CC BY
70
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8919 http://nvlvet.com.ua/
UDC:577.1:612.015
Indicators of functional and antioxidant liver status of rats under oxidative stress conditions and on the action of the liposomal drug "Butaselmevit"
T.V. Martyshuk1, B.V. Gutyj2, O.I. Vishchur1
1Institute of animal biology NAAS, Lviv, Ukraine
2Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 19.09.2018 Received in revised form 22.10.2018 Accepted 23.10.2018
Institute of Animal Biology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-068-136-20-54 E-mail: [email protected]
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2018). Indicators of functional and antioxidant liver status of rats under oxidative stress conditions and on the action of the liposomal drug "Butaselmevit". Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 100-107. doi: 10.32718/nvlvet8919
The purpose of the work was to study the parameters of the functional and antioxidant state of the liver in rats under conditions of oxidative stress and at the actions of the liposomal drug "Butaselmevit". The research was carried out on young white laboratory male rats of the Vistar line with a body weight of 180-200 g, which were kept in the .standard conditions of the institute vivarium of the State Scientific Research Control Institute of Veterinary Preparations and Feed Additives. Animals were divided into three groups of 20 animals in each : 1st group (K) intact animals; 2nd group (D1) - rats, affected with tetrachloromethane; group 3 (D2) - rats, affected with tetrachloromethane and treated with Botselmevit liposomal preparation. Toxic lesion of rats was caused by intramuscular administration of 50% tetrachloromethane at a dose of 0.25 ml per 100 g of animal body weight for the first and third day of the study. Animals of the experimental group D2 on the first and third day of the study, an hour after the introduction of tetrachloroethane, additionally administered a liposomal preparation at a dose of 2 ml per 1 kg of body weight of the animal. The composition of this preparation includes the following substances: butafosfan, selenium, methionine, thistle injection and vitamins A, E and D3. The development of oxidative stress in rats caused by intramuscular administration of tetrachloromethane was accompanied by suppression of protein synthesis of the liver, as evidenced by the low level of total protein and the decrease in the albumin-globulin factor. Low levels of albumin and high levels of globulins in the blood of diseased rats indicate an albumin-globulin disproportion. The indicators of liver function were quite high, namely: the level of creatinine increased by 46%%, urea by 74% and total bilirubin by 340%. When applying the liposomal drug "Butaselmevit" to rats, under conditions of oxidative stress during research, the normalization of biochemical parameters occurs in the blood. It has been proven that modeling of the stress response in rats of the experimental group leads to a probable decrease in the level of reduced glutathione and the activity of glutathione peroxidase in the second and fifth days of the experiment. When applying the liposomal drug Bu-taselmevit to rats, under conditions of oxidative stress during the studies, activation of the glutathione linkage of the antioxidant system occurs in the blood, indicating an increase in the level of reduced glutathione and the activity of glutathione peroxidase in the blood of animal data. At the 14th day of the research, the level of reduced glutathione and the activity of glutathione peroxidase in blood of the experimental group D2 were the highest. The results of the research indicate the antioxidant properties of the new liposomal drug "Bu-taselmevit".
Key words: oxidative stress, liposomal preparation "Butaselmevit", blood, vitamins, selenium, buta-phosphon, methionine, thistle spotty.
Показники функщонального та антиоксидантного стану печшки щурiв за умов оксидацшного стресу та за дп лшосомального препарату "Бутаселмевгг"
Т.В. Мартишук1, Б.В. Гутий2, О.1. Вщур1 Институт бюлогп тварин НААН, м. Львiв, Украша
2Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарное медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
м Львiв, Украгна
Метою роботи було вивчити показники функцюнального та антиоксидантного стану печтки щур1в за умов оксидацшного стресу та за ди лтосомального препарату "Бутаселмевт". Дослгдження проводили на молодих бтих лабораторних щурах-самцях лти В1стар масою тта 180-200 г, ят утримувалися у стандартних умовах тститутського в1варт Державного науково-досл1дного контрольного 1нституту ветеринарних препарат1в та кормових добавок. Тварин було подтено на три групи по 20 тварин у кожнш: 1-ша група (К) ттактт тварини; 2-га група (Д1) - щур1, уражент тетрахлорметаном; 3-тя група (Д2) - щур!, уражент тетрахлорметаном та лжоваш лтосомальним препаратом "Бутаселмевт ". Токсичне ураження щур1в викликали шляхом внутрШньом'язовог т 'екцт 50% тетрахлорметану у доз1 0,25 мл на 100 г маси тта тварини на першу I третю добу досл1-джень. Тваринам досл1дног групи Д2 на першу I третю доби досл^джень за годину тсля введення тетрахлоретану додатково вводили лтосомальний препарат у доз1 2 мл на 1 кг маси тта тварини. У склад даного препарату входять наступж речовини: бутафосфан, селен, метюнт, розторопша т 'екцшна та втамни А, Е I Дз. Розвиток оксидацшного стресу у щур1в, викликаний внутрШньом 'язовим введенням тетрахлорметану, супроводжувався пригтченням протегнсинтезувальног функцп печтки, на що вказуе низький р1вень загального протету та зниження альбумто-глобултового коефщенту. Низький р1вень альбумт(в та висо-кий р1вень глобулШв у кров( хворих щур1в вказуе на альбумто-глобултову диспропорщю. Досить високими були показники функцюнального стану печтки, а саме: р1вень креатишну зр1с на 46%%, сечовини на 74% та б1л1руб1ну загального на 340%. Шсля застосу-вання лтосомального препарату "Бутаселмевт" щурам, за умов оксидацшного стресу протягом досл1джень, у кров( наступила нормал1защя бюхШ1чних показнитв. Встановлено, що моделювання стресовог реакцп у щур1в досл1дног групи призводить до в1рог1-дного зниження р1вня в1дновленого глутатюну та активност1 глутатюнпероксидази на другу та п 'яту доби експерименту. Шсля застосування лЬпосомального препарату "Бутаселмевт" щурам, за умов оксидацшного стресу протягом досл1джень, у кров( наступае актив1защя глутатюновог ланки антиоксидантног системи, на що вказуе збшьшення р1вня в1дновленого глутатюну та активност1 глутатюнпероксидази у кров( даних тварин. На 14 добу досл1ду р1вень в1дновленого глутатюну та активтсть глутатюнпероксидази у кров( досл(дно'( групи Д2 були найвищими. Проведен результати досл^джень вказують про антиоксидантн властивост( нового лтосомального препарату "Бутаселмевт ".
