Научная статья на тему 'Market of milk and dairy products of Lviv oblast'

Market of milk and dairy products of Lviv oblast Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
62
33
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МОЛОКО / MILK / МОЛОЧНі ПРОДУКТИ / DAIRY PRODUCTS / ВИРОБНИЦТВО МОЛОКА / MILK PRODUCTION / РЕАЛіЗАЦіЯ МОЛОКА / MILK SALES / ПОГОЛіВ'Я ВЕЛИКОї РОГАТОї ХУДОБИ / ПОГОЛіВ'Я КОРіВ / CATTLE / COW HERDS

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Domanskiy A.Y., Domanska N.A.

Current status of milk market and market of dairy products in Lviv oblast is analyzed taking into consideration its current status and development perspectives up to 2020.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Market of milk and dairy products of Lviv oblast»

УДК 637. 11 : 339. 14.

Доманський А.Я., к. с.-г.н., доцент Доманська Н.А., здобувач © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

1м. С.З. Гжицького

РИНОК МОЛОКА I МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В У ЛЬВШСЬКШ ОБЛАСТ1

Розглядаеться розеиток молочного скотарстеа та ринок молока та молочних продуктге е Льегеськт област1 е даний час I на перспективу до 2020 року.

Ключо^^ слова: молоко, молочт продукти, еиробництео молока, реал1зац1я молока, погол1е 'я ееликог рогатог худоби, погол1е 'я корге.

Постановка проблеми. Молоко належить до найважливших продуктсв харчування людини. Його не можуть замшити iншi продовольчi продукти. Саме тому молочне скотарство належить до стратепчних галузей в сшьськогосподарському виробництва Виробництво молока i молочних продукив - це питання не тшьки продовольчо! безпеки, але i нащонально! безпеки. Зниження поголiв'я велико! рогато! худоби в тому чи^ корiв i виробництва молока як в Укра!ш так i в Львiвськiй областi набрало загрозливих форм. Навiть пiсля 2000 року у Львiвськiй областi, яка до 1990 року була ведучою в розвитку молочного скотарства, спад виробництва молока в 2009 рощ проти 2000 року становив майже 34%. Вщповщно зменшувалось i поголiв'я велико! рогато! худоби i корiв. Ось чому питання розвитку поголiв'я велико! рогато! худоби в тому чи^ корiв, виробництва молока i його реалiзацi!, переробки е особливо актуальними i вимагають негайного виршення.

Анал1з останн1х досл1джень. Питанням розвитку молочного скотарства i виробництва молока як в окремих кра!нах Свропи i свiту, так i в Укра!ш i в окремих регюнах присвяченi роботи О.М. Шпичака (7), М.М. 1льчука (3), С.В. Васильчак (2), О.В. Пащенка (6) i багатьох шших авторiв. Вони стосуються як роботи молокопродуктового пiдкомплексу в цшому так i окремих сторш виробництва молока. Так, М.М. Одшцов (5) присвятив свою роботу моделюванню еквiвалентних вiдносин iнтегрованих учасникiв молокопродуктового тдкомплексу, С.Р. Теслюк (9) - економiчним зв'язкам молочарських кооперативiв iз суб'ектами ринку, Я.О. Тивончук (10) розглядае механiзм формування попиту i пропозицi! на ринку молока i молочно! продукцi! у Францi!.

Надзвичайно важливому питанню - структурi стада велико! рогато! худоби присвячена робота П.С. Березiвського (1). На основi проведених дослiджень вiн стверджуе, що для рацiонального забезпечення населення

© Доманський А.Я., Доманська Н.А., 2011

молоком i м'ясом яловичиною в структурi стада велико! рогато! худоби частка поголiв'я корiв повинна становити бия 40%.

Мета статть На основi ан^зу фактичного стану розвитку поголiв'я велико! рогато! худоби в тому чи^ корiв i, враховуючи сучаснi шновацшш органiзацiйно-економiчнi та технологiчнi методи, генетичний потенщал поголiв'я худоби, розробити прогнозний розвиток поголiв'я велико! рогато! худоби, в тому чи^ корiв та виробництва молока у Львiвськiй област до 2020 року.

