CC BY
33
УДК:616.516-021-056 Т.В. Святенко
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В КЛ1ТИННОГО 1МУН1ТЕТУ У ГРУПАХ ХВОРИХ НА Р1ЗН1 ФОРМИ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра шюрних та венеричних хвороб (зав. - д. мед. н., проф. В.П.Федотов)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, ¡мунна система, штрт прояви, л1кування Key words: lichen planus, immune system, skin manifestations, treatment
Резюме. В статье приводятся данные об изменениях клинико-иммуноло-гических показателей, изученных в группах больных с различными формами красного плоского лишая. В процессе работы было отмечено в патогенетической основе развития атипичных форм достоверное снижение содержания Т-лимфоцитов, Т-хелперов и Т-супрессоров, что, вероятно, и обусловливает предопределенность иммунной системы к преимущественно Th2 ответу. По выраженности Th2 ответа атипичные формы могут быть распределены следующим образом: пемфи-гоидная, пигментная, фолликулярная, гипертрофическая, атрофическая. Учитывая роль иммунной системы в патогенезе красного плоского лишая, изучение характеристик компонентов иммунной системы в сопоставлении с динамикой кожных проявлений представляет научно-практический интерес с позиций дальнейшей разработки методов лечения, что и аргументировало необходимость проведения данного исследования.
Summary. In the article the datd about changes of clinical-immunologic findings, studied in the groups of patients with different forms of lichen rubber planus are presented. In the process of work it was noted a reliable decrease of T-lymphocytes, T-helpers and T-supressors content in pathogenetic basis of atypic forms development.This is probably causes predeterminance of immune system mainly to Th2 response. In manifestation of Th2 response, atypical forms may be distributed as follows; pemphigoid, pigmentary, follicular, hypertrophic, atrophic. Taking into account the role of immune system in pathogenesis of lichen planus, study of characteristics of immune system components in comparison with skin manifestations dynamics represents scientific-practical interest as for further development of treatment methods. This proved necessity of the research conducted.
Незважаючи на устхи клшчно! та теоретично! iмунолоri! та значну кшьюсть публшацш, присвячених ролi iмунопатолоri! у розвитку чер-воного плоского лишаю (ЧПЛ) [2,5,6], багато аспектов його механiзмiв розвитку, а саме сту-тнь та направлешсть iмунних порушень при атипових варiантах ЧПЛ, динамша цих змш, до-слщжеш недостатньо. Невиршене питання: чи е щ змши первинними або вторинними? Диску-туеться питання про те, яю порушення дом> нують: в мюцевому iмунному статусу в iмуннiй вщповщ усього оргашзму, або при ЧПЛ вклю-чаються як то, так i ннш захисш мехашзми? На сьогодшшнш день доведено, що у хворих на ЧПЛ порушуються мехашзми загальних компонента iмунно! вщповщк втзнавання, активацп, пролiферацi! та диференщювання iмунокомпе-тентних клггин, якi знаходяться пiд постiйним контролем регуляторних реакцш органiзму [2,5,6], у хворих на ЧПЛ виявлено зниження iмунноl вiдповiдi на рiзнi мтоогени, порушення деяких неспецифiчних факторiв захисту [2].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Метою нашого дослiдження було визначення субпопуляцп лiмфоцитiв за допомогою лазерно! проточно! цитометрi! з використанням моно-клональних антитiл (IOTest). Основу метода ста-новить взаeмодiя моноклональних антитiл, по-значених флюоресцентною позначкою, з повер-хневими антигенами лiмфоцитiв та подальший аналiз зразкiв на проточному лазерному флуо-рометрi (Назаренко Г.И., 2002). Використовували реактиви: моноклональш антитола CD 3-FITC/CD 19-PE, CD 3-FITC/CD 16+56-PE, CD 3-FITC/HLA-DR +-PE, розчин, що лiзуe, - OptiLyse C на спецiальному обладнанш - проточному ци-тофлуориметрi EPICS XL (BECKMAN COULTER). Даш оброблеш методами бюметричного аналiзу з розрахунком вщносних показникiв (iнтенсивних, екстенсивних, наочностi, ств-вiдношення), середнiх рiвнiв (M), стандартних вiдхилень (о), помилки середшх та вiдносних величин (m), 95 % довiрчих iнтервалiв (Д1) для
середшх. Для перевiрки гiпотези про нормальний закон розподiлу випадково! величины застосо-вувались критерп Колмогорова-Смирнова i Шат-ро-У!лка. Вiрогiднiсть вiдмiнностей оцiнювалась за допомогою критернв Стьюдента (t), У!лкок-сона-Манна-У!тш (и), методiв дисперсiйного аналiзу (Лапач С.Н.,2002).
