CC BY
9
УДК 630*12:582.475 Доц. Р. Т. Гут, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ КЛ1МАТИЧНИХ ЧИННИК1В НА ШИРИНУ Р1ЧНИХ К1ЛЕЦЬ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОÏ Р1ЗНИХ СЕЛЕКЦ1ЙНИХ КАТЕГОР1Й У ЦЕНОПОПУЛЯЦ1ЯХ
Наведено показники коефiцieнта чутливосп в дерев рiзних селекцiйних катего-рiй у ценопопуляцiях. Вiдзначено значну шдивщуальну мiнливiсть дерев за коефь цieнтом чутливостi в межах селекцшних категорiй. Результати кореляцiйного зв'язку мiж середнiми iндексами ширини рiчних кшець модельних дерев та середньомюяч-ною температурою за 20-рiчнi перiоди показують, що вiн характеризуеться, зазви-чай, слабими i помiрними значеннями коефщенпв кореляцп. Найвищою тiснота зв'язку шдекав приросту виявилась зi середньомiсячною температурою березня.
Ключов1 слова: сосна звичайна, кшматичш чинники, ценопопуляцп, коефь щент кореляцп, коефiцiент чутливостi.
Assoc. prof. R.T. Gout - NUFWT of Ukraine, L'viv
Effect of climatic factors on the width of the scots pine trees of the different
selections categories in cenopopulations
The indexes of the sensitivity coefficient of the trees of different selections categories of are in cenopopulations are presented in the work. Considerable individual changeability of trees is marked after the coefficient of sensitiveness within the limits of categories of selections. The results of correlation connection between the middle indexes of width of annual rings of model trees and average monthly temperature for 20-years-old periods show that it is characterized, as a rule, by the weak and moderate meanings of coefficients of correlation. The highest narrowness of connection of indexes of increase appeared with the average monthly temperature of March.
Keywords: Scots pine, climatic factors, cenopopulations, sensitivity coefficient, coefficient of sensitiveness.
У будь-якш природнш популяци чи в штучних насадженнях спостерь гаеться диференщащя дерев за швидюстю росту. Вона проявляеться вже в молодому вщ i тривае протягом всього перюду росту i формування насаджень [1, 5]. Як показують дослщження А.А. Беньково", В.В. Тарасовой А.В. Шашкь на [1], у природних i штучних насадженнях спостер^аеться специф1чна реак-щя рад1ального приросту дерев р1зно'' штенсивност росту на кшматичш чинники. Так, прирости пригшчених дерев проявляють найбшьшу чутливють до змши температури повггря i кшькосп опад1в протягом вегетацшного перюду, пор1вняно з середньо- i швидкорослими деревами. К^м цього, вказуеться, що зниження радiального приросту в дерев з найменшим дiаметром починаеться в три рази швидше, тж у деревах найбшьшого дiаметра.
Для виявлення шдив^ально'' реакцп окремих дерев на коливання мжрокшматичних показниюв використовують коефщент чутливосп [3, 4, 6]. Встановлено рiзне його значення для приросту раншх i шзшх дерев [2], дерев рiзних селекцшних категорш [3] та умов зростання [3, 4]. Так, вщмшносп в чутливосп ранньо'' i шзньо'' деревини пояснюються дiею рiзних чинниюв на ïï формування. Завжди бшьш високими показниками чутливосп характеризуеться величина приросту шзньо'' деревини, порiвняно з ранньою [4]. Найбшьш висок показники коефщенлв чутливостi пiзньоï деревини виявле-но в дерев, як ростуть на болотних грунтах. На перюд формування пiзньоï
деревини в цих умовах спостер^али значне зниження р1вня грунтових вод, що стимулюе ростовi процеси.
Для генетично-селекцiйних дослiджень важливе значення мають по-казники коефщента чутливостi дерев рiзних селекцiйних категорш. Досль дження I.A. Карнавiчюса [3, 4] показали, що низькими його показниками характеризуются переважно плюсовi дерева, а найбшьш високими - мшусовь Хоча i серед плюсових дерев трапляються екземпляри з високими показниками чутливост^ як i серед мiнусових - з низькими. Коефщент чутливостi ко-релюе з деякими морфолопчними показниками. Так, низькими показниками чутливосл характеризуються найвищi i найтовщi дерева з великими кронами. Бшьшою чутливiстю до ди кшматичних чинникiв характеризуються дерева з вузькими кронами.
