CC BY
10
Науковий тсиик, 2006, вип. 16.2
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК575.827:582.475 Проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук; доц. В.К. ЗаТка, канд. с.-г. наук; доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти
ДИНАМ1КА РОСТУ П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 НА ЛЬВ1ВСЬКОМУ РОЗТОЧЧ1
Досдщжено динамiку росту та формування продуктивност пiвсiбсових по-томств сосни звичайно! протягом 20-22-рiчного перюду росту. Встановлено, що ви-сокою енергieю росту протягом всього перюду спостереження характеризуются потомства не тшьки плюсових, а й окремих нормальних i мiнусових дерев.
Ключов1 слова: сосна звичайна, рiст, пiвсiбсовi потомства.
Prof. G.T. Krynytskyy, doc.W.K. Zaika, doc. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine
The growth dynamics of Scots pine (P.sylvestris) half-sibs offspring
in Lviv Roztochya
The dynamics of growth and productivity formation in half-sibs offspring of Scots pine during 20-22 year period of growth have been studied. The results show that high growth energy in course of full growth period is characteristic for the offspring not only from plus-trees but also from some normal and minus-trees.
Keywords: Pinus sylvestris, half-sibs offspring, growth.
В умовах штенсивного ведения люового господарства переважаючим е штучне вщновлення л1су, яке для створення високопродуктивних i бюлопчно стшких насаджень повинно базуватись на селекцшнш основь Основним ета-пом у селекцшнш робот е вщб1р дерев високо! продуктивност та випробу-вання !х насшневих потомств на рекомбшацшну здатшсть. Роботи в цьому напрямку спрямовано на виявлення стабшьносп у передач1 господарсько-щн-них ознак материнськими деревами насшневому потомству незалежно вщ ро-юв репродукци, впливу зовтшшх чинниюв на репродуктивш процеси i рют та формування потомств.
Для отримання достовiрних результат дослiдники пропонують рiзнi термiни випробування швЫбсових потомств материнських дерев [1-6]. На раншх етапах онтогенезу !х диференцiацiя за iнтенсивнiстю росту мае гене-тично зумовлений характер. Шсля змикання крон та появи конкурентно! бо-
ротьби значний вплив на рют вiдiграють фггоценотичш чинники. Тому, випро-бування потомств деревних видiв повинно тривати до завершення перiоду мо-лодостi, коли ростовi процеси у рослин проявляються найбiльш iнтенсивно.
Об'екти та методика. Об'ектами дослiджень служили пiвсiбсовi потомства плюсових, нормальних i мшусових дерев сосни звичайно! бусько! (реп-родукцiя 1981-83 рр.) i страдчансько! (репродукцiя 1983 р.) популяци. Потомства зростають на стацiонарi, який створено в 1983-85 рр. на землях, вилуче-них iз сшьськогосподарського користування. Тип лiсорослинних умов - В2. Грунт - дерново-слабопiдзолистий на шарових водно-льодовикових пiсках.
Родина кожного дерева, як правило, представлена трьома рядами, що дае змогу дослщжувати рiст i формування потомств як окремого насадження. Потомства створено однорiчними Ыянцями за схемою 2,0*0,5 м. Рют родин дослiджували протягом усього перюду зростання.
Результати та обговорення. За останшми даними, середня висота 22-рiчних потомств бусько! популяци (репродукцiя 1981 р.) становить 13,4-14,6 м, а дiаметр - 14,3-15,1 см (табл. 1). У 21^чних родин (репродукщя 1982 р.) щ показники вiдповiдно становили 13,3-14,2 м i 14,0-17,8 см, а у 20^чних (реп-родукцiя 1983 р.) - 11,2-13,8 м i 11,6-14,9 см.