Виклад основного матер1алу.

1. Стан виробництва молока i розвитку поголiв'я велико! рогато! худоби.

Як видно iз таблицi 1 виробництво молока в 2009 рощ проти 2000 року становило лише 66,1 %.

1. Виробництво молока у Льв1вськш область*

№ п/п Категорп господарства Показники Роки 2009 р1к у % до 2000 року

2000 2006 2007 2008 200 9

1 Уа категорп господарств Виробництво, тис. т 1032.0 892,3 813,4 731.3 682,5 66.1

2. Ольськогоспода рсьш п1дприемства Виробництво, тис. т 66 28,8 24,3 23,7 24,7 37,4

Частка,% 6,4 3,2 3,0 3,2 3,6 х

3. Господарства населення Виробництво, тис. т 966 863,5 789,1 707,7 657.8 68,0

Частка,% 93,6 96,8 97,0 96,8 96,4 х

*Сшьське господарство Льв1вщини. Статистичний зб1рник. Льв1в-2010.

Зменшення виробництва молока в порiвняннi iз 2000 роком вiдбулось в уах категорiях господарств. Але, якщо в сшьськогосподарських пiдприeмствах в останнi три роки виробництво молока стабшзувалось, то в господарствах населення падшня виробництва молока продовжувалось щорiчно на 6,7-10,1%. Оскшьки господарства населення виробляють 96,4-97% молока то виробництво молока в цьому секторi е визначальним в загальному виробництвi молока.

Пропорцiйно до загального виробництва молока зменшувалось i виробництво молока на 100 га сшьськогосподарських угщь.

2. Виробництво молока на 100 га сшьськогосподарських угщь, ц

Категорп господарств Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Ус1 категорп господарств* 871.5 858,9 828,5 756, 682,2 639,7

Сшьськогосподарсьш тдприемства* 95,4 95,1 103,1 93,6 90, 92.2

Господарства населення ** 1962,6 1191.0 1082,6 968,1 873,4 823,3

*Сшьське господарство Льв1вщини. Статистичний зб1рник. Льв1в-2010 ** За розрахунками автор1в

Використання землi для виробництва молока е значно штенсившшим в

господарствах населення.

Головною причиною зменшення виробництва молока була непродуктивна щнова пол^ика на продукщю скотарства, нее^валентш затратам низью закутвельш щни на молоко i м'ясо велико! рогато! худоби, що привело до зменшення поголiв'я худоби. Корови перестали бути джерелом прибутку не тшьки вiд основно! продукцi! - молока, але i додатково! продукцi! - приплоду для подальшо! вiдгодiвлi зверхремонтного молодняку на м'ясо. Вщ'емна рентабельшсть виробництва молока i м'яса в 2000 i 2004 роцi, майже нульова рентабельнiсть молока в 2006 рощ, i низька рентабельнiсть в наступш роки привела до зниження молочних пiдприeмств займатися виробництвом молока i розводити велику рогату худобу.

3. Р1вень рентабельностi виробництва продукцi'l' скотарства, %*

Роки

2000 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Молоко 1 молочш продукта -12,7 7,4 -8,0 8,0 0,6 7.2 9,4 5,5

М'ясо велико!' рогато!' худоби -51,4 -50,5 -43,6 -34,9 -46.1 -46,6 -24,4 -27,5

*Сшьське господарство Льв1вщини. Статистичний зб1рник. Льв1в - 2010.

Середня щна реалiзацi! молока i молочних продуктiв в 2009 рощ в сшьськогосподарських пiдприeмствах районiв Львiвсько! областi становила вiд 1122,2 грн за 1 т у Старосамбiрському райош до 2110,7 грн у Пустомиивському районi. В бiльшостi райошв (Мостиському, Перемишлянському, Городецькому, Буському, Микола!вському) вона була в межах 1424-1636 грн/т.

4. Поголiв'я велико'' рогато'' худоби та кор1в в господарствах рпнн\

категорш ^ (на кшець року), тис.гол1в.