Загалом низькою чутливiстю до ди клiматичних чинникiв характеризуються дерева з коефщентом чутливостi менше 0,2, середньою - 0,2-0,4 i високою - бiльше 0,4 [6]. Селекцшно цiнними е дерева, яю характеризуються високими показниками радiального приросту i низькими коефiцiентами чут-ливоси [3, 4]. Ми дослiджували показники коефщента чутливостi в дерев рiзних селекцiйних категорiй бусько!, лопатинсько! i страдчансько! ценопо-пуляцiй (табл.). У плюсових дерев бусько! ценопопуляци його значення ста-новило 0,258-0,419, у нормальних - 0,287-0,503 i мшусових - 0,314-0,412. у дерев лопатинсько! ценопопуляци показники коефiцiентiв чутливостi, вщпо-вiдно, становили 0,192-0,427, 0,304-0,547 i в страдчансько! - 0,309-0,312, 0,239-0,359 i 0,267-0,393.
Табл. Чутливють дерев сосни звичайнсн р'ппих ценопопуляцй до умов середовища
Буська Лопатинська Страдчанська
ценопопуляцш ценопопуляцш ценопопуляцш
номери коефщенти номери коефщенти номери коефщенти
дерев чутливост1 дерев чутливост! дерев чутливост1
1 2 3 4 5 6
+1 0,288 1/1 0,427 +2 0,312
53/5 0,311 2/3 0,348 +4 0,309
54/6 0,258 3/5 0,243 +5 0,312
55/7 0,277 4/6 0,276 1H 0,349
56/8 0,261 6/7 0,288 2H 0,326
57/9 0,284 7/8 0,277 3H 0,336
58/10 0,305 8/9 0,321 5H 0,318
60/12 0,292 9/10 0,294 6H 0,293
63/7 0,304 11/12 0,355 7H 0,247
64/8 0,374 14/16 0,323 8H 0,314
81/17 0,34 15/17 0,377 9H 0,302
82/18 0,419 16/18 0,322 10H 0,234
83/19 0,329 17/19 0,292 11H 0,245
84/20 0,302 19/22 0,29 12H 0,326
85/21 0,3 20/23 0.275 13H 0,,267
3H 0,503 23/29 0,229 14H 0,239
4H 0,38 30/40 0,192 15H 0,239
5H 0,287 88/31 0,402 16H 0,359
1 2 3 4 5 6
7Н 0,325 97/30 0,311 17Н 0,285
9Н 0,353 1Н 0,382 18Н 0,291
10Н 0,358 2Н 0,365 19Н 0,317
11Н 0,378 3Н 0,338 -1 0,393
13Н 0,35 4Н 0,304 -2 0,267
-1 0,339 5Н 0,388 -5 0,335
-5 0,412 6Н 0,349 -6 0,393
-6 0,314 7Н 0,34 -7 0,314
-8 0,373 8Н 0,547 -8 0,3
-12 0,322 9Н 0,319
-14 0,347
плюсов! 0,185 0,184 0,22
нормальт 0,237 0,211 0,185
мшусов1 0,245 0,233
Отже, у бшьшосп дерев у ценопопуляцiях коефщент чутливостi ви-явився середнiм i знаходиться в межах 0,2-0,4. Простежуеться тенденцiя до його збiльшення в нормальних i мiнусових дерев особливо в буськш i лопа-тинськш ценопопуляцiях. Помiчаемо й значну шдив^альну мiнливiсть дерев за коефiцiентом чутливост в межах селекцiйних категорiй. У буськш ценопо-пуляцн найменшим показником коефщента чутливостi серед плюсових дерев характеризуются дерева 54/6, 56/8, 57/9, +1 (коефщент чутливостi дорiвнюе 0,258-0,284), а найбшьшою - 64/8, 81/17, 82/18, 83/19 (0,329-0,419). У лопа-тинськш ценопопуляци низькою чутливiстю радiального приросту на коливан-ня мжрокшматичних показникiв характеризуються дерева 3/5, 4/6, 7/8, 20/23, 23/29, 30/40 (0,192-0,277), а високою - 1/1, 2/3, 15/17, 88/31 (0,348-0,427).
