CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*425 Проф. Р. Т. Гут, д-р бюл. наук - НЛТУ Укршни, м. Львiв
РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ЦЕНОПОПУЛЯЦ1ЯХ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Проаналiзовано динамiку радiального приросту сосни звичайно'1' у плюсових та нормальному насадженнях рiзних ценопопуляцп. Встановлено, що найменшою мш-ливiстю шдекав приросту характеризуються дерева страдч1всько1 ценопопуляцп, а найбiльшою - бусько1 ценопопуляцп, але вщмшностей мiж динамiкою шдекав приросту дерев рiзних селекцшних категорiй росту не виявлено. Yd дерева в ценопопу-ляцiях характеризуються високою i середньою схожютю динамши ростових процесiв за радiусом. Показано значну шдивщуальну мiнливiсть дерев за коеф1щентом чутли-востi в межах селекцшних категорш на коливання мшрокшматичних показникiв.
Ключов1 слова: сосна звичайна, радiальний прирiст, iндивiдуальна мiнливiсть.
Рют дерев у ценопопулящях зумовлений, з одного боку впливом зов-тштх (мжрокшматичних, грунтово-пдролопчних та in.) фактор1в, а з шшо-го - генетичними особливостями. Величина р1чного приросту значною м1рою залежить вщ реакцп генотипу на р1чн1 коливання кшькосл опад1в i тепла, ix розподшу протягом року. Звичайно, що реашзащя генетичного потенщалу будь-якого генотипу залежить вщ фактор1в довкшля. Бшьшють дендрохроно-лопчних робгг мають дендрокшматичну i дендроеколопчну спрямовашсть.
В окремих роботах наведено результати дослщжень щодо адаптацп деревних порщ до змши кшматичних умов [2, 5, 7, 8, 10, 11]. Загалом для сосни звичайноi характерш значш адаптивш властивост до рiзкоi перемши кшмату. Дослщження А. А. Беньковоi, В.В. Тарасовоi, А.В. Шашкша [1] зас-вщчують, що в природних i штучних насадженнях вщбуваеться специф1чна реакщя радiального приросту дерев рiзноi iнтенсивностi росту на кшматичт фактори. Прирости пригнiчениx дерев проявляють найбшьшу чутливiсть до змши температури повiтря i кiлькостi опадiв протягом вегетацiйного перюду, порiвняно з середньо- i швидкорослими деревами. К^м цього, з'ясовано, що зниження радiального приросту в дерев iз найменшим дiаметром розпочи-наеться в три рази швидше, шж у дерев з найбшьшим дiаметром.
На формування структури рiчниx кiлець, крiм погодних умов, вплива-ють грунтово-пдролопчш умови i вiк дерев. Встановлено, що в умовах Центрального люостепу з вжом, незалежно вiд люорослинних умов, частка пiзньоi деревини сосни спочатку збшьшуеться, а пiсля досягнення максимуму - зменшуеться. Загалом, у центральны частит люостепу в сосни виявлено два максимуми протягом онтогенезу у формуванш шзньо" деревини - в 30-40 i 60-70 роюв.
Матерiали i методи дослщження. Для вивчення динамiки радiально-го приросту у плюсових насадженнях бусько!" i лопатинсько!" ценопопуляцiй та нормальному страдчiвськоi ценопопуляцп було вiдiбрано i пронумеровано
по 30 модельних дерев pi3Hrn селекцiйних категорш. 1з модельних дерев кож-но1 ценопопуляци на висотi 1,3 м вжовим буравом Преслера було взято керни по двох супротивних радiусах [2, 5]. Таким чином унеможливлений вплив на радiальний прирiст випадкових факторiв. Вiдiбранi цилiндрики (керни) перевозили i зберiгали у паперових трубках, на яких було зазначено номер пробно! плошд, дата взяття, номер дерева i напрямок за сторонами свггу. Ширину рiчних кiлець вимiрювали з точнiстю до 0,01 мм на швавтоматичнш установщ для дендрохронологiчних дослiджень фiрми "Zeiss" з автоматичною реестра-щею даних. Отримаш таким чином iндивiдуальнi ряди синхрошзували iз вста-новленням календарного року утворення кожного рiчного приросту (кшьця), використавши для цього спещашзовану програму COFECHA.
