CC BY
10
rishen" [Quality assessment of business risks in the justification of economic decisions]. Informatsiini tekhnolohii: nauka, tekhnika, tekhnolohiia, osvita, zdorov'ia. Kharkiv: NTU «KhPI», 2016. 202-.
Miroshnyk, M. V., and Siera, I. S. "Finansove planuvannia yak instrument finansovoho menedzhmentu promyslovoho pidpryi-emstva" [Financial planning as a tool of financial management of industrial enterprises]. VisnykNTU "KhPI".Tematychnyi vypusk: Tekh-nichnyi prohres i efektyvnist vyrobnytstva, no. 4 (2012): 116-123.
Ofitsiinyi sait IEBRR. http://www.ebrd.com/russian/pages/ country/ukraine.shtml
Osovska, H. V., Yushkevych, O. O., and Zavadskyi, I. S. Ekono-michnyi slovnyk [Dictionary]. Kyiv: Kondor, 2007.
Pokropyvnyi, S. F. et al. Biznes-plan: tekhnolohiia rozrobky ta obgruntuvannia [Business plan: technology development and justification]. Kyiv: KNEU, 2002.
"Standarty UNIDO dlya biznes-plana" [Standards UNIDO for business plan]. http://www.forum-investor.com/files/UNIDO_stan-dards.pdf
Tarasiuk, H. M. Biznes-plan: rozrobka, obgruntuvannia ta analiz [Business plan: development, rationale, analysis]. Kyiv: Kara-vela, 2006.
Vasyltsiv, T. H. et al. Biznes-planuvannia [Business planning]. Kyiv: Znannia, 2013.
УДК 338.27
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ СТРАТЕПННИХ ЗНАНЬ ШДПРИШСТВА
© 2016 ПЕРЕПЕЛЮКОВА О. В., КУЛ1Ш Н. В.
УДК 338.27
Перепелюкова О. В., Кулш Н. В. ДоЫдження стану стратепчних знань тдприемства
Метою cmammi е дослдження стану стратег/чних знань тдприемства. Проанал/зовано основн/ складовi системи управл/ння стратег1чними знаннями. Визначено характеристики основних трьох взаемопов'язаних компонент/в знань: /нфраструктура знань, культура знань i технолог/я знань. Для процесу ефективного управл'шня стратег/чними знаннями було визначено процес формування компетенцй прафнишв, якi складають знання тдприемства. Було встановлено, що для забезпечення права тдприемства володти, використовувати та розпоряджатися сво/м iнте-лектуальним активом, а також для захисту його в/д несанкцюнованого застосування використовуються р'вт методи: патентування винахо-д/в, корисних моделей промислових зразк/в; реестрац/я торгових марок; укладання лщензшних угод; отримання авторських прав. Установлено, що основною метою управл'шня знаннями е формування стратег/чного конкурентних переваг оргамзацп. Визначено, що головним фактором, що впливае на ефективн/сть використання знань тдприемством, е правильно орган/зована система управлння ними. Ключов'! слова: знання, стратег/я, управлння, тдходи, корпоративна система Рис.: 1. Б'бл.: 8.
Перепелюкова Олена Васил'юна - кандидат економ/чних наук, викладач кафедри м/жнародного б/знесу та економ/чного анал/зу, Харшвський на-цюнальний економ/чний ун/верситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: lena.perepelukov@mail.ru
Кулш Наталiя Володимирiвна - астрантка кафедри м'жнародного б/знесу та економ/чного анал/зу, Харшвський нацюнальний економ/чний уш-верситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Украна)
УДК 338.27
Перепелюкова Е. В., Кулиш Н. В. Исследование состояния стратегических знаний предприятия
Целью статьи является исследование состояния стратегических знаний предприятия. Проанализированы основные составляющие системы управления стратегическими знаниями. Определены характеристики основных трех взаимосвязанных компонентов знаний: инфраструктура знаний, культура знаний и технология знаний. Для процесса эффективного управления стратегическими знаниями был определен процесс формирования компетенций работников, составляющих знания предприятия. Было установлено, что для обеспечения права предприятия владеть, использовать и распоряжаться своим интеллектуальным активом, а также для защиты от несанкционированного применения используются различные методы: патентование изобретений, полезных моделей промышленных образцов; регистрация торговых марок; заключения лицензионных соглашений; получение авторских прав. Установлено, что основной целью управления знаниями является формирование стратегического конкурентных преимуществ организации. Определено, что главным фактором, влияющим на эффективность использования знаний предприятием, является правильно организованная система управления ими. Ключевые слова: знания, стратегия, управление, подходы, корпоративная система. Рис.: 1. Библ.: 8.