Результати дослщження кореляцшного зв'язку мiж середнiми шдекса-ми ширини рiчних кiлець модельних дерев середньомюячною температурою за 20^чт перiоди наведено на рис. 1. Анашз показуе, що вiн характеризуемся, зазвичай, слабими i помiрними значеннями коефiцiентiв кореляци. При цьому найнижчi показники кореляци величини шдексу рiчного приросту проявились у температурних перюдах лютого, квiтня, травня, червня, липня, серпня, вересня i жовтня. У щ мiсяцi часто спостершалась слабка обернена залежнiсть iндексiв приросту з середньомюячною температурою. Найбiльш високою тюнота зв'язку iндексiв приросту виявилась з температурою берез-ня. У буськш ценопопуляци коефiцiент кореляци приросту з температурою повггря в березш за перiоди 1925-1944 рр., 1945-1964 рр. i 1985-2004 рр. ста-новив 0,502-0,711. Протягом 1964-1985 рр. цей показник знизився до 0,246. Аналопчна тенденщя в динамiцi вказаних зв'язюв спостерiгалась i в страд-чанськiй ценопопуляци, де показник кореляци вiдповiдно становив 0,3990,535 i 0,187. У дерев лопатинсько! ценопопуляци коефiцiент кореляци шдек-сiв приросту зi середньомiсячною температурою березня за перюд з 1925 р. до 1984 р. становив 0,509-0,666, а впродовж 1985-2004 рр. знизився до 0,142. До того ж найбшьш зворотш показники кореляци шдекЫв приросту спостерь гались з температурою серпня.
а) 0,8
„ 0,6 э
I0'4 |0,2
| 0,0
^Э-0,2
0
¿-0,4 -0,6
б) 0,8 0,6
1 0,4
<¡3
о 0,2
В 0,0 |-0,2 « -0,4
□
1=Г*"
□
ш
Температура
П 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984
□ 1985-2004
—
Г-Щ Шж\ п -1 Г—
1 ГГн _ н
II Ш IV V VI VII VI П И IV X
1—1
1—1
□ 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984 П 1985-2004
□ 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984
□ 1985-2004
Температура
Рис. 1. Коеф^енти кореляци середнх шдекЫв ширини рiчних клець за вiдповiднi вiковi перюди сосни звичайноХ буськоХ (А), лопатинськоХ (Б) i страдчiвськоi (В) ценопопуляцШ iз середньомкячною температурою
Зв'язок шдекЫв радiальних прироспв з кшьюстю опадiв проявився ще слабшим, шж з температурою (рис. 2). Як видно з табл. 4.7, в основному, пе-реважають слабк показники коефщенлв кореляци, як здебшьшого зворотнi. Тобто, зi збiльшенням кiлькостi опадiв спостер^алось зниження радiального приросту в дерев. Очевидно, опади в цьому репош не мають лiмiтного характеру. 1х кiлькiсть завжди е достатньою для успiшного зросту сосни звичайнот Дослiдження шдивщуально! мiнливостi дерев сосни рiзних селек-цiйних категорiй за реакщею радiального приросту на змшу температури i кiлькостi опадiв виявилась слабкою. Опрацьованi данi показують, що як плю-совi, так i нормальнi i мiнусовi дерева, зазвичай, проявляють слабкий кореля-цiйний зв'язок шдексу радiального приросту з середньомюячними температурами. У плюсових дерев бусько! ценопопуляци коефiцiент кореляци стано-вив 0,25-0,40, у лопатинсько! - 0,30-0,38 й у страдчансько! - -0,27-0,36. У нормальних дерев цей показник, вщповщно, становив - 0,15-0,43, -0,27-0,41, -0,26-0,35. Серед мшусових дерев бусько! ценопопуляци коефiцiент кореляци змшювався в межах 0,29-0,35. Загалом спостер^аеться тенденцiя до пони-
ження кореляц1Йного звязку м1ж середньом1сячними температурами та 1н-дексами приросту у вЫх категорш дерев у перюд вегетацп (квггень-вересень) пор1вняно з перюдом спокою (жовтень-березень). Так, у лютому 1 березш ко-реляцшний зв'язок у окремих дерев переходив вщ слабкого до пом1рного. З кшьюстю опад1в кореляцшна залежшсть шдекЫв рад1ального приросту зв'язана ще слабше, шж температурою пов1тря. У плюсових дерев бусько! це-нопопуляцп коефщ1ент кореляци становив -0,24-0,30, у лопатинськш - -0,210,24 й у страдчанськш - -0,24-0,24. Аналопчш показники кореляцшного
зв'язку виявлено також у нормаль них { мшусових дерев. а) 0,6
1 0,4
|о,2
о •л
н 0,0 ;|-0,2
f-0,4
£3
-0,6 б) 0,6 0,4
1 0,2 | 0,0
1-0,2 :§ -м f-0,6 й -0,8 в) 0,6
Ы 0,4 1 0,2
г 1-0,2
f-0,4
-0,6
□
FP
ГПп-ГП гтп. гГГГ
JAL
уп
JX_
в.
in
□ 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984
□ I985-2004
Опали
-В- г-1
п П 1 -I П „ п - П
- В- I ■ и IV V VP VII —Ч/Т 1П ГС (1
1— ui
_
□ 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984
□ 1985-2004
Опали
га
IV
V
ш
VII
VI
л
□ 1925-1944
□ 1945-1964
□ 1965-1984
□ 1985-2004
Опади
Рис. 2. Коеф^енти кореляцй середн1х тдексш ширини pi4Hux ктець за eidnoeidHi eiKoei перюди сосни звичайноХ буськоХ (А), лопатинськоХ (Б) i страдчанськоХ (В)
ценопопуляцШ з середньою сумою onadie
Отже, основш мжрокшматичш показники в райош Малого Полюся i Львiвського Розточчя, де зростають ценопопуляци сосни звичайно!, не лiмi-тують рiст дерев за дiаметром протягом всього перюду онтогенезу.