Вiдомо, що шдекси приростiв краще вiдображають показники росту дерев рiзних секцiйних категорiй, швелюють вiковий тренд i дасть змогу краше оцшити шорiчну змшу ширини рiчних шарiв, спричинену метеоролопч-ними показниками. Для цього ми здшснили процес шдексаци дендрошкал за допомогою програми ARSTRAN. Через те, що у першi 25-30 роюв вiковi ден-дроряди дуже вiдрiзнялись, тому при !х шдексаци iз кожного помiряного зразка цей промiжок був видалений. Така процедура дала змогу максимально лiквiдувати вплив вжових змiн на iндекси приросту, як зумовленi кшматич-ними факторами. Рiчний радiальний прирiст було вивчено у 89 дерев рiзних селекцiйних категорш.
Для опису схожост рiчних кшець мiж моделями використовували ко-ефщент схожостi-мiнливостi (Кс), який характеризуе синхроншсть змiни тов-щини порiвнюваних шарiв i визначаеться за формулою [3]:
Кс = n -100/(n-1),
де: n* - кiлькiсть рiчних шарiв, якi збiглися за напрямком, n-1 - кiлькiсть ш-тервалiв мiж рiчними шарами, Кс - схожють мiж кривими, виражене у вщсот-ках.
Для того, щоб з'ясувати, як iндекси приростiв дерев рiзних селек-цiйних категорiй кожно! iз ценопопуляцiй реагують на змшу зовшшшх фак-торiв, ми розраховували коефiцiент чутливостi [4].
Результати дослвдження. Провiвши детальнi дендрохронологiчнi дослiдження особливостей росту за дiаметром плюсових, нормальних i мшу-сових дерев сосни звичайно!', ми встановили, що середне значення радiально-го приросту в плюсових дерев бусько! ценопопуляци становить 1,74-2,58 мм, у нормальних - 1,20-1,94 мм i в мшусових - 0,68-1,64 мм. У дерев лопатинсь-ко! ценопопуляци цi показники становили 1,64-3,23 мм (плюсовi дерева) i 1,47-3,23 мм (нормальнi дерева). У плюсових дерев страдчiвськоl ценопопуляци середнiй радiальний прирiст виявився на рiвнi 1,83-2,76 мм, у нормальних - 1,68-3,42 мм i в мшусових - 1,12-1,88 мм. Серед дерев бусько! ценопопуляци найвищими показниками радiального приросту характеризуются дерева 53/5, 54/6, 57/9, 83/19, 84/20 (середне значення приросту становить 2,312,58 мм). У лопатинськш ценопопуляци такими показниками радiального приросту характеризуються дерева 3/5, 4/6, 8/9, 9/10, 19/22, 30/40, 3Н, а в страдщвськш - +4, +5, 3Н, 5Н, 9Н, 10Н, 11Н, 16Н.
Аналiз динамжи радiального приросту дерев бусько! ценопопуляи по-казуе, що в першш половинi онтогенезу (до 1960 р.) у переважаючо! кiлькостi дерев величина радiального приросту залишилась на високому рiвнi (табл. 1).
