CC BY
22
суттево допомогти в подальшому при розвитку репонально"' системи агенцм.
Висновки
Таким чином, сучасний мехаызм кредитування розвитку регюыв е недосконалим i потребуе розробки та реал1за-ц1Т заходiв щодо пщвищення його ефективностi, адже саме система кредитування в умовах бюджетного дефщиту е ста-бiльним та надмним джерелом надходження фiнансових ре-сурсiв для реалiзацiï програм розвитку репоыв, а також глд-тримки бiзнесу та фiзичних осiб.
3 огляду на економiчну та со^альну нестабiльнiсть, а також нестiйкiсть банювсько"' системи останнiх рокiв та глдвищення ризиковостi кредитних операцiй необхiдним е налагодження системи, яка б належним чином гарантувала безпеку як по-зичальнику, так i дебiтору. Досвщ розвинених кра'н показав, що суттеву пiдтримку в цьому забезпечуе функцюнування на територп кра'ни та репоыв кредитних бюро та створення Ы-ституту державно' реестрацп кредитiв.
Зважаючи на важливе значення в сучасних умовах стра-тегiй розвитку репону та значнi недолiки в "х створеннi останнiх рокiв, доцiльно зосередити майбутн дослiдження на вдосконаленнi методики формування фЫансових стратегiй регiонального розвитку.
Список використаних джерел
1. Банки, що лквщуються [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation
2. Клименко Т. Кредитна дiяльнiсть банюв Укра'ни / Т. Клименко // Економка Укра'ни. - 2000. - №3. - С. 34-39.
3. Смовженко Т. Проблеми та перспективи розвитку банювськоТ системи в умовах евро^теграци Укра'ни: органiзацiйний аспект / Т. Смовженко, О. Другов // Вюник НБУ. - 2005. - №11. - С. 34-37.
4. Гриньова В.М. Роль банюв в економiчному розвитку регюыв [Електрон. ресурс] / В.М. Гриньова, О.М. Колодiзeв. - Режим доступу: http:// dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2386/1/16.pdf.
5. Новiков В. Кредитне бюро: проблеми i рiшення [Електрон. ресурс] / В. Новков. - Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php.
6. Аналiтичний огляд банювськоТ системи Укра'ни за 2014 р^ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://rurik.com.ua/ documents/research/bank_system_4_kv_2014.pdf.
7. Про компанш Укра'нське бюро кредитних юторм [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ubki.ua/ua/about-01.html
8. УБК1 пропонуе iнновацiйний кредитний сервiс - проект КВ1Т [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://ubki.ua/ua/articles/ ubki_proponue_innovative_credit_service.html
9. Хоружий С. Зниження кредитними спiлками ризиюв за допомо-гою бюро кредитних юторм / С. Хоружий // Вюник кредитно""" коопераций - 2008. - Лютий-березень. - Вип. №2 (5). - С. 22-27.
С.Г. БАТАЖОК,
к.е.н., доцент, Б'шоцерк'юський нацональний аграрний университет
Доходи мюцевих бюджелв як основа фшансово! незалежносл оргашв м1сцевого самоврядування
У статтi розглянуто новацИ' Бюджетного кодексу Украми щодо формування доходв м'юцевих бюджетов, ям е ф'тансо-вою базою органiв мiсцевого самоврядування та вир'имальним чинником репонального розвитку. Проаналiзовано склад, структуру, показники формування та розпощлу доход/в мюцевих бюджет'ю. Сформульован основн загрози фiнансовiй безпец регiонiв та запропоновано шляхи змiцнення фiнансового п^дгрунтя мсцевих органв влади.
Ключов! слова: мiсцевi бюджети, класифка^я доходов бюджету, мiжбюджетнi трансферти, фнансова безпека, фнансова стйк 'ють.
С.Г. БАТАЖОК,
к.е.н., доцент, Белоцерковский национальный аграрный университет
Доходы местных бюджетов как основа финансовой независимости органов местного самоуправления
В статье рассмотрены новации Бюджетного кодекса Украины относительно формирования доходов местных бюджетов, которые являются финансовой базой органов местного самоуправления и решающим фактором регионального развития. Проанализирован состав, структура, показатели формирования и распределения доходов местных бюджетов. Сформулированы основные угрозы финансовой безопасности регионов и предложены пути укрепления финансовой независимости местных органов власти.
Ключевые слова: местные бюджеты, классификация доходов бюджета, межбюджетные трансферты, финансовая безопасность, финансовая устойчивость.
S. BATAZHOK,
PhD in economics, associate professor of finance and credit, Bila Tserkva National Agrarian University
Local budget income as a basis financial independence of local government
In the article the innovation Budget Code of Ukraine concerning the formation of local budgets, which are the financial base of local governments and the decisive factor for regional development. Analyzed the composition and structure, performance development and distribution of local budgets. The basic threat to the financial security regions. Ways of strengthening the financial basis of local government.
Keywords: local budgets, classification of budget revenues, intergovernmental transfers, financial security, financial stability.
86 Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 2 (177)/2016
© С.Г. БАТАЖОК, 2016
Постановка проблеми. Мюцев1 бюджети б фЫансовою базою органа мюцевого самоврядування та виршальним чинником регюнального розвитку. Наявнють мюцевих бюджета закртлюе економнну самостмнють мюцевих органа самоврядування, активвуе господарську дтльнють, дозволяв розвивати ¡нфраструктуру на пщвщомчм територи, розширювати економ¡чний потенц¡ал рег¡ону, виявляти ¡ ви-користовувати резерви ф¡нансових ресурса. Це дае можли-в¡сть мюцевим органам влади в б¡льш повному обсяз¡ за-довольняти потреби та ¡нтереси територ¡альних громад ¡ сприяе економ¡чному та соц¡альному розвитку територм.
