CC BY
10
ливостi бшьшосп, особливо громадських, господарств знецiнюються через негативну дда низки факторiв впливу, яю мають, в основному, антропоген-ний (незаконнi полювання, урбанiзацiя кращих мисливських територiй, низь-кий рiвень ведення мисливського господарства) та бютичний (засилля хижа-кiв - вовюв, бродячих собак та котiв, воронових) характер.
Вважаемо, що за умови, якщо буде створена дiева нормативна база га-лузi, практики-мисливствознавцi та рядовi мисливцi мають додатково вико-ристати перевiрений виробничим досвiдом багатьох кра!н спосiб "реашмаци" мисливських упдь шляхом проведення рiзнопланових бiотехнiчних заходiв. Системи таких заходiв вже розроблеш та опублiкованi [5]. Основне !х зна-чення полягае у впровадженш в господарчу практику мисливства низки при-йомiв та робiт, яю, залежно вiд регiону та стану мисливства, включають у себе, ^м елементарно! охорони угiдь та боротьби з хижаками, коротко- та дов-готермiновi заходи, що покращують кормовi та захиснi умови проживання мисливських тварин. Звичайно, таю заходи потребують вкладання немалих коштiв. Це так, але розробленi на науковш основi та маючи силу нормативного документу, бютехшчш системи робгг нададуть змогу оперативно шдвищи-ти ефектившсть ведення мисливства за найменших затрат.
Лггература
1. Положення про мисливське господарство та порядок здшснення полювання// Постанова Кабшету Мшютр1в Укра1ни вщ 20.07.1996 р. № 780. - 16 с.
2. Закон Украши "Про мисливське господарство та полювання"// "Голос Украши" за 28.03.2000 р. - С. 6-9.
3. Указ Президента Украши вщ 23 травня 2005 року "Про невщкладш заходи у сфер1 збереження, вщтворення та ращонального використання мисливських тварин".
4. Статистичний бюлетень. Про ведення мисливського господарства в Укра!ш у 1998-2005 рр. (форма 2-тп (мисливство)). - К: ЦСУ, 2005.
5. Шейгас 1.М., Гунчак М.С. Б1отехтчт заходи зменшення впливу негативних чинникiв на мисливську фауну// Лавництво 1 агролюомелюращя. - Харюв. - 2002, вип. 100. - С. 4-12.
УДК575.827:582.475 Проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук; доц. В.К. ЗаТка, канд. с.-г. наук; доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украши
Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ
СОСНИ ЗВИЧАЙНО1
Дослщжено динам^ росту твабсових родин сосни звичайно! бусько! i страд-чансько! популяцiй протягом 20-22^чного перiоду та формування ними запасу стов-бурово! деревини. Встановлено, що основш закономiрностi росту потомств, яю спосте-рiгались на початковому етапi формування (до 8-10-рокiв), збереглись i при досягненш ними 20-22^чного вiку. Виявлено дерева рiзних селекцшних категорiй, потомства яких незалежно вщ рокiв репродукцп, характеризуються високою штенсившстю росту.
Ключов1 слова: сосна звичайна, пiвсiбсовi потомства, рiст
Prof. H.T. Krynytskyy; doc. W.K. Zaika; doc. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine
Growth and production of half-sibs progenies of Pinus sylvestris L.
We investigated dynamics of growth of Pinus sylvestris half-sibs genus from Bysk and Stradch populations for 20-22 years period and forming of resourse of timber. It was
shown that basic mechanism of development at forming stage (8-10 years) was actual after growing of trees (20-22 years). We found trees of different selection categories, which progenies is characterised as good growing independent of growing stage.
Keywords: Pinus sylvestris, half-sibs genus, growth.
Вступ
Píct рослин е складним фiзiологiчним процесом, який залежить вiд комплексу внутршшх i зовнiшнiх чинникiв. Bíh визначаеться полiмерною дieю гешв. Однак роль генетичних структур у формуванш приросту, як пока-зують дослiджeння, може виявитись меншою, нiж роль еколопчних чинникiв [3]. Генетичний потeнцiал будь-якого рослинного оргашзму повною мiрою реашзуеться тiльки в оптимальних умовах зростання. За даними Л.Ф. Семе-рикова, В.К. Веткасова [15], потомства дерев можуть вiдрiзнятись за характером реакци на змшу грунтово-пдролопчних й шших eкологiчних чинникiв. У систeмi взаемоди "генотип-середовище" вони видiляють родини, як реагу-ють i не реагують на змiну умов зростання. Píct потомств також залежить вщ фгтоценотично! обстановки [13]. За даними В.П. Старостенка [16], шсля зми-кання крон сосни у 7-8^чному вiцi вже до 10-рiчного вжу спостeрiгаeться падiння приросту на 30 % вщ максимального не тшьки у середньо-, а i швид-корослих eкзeмплярiв.
