CC BY
25
УДК:616.516-092:616-006-002.4 Т.В. Святенко
РОЛЬ ФАКТОРУ НЕКРОЗУ ПУХЛИН У РОЗВИТКУ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЮ
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра шюрних та венеричних хвороб, (зав. - д.мед.н., проф. В.П.Федотов)
Ключовi слова: червоний плоский лишай, фактор некроза шухлини Key words: lichen ruber planus, tumor necrosis factor
Резюме. Красный плоский лишай (КПЛ) - хроническое мультифактор-ное воспалительное заболевание кожи, клинически проявляющееся большой вариабельностью форм и тяжести течения. Многие аспекты механизмов развития КПЛ изучены недостаточно. Статья посвящена вопросам изучения количественного уровня фактора некроза опухоли в сыворотке больных разными формами КПЛ. Автором получены данные об изменении уровня фактора некроза опухоли различной выраженности и направленности при разных формах дерматоза, достоверное повышение изучаемого показателя в группах больных атипичной и дис-семинированной формами дерматоза. Автором сделан вывод о том, что современный больной красным плоским лишаем требует синтетического подхода к диагностике дерматоза, так как, вероятнее всего, существует не только так называемая "лихеноидная реакция кожи ", а в ряде случаев - системное заболевание с вовлечением других органов и систем.
Summary. Lichen ruber planus (LP) is a chronic multifactorial inflammatory disease of the skin, clinically manifested by a great variability of forms and disease severity. Many aspects of mechanisms of LP development are studied insufficiently. The article is devoted to the questions of study of a quantitative level of tumor necrosis factor (TNF) in the serum of patients with different forms of LP. The author received data on change of TNF level of various expressiveness and orientation in different forms of dermatosis, on authentic increase of the studied parameter in the groups of patients with atypical and dissiminated forms of dermatosis. The author draws a conclusion, that a patient with LP requires synthetic approach to diagnostics of dermatosis as, most likely, there exists not only so-called " lichenoid reaction of skin", and in some instances - a systemic disease with involvement of other organs and systems.
Проблема вивчення червоного плоского лишаю (ЧПЛ) зумовлена перманентним зростанням рiвня захворюваносп, варiабельнiстю клшчного переб^у, нерщким розвитком рiзних форм дерматозу, резистентних до будь-яких засобiв тера-пи, що традицшно використовуються, зменшен-ням термшв ремюш при хрошчних формах. В останш роки значно зросла кшьюсть звернень хворих на червоний плоский лишай iз рiзних вь кових груп, рееструються форми, як рщко зу-стрiчаються та важко дiагностуються [3]. На сучасному етат вивченням червоного плоского лишаю займаються дослщники рiзних кра1н [3,7,8], але в лiтературi не юнуе едино! концепци щодо визначення самого поняття дерматозу. Найбшьш поширеними е таю: "Червоний плоский лишай - тип реакци оргашзму нез'ясованого походження, який проявляеться папульозними висипами на шкiрi та слизових", або "Червоний плоский лишай - хрошчний запальний процес шюри та ештелда слизових аугамунно! при-
роди". З шшого боку, деякими авторами наведет докази на користь багатосистемност характер-них для червоного плоского лишаю процешв: описаш лiхеноlдш ураження стравохода, шлунка, кишечника, сечового мiхура, ендометрда, урет-ри. 1снують також дат про щентичшсть неспе-цифiчного виразкового кол^у та ерозивно-ви-разково! форми ЧПЛ. У вщповщносп Í3 сучас-ними уявленнями про шюру як iмунний орган значний штерес для вивчення мають також лiхе-но!дш реакци, що супроводжують рiзнi ауто> муннi захворювання, онколопчну патологiю, ме-дикаментознi та вiруснi штоксикаци, реакци вiдторгнення трансплантату[3].