Обстежено 68 хворих iз рiзними атиповими формами ЧПЛ (I група), в тому числк хворi на пiгментну форму ЧПЛ (1-а група, п=17), хворi на пемфпо1дну форму ЧПЛ (1-б група, п=6), хворi на атрофiчну форму ЧПЛ (1-в група, п=12), хворi на гiпертрофiчну форму ЧПЛ (1-г група, п=25), хворi на фолшулярну форму ЧПЛ (1-д група, п=8); 40 хворих на типову форму ЧПЛ (II група). При аналiзi перебпу ЧПЛ нами було видшено 2 типи: гострий i тдгострий - 43 хворих на ати-пову форму та 28 хворих на типову форму ЧПЛ, хрошчний - 25 i 12 хворих вщповщно. Гострий перебiг вщзначався термiном до 1 мiсяця, тдгострий - до 6 мюящв, хрошчний - протягом по-над 6 мюящв. Групу порiвняння (III група) скла-ли 20 здорових ошб, якi були рандомiзованi за в> ком, статтю та сощальними даними. Аналiзуючи отриманi данi, ми намагалися оцiнювати !х най-бшьш коректно та iнформативно. З метою тд-
вищення обективност даних ми використали такi критерп включення у спостереження (А.И.Карпищенко, 2001; В.С.Камишников, 2001): загальш умови вiдбору, якi регламентувалися клiнiко-морфологiчним дiагнозом ЧПЛ, гютоло-пчною класифiкацieю та стадiйнiстю, вiком хворих вщ 20 до 55 роюв, постiйним мiсцем прожи-вання. Критерiями виключення були: особи з пухлинами, вагiтнiсть, наявнiсть у хворих цук-рового дiабету, туберкульозу, ВЫ, вживання антибютиюв у перiод спостереження, а також особи iз медичними протипоказаннями до д> агностичних та терапевтичних заходiв та особи, яю мали родичiв серед медичного персоналу клшки. Як вiдомо, порiвняння iмунологiчних показникiв за середнiми рiвнями е недостатнiм для певних висновкiв, тому що данi показники залежать вщ статi, вiку, харчування, тобто не юнуе норми для таких показниюв або вони iснують дещо умовно [3]. Тому кожен показник у дослщжуваних групах хворих зютавлявся iз по-казниками у групi порiвняння.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Показники кшькюних рiвнiв Т- i В^м-фоцитiв у хворих на рiзнi форми ЧПЛ наведенi у таблиц 1.
Таблиця 1
Показники Т- 1 В-л1мфоцит1в у хворих на р1зш форми ЧПЛ
Показник Атипов1 форми Типова форма Група пор1вняння
(I група) (п=68) (II група) (п=40) (III група) (п=20)
Лейкоцити Середн1й ршеиь (М±т) 4,96±0,42 5,87±0,25 6,09±0,50
95% дов1рчий 1итервал 4,14-5,78 5,39-6,36 5,11-7,07
Достов1рн1сть ргимим (р) рп>0,05 р1>0,05 Р1>0,05
Рш>0,05 Рш>0,05 Рп>0,05
Л1мфоцити Середи1й ршеиь (М±т) 29,91±1,37 28,86±0,94 27,70±0,88
% 95% дов1рчий 1итервал 27,23-32,60 27,01-30,70 25,98-29,42
Достов1ри1сть ргимим (р) рп>0,05 р1>0,05 р1>0,05
рш>0,05 рш>0,05 рп>0,05
Л1мфоцити Середи1й ршеиь (М±т) 1,177±0,121 1,517±0,058 1,86±0,40
109/л 95% дов1рчий 1итервал 0,940-1,414 1,403-1,630 1,08-2,64
Достов1ри1сть ргимим (р) рп<0,05 р1<0,05 р1>0,05
рш>0,05 рш>0,05 рп>0,05
СД3 + (Т-л1мфоцити) Середи1й ршеиь (М±т) 29,68±2,13 44,44±3,19 55,3±1,1
% 95% дов1рчий штервал 25,51-33,86 38,19-50,69 53,14-57,46
Достов1ри1сть ргимим (р) рп<0,001 р1<0,001 р1<0,001
рш<0,001 рш<0,01 рп<0,01
СД3 + (Т-л1мфоцити) Середи1й ршеиь (М±т) 0,591±0,057 1,312±0,088 1,49±0,08
109/л 95% дов1рчий 1итервал 0,479-0,703 1,140-1,485 1,33-1,65