Створення високопродуктивних i бюлопчно стiйких насаджень перед-бачае усeбiчнe випробування насiннeвих потомств материнських дерев на ре-комбiнацiйну здатшсть. Роботи в цьому напрямку скероваш на виявлення стабiльностi у пeрeдачi господарсько-цiнних ознак материнськими деревами насшневому потомству незалежно вiд репродукци, впливу зовшштх чинникiв на рeпродуктивнi процеси i рют та формування потомств.
Диференщащя потомств за iнтeнсивнiстю росту проявляеться вже на ювеншьному етат розвитку [7, 8]. Проте тривалють випробування швЫбсо-вих потомств деревних рослин для виявлення стабшьносл в успадкуванш господарсько-цiнних ознак дослiдники пропонують рiзну [6, 12, 14, 17]. Першу ощнку характеру успадкування штенсивност росту можна дати при до-сягнeннi потомствами 3-5-рiчного вжу [6, 7, 12]. А.В. Чудний [17] вказуе на високу достовiрнiсть вщбору потомств за ростом у 10^чному вiцi. У роботi Е. Ромедера, Г. Шенбаха [14] пропонуеться проводити таю дослщження мшь мум до 20-30^чного вiку, а для отримання остаточного результату до 2/3 вь ку рубання.
Нашi дослiджeння охоплюють 20^чний пeрiод росту i формування швЫбсових потомств сосни звичайно! бусько! (Мале Полюся) i страдчансько! (Львiвськe Розточчя) популяцш. Такi дослiджeння е актуальними, поскiльки спрямованi на вивчення процеЫв успадкування потомствами iнтeнсивностi росту материнських дерев та збшьшення продуктивностi i бюлопчно! стiйкостi лiсiв.
Об'екти i методика дослщжень
Об'ектами дослiджeнь слугували пiвсiбсовi потомства плюсових, нор-мальних i мiнусових дерев сосни звичайно! бусько!' (рeпродукцiя 1981, 1982, 1983 рр.) i страдчансько! (рeпродукцiя 1983 р.) популяцп. Потомства зроста-
ють на стащонар^ який створено у 1983-85 роках на землях, вилучених 3i сшьськогосподарського користування. Тип лiсорослинних умов - В2. Грунт -дерново-слабошдзолистий на шарових водно-льдовикових пiсках.
Родина кожного дерева, як правило, представлена трьома рядами, що дае змогу дослщжувати рiст i формування потомств як окремих насаджень. Потомства створено однорiчними Ыянцями за схемою 2,0x0,5 м. Бюметричш показники дослiджували у 2005 рощ. Вж потомств становив 20-22 роки.
Результати дослщжень
Системш дослщження ростових процесiв родин рiзних репродукцiй протягом перших 8-10 роюв в умовах стацiонару показали на певну закономiр-нiсть в успадкуванш iнтенсивностi росту материнських дерев [3, 4, 8]. За спос-тереженнями Г.Т. Криницького [5, 6], плюсовi дерева характеризуються мен-шою ефектившстю передачi потомству високо'' енергiï росту, шж нормальнi i мiнусовi. При цьому, в молодому вщ у середньому близько 20-35 % потомств характеризуються високою енерпею росту i така ж юльюсть - низькою. Роди-ни 30-60 % дерев зростають на рiвнi середньопопуляцiйних потомств. Про низький рiвень успадкування штенсивносл росту материнських дерев швЫб-сових потомством йдеться також у низщ шших робгг [9, 10, 18, 19]. Однак, ко-ефiцiент успадкування штенсивносп росту з вiком потомств може зростати. Так, за даними П.1. Молоткова i im [9, 10], його значення в однорiчних родин становило 0,05, а при досягненш ними 16-рiчного вiку зросло до 0,2.