Категори господарств Групи тварин Роки

1990 1995 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Господарства вс1х категорш Велика рогата худоба, всього * 1095,4 771,1 565,7 362,7 353,3 317,5 299,9 283,7

В т.ч. корови * 404,7 390,6 336,9 235,4 215,1 192,1 177,7 171,7

% кор1в ввд усьо-го погол1в'я ** 36,9 50,6 59,5 64,9 60,8 60,6 59,2 60,5

Сшьсько- господарсьш пдприемства Велика рогата худоба, всього* 695,8 397,0 103,5 40,6 39,4 31,9 28,6 27,2

В т.ч. корови* 185.2 119,9 36,1 14,3 13,7 11,6 10,7 10,8

% кор1в ввд усьо-го погол1в'я ** 26,6 30,2 34,8 35,2 34,7 36,3 37,4 39,8

В т.ч. фермерсьш господарства Велика рогата худоба, всього* - 3,0 5,9 6,1 6,8 7,1 7,1 6,9

В т.ч. корови* - 1.5 2.4 2.2 2.3 2,5 2,5 2,9

% кор1в ввд усьо-го погол1в'я ** - 50,0 40,6 36,0 33,8 35,0 35,2 42,0

Господарства населения Велика рогата худоба, всього* 399.6 374,1 42.2 322,1 313,9 285,6 271,2 256,5

В т.ч. корови* 219,5 270,7 300,8 221,1 201,4 180,5 167,0 160,9

% кор1в в1д усьо-го погол1в'я ** 54.9 72,3 65,0 68,6 64,1 63,2 61,5 62,7

*Сiльське господарство Львiвщини. Статистичний збiрник.Львiв-2010.

**За розрахунками авторiв.

Поголiв'я велико! рогато! худоби у вЫх категорiях господарств на юнець 2009 року було меншим, шж в 1990 рощ в 3.8 рази, а проти 2000 року - майже в два рази. Вщповщно була менша кшьюсть корiв в 2,35 i 1,96 рази. Загальна кшьюсть поголiв'я велико! рогато! худоби скорочувалась динамiчнiше, нiж поголiв'я корiв. В юнцевому рахунку це привело до порушення нормально! структури стада. При простому вщтворенш стада коли поголiв'я худоби е стабiльне в структурi стада повинно бути 32-45% корiв (в залежностi вiд спецiалiзацi!). Решта - молодняк, в першу чергу ремонтш телицi до 1 року i старше 1 року, нетелi та молодняк на вiдгодiвлi. Подiбна структура поголiв'я худоби була до 1990 року коли вщбувалось розширене вiдтворення, щорiчно зростало поголiв'я велико! рогато! худоби i корiв. Починаючи iз початку 90-х рокiв в структурi поголiв'я худоби поступово скорочувався «шлейф» молодняку, телиць i нетелiв для поповнення стада корiв i вже iз 2000 року бия 60% i бiльше в структурi поголiв'я худоби становлять корови. Сучасш вимоги iнтенсифiкацi! молочного скотарства вимагають щорiчного введення в стадо корiв-первiсток не менше 22-25%. 1снуюча структура поголiв'я велико! рогато! худоби об'ективно веде до дальшого скорочення поголiв'я корiв в найближчi два-три роки. Пщприемства, якi займаються виробництвом молока мають задовiльну структуру поголiв'я худоби, але вони малочисельнi та штотно не впливають на загальне виробництво молока.

5. Середнш [ичинй удш в1д одте!' корови, кг *

Категори господарств Роки

1990 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Ус1 категори господарств 2704 3132 3587 3821 3816 3837 3873

Сшьськогосподарсью тдприемства 3136 1913 2705 2605 2297 2655 3111

Господарства населення 2296 3273 3628 3882 3895 3895 3909

*Сшьське господарське Львiвщини. Статистичний збiр. Львiв-2010

Продуктивнiсть корiв в середньому по всiх категорiях господарств област в останнi п'ять рокiв зростае. Стабшьшсть росту продуктивностi корiв вщбуваеться за рахунок господарств населення. Абсолютний рiвень продуктивностi худоби в сшьськогосподарських пiдприемствах е низький i не може забезпечити прибуткове ведення галузi молочного скотарства.

