CC BY
12
Вюник Дншропетровського унiверситету. Бюлопя, медицина Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biología, medicina Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, medicine
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. 2016. 7(1), 3-7.
doi:10.15421/021601
ISSN 2310-4155 print ISSN 2312-7295 online
www.medicine.dp.ua
УДК 577.1:612.015
Динамжа активносп амiнотрансфераз сироватки кров1 щурiв за оксидацiйного стресу та дп лiпосомального препарату
M.I. XapiB
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарной медицины та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, Львiв, Украта
Наведено результата достджень впливу комплексного лтосомального препарату на динамку показниюв активносп амшо-трансфераз оргaнiзму щурiв за змодельованого оксидацшного стресу, викликаного застосуванням тетрахлорметану. Внутрь шньом'язове уведення щурам дослщних груп 50% тетрахлоретану у дозi 0,25 мл на 100 г маси тша тварини спричиняе антигенне навантаження на оргaнiзм, викликае пiдвищення проникносп клiтинних оболонок гепaтоцитiв та мггохондаальних мембран. Про це свiдчить зростання aктивностi амшотрансфераз у сировaтцi кровi протягом усього перiоду дослiджень. На другу добу до-слiджень вщмчали пiдвищення АсАТ у 2,5 раза, АлАТ - удвiчi, а коефшкнта АсАТ/АлАТ - на 30% поршняно з контролем. На 14-ту добу дослщжень aктивнiсть даних показниюв залишалася вищою порiвняно з показниками контрольно! групи тварин: АсАТ i АлАТ вщповщно на 93% та 81%, показник коефшкнта був вищим i становив 2,89 ± 0,05 проти контролю 2,72 ± 0,04 (на 9% вище). Для нормaлiзaцii проникносп клiтинних оболонок гепaтоцитiв та мггохондаальних мембран за оксидац1йного стресу доц-льно застосовувати лiпосомaльний препарат, який у своему склaдi мiстить бутафосфан, iнтерферон, розторопшу плямисту та вгга-мши. У рaзi застосування лтосомального препарату щурам, за оксидац1йного стресу, у кровi настае нормaлiзaцiя активносп ензи-мш переамшування (нормaлiзaцiя активносп АсАТ i АлАТ сироватки кров^. На 14-ту добу дослiду показники ензиматично! активности амшотрансфераз у кровi дослiдних шурiв коливалися в межах фiзiологiчних величин, що вказуе на нормaлiзaцiю проникносп клiтинних оболонок гепатоцитш та мтохондаальних мембран за оксидацшного стресу та за до лiпосомaльного препарату.
Ключовi слова: аспартат-амшотрансфераза; аланш-амшотрансфераза; печшка; бутафосфан; штерферон; розторопша плямиста
Dynamics of indices of aminotransferase activity in the blood serum of rats under conditions of oxidative stress and effect of liposomal medicinal product
M. Khariv
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
The article presents the results of testing the effect of a developed complex liposomal medicinal product on the dynamics of aminotransferase activity indices of the organisms of rats under conditions of designed oxidative stress induced by means of carbon tetrachloride application. It was demonstrated that intramuscular administration to rats from the tested groups of 50% tetrachloroethene at the dose of 0.25 ml to 100 g of body weight causes antigen loading on the organism and increase in the cell membrane penetrability of hepatocytes and mitochondrial membranes. This was demonstrated by increase in activity of aminotransferase in the blood serum during the whole period of the experiment. On the second day of the test aspartate transaminase increased 2.5 times, alanine aminotransferase twice and the coefficient of AST/ALT by 30% in comparison with the control group. On the 14th day of the test the activity of these indices was higher compared to the indices in the control group, AST and ALT by 93% and 81% respectively, the coefficient index was higher and was equal to 2.89 ± 0.05 in comparison to the index for the control (2.72 ± 0.04), that is 9% higher than the control indices. In order to normalize cell membrane penetrability of hepatocytes and mitochondrial membranes under conditions of oxidative stress, it is useful to apply a liposomal medicinal product containing butafosfan, interferon, cardus marianus and vitamins. The application of the liposomal medicinal product to rats under the experimental conditions of oxidative stress caused the normalization of enzyme activity of reamidation in the blood, namely normalization of AST and ALT activity in the blood serum. On the 14th day the indices of enzyme activity of aminotransferase in the blood
Львiвський шцюнальний yuieepcumem ветеринарноi медицины та бютехнологш мет С.З. Гжицького, вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, 50, Pekarska Str., Lviv, 79010, Ukraine Tel.: +38-067-483-04-87. E-mail: [email protected]
of the tested rats fluctuated within the physiological values that demonstrate the normalization of cell membrane penetrability of hepatocytes and mitochondrial membranes under conditions of oxidative stress and the liposomal effect of the medicinal product.
