: Сшьське господарстео, скотарстео, молоко, ялоеичина, продукцгя.
Постановка проблеми. Протягом всього вторичного перюду розвитку суспшьства виробництво м'яса було i залишаеться одшею з провщних галузей сшьського господарства, а також велике соцiально-економiчне, оргашзацшно-технолопчне й пол^ичне значення для нащонально! економжи. М'ясопродуктовий пщкомплекс е водночас потужним джерелом розвитку тваринництва, сферою зайнятост сiльського населення, складовою продовольчого ринку держави.
Анал1з останн1х дослщжень. Стан та перспективи розвитку галузi скотарства вивчають таю вчеш, як: П. Березiвський, Г. Черевко, I. Ящв, В. Мессель-Веселяк, В. Микитюк, О. Онищенко, П. Саблук, В. Трегобчук, Р. Тринько, - та все ж таки залишаеться i надалi багато незрозумшого та не повнiстю дослiдженого в цш, досить вагомiй для держави, галузi агропромислового комплексу.
Мета статт1. Провести аналiз розвитку галузi скотарства. Ствставити галузь скотарства нашо! держави та шших кра!н свiту та зробити позитивш висновки для себе.
Виклад основного матер1алу. Виробництво продукив харчування в усi юторичш часи було й залишаеться для людства важливою i життевою проблемою св^ового масштабу. Рiвень забезпечення населення продовольством розглядаеться як найважливiший чинник i визначальний критерiй рiвня сощального життя будь-яко! кра!ни, життездатност И економiчноI структури i державного устрою. У виршення ще! проблеми особлива роль належить тваринництву.
Ця сiльськогосподарська галузь у розвинених кра!нах свiту посiдае провiдне мiсце. II рiвень розвитку е визначним у забезпеченш продовольчо! незалежностi кра!ни. Виробництво й споживання продукив тваринного походження у свт складаеться пiд впливом природних, економiчних, нацiональних i релтйних чинникiв. Показник споживання е одним з основних при характеристик рiвня життя населення в кра!ш та II регюнах. У комплексi ця група
© Вихопень Л.П., 2011
товарiв виступае невщ'емним елементом структури виробництва, що забезпечуе продовольчу безпеку кра!ни [1, ст. 200]
Скотарство мае основну масу м'ясно! продукци, цшно! за вмютом високоякiсних бiлкiв i незамiнних амшокислот. У м'ясному балансi Укра!ни яловичина i телятина становлять близько 35%. Науково обгрунтована норма споживання м'яса як необхщного продукту харчування становить 80 кг на одну людину в рш, у тому чи^ 36 кг яловичини i телятини [3].
За науково обгрунтованими нормами харчування людина мае спожити в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока i молочних продуктiв, у тому числi 120 кг молока у свiжому вигляд1 На сьогоднiшнiй день пiд впливом негативних процеав у сферi аграрного виробництва споживання даних продукив значно скоротилося i становило в 2009 р. 212 кг молока i 49,7 кг м'яса [4].
Незважаючи на сприятливi в Укра!ш умови для розвитку галузi тваринництва, обсяги виробництва та споживання продукци з розрахунку на одну особу не вщповщають рацiональним нормам i е значно нижчими порiвняно з шшими кра!нами свiту. Так, наприклад, у 2009 рощ в Укра!ш обсяги виробництва м'яса (в забшнш маЫ) на одну особу становили 42 кг, тодi як у Дани цей показник досягнув 345,6 кг, 1рланди - 196, Австрали - 190,3, Нщерландах - 152,3, США -132,3 кг (таблиця 1) [1, ст. 200].
Таблиця 1
Виробництво яловичини 1 телятини на одну особу, кг_
Кра!ни Рк
2006 2007 2008 2009
Украна 12,2 11,8 10,4 9,9
Австралия 100,7 106,8 102,3 100,9
Дашя 23,7 23,9 23,6 23,4
1рландш 134,0 133,4 121,1 113,9
Шдерланди 23,4 23,4 22,9 24,2
США 38,3 38,8 38,0 37,8
Джерело 1
Розвиток скотарства характеризуеться такими показниками: збшьшенням поголiв'я велико! рогато! худоби, в тому чи^ корiв; щшьшстю поголiв'я худоби i корiв з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь; зростанням продуктивност скотарства, валового виробництва молока i яловичини; пiдвищенням рiвня виробництва молока i яловичини з розрахунку на 100 га сшьськогосподарських угщь.
Динамжа розвитку скотарства характеризуеться постшним зменшенням як поголiв'я худоби, так i обсягiв виробництва його продукци (табл.. 2). Так, поголiв'я худоби в уах категорiях господарств зменшилось з 2006 р. по 2009 р. на 1,7 млн.. гол., або майже в 0,7 рази, в тому чи^ корiв вщповщно на 0,9 млн.. гол., або 0,7 рази. Внаслщок значного зменшення поголiв'я, вiдповiдно, вiдбуваеться зменшення обсягiв виробництва продукци скотарства, а саме виробництво молока зменшилось у 0,8 раза, м'яса (в забшнш ваз^ у 1,2 раза.
Таблиця 2
Динамика розвитку скотарства в УкраУт_
Р1к Погол1в'я ВРХ Виробництво молока Виробництво м'яса (у забшнш ваз1)
Всього, млн. гол. в т.ч. кор1в Всього млн. т На одну особу населення, кг Всього тис. т На одну особу населення, кг
2006 6,5 3,6 13,3 346,8 1723,2 37,0
2007 6,1 3,3 12,3 317,2 1911,7 41,3
2008 5,5 3,1 11,8 254,0 1905,9 41,4
2009 5,1 2,9 11,6 252,0 1917,4 41,7
Суттеве зменшення поголiв'я худоби та обсяпв виробництва продукци скотарства призвело до того, що в 2009 рощ на одну особу населення було вироблено 252 кг молока та 41,7 кг м'яса, що менше, шж у 2006 рощ.