Табл. 1. Середнш раЫальний прир^т дерев сосни звичайноХ буськоХ _ценопопуляци за вiдповiднi перюди_
Номери дерев Роки Се-
19101919 19201929 19301939 19401949 19501959 19601969 19701979 19801989 19901999 20002004 реднш
+ 1 2,35 2,47 2,46 2,39 2,34 1,82 1,98 1,68 1,45 1,82 2,08
53/5 4,71 3,67 2,73 2,59 1,93 2,40 1,85 1,27 1,42 3,20 2,58
54/6 2,74 2,30 2,64 3,03 2,70 2,55 1,88 1,01 1,48 2,81 2,31
55/7 2,73 2,83 3,47 2,41 2,24 1,87 1,12 0,84 1,69 2,64 2,18
56/8 2,68 2,49 3,41 3,76 2,07 1,87 1,34 0,57 1,24 2,00 2,14
57/9 3,17 3,36 2,58 2,84 3,12 2,53 2,06 1,79 1,81 2,39 2,56
58/10 2,30 2,07 1,58 2,07 2,17 2,40 1,17 0,84 1,13 1,65 1,74
60/12 3,18 3,32 3,01 2,52 1,69 0,87 1,38 1,62 2,19 3,03 2,28
63/7 2,40 2,86 2,76 1,93 1,76 1,33 1,26 1,31 2,67 2,11 2,04
64/8 2,35 3,24 3,28 2,70 3,18 3,14 1,31 1,49 0,66 1,08 2,24
81/17 2,27 2,53 2,76 2,29 2,31 1,69 1,36 0,66 1,12 1,60 1,86
82/18 3,72 2,45 2,16 2,73 1,28 1,81 0,95 0,90 0,92 2,06 1,90
83/19 3,78 3,29 2,73 2,46 2,49 1,24 1,09 1,77 2,36 2,33 2,35
84/20 4,78 2,70 2,52 2,84 2,66 2,54 1,37 1,39 1,16 2,18 2,42
85/21 3,04 2,91 2,37 2,71 3,20 1,97 1,54 1,23 1,66 2,06 2,27
3Н 3,96 2,45 3,30 2,13 1,81 1,55 1,10 0,42 0,16 0,20 1,71
4Н 2,79 2,06 2,22 2,13 1,62 1,09 0,58 0,40 0,95 1,33 1,52
5Н 3,05 2,97 2,66 1,43 1,44 2,15 0,82 0,65 1,68 2,50 1,94
7Н 2,01 1,73 1,10 1,14 1,14 0,99 0,81 1,11 0,98 0,99 1,20
10Н 2,37 1,41 1,65 1,09 1,25 0,78 0,45 1,04 1,36 1,54 1,29
11Н 3,05 2,38 1,74 1,43 1,16 0,49 0,57 0,63 0,52 0,32 1,23
13Н 1,95 1,69 1,18 1,13 1,04 1,19 0,73 1,63 2,36 2,61 1,55
-1 2,15 1,45 1,51 1,33 1,30 1,25 0,72 0,31 0,45 0,58 1,10
-5 - 1,19 0,81 0,56 0,97 0,48 0,31 0,24 0,63 0,95 0,68
-6 1,39 1,34 1,64 1,45 1,07 0,88 0,49 0,56 0,91 1,16 1,09
-8 1,76 1,51 1,17 2,32 1,78 1,53 1,30 1,35 1,33 1,33 1,54
-9 3,59 1,56 2,07 1,79 1,19 1,15 0,78 0,67 1,23 1,52 1,55
-12 2,74 2,51 1,66 1,51 1,34 1,00 1,21 0,65 1,76 2,06 1,64
-14 1,42 1,59 2,92 2,34 1,86 1,29 0,63 1,05 0,89 1,19 1,52
Сер. 2,80 2,36 2,28 2,10 1,87 1,58 1,11 1,00 1,32 1,77 1,82
Починаючи з 1960 р., у них спостер^ався значний спад ростових про-цеЫв. Треба зазначити, що в окремих дерев (57/9, 64/8, 84/20, 5Н) шдвищена ростова актившсть продовжувалась у 1970-1980 рр. У плюсових дерев 53/5, 54/6, 55/7, 57/9, 58/10, 60/12, 82/18, 83/19, 84/20, 85/21, у нормальних - 5Н, 13Н i мiнусового - -12 виявлено рiзке збiльшення радiального приросту в ос-таннiй перiод (2000-2004 рр.). У бшьшост плюсових i нормальних дерев ло-патинсько! ценопопуляци зниження штенсивносл радiального приросту та-кож розпочалось у перiод iз 1960 по 1969 рр. Хоча окремi дерева продовжу-вали iнтенсивно рости i в перiод iз 1970 по 1979 рр. У дерев 8/9, 30/40, 3Н ви-сока штенсившсть ростових процесiв спостер^аеться в продовж усього перь
оду спостереження. Варто зазначити, що тенденцiя до зростання радiального приросту в багатьох дерев спостер^аеться у 2000-2004 рр. Аналопчш тен-денцп у ростових процесах характеры i для дерев страдчiвськоl ценопопуля-цп, але для дерев 5Н i 10Н властива висока ростова актившсть камбiю протя-гом усього перiоду росту.