В 2009 рощ сшьськогосподарсью пiдприемства реалiзували 20,6 тис. т молока i молочних продукив, що становить 83% вiд усього виробленого ними молока. За даними управлшня статистики Львiвсько! областi на переробш пiдприемства в 2009 рощ надшшло 143,1 тис.т молока, в т.ч. 81,2 тис.т вщ господарств населення, що становить лише 12,3% вщ виробленого ними молока.

6. Надходження молока на переробм шдприемства, тис.т*

Джерела надходження Роки

2002 2005 2006 2007 2008 2009

Надшшло, всього 87,9 146,3 186,0 221,7 187,6 143,1

В т.ч. вад альсько-господарських падприемств 26,2 22,1 47,5 46,1 51,0 50,5

Господарств населения 61,6 125,2 113,1 149,6 124,9 81,2

1нших господарських структур 0,1 0,0 25,4 26,0 11,7 11,4

*Сiльське господарство Львiвщини. Статистичний збiрник. Львiв-2010

Потрiбно вiдмiтити, що iз 50,5 тис. т молока, яке надшшло вiд сiльськогосподарських пiдприeмств 29,9 тис.т або 59% - це молоко, вироблене за межами Львiвськоl области

2. Стан i стратепя розвнтку молочного скотарства в районах Львiвськоl область

Методологiчною основою вироблення стратеги розвитку молочного скотарства в умовах сучасних глоб^зацшних та штеграцшних процесiв е територiальний (кластерний) тдхвд. Вiн передбачае врахування зональних грунтово-^матичних умов, рельефу, природних ресурсiв, наявшсть сiльськогосподарських угiдь i 1х структуру, забезпечешсть основними засобами виробництва (сшьськогосподарською технiкою, виробничими примiщеннями тощо) трудовими ресурсами, традицш. Цi умови в значнш мiрi визначають виробничу i соцiальну спрямованiсть окремих територiй або регюшв.

7. Виробництво молока коров'ячого 1 козячого в районах _ Льв1всько! област в 2009 рощ__

Гру пи (технопарки) Райони В уах категор1ях господарств В сшьськогоспод арсь-ких тдприемствах В господарствах населення Частка с.-г. падпри-емств у вироб-нищга молока,

Всьо го, на 100 га с.-г. угадь, всього, на 100 га с.-г. угадь, Всьо го, на 100 га с.-г. угадь,

I Брод1вський 38241 702 4329 201 33912 1030 11,3

Буський 28643 595 317 208 28326 866 1,1

Золоч1вський 30560 595 1149 39 29411 1316 3,8

Кам'янка-Буський 26674 502 528 50 26146 613 2,0

Радех1вський 26917 497 1519 108 25398 633 5,6

Пустоми-пвський 27596 503 1325 90 26271 655 4,8

II Городоцький 23024 467 339 30 22685 595 1,5

Жовшвський 42758 552 1326 77 41432 683 3,1

Мостиський 25982 548 379 54 25603 632 1,5

Сокальський 57301 608 7976 216 49325 860 13,9

Явор1вський 33906 553 681 128 33225 593 2,0

Дрогобиць- 40392 887 2046 255 38346 1022 5,0

кий

Жидач1всь- 35375 716 945 82 34430 908 2,7

кий

Микола!в- 29136 804 497 43 28639 1154 1,7

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ський

III Самб1рсь-кий 46052 695 737 71 45315 810 1,6

Старосамб1рс 39805 869 76 23 39725 934 0,2

ький

Скол1вський 25717 985 - - 25717 989 -

Стрийський 28309 658 480 35 27829 946 1,7

Перемишлян 31503 793 75 20 31428 873 0,2

ський

Туршвський 42875 1344 - - 42875 1344 -

*Сшьське господарство Львiвщини. Статистичний збiрник. Львiв-2010 ** За розрахунками авторiв.