Keywords: oxidative stress; alanine-aminotransferase; aspartate-aminotransferase; rat's organism; liposomal preparation; butafosfan; interferon; milk thistle
Вступ
Найбшьша проблема у тваринницга ниш - знижен-ня Гмуно6юлопчно! реакгивносп у постнатальний nepi-од розвитку та дш антропогенних чинниюв, яю дестабшзують мeгаболiчнi процеси в оpганiзмi, спричи-нюють зниження природно! peзисгeнгносгi, пригшчу-ють проте!нсинтезувальну функцто печшки, впливають на ензимну акгивнiсть амшотрансфераз. Ввдповщно до сучасних дослвджень установлено, що сгiйкiсгь оpганiзмy тварин до захворювань забезпечуе iмyнна система, головна функщя яко! - pозпiзнавання та знеш-кодження чужорвдних речовин для щдгримання стабшь-носгi генетичного гомеостазу оргатзму. Велику роль у цих процесах вщграе пeчiнка, де синтезуються проте!-ни, особливо !х глобyлiновi фракци. У пeчiнцi ввдбуваегься також синтез eнзимiв амiнотpансфepаз, якг пiдIpимyють загальний гомеостаз в оpганiзмi. Серед багатьох фактоpiв, що негативно впливають на iмyннy систему, проте!нсинтезувальну та ензимну функцш пeчiнки тварин, важливе мкце посiдають piзнi iмyнодeпpeсанти, якг пригшчують вищeзгаданi функци (Kornyat et al., 2015). За цих умов розвиваегься iмyнодeфiцитний стан. Власне тому оргашзм може ура-жатися вторинною баи^альною або вipyсною iнфeкцiями (Devanto et al., 2002; Meyers et al., 2003). Для щдвищення адаптацшно! здатносп та гмуно6юлопчно! peактивностi оpганiзмy, посилення протешсинтезуваль-но! та ензиматично! функци тварин останнiми роками з устхом застосовують новi комплeкснi препарати (Liu and Finley, 2005; Rababah et al., 2005). Окpeмi автори встановили стимулювальний вплив бутафосфану, розто-ропш^ вiтамiнiв на iмyннy, антиоксидантну та гепато-протекторну акгивнiсть у тварин. Однак мeтаболiчна дiя цих препарапв на функцш пeчiнки та iмyннy систему на даний час у науковш лiтepагypi висвiтлeна недостатньо.
Наведене вище обгрунтовуе доцiльнiсть дослвдження впливу комплексного лinосомального препарату (до складу якого входять бутафосфан, iнтepфepон, розтороп-ша та вiтамiни) на формування iмyнiтeтy та забезпечен-ня високо! природно! peзистeнтностi у тварин, !х впливу на функцш пeчiнки, позитивного впливу на обмш речовин у !х оpганiзмi, пдвищення росту та збepeжeностi поголiв'я.
Матерiал i методи дослiджень
Дослвдження проводили на молодих бiлих лабора-торних щурах-самцях лши Вiстаp масою тiла 180-200 г, яких утримували у стандартних умовах iнститyтського вiваpiю Державного науково-дослвдного контрольного iнститyгy ветеринарних пpeпаpатiв i кормових добавок. Протягом усього експерименту шypiв утримували на збалансованому рацют, що мiстив yсi нeобхiднi компонента. Питну воду тварини отримували без обмежень iз скляних напувалок об'емом 0,2 лiтpа.