Основш закономiрностi росту швЫбсових потомств дерев сосни звичайно', яю спостерiгались на початкових етапах формування (до 10-роюв), збереглись i в жердиннш фазi (до 20-22 роюв). Родини бусько'' популяци, ви-рощенi з насiння репродукци 1981 р., у 22^чному вщ досягли висоти 13,4-14,6 м, дiаметра 14,3-15,1 см i запасу стовбурово'' деревини 194-460 м /га, при густот зростання 1407-3229 шт./га (табл. 1). Висота 21-рiчних потомств репродукцiï 1982 р. коливалась в межах 13,3-14,4 м, дь аметр - 14,2-18,3 см, запас стовбурово'' деревини - 165-346 м /га i густота -1175-3040 шт./га (див. табл. 1). Найбшьшою диференщащею за лшвничо-таксацiйними показниками вщзначались наймолодшi 20-рiчнi потомства. Вони досягли висоти 11,4-13,8 м, дiаметра - 11,6-14,9 см, запасу - 209-386 м /га i зростають при густой - 2311-4114 шт./га (див. табл. 1).
Проведет бшьш як двадцятирiчнi спостереження за ростом швЫбсових потомств сосни звичайно'' показали, що бшьшють родин не тшьки плю-сових, а й нормальних та мшусових дерев характеризуються високою штен-сившстю ростових процеЫв. Вщмшност мiж потомствами за середшми показниками висоти становили 1-2 м, а дiаметра - 1-4 см. Однак, за величиною запасу i густоти вони виявились значно вищими i досягали мiж окремими потомствами 1,5-2,0 раза i бшьше.
Очевидно шсля змикання крон, яке спостерталось у родин у 7-10 рiч-ному вщ генетична складова у визначеннi ростових процеЫв часто завуальо-вуеться фггоценотичними чинниками. На перший план у формуванш ростових процеЫв виступае площа Грунтового i свiтлового живлення, маса фото-синтезуючо'' поверхнi та iншi фiтоценотичнi чинники. Необхiдно також вва-
жати, що потомства, якi зберегли високу густоту, водночас характеризуются пiдвищеною стшюстю до рiзного роду негативних чинниюв довкiлля i вщ-значаються високим конкурентним потенщалом. Вони здатнi сформувати ви-сокопродуктивнi i бiологiчно стшю фiтоценози.
Табл. 1. Лшвничо-таксацшш показники мвЫбсових потомств сосни звичайно'1 бусько'1 мопуляциу 20-22-pi4HOMy в'щ1
№ материнського дерева Показники Ввдповвдно до контролю, %
висота, м д1аметр, см запас, м3/га густота, шт./га висота д1аметр запас густота
Репродукция 1981 р. (вш 22 роки)
Контроль 14,0 14,1 274 2386 100,0 100,0 100,0 100,0
+1 14,4 15,5 460 3229 102,9 109,9 167,9 135,3
56/8 13,4 15,0 231 1829 95,7 106,3 84,3 76,7
58/10 14,6 15,5 325 2243 104,3 109,9 118,6 94,0
85/21 14,0 15,6 200 1407 100,0 110,6 73,0 59,0
1Н 14,2 15,3 324 2365 101,4 108,5 118,2 99,1
-4 13,6 14,8 194 1543 97,1 104,9 70,8 64,7
Репродукция 1982 р. (в1к 21 р1к)
Контроль 13,6 14,0 399 3500 100,0 100,0 100,0 100,0
+1 13,4 14,2 346 3040 98,5 101,4 86,7 86,9
56/8 13,6 15,1 259 2000 100,0 107,9 64,9 57,1
58/10 13,9 17,2 316 1840 102,2 122,9 79,2 52,6
64/8а 14,2 17,8 224 1200 104,4 127,1 56,1 34,3
1Н 13,6 14,0 283 2543 100,0 100,0 70,9 72,7
3Н 13,3 14,5 165 1360 97,8 103,6 41,4 38,9
-4 14,4 18,3 232 1175 105,9 130,7 58,1 33,6
Зепродукщя 1983 р.у (вгк 20 рок1в)
Контроль 11,6 12,7 302 3600 100,0 100,0 100,0 100,0
+1 13,7 13,6 335 3143 118,1 107,1 110,9 87,3
55/7 13,8 12,8 310 3286 119,0 100,8 102,7 91,3
56/8 11,4 12,7 254 3057 98,3 100,0 84,1 84,9
58/10 13,3 14,0 386 3543 114,7 110,2 127,8 98,4
64/8а 11,6 12,8 257 3000 100,0 100,8 85,1 83,3
85/21 13,4 14,4 272 2311 115,5 113,4 90,1 64,2
1Н 12,3 11,6 240 3314 106,0 91,3 79,5 92,1
2Н 11,2 11,9 274 3743 96,6 93,7 90,7 104,0
3Н 13,0 14,9 316 2578 112,1 117,3 104,6 71,6
4Н 12,6 12,8 307 3429 108,6 100,8 101,7 95,3
6Н 12,5 13,6 251 2534 107,8 107,1 83,1 70,4
-1 13,0 13,4 259 2600 112,1 105,5 85,8 72,2
-2 12,4 11,8 312 4114 106,9 92,9 103,3 114,3
-3 13,5 13,5 295 2829 116,4 106,3 97,7 78,6
-4 11,6 13,4 248 2657 100,0 105,5 82,1 73,8
-5 11,4 12,9 209 2444 98,3 101,6 69,2 67,9
Бшьш детальний аналiз росту та формування швЫбсових потомств сосни звичайно1 вказуе на певнi ïx особливостi в успадкуванш ростових про-цесiв вщ материнських дерев. Необxiдно вiдзначити високу штенсившсть росту протягом усього перюду спостереження родин плюсових дерев +1 i 58/10.