Фактор некрозу пухлин (tumor necrosis factor - TNF), або кахектин, мае барвисту юторда. Лiкарiв Х1Х столотя цiкавило те, що у ошб зi злоякiсними пухлинами пiсля перенесених гос-трих бактерiальних iнфекцiй, наприклад кокових, iнколи спостерiгали ремiсiю. Нью-йоркський хь рург Coley, пiд враженням вiд зникнення сар-
05/ Том X / 4
91
коми у пащента, який 3axBopiB на рожу, виршив застосувати сво! спостереження на практицi. Вш навмисно заражав живими бактерiями хворих i3 новоутвореннями, але скоро замшив це небез-печне, до винайдення антибiотикiв, лiкування введенням пацiентам коров'ячих витяжок куль-тури бактерiй Streptococcus pyogenes. Цей препарат, названий токсинами Со1еу'а, було введено близько 1200 хворим зi злоякiсними новоутвореннями, з отриманням значно! кшькосп пози-тивних результатiв. Мiнливiсть отриманих ре-зультатiв, вiдсутнiсть стандартизацп препарату, а також поява шбито бшьш перспективних радю-терапевтичних та хiмiотерапевтичних методiв спричинили байдужсть до цього явища [5]. Тепер вважаеться, що головним чинником, вщ-повiдальним за лшувальну дiю токсинiв Со1еу'а, була шдукщя посиленого утворення в органiзмi пацiента фактора некрозу пухлини, а також дея-ких iнтерлейкiнiв, наприклад IL-1, IL-12, IL-15, IL-18. Вщмова вiд подальших дослiджень цих токсишв значно вiдклала вiдкриття TNF [5]. TNF належить до надродини бшюв, якi регулюють пролiферацiю, активацiю i диференцiацiю бага-тьох клiтин, а також можуть iндукувати в них смерть через апоптоз. У великих концентращях TNF-a ушкоджуе клiтини ендотелда та збiльшуе мiкроваскулярну проникнiсть, викликае акти-вацiю системи комплементу та гемостазу [2]. TNF е одним iз головних цитокiнiв запально! та iмунноl вiдповiдi. Разом з шшими цитокiнами вiн посилюе пролiферацiю i диференцiацiю Т- та В-лiмфоцитiв. Разом з IL-2 вiн може стимулювати пролiферацiю i цитотоксичнiсть NK-кттин, а також появу Тс^мфоципв. Iнгiбiторами видiлення TNF е глюкокортико!ди, IL-4, IL-10, IL-13, та Е2-простагландин [5]. TNF вiдiграе важливу роль у вiдторгненнi алогенних трансплашапв, а також у реакцп "трансплантат проти господаря". TNF бере участь також у патогенезi деяких аутоiмун-них хвороб, наприклад ревмато!дного артриту, системного червоного вовчака. У лiтературi е по-одинокi повiдомлення про вивчення TNF у хво-рих на червоний плоский лишай слизово! обо-лонки порожнини рота [6,7,8]. Метою нашого до-слiдження було дослiдити вмют фактору некрозу пухлин у сироватщ кровi у хворих рiзними формами червоного плоского лишаю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Щд спостереженням знаходилось 64 хворих iз рiзними формами червоного плоского лишаю, в тому чи^ 31чоловiк i 33 жiнки вiком вiд 20 до 56 роюв. Як в умовах стащонару, так i амбу-латорно всiх спостережуваних комплексно об-стежили за допомогою загальноприйнятих кль
92
нiчних та лабораторних методик. Вивчались у кожного пацieнта даш анамнезу: стать, bík, дав-шсть та чинники, що сприяють, з нашого по-гляду, розвитку захворювання, включаючи причини загострення та характер i'x перебiгу. У порiвняльному аспектi у хворих, що мали загострення ЧПЛ, в анамнезi вивчались попередне лiкування, його результати та тривалють ремюп. Ретельний послщовний аналiз усix даних, що стосувалися розвитку хвороби, дозволив конкре-тизувати особливост перебiгу та деякi ланки патогенезу, iснуючi при виникненш ЧПЛ. Хворих на червоний плоский лишай було розподшено на 3 групи: I група - xворi на типову форму - (40 осiб), II група - xворi на атипову форму ( 16 осiб), III група -xворi на дисемшовану форму (8 осiб). Групу порiвняння (IV група) склали 26 здо-рових осiб (донорiв), як були рандомiзованi за вiком, статтю та соцiальними даними.
Фактор некрозу пухлин (tumor necrosis factor TNFa) вивчали за допомогою набору для визна-чення TNFa ELISA test kit (виробник Diaclone, France), який використовуеться з метою кшьюс-ного визначення TNFa в плазм^ буферному роз-чинi, сироватцi та культурi клiтин.