1. В юнуючих пiдприeмствах, якi виробляють молоко за традицшними технологiями, iз застаршим обладнанням. Переважна бiльшiсть пiдприeмств е такого типу.

8. Продуктившсть кор1в в сшьськогосподарських пщприсмствах

Групи райошв Райони Середньор1чний надш молока в1д корови, кгх

Брод1вський 4086

Буський 1136

I Золоч1вський 3494

Кам' янка-Буський 3614

Радех1вський 4196

Пустомипвський 2749

Городоцький 1183

Жовшвський 2918

II Мостиський 2338

Сокальський 3233

Явор1вський 2851

Дрогобицький 2998

Жидач1вський 3119

Микола1вський 1852

Самб1рський 2205

III Старосамб1рський 1863

Скол1вський -

Стрийський 2595

Перемишлянський 3953

Турк1вський -

По област1 3111

"Сшьське господарство Львiвщини. Статистичний збiрник. Львiв-2010

2. В пщприемствах-комплексах, де вищий piBeHb технолопчного обладнання, використовуються сучасш технологи виробництва молока, висока продуктившсть працi. Таке пщприемство е лише одне (Сокальський район). Тому виникае необхiднiсть будiвництва таких комплексiв в усiх районах першого i другого технопарку, а також в III rpyni райошв, за винятком гiрських районiв, а також Перемишлянського району.

3. В господарствах населення. В найближчi роки вони i дальше будуть основними виробниками молока, але 1х частка в загальному виробництвi молока з роками буде зменшуватися, так як сшьське населення серед них i та частка, що утримуе велику рогату худобу старiе , а кшьюсть молодих людей, бажаючих утримувати худобу, меншае.

При середньорiчному зростанш продуктивностi корiв в

сiльськогосподарських тдприемствах на 200-230 кг за десять роюв, в 2020 роцi сшьськогосподарсью пiдприемства в цiлому по област можуть досягнути 5-5,5 тис. кг молока, а таю райони як Бродiвський, Радехiвський - 6-6,5 тис. кг.

Досягнути сучасного рiвня продуктивной корiв у 6-7 тис. кг молока без iмпорту високопродуктивних телиць i нетелей iз кра!н, що мають такий або близький рiвень продуктивностi корiв е нереально. Будiвництво, або органiзацiя нових комплексiв повинна супроводжуватися комплектацiею повнiстю або головним чином iмпортним молодняком iз створенням йому всiх необхiдних технологiчних умов утримання, годiвлi, до!ння, вирощування ремонтного молодняка тощо.

Стратепя розвитку молочного скотарства в господарствах населення полягае у створенш найсприятливших умов для утримання худоби, шляхом створення та успiшного функщонування громадських культурних пасовищ, сприяння у забезпеченш проте1нових кормiв (макух, шроив) i кормових добавок.

Найболючiше питання - реалiзацiя виробленого молока може бути виршена лише створенням заготiвельно-приймальних пункив та обладнанням 1х холодильними установками i засобами первинного контролю якост молока та функцiонування збутових кооперативiв.

На паритетних засадах фiнансову тдтримку для оргашзаци i успiшного функщонування цих пунктсв повиннi надавати молокопереробш пiдприемства, якi одержують сировину iз цих територiй. Таким чином, це буде формувати так зваш «молочш кластери», якi дiють на паритетних договiрних засадах учасникiв територiальних кластерiв. Закупiвельнi цiни на молоко, вироблене населенням, не можуть бути значно нижчими вщ цiн на молоко пщприемств. Реалiзацiйна цiна залежить вщ якостi молока, тому необхiдна просв^ницька робота в напрямi покращення ппешчних умов при утриманнi корiв i 1х до!ння.