Особливо' уваги потребують досл¡дження джерел форму-вання доход¡в м¡сцевих бюджета та виявлення резерв¡в для 'х зростання.
Д^ча система формування доход¡в м¡сцевих бюджета характеризуеться високим р¡внем залежност¡ '¿х дох¡дноí ба-зи в¡д надання трансферов ¡з державного бюджету та що-р¡чним зменшенням частки власних надходжень. В умо-вах обмеженост ф¡нансових можливостей м¡сцевих орган¡в влади постае потреба у поглибленому дослщжены тенденц¡й формування та складу дохщно' бази м¡сцевих бюджет¡в ¡ об-Грунтуваны системи практичних рекомендац¡й щодо забез-печення ¿х стаб¡льност¡.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. Над до-сл¡дженнями джерел формування дохода м¡сцевих бюдже-т¡в та над питаннями пщвищення ф¡нансовоí незалежност орган¡в м¡сцевого самоврядування працюють провщы укра-Тнсьм науковц¡: О. Кириленко, Ю. Пас¡чник, I. Януль, К. Пав-люк, О. Кравченко, О. Сунцова, С. Юр¡й, Ю. Воробйов, I. Когут, Н. Вишневська та ¡н. Однак проблеми формування дохода м¡сцевих бюджет¡в в умовах фшансовоТ та пол¡тичноí неста-б¡льност¡ обумовлюють необхщнють подальших досл¡джень розробки та практично' реалваци ¡нструмент¡в п¡двищення фЫансово''' самост¡йност¡ рег¡он¡в.
Метою статт е досл¡дження процесу формування ¡ роз-под¡лу доход¡в м¡сцевих бюджет¡в та пошук шлях¡в подаль-шого змщнення ф¡нансовоí спроможност¡ територ¡альних громад ¡ рег¡он¡в.
Виклад основного матер1алу. М¡сцев¡ бюджети б особливою формою розподтьчих в¡дносин, яка характеризуеться виокремленням частини вартост сусп¡льного продукту в фондах грошових засоб¡в мюцевих орган¡в влади ¡ вико-ристовуеться на розширене в¡дтворення. М¡сцев¡ бюджети передбачен для перерозпод¡лу вартост м¡ж територт-ми, галузями народного господарства, секторами економки ¡ сферами сусптьно' д¡яльност¡.
М¡сцев¡ бюджети - це сукупнють економ¡чних в¡дносин, що виникають у зв'язку з утворенням та використанням фондю грошових засобв мюцевих органв влади в процес перероз-под¡лу нац¡онального доходу з метою забезпечення розши-реного вщтворення та задоволення соц¡альних потреб сус-п¡льства. 3а матер¡альним зм¡стом м¡сцев¡ бюджети - це централ¡зован¡ фонди грошових засобв, що знаходяться у розпорядженн м¡сцевих орган¡в влади ¡ е ф¡нансовим за-безпеченням ¿х д¡яльност¡.
М¡сцев¡ бюджети е: важливим чинником економнного розвитку ¡ ф¡нансовоí стаб¡льност¡; ¡нструментом макроеконо-мнного регулювання; важелем зд¡йснення перерозпод¡льних
процесв; ф¡нансовою базою м¡сцевого самоврядування; ¡н-струментом реалваци державно' регюнально1' полггки; планами формування ¡ використання фЫансових ресурс¡в територвль-них утворень; основним важелем фЫансового вир¡внювання; головним джерелом ф¡нансових ресурс¡в для утримання ¡ розвитку м¡сцевого господарства, виршення м¡сцевих проблем. М¡сцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченн конституцмних гарант¡й, вир¡шенн¡ соц¡альних проблем, пщне-сенн¡ р¡вня добробуту населення.
Найбтьш чисельною ланкою бюджетноí системи у кожый краУ е м¡сцев¡ бюджети. В УкраУ нараховуеться б¡льше оди-надцяти тисяч м¡сцевих бюджет¡в. 3а останн роки понад 70% бюджетних ресурс¡в зосереджуеться у державному бюджету в¡дпов¡дно у м¡сцевих - акумулюеться в¡д 20%. У табл. 1 показана динамка розподту бюджетних ресурса у зведеному бюджет¡ Укради за останн¡ п'ять рок¡в. 1з наведених даних видно, що нин спостер¡гаeться негативна тенденц¡я зменшен-ня частки доход¡в м¡сцевих бюджета у зведеному бюджет¡. Ця тенденцт суперечить необх¡дност¡ зм¡цнення ф¡нансовоí бази органв м¡сцевого самоврядування. 3а цим показником сту-п¡нь децентрал¡зац¡í бюджетних ресурса УкраТни становить менш ыж 25% ¡ пост¡йно знижуеться. У 2010 роц частка дохода м¡сцевих бюджет¡в у доходах зведеного бюджету стано-вила 25,6%, а з 2011 року рвко знизилась.