Ключовг слова: оксидацшний стрес, лтосомальний препарат "Бутаселмевт", кров, втамти, селен, бутафосфан, метюнт, рослинна сировина.
Вступ
XiMi4Hi сполуки вщносяться до постшно дшчих на оргашзм тварин факторiв навколишнього середо-вища. М1ж зовшшшм хiмiчним оточенням i хiмiчним складом оргашзму юнуе певна piBTOBara, порушення яко! приводить до зрушення гомеостазу. В останш десятиpiччя у свт формуеться токсична ситуaцiя, яка обумовлена штенсивним впровадженням хiмiчних речовин у промисловють, сшьське господарство, гу-манну i ветеринарну медицину та зростанням числа гострих та хрошчних отруень (Li еt al., 2012; Gutiy, 2012; Gutyj, 2016). Ввдомо, що центральними органом, який забезпечуе процеси дезштоксикаци оргашзму е печшка (Calabrese еt al., 1996; Cherkashina and Petrenko, 2006; Hariv and Gutyj, 2016). Вона вщграе визначну роль у промгжному обмш амшокислот та вуглеводiв, сиш^ i розпащ бшшв i глшопротешв, регулюванш обм^ ж^в та холестерину, метaболiз-мi i руйнуванш гормошв, лшарських речовин та ксе-нобютишв. Серед дифузних уражень печшки велика увага придметься токсичним ураженням печшки (Sato еt al., 1999; Batakov, 2001; Yatsenko and Maloshtan, 2004). Останшми роками встановлено роль у пaтогенезi захворювань печшки процеав активаци вшьнорадикального окиснення лшщв плазматичних i внутpiшньоклiтинних мембран гепатоцилв на тлi виснаження захисних протирадикальних систем (Abragamovich еt al., 2000; Hariv and Gutyj, 2016). 1з лггературних джерел ведомо, що надлишкове накопи-чення пpодуктiв перекисного окиснення лшщв ви-кликае набряк мгтохондрш, роз'еднання пpоцесiв дихання та окисного фосфорилювання, ушкодження сульфriдpильних груп тiолових ензимiв (Gutyj et al., 2016; Khariv et al., 2016). Фактори, що викликають оксидативний стрес - порушення окисно-ввдновно! piвновarи в бш окиснення i утворення вторинних
вшьних paдикaлiв. До пaтолоriчних порушень гомеостазу, як1 призводять до оксидацшного стресу, зокре-ма, ввдносять: змiнa гомеостазу у pезультaтi ди пато-лоriчних чинникiв; змiнa гомеостазу у результата порушення генетично! шформаци; дефект регулюю-чо! системи або органу-мшеш (Martyshuk et al., 2016; Huberuk et al., 2017). За ди пaтолоriчноrо чинника проходить змша iнтенсивностi перекисного окиснення лшщв, накопичення в кpовi концентраци продукта вiльноpaдикaльноrо окиснення та активних форм кисню, зниження буферно! емносл кpовi вiдносно пiдтpимувaння оптимальних пapaметpiв iнтенсивностi вiльноpaдикaльних pеaкцiй (Lavryshyn et al., 2016; Khariv et al., 2017).