Господарства населення повинш стати джерелом забезпечення ремонтними телицями юнуючих пiдприемств середнiх i малих розмiрiв, якi не в змозi забезпечити розширення поголiв'я корiв i пiдвищення його продуктивностi лише за рахунок власного вiдтворення. Для збереження теличок i реалiзацil 1х пщприемства необхiднi державнi дотац^', якi б виплачувались не пiдприемствам-покупцям, а безпосередньо селянам. Обсяг дотаци повинен бути не менше 30% вщ середшх закупiвельних цiн на м'ясну худобу. Для реалiзацil

цього завдання уже в даний час за рахунок державних дотащй селянам додатково доплачуеться 7 грн за 1 кг живо! маси теличок до 100 кшограм !х живо! маси до середшх щн за м'ясну худобу.

Для самодостатнього забезпечення населення Львiвськоl областi молоком i молочними продуктами необхщно виробляти не менше 1070 тис. т молока. Станом на 01.01.2010 року у Львiвськiй област проживало 2549,6 тис. оаб. Для 1х харчування при ращональнш нормi 380 кг молока на одну особу потрiбно виробити 970 тис. т молока. На корм телятам та iншi витрати потрiбно бия 10% виробленого молока, що становить близько 100 тис. т молока. Цей показник валового виробництва молока (1070-1100 тис. т) близький до рiвня виробництва молока в 2000 рощ. Крiм того, потрiбно враховувати, що молоко i молочш продукти е одним iз найбшьш дефiцитних продуктiв як на втизняному так i на свiтовому ринку. Можливють вигiдного експорту продукту е одним iз основних джерел фшансового забезпечення сiльськогосподарського виробництва та покращення його ефективностi.

9. Погол1в'я корив в сшьськогосподарських шдприемствах, включаючи

фермерськч, на кшець року, тис. гол1в*

Групи райошв (технопарки) Райони За прогнозом

Роки

2010 р. 2011 2012 2015 2020

I Брод1вський 0,4 0,5 0,5 0,8 2,0

Буський 0,2 0,2 0,3 0,6 1,5

Золоч1вський 0,4 0,6 0,6 1,1 1,6

Кам 'янка-Буський 0,4 0,5 0,5 1,0 2,5

Радех1вський 0,9 1,0 1,2 1,7 2,2

Пустомипвський 0,6 0,6 0,6 1,0 1,6

По груш райошв 2,9 3,4 3,7 6,2 11,4

II Городоцький 0,4 0,6 0,8 1,0 1,4

Жовк1вський 1,5 1,8 1,9 2,0 2,5

Мостиський 0,2 0,3 0,3 0,4 0,5

Сокальський 0,6 0,7 0,7 1,0 2,2

Явор1вський 0,4 0,4 0,4 0,5 0,6

По груш райошв 3,1 3,8 4,1 4,4 7,2

III Дрогобицький 1,1 1,3 1,4 1,5 1,8

Жидач1вський 0,5 0,7 0,7 1,0 1,3

Миколавський 0,3 0,4 0,4 0,4 0,8

Самб1рський 1,1 1,1 1,2 1,3 1,8

Старосамб1рський 0,2 0,2 0,2 0,3 0,4

Скол1вський - - - - -

Стрийський 0,3 0,3 0,3 0,8 0,8

Перемишлянський 0,2 0,2 0,2 0,4 0,5

Турк1вський - - - - -

По груш райошв 3,7 4,2 4,4 5,7 7,4

В районах Льв1вськоТ областк всього 9.7 11,4 12,2 16,3 26,0

*За розрахункам авторiв

10. Виробництво молока i продуктнвшсть кор1в в господарствах Льв1всько1 _областi на перспективу*_

Категори господ-дарств Показники Од. вим. Роки 2020рк до 2000р. %

Факти чне 2009* Очь кува- не 2010 За прогнозом

2011 2012 2015 2020

Сшьсько-гоподар-сьш Шд-приемства Корiв тис. гол. 10,8 9,7 11,4 12,2 16.3 26,0 240

Удiй на корову кг 3111 3300 3600 3800 4700 6000 192

Молоко, всього тис.т 24.7 33,8 38,0 45,0 72,0 150,0 607

Господар-ства населення Корiв тис. гол. 160,9 156,1 160,4 168,3 180 196 122

Удiй на корову кг 3909 3920 3980 4000 4250 4900 125

Молоко, всього тис.т 657,8 620,2 630 655 756 950 144

По вах категорiях господ-дарств Корiв тис. гол. 171,7 165,8 171,8 180,5 196,3 222,0 129

Удш на корову кг 3873 3876 3957 3966 4312 5000 129

Молоко, всього тис.т 682,5 654 668 700 828 1100 161

*За розрахунками авторiв.