Таким чином, високими показниками росту за дiаметром характеризуются не тшьки плюсовi, а й деякi нормальш дерева. Це свiдчить про на 1х високий генетичний потенцiал, який у конкретних умовах середовища не ре-алiзувався повною мiрою за весь перюд росту.
На рют дерев у насадженнi впливае низка факторiв. Найбiльше на рос-товi процеси впливають клiматичнi i грунтово-пдролопчш чинники, а в про-цес формування насадження - i фггоценотичш. Для характеристики особли-востей росту за дiаметром протягом тривалого перюду використовують не абсолютнi, а вщносш показники приросту (iндекси). 1ндекси дають змогу зняти вплив вiку, ф^оценотичш та iншi фактори некшматично1 природи на 1х рiст за дiаметром. Дослiдження в ценопопуляцiях показало, що усереднеш ш-декси по 20^чних перiодах у дерев протягом 1925-2004 рр. змшюються слабо (табл. 2). 1х показники в ценопопулящях дерев рiзних селекцiйних катего-рш становили 0,86-1,34. При цьому, найменшою мiнливiстю iндексiв приросту характеризуются дерева страдчiвськоl ценопопуляцп (0,89-1,120), а найбшьшою - бусько! ценопопуляцп (0,89-1,34). Вщмшносл мiж динамiкою iндексiв приросту дерев рiзних категорiй росту не виявлено.
Табл. 2. Середш шдекси приростiв дерев сосни за вiдповiднi вiковi перюди
Буська Лопатинська Страдшвська
ценопопуляцш ценопопуляцш ценопопулящя
К а м 5! Л о & роки к & м ере р О н- роки и & м ере р роки
19251944 19451964 19651984 19852004 19251944 19451964 19651984 19852004 19251944 19451964 19651984 19852004
§ * к * К *
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
+1 1,02 1,06 0,96 1,00 1/1 0,98 1,00 1,04 1,10 +2 1,00 1,02 0,90 1,16
53/5 0,98 0,95 0,91 1,23 2/3 1,03 1,13 0,90 0,99 +4 0,97 0,98 0,94 1,17
54/6 1,03 1,05 0,94 1,06 3/5 0,99 1,00 0,91 1,18 +5 0,93 1,10 0,94 1,06
55/7 1,05 0,98 0,92 1,14 4/6 1,00 1,02 0,95 1,07 1Н 0,95 1,02 0,93 1,07
56/8 1,08 0,97 0,93 1,12 6/7 1,02 1,04 0,95 1,03 2Н 0,93 1,09 1,03 0,97
57/9 0,97 1,10 0,95 1,01 7/8 0,92 1,02 0,96 1,06 3Н 1,00 1,06 0,99 1,01
58/10 0,95 1,06 0,97 1,03 8/9 1,08 0,96 0,94 1,06 5Н 0,98 1,01 0,93 1,11
60/12 0,99 0,92 0,99 1,20 9/10 0,96 0,97 0,94 1,13 6Н 0,97 0,98 0,96 1,20
63/7 1,03 0,94 0,92 1,11 11/12 1,05 1,01 0,92 1,14 7Н 0,92 1,06 1,00 0,99
64/8 1,02 1,08 1,00 0,95 14/16 1,00 1,00 1,03 1,01 8Н 0,92 1,07 0,96 1,03
81/17 1,03 1,02 0,94 1,07 15/17 1,04 0,99 0,87 1,13 9Н 1,00 1,01 0,93 1,08
82/18 0,96 1,03 0,89 1,23 16/18 1,01 1,00 0,96 1,05 10Н 0,93 1,08 1,00 0,97