Розробка методiв штегрально! корекци оксидацш-ного стану в оpгaнiзмi тварин за ди piзних чиннишв ризику е важливим фактором у процеа створення бiобезпечних та високоефективних препарапв парентерального та перорального призначення. Для шдви-щення адаптаишно! здaтностi й iмунобiолоriчноl реа-ктивносп оpraнiзму, посилення протешсинтезуваль-но! та ензимно! функци у тварин в останш роки з усшхом використовують новi комплекснi препарати (Lee еt al., 2004; Skry'pny'k, 2007; Saba еt al., 2010). Окремими авторами встановлено стимулювальний вплив pозтоpопшi плямисто!, вiтaмiнiв, Селену та бутафосфану на aктивнiсть антиоксидантно! та гепа-топротекторно! ди у тварин (Antonyak еt al., 2000; Belenichev еt al., 2002). Однак комплексне застосування вказаних пpепapaтiв на функцш печiнки та гема-толоriчнi показники на даний час у науковш лггерату-pi висвiтлене недостатньо.
Саме тому, метою нашо! роботи було вивчити показники функцюнального та антиоксидантного стану печшки щуpiв за умов оксидацшного стресу та за ди лшосомального препарату "Бутаселмеви'".
Матерiал i методи досл1джень
Дослвдження проводили на молодих бших лабора-торних щурах-самцях лшп Вютар масою тша 180— 200 г, яш утримувалися у стандартних умовах шсти-тутського в1варш Державного науково-дослвдного контрольного шституту ветеринарних препарапв та кормових добавок. Упродовж усього експерименту щур1в утримували на збалансованому рацют, що мютив ус1 необхвдш компоненти, питну воду тварини отримували без обмежень 1з скляних по шок об'емом 0,2 лира.
Тварин було подшено на три групи по 20 тварин у кожнш: 1-ша група (К) штактш тварини; 2-га група (Д1) - щур1, ураженш тетрахлорметаном; 3-тя група (Д2) - щур!, ураженш тетрахлорметаном та лшоваш лшосомальним препаратом "Бутаселмевгг". Токсичне ураження щур1в викликали шляхом внутрш-ньом'язево! ш'екци 50% тетрахлорметану у доз1 0,25 мл на 100 г маси тша тварини на першу 1 третю добу дослвджень. Тваринам дослвдно! групи Д2 на першу 1 третю доби дослщжень за годину шсля вве-дення тетрахлоретану додатково вводили лшосомаль-ний препарат у доз1 2 мл на 1 кг маси тша тварини. В склад даного препарату входять наступш речовини: бутафосфан, Селен, метюнш, розторопша ш'екцшна та виамши А, Е 1 Дз.
Кров для бюх1м1чних дослвджень забирали пвд еф1рним наркозом з яремно! вени на другу, п'яту, десяту та п'ятнадцяту доби експерименту.
У сироватщ кров1 дослвджували: р1вень загального протешу б1уретовою пробою, а вм1ст окремих його фракцш - турбвдиметричним методом за Л.М. Делекторською (1971); концентрацш загального бшруб1ну - за методом Сндрашика 1 Грофа в модифь кацп В.1. Левченка 1 В.В. Вл1зла (1988); концентрацш сечовини - за кольоровою реакщею з д1ацетилмоноо-ксимом (Петрунь Н.М. 1 ствавт., 1970); вмют креати-ншу за методом Яффе-Поппера (1972). Глутатюнпе-роксидазну актившсть (ГП) визначали за швидк1стю окиснення глутатюну в присутносл гвдроперекису третинного бутилу та вм1ст ввдновленого глутатюну в еритроцитах кров1 (Vlizlo et а1., 2012).
Утримання, год1влю, догляд та уа машпуляци з тваринами здшснювали згвдно з Свропейською кон-венщею "Про захист хребетних тварин, яш викорис-товуються для експериментальних 1 наукових цшей" (Страсбург, 1986 р.) 1 "Загальних етичних принцишв експерименпв на тваринах", ухвалених Першим На-цюнальним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001). Експе-рименти проводили з дотриманням принцишв гуманности викладених у директив! £вропейсько! Спшьно-ти.
Результати та Ух обговорення
Проте!н вважаеться головним елементом, за раху-нок якого ввдбуваеться внутршнш процес "буд1вниц-тва" в оргашзм1. Вш пвдтримуе плиншсть кров1, И
в'язк1сть та визначае необхвдний в судинному русл1 об'ем кров1. За рахунок проте!шв формеш елементи утримуються в пвдвшеному сташ, а також, здшсню-еться транспортування найважливших екзогенних та ендогенних речовин. Завдяки проте!нам регулюеться р1вень рН середовища в кров1. Активну участь проте!н бере 1 в реакц1ях !мунного характеру.
Велика частина протешу синтезуеться безпосеред-ньо у печшщ Гепатоцити синтезують альбумш 1 ф1б-риноген, альфа 1 бета-глобулши, а також, компоненти системи згортання кров1. Найбшьша частина бета-глобулш1в синтезуеться прямо в клтшнах-л1мфоцитах.