Перепелюкова Елена Васильевна - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: lena.perepelukov@mail.ru
Кулиш Наталья Владимировна - аспирантка кафедра международного бизнеса и экономического анализа, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
Q_
UDC 338.27
Perepeliukova O.V., Kulish N. V. Studying the Status of the Strategic Knowledge of Enterprise
The article is concerned with studying the strategic knowledge of enterprise. The main components of the system for strategic knowledge management have been analyzed. Characteristics of three main interrelated components of knowledge have been defined: knowledge infrastructure, knowledge culture, <£ and knowledge technology. Considering the process of efficient management of the strategic knowledge, the process of formation of competences of workers has been determined as such that makes up the knowledge of enterprise. It was found that to ensure the right of enterprise to possess, use and dispose its intellectual asset, as well as for protection against unauthorized use different methods can be applied: patenting of inventions, utility models of the industrial de- ^ signs; registration of trade marks; licensing agreements; obtaining copyrights. ¡-^ It was found that the main purpose of knowledge management is formation of strategic competitive advantages of organization. It has been determined that the main factor impacting the efficiency of knowledge use by enterprise is the correctly organized system for management of this knowledge. Keywords: knowledge, strategy, management, approaches, corporate system.
Fig.: 1. Bibl.: 8. ^
Perepeliukova Olena V. - PhD (Economics), Lecturer of the Department of In- ^^ ternational Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: lena.perepelukov@mail.ru
Kulish Natalia V. - Postgraduate Student of the Department of International Business and Economic Analysis, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) J
Дослцження стану стратепчних знань е одшею з нових концепцiй управлiння, яю виникли у вц-повiдь на сучасш тенденци розвитку бiзнесу. ш всi сфери суспкьного життя пов'язаш единим iнформацiйним простором, в якому вони функцюнують. Ефективна дiяльнiсть будь-якого шдприемства бага-то в чому залежать вiд його спроможностi управлшня сво'ши знаннями. Процес управлiння стратепчними знаннями розглядаеться в певних аспектах. Деяю стратеги управлiння знаннями засноваш на аналiзi знань в рамках людських ресурсiв (iнтелектуального капталу). При такому аналiзi визначаеться взаемозв'язок мiж працiвниками оргашзаци, ефективнiсть !х взаемоди, за-соби та механiзми створення та передачi стратегiчних знань. 1нший стратегiчний аспект визначае оргашзацш-ну складову стратегiчного управлiння. При аналiзi ще! складово'1 визначаються стан бази даних пiдприемства, iнформацiйно-аналiтичне забезпечення дшльносп оргашзаци, лiцензiйнi умови. Актуальшсть дослiдження iнформацiйно-аналiтичного забезпечення визначаеться сучасним розвитком комп'ютерних систем та автомати-заци багатьох виробничих процесiв. Перед оргашзащ-ями постае важливе питання захисту тако'1 1нформадГ1, яка в багатьох випадках носить комерцшний характер та належить до категори комерцшно! таемницi шдпри-емства. Це, перш за все, бази даних ^ентсью, розро-бок, цшово! полiтики шдприемства та шш1 1нший аспект управлшня стратепчними знаннями в оргашзаци нацкений на аналiз зовншнк зав'язюв оргашзаци. До таких знань належать маркетинговi дослiдження, управ-лiнськi ршення з технологiчних, органiзацiйних питань, взаемозв'язок iз клiентами та контрагентами.
Управлшня стратепчними знаннями на шдпри-емствi е актуальним питанням дослiдження ефективно! дiяльностi пiдприемства. В останнiй час багато вчених придкяе увагу розвитку та аналiзу ще! галузi знань. Серед науковщв, якi займаються проблематикою ана-лiзу стратегiчних знань шдприемства, можна видкити: У. Вукович, М. Румiзен, I. Отенко, А. Воронкова, О. Ля-шенко та шших. Проте деякi питання дослiдження стану стратепчних знань розкрит не в повному обсяз^ що визначае актуальшсть дослцження.