Серед потомств, вирощених з насiння репродукцiï 1981 i 1983 рр. вони харак-теризувались найвищими показниками висоти i запасу стовбурово' деревини.
Потомства дерева +1 незалежно вiд репродукци характеризуеться доброю приживлювашстю пiсля пересадки i стшюстю до негативного впливу чинниюв навколишнього середовища та високою конкурентоспроможшстю. Вони завжди формують густ високопродуктивш фiтоценози. Так, у 22^чно-му вiцi його густота становить 3229 дерев на 1 га. У потомства дерева 58/10 цей показник знизився до 2243, а у 85/21 i -4 - до 1407-1543 шт./га.
Родини дерев +1 i 58/10 загалом виявились найбшьш продуктивними серед потомств бусько'' популяцп. У 22 рiчному вщ вони сформували фгго-ценози з запасом стовбурно' деревини 325-460 м3/га. Високим вш виявився
також у потомства нормального дерева 1Н - 324 м /га. Низькою продуктив-
3
шстю вщзначаються родини дерев 85/21 i -4 (194-200 м /га).
Виявлеш закономiрностi в лiсiвничо-таксацiйних показниках потомств сосни бусько'' популяцп, вирощених з насшня репродукци 1981 р., простежуеться також у родин репродукци 1983 р. Серед них високою енерпею росту характеризуються родини як плюсових (+1, 55/7, 58/10, 85/21), нормальних (3Н, 4Н, 6Н), так i мшусових (-1, -2, -3) дерев. За висотою вони перевищують показники контрольного варiанту на 6,9-19,0 %. Середнш дь аметр цих родин виявився рiзним. Так, дiаметр потомств +1, 58/10, 85/21, 3Н, 6Н, -1, -3 перевищуе показники контролю на 5,5-17,3 %, а родини 55/7, 4Н -зростають на рiвнi контрольного варiанту. Потомства 1Н, 2Н i -2 формують найменший дiаметр серед 20^чних родин бусько'' популяцп'.
Найбшьша диференцiацiя потомств бусько'' популяцп' спостершаеться за формуванням запасу стовбурно'' деревини та густотою зростання. Великий запас деревини (335-386 м /га) формують родини дерев +1 i 58/10, який на 10,9-27,8 % перевищуе контроль. Низью показники запасу виявились у потомств дерев 56/8, 85/21, 1Н, 2Н, 6Н, -1, -4, -5 (209-272 м3/га).
Необхщно вщзначити високу густоту зростання 20^чних потомств сосни звичайно'', яка становить 2944-4114 шт./га. Густота значно впливае на рют дерев у насадженнях та формування фггомаси. Дерева густих фiтоценозiв формують крони меншого розмiру, в них загострюеться конкуренщя за Грун-тове i свiтлове живлення, що може призвести до зменшення бюсинтезу плас-тичних речовин. При зменшенш густоти у дерев формуються крони великих розмiрiв з великою масою асимшюючих органiв. У таких умовах дерева мо-жуть проявляти високу штенсившсть росту як за висотою, так i за дiаметром.