83/19 0,99 0,96 0,90 1,15 17/19 0,94 1,07 0,99 1,01 11Н 1,01 1,03 0,97 1,02
84/20 0,95 1,01 1,00 1,10 19/22 1,02 0,99 0,90 1,12 12Н 0,91 1,05 1,02 1,02
85/21 0,95 1,07 0,95 1,04 20/23 0,98 0,96 0,93 1,16 13Н 0,99 1,04 0,97 1,01
3Н 0,96 1,05 0,89 1,32 23/29 1,00 1,08 0,92 1,03 14Н 0,94 0,99 0,97 1,07
4Н 1,00 0,99 0,89 1,23 30/40 1,02 1,06 0,99 0,97 15Н 0,97 1,05 0,93 1,06
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
5H 0,97 1,03 0,90 1,20 88/31 0,92 1,05 0,95 1,06 16H 0,93 0,98 1,03 1,05
7H 0,91 0,93 0,99 1,17 97/30 0,99 1,03 0,91 1,12 17H 0,95 1,07 0,93 1,07
9H 0,99 1,00 0,94 1,22 1H 0,96 1,04 0,92 1,08 18H 0,96 0,98 1,00 1,04
10H 0,98 0,96 0,96 1,14 2H 0,96 1,08 1,01 0,96 19H 0,93 1,10 1,01 0,96
11H 0,99 0,96 0,90 1,16 3H 1,06 1,09 0,97 0,98 -1 0,89 0,97 0,96 1,11
13H 0,94 0,95 0,97 1,13 4H 0,96 0,98 0,96 1,08 -2 0,91 0,96 1,01 1,05
-1 0,96 1,09 0,94 1,01 5H 0,96 0,97 0,92 1,22 -5 0,94 1,04 1,06 0,98
-5 0,93 0,99 0,90 1,34 6H 0,89 1,02 0,93 1,10 -6 0,89 0,99 0,98 1,14
-6 1,03 0,99 0,90 1,17 7H 1,01 1,04 0,90 1,09 -7 0,94 1,04 1,07 0,94
-8 1,03 1,03 0,92 1,05 8H 0,88 0,86 1,00 1,30 -8 0,92 1,02 1,01 1,02
-12 0,97 0,93 0,94 1,19 9H 0,96 0,95 0,94 1,09
-14 1,14 0,96 0,95 1,05
HaM щгаво було досл1дити зм1ну коефiцieнтiв схожост! дендpоpядiв дерев у ценопопуляцiях. Виявлено, що коефщенти схожост1 дендpоpядiв дерев у ценопопулящях, зaзвичaй, e високими i сеpеднiми. Тaк, у буськш xapaк-теризуються деpевa +1 i 54/6, 55/7, 57/9, 84/20, 7Н, 13Н, -6, -12; 55/7, 57/9, 64/8, 7Н, -6, -12; 57/9 i -6; 60/12 i -6; 63/7 i -12; 64/8 i 83/19, 4H, 7H; 81/17 i 7H; 83/19 i 4H, 7H; 4H i 13H, -8; -6 i -8. Низьких погазниюв схожост1 дендpоpядiв (менше шж 50 %) м1ж деpевaми бусько1' ценопопуляцп не виявлено. Бшьшють дерев тут хapaктеpизуються середньою (50-70 %) схожютю дендpоpядiв.
У лопaтинськiй ценопопуляцп високою схож1стю дендpогpaм xapaкте-ризуються деpевa 1/1 i 88/31, 4Н; 2/3 i 3/5, 19/22, 30/40, 88/31, 97/30; 3/5 i 17/19; 4/6 i 6/7, 9/10, 11/12, 16/18, 88/31, 3H, 6H, 8H; 6/7 i 9/10, 16/18, 88/31; 8/9 i 19/22, 97/30, 1H, 9H; 9/10 i 11/12, 16/18, 17/19, 19/22, 88/31, 1H; 11/12 i 16/18, 19/22, 97/30, 1H; 14/16 i 17/19, 1H, 9H; 16/18 i 17/19, 19/22, 20/23, 23/29, 30/40, 88/31, 97/30, 1H, 9H; 17/19 i 20/23, 30/40, 88/31, 97/30; 19/22 i 20/23, 30/40, 88/31, 97/30, 1H; 30/40 i 88/31, 97/30, 4H, 7H; 97/30 i 1H, 7H; 1H i 9H.