Частка ВВП, яка розподтяеться через державний та мю-цев¡ бюджети, показуе, яку питому вагу вс^ сукупност¡ благ та послуг, створених у держав¡ за р¡к, акумулюють та пере-розпод¡ляють через бюджети. М¡сцев¡ бюджети (табл. 1) ма-ють значно меншу роль у перерозподУ ВВП, н¡ж державний бюджет. У 2010 роц частка ВВП, яка розподтялась через м¡сцев¡ бюджети, становила 7,4%, а в 2014 роц - 6,5%. Слщ зазначити, що частка доходв м¡сцевих бюджета у ВВП в 3-3,5 раза нижча, ыж частка доход¡в державного бюджету в ВВП. Це вказуе на значну централва^ю фЫансових ре-сурс¡в кра1ни у державному бюджет та ф¡нансову залежн¡сть мюцевих орган¡в влади в¡д р¡шень центрального уряду.
Слщ також зазначити, що частка трансферов, як переда-ються з державного бюджету мюцевим бюджетам, збтьши-лася за останн¡ п'ять роюв на 7,3% ¡ становить 56,4%. Це вказуе на подальшу централ^а^ю бюджетних кошт¡в та 1х перерозпод¡л через державний бюджет.
Для бюджетноí системи Украíни характерний досить ви-сокий ступ¡нь централ¡зац¡í бюджетних ресурса, що св¡дчить про зосередження основних владних повноважень на рвы центрального уряду, нерозвиненють мюцевого самоврядування ¡ слабк¡сть м¡сцевих бюджета. Причому за останн¡ роки, незважаючи на ухвалення низки програмних документа ¡ нормативних акт¡в, спрямованих на змщнення фшансовоТ незалежност¡ мюцевого самоврядування, централ¡зац¡я бю-джетноí системи посилювалася [4].
Функцюнування м¡сцевих бюджета перш за все залежить вщ принцип¡в, механ¡зму та результативност¡ формування доходв м¡сцевих бюджет¡в.
У вщповщност до Бюджетного кодексу Украíни [1] осно-вними принципами формування дохода м¡сцевих бюдже-т¡в е: принцип едносО, принцип збалансованост¡, принцип самосОйносО, принцип повноти, принцип обГрунтованосО, принцип ефективност та результативност¡, принцип субси-
Таблиця 1. Доходи зведеного, державного та мюцевих бюджетов Укра'ши
Показник 2010 2011 2012 2013 2014
Зведений бюджет, млрд. грн. 314,14 398,5 445,5 442,8 456,1
Державний бюджет*, млрд. грн. 233,9 311,9 344,7 337,6 355,0
М!сцев! бюджети*, млрд. грн. 80,5 86,6 100,8 105,2 101,1
Частка доход!в державного бюджету* в ВВП, % 21,6 24,0 24,4 23,2 22,7
Частка доход!в м!сцевих бюджеОв* у ВВП, % 7,4 6,7 7,1 7,2 6,5
Частка доход!в державного бюджету* в зведеному бюджет!, % 74,4 78,3 77,4 76,2 77,8
Частка доход!в м!сцевих бюджеОв* у зведеному бюджет!, % 25,6 21,7 22,6 23,8 22,2
Частка трансферов з державного бюджету в доходах м!сцевих бюджеОв, % 49,1 52,3 55,2 52,4 56,4
Частка трансферов з м!сцевих бюджет!в у доходах державного бюджету, % 2,8 0,9 0,4 0,5 0,6
* Без урахування мжбюджетних трансферт. Складено автором за даними [5].
д!арност!, принцип ц!льового використання бюджетних ко-|±тв, принцип справедливое^ й неупередженост!, принцип публнност! й прозорост!.
Реал!зац!я зазначених принцип!в найбтьш повно прояв-ляеться при виконанн! м!сцевих бюджет!в. Результати вико-нання та структура м!сцевих бюджет!в за доходами наведена в табл. 2.
Наведен! дан! свщчать про нестабтьнють формування дохода м!сцевих бюджет!в. Практично м!сцев! бюджети функц!-онують не за рахунок власноУ ф!нансовоУ бази, а за рахунок м!жбюджетних трансферов з Державного бюджету УкраУни. Так, у 2010 роц! частка м!жбюджетних трансферов у доходах м!сцевих бюджеОв становила 49,1%, а в 2014 роц! - 56,4%, що св!дчить про посилення централ!заци та неможлив!сть органа м!сцевого самоврядування самосОйно забезпечувати розвиток адм!н!стративно-територ!альних одиниць.
Найбтьша частка трансферов, майже 80-85%, мае м!сце у доходах районних бюджеОв. Близько 50% доход!в с!льських бюджеОв та в!д 30 до 40% доход!в обласних, мкьких, селищних бюджеОв та м!ста Киева також формувалися за рахунок м!ж-бюджетних трансферов. Практика такого бюджетного регулю-вання св!дчить, що збтьшення обсяпв дотац!йних ресурс!в зу-мовлюе незац!кавлен!сть орган!в м!сцевого самоврядування в пошуку додаткових джерел доход!в бюджеОв для ф!нансуван-ня власних ! закр!плених повноважень, зниження ефективност! використання одержаних кошОв ¡, як наслщок, низьку резуль-тативн!сть уЬеУ системи м!жбюджетних в!дносин [8].