У потомств +1, 55/7, 56/8, 58/10, 64/8а, 1Н, 2Н, 4Н густота перебувае в межах 3000-3743 шт./га, а в родини -2 досягае 4114 шт./га. Низькою густотою зростання характеризуеться потомства дерев 85/21, 3Н, 6Н, -1, -3, -4, -5. Значний вщпад дерев у процес росту та формування насаджень спостерь гаеться, як правило, у значно'' юлькосл родин нормальних i бшьшост мшусових дерев. Це свщчить про низьку конкурентну здатшсть при зростанш в умовах фггоценозу потомств мшусових дерев. Однак, потомства не вЫх мшусових дерев, вщбраних у насадженнях за фенотишчними ознаками, характеризуються слабким ростом i стшюстю до загострення конкурентно'' боротьби при формуванш фiтоценозiв.
У 20^чних потомств страдчансько'' популяцп середня висота станови-ла 12,1-13,7 м, дiаметр - 13,2-14,5 см i запас деревини 270-428 м3/га (табл. 2). Родини переважно плюсових дерев (+1, +2, +3, +4, +5) i окремих мiнусових (7) видшяються високою штенсившстю росту. За висотою вони перевищують контроль на 4,0-8,7 %. Вщстають за швидюстю ростових процеЫв родини мь нусових дерев -2 i -6. Вщмшносп мiж потомствами за дiаметром виявились незначними. Найбшьшим цей показник спостертаеться у потомств дерев +1, +3, +4, i 2Н, а низьким - у родин 5Н, 6Н, -2, -6, -7 (див. табл. 2).
Табл. 2. Лшвничо-таксацшш показники мвЫбсових потомств сосни звичайно'1
страдчанськоïпопуляциу Ю-р'шному в'щ'ь (репродукщя 1983р.)
№ мате-ринського дерева Показники Ввдповвдно до контролю, %
висота, м д1аметр, см запас, м3/га густота, шт./га висота д1аметр запас густота
Контроль 12,6 14,4 297 2640 100,0 100,0 100,0 100,0
+ 1 13,5 14,2 321 2800 107,1 98,6 108,1 106,1
+2 13,4 13,8 315 300 106,3 95,8 106,1 113,6
+3 13,5 14,3 276 2400 107,1 99,3 92,9 90,9
+4 13,7 14,5 381 3143 108,7 100,7 128,3 119,1
+5 13,1 13,7 428 4133 104,0 95,1 144,1 156,6
2Н 12,8 14,3 284 2533 101,6 99,3 95,6 95,9
5Н 13,0 13,7 289 2844 103,2 95,1 97,3 107,7
6Н 12,6 13,2 270 2800 100,0 91,7 90,9 106,1
-2 12,1 13,6 2771 2722 96,0 94,4 91,2 103,1
-6 12,4 13,7 299 2943 98,4 95,1 100,7 111,5
-7 13,3 13,8 417 3895 105,6 95,8 140,4 147,5
Потомства страдчансько'' популяци у 20^чному вщ формують великий запас стовбурово' деревини, який становить 270-428 м /га. Необхiдно вщзначи-
ти, що поряд з потомствами плюсових дерев +1, +2, +4, +5 (запас 315-428 м /га),
3
великий запас стовбурово' деревини формуе родина дерева -7 (417 м /га).
Густота потомств страдчансько''' популяци змшюеться вщ 2400 до 4133 шт/га. У родин +2, +4, +5, -7 цей показник перевищуе 3000 шт/га, а в +3 i 2Н становить 2400-2533 шт/га.
Отже, високою енерпею росту, бюлопчною стшюстю i продуктившс-тю характеризуються потомства не тшьки плюсових, але i нормальних та мь нусових дерев.
Висновки
1. Основш закономiрностi росту швЫбсових потомств, яю спостерша-лись на початковому еташ формування (до 8-10-роюв), збереглись i при досягненш ними 20-22^чного вшу.
2. Достовiрнi результати успадкування штенсивност росту материнських дерев сосни звичайно'' можна отримати при випробуванш швЫб-сових потомств до 8-10^чного вшу.
3. Окремi пiвсiбсовi потомства дерев сосни (+1, 58/10, 85/21) бусько'' популяци незалежно вщ роюв репродукци характеризуються високою штенсившстю росту, продуктившстю та конкурентною здатшстю.
4. Високою iнтенсивнiстю росту i продуктивнiстю характеризуются потомства окремих нормальних 3Н, 4Н, 6Н (буська популяцiя) i мшусо-вих -3 (буська) i -7 (страдчанська) дерев.