Метою статтi е визначення стану стратепчних знань шдприемства.
При дослцженш стану стратепчних знань шдприемства необхцно визначитися з методом управлшня цими знаннями, який залежить вц конкурентно! стратеги оргашзаци загалом. Велию пiдприемства яю за час свого iснування накопичили багато шформаци про свою дшльшсть - клiентськi бази, взаемозв'язок з контрагентами, шформацш про операцшну дiяльнiсть, технiчний блок шформаци та шше, являють собою потужну систему знань, в яку протягом великого перюду часу було покладено знання багатьох пращвниюв. Щ даш являють собою стратегiчнi знання шдприемства. Для ефектив-ного використання та економи робочого часу у свш час всю iнформацiю було занесено в електронш бази даних, що значно покращило !х систематизацiю, зберпання та використання, а також збкьшило продуктивнiсть пра-цiвникiв. Проте для ефективного функцюнування орга-
шзаци стратепчш знання необхiдно постiйно оновлю-вати. Мшливкть сучасного економiчного середовища вимагае вц пiдприемств швидкого реагування на змши умов зовнiшнього та внутршнього стану. У процесi свое! дiяльностi пiдприемство здобувае новi знання, яю е накопиченим досвiдом, який у майбутньому стане стра-тепчним знанням.
В органiзацiях, якi пропонують спецiалiзованi або унiкальнi рiшення специфiчних завдань, знання переда-ються при особистому контакт^ тому розвиваються не-формалiзованi знання, вiдбуваеться розвиток людсько-го капiталу. Така стратегш мае назву стратеги персональ заци. Особливктю даного виду стратегiчних знань е те, що носшми цих знань виступають люди, яю ними воло-дiють, тому для використання цих знань у майбутньому в оргашзаци необхцно, щоб носи дкилися ними з ш-шими. Щоб досягти тако! мети, на пiдприемствi мають створюватись умови для розвитку та мотиваци персоналу завдяки ефективнш корпоративнiй культурi. Тому го-ловним завданням управлшня стратепчними знаннями при такому пiдходi е збереження та ефективне використання знань сшвробиниюв [1].
В им, не завжди можна досягти тако! мети, осюльки носи стратепчних знань не завжди готовi дкити-ся ними з оточуючими. Небажання дкитися своими знаннями може бути обумовлено низкою факторiв, це i несприятлива атмосфера в колектив^ i конкурентна боротьба, i конфлiкти в колективi, i неможливкть ке-рiвництва органiзацiйними методами забезпечити на-лежний процес управлiння знаннями на шдприемствах. Для вирiшення таких завдань на шдприемствах повинш створюватися мiжфункцiональнi групи, пiдроздiли, якi займаються роботою з Рентами та продуктом. Одним iз напрямiв, якiй забезпечуе реалiзацiю обмiну такими знаннями, е створення професшних спкьнот. Такий об-мiн знаннями сприяе засвоенню необхцних навичок, якi дозволяють бкьш оперативно та ефективно протидшти змiнам зовншнього середовища оргашзаци. Обмiн такими знаннями зазвичай проводиться у неформальнш обстановщ. Такi спкьноти дозволяють отримати знання, яю е ушкальними для конкретного пiдприемства. Моделювання ситуаци дозволяе розглянути проблематику шд рiзними кутами, знайти нестандартнi ршення питань, яю е бкьш ефективними та креативними. Створення таких груп е позитивним явищем, тому необхцно шдтримувати та стимулювати розвиток такого формату зустрiчi, осккьки при подiбному спiлкуваннi обмiн стратепчними знаннями мае бкьш динамiчний процес, який розширяе компетентностi працiвникiв. Стратегш персоналiзацil знань визначаеться як економжа фахiв-цiв, осккьки носи знань передають свш досвц, знання, навички шшим особам задля ефективного використання в майбутньому стратепчних знань.
Для досягнення мети стратепчного розвитку шдприемства та, як насидок, становлення конкуренто-спроможно!, самонавчально! штелектуально! виробни-чо! оргашзаци необх1дно розробити стратегш виперед-жального формування компетенции працiвникiв (рис. 1).