Показники формування доход!в м!сцевих бюджеОв св!дчать про невиконання повн!стю жодного з принцип!в формування
Таблиця 2. Структура доход1в мюцевих бюджелв Укра'ши
доход!в м!сцевих бюджеОв, особливо принцип!в самосОйносО м!сцевих бюджеОв, ефективност! та результативност! формування Ух дохщно'У частини. Сучасне формування доход!в м!с-цевих бюджеОв е не рацюнальним. Це обумовлено тим, що в будь-якому бюджет! частка власних надходжень мае бути бтьшою, н!ж кошти, що надходять у порядку м!жбюджетно-го перерозподту. Кр!м того, основним джерелом формування будь-якого бюджету, зокрема м!сцевого, мають бути подат-ков! надходження. Однак у доходах м!сцевих бюджеОв частка податкових надходжень за 2010-2014 роки зменшилась на 5%. Податкова база м!сцевих бюджеОв поступово ско-рочувалась, вщповщно рацюнальнють формування м!сцевих бюджеОв е не Ольки сумн!вною, а й ч!тко простежуеться не-рацюнальнють Ух формування, що не вщповщае встановле-ним принципам ! Бюджетному кодексу УкраУни. Невиконання принцип!в формування м!сцевих бюджеОв впливае на Ухню ф!нансову сОйюсть та ф!нансову безпеку м!сцевих бюджеОв.
Як зазначае Н.В. Вишневська, залежн!сть м!сцевих органа влади в!д м!жбюджетних трансферов породжуе хро-н!чну хворобу «рецип!ента», який не мае жодних мотива-ц!йних причин для того, щоб стати «донором», адже краще отримувати додатков! кошти з бюджеОв вищого р!вня, ан!ж жертвувати надлишковим доходом (запровадження практики формульного пщходу не вир!шуе проблеми забезпечен-ня ф!нансовоУ самосОйносО м!сцевого самоврядування) [3].
1снування такоУ форми вир!внювання бюджетноУ забезпе-ченост! територ!й призводить до послаблення зацкавленосО м!сцевих орган!в влади у нарощуванн! власноУ дохщноУ бази та дотримання економГУ у своУй витратн!й пол!тиц!.
Групи статей доход1в 2010 2011 2012 2013 2014
млрд. грн. % млрд. грн. % млрд. грн. % млрд. грн. % млрд. грн. %
Податков! надходження 5,6 42,7 73,1 40,3 85,8 38,1 91,2 41,3 87,3 37,7
Неподатков! надходження 8,8 5,6 10,9 6,0 12,6 5,6 12,1 5,5 12,3 5,3
Доходи в!д операц!й з капиталом 2,5 1.6 1,8 1,0 1,8 0,8 1,4 0,6 1,1 0,5
Ц!льов! фонди 1,6 1,0 0,8 0,5 0,6 0,3 0,5 0,2 0,4 0,2
Усього без м!жбюджетних трансферов 80,5 50,9 86,6 47,7 100,8 44,8 105,2 47,6 101,1 43,6
М!жбюджетн! трансферти 77,8 49,1 94,9 52,3 124,5 55,2 115,8 52,4 130,6 56,4
Разом 158,4 100 181,5 100 225,3 100 221,0 100 231,7 100
Складено автором за даними [5].
У 2014 роц частка доход1в мюцевих бюджеОв (у тому числ1 трансферти з державного бюджету) в доходах зведеного бюджету становила 50,8%. У структур! доход1в мюцевих бюдже-Ов податков! надходження становили 37,7%. 1хню домЫую-чу частку формував податок на доходи ф1зичних оаб (27%), плата за землю (5,2%), а частка мюцевих податюв i збор1в як власне джерело бюджеОв мюцевого самоврядування скла-дала лише 3,5%, тод! як у европейських кратнах Тх частка становить майже 30%. Частка власних i закртлених доход!в мю-цевих бюджеОв не перевищувала 35%. Частка неподаткових надходжень у доходах мюцевих бюджеОв становила 5,3%, з яких 78% - власы надходження бюджетних установ. Анал!з фактично мобУзованих джерел доход!в дае пщстави ствер-джувати, що залежнють мюцевих бюджеОв вщ результаОв перерозподту фЫансових ресурав через державний бюджет залишаеться значною, а вщсутнють узгодженого розподту повноважень не стимулюе органи мюцевого самоврядування до збтьшення власноТ бази мюцевих бюджеОв [8].
У процес досл!дження формування i розподту доход!в мюцевих бюджеОв УкраТни за 2010-2014 роки виявле-но: перевищення в 4 рази закртлених доход!в над власни-ми, зниження частки податкових надходжень на 5%, збть-шення частки м!жбюджетних трансферов на 7,3% (табл. 3). Зниження частки податкових i неподаткових надходжень у загальнм сум! доход!в мюцевих бюджеОв у пор!внянн з по-передыми роками вказуе на зниження сОйкосО структури доход!в мюцевих бюджеОв.
Важливим моментом у анал!з! доход!в мюцевих бюджеОв е визначення коефщенОв фЫансовот самосОйносО, залеж-носО, децентрал!заци (табл. 3). За результатами проведених розрахунюв виявлено кризовий р!вень фЫансовот самосОй-ност мюцевих бюджеОв. Межа коефщенту самосОйносО, яка характеризуе бюджет як фЫансово сОйкий, визначена в роз-м!р! 0,5. Мюцевий бюджет в умовах пщвищення самосОй-ност мУмум на 50% мае фЫансуватися за рахунок власних кошОв, акумульованих на вщповщнм територи. Под!бну пози-ц!ю можна зустр!ти ! в методиц Г.Б. Поляка [7], за якою стану абсолютное фЫансовот сОйкосО бюджету вщповщае ситу-ац!я, коли розм!р власних доход!в у загальнм сум! становить 60-70%; нормальному - 40-50%; несОйкому стану - 2030%; кризовому - 5-10%. Значення коефщента фЫансовот залежност за результатами розрахунюв коливаеться в межах 0,35-0,28, що свщчить про велику, майже стовщсоткову залежнють мюцевих бюджеОв вщ пол!тики центрально: влади
та неспроможнють оргаызувати розвиток територм вщповщ-но до умов господарювання та фЫансового потен^алу.