Л1тература
1. Гавриленко А.П., Ткаченко Б.В., Кучерина О.А. Оценка роста и состояния генетически улучшенных культур сосны обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай. - 1991, вып. 81. - С. 27-33.
2. Гусев С.П., Карасев В.Г. Показатели роста клонов и семей ели европейской из насаждений Ленинградской области// Лесоводство, лесные культуры и почвоведение "Повышение продуктивности лесов в европейской части СССР". - Л.: Питер, 1986. - С. 32-33.
3. ЗаУка В.К. Деяю морфоф1зюлопчш аспекти формування молодих твабсових потомств сосни звичайно'1 на Льв1вському Розточщ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Природнич1 дос-лщження на Розточчь - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1995, вип. 4. - С. 132-145.
4. ЗаУка В.К. Слекцшно-еколопчш особливосп формування твабсових сосни звичайно'1 в умовах Льв1вського Розточчя// Автореф. дис.... канд. с.-г. наук: 2.11.95/ Укр. держ. люотех. ун-т. - Льв1в, 1995. - 24 с.
5. Криницкий Г.Т. Особенности роста полусибсового потомства деревьев сосны обыкновенной разнличных селекционных категорий// Материалы 37 науч. - техн. конф. Львовского Лесотехн. ин-та. - Львов, 1986. - С. 121-125. Деп. в ЦБНТИлесхоз 19.02.86 г., № 447-лх86.
6. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К. Результаты испытания полусибсовых по-томств сосны обыкновенной из семян разных репродукций// Тезисы докл. Респ. науч. - техн. конф. "Развитие лесного хозяйства в западных областях УССР за годы Советской власти. -Львов, 1989. - С. 166-167.
7. Криницкий Г.Т., Дудыч Я.И., Заика В.К., Павлюк В.В., Шишка Р.С. Рекомендации по сохранению генофонда плюсового насаждения сосны обыкновенной в Бусском лес-хоззаге Львовской области. - Львов, 1988. - 41 с.
8. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчш основи селекци деревних рослин/ Автореф. дис.. докт. бюл. наук: 28.10.93/ Укр. держ. аграрн. ун-т. - К., 1993. - 46 с.
9. Молотков П.И. Селекция и семеноводство основных лесообразующих пород на Украине// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1981, вып. 60. - С. 26-31.
10. Молотков П.И., Грицайчук В.В. Исследование семенного потомства плюсовых деревьев в Тростянецком лесхоззаге// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1977, вып. 48. - С. 15-18.
11. Пороша С.И., Снисар Т.Б. Исследование семенного потомства плюсовых деревьев сосны обыкновенной в защитных лесах Скрипаевского учлесхоза// Мелиоративная роль лесных насаждений. - Харьков, 1986. - С. 99-107.
12. Прилуцкая С.Н. Рост потомств плюсовых деревьев сосны обыкновенной// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1970, вып. 23. - С. 59-64.
13. Рогозин М.В., Прокопьев М.Н., Разин Г.С. Ранняя диагностика и типы роста у сосны обыкновенной. - Пермь, 1987. - 17 с. Деп. в ЦБНТИлесхоз 04.06.87 г., № 598-лх87.
14. Ромедер Э., Шенах Г. Генетика и селекция лесных пород: Пер. с нем. - М., 1962. -
268 с.
15. Семериков Л.Ф., Веткасов В.К., Шутилов В.А. Эколого-генетическая изменчивость популяций дуба черешчатого в Шиповом лесу// Лесоведение. - 1986, № 1. - С. 17-22.
16. Старостенко В.П. Влияние смыкания крон деревьев на прирост по высоте сосновых молодняков// Лесоводство и агролесомелиорация. - К.: Урожай, 1965, вып. 7. - С. 94-98.
17. Чудный А.В. О сроках испытания потомств деревьев сосны обыкновенной в селекционно-семеноводческих целях// Исследования по лесному семеноводству и выращиванию посадочного материала хвойных пород. - М., 1983. - С. 3-8.
18. Holubcik M., Kukuckova D. Heritabilita rastovych zmreka obycajneho (Picea abies Karst.)// Lesh. Cas., 1983. - 29, № 2. - С. 97-108.
19. Humlova M. Hodnotenie rastovych znakov potomstiev rôznych matershych stromov v se-mennych porastoch borovice sosny (Pinus sylvestris L.)// Lesh. Cas., 1988. - 34, № 6. - С. 481-495.