У стpaдчiвськiй ценопопуляцп висога схожють дендpоpядiв спостерь гаеться у дерев +2 i 3Н, 5Н, 7Н, 8Н, 11Н, 12Н, 13Н, 14Н, 16Н, 18Н, -2, -5, -6, -7, -8; +4 i +5, 1Н, 6Н, 10Н, 14Н, 16Н, 18Н, -2, -5, -6, -7, -8; +5 i 10Н, -7 -8; 1Н i 14H, 18H; 2H i 3H, 8H, 15H, 16H, 18H, -5, -6, -7, -8; 3H i 9H, 10H, -7; 5H i 12H, 16H, -5, -8; 6H i 7H, 8H, 12H, 13H, 14H, 16H, 18H, -2, -5, -6, -7; 7H i 8H, 11H, 12H, 18H, 19H, -2, -5, -6; 8H i 19H, -5, -8; 9H i 10H, 11H, 12H, 15H, 18H, -5, -7; 10H i -7, 11H i 18H, -6; 12H i 13H, 14H, 15H, 16H, 18H, 19H, -5, -6, -7, -8; 13H i 14H, 16H, 18H, -1, -5, -6, -7, -8; 15H i -5, -8; 16H i 18H, 19H, -1, -2, -5, -6, -8; 18H i -1, -2, -6, -7, -8; 19H i -5, -7, -8; -2 i -5, -6, -8; -5 i -6, -7, -8; -6 i -7, -8.
У лопaтинськiй i в стpaдчiвськiй ценопопулящях деpевa xapaктеpизу-ються тaкож пеpевaжно високою i середньою схожютю дендpоpядiв. Причо-му вот проявляеться м1ж деpевaми р1зних селекцшних кaтегоpiй. Низьк по-газники схожост1 дендpоpядiв виявлено м1ж окремими деpевaми в лотатинсь-кш ценопопуляцп (8/9 i 23/29, 88/31 i 3Н). Тaким чином, ^arcr^^ вс1 деpевa у ценопопулящях хapaктеpизуються високою i середньою схожютю дишмжи ростових процеЫв зa paдiусом. Це свщчить про ix однотипний хapaктеp росту в тaкиx умовax.
Ми дослщжувэли тaкож потарш коефщенти кореляцп м1ж дендpоpядa-ми дерев у ценопопулящях. Як покэзують дослщження, у ценопопулящях е
слабкi, помiрнi i значнi показники коефщенпв кореляци. Так, у буськш i страд-чiвськiй ценопопуляцiях переважають помiрнi i значнi показники кореляци мiж деревами рiзних селекцiйних категорiй, а в лопатинськш - слабкi i помiрнi.
Для виявлення шдивщуально! реакци окремих дерев на коливання мжрокшматичних показниюв використовують коефщент чутливостi [13, 14, 17]. Встановлено рiзне його значення для приросту ранньо! i шзньо! деревини [14] дерев рiзних селекцшних категорiй [14] та умов росту [13]. Так вщмш-ностi в чутливост ранньо! i шзньо! деревини можна пояснити дiею рiзних факторiв на II формування. Завжди вищими показниками чутливостi характеризуемся величина приросту шзньо! деревини, порiвняно з ранньою [4]. Найвищi показники коефщенпв чутливостi шзньо! деревини виявлено в дерев, яю ростуть на болотних грунтах. На перюд формування шзньо! деревини в цих умовах спостер^аеться значне зниження рiвня грунтових вод, що сти-мулюе ростовi процеси.