Про стан протешсинтезувально! функцп печшки вказуе р1вень загального протешу, а саме його альбу-мшово! фракци, у сироватщ кров1 тварин за р1зних патолопчних сташв оргашзму. Адже 80% альбумшв синтезуеться гепатоцитами у печшщ
У наших дослвдах (табл. 1) встановлено, що за умов оксидацшного стресу у щур1в дослвдно! групи Д1 р1вень загального проте!ну в1рогвдно знижуеться на 2-у добу дослвду, де ввдповвдно вш становив 58,8 ± 1,75 г/л, тод1 як у контрольнш груш тварин вш був у межах величин 65,3 ± 1,80 г/л. На 5, 10 1 14-ту доби дослвду р1вень дослвджуваного показника дещо зр1с, однак пор1вняно з контрольною групою тварин зали-шався низьким. Зниження загального проте!ну ввдбу-валося за рахунок зменшення альбумшово! фракци. Так, на 2-у добу дослвду р1вень альбумшв у кров1 щур1в дослвдно! групи Д1 знизився на 41%, а на 5-ту добу - на 44% ввдносно показнишв тварин контрольно! групи.
Поряд !з зниженням альбумшв у сироватщ кров1 хворих щур1в виявляли незначне пвдвищення глобуль ново! фракци, так на 2 1 5-ту доби дослвду, р1вень глобулш1в ввдповвдно зрю на 7 1 6%. У подальшому р1вень глобулшв залишався у тих самих межах величин, як 1 на 5 добу дослвду.
Даш дослвдження вказують на альбумшо-глобулшову диспропорцш у сироватц1 кров1 хворих щур1в. Внасл1док цього величина А/Г коефщента на 2-у добу дослвду становила 0,29 ± 0,02 проти 0,53 ± 0,02 у контрольно! групи кор1в. Така величина коефь ц1ента вказуе на пригн1чення протешсинтезувально! функцп печ1нки кор1в.
П1сля застосування л1посомального препарату "Бутаселмев1т" щурам дослвдно!' групи Д2, за 1нтокси-каци тетрахлорметаном нами встановлено п1двищен-ня р1вня загального проте!ну та альбумшово! фракц1!, а також зниження р1вня глобул1н1в у сироватц1 кров1 щур1в 2 1 5-ту доби дослвджень. На 10 1 14-ту доби дослвджень у щур1в друго! дослвдно! групи виявили нормал1зац1ю показник1в протешсинтезувально! функцп печшки. У межах ф1зюлопчних величин був 1 також А/Г коефщент.
Функцюнальний стан печшки щур1в, 1нтоксикова-них тетрахлорметаном, визначали за р1внем у сирова-тщ кров1 сечовини, б1л1руб1ну та креатишну (табл. 1).
Таблиця 1
Показники функцюнального стану печшки щур1в за умов оксидацшного стресу та за ди лшосомального препарату (М ± т; п = 20)
Доба дослщжень
никазник група Друга П'ята Десята Чохирнадията
Протеш загальний, г/л К Д1 59,1 ± 1,33* 65,3 ± 1,80 57,9 ± 2,05* 60,2 ± 1,95 62,4 ± 2,10
Д2 К 58,8 ± 1,75 62,9 ± 1,08 22,6±1,25 64,6 ± 0,87 66,4 ± 1,23
Альбумши, г/л Д1 13,3 ± 1,60** 12,7 ± 2,22** 14,9 ± 1,90* 17,6 ± 1,85
Д2 14,1 ± 1,92** 18,9 ± 1,35 21,1 ± 1,55 22,7 ± 0,83
Глобулши, г/л К Д1 45,8 ± 2,23 42,7 ± 1,41 45,2 ± 2,63 45,3 ± 1,75 44,8 ± 2,23
Д2 К 44,7 ± 1,82 44,0 ± 2,20 0,53 ± 0,02 43,5 ± 1,60 43,7 ± 1,70
Коефщент, А/Г Д1 0,29 ± 0,02*** 0,28 ± 0,03*** 0,33 ± 0,04** 0,39 ± 0,03*
Д2 0,32 ±0,02*** 0,43 ± 0,04 0,49 ± 0,02 0,52 ± 0,03
Креатинт, мкмоль/л К Д1 96,5 ± 3,22*** 66,3 ±2,56 95,2 ± 4,35** 88,5 ± 3,37** 81,7 ± 3,50*
Д2 949 ± 3 75*** 84,9 ± 3,76** 72,8 ± 2,84 68,9 ± 3,87
Сечовина, мкмоль/л К 6,6 ± 0,91
Д1 11,5 ± 1,71* 10,9 ± 1,23* 10,0 ± 1,14 9,2 ± 0,58
Д2 11,1 ± 1,37* 9,0 ± 0,75 7,8 ± 0,63 6,5 ± 0,90
БЫрубш загальний, мкмоль/л К Д1 Д2 5,21 ± 0,73 4,82 ± 0,65 3,89 ± 0,57 5,02 ± 0,66 4,39 ±0,85 4,57 ± 0,93 4,08 ± 0,51 4,46 ± 0,65 3,92 ± 0,71
Стуигнь вiрогiдностi:* - Р < 0,05;** ■ - Р < 0,025; *** - Р < 0,001
Важливим показником функцюнального стану печшки е р1вень сечовини у сироватш кров^ оск1льки И синтез вщбуваеться на припортальних гепатоцитах. Печшка е органом, в якому знешкоджуеться основна кшьшсть ам1аку. До 85% ам1аку, що утворюеться в кишечнику тварин, в печшш трансформуеться в сечо-вину. I чим бшьша к1льк1сть ам1аку надходить до печшки, тим бшьше утворюеться сечовини, на що вказуе И р1вень у сироватш кровг
Встановлено, що на 2-у добу дослщу у щур1в дослано! групи Д1 р1вень сечовини у сироватш кров1 становив 11,5 ± 1,71 мкмоль/л. На 5-ту добу цей пока-зник знизився до 10,9 ± 1,23 мкмоль/л. На 10-у добу р1вень сечовини у сироватш кров1 хворих щур1в знизився до 10,0 ± 1,14 мкмоль/л, що на 52% вищий ввд показнишв щур1в контрольно! групи. На такому ж р1вш вмют сечовини у сироватш кров1 хворих щур1в утримувався 1 на 14 добу.