За десять роюв динамжа зростання погол1в'я велико! рогато! худоби передбачаеться значно штенсившшою в сшьськогосподарських пщприемствах, шж в господарствах населення. Так, погол1в'я кор1в в сшьськогосподарських пщприемствах зросте в 3,1 рази, а в господарствах населення в 1,16 рази. Удш на одну корову зросте в пщприемствах майже в два рази, а в господарствах населення в 1,25 рази. Виробництво молока в уах категор1ях господарств передбачено довести до 1100 тис. т, що повшстю забезпечуе потребу Льв1всько! област в молощ I молочних продуктах.

Значно змшиться структура виробленого молока в господарствах р1зних категорш.

У Льв1вськш област знаходиться десять крупшших молокопереробних пщприемств, з яких працюючих е практично вюм. Припинили д1яльшсть Комаршвський I Жидач1вський сирзаводи.

11. Структура внробннцтва молока коров'ячого в Льв1вськш областi, %.*

Категори господарств Роки

Фактичне 2009 2010* 2011* 2012* 2015* 2020*

По вах категорiях господарств 100 100 100 100 100 100

В т.ч. в сшьськогосподарськи х шдприемствах 3,6 5,2 5,7 6,4 8,7 13,6

В господарствах населення 96,4 94,8 94,3 93,6 91,3 86,4

*За розрахунками авторiв

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

12. Молокопереробм тдприемства Льв1всько! облает

Молокопереробш тдприемства 1 мюцезнаходження Райони - можлив1 головн1 поставщики молока

ВАТ «Льв1вський молочний комбшат» м. Льв1в Пустомипвський, Буський, Микола!вський, Жовшвський, Городоцький

ВАТ «Жидач1вський сирзавод», м. Жидач1в Жидач1вський, Стрийський, Перемишлянський

ВАТ «Галичина», м. Радех1в Радех1вський, Камянко-Буський, Буський, Брод1вський, Сокальський

ВАТ «Дрогобицький молзавод», м.Дрогобич Дрогобицький,Стрийський,Жидач1вський

ВАТ «М1к»Молочний комплекс «Карпатськ1 луки». м. Трускавець Дрогобицький,Стрийський,Жидач1вський

ВАТ «Брод1вський завод СЗМ», м.Броди Брод1вський,Перемишлянський,Буський,Золоч1всь кий

СП «Скомекс», м. Сокаль Сокальський,Жовк1вський,Радех1вський

ВАТ «Самб1рський молокозавод», м. Самб1р Самб1рський, Старосамб1рський, Скол1вський, Турк1вський

ВАТ «Рава-Руський маслозавод , Жовк1вський район Жовк1вський, Сокальський, Явор1вський

ВАТ «Комаршвський сирзавод», Городоцький район Городоцький, Явор1вський

Для повшшо! реашзацп виробленого молока е доцшьним створення невеликих переробних пiдприемств у вщдалених вiд вищезазначених молокозаводiв районах. Ц пiдприемства (цехи) можуть займатися первинною переробкою цшьномолочно! продукци з ре^защею И в районних центрах (Перемишлянах, Турщ, Сколе, Яворовi ) та шших мiстах i населених пунктах области

Така система буде сприяти зниженню витрат на переробку, транспортування сировини (молока) i продукци, що дасть змогу виробникам молока реалiзувати його за вищими цшами.

Висновки:

1. Оцiнюючи прогноз виробництва молока у Львiвськiй областi до 2020 року слщ вiдмiтити, що темпи приросту поголiв'я велико1 рогато! худоби в тому числi корiв, !х продуктивностi, виробництва молока вщзначаеться значним динамiзмом. Вони об'ективно визначаються потребою населення областi в молощ i молочних продуктах. Прiоритетним являеться тдвищення виробництва молока в сшьськогосподарських пiдприемствах.