Для генетично-селекцiйних дослiджень важливе значення мають показники коефщента чутливостi дерев рiзних селекцiйних категорш. Досль дження. Карнавiчюса [4] показали, що низькими його показниками характеризуются переважно плюсовi дерева, а найвищими - мiнусовi. Хоча i серед плюсових дерев трапляються екземпляри з високими показниками чутливос-т^ як i серед мiнусових - iз низькими. Коефiцiент чутливостi корелюе з де-якими морфологiчними показниками. Низькими показниками чутливост ха-рактеризуються найвишд i найтовстiшi дерева з великими кронами. Бшьшою чутливiстю до ди клiматичних факторiв характеризуються дерева з вузькими кронами. Загалом низькою чутливютю до ди клiматичних факторiв характеризуються дерева з коефщентом чутливостi менше нiж 0,2, середньою - 0,20,4 i високою - бшьше нiж 0,4. Селекцшно цiнними е дерева, якi характеризуються високими показниками радiального приросту i низькими коефiцiента чутливостi [4].
Ми дослщжували показники коефiцiента чутливост у дерев рiзних селекцшних категорiй бусько!, лопатинсько! i стра^всько! ценопопуляцiй (табл. 3). У плюсових дерев бусько! ценопопуляци його значення становило 0,258-0,419, у нормальних - 0,287-0,503 i мшусових - 0,314-0,412. У дерев лопатинсько! ценопопуляци показники коефщеш!в чутливостi, вiдповiдно, становили 0,192-0,427, 0,304-0,547 i в стра^всько! - 0,309-0,312, 0,239-0,359 i 0,267-0,393.
Отже, у переважно! кiлькостi дерев у ценопопулящях коефiцiент чут-ливостi виявився середшм i перебувае в межах 0,2-0,4. Простежуеться тен-денцiя до його збшьшення в нормальних i мiнусових дерев, особливо у бусь-кiй i лопатинськiй ценопопуляцiях. Необхщно зазначити значну iндивiдуаль-ну мшливють дерев за коефiцiентом чутливостi в межах селекцшних категорш. У буськш ценопопуляци найменшим показником коефщента чутливостi серед плюсових дерев характеризуються дерева 54/6, 56/8, 57/9, +1 (коефь щент чутливостi дорiвнюе 0,258-0,284), а найбшьшою - 64/8, 81/17, 82/18, 83/19 (0,329-0,419). У лопатинськш ценопопуляци низькою чутливютю радь ального приросту на коливання мiкроклiматичних показниюв характеризу-
ються дерева 3/5, 4/6, 7/8, 20/23, 23/29, 30/40 (0,192-0,277), а високою - 1/1, 2/3, 15/17, 88/31 (0,348-0,427).
Табл. 3. Чутлив^ть модельних дерев сосни звичайно'1 рiзних ценопопуляцш _до умов зовншнього середовища_
Буська Лопатинська Страдч1вська
ценопопуляцш ценопопуляцш ценопопуляцш
номери коефщенти номери коефщ1енти номери коефщенти
дерев чутливост1 дерев чутливост! дерев чутливост1
+ 1 0,288 1/1 0,427 +2 0,312
53/5 0,311 2/3 0,348 +4 0,309
54/6 0,258 3/5 0,243 +5 0,312
55/7 0,277 4/6 0,276 1Н 0,349
56/8 0,261 6/7 0,288 2Н 0,326
57/9 0,284 7/8 0,277 3Н 0,336
58/10 0,305 8/9 0,321 5Н 0,318
60/12 0,292 9/10 0,294 6Н 0,293
63/7 0,304 11/12 0,355 7Н 0,247
64/8 0,374 14/16 0,323 8Н 0,314
81/17 0,340 15/17 0,377 9Н 0,302
82/18 0,419 16/18 0,322 10Н 0,234
83/19 0,329 17/19 0,292 11Н 0,245
84/20 0,302 19/22 0,290 12Н 0,326
85/21 0,300 20/23 0.275 13Н 0,267
3Н 0,503 23/29 0,229 14Н 0,239
4Н 0,380 30/40 0,192 15Н 0,239
5Н 0,287 88/31 0,402 16Н 0,359
7Н 0,325 97/30 0,311 17Н 0,285
9Н 0,353 1Н 0,382 18Н 0,291
10Н 0,358 2Н 0,365 19Н 0,317
11Н 0,378 3Н 0,338 -1 0,393
13Н 0,350 4Н 0,304 -2 0,267
-1 0,339 5Н 0,388 -5 0,335
-5 0,412 6Н 0,349 -6 0,393
-6 0,314 7Н 0,340 -7 0,314
-8 0,373 8Н 0,547 -8 0,300
-12 0,322 9Н 0,319
-14 0,347
плюсов! 0,185 0,184 0,220
нормальт 0,237 0,211 0,185
мшусов1 0,245 0,233
Висновки. Усереднеш дендрохронолопчш шдекси рiчного приросту дерев сосни звичайно! рiзних селекцшних категорш у ценопопуляцiях заходу Украши протягом останнього столiття (1925-2004 рр.) змшювались слабо i коливаються в межах 0,86-1,34, а в окремих соснових ценопопулящях - лише 0,89-1,12. Вщмшностей мiж динамiкою шдекшв приросту дерев сосни рiзних селекцшних категорш протягом вказаного столтя не виявлено.