Шсля дослвдження впливу лшосомального препарату "Бутаселмеви" на оргашзм щур1в, за умов отру-ення тетрахлорметану, встановлено, що у сироватш кров1 щур1в дослвдно! групи Д2 р1вень сечовини на 2-у добу дослщу коливався у межах величин 11,1 ± 1,37 мкмоль/л. На 5 1 10-ту доби дослвду р1вень сечовини у сироватш кров1 дослвдних щур1в поступово знижувався, однак ввдносно контрольно! групи тварин вш був вищим на 36 1 18%. На 14-ту добу дослщу р1вень сечовини доходив до меж ф1зюлопчних величин.
Важлива фармаколопчна функшя печшки полягае в учасп !! у шгментному обмш1 за метабол1чних про-цеав. Функцш печшки визначають за р1внем загаль-ного бшрубшу в сироватш кровг За умови розлад1в шгментно! функцп печшки зменшуеться поглинання,
кон'югашя та екскрещя бшрубшу в жовч, що приз-водить до шдвищення його р1вня у сироватш кровг
У наших дослщах встановлено, що у щур1в, за умов отруення тетрахлорметаном, р1вень загального бшрубшу в сироватш кров1 на 2-у добу пвдвшцився на 34%, а на 5-ту добу - на 29% вщносно контролю. На такому високому р1вш вмют загального бшрубшу у сироватш кров1 щур1в дослщно! групи Д1, був на 10 1 14-ту доби дослщжень.
Креатинш е шнцевим продуктом азотового обмшу. Вш утворюеться в м'язовш тканиш 1з фосфокреатину. Р1вень креатиншу в сироватш кров1 е шдикатором стану видшьно! функцп нирок. У щур1в дослвдно! групи Дь вмют креатишну в сироватш кров1 з 2 по 14-ту добу дослвду коливався у межах величин 96,581,7 мкмоль/л.
За ди лшосомального препарату у щур1в друго! дослщно! групи, яким вводили тетрахлорметан нами встановлено нормал1зац1ю показник1в р1вня креатиш-ну та бшрубшу загального на 5-ту 1 10-ту доби досль джень. На 14-ту добу щ показники були в межах ф1зь олопчних величин.
Отже, на основ1 наших дослщжень встановлено позитивну даю лшосомального препарату "Бутаселме-вгг" на оргашзм щур1в, як1 були штоксиковаш тетрахлорметаном, що проявляеться нормал1зац1ею гемато-лопчних показник1в, функцюнального стану та проте-!нсинтезувально! функцп печшки.
Розвиток оксидацшного стресу у щур1в, виклика-ний внутршньом'язовою ш'екдаею тетрахлорметану, супроводжувався пригшченням активносп глутатю-ново! системи антиоксидантного захисту. Так, у щур1в дослщно! групи Д1 виявили зниженням активносп глутатiонпероксидази, ензиму, який забезпечуе захист
мембран клггин вщ руйшвно! дп пероксидних радика-л1в. Даний ензим катал1зуе розпад перекису водню 1 окиснюе глутатюн. Встановлено, що на 2-у добу дос-лвду актившсть глутатюпероксидази у кров! дослщно! групи щур1в була найнижчою, де вщносно контрольно! групи вона знизилася на 61%. У подальшому актившсть дослвджуваного ензиму у кров1 щур1в за умов
розвитку оксидацшного стресу, дещо зростала, однак пор1внюючи з контрольною групою щур1в вона була нижчою на 53%. На 10-ту 1 14-ту доби дослщу актив-н1сть глутат1онпероксидази у кров1 щур1в дослвдно! групи коливалась у межах величин 0,135 ± 0,014 -0,147 ± 0,017 нмоль GSШхвxмг б1лка.