Достов1ртсть ргимим (р) рп<0,001 р1<0,001 р1<0,001
рш<0,001 рш>0,05 рп>0,05
СД19 + (В-л1мфоцити) Середн1й ршеиь (М±т) 27,40±0,92 14,87±1,00 19,56±0,72
% 95% дов1рчий штервал 25,59-29,21 12,91-16,82 18,15-20,97
Достов1ртсть ргимим (р) рп<0,001 р1<0,001 р1<0,001
рш<0,001 рш<0,001 рп<0,001
СД19 + (В-л1мфоцити) Середн1й ршеиь (М±т) 0,497±0,021 0,206±0,016 0,301±0,008
109/л 95% дов1рчий 1итервал 0,456-0,538 0,175-0,238 0,285-0,317
Достов1ри1сть ргимим (р) рп<0,001 р1<0,001 р1<0,001
рп1<0,001 р111<0,001 рп<0,001
Як видно з таблиц 1, показники кшьюсних рiвнiв лейкоцитов та вщносно! кiлькостi лiмфо-цитов достовiрно не вiдрiзнялись у хворих на ЧПЛ та показникiв у здорових ошб. Водночас, рiвень абсолютно! кшькосто лiмфоцитiв досто-вiрно знижувався при атипових формах ЧПЛ. Нами встановлено закономiрне (р<0,001) шдви-щення циркулюючих Т-лiмфоцитiв у групi хворих на типовий ЧПЛ, у той час як у груш хворих на атиповi форми кшьюсний рiвень Т-клтоин знижувався. Показники !х вмiсту також мали залеж-ность вiд фази патологiчного процесу. При гос-трiй фазi превалювало пiдвищення вмiсту Т^м-фоцитiв та зменшення В-лiмфоцитiв, у той час як при хрошчних стадiях процесу кшьюсть Т-кль
тин знижувалася, а В^мфоцитов - шдви-щувалася. Атиповi форми, спостереженi нами, мали, як правило, хрошчний перебiг та довго юнуючий дерматоз, коли зростають запальш пролiферативнi та деструктивнi механiзми та у процес залучаеться не тшьки епiдермiс, а ще й дерма та сполучна тканина; складнiсть iмуно-патологiчних процесiв у органiзмi зростае, зяв-ляються ознаки iнших iмунних реакцiй, тим, очевидно, й пояснюеться перевага Т-лiмфоцитiв у периферичнiй кровi хворих. Зясувавши, що Т-система у хворих на ЧПЛ е достатньо активною та защкавленою у механiзмах розвитку захво-рювання, ми спробували уточнити характер iмунних реакцiй у хворих на рiзнi форми ЧПЛ.
Таблиця 2
Показники клггинного 1мун1тету у хворих на р1зн1 форми ЧПЛ
Показник Атипов1 форми Типова форма Група поршняння
(I група) (п=68) (II група) (п=40) (III група) (п=20)
СД4 + (Т-хелпери) %
СД4 + (Т-хелпери) 109/л
СД8 + (Т-супресори)
%
СД8 + (Т-супресори) 109/л
СД25 + (рецеп.к ^-2) %
СД25 + (рецеп.к IL-2) 109/л
СД16 + (Т-к1лери) %
СД16 + (Т-юлери) 109/л
Fas (АРО-1) СД95 +%
Fas (АРО-1) СД95
+109/л
HLA-DR%
HLA-DR109/л
СД3 +/СД19 +
СД4 +/СД8 +
Середнш р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть рИшим (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р)
Середн1й ршень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1ртсть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть рИшим (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1ртсть р1зниц1 (р)
Середн1й ршень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1ртсть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1рн1сть рИшим (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1ртсть р1зниц1 (р)
Середн1й ршень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1ртсть р1зниц1 (р)
Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал
IДостовiрmCTЬ1P2ИИЦLiEl..