Коефщент бюджетнот залежност показуе м!ру залежност мюцевих оргаыв влади вщ фЫансування з державного бюджету. Бтьше 50% надходжень, незалежно вщ соц!ально-економ!чного р!вня розвитку, займають трансферти в!д цен-тральних оргаыв влади.
Вщповщно до принципу збалансованост повноваження на здмснення витрат бюджету мають вщповщати обсягу надходжень до бюджету на вщповщний бюджетний перюд, а кое-фщент бюджетного покриття показувати вщповщнють власних доход!в мюцевих бюджеОв ! повноважень, покладених на мюцев! органи влади. Виходячи з цього пропонуемо вста-новити оптимальну межу коефщенту бюджетного покриття, яка характеризуе бюджет як фЫансово сОйкий вище 0,6; середнм ступЫь фЫансовот сОйкосО вщ 0,2 до 0,6; низький ступЫь фЫансовот сОйкосО визначаеться при значены кое-фщента менше як 0,2 [2].
Коефщент фЫансовот децентрал!заци в УкраУ за 20102014 роки наведений у табл. 3. Простежуеться чггка тен-денц!я зменшення р!вня децентрал!зацп бюджетнот системи Укратни, що свщчить про посилення тенденцм до централЬ зацтт бюджетних ресурав.
Анал!з показниюв формування ! розподту доход!в мюце-вих бюджеОв вказуе на значне зниження р!вня фЫансовот децентрал!зацп за доходами, пряму залежнють м!сцевих ор-ган!в влади в!д центрального уряду, а доход!в м!сцевих бю-джеОв в!д трансферт!в !з державного бюджету. Мюцев! бюджети не вщчули !стотних позитивних зрушень у формуваны своет дох!днот бази, а бтыхлсть проблем залишилися не ви-ршеними та ще й б!льш поглибилися.
Процеси фЫансово-бюджетнот децентрал!зацТ| в УкраУ в!дбуваються пов!льно, не мають системност! та не сприя-ють стимулюванню м!сцевих орган!в до пошуку джерел ак-тив!зац!т власних економ!чних ресурс!в.
Не виконання принцип!в формування м!сцевих бюджет!в впливае на тх ф!нансову ст!йк!сть та ф!нансову безпеку мю-цевих бюджет!в. Проблематика сОйкосО м!сцевих бюдже-т!в досл!джена в праф Ю.М. Воробйова, I.A. Когута. Автори сформували визначення ф!нансовот сОйкосО м!сцевих бю-джет!в, як «комплексне поняття, що в!дображае такий стан грошових фонд!в, при якому територи здаты стаб!льно роз-виватися, зберкаючи свою ф!нансову безпеку. Ф!нансо-ва сОйюсть м!сцевого бюджету виражаеться у стабтьносО
Таблиця 3. Показники формування i розпод1лу доход1в м1сцевих бюджелв Укра'|'ни
Показники 2010 2011 2012 2013 2014
Закртлеы доходи, у % до загальнот суми доход!в 35,4 31,6 28,8 30,8 28,2
Власы доходи, у % до загальнот суми доход!в 12,5 7,7 7,1 7,5 6,4
М!жбюджеты трансферти, у % до загальнот суми доход!в 49,1 52,3 55,2 52,4 56,4
Податков! доходи, у % до загальнот суми доход!в 42,7 40,3 38,1 41,3 37,7
Неподатков! доходи, у % до загальнот суми доход!в 5,6 6,0 5,6 5,5 5,3
Коефщент ф!нансовот самост!йност! 0,13 0,08 0,07 0,08 0,06
Коефщент ф!нансовот залежност! 0,35 0,32 0,29 0,31 0,28
Коеф!ц!ент бюджетнот залежносО 0,49 0,52 0,55 0,52 0,56
Коеф!ц!ент бюджетного покриття 0,24 0,16 0,16 0,16 0,16
Коеф!ц!ент фЫансовот децентрал!зац!т доход!в 25,6 21,7 22,6 23,8 22,2
Складено автором за даними [5].
вcieï cyкyпнocтi гpoшoвиx фoндiв i кoжнoгo фoндy oкpeмo пiд впливoм внyтpiшнix i зoвнiшнix чинникiв» [2].
Bиxoдячи з фaктичниx peзyльтaтiв фopмyвaння дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв мoжнa cтвepджyвaти, щo мicцeвi бюджe-ти Укpaïни нe е фiнaнcoвo cтiйкими, a piвeнь ïx фiнaнcoвoï бeзпeки змeншивcя з 2010 пo 2014 piк. У тaбл. 4 cфopмy-льoвaнi ocнoвнi зaгpoзи ф^н^вм бeзпeцi peгioнiв.
Бeзpeзyльтaтивнi зaxoди бopoтьби з тiньoвoю eкoнoмi-кoю, в ocнoвi якиx лeжить нeeфeктивнicть cиcтeми кoнтpoлю зa фopмyвaнням дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв, е oднieю з нaй-вaжливiшиx пpичин, щo гaльмyють зpocтaння фiнaнcoвoгo пoтeнцiaлy тa зaбeзпeчeння тepитopiaльниx гpoмaд дocтaт-нiми фiнaнcoвими pecypcaми.