Доби ■ К ■ Д1 Д2
Рис. 1. Активн1сть глутат1онпероксидази у сироватш кров1 щур1в за умов оксидацшного стресу та за ди ль
посомального препарату "Бутаселмевгг"
Глутатюн в1дновлений е основним с1рковм1сним антиоксидантом в орган1зм1 тварин. В1н захищае сульфг1дрильн1 групи глоб1ну, мембрани еритроципв, двовалентне зал1зо вщ дп окиснювач1в. В1н е центра-льним компонентом системи антиоксидантного захи-сту майже вс1х кл1тин 1 орган1в. Його антиоксидантна д1я пов'язана з перенесенням сульфг1дрильних груп (Gutyj е1 а1., 2017). За розвитку оксидац1йного стресу р1вень вщновленого глутат1ону у кров1 дослвдно! групи щур1в на другу добу дослвду знизився на 50% вщ-носно контрольно! групи. Найнижчим р1вень вщнов-леного глутатюну був у кров1 дослвдно! групи щур1в на п'яту добу дослвду, де вщповщно коливався у межах величин 0,255 ± 0,014 мкмоль/мл. На 10-ту 1 14-ту доби дослвду р1вень досл1джуваного показника пор1в-няно з контрольною групою був нижчим на 45 1 47%.
Незначне пвдвищення активност1 глутатюнперок-сидази та р1вня в1дновленого глутатюну в останш доби дослвду, можливо, зумовлене тим, що ввдбува-еться посилене утворення радикальних метабол1т1в 1 збшьшуеться вм1ст продукт1в перекисного окиснення л1п1д1в, внасл1док токсично! ди тетрахлорметану. За цих умов, включаеться захисна реакщя орган1зму тварин на дану патологш { активуеться система анти-оксидантного захисту орган1зму. У цшому одержан! нами результати досл!джень вказують про те, що розвиток оксидацшного стресу призводить до пору-шення р!вноваги у комплекс! "Система антиоксидант-ного захисту - Перекисне окиснення лшвдв".
Для боротьби з проявами токсичного ураження печ!нки в останн! роки все частше застосовують пре-
парати-антиоксиданти для корекц1! системи антиок-сидантного захисту та знешкодженню продукт!в вшь-норадикального окиснення (Gutyj е1 а1., 2017). Пошук д1ючих речовин з антиоксидантними властивостями досить перспективний напрям досл!джень, хоча ! вимагае врахування проблеми сум!сност! природних та синтетичних антиоксидант!в. Визначальними факторами антиоксидантно! ди препарату е загальна чи-сельн!сть речовин-антиоксидант!в у його склад!, яшс-ний антиоксидантний спектр (наявнють в!там!н!в, в!там!нопод!бних речовин, м!кроелемент!в-метал!в), а також - загальний к!льк!сний вмют речовин з антиок-сидантними властивостями
За дп л!посомального препарату "Бутаселмев!т" у кров! щур!в досл!дно! групи Д2 за розвитку оксидацшного стресу на другу добу дослвду встановлено в!рогвдне пвдвищення активност! глутатюнпероксида-зи до 0,290 ± 0,015 нмоль GSШхвxмг б!лка та р!вня в!дновленого глутатюну до 0,615 ± 0,033 мкмоль/мл, де ввдносно тварин першо! дослвдно! групи вони зрос-ли на 60 ! 132%. На п'яту добу дослвду актившсть глутат!нпероксидази у сироватш кров! дослвдно! групи Д2 дещо знизилася в!дносно попередньо! доби, однак пор!вняно з хворими щурами, яких не л!кували, була вищою на 114%.
На десяту добу дослвду р!вень ввдновленого глутатюну у кров! щур!в дослвдно! групи, яким вводили л!посомальний препарат, коливався у межах величин 0,675 ± 0,023 мкмоль/мл, що у 2,4 рази був вищим за показники тварин дослвдно! групи Д1.
2 5 10
Доби ■К ■ Д1 ■ Д2
Рис. 2. Р1вень вщновленого глутатюну у кров1 щур1в за умов оксидацшного стресу та за дп лшосомального
препарату "Бутаселмевп"
У вказаний перюд дослщу актившсть глутатюнпе-роксидази у сироватц кров1 щур1в дослщно! групи Д коливалася у межах величин 0,286 ± 0,022 нмоль GSH/хв^мг бшка. На чотирнадцяту добу дослвду рь вень вщновленого глутатюну та актившсть глутатюн-пероксидази у кров1 щур1в, яким застосовували лшо-сомальний препарат, були найвищими.
Отже, лшосомальний препарат "Бутаселмевп" т-сля застосування щурам за розвитку оксидацшного стресу пригшчував процеси перекисного окиснення лшщв та актив1зував систему антиоксидантного за-хисту, на що вказуе високий р1вень вщновленого глутатюну та актившсть глутатюнпероксидази. Це, мож-ливо пов'язано з тим, що до складу препарату входять так два сильш антиоксиданти, як впамш Е та селен, яш у свою чергу посилюють даю один одного i таким чином пригшчують радикалоутворення та процеси перекисного окиснення лшщв. Також слiд зауважити про антиоксидантнi властивостi розторопшi плямис-то!, яка згiдно даних лператури також володie антио-ксидантними властивостями. До И складу входять виамши групи В, А, Е, К, попередники впашну Д, каротино!ди, макроелементи - калш, кальцiй, магнiй, Ферум та мшроелементи - Купрум, Цинк, Марган, Йод. Сумарна дiя вказаних бiологiчно важливих еле-ментiв проявляе високу гепатопротекторну та антиок-сидантну дЦ.