23,46±0,66** 22,16-24,76 рп<0,001
0,415±0,013** 0,390-0,440 рп<0,001
26,93±0,67** 25,62-28,24 рп>0,05
0,398±0,014* 0,371-0,425 рп>0,05
23,42±0,81** 21,83-25,00 рп<0,001
0,343±0,019** 0,306-0,380 рп<0,001
22,13±1,12** 19,94-24,33 рп<0,001
0,314±0,016 0,282-0,345 рп<0,001
19,81±1,51* 16,85-22,77 рп>0,05
0,297±0,026** 0,246-0,348 рп>0,05
15,33±1,52 12,35-18,31 рп>0,05
0,304±0,026 0,253-0,355 рп>0,05
1,77±0,11 1,56-1,97 рп<0,001
1,02±0,074** 0,88-1,17 рп<0,001
42,66±1,83 39,08-46,24 р1<0,001
0,963±0,032 0,600-0,725 р1<0,001
26,74±1,06**
24.66-28,82 р1>0,05
0,366±0,018** 0,331-0,402 р1>0,05
17,79±1,11** 15,62-19,97 р1<0,001
0,254±0,016** 0,223-0,285 р1<0,001
15,38±0,87
13.67-17,09 р1<0,001
0,215±0,009* 0,196-0,233 р1<0,001
20,67±1,60* 17,53-23,80 р1>0,05
0,308±0,034** 0,242-0,374 р1>0,05
19,24±2,33 14,67-23,80 р1>0,05
0,281±0,036 0,210-0,352 р1>0,05
4,34±0,23** 4,11-4,57 р1<0,001
1,59±0,092* 1,41-1,77 р1<0,001
40,03±0,98 38,11-41,95
0,89±0,02 0,851-0,929
19,08±0,75 17,61-20,55
0,46±0,02 0,421-0,499
13,32±0,43 12,48-14,16
0,47±0,03 0,411-0,529
14,89±1,51 11,93-17,85
0,271±0,05 0,173-0,369
16,02±0,94 14,18-17,86
0,16±0,018 0,125-0,195
17,78±1,19 15,45-20,11
0,327±0,022 0,284-0,370
1,51±0,32 0,88-2,14
1,86±0,08 1,70-2,02
Прим1тка. * - р<0,05; ** - р<0,001 з групою пор1вняння
Визначаючи субпопулящонний склад Т^м-фоцитiв кровi у хворих на рiзнi форми ЧПЛ, ми спостерiгали перерозподiл у Т-ланщ iмуштету, який характеризувався зниженням загального пулу Т-лiмфоцитiв та дисбалансом iмунорегулю-ючих субпопуляцiй за рахунок тдвищення рiвня Т-супресорiв та зниження рiвня Т-хелперiв (СД4+), яю були бiльш виразнi у груш з ати-повими формами ЧПЛ (табл. 2). Проте у груш хворих на атиповi форми ЧПЛ показники СД4 були на рiвнi 23,46±0,66%, у порiвняннi з 42,66±1,83% у другiй групi (р<0,001). У тепе-рiшнiй час зявляються даш щодо ролi СД8+Т-клiтин в ушкодженш шкiри та розвитку в нш iмунопатологiчних процесiв. Наприклад, СД8+ цитотоксичш клiтини е присутнiми у псорiа-тичних бляшках, та при 1х персистенци не вщ-буваеться регресу патологiчного процесу. Дисбаланс рiвня Т-клiтин може бути зумовлений по-рушенням рецептурного апарату нянин або змiною функцн лiмфоцитарно-макрофагальноl системи взаемодп. Ми також спостерiгали збшь-шення вмiсту СД8+ клiтин при атипових формах, що могло бути повязане з пiдвищенням не суп-ресорiв, а цитотоксичних клiтин, яю входять до складу ще! субпопуляцн, оскiльки клiнiчно у таких хворих спостерналися деструктивнi еле-
менти, а саме пухир^ ерозп, виразки. За умови варiабельностi показникiв вмiсту субпопуляцш Т-лiмфоцитiв у кровi людей високу шформатив-нiсть мае показник !х взаемовiдношень ^муноре-гуляторний iндекс). У хворих на атиповi форми ЧПЛ вш був достовiрно знижений у порiвняннi iз групою хворих на типовi форми та здоровими людьми.
Результати дослщження показникiв клнин-ного iмунiтету при рiзних атипових формах ЧПЛ наведет у таблиц 3. У зв'язку з варiабельнiстю вмiсту Т- та В-тмфоцит1в у сироватцi кровi здо-рових людей та залежшстю !х кшькост вiд ба-гатьох факторiв важко зробити однозначнi вис-новки, тому ми можемо висловлювати лише деяю припущення. Грунтуючись на уявленнях про ЧПЛ як лiмфоlдно - тканинну реакщю гшер-чутливостi уповшьненого типу, можна припусти-ти, що виявлеш нами змiни вiдображають, з одного боку, стимулящю процесiв пролiферацil iмунокомпетентних клiтин, а з шшого - тдви-щення !х м^рацн та рециркуляцiю. Клiтиннi мн-рацн полiпшують мiжклiтиннi взаемодп, якi не-обхiднi для розвитку та регуляцп iмунноl вщ-повiдi. Цi даш також зютавляються з даними наших попередшх iмуногiстохiмiчних дослiджень.