Heoбxiднicть дocягнeння фiнaнcoвoí' cтaбiлiзaцií' в Укpaïнi cтaвить нoвi зaвдaння y cфepi мiжбюджeтниx вiднocин, oпти-мiзaцiя i впopядкyвaння якиx мaють cпpияти виpiшeнню бaгa-тьox фiнaнcoвиx, eкoнoмiчниx, пoлiтичниx пpoблeм y дepжaвi. Hoвi пiдxoди y визнaчeннi oбcягiв мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв cтвopили мoжливocтi для oб'eктивнoгo i нeyпepeджeнoгo ви-piвнювaння бюджeтнoï' зaбeзпeчeнocтi тepитopiй. Бюджeтним кoдeкcoм Укpaïни в 2015 poцi визнaчeнo нoвi види мiжбю-джeтниx тpaнcфepтiв: бaзoвa дoтaцiя, peвepcнa дoтaцiя з мю-цeвиx бюджeтiв дepжaвнoмy бюджeтy, cтaбiлiзaцiйнa дoтaцiя, ocвiтня cyбвeнцiя, cyбвeнцiя нa пiдгoтoвкy poбiтничиx кaдpiв, мeдичнa cyбвeнцiя, cyбвeнцiя нa зaбeзпeчeння мeдичниx зa-xoдiв oкpeмиx дepжaвниx пpoгpaм. Змiнeнo cиcтeмy бaлaнcy-вaння дoxoдiв i видaткiв мicцeвиx бюджeтiв пpинципoвo нo-вoю cиcтeмoю виpiвнювaння пoдaткocпpoмoжнocтi тepитopiй.
Peгyлювaння мiжбюджeтниx вiднocин, зoкpeмa cпocoби збaлaнcyвaння дoxoдiв i видaткiв бюджeтiв знaчнoю мipoю зaлeжaть вiд tord, яким чинoм poзмeжoвaнi дoxoди мiж piвня-ми бюджeтнoí' cиcтeми Гopизoнтaльнe виpiвнювaння пoдaт-кocпpoмoжнocтi здiйcнюeтьcя oкpeмo зa нaдxoджeннями пo-дaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтв (oблacнi бюджeти] тa пoдaткy нa дoxoди фiзичниx ocí6 (oблacнi бюджeти, бюджeти мicт O6-
лacнoгo знaчeння i paйoнiв, бюджeти oб'eднaниx тepитopiaль-ниx гpoмaд]. ^и здiйcнeннi мexaнiзмy виpiвнювaння вpaxo-вyeтьcя знaчeння iндeкcy пoдaткocпpoмoжнocтi вiдпoвiднoгo бюджeтy (oбcяг нaдxoджeнь вiдпoвiднoгo пoдaткy нa oднo-гo житeля дo cepeдньoгo знaчeння пo Укpaí'нi]. Якщo знaчeн-ня iндeкcy мeншe 0,9 - нaдaeтьcя бaзoвa дoтaцiя вiдпoвiднo-му бюджeтy в oбcязi 80% дo 0,9; бiльшe 1,1 - пepeдaeтьcя peвepcнa дoтaцiя з вiдпoвiднoгo бюджету в oбcязi 50% пoнaд 1,1 (cпpямoвyeтьcя для нaдaння бaзoвoï дoтaцiï) [1].
Iндeкcи пoдaткocпpoмoжнocтi cлiд poзpaxoвyвaти лишe нa бaзi пocтiйниx джepeл бюджeтниx дoxoдiв. Фaктичнi oбcя-ги нaдxoджeнь мoжyть знaчнo кoливaтиcя, i^o зaлeжить вiд змiн y пoдaткoвoмy зaкoнoдaвcтвi i пpизвoдять дo пepeглядy cтaвoк пoдaткiв, oб'eктiв oпoдaткyвaння, cклaдy пoдaткoвиx пiльг, cтвopeння вiльниx eкoнoмiчниx зoн. Bизнaчaльними внyтpiшнiми чинникaми, !o впливaють нa oбcяги фaктичниx нaдxoджeнь e peзyльтaтивнicть poбoти фicкaльниx opгaнiв.
Пoзитивним нacлiдкoм peфopми мiжбюджeтниx вiднocин e caмocтiйнe фopмyвaння мicцeвиx бюджeтiв тa нeзaлeжнe вiд тepмiнiв пpийняття дepжaвнoгo бюджeтy зaтвepджeння мicцeвиx бюджeтiв (дo 25 гpyдня poкy, !o пepeдye плaнo-вoмy]. Biдмiнeнo iндикaтивнe плaнyвaння Miнicтepcтвoм фЬ нaнciв Укpaïни (MФУ] пoкaзникiв мicцeвиx бюджeтiв тa дo-вeдeння ïx дo мicцeвиx бюджeтiв.