Отже, лiпосомальний препарат "Бутаселмевп'" по-переджуе розвиток оксидацiйного стресу за токсично! дп тетрахлорметану.
Висновки
Розвиток оксидацiйного стресу у щурiв, виклика-ний внутрiшньом'язовою iн'екцiею тетрахлорметану, супроводжувався пригнiченням проте!нсинтезуваль-но! функцп печiнки, на що вказуе низький рiвень загального проте!ну та зниження альбумiно-глобулiнового коефiцiенту. Низький рiвень альбумi-нiв та високий рiвень глобулiнiв у кровi хворих щурiв вказуе на альбумiно-глобулiнову диспропорцiю. До-сить високими були показники функцюнального стану печiнки, а саме: рiвень креатинiну зрiс на 46%,
сечовини на 74% та бшрубшу загального на 34%. Шсля застосування лшосомального препарату "Бута-селмевiт" щурам, за умов оксидацшного стресу про-тягом дослщжень, у кровi настае нормалiзацiя бiохi-мiчних показникiв
Встановлено, що моделювання стресово! реакцi! у щурiв досл1дно! групи призводить до вiрогiдного зниження рiвня вiдновленого глутатюну та активносп глутатiонпероксидази на другу та п'яту доби експе-рименту. Пiсля застосування лiпосомального препарату "Бутаселмевп" щурам, за умов оксидацшного стресу протягом досл1джень, у кровi настае активацiя глутатiоново!' ланки антиоксидантно! системи, на що вказуе пвдвищення рiвня вiдновленого глутатiону та активносп глутатюнпероксидази у кровi даних тва-рин. На 14 добу дослщу рiвень в1дновленого глутатiо-ну та актившсть глутатюнпероксидази у кровi дослано! групи Д2 були найвищими. Результати проведених дослiджень вказують про антиоксидантш властивостi нового лiпосомального препарату "Бутаселмевп'".
Перспективою подальших дослгджень е вивчення впливу лiпосомального препарату "Бутаселмеви" на захиснi системи продуктивних тварин за розвитку оксидацшного стресу.
References
Li
D., Cai, H., Hou, M., Fu, D., Luo, Q., Yuan, X., Lv, M., Zhang, X., Cong, X., & Lv, Z. (2012) Effects of indoleamine 2,3-dioxygenases in carbon tetrachloride-induced hepatitis model of rats. Cell Biochem Funct, 30(4), 309-314. doi: 10.1002/cbf.2803.
Gutiy, B.V. (2012). Vplyv hlorydu kadmiyu na intensivnist protsesiv perekisnogo okysnennya lipidiv ta stan sistemy antyoksydantnogo zahystu organizmu shchuriv. Visnyk Sumskogo natsionalnogo agrarnogo universitetu, 7(31), 31-34 (in Ukrainian).
Gutyj, B.V. (2016). Osobennosti funkcionirovanija sistemy antioksidantnoj zashhity organizma krys pri kadmievom toksikoze. Nauchno-prakticheskij zhurnal. Uchenye Zapiski, 52(2), 24-28 (in Russian).
Calabrese, E., Leonard, D., & Zhao, X. (1996). Role of tissue repair in carbon tetrachloride hepatotoxicity in male and
female Sprague-Dawley and Wistar rats. Int. J. Toxicol., 15, 62-69. doi: 10.3109/10915819609008707.
Cherkashina, D.V., & Petrenko, A.Y. (2006). Hepatopro-tective effect of fetal tissue cytosol and its thermostable fraction in rats with carbon tetrachloride-induced hepatitis. B. Exp. Biol. Med., 141(4), 544-547. doi: 10.1007/s10517-006-0216-y.
Abragamovich, O.O., Grabovska, O.I., & Terletska, O.I. (2000). Protsesy lipidnoyi peroksidatsiyi pry hronichnyh urazhennyah pechinky. Medichna himiya, 2(1), 5-8 (in Ukrainian).
Hariv, M.I., & Gutyj, B.V. (2016). Influence of the lipo-somal preparation Butaintervite on protein synthesis function in the livers of rats under the influence of carbon tetrachloride poisoning. Visnyk of Dniprope-trovsk University. Biology, medicine, 7(2), 123-126. doi: 10.15421/021622.
Sato, S., Dai, W., Liu, X.-L., Asano, G. (1999). The protective effect of hepatocyte growth-promoting factor (pHGF) against carbon tetrachloride-induced acute liver injury in rats: An ultrastructural study. Med. Electron Microsc., 32(3), 184-192. doi: 10.1007/s007950050026.
Yatsenko, O.Iu., & Maloshtan, O.L. (2004). Vplyv ry-biflanu na funktsionalnyi stan pechinky shuriv pry khronichnomu urazhenni tetrakhlormetanom. Visnyk farmatsii, 1(37), 67-70 (in Ukrainian).
Batakov, E.A. (2001) Effect of Silibum marianum oil and legalon on lipid peroxidation and liver antioxidant systems rats intoxicates with carbon tetrachloride. Eksp. Klin. Farmakol., 64(4), 53-55. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/11589112.