Статистична обробка матерiалiв дослщжень проводилась з використанням методiв бюметрич-ного аналiзу, що реалiзованi у стандартних пакетах програм статистичного аналiзу EXCEL-2000, SPSS 10.0 [1]. Зокрема, для перевiрки гiпотези про нор-мальний закон розподiлу випадково' величини за-стосовувались критерп Колмогорова-Смiрнова i Шашро-Ушка; оцiнка вiрогiдностi вiдмiнностей середшх величин проводилась за допомогою кри-терiю Ушкоксона-Манна-У'тш, параметричного (ANOVA) i непараметричного (Краскела-Уолюа) дисперсiйного аналiзу [1,4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
При аналiзi перебiгу ЧПЛ нами було видшено 3 типи: гострий та шдгострий - у 32 хворих, хро-нiчний - у 21 та рецидивний - у 11. Гострий переб^ вщзначався термiном до 1 мюяця, тд-гострий - до 6 мюящв, xронiчний та рецидивний - протягом понад нiж 6 мюящв.
При вивченш фактору некрозу пухлин (TNFa) нами було отримано наступш результати. Аналiз розподiлу показниюв TNFa в дослiджуваниx гру-пах за допомогою критерпв Колмогорова-Смiр-нова (K-S) i Шашро-Ушка (S-W) показав суш^ вщхилення в усix випадках вщ нормального закону (K-S=0,16±0,35, р<0,05; S-W=0,69-0,81, р<0,01), що потребувало використання непара-метричних методiв статистичного аналiзу. Сере дшй рiвень TNFa суттево (р<0,001) тдвищу-вався у хворих на атипову та дисемшовану
um
форми ЧПЛ (П-Ш групи) (рис.1), у той час як показники у хворих на типовий ЧПЛ (I група) вiрогiдно не в^^знялися (р>0,05) вiд таких у контрольнiй груш (IV група) (табл.). Слщ вщ-значити, що основнi тенденци вардавання по-
казника TNFa в рiзних клiнiчних групах спо-стерiгались i при обчисленнi середньо! геомет-рично!, яка дозволяе зменшити вплив крайнiх значень у групах i бшьш адекватно оцiнити се-реднiй рiвень [1]
70 60 50 40 30 20 10 0
44,4
5,1 -г—
5,1
вВвв
□ I група ■ 11-111 групи ■IV група
Середнш рiвень фактору некрозу пухлини-а у хворих на рiзнi форми ЧПЛ
Наявнють вiрогiдноl залежностi рiвня ТОТа вiд форми ЧПЛ пiдтвердженa результатами дис-персiйного aнaлiзу: критерiй Крускала- Уолiсa Н=42,2, р<0,001; критерiй Фшера F = 16,6,
р<0,001. Сила впливу К2 = 0,35 свщчить про те, що вaрiaбельнiсть значень ТОТа на 35 % зумов-лена саме формою ЧПЛ.
Статистичш характеристики фактору некрозу пухлини у хворих на р1зш форми ЧПЛ
Показники I група — типова форма II 1 III групи — атипова 1 дисемшована форма IV група — контрольна
Юльюсть спостережень (п) 40 24 26
Середня арифметична (М), пг/мл 5,12 44,41 5,10
Стандартна помилка (т), пг/мл 0,45 11,01 0,44
95% дов1рчий iнтервал, пг/мл 4,22-6,02 21,63-67,20 4,20-6,01
Середня геометрична, пг/мл 4,39 26,53 4,63
В1рогвдтсть рпшим (р) рьп<0,001 pI-Iv>0,05 Рпл<0,001 Рп-гу<0,001 pIV-I>0,05 РIv-п<0,001
Шюра е основним органом, де розгортаються бaгaточисельнi пaтоморфологiчнi пaтологiчнi прояви при ЧПЛ. Але юнування багатьох як ендо- так i екзогенних мехaнiзмiв впливае на розлади мiжткaнинних та мiжоргaнних iмунних спiввiдношень, гомеостаз, метaболiчнi процеси, що не може не впливати на ктшчний поль морфiзм уражень шкiри при ЧПЛ. Сучасний хво-
рий на ЧПЛ вимагае синтетичного тдходу до дiaгностики дерматозу, оскiльки бiльш за все ми маемо не тшьки так звану '^хенощну реaкцiю шкiри", а у рядi випaдкiв системне захворювання iз залученням iнших оргaнiв i систем, про що, на наш погляд, i свiдчить пiдвищення вивченого по-казника фактору некрозу пухлин у групi хворих на атиповий та дисемшований ЧПЛ. Отримaнi
05/ Том X / 4
93
дан1 про тдвищення кшькюного показника у груш хворих на атиповий та дисемшований ЧПЛ мають суттеве ктшчне значення та повинш ура-ховуватися при розробщ комплексного лшування таких хворих. На наш погляд, було б перспек-тивним подальше вивчення вмюту деяких штер-лейюшв, наприклад IL-1, IL-12, ^-15, IL-18, яю, можливо, вщграють важливу роль у ауто1мун-них мехашзмах розвитку р1зних форм ЧПЛ.