Таблиця 3
Показники клггинного 1мун1тету у хворих на р1зш атипов1 форми ЧПЛ
1-а група 1-б група 1-в група 1-г група
Показник п1гментна форма пемф1говдна атроф1чна форма г1пертроф1чна
ЧПЛ (п=17) форма ЧПЛ (п=6) ЧПЛ (п=12) форма ЧПЛ (п=25)
1-Д група фол1кулярна (п=8)
Лейкоцити М±т 4,09 ±0,64 4,79 ±0,26 5,56±0,30 5,09±0,55 5,26±0,57
95% Д1 2,84-5,34 4,28-5,30 4,98-6,14 4,01-6,17 4,14-6,38
р р1<0,05 р1<0,01 р1>0,05 р1>0,05 р1>0,05
р2<0,05 р2<0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
Л1мфоцити, % М±т 26,50 ±2,06 31,50±1,87 28,40±1,72 32,15±2,18 31,25±2,53
95% Д1 22,46-30,54 27,84-35,17 25,03-31,77 27,88-36,42 26,30-36,21
р р!>0,05 р!>0,05 р!>0,05 р!>0,05 р!>0,05
р2>0,05 р2=0,08 р2>0,05 р2=0,07 р2>0,05
Л1мфоцити, 109/л М±т 1,052 ±0,113 1,114±0,211 1,384±0,316 1,059 ±0,140 1,551±0,171
95% Д1 0,831-1,273 0,701-1,528 0,765-2,003 0,785-1,333 1,217-1,886
р р1<0,001 р1=0,08 р1>0,05 р1<0,01 р1>0,05
р2<0,001 р2>0,05 р2>0,05 р2=0,07 р2>0,05
СД3 + (Т- М±т 39,51 ±0,86 32,38±2,17 30,50±5,87 30,18±3,78 38,54±3,96
л1мфоцити) % 95% Д1 37,82-41,18 28,13-36,63 19,00-42,00 22,77-37,59 30,78-46,30
р р1>0,05 р1<0,01 р1<0,05 р1<0,01 р1>0,05
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
СД3 + (Т- М±т 0,625 ±0,039 0,765±0,023 0,490±0,117 0,561±0,113 0,628±0,115
лшфоцити) 109/л 95% Д1 0,549-0,701 0,720-0,810 0,260-0,720 0,340-0,782 0,403-0,852
р р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
СД19 + (В- М±т 27,44 ±1,51 33,43±1,36 31,38±3,14 24,33±0,97 27,57±1,34
л1мфоцити) % 95% Д1 24,48-30,40 30,76-36,09 25,21-37,54 22,43-26,23 24,93-30,20
р р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
Продовження таблицI 3
1-а група 1-б група 1-в група 1-г група
Показник п1гментна форма пемф1говдна атроф1чна форма г1пертроф1чна
ЧПЛ (п=17) форма ЧПЛ (п=6) ЧПЛ (п=12) форма ЧПЛ (п=25)
1-Д група фолжулярна (п=8)
СД19 + (В- М±т 0,445 ±0,033 0,573±0,076 0,331±0,058 0,642±0,011 0,399±0,029
л1мфоцити) 109/л 95% Д1 0,381-0,510 0,424-0,722 0,219-0,444 0,620-0,664 0,343-0,455
р р1<0,001 р1<0,001 р1<0,05 р1<0,001 р1<0,001
р2>0,05 р2<0,05 р2>0,05 р2<0,001 р2>0,05
СД4 + (Т- М±т 25,00 ±1,14 19,70±1,93 30,50±2,02 23,09 ±0,94 22,65±0,80
хелпери)% 95% Д1 22,76-27,24 15,92-23,48 26,54-34,46 21,25-24,93 21,08-24,21
р р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
СД4 + (Т- М±т 0,384 ±0,017 0,299±0,034 0,470±0,048 0,480±0,033 0,358±0,019
хелпери) 109/л 95% Д1 0,350-0,418 0,233-0,365 0,375-0,565 0,415-0,545 0,320-0,396
р р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
СД8 + (Т- М±т 31,39 ±1,28 31,00±1,92 24,50±2,19 20,84±0,24 29,74±0,84
супресори)% 95% Д1 28,89-33,89 27,23-34,77 20,21-28,79 20,37-21,31 28,08-31,39
р р1<0,01 р1=0,06 р!>0,05 р!<0,001 р!<0,05
р1<0,001 р1<0,001 р2<0,05 р2<0,051 р1<0,001
СД8 + (Т- М±т 0,440 ±0,022 0,400±0,052 0,357±0,059 0,363±0,075 0,426±0,021
супресори) 109/л 95% Д1 0,397-0,483 0,298-0,502 0,241-0,473 0,216-0,510 0,385-0,466
р р1<0,05 р1>0,05 р1>0,05 р1>0,05 р1<0,05
р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
СД25 + (рецеп.к М±т 25,70 ±1,27 21,80±2,33 21,67±2,32 20,87±1,19 26,62±1,23
^-2) % 95% Д1 23,22-28,18 17,23-26,37 17,12-26,21 18,54-23,20 24,20-29,04
р р1<0,001 р1>0,05 р1>0,05 р1>0,05 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,01 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
СД25 + (рецеп.к М±т 0,339 ±0,031 0,424±0,084 0,343±0,035 0,291±0,079 0,393±0,029