Табл. 1. Показники росту мвЫбсових потомств сосни звичайнсн буськоХ популяци
№№ потомств Репродукщя 1981 року Репродукщя 1982 року Репродукщя 1983 року
середт ранг росту по роках середт ранг росту по роках середт ранг росту по роках
Н, м Б, см 5 10 22 Н, м Б, см 5 9 21 Н, м Б, см 3 8 20
в1к 22 роки в1к 21 р1к в1к 20 рошв
+1 14,4 15,5 I I II 13,4 14,2 I I IV 13,7 13,6 I I II
55/7 13,8 12,8 VII II I
56/8 13,4 15,0 IV VI VI 13,6 15,1 VI VI III 11,4 12,7 XIV XIII XII
58/10 14,6 15,5 II II I 13,9 17,2 II II II 13,3 14,0 X III V
64/8а 14,2 17,8 IV IV I 11,6 12,8 XII XIII XI
85/21 14,0 15,6 VI III IV - - - - - 13,4 14,4 II IV IV
1Н 14,2 15,3 V V III 13,9 17,2 V III V 12,3 11,6 IX IX X
2Н 11,2 11,9 XIV XIV XIII
3Н 13,3 14,5 III V V 13,0 14,9 V VII VI
4Н 12,6 12,8 XI V VII
6Н 12,5 13,6 VI XII VIII
1 13,0 13,4 VIII XI VI
-2 - - - - - - - - - - 12,4 11,8 XV VI IX
-3 - - - - - - - - - - 13,5 13,5 IV VIII III
-4 13,6 14,8 VII VII V 13,4 16,3 VII VII IV 11,6 13,4 III X XI
-5 - - - - - - - - - - 11,4 12,9 XIII XV XII
Рют потомств протягом усього перюду спостереження мав певш особ-ливост^ зумовлеш впливом як генетичних, так i фiтоценотичних чинникiв. Так, родини дерева +1 до 10^чного вжу незалежно вiд рокiв репродукци зростали за першим рангом (табл. 1). При досягненш потомствами 1981 i 1983 рокiв репродукци 20- i 22-рiчного вiку вiн знизився до другого, а у 21-рiчних родин, вирощених з насшня 1982 р. репродукци - до четвертого рангу.
Науковий вкник, 2006, вип. 16.2
Рют потомств дерева 58/10 1981 i 1982 рр. репродукци проходив на рiвнi та i II, а репродукци 1983 р. коливався вщ Х до III рангу (табл. 1). Низькими показника-ми характеризувались родини дерев 56/8 i -4. 1х рiст серед потомств репродукци 1981 i 1982 рр. спостер^ався на рiвнi УН-Ш рангiв, а серед родин репродукци 1983 року виявився ще нижчим (XIV- III). Стабшьно низьку iнтенсивнiсть росту серед потомств бусько! популяцн мали родини дерев 64/8а, 2Н, -2,-5. Необхщно вiдзначити, що пiсля 8-10 роюв значний вплив на рiст потомств проявляе фгго-ценотичний чинник. Так, густота зростання родин, вирощених з насшня репродукци 1981 р. (вш 22 роки), становила 1407-3229 шт./га, репродукци 1982 р. (вш 21 рiк) - 1360-3040 шт./га i репродукци 1983 р. (вш 20 рокiв) - 2311-4114 шт./га. Гусп фiтоценози з великим запасом стовбурово! деревини незалежно вiд роюв формують потомства плюсових дерев +1, 55/7, 58/10 (310-460 м /га). Високою продукгившстю вiдзначаються також родини окремих нормальних 3Н, 4Н i мi-нусових дерев (295-316 м /га). Низькими показниками густоти i запасу серед потомств бусько! популяцн характеризуються родини дерев 56/8, 85/21, -4, -5.
Аналопчш закономiрностi в ростi та формуванш виявлено в родин страдчансько! популяцн. У 20^чному вiцi вони досягли 12,1-13,7 м висоти i 13,2-14,5 см дiаметра (табл. 2). Родини дерев +1, +2, +3, +4, +5 i -7 характеризуються високою штенсившстю ростових процеЫв упродовж усього перюду спостереження. 1х висоти, як правило, коливались у межах У1 ранпв що свщ-чить про генетично зумовлений характер росту. У 20^чному вщ швидкорос-лi родини досягли запасу 276-428 м /га. Водночас, виявлено i повшьноро^ родини (-2, -6), якi не здатш в умовах ф^оценотично! боротьби створити кон -куренщю потомствам високо! iнтенсивностi росту.