Gutyj, B.V., Murs'ka, S.D., Gufrij, D.F., Hariv, I.I., Levkivs'ka, N.D., Nazaruk, N.V., Gajdjuk, M.B., Pryjma, O.B., Bilyk, O.Ja., & Guta, Z.A. (2016). Influence of cadmium loading on the state of the antiox-idant system in the organism of bulls. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, ecology, 24(1), 96-102. doi: 10.15421/011611.
Gutyj, B., Lavryshyn, Y., Binkevych, V., Binkevych, O., Paladischuk, O., Strons'kyj, J., & Hariv, I. (2016). Influence of «Metisevit» on the activity of enzyme and nonenzyme link of antioxidant protection under the bull's body cadmium loading. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 52-58. doi: 10.15421/nvlvet6612.
Gutyj, B., Paska, M., Levkivska, N., Pelenyo, R., Nazaruk, N., & Guta, Z. (2016). Study of acute and chronic toxicity of 'injectable mevesel' investigational drug. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6(2), 174180. doi: 10.15421/201649.
Gutyj, B.V., Hufriy, D.F., Hunchak, V.M., Khariv, I.I., Levkivska, N.D., & Huberuk, V.O. (2016). The influence of metisevit and metifen on the intensity of lipid per oxidation in the blood of bulls on nitrate load. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 3(70), 67-70 doi: 10.15421/nvlvet7015.
Khariv, M., Gutyj, B., Butsyak, V., & Khariv, I. (2016). Hematological indices of rat organisms under conditions of oxidative stress and liposomal preparation action. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Me-
litopol State Pedagogical University, 6(1), 276-289. doi: 10.15421/201615.
Martyshuk, T.V., Gutyj, B.V., & Vishchur, O.I. (2016). Level of lipid peroxidation products in the blood of rats under the influence of oxidative stress and under the action of liposomal preparation of ''Bu-taselmevit'', Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 22-27. doi: 10.15421/201631.
Huberuk, V., Gutyj, B., Gufriy, D., Binkevych, V., Hariv, I., Binkevych, O., & Salata, R. (2017). Impact of antioxidants on enzym activities of glutatione system of bulls bodies antioxidant defense under acute nitrate and nitrite toxicity. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(77), 220-224. https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/12 12.
Lavryshyn, Y.Y., Varkholyak, I.S., Martyschuk, T.V., Guta, Z.A., Ivankiv, L.B., Paladischuk, O.R., Murska, S.D., Gutyj, B.V., & Gufriy, D.F. (2016). The biological significance of the antioxidant defense system of animals body. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 100-111. doi: 10.15421/nvlvet6622.
Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C., & Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 536-541. doi: 10.15421/2017_157.
Lee, J.Y., Lee, J.H., & Kim, H.J. (2004). The preventive inhibition of chondroitin sulfate against the CCI4-induced oxidative stress of subcellular level. Arch. Pharm. Res., 27(3), 340-345.
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15089041.
Skry'pny'k, I.M. (2007). Gepatoprotetorni zasoby' v suchasnij gepatologiyi. Consilium Medicumllkraina, 1(5), 11-15 (in Ukrainian).
Saba, A.B., Oyagbemi, A.A., & Azeez, O.I. (2010). Amelioration of carbon tetrachloride-induced hepatotoxi-city and haemotoxicity by aqueous leaf extract of Cnidoscolus aconitifolius in rats. Nig. J. Physiol. Sci., 25(2), 139-147. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/22314953.
Antonyak, G.L., Babich, N.O., & Sologub, L.I. (2000). Utvorennya aktivnih form kisnyu ta sistema antioksidantnogo zahistu v organizmi tvarin. Biologiya tvaryn, 2(2), 34-43 (in Ukrainian).
Belenichev, I.F. Levitskiy, E.L., & Kovalenko, S.I. (2002) Antioksidantna sistema zahistu organizmu (oglyad). Sovremennye problemy toksikologii, 3, 29-31 (in Russian).
Gutyj, B., Khariv, I., Binkevych, V., Binkevych, O., Levkivska, N., Levkivskyj, D., & Vavrysevich, Y. (2017). Research on acute and chronic toxity of the experimental drug Amprolinsyl. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 41-45. doi: 10.15421/021708.
Gutyj, B., Grymak, Y., Drach, M., Bilyk, O., Matsjuk, O., Magrelo, N., Zmiya, M., & Katsaraba, O. (2017). The impact of endogenous intoxication on biochemical indicators of blood of pregnant cows. Regulatory Mech-
anisms in Biosystems, 8(3), 438-443. doi: 10.15421/021768.
Gutyj, B., Martyshchuk, T., Bushueva, I., Semeniv, B., Parchenko, V., Kaplaushenko, A., Magrelo, N.. Hirkovyy, A., Musiy, L., & Murska, S. (2017). Morphological and biochemical indicators of blood of rats poisoned by carbon tetrachloride and subject to action
of liposomal preparation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 304-309. doi: 10.15421/021748. Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary. A reference book. Ed. by VV Vlizlo. Lviv: Spolom (in Ukrainian).