Bиxiднoю yмoвoю opгaнiзaцií' мiжбюджeтниx вiднocин e poзмeжyвaння дoxoдiв i видaткiв кoжнoгo бюджeтy нa o^o-вi пoдiлy пoвнoвaжeнь мiж piвнями влaди, якe мae зд^ню-вaтиcя тaким чинoм, щoб зaбeзпeчити вiдпoвiднicть мiж ви-дaткaми пoклaдeними нa кoжний бюджeт i нeoбxiдними для ïx фiнaнcyвaння дoxiдними джepeлaми. У зв'язку з цим oco-бливoгo знaчeння нaбyвae виpiшeння питaння пoдaльшoгo змiцнeння дoxiднoï бaзи мicцeвиx бюджeтiв, якa е ф^нм-вoю ocнoвoю мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Iз пpийняттям нoвoï' peдaкцïí Бюджeтнoгo кoдeкcy Укpaí'ни вiдбyлиcя змiни y фopмyвaннi дoxiднoï чacтини мicцeвиx бю-
Taблиця 4. Зaгpoзи фiнaнcoвiй бeзпeцi peгioнiв
Зовшшш Bнyтpiшнi
виcoкi тeмпи iнфляцïí тa iнфляцiйнi oчiкyвaння; cтaн гpoшoвoгo oбopoтy; ixMpow кoливaння pинкoвoгo кypcy вaлют; вимкий piвeнь бiднocтi, бeзpoбiття тa вимга дифepeнцiaцiя в oплaтi пpaцi; нeдocкoнaлicть нopмaтивнo-пpaвoвoгo зaбeзпeчeння бюд-жeтнoгo пpoцecy; нeeфeктивнa cиcтeмa peгyлювaння тa нaглядy фiнaнcoвoï cиcтeми; iнтeгpaльний пoкaзник piвня тiньoвoï eкoнoмiки дo 40% ВВП; низький piвeнь фiнaнcoвoï, бюджeтнoï, фicкaльнoï i пoдaткoвoï дeцeнтpaлiзaцiï; вeликa чacткa цeнтpaлiзaцïí фiнaнcoвиx pecypciв y дepжaвнoмy бюджeтi; пpийняття зaкoнoдaвчиx aктiв, щщэ змeншyють пoдaткoвий пoтeнцiaл peгioнiв; зpocтaння цiн нa eнepгoнocïí; нeвpeгyльoвaнicть тa нecтaбiльнicть фiнaнcoвoгo pинкy; нeeфeктивнicть дepжaвниx зaмoвлeнь якi е cиcтeмoфopмyю-чими для eкoнoмiки peгioнiв тa cпpияють ïï poзвиткy; нeдocкoнaлe iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнe зaбeзпeчeння poз-витку eкoнoмiки; низький piвeнь кoнкypeнтocпpoмoжнocтi вiтчизнянoï пpoдyкцïí низький piвeнь iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoï aктивнocтi cyб'eктiв гocпoдapювaння; вiдcyтнicть yчacтi мicцeвиx бюджeтiв y вiдтвopювaльнoмy пpoцeci eкoнoмiки тepитopiй; низьга якicть тa нecвoeчacнicть бюджeтнoгo плaнyвaння тa фopмyвaння мicцeвиx бюджeтiв; зpocтaння oбcягiв мiжбюджeтниx тpaнcфepтiв, щo oбмeжye фiнaнcoвi мoжливocтi мicцeвиx opгaнiв влaди; вiдcyтнicть дieвиx cтимyлiв y opгaнiв мicцeвoгo caмoвpя- дyвaння щoдo нaпoвнeння дoxiднoï чacтини бюджeтy тa нapoщyвaння ïi eкoнoмiчнoï бeзпeки; низькa eфeктивнicть cиcтeми кoнтpoлю тa ayдитy зa фopмyвaнням дoxoдiв мicцeвиx бюджeтiв; знижeння фiнaнcoвoï диcциплiни poзпopядникiв бюджeт- ниx кoштiв; нeдocтaтнiй piвeнь викopиcтaння пoдaткoвoгo пoтeнцiaлy тepитopiй; знижeння oбcягiв виpoбництвa тa зpocтaння кiлькocтi збиткoвиx cyб'eктiв гocпoдapювaння; низький piвeнь квaлiфiкaцïí yпpaвлiнcькиx кaдpiв peгioнy; зaвищeнi вiдcoткoвi cтaвки зa кpeдитaми
Сформовано автором на ocнoвi [2, 3, б].
джет¡в у бк зб¡льшення ресурсу м¡сцевих бюджет¡в, децен-трал¡зац¡í бюджетних кошт¡в ¡ передач¡ частини доход¡в державного бюджету до мюцевих бюджет¡в [1]:
• Встановлено един нормативи в¡драхувань загально-державних податк¡в за кожною ланкою бюджету: податок на доходи ф^ичних оаб (60% бюджети м¡ст обласного значен-ня, району, об'eднаноí громади; 15% обласн бюджети; 25% держаний бюджет); податок на прибуток пщприемств приватного сектору економки (10% обласн бюджети).
• Розширено перелк джерел доход¡в загального фонду:
- ¡з державного бюджету: 100% плати за надання адмУ-стративних послуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток пщприемств приватного сектору економки;
- нов¡ платежа зб^ з роздр¡бного продажу п¡дакцизних то-вар¡в за ставкою 5% вартост реал¡зованого товару;
- реформування податку на майно, збтьшення ктькосО майнових податюв (податок на нерухоме майно, вщмЫне в¡д земельноí д¡лянки; транспортний податок; плата за землю);
- передача з бюджету розвитку единого податку, податку на майно (оподаткування комерцмноТ нерухомост та ав-томобтв ¡з великим об'емом двигуна), передача з¡ спецвль-ного фонду еколопчного податку (кр¡м рад¡оактивних вщходв) з одночасним зб¡льшенням нормативу зарахування до 80%.
• Спрощено процедури надання мюцевих гаранта та здм-снення м¡сцевих запозичень в¡д мжнародних ф¡нансових орган¡зац¡й шляхом запровадження принципу «мовчазноТ згоди» при погодженн¡ таких операцм з МФУ.