Табл. 2. Показники росту мвЫбсових потомств сосни звичайно'1 страдчанськог
популяцП (репродуки iя 1983 р., вш 20 ротв)
№№ потомств Середт Ранг росту по роках
Н, м Б, см 3 8 20
+1 13,5 14,2 II II II
+2 13,4 13,8 VII IX III
+3 13,5 14,3 III VI II
+4 13,7 14,5 X IV I
+5 13,1 13,7 II I V
2Н 12,8 14,3 VIII VII VII
5Н 13,0 13,7 VI V VI
6Н 12,6 13,2 V X VIII
-2 12,1 13,6 X XI X
-6 12,4 13,7 IX VIII IX
-7 13,3 13,8 I III IV
Висновки. Таким чином, реалiзацiя генетичного потенщалу швшбсо-вих потомств та !х сосни звичайно! найбiльшою мiрою проявляеться до 20-30^чного вiку. Випробування родин на штенсившсть росту та продуктив-нiсть необхщно проводити не менше, нiж до 20-30^чного вiку. У цей перюд на рiст потомств особливо впливають фiтоценотичнi чинники, проявляються !х конкурентш властивостi.
Лiтература
1. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К. Результаты испытания полусибсовых по-томств сосны обыкновенной из семян разных репродукций// Тезисы докл. Респ. науч.-техн. конф. "Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы Советской власти. -Львов, 1989. - С. 166-167.
2. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К., Павлюк В.В., Шишка Р.С. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лес-хоззаге Львовской области. - Львов, 1988. - 41 с.
3. Прилуцкая С.Н. Рост потомств плюсовых деревьев сосны обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1970, вып. 23. - С. 59-64.
4. Ромедер Э., Шенах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М.: Наука, 1962. - 268 с.
5. Семериков Л.Ф., Веткасов В.К., Шутилов В.А. Эколого-генетическая изменчивость популяций дуба черешчатого в Шиповом лесу// Лесоведение. - 1986, № 1. - С. 17-22.
6. Чудный А.В. О сроках испытания потомств деревьев сосны обыкновенной в селекционно-семеноводческих целях// Исследования по лесному семеноводству и выращиванию посадочного материала хвойных пород. - М.: Наука, 1983. - С. 3-8.
УДК 630*627.3 Проф. I. Ф. Калуцький, д-р с.-н. наук - Прикарпатський
НУ м. Василя Стефаника; М.М. Запоточний - директор
ДП "Лкекоцентр "
ОСОБЛИВОСТ1 ПОКРАЩЕННЯ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОВИХ ЛАНДШАФТ1В ПРИКАРПАТТЯ
На прикладi Делятинського люогосподарського пщприемства проведено анал1з сучасного стану рекреацшного використання люових ландшафтсв дае тдставу ствер-джувати, що бшьшють люогосподарських пщприемств цей вид люокористування пось дае друге мюце за економiчним значенням тсля деревних ресурав, а при впроваджен-ш ефективних заходiв стане основним. Таким чином буде збережено велик площi ль ав вщ вирубування та забезпечено засади сталого ведення люового господарства.
Ключов1 слова: рекреацшне люокористування, лiсовi ландшафти, благоустрiй лiсiв, рекреацiйне навантаження.
Prof. I.F. Kalutskyy -Precarpathian National University named after Vasyl Stefanyk; M.M. Zapotochnyy - director UP "Lisekocentr"
The Peculiarities of Precarpathian Forest Landscapes Recreational Usage Improvement
When the analysis of modern condition of forest landscapes recreational usage is done, we can affirm most of forestry companies economically prefer wood resources to recreational usage of forest. And if we take effective measures, the situation will change. In that way we will preserve great forest areas from felling and ensure principles of stable forestry running.
Keywords: recreational usage of forests, forest landscapes, good arrangement of forests, recreational load.
Люи Делятинського держшсгоспу, як i люи Украшських Карпат зага-лом, мають важливе еколопчне, економiчне i сощальне значения. Вони вщг-рають вагому водорегулюючу, грунтозахисну, кшматорегулюючу i рекре-ацшну роль, е мюцем юнування багатьох видiв флори i фауни та джерелом цшно! деревини, харчових i кормових ресурЫв. Лiсогосподарська галузь е па-нiвним видом господарсько! дiяльностi та мiсцем зайнятостi багатьох людей у