Рис. 1. Процес формування компетенцш пращвнимв
Якщо докладно розглядати процес формування компетенцш працшниюв, то сл1д звернути увагу на на-вчальнi програми, котрi е результатом накопиченого до-свiду вск спiвробiтникiв, якi набули додаткових знань, вмiнь та навичок у ходi виконання виробничих завдань. У тому випадку, якщо виробнича оргашзацш мае намагання збкьшити власну конкурентоспроможшсть за рахунок набутих знань та досвцу, мае бути створена спещальна служба, фахiвцi яко! мають узагальнити всю наявну пер-винну шформацш щодо набутих знань, систематизувати и та, на основi отриманих даних, скласти навчальнi програми для подготовки наступних виконавцiв.
Останшм часом спостерiгаеться тенденцш до створення суб'ектами господарювання влас-них баз даних (на це звертають увагу науковщ та освияни [2; 3]), яю здатнi забезпечити шформацшну пiдтримку процесiв, що мають мксце на виробництвi, не-залежно в1д того, чи торкаеться вона безпосередньо ви-робничо! сфери, чи ш. Змiнено й вiдношення до складу ново! продукци, де враховуються не лише кiнцевi резуль-тати виробництва, але й новi, документально оформлен у виглядi проектiв, це!.
Звертаючись до зовншнк контактiв будь-яко! ви-робничо! оргашзаци, пiд якими будемо розушти ство-рення постшно! ^ентсько! бази, яка весь час мае роз-ширюватися, та бази постачальниюв, що також передба-чае постшне оновлення, слiд пам'ятати про невикорис-танi можливостi оновлення знань за !х рахунок. Адже кожний з контакпв створюе власнi бази даних щодо нових матерiалiв, технологiй, прийомiв та методiв, якi можуть стати в нагодi в ходi виконання проектних робiт та управлiння реалiзацiею вже створених проектiв.
Працiвники будь-яко! виробничо! оргашзаци на-вчаються в ходi безпосереднього контакту з шшою ви-робничою органiзацiею, тим самим розширюючи сво! компетентностi.
Новi знання створюють надшне шдгрунтя для розширення шновацшно! дiяльностi у виробничiй оргашзаци не лише в поточному перюдъ але й у довгостро-ковiй перспективi.
Суттевою перешкодою на шляху поширення шно-вацiй у вск видах економiчноl дiяльностi стае недобро-совiсна конкуренц1я. Прагнення бкьшосй товарови-
робникiв оновити виготовлювану продукцш, викорис-товуючи запозиченi в шших розробки та не вдаючись до законного придбання новини знань, е ментальною особливктю нацiонального ринку товарiв та послуг. Ко-рiння цього явища простягаються в сощалктичне мину-ле, коли поняття приватно! власносй було зведено нанi-вець. Те, що було основою розвитку всього розвинутого свпу, а саме - приватна власшсть та вцповцальшсть перед автором за використання його цей та розробок, було зовйм не властиве виробникам товарiв та послуг у радянсью часи, адже все було народним, а отже, шчи-!м. Такi ментальнi традицЦ стали вцчутним гальмом за часiв незалежносп нашо! держави у справi створення iнновацiйно! продукцй, яка здатна забезпечити стшку конкурентоспроможнiсть товаровиробника на ринку.
Тому гостро сто!ть питання комерцшного захисту ново! iнформацi!. Для виршення цiе! проблеми свiтова практика мае ряд методiв як iнституцiйного, так i орга-нiзацiйного характеру.
Перш за все, уа цi методи мають на мей забезпе-чення приналежносй та зберiгання iнформацi! про знання кожного п1дприемця та п1дприемства. Оск!льки для кожного п1дприемства стратепчш знання е його дiевим шструментом у конкурентней боротьбi, мають використовуватися й вiдповiднi методи захисту таких знань (про це йдеться, зокрема, у стати Н. Коба [4]).