ВИСНОВКИ 1. При дослщженш фактору некрозу пухлин у хворих на ЧПЛ були отримаш даш про те, що
середнiй piBeHb TNFa суттево (р<0,001) шдви-щувався у хворих на атипову та дисемшовану форми ЧПЛ (II-III групи), у той час як показники у хворих на типовий ЧПЛ (I група) вiрогiдно не вiдрiзнялися (р>0,05) вщ таких у контрольнiй групi (IV група).
2. Отримаш даш щодо змiн рiвнiв фактору некрозу пухлин, а саме тдвищення кшькюного показника у груш хворих на атиповий та дисемшований ЧПЛ, мають суттеве клшчне значення та повинш ураховуватися при розробщ комплексного лшування таких хворих.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе.- К.: МОРИОН, 2002.- 640с..
2. Назаренко Г.И., Кишкун А.А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований. -Изд. - 2-е. - М.: Медицина, 2002. - 544с.
3. Слесаренко Н.А. Красный плоский лишай (современные иммунологические и биохимические аспекты) и методы патогенетической терапии: Авто-реф.дис... д-ра. мед. наук. - Саратов, 1995. - 36с.
4. Юнкеров В.И., Григорьев С.Г. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований.- С.Пб.: ВМедА, 2002.- 266с.
5. Якобисяк М. 1мунолог1я / Пер. з пол. шд. ред.
B.B.^on'm. - [Bîhhh^]: HoBa kh., 2004. - 660c.
6. TNF-alpha expression and apoptosis-regulating proteins in oral lichen planus: a comparative immuno-histochemical evaluation / Sklavounou A., Chrysomali E., Scorilas A., Karameris A. // J. Oral. Pathol. Med. -2000.-Vol.29, N8.- P.370-375.
7. The cytokines in oral lichen planus / Khan A., Farah C.S., Savage N.W.et al. // J. Oral. Pathol. Med.-2003.- Vol.32, N2.- P.77-83.
8. Salivary Levels of TNF-alpha Cytokine of Patients with Oral Lichen Planus -- A Preliminary Study / Brekalo I., Karlovic I., Glazar M. Blaskovic et al. // Saliva Health Dis. - 2003. - N6. - P. 1098-1099.
УДК 616.351:616.62 - 008.6] - 007 - 053.1 - 071/.073
I. О. Македонський АНАЛ1З МОЖЛИВИХ ЧИННИК1В
ПОРУШЕНЬ ФУНКЦП СЕЧО-CTATEBOÏ СИСТЕМИ ПРИ АНОРЕКТАЛЬНИХ АНОМАЛ1ЯХ
Дтпропетровсъка дитяча клтчна лшарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (голмкар - к.мед.н. I. О.Македонський)
Ключовi слова: аноректальнi аномала, сечостатева система, функцюнальт порушення, ypoduHcrni4He до^дження Key words: anorectal malformations, genitourinary tract, functional disorders, urodynamic examination
Резюме. Обследовано 152 ребенка с аноректальными аномалиями (АРА). Путем клинического, рентгенологического, ультразвукового, уродина-мического обследования выявлены факторы, вызывающие нарушения функции мочевыделительной системы при АРА. Отмечено, что при АРА имеет место комбинация врожденных нарушений развития крестца и спинного мозга, пороков развития мочеполовой системы и операционной травмы нервного аппарата. Предложено проводить уродинамическое исследование всем детям с АРА с сочетанными аномалиями крестца и спинного мозга .
Summary. 152 patients with anorectal malformations (ARM) were examined. By the use of clinical, X-ray, ultrasound and urodynamical examination the factors which cause urologic disorders in ARM are revealed. It was noted that in ARM the combination of congenital disorders of a spinal cord and sacrum, defects of urinogenital system development and trauma of nervous apparatus due to surgery occur. The author proposed urodynamic screening for all ARM children with combined spinal cord and vertebral abnormalities.