IL-2) 109/л 95% Д1 0,279-0,398 0,259-0,589 0,256-0,431 0,136-0,446 0,337-0,450
р р1<0,05 р1<0,001 р1<0,05 р1>0,05 р1<0,001
р2<0,01 р2>0,05 р2<0,05 р2<0,05 р2>0,05
СД16 + (Т-юлери) М±т 24,45 ±0,90 21,14±0,94 15,80±1,91 22,31±0,67 26,00±2,09
% 95% Д1 22,68-26,22 19,30-22,98 12,06-19,54 21,00-23,62 21,90-30,10
р р1<0,001 р1<0,001 р1>0,05 р1<0,001 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,01 р2>0,05 р2<0,001 р2<0,001
СД16 + (Т-к1лери) М±т 0,319 ±0,024 0,286±0,027 0,232±0,018 0,314±0,045 0,330±0,028
109/л 95% Д1 0,272-0,365 0,233-0,338 0,196-0,268 0,226-0,402 0,275-0,386
р р!<0,001 р!<0,05 р!>0,05 р!<0,05 р!<0,001
р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
Fas (АРО-1) СД95 М±т 22,11 ±2,51 2,00±0,02 1,96-2,04 25,50±2,10 19,67±0,06 20,44±1,61
+ 95% Д1 17,20-27,03 р!<0,001 21,38-29,62 19,55-19,79 17,28-23,60
% р р1>0,05 р2<0,001 р1<0,05 р1>0,05 р1>0,05
р2<0,05 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,05
Fas (АРО-1) СД95 М±т 0,313 ±0,051 0,040±0,006 0,390±0,032 0,287±0,023 0,313±0,031
+ 95% Д1 0,214-0,413 0,029-0,051 0,326-0,454 0,242-0,332 0,253-0,374
109/л р р1>0,05 р1<0,001 р1>0,05 р1>0,05 р1>0,05
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
HLA-DR М±т 15,40 ±3,11 5,67±0,33 17,75±4,66 14,23±1,67 18,56±1,90
% 95% Д1 9,30-21,50 5,01-6,32 8,61-26,89 10,96-17,05 14,85-22,28
р р1>0,05 р1<0,001 р1>0,05 р1>0,05 р1>0,05
р2>0,05 р2<0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
HLA-DR М±т 0,282 ±0,066 0,133±0,003 0,283±0,096 0,423±0,058 0,272±0,026
109/л 95% Д1 0,153-0,411 0,127-0,140 0,095-0,470 0,309-0,537 0,221-0,323
р р1>0,05 р1<0,001 р1>0,05 р1<0,05 р1>0,05
р2>0,05 р2<0,001 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
СД3+/ М±т 1,44 ±0,16 0,77±0,09 0,74±0,32 1,21±0,44 1,56±0,14
СД19+ 95% Д1 1,13-1,75 0,59-0,95 0,11-1,37 0,35-2,07 1,29-1,84
р р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001 р!<0,001
р2>0,05 р2<0,05 р2>0,05 р2>0,05 р2>0,05
СД4+/СД8+ М±т 0,940 ±0,120 1,203±0,029 0,425±0,203 1,267±0,055 1,029±0,055
95% Д1 0,710-1,18 1,146-1,260 0,027-0,823 1,159-1,375 0,921-1,136
р р1<0,001 р1<0,001 р1<0,001 р1<0,01 р1<0,001
р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001 р2<0,001
Примака. р1 - з групою хворих на типову форму ЧПЛ; р2 - з групою порiвняння
При ощнщ функцюнально! активностi iмуно-компетентних нянин, якi характеризують певнi етапи активацп, пролiферацil та диференщю-вання клiтин, як видно з таблищ, нами було вщ-мiчено достовiрне пiдвищення рiвня В^мфо-цитiв при атрофiчнiй та пемфподнш формi ЧПЛ. В нашому дослiдженнi було вивчено рiвень рецепторiв Fas СД95+, яю знаходяться на клi-тинах, на яких передумовлений апоптоз як один iз шляхiв диференщаци [1,3,4]. У лiтературi е по-вiдомлення щодо вивчення Fas СД95+ при ЧПЛ, але дослщники не вивчали змiни цього показ-ника в залежностi вiд форми ЧПЛ [6]. При до-
слщженш Fas СД95+ ми вiдмiтили його шдви-щення як при типовш, так й при атипових фор-iмах. У результатi проведених нами дослщжень був виявлений прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем клiтин iз маркерами активацп СД 25+, СД95+ та тяжюстю захворювання при ЧПЛ. Так, у хворих iз розповсюдженими, резистентними до проведено! терапи, з торшдним перебiгом формами ЧПЛ за наявшстю супутньо! патологи спостерiгався тдвищений вмiст у периферичнiй кровi клггин iмунноl системи з активацiйними, адгезивними молекулами та достовiрне зниження рiвня зрiлих Т-клiтин.