Отже, потребуе на виршення питання обрання методу збереження права власносп на нову шформацш. Найпростшим вбачаеться патентування, адже за його умов особа власника встановлюеться документарно й у раз^ якщо виникае потреба, власник отримае ви-нагороду за факт використання його власностЬ Однак процедура оформлення патенту е досить складною та трудомкткою, що часто спонукае суб'екти господарю-вання вдаватися до комерцшно! таемнищ. Впм, слiд пам'ятати, що iснуе жорстко регламентований перелж видiв iнформацi!, яю доречно вiдносити до розряду ко-мерцiйних таемниць, i ц!ла низка видiв iнформацi! до цього перелжу не належить та мае бути оприлюднена за вимогою зацiкавлених ойб. Крiм того, варто зазначи-ти, що одним ¡з засобiв збереження права власностi на iнформацiю е !! офiцiйне оприлюднення у виглядi дру-ковано! працi. Автор друковано! працi автоматично ви-
знаеться И власником з дати опублжування. Складшсть полягае в неможливостi вцстежити роботу видавцiв, адже одна й та сама шформацш може бути опублжова-на рiзними особами в рiзнi строки, якi визначенi опера-тивнiстю роботи видавцiв i, у цьому випадку, автором автоматично стае та особа, чия публшщш за строками видання випереджае шш1
Аослцження стану стратегiчних знань шдприем-ства та управлшня ними включае багато аспекпв, якi вiдрiзняються як способом структурування, упенем деталiзацu. Найбкьш використовуваною е модель управлiння знаннями [5]. У данш моделi видь ляють три взаемопов'язанi компоненти: iнфраструктура знань, культура знань i технологiя знань.
1нфраструктура знань мае у своему складi оргаш-зацiйну складову, котра передбачае наявшсть певно'1 оргашзацшно! структури, та джерела виникнення ш-формаци, тобто, будь-яка промислова органiзацiя, якщо вона прагне володiти певними знаннями, мае, перш за все, оргашзувати джерела виникнення цих знань, або вцповцш бiзнес-процеси, якi здатнi створити щ знання в майбутньому.
Компонент «культура знань» забезпечуе створен-ня сприятливого середовища для розвитку культурного середовища оргашзаци. Культура ведення бiзнесу в сучасних умовах е необхцним компонентом успiшного iмiджу оргашзаци. Культура знань являе собою обмш та накопичення необхцних знань про дiяльнiсть оргашзаци та середовище, яю в майбутньому стануть страте-ичною платформою розвитку орган1зацГ1. Необхiдним е створення умов для розвитку та накопичення необх^-них стратегiчних знань. Аналiз стану стратегiчних знань шдприемства являе собою процес узагальнення та ви-значення ефективностi набутих знань. Це, своею чертою, забезпечуе конкуренты переваги органшаци. Ефек-тивно використовувати знання в оргашзаци можливо за допомогою створення сценарiю управлшня знаннями, який представляе собою сукупшсть методiв, способiв, засобiв, за рахунок яких використання знань в оргашзаци сприяе досягненню його стратепчно! мети.
Часто аналiз стану та управлiння знаннями по-милково пов'язують з розвитком iнформацiйних техно-логш, наприклад з оптимiзацiею документообiгу, зберЬ-ганням 1нформацГ1 i т. ш. Планування знання, створення орган1зац1йно'1 культури, яка сприяе поширенню знань, а також кашталшаци знань, придкяеться недостатня увага. Управления знаннями вважаеться складним i ба-гатоаспектним процесом, що включае в себе внутрш-ньооргашзацшш та зовнiшнi комун1кацГ! та охоплюе ва стадГ! функцiонування оргашзаци як складно! економiч-но! системи [6].
За думкою фахiвцiв [6], управлшня знаннями в межах певно'1 виробничо! оргашзаци доцкьно розгляда-ти як бiзнес-процес, результатом якого стае отримання прибутку. Коректним е отримання прибутку лише в1д т1е! шформаци, яка знаходиться у власност виробничо'1 органшаци.
Основною метою управлшня знаннями е форму-вання стратегiчних конкурентних переваг оргашзаци.
Основою розвитку служить створення, залучення i використання нових знань. Для аналiзу стану знань на шдпри-емствi видкяють три област концентраци знання [6]:
1) людський каптал: квалiфiкацiя, досвiд, нави-чки, знання та iнтелект спшробпникш. До дано! областi також в^носять такi якостi, як лояльнiсть, мотивацш i вмiння працювати в команда
2) внутршнш структурный каптал: полiтика, культура компани, внутрiшнi бiзнес-процеси i можли-востi пiдприемства, якi вцмшш вiд iнших i збкьшують и цiннiсть;
3) зовтштй структурный каптал: капiтал зв'яз-кiв, наявний поза оргашзаци.