2. Для розширеного вщтворення поголiв'я велико! рогато! худоби в област необхiдно щорiчно вiдбирати вщ кращих за продуктивнiстю корiв 40— 50 тис. теличок i вирощувати !х за iнтенсивною технолопею. Для цього необхiдна оцiнка за продуктивними i племiнними якостями всього поголiв'я корiв областi. Комплектацiя стад корiв в сiльськогосподарських пiдприемствах буде проходити за рахунок закупiвлi теличок в господарствах населення за цшами, вищими не менше 30% за щну на телят, призначених на м'ясо.

Другий шлях комплектаци погол1в'я кор1в I тдвищення !х племшних I продуктивних якостей - це 1мпорт телиць I нетелей 1з кра!н СС, в яких продуктившсть кор1в становить 6-8 тис. кг молока. В зв'язку з цим потр1бне вивчення м1жнародного ринку племшно! високопродуктивно! худоби I попередне заключення договор1в на поставку худоби в господарства Льв1всько! область 1мпорт худоби вимагае значних кошт1в, залучення державних дотацш, внутршшх I зовшшшх швестицш.

3. Основний шлях тдвищення виробництва молока - це зростання продуктивност кор1в. Це вимагае нового шновацшного тдходу до оргашзацп кормово! бази, створення 1ндустри корм1в, яка базуватиметься на максимальному використанш проте!нових корм1в (бобових трав, макух, шрот1в, кормових добавок тощо), а також необхщних умов утримання худоби.

Лггература

1. Берез1вський П.С. Вщродження галуз1 скотарства у сшьськогосподарських тдприемствах Льв1всько! область оцшка, проблеми, прогнози // Економка АПК. - 2010. - №2. - С.15-20.

2. Васильчак С.В. Формування та розвиток регюнального ринку молока 1 молочних продукив: Монограф1я. Льв1в.: НВФ-Укра!нська технолопя. 2005. -240с.

3. 1льчук М.М. Ефективне функцюнування молокопродуктового комплексу Укра!ни. К.: Ичлава, 2004. - 312с.

4. Канцевич С.1. Пщвищення економ1чно! ефективност виробництва молока // Економка АПК. - 2010. - №5. - С.23-28.

5. Одинцов М.М. Моделювання екв1валентних вщносин штегрованих учасниюв молокопродуктивного пщкомплексу // Економка АПК, - 2010. - №9. - С.34-37.

6. Пащенко О.В. Функцюнування ринку молока I молочних продукив // Економка АПК. - 2010. - №8. - С.43-48.

7. Стан I перспективи молокопродуктивного пщкомплексу АПК Укра!ни (вщповщ. за вип. О.М. Шпичак). К.: 1АЕ УААН, 1999. - 156с.

8. Сшьське господарство Льв1вщини. Статистичний зб1рник. Головне управлшня статистики у Льв1вськш область Льв1в - 2010. - 172с.

9. Теслюк С.Р. Оргашзацшно-економ1чш зв'язки молочарського кооперативу 1з суб' ектами ринку // Економка АПК, 2010. - № 1. - с.101-104.

10. Тивончук Я.О. Мехашзм формування попиту I пропозици на ринку молока та молокопродукив у Франци // Економка АПК. - 2009. - №12. - с.136-141.

11. Улько С.М. Застосування кластерного анал1зу при дослщженш попиту на ринку молочно! сировини Харювсько! област // Економка АПК. -2010. - №7. - с. 46-52.

Summary

Domanskiy A.Y. Candidate of Agricultural Sciences, Lecturer Domanska N.A, competitor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after

S.Z. Gzhytskiy

MARKET OF MILK AND DAIRY PRODUCTS OF LVIV OBLAST

Current status of milk market and market of dairy products in Lviv oblast is analyzed taking into consideration its current status and development perspectives up to 2020.

Key words: milk, dairy products, milk production, milk sales, cattle, cow

herds.

Cmammx nadiumna do peda^ii 28.04.2011

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.