Лггература
1. Бенькова А.В. Применение дендрохронологического метода для изучения особенностей роста естественных и искусственных лесных насаждений/ А.В. Бенькова, В.В. Тарасова, А.В. Шашкин// Лесоведение. - 2006, № 2. - С. 3-8.
2. Карпавичюс И. Селекционная оценка сосны обыкновенной и индивидуальная изменчивость радиального прироста деревьев (в условиях нормального увлажнения и на боло-
тах)/ И. Карпавичюс, В. Раманаускас// Условия среды и радиальный прирост деревьев/ И. Карпавичюс. - К.: Каунас, 1978. - С. 81-86.
3. Карпавичюс И.А. Чувствительность (изменчивость) радиального прироста сосны в отдельных селекционных группах деревьев на отдельных пробных площадях и в различных условиях местопроизрастания/ И.А. Карпавичюс// Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев/ [отв. ред. Ботвинскас Т.Т.]. - К.: Каунас, 1981. - С. 58-61.
4. Карпавичюс И.А. Чувствительность (изменчивость) отдельных деревьев сосны в нормальных и болотных условиях среды/ И. А. Карпавичюс// Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев/ [отв. ред. Ботвинскас Т.Т.]. - К.: Каунас, 1981. - С. 62-68.
5. Тарасова В.В. Особенности радиального роста и дифференциации деревьев сосны обыкновенной в географических культурах/ В.В. Тарасова, А.В. Беньков, Л.И. Милютин// Лесоведение. - 2002, № 5. - С. 76-80.
6. Шиятов С.Г. Дендрохронология верхней границы леса на Урале/ Шиятов С.Г. - М.: Наука, 1986. - 115 с. _
УДК 630*165.6 Acnip. В.В. Андреева - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-СЕЛЕКЦ1ЙНА ОЦ1НКА ВЕГЕТАТИВНОГО ПОТОМСТВА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ВОЛИНСЬКШ ОБЛАСТ1
Дослщжено apxiBHO-маточш плантацп обласп з метою виявлення перспективних вегетативних потомств. Представлено порiвняльний аналiз ростових показниюв 116 клошв. Виявлено ютотну мiжклонову мшливють штенсивносп росту потомств. За комплексною ощнкою вщбрано 23,3 % перспективних на цей час клошв. Як експрес-метод ощнки потомств пропонуемо використання показника швидкост росту.
Assist. V.V. Andreyeva - NUFWT of Ukraine, L'viv
Forestry-selection estimation of vegetative posterities of plus-trees of
Scotch Pine in Volyn region
Research archive of plantations of region on the exposure perspective vegetative posterities was conducted. A comparative analysis indexes of growth 116 clones are presented. A substantial interclonal changeability intensity of growth is founded. Thanked for complex estimation 23,3 % perspective for this time clones are selected. As a express method of posterities estimation we offer to use index speed of growth.
Одшею i3 форм збереження люового генофонду е арх1вно-маточш плантаци, цшьове значення яких полягае у концентраци в одному мющ i збереженш у виглядi вегетативного потомства вшх плюсових дерев [14]. 1х ще називають колекцшними донками, плантащями генетичного фонду або архiвами клошв. Концентращя генетичного матерiалу на невеликш плошд значно полегшуе його подальше вивчення та використання. Архiви клошв вважаються не лише щн-ними резервами генетичного матерiалу, але й базою або маточником для отри-мання високояюсних прищеп у значних обсягах. У разi вивчення в однотипних люорослинних умовах е можливiсть !х об'ективного порiвняння за плодоно-шенням, яюстю насiння та енерпею росту клонiв плюсових дерев [2].
Первинну ощнку клонiв хвойних рекомендують здшснювати за ощн-кою штенсивносп росту у висоту, вщносно! ширини крони та iнтенсивностi плодоношення [9]. Ю.С. Булигiн для комплексно! ощнки деревних порщ ре-комендуе використовувати поряд з ранговою ощнкою метод координат [3].