Сформовано три групи шypiв по 20 тварин у кожнш. Щурам першо! та друго! дослвдних груп для отримання оксидацiйного стресу на першу та третю добу дослiджeнь уводили внутршньом'язово 50% тетра-хлорметан у дозi 0,25 мл на 100 г маси тша тварини, яку визначали !х щоденним зважуванням, що дозволило чггко дотримуватися дослiджyваноl дози препарату протягом усього експерименту. Тварини контрольно! групи отримували аналопчний об'ем води для ш'екцш. Теоретично можливий вплив води на аналiзованi гематоло-гiчнi та бiохiмiчнi показники був однаковим як на дослвдш, так i на контрольну групу тварин. Другой дослiднiй гpyпi тварин на першу та третю добу дослвд-жень за годину тсля уведення тетрахлорметану додат-ково уводили лшосомальний препарат (2 мл на тварину). До складу даного препарату входять таю речовини: бутафосфан, штерферон, розторопша iн'eкцiйна та вггамши А, Е i D3. Кров для бiохiмiчних та гематоло-пчних дослiджeнь забирали пiд eфipним наркозом з яремно! вени на другу, п'яту, десяту та п'ятнадцяту добу експерименту.
Уа манinyляцi! з тваринами проводили ввдповщно до Свропейсько! конвeнцi! про захист хребетних тварин, якi використовуються для експериментальних i науко-вих цiлeй (Страсбург, 1986 р.).
У сироватщ кpовi за допомогою стандартних набоpiв peакгивiв фipми Simko Ltd (Чeхiя) визначали акгивнiсть аспаpтат-амiногpансфepази (АсАТ) (КФ 2.6.1.1) та ала-тн-амшотрансферази (АлАТ) (КФ 2.6.1.2) yнiфiкованим диттрофенштдразиновим методом Райтмана - Френкеля. Метод базуегься на тому, що тсля додавання до си-роватки кpовi 2,4-дифeнiлгiдpазинового реактиву вiдбy-ваегься пepeамiнyвання, утворення глyтамiново! та шpовиногpадно! кислот (АсАТ) або глyтамiново! та щавлевооцтово! кислот (АлАТ) i субстрат забарвлюегься у вiдповiдний колip, штенсившсть якого npопоpцiйна акгивностi ензиму. 1нтенсивтсть забарвлення субстрату визначали за допомогою приладу «Спекол^>.
Обробку peзyльтатiв здшснювали у пакeтi Statistica 6.0. Вipогiднiсть piзницi мiж вибipками оцiнювали за t-кpитepieм Стьюдента, попередньо пepeвipивши нор-мальнiсть !х pозподiлy. Розбiжностi вважали вipогiд-ними за P < 0,05.
Результати та ix обговорення
Ензими - бiологiчнi каталзатори, що прискорюють мeтаболiчнi процеси у цитоплазмi клiтин. Вони безпере-рвно синтезуються у клггинах i проникають у кров'яне русло. Для ензимв притаманна локалiзацiя у вiдповiдних клггинах та !х струкгурних елементах (цитоплазм^ мiто-хондpiях, ядрГ). За надмрно! проникносгг клГтинних мембран ензими надходять у кров i створюють у нгй пгдви-щену акгившсть (гinepeнзимeмiю). Дослiджeння акгив-носгг ензимТв у сиpоватцi кровГ мае велике дiагностичнe та прогностичне значення за рГзних патолог^чних станiв
структури паренх1матозних оргашв. За наявносп в орга-н1зм1 патологичного процесу у кров1 ссавщв i птах1в змъ нюеться як1сний та к1льк1сний склад ензимв, що вщобра-жають штенсивтсть i спрямоватсть розвитку патологи.
Результата дослвджень активносп амшотрансфераз шур1в за оксидацшного стресу та за да лшосомального препарату наведеш на рисунках 1-3. Пюля розвитку оксидац1йного стресу у шур1в, викликаного введенням тетрахлоретану (дослвдна група 1), актившсть амшотрансфераз дещо в1др1знялася вщ контрольно1 групи шу-р1в. Це зумовлено збшьшенням проникносп кллинних мембран гепатоципв та мггохондаальних мембран i над-ходженням внутршньоклпинних ензимв у кров'яне русло.