• Надано право здмснювати м¡сцев¡ зовн¡шн¡ запозичен-ня ус¡м м¡стам обласного значення.
• В установах банюв державного сектору можуть обслу-говуватися кошти бюджету розвитку м¡сцевих бюджет¡в та власы надходження бюджетних установ, що фЫансуються з мюцевих бюджет¡в.
3агалом орган¡зац¡я в¡дносин усередин¡ бюджетнот системи УкраТни та особливо м^ державним ¡ м¡сцевими бюджетами, поступово набувае таких потр¡бних з погляду змщнення демократичних засад ¡ мюцевого самоврядування рис, як прозорють, об'eктивн¡сть ¡ зрозум¡л¡сть. Важливим стимулом розвитку чинноТ бюджетноí практики стало формування ме-хан¡зму заЫтересованосО орган¡в м¡сцевого самоврядування в нарощуванн власно'Т дох¡дно'Т бази, забезпечення само-ст¡йност¡ у витрачанн¡ додатково одержаних кошОв.
Висновки
Доходи мюцевих бюджет¡в складають основу ф¡нансовоí бази оргаыв м¡сцевого самоврядування, тобто е пщгрунтям íхньоí ф¡нансовоí незалежност¡. У зв'язку з цим особливого значення набувае виршення проблеми змщнення дох¡дноí бази мюцевих бюджет¡в, реформування мюцевого оподаткування, проведення ефективного фЫансового вирвнюван-ня. Вир¡шити ц¡ завдання можна шляхом:
- подальшого розширення перел¡ку власних доход¡в мю-цевих бюджеОв;
- вивчення ринку фЫансових ресурс¡в м¡сцевого бюджету та визначення найефективыших метод¡в íх залучення, розвитку ринку мунщипальних ц¡нних паперю;
- структурного реформування мкцевоТ' економки з метою створення нових високоефективних виробничих потужностей, нових робочих мкць, зб¡льшення податкоспроможност¡ рег¡ону;
- стимулювання оргаыв м¡сцевого самоврядування до участ у м¡жнародних проектах, проведення конкурса кра-щих пропозиц¡й по виршенню м¡сцевих питань, п¡д як¡ можна залучати кошти м^народноТ техниноТ допомоги;
- застосування нов¡тнього ¡нструменту управл¡ння, як ге-о¡нформац¡йна система моыторингу рег¡ональних ресурс¡в;
- забезпечення мюцевими державними адм¡н¡страц¡ями захисту прав ¡нвесторю та надання гарант¡й щодо стабть-ност¡ умов ведення б^несу, пропагування можливостей та переваг створення такоТ форми господарськоí д¡яльност¡, як промисловий округ, який може сприяти активваци ¡нвести-ц¡йноí д¡яльност¡ в регюы;
- розроблення механ¡зму здмснення державного замов-лення, а також фунщй м¡сцевих державних адм¡н¡страц¡й у зд^снены державних замовлень;
- використання фюкальних важел¡в стимулювання при-пливу ¡нвестицм, зокрема встановлення системи податкових преференцм для суб'eкт¡в господарювання, як мають дифе-ренц¡юватися в¡д часткового до повного звтьнення в¡д спла-ти податк¡в на весь термЫ реалваци ¡нвестиц¡йних проект¡в;
- боротьби з Оньовою економ¡кою, що е одним ¡з чинник¡в п¡двищення фЫансовоТ ст¡йкост¡ м¡сцевих бюджет¡в;
- ефективного контролю за формуванням ¡ використан-ням дохода м¡сцевих бюджет¡в;
- дет¡н¡зац¡í системи оподаткування ¡ внасл¡док цього збтьшення доходв до бюджет¡в територ¡альних громад.
- подальшого удосконалення системи та ¡нструменОв врахування рег¡ональних особливостей при розрахунку об-сягу м¡жбюджетних трансферов.
Список використаних джерел
1. Бюджетний кодекс УкраУни / 3акон Украпни №2456-У! в1д 08.2010 // ВВР Украпни, 2010, №50-51, с. 572. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/2456-17
2. Воробйов Ю.М. Формування фЫансово)" стмкост мюцевих бюджета в умовах глдвищення самостмност рег1он1в: [монографт] / Ю.М. Воробйов, I. А. Когут. - Мелтополь: Видавничий будинок ММД.
- 2012. - 249 с.
3. Вишневська Н.В. Бюджетна политика: регюнальний аспект: [мо-нографт] / Н.В. Вишневська. - Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського державного унверситету ¡м. Л. Украинки - 2007. - 244 с.
4. Кириленко О.П. М¡сцев¡ ф^анси: [п¡дручник] / О.П. Кириленко. 3а ред. О.П. Кириленко. - К.: 3нання, 2006. - 677 с.
5. Мастерство фЫансв Украпни. 0ф¡ц¡йний сайт / [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.minfin.gov.ua/
6. Мазараю А.А. Економтна безпека Украпни в умовах глобалг зафйних виклик¡в: [монограф¡я] / А.А. Мазараю, О.П. Корольчук, В.В. Юхименко, Т.М. Мельник, Л.П. Кудирко. - К.: Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 718 с.
7. Поляк Г.Б. ФЫанси: [п¡дручник] / Г.Б. Поляк. 3а ред. Г.Б. Поляка.
- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. - 703 с.
8. Шемаева Л.Г. ОцЫка дисбаланс¡в у бюджет™ сфер¡ та шляхи к по-долання: [анал¡тична записка] / Л.Г. Шемаева. - К., Н1СД, 2015. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1800/