Таблиця 4
Субпопуляцшний склад Т-л1мфоцит1в у хворих на р1зш форми ЧПЛ
Показник Атииов1 форми (I група) (п=68) Типова форма (II група) (п=40) Група пор1вняння (III група) (п=20)
NK-клiтини (СД3 -СД16+ СД56+)% Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р) 17,01±3,00 11,12-22,90 рп>0,05 12,00±1,18 9,68-14,32 р1>0,05 14,01±1,36 11,34-16,68
NK-клiтини (СД3 -СД16+ СД56+)109/л Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р) 0,490±0,157 0,182-0,797 рп>0,05 0,210±0,028 0,155-0,265 р1>0,05 0,361±0,09 0,184-0,536
Т-NK-клiтини (СД3 + СД16+ СД56+)% Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий штервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р) 3,28±0,24 2,81-3,75 рп>0,05 3,56±0,35* 2,87-4,25 р1>0,05 2,60±0,29 2,03-3,17
Т-NK-клiтини (СД3 + СД16+ СД56+)109/л Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1ртсть р1зниц1 (р) 0,073±0,011 0,051-0,095 рп>0,05 0,077±0,005* 0,067-0,087 р1>0,05 0,051±0,01 0,030-0,070
Т-кл1тини актив (СД3 +HLA-DR+)% Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1знищ (р) 11,55±0,28** 11,00-12,10 рп<0,001 2,16±0,36** 1,46-2,86 р1<0,001 7,80±0,71 6,41-9,19
Т-кл1тини актив (СД3 +HLA-DR+)109/л Середн1й р1вень (М±т) 95% дов1рчий 1нтервал Достов1рн1сть р1зниц1 (р) 1,026±0,36* 0,320-1,732 рп<0,001 0,036±0,007** 0,021-0,051 р1<0,001 0,09±0,01 0,070-0,110
Прим1тка. *(**) - р<0,05 (р<0,001) пор1вняно з1 здоровими людьми
У ходi вивчення кшьюсного складу загальних клiтинних субпопуляцш лiмфоцитiв периферич-но! кровi хворих на типову форму ЧПЛ у по-рiвняннi iз групою хворих на атиповi форми (табл. 4) практично не було виявлено достовiр-них змiн !х вмiсту, а саме: рiвень NK-клiтин, а також рiвень активованих лiмфоцитiв - Т-КК-клiтини (СД3 + СД16+ СД56+) знаходилися у межах нормальних показниюв. Рiвень Т-клiтин активованих (СД3 +HLA-DR+) достовiрно тдви-щувався у порiвняннi iз групою хворих на ти-повий ЧПЛ та здоровими людьми. Як бачимо iз табл.5, при порiвняннi вмiсту згаданих клiтинних популяцiй при рiзних атипових формах ЧПЛ вiдмiчено достовiрне шдвищення вмiсту КК-клiтин (СД3 - СД16+ СД56+) у хворих на тг-
ментну та фолiкулярну форми ЧПЛ порiвняно з групою хворих на типову форму, Т-КК-клггини (СД3 + СД16+ СД56+) у груш хворих на пемф> го!дну форму порiвняно iз групою хворих на типову форму ЧПЛ.
Обговорення. Проведеш iмунологiчнi до-слiдження довели, що в патогенетичнiй основi розвитку атипових форм ЧПЛ, враховуючи до-стовiрне зниження вмiсту Т-лiмфоцитiв, Т-хелпе-рiв та Т-супресорiв та нормаль8нi рiвнi TNF-a, пiдвищенi рiвнi IL-10 (зпдно з попереднiми дос-лiдженнями кшьюсних рiвнiв цитокiнiв), цiлком iмовiрним е визначення iмунноl системи до пере-важно Th2 вiдповiдi. За виразшстю Th2 вiдповiдi атиповi форми можуть бути роздшеш наступним чином: пемфпощна, пiгментна, фолiкулярна, гi-
пертрофiчна, атрофiчна. При пемфпощнш та тг-ментнiй формах ознаки Th2 вiдповiдi вiдбитi максимально та характеризуются максимальним пiдвищенням вмiсту Т-супресорiв у циркулю-ючому руслi ^OBi та акумуляцieю у вогнище ураження 3i зниженням акумуляци Т-х клггин та вiдсутнiстю В-клiтин (згiдно з попередшми iму-ногiстохiмiчними дослiдженнями). При атрофiч-нiй, гiпертрофiчнiй та фолшулярнш формах про-вiдним фактором у патогенезi хронiчного запа-лення е формування у вогнищi ураження Fas-
залежного апоптозу. Розвиток апоптозу знижуе рiвень парацелюлярного бар еру та, можливо, збiльшуе виразнiсть проникностi у тканини анти-генiв, що призводить до шдвищення вмiсту В-лiмфоцитiв у циркулюючому руслi кровi та шдвищення концентраци iмуноглобулiнiв у сиро-ватцi кровi, акумуляци В-клiтин, Т-хелперiв у вогнищi ураження, максимально вираженому при гiпертрофiчнiй формi та мшмально - при фолiкулярнiй формi.