На другу добу дослщу у тварин першо1 дослщно1 групи (Д1, яким уводили внутршньом'язово 50% тетра-хлорметан у доз1 0,25 мл на 100 г маси тша) зареестровано зростання у сироватщ кров1 активносп аспартатамшотрансфераз (АсАТ) у 2,5 раза (рис. 1), аланшамшотрансфераз (АлАТ) - удв1ч1 (рис. 2) вщносно контролю. Цд показники активносп ампрансфераз у першш дослщнш грут залишалися високими на 5-ту та 10-ту добу дослвджень. На 14-ту добу у першш дослвднш груш показники активносп аспартатамшо-трансфераз i аланшамшотрансфераз дещо знизилися, проте були вищими за показники контрольно1 групи тварин (вщповвдно АсАТ - на 93%, АлАТ - на 81%). Досить показова величина коефщента АсАТ/АлАТ на другу добу дослвджень у першо1 дослщно1 групи тварин (3,52 ± 0,06 проти контролю 2,72 ± 0,04, Р < 0,05). Це вказуе на те, що актившсть АсАТ вища за актившсть АлАТ. На 14-ту добу дослщжень цей показник залишав-ся високим (2,89 ± 0,05 проти контролю 2,72 ± 0,04, Р < 0,05), що на 9% вище контрольних показник1в.
600 500 400 300 200 100
0
К
Д1
□ Д2
В1рог1дн1 змши зниження показниюв АсАТ та АлАТ за умов оксидацшного стресу та за да лшосомального препарату у сироватц1 кров1 щур1в ввдшчаемо на п'яту добу дослвджень. Показник АсАТ сироватки кров1 щур1в першо1 дослвдно1 групи за умов оксидацшного стресу становив 485,3 ± 2,1 ммоль/л, тод як у контрольно1 групи тварин вш дор1внював 207,3 ± 3,0 ммоль/л (Р < 0,05). Показник АлАТ на даний перюд часу становив 141,2 ± 6,2 проти 76,2 ± 4,5 ммоль/л контрольно1 групи тварин. Зниження показник1в амшотрансфераз за оксидацшного стресу та за да лшосомального препарату у сироватщ кров1 щур1в ввдшчаемо на 10-ту добу дослвджень. Показники АсАТ i АлАТ пор1вняно 1з показниками друго1 доби дослщжень (278,8 ± 1,8 i 95,7 ± 1,7 ммоль/л) у контрольно! групи тварин були вщповщно нижч (207,3 ± 3,0 i 76,2 ± 4,5 ммоль/л), що вказуе на поступову норма-л1зац1ю амшотрансфераз у сироватки кров1 за оксида-ц1йного стресу та за до лшосомального препарату.
180 160
£ 140
0
S 120
< 100
Î 80
1 60
13
I 40
^ 20
0
■ К
■ Д1
□ Д2
Рис. 1. Активнiсть АсАТ сироватки KpoBi щурш за оксидацшного стресу та за ди лiпосомального препарату: К - контроль, Д1 - хвор1, Д2 - лжоват
За оксидац1йного стресу та да лшосомального препарату у щур1в друго1 дослвдно1 групи (Д2) на другу добу дослвджень встановлено в1рог1дне зростання АсАТ у 2,3 раза (рис. 1), АлАТ - у 2,1 раза (рис. 2) вщносно контролю, а величина коефщента АсАТ/АлАТ у вказаний перюд дослщу була вищою на 11,5% пор1вняно з показниками клшчно здорових щур1в (рис. 3).
Рис. 2. Актившсть АлАТ сироватки кровi шурш за оксидац1йного стресу та за ди л1посомального препарату:
К - контроль, Д1 - хвор1, Д2 - лшоваш
На 14-ту добу дослщжень за оксидацшного стресу та за да лшосомального препарату у щур1в друго1 дослвдно1 групи спостертаемо нормал1зац1ю показник1в активносп амшотрансфераз. Показники АсАТ, АлАТ i коефь ц1ент АсАТ/АлАТ пор1вняно з контрольною групою тварин перебувають у межах нормальних величин.
На основ1 наших дослщжень установлено позитивну дю лшосомального препарату на оргашзм щур1в, як1 були iнгоксикованi тетрахлорметаном, що проявляеться нормалзащею активностi амiнотрансфераз у сироватщ кровi шурiв. Низка авторiв (Chen ег al., 2000; Usha ег al., 2007; Saba ег al., 2010) зазначають, що токсична дя тет-рахлорметану на печшку також супроводжуеться пору-шенням ïï функцiонального стану, що характеризуемся накопиченням амiнотрансфераз у сироватцi кровi лабо-раторних тварин. За лiтературними даними (Wolf, 1999; Sato ег al., 1999; Longo ег al., 2007; Morita ег al., 2009), щдвищення активностi даних ензимiв п1сля ураження печiнки корелюе зi ступенем деструкцп гепатоцитiв.