При розглядi ситуаци, де розробка стратеги управлшня знаннями може допомогти бiзнесу, експерти [1; 6] називають таю:
1) коли фахiвцi шдприемства мають високий рь вень знань i навичок, але ефектившсть роботи все ж недостатня (така ситуацш може бути за автоматизаци ви-робничих процесiв, при якiй знання використовуються т ж самi та процес не потребуе нових навичок, - яюсть таких знань зменшуеться);
2) на еташ початково! оцшки, коли мае мiсце вибiр стратепчних прiоритетiв розвитку дiяльностi;
3) у ходi внесення коректив у стратегш розвитку дiяльностi;
4) у ходi оцiнювання наявно! шформацшно! бази;
5) по заюнченш реалшацп бiзнес-проекту;
6) у ходi монiторингу стану системи управлшня знаннями виробничо! оргашзаци;
7) у ходi набуття конкурентних переваг i з метою шдвищення ефективност виробничо! дiяльностi.
Зважаючи на те, яю особливостi мае виробнича ор-
ганiзацiя, змiнюеться й структура системи управлшня !! знаннями. Залежно вiд змiни стратегiчних прiоритетiв розвитку дшльност вiдбуваються змiни у структурi системи управлiння знаннями органiзацi!.
Система управлшня знаннями виробничо! оргашзаци не може кнувати виокремлено вц шших систем, таких, як управлшня виробництвом, управлшня запасами, управлшня витратами, тощо. Уй вони взаемопов'язаш та iснують у нерозривному взаемозв'язку. Бкьше того, усi вони пронизаш iнформацiйними потоками, якi скла-дають едину сукупшсть та визначають структуру й спе-цифжу системи управлшня шформащею. Будь-якi змiни впливають на !! склад, а, отже, потребують аналiзу пере-думов та наслцюв.
Такий аналiз дозволяе завчасно виявити слабкi мiсця у стратегiчних знаннях шдприемства та вжити не-обхцш заходи щодо усунення таких негативних явищ.
Дiевим iнструментом визначення майбутнього стану будь-яко! системи е складання прогнозу [7]. Сл1д пам'ятати, що доцкьним е складання комплексного прогнозу, який би включав не лише перспективи отримання новггнк знань, але й орiентири розвитку дiяльностi в щ-лому, з урахуванням кон'юнктури ринку та свиових тен-денцiй щодо розвитку кожного виду економiчно1 дшль-ност1 У тому випадку, коли той чи шший проект передбачае значне покращення стану виробничо! оргашзаци,
доцкьною е перевiрка його ефективностi за критершми, якi б охоплювали ва сфери господарсько! дiяльностi.
Головним фактором, що впливае на ефектившсть аналiзу та використання знань пiдприемством, е правильно оргашзована система управлшня ними. Про-те через певш промiжки часу, коли змiнюеться як зо-внiшне, так i внутршне середовище, необхiдно вчасно коригувати процес управлшня знаннями, осккьки змь нюеться яюсть i необхiднiсть тих чи шших знань у кон-кретнш ситуаци та в конкретний перюд дiяльностi шд-приемства. Тому управлшня стратепчними знаннями на пiдприемствi - це постшний процес, який враховуе особливост мiнливого зовнiшнього середовища.
Узагальнення наявного досвiду управлiння знаннями виробничо! органiзацi! не дае однозначно! в1дповщ на запитання щодо вибору прюритетних шляхiв побудови системи управлшня знаннями. Кожен окремий випадок е ушкальним та потребуе шдивцуаль-ного шдходу. В окремих органiзацiях прюритетною е система пiдготовки та переподготовки кадрiв, для iнших органiзацiй це може бути систематизацш iнформацi!, що отримана внаслцок реалiзацi! бiзнес-проектiв. Не е ви-нятком, коли прюритетною стае передача накопичених знань, умшь та навичок у ходi виробничого навчання, як це вцзначаеться у стати [8]. Отже, можна стверджува-ти, що система управлшня знаннями е шдивцуальною для кожно! виробничо! оргашзаци.
Проте наполягати на необхцност певного пере-лiку конкретних знань для окремого суб'екта господа-рювання на сьогодш не варто, осккьки кожне шдпри-емство знаходиться на певному еташ життевого циклу, i на кожному з них можуть знадобитися тi чи iншi знання, у яких до цього не було потреби.