Таблиця 5
Субпопуляцшний склад Т-л1мфоцит1в у хворих на р1зн1 атипов1 форми ЧПЛ
Показник I-а ГРупа п1гментна фоРма ЧПЛ (n=17) I-б ГРупа пемф1говдна фоРма ЧПЛ (n=6) I-в ГРупа атРоф1чна фоРма ЧПЛ (n=12) 1-г ГРупа г1пеРТРоф1чна фоРма ЧПЛ (n=25) I-Д гРупа фол1куляРна (n=8)
NK-KMIMHM (СД3 -СД16+ СД56+)% M±m 95% Д1 19,84±3,19 13,59-26,09 16,30±3,71 9,03-23,57 15,89±2,27 11,44-20,34 16,77±3,18 10,53-23,00 17,71±1,09 15,57-19,85
Р Р1<0,05 Р1>0,05 Р1>0,05 Р1>0,05 Р1<0,01
Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2<0,05
NK-KMIM™ (СД3- M±m 0,646±0,120 0,430±0,120 0,391±0,130 0,462±0,09 0,516±0,110
СД16+СД56+)109/л 95% Д1 0,411-0,881 0,195-0,665 0,136-0,646 0,286-0,638 0,300-0,732
Р Р1<0,001 Р1>0,05 Р1>0,05 Р1<0,01 Р1<0,01
Р2=0,07 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05
T-NK-клпини (СД3 - СД16+ СД56+)% M±m 95% Д1 3,22±0,31 2,61-3,83 2,10±0,47 1,17-3,03 3,03±0,76 1,54-4,52 3,58±0,34 2,91-4,25 3,98±0,98 2,06-5,90
Р Р1>0,05 Р1<0,05 Р1>0,05 Р1>0,05 Р1>0,05
Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2<0,05 Р2>0,05
T-NK-клпини (СД3 M±m - СД16+ СД56+)109/л 95% Д1 0,073±0,01 0,053-0,093 0,048±0,009 0,030-0,066 0,067±0,004 0,059-0,075 0,089±0,012 0,065-0,113 0,097±0,006 0,085-0,109
Р Р1>0,05 Р1<0,01 Р1>0,05 Р1>0,05 Р1<0,05
Р2>0,05 Р2>0,05 Р2>0,05 Р2<0,05 Р2<0,001
Т-клпини актив (СД3 +HLA-DR+)% M±m 95% Д1 11,82±0,34 11,16-12,48 12,09±0,41 11,28-12,89 10,07±0,09 9,89-10,25 11,89±0,67 10,58-13,20 10,58±1,23 8,17-12,99
Р Р1<0,001 Р1<0,001 Р1<0,001 Р1<0,001 Р1<0,001
Р2<0,001 Р2<0,001 Р2<0,01 Р2<0,001 Р2=0,07
Т-клпини актив (СД3 +HLA-DR+)109^ M±m 95% Д1 1,049±0,008 1,033-1,065 1,043±0,009 1,025-1,060 0,987±0,05 0,889-1,085 1,032±0,045 0,944-1,120 0,991±0,063 0,868-1,114
Р Р!<0,001 Р!<0,001 Р!<0,001 Р!<0,001 Р!<0,001
Р2<0,001 Р2<0,001 Р2<0,001 Р2<0,001 Р2<0,001
Примiтка. р1 - з групою хворих на типову форму ЧПЛ; р2 - з групою порiвняння
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Нагуа М., Гершвин М.Э. Секреты аллергологии и иммунологии. Пер. с англ. - М.: «Издательство Бином», 2004. - 320с.
2. Рабинович О.Ф. Иммунологические аспекты патогенеза красного плоского лишая слизистой оболочки рта: (клиника, диагностика, лечения): Авто-реф.дис. ... д-ра мед.наук.-М.,2001.-39 с.
3. Хаитов Р.М., Игнатьева Г.А., Сидорович И.Г. Иммунология. - М.: Медицина, 2000. - 432с.
4. Якобисяк М. 1мунолопя / Пер. з польсько! тд ред. В.В.Чоп'як. - [Вшниця]: Нова кн., 2004. - 660с.
5. Immunologic aspects of dermal and oral lichen planus / Porter s.R., Kirby A., Olsen I. et al. // Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod.- 1997. -Vol. 83, N 3- P.358-366.
6. Jautova J., Zelenkova H., Baloghova J. Immunological aspects of lichen ruber planus // Abstract of the 9th Congress of the EADV. - Geneva, 2000. - P.136.
♦