H
<
5ПД
Доба дослiджень
а н
s у
s
л е
m
Рис. 3. Коефщент АсАТ/АлАТ сироватки кров1 щур1в за оксидацiйного стресу та за дп л1посомального
препарату: К - контроль, Д1 - XBopi, Д2 - лiкованi
Окрем1 науковщ (Wolf, 1999; Cherkashina and Petren-ko, 2006; Morita et al., 2009) вважають, що показники активносп ензимш у сироватщ кров1 не завжди об'ек-тивно вщображають функцюнальний i морфолопчний стани пeчiнки. Адже амшотрансферази можуть прони-кати у кров з шших органiв (особливо з мюкарда) у разi виникнення шфаркту. Частковим джерелом надходжен-ня амшотрансфераз у сироватку кровi пiсля запальних процeсiв е лейкоцити, що руйнуються у вогнищi запа-лення, адже в лейкоцитах досить високий рiвeнь амiнотрансфeраз. Проте бiльшiсть науковщв (Calabrese et al., 2006; Longo et al., 2007; Usha et al., 2007) у ветери-нарй' та медицит пропонують визначення активносп амшотрансфераз у сироватцi кровi застосовувати як чут-ливий тест на проникшсть мембран гепатоцит1в у випадку ураження печшки екзогенними або ендогенними токсинами. Як зазначають клiнiцисти, висока активнiсть АсАТ i АлАТ у сироватщ кровi вщграе дiагностичну роль за виникнення гострого гепатиту тому, що характеризуеться високою чутливiстю навiть за безсимптомного або легкого перебиу токсикозу. Псля виникнення гепатипв актившсть АлАТ у сироватцi кровi щдвишуеться ранте i бiльшою мiрою, шж активнiсть АсАТ (Sato et al., 1999; Vyshtakaliuk et al., 2015).
Ми вважаемо, що амiнотрансфeразна гшерензимемтя у сироватцi кровi хворих тварин настала внаслвдок дй' на печшку тетрахлорметану, який дiе деструктивно на фос-фолшщи клiтинних мембран. Це зумовлюе збшьшення к проникносп та вившьнення амiнотрансфeраз iз гепато-ципв у кров'яне русло. Швидшу норматзацш активносп амшотрансфераз у сироватцi кровi встановлено у шур1в, яких за штоксикаци тетрахлоретаном лiкували лшосо-мальним препаратом, що у своему склада мстить розто-ропшу та володае гепатопротекторною дiею.
Висновки
У разi отруення шурiв тетрахлорметаном у печшщ ввдбуваються глибок1 дeструктивнi змiни клтгинних оболонок гепатоципв та мiтохондрiальних мембрам, що проявляеться тдвищеною активнiстю ензишв амшо-
трансфераз: другу добу дослвджень вiдмiчали щдви-щення акгивностi АсАТ у 2,5 раза, АлАТ - удвГчГ, а коефщента АсАТ/АлАТ - на 30% порГвняно з контролем. На 14-ту добу дослiджeнь акгивнiсть фepмeнтiв була вищою за показники контрольно! групи тварин: АсАТ i АлАТ - вадповадно на 93% i 81%, коeфiцiент становив 2,89 ± 0,05 проти контролю 2,72 ± 0,04.
За умов застосування щурам лшосомального препарату за оксидацшного стресу у сиpоватцi кровГ настае нормалзащя активностi амiногpансфepаз. На 14-ту добу показники АсАТ, АлАТ i коефщент АсАТ/АлАТ були в межах фГзюлопчннх величин, що вказуе на вадновлення проникносгг клГтинних оболонок гепатоципв та мГто-хондpiальних мембран у гепатоцитах пeчiнки. Перспектива подальших дослiджeнь - оцiнка показникiв клтгинного iмyнiтeгy кровГ щурГв за оксидацшного стресу та за до лшосомального препарату.