ВИСНОВКИ
Таким чином, можна стверджувати, що аналiз стану стратепчних знань на пiдприемствi е важливим ета-пом його ефективно! дiяльностi. Процес аналiзу, управлшня знаннями займае одну з ключових ролей у страте-пчному забезпеченнi дiяльностi пiдприемства. Знання шдприемства накопичуються впродовж усього життевого циклу за рахунок накопичених знань та досвцу вси працiвникiв, аналiзу взаемозв'язку мiж працiвниками, налагодження взаемовипдних, ефективних механiзмiв створення та передачi стратегiчних знань. Такi накопи-чеш знання складають iнформацiйно-аналiтичне забез-печення стратепчних знань шдприемства, що в майбут-ньому може бути використано як дiевий мехашзм за-безпечення конкурентних переваг. Процес дослiдження стану стратепчних знань включае деккька аспектш, якi вiдрiзняються мiж собою способом структурування знань, ступенем деталiзацil шформаци. Найчастiше ви-користовують модель, яка складаеться з трьох компо-нентiв: iнфраструктура знань, культура знань та техно-логш знань. Застосування тако! моделi дозволяе в бкьш повному обсязi провести аналiз та визначити слабкi мю-ця у стратегiчному забезпеченнi знаннями та прийняти правильш рiшення. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрусенко Т. Стратегия управления знаниями предприятия. Корпоративные системы. 2007. № 3. URL: http://www. management.com.ua/strategy/str158.html
2. Ефимов В. В. Управление знаниями: учеб. пособ. Ульяновск: УлГТУ, 2005. 111 с.
3. Клейнер Г. Б. Знания об управлении знаниями. Вопросы экономики. 2004. № 1. С. 151-155.
4. Коба Н. Питання впровадження управлшня знаннями та оцшки його економiчноï ефективносп на пщприемствк Еко-номСт. 2010. № 6. С. 10-14.
5. Легостаева Е. А., Шубина С. В. Роль стратегического анализа в процессе принятия управленческих решений. Бизнес Информ. 2010. № 1. С. 127-130.
6. Управление знаниями. Теория и практика: учебник для бакалавриата и магистратуры/под ред. А. И. Уринцова. М.: Издательство Юрайт, 2015. 255 с.
7. Чугунов А. В. Системы индикаторов и мониторинг развития информационного общества и экономики знаний. Вестник международных организаций : образование, наука, новая экономика. 2007. № 4. С. 5-15.
8. Jennex M. E. Knowledge Management Systems. International Journal of Knowledge Management. 2003. No. 6. URL: http:// www.setlab.net/?view=KMS_Jennex
REFERENCES
Andrusenko, T. "Strategiya upravleniya znaniyami predpri-yatiya" [The knowledge management strategy of the enterprise]. Korporativnye sistemy. http://www.management.com.ua/strat-egy/str158.html
Chugunov, A. V. "Sistemy indikatorov i monitoring razvitiya informatsionnogo obshchestva i ekonomiki znaniy" [System of indicators and monitoring of information society development and knowledge economy]. Vestnik mezhdunarodnykh organizatsiy : obrazovaniye, nauka, novaya ekonomika, no. 4 (2007): 5-15.
Jennex, M. E. "Knowledge Management Systems". International Journal of Knowledge Management. http://www.setlab. net/?view=KMS_Jennex
Koba, N. "Pytannia vprovadzhennia upravlinnia znanniamy ta otsinky yoho ekonomichnoi efektyvnosti na pidpryiemstvi" [Issues of implementing knowledge management and evaluation of its economic efficiency at the enterprise]. Ekonomist, no. 6 (2010): 10-14.
Kleyner, G. B. "Znaniya ob upravlenii znaniyami" [Knowledge about knowledge management]. Voprosy ekonomiki, no. 1 (2004): 151-155.
Lehostayeva, E. A., and Shubina, S. V. "Rol strategicheskogo analiza v protsesse prinyatiya upravlencheskikh resheniy" [The role of strategic analysis in the process of managerial decision-making]. Biznes Inform, no. 1 (2010): 127-130.
Upravleniye znaniyami. Teoriya i praktika [Knowledge management. Теория и практика]. Moscow: Yurayt, 2015.
Yefimov, V. V. Upravleniye znaniyami [Knowledge management]. Ulyanovsk: UlGTU, 2005.
CL
<C
< £
О ш