Характеризуючи рiвень розвитку скотарства в Укра!ш, зазначимо, що в 2009 р. у середньому на 100 га сшьськогосподарських угщь припадало 5079,0 тис. гол. велико! рогато! худоби i було вироблено 11609,6 тис. т молока та 1917,4 тис. т м'яса (у забшнш маа) [4].
У наш час ситуащя на св^овому ринку м'яса розвиваеться пщ дiею одразу декiлькох головних факторiв, кожен з яких вже сам по собi мае змогу суттево вплинути на загальну динам^. Це, перш за все, щна на енергоносп, коливання курсу американського долара, рiзке зростання цiн на корми та величезний попит з боку азiатських держав. Виявляеться, що попит зрю, а пропозищя не встигае задовольнити потреби. 1стотним е те, що м'ясо не так рiзко подорожчало, як зерно. В щлому очжуеться збiльшення його юлькоси, але зростання виробництва за категорiями буде неоднозначним.
На велику рогату худобу припадае близько 30% св^ового виробництва м'яса. Головнi виробники та постачальники свiтового ринку яловичини -Австралiя, Бразилiя, Нiдерланди, Канада, США, Аргентина. Окремо слщ зазначити Китай. Анал^ики прогнозують, що найближчим часом тваринництво та виробництво його продукци саме щею державою займатиме провщне мшце у свiтi.
Уряди цих кра!н забезпечують пiдтримку виробникiв, !хне стимулювання та покращення генетичних ознак стада. Вщбуваеться вiдродження тваринництва Австрали пiсля минуло! посухи та пом'якшення заборони на торгiвлю яловичиною у Швшчнш Америцi, що було обумовлено «коров'ячим сказом».
Традицiйними iмпортерами яловичини залишатимуться Японiя i Пiвденна Корея. Нова Зеландiя стрiмко нарощуе свш експорт. Очiкуеться зниження iмпорту яловичини кра!нами Евросоюзу, а також, постачання м'яса на св^овий ринок Парагваем та Уругваем. Найбшьше поголiв'я велико! рогато! худоби на м'ясо розводять у Латинсьюй Америщ (Бразилiя, Аргентина, Мексика, Уругвай)
i Схiднiй Африщ (Ефiопiя), поголiв'я овець i юз в кра!нах Швденно-
Захщно! i Швденно! Ази (1ран, Туреччина, Iндiя, Пакистан) [2].
За розрахунками обсяги виробництва м'яса (в забшнш маа) в Укрш'ш у 2015 рощ може бути доведено до 3127 тис. тонн, у 2020-му - 4302 тис. тонн i у 2030-му до 5056 тис. тонн, що мае вщбутися у господарствах вах форм власноси та господарювання. Проте найбiльшi темпи приросту мають вщбуватися у
сшьськогосподарських пщприемствах, де у 2030 рощ буде вироблено 3308,0 тис. тонн м'яса проти 1917,4 тис. тонн у 2009 рощ (у забшнш Maci).
З урахуванням наявного потенщалу тваринництва, досвщу i традицш м'ясопродуктовий пiдкомплекc Украши повинен бути орieнтовaним на експорт. Згщно з прогнозами у 2015 рощ вш може запропонувати на зовшшнш ринок 265,2 тис. тонн м'яса (у забшнш маа), у 2020 р. - 488,3, а у 2030 рощ цей показник становитиме 778,9 тис. тонн [1, ст. 227].
Висновки.
В^чизняний та св^овий досвщ ведення м'ясного скотарства свщчить про те, що для устшного розвитку цieï гaлузi необхщно мати cпецiaлiзовaнi породи i типи м'яcноï худоби, якi добре пристосоваш до природно-клiмaтичних умов регiону, сучасш витрaтнi та енергозберiгaючi технологiï, сталу кормову базу.
Л1тература
1. Аграрний сектор економжи Укрaïни (стан i перспективи розвитку) / [Присяжнюк М.В., Зубець М.В., Саблук П.Т. та ш.]; за ред.. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселя, М.М. Федорова. - К.: ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008 с.
2. Економжа галузей скотарства [Интернет ресурс]: http://ua.textreferat.com/referat-9297-1.html
3. Месель-Веселяк В.Я., Мазуренко О.В. Розвиток м'ясопродуктового пвд комплексу Украши: За наук. Ред. акад. УААН П.Т. Саблука - К.: ННЦ 1АЕ, 2004. -198 с.
4. Новоставська А. В., Свютула О. В. Свiтовi тенденцп розвитку тваринництва / А. В. Новоставська, О. В. Свютула // Науковий вшник «Аскашя-Нова». - 2009. - № 2. - С. 4,5.
Summary Vykhopen L.P., graduate student Lviv National University of Veterinary Medicine and Biogeotechnologies named afterf S.Z. Gzhytskij CATTLE BREEDING STATE AND DEVELOPMENT PROSPECTS ANALYSIS.
The state of cattle breeding development in Ukraine was analyses. Comparable evaluation of the cattle breeding state in Ukraine with different countries of the world was presented and conducted. Calculations of cattle breeding development prospects were done.
Key words: agriculture, cattle breeding, milk, beef, produce.
Рецензент - к.е.н., доц. Батюк Б.Б.