Бiблiографiчнi посилання
Adom, K.K., Sorrells, M.E., Liu, R.H., 2005. Phytochemicals and antioxidant activity of milled fractions of different wheat varieties. J. Agric. Food Chem. 53(6), 2297-2306. Calabrese, E., Leonard, D., Zhao Xiaoqiang, 1999. Role of tissue repair in carbon tetrachloride hepatotoxicity in male and female Sprague-Dawley and Wistar rats. Int. J. Toxicol. 15, 62-69.
Chen, W., Kennedy, D.O., Kojima, A., Matsui-Yuasa, I., 2000. Polyamines and thiols in the cytoprotective effect of L-cysteine and L-methionine on carbon tetrachloride-induced hepatotoxicity. Amino Acids 18(4), 319-327. Cherkashina, D.V., Petrenko, A.Y., 2006. Hepatoprotective effect of fetal tissue cytosol and its thermostable fraction in rats with carbon tetrachloride-induced hepatitis. B. Exp. Biol. Med. 141(4), 544-547. Devanto, V., Wu, X., Liu, R.H., 2002. Processed sweet corn has higher antioxidant activity. J. Agric. Food Chem. 50(17), 4959-4964.
Kornyat, S.B., Sharan, M.M., Andrushko, O.B., Yaremchuk, I.M., 2015. Metabolichnyj profil' krovi koriv za likuvannja hipo-funkciji jajechnykiv hormonal'nymy ta fitopreparatamy [Metabolic profile of cow blood under the treatment of ovaries hypofunction by hormonal and phyto-preparations]. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University 5(2), 103-111 (in Ukrainian). Liu, R.H., Finley, J., 2005. Potential cell culture models for antioxidants research. J. Agric. Food Chem. 53(10), 4311-4314. Longo, V., Chirulli, V., Gervasi, P.G., Nencioni, S., Pellegrini, M., 2007. Lisosan G, a powder of grain, does not interfer with the drug metabolizing enzymes and has a protective role on carbon tetrachloride-induced hepatotoxicity. Bio-technol. Lett. 29(8), 1155-1159. Meyers, K.K., Watkins, C.B., Pritts, M.P., Liu, R.H., 2003. Antioxidant and antiproliferative activities of strawberries. J. Agric. Food Chem. 51(23), 6887-6892. Morita, M., Akai, S., Hosomi, H., Tsuneyama, K., Nakajima, M., Yokoi, T., 2009. Drug-induced hepato-toxicity test using gamma-glutamylcysteine synthetase knockdown rat. Toxicol. Lett. 189(2), 159-165. Rababah, T.M., Ereifej, K.I., Howard, L., 2014. Effect of ascorbic acid and dehydration on concentrations of total pheno-lics, antioxidant capacity, anthocyanins, and color in fruits. J. Agric. Food Chem. 53(11), 4444-4447. Saba, A.B., Oyagbemi, A.A., Azeez, O.I., 2010. Amelioration of carbon tetrachloride-induced hepatotoxicity and haemotox-
icity by aqueous leaf extract of Cnidoscolus aconitifolius in rats. Nig. J. Physiol. Sci. 25, 139-147.
Sato, S., Dai, W., Liu, X.-L., Asano, G., 1999. The protective effect of hepatocyte growth-promoting factor (pHGF) against carbon tetrachloride-induced acute liver injury in rats: An ultrastructural study. Med. Electron Microsc. 32(3), 184-192.
Usha, K., Mary Kasturi, G., Hemalatha, P., 2007. Hepatoprotec-tive effect of Hygrophila spinosa and Cassia occidentalis on carbon tetrachloride induced liver damage in experimental rats. Indian J. Clin. Biochem. 22(2), 132-135.
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B., 2012. Laboratorni me-tody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy me-
dytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
Vyshtakaliuk, A.B., Nazarov, N.G., Porfiriev, A.G., Zueva, I.V., Minnechanova, O.A., Mayatina, O.V., Reznik, V.S., Zobov, V.V., Nicolskyi, E.E., 2015. The influence of the Xymedon preparation (Hydroxyethyldimethyldihydropyrimidine) on the rat liver recovery under toxic damage induced by carbon tetrachloride. Biochemistry, Biophysics and Molecular Biology 462(1), 143-146.
Wolf, P.L., 1999. Biochemical diagnosis of liver disease. Indian J. Clin. Biochem. 14(1), 59-90.
Hadiumna do редкonегii 19.02.2016