Спостершаеться значна iндивiдуальна мшливють дерев сосни за ко-ефщентом чутливостi у межах селекцiйних категорш. Зокрема у плюсових дерев сосни, вщбраних у ценопопуляцiях заходу Украши, цей показник ко-
ливався вщ 0,258 до 0,427, що е додатковим пiдтвердженням невiдповiдностi фенотипiчного вщбору плюсових дерев 1х генотипу та необхщност перевiр-ки ix на елггшсть.
Л1тература
1. Бенькова А.В. Применение дендрохронологического метода для изучения особенностей роста естественных и искусственных лесных насаждений / А.В. Бенькова, В.В. Тарасова, А.В. Шашкин // Лесоведение. - 2006. - № 2. - С. 3-8.
2. Битвинскас Т. Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. - 172 с.
3. Карпавичюс И.А. Оценка индивидуальной и групповой изменчивости радиального прироста деревьев при помощи процента сходства (Сх) / И. А. Карпавичюс // Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев / отв. ред. Т. Т. Ботвинскас. - К. : Изд-во "Каунас", 1981. - С. 45-57.
4. Карпавичюс И.А. Чувствительность (изменчивость) радиального прироста сосны в отдельных селекционных группах деревьев на отдельных пробных площадях и в различных условиях местопроизрастания / И. А. Карпавичюс // Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев / отв. ред. Т.Т. Ботвинскас. - К. : Изд-во "Каунас", 1981. - С. 58-61.
5. Колищук В.Г. Методика исследования динамики прироста стлаников на примере горной сосны Pinus mughus Scop. / В.Г. Колищук // Ботатчний журнал. - 1967. - № 6. - С. 852-859.
6. Колищук В.Г. Рют вид1в сосни i коливання кшмату в Карпатах / В.Г. Колищук, И.М. Берко // Украшський боташчний журнал. - 1967. - Т. 24, № 2. - С. 39-47.
7. Савва Ю.В. Чувствительность характеристик структуры годичных колец к изменению климатических условий у разных климатипов сосны / Ю.В. Савва, Н.А. Кузьмина, Е.А. Ваганов // Экология. - 2001. - № 6. - С. 434-441.
8. Савва Ю.В. Адаптация сосны обыкновенной к изменению климатических условий / Ю.В. Савва, Е.А. Ваганов // Доклады Академии Наук. - Сер.: Общая биология. - 2002. - Т. 385, № 1. - С. 135-138.
9. Савва Ю.В. Изменчивость структуры годичных колец в географических культурах сосны Красноярской лесостепи / Ю.В. Савва, Е.А. Ваганов, Л.И. Милютин // География и природные ресурсы. - 2003. - № 2. - С. 77-82.
10. Тарасова В.В. Особенности радиального роста и дифференциации деревьев сосны обыкновенной в географических культурах / В.В. Тарасова, А.В. Беньков, Л.И. Милютин // Лесоведение. - 2002. - № 5. - С. 76-80.
11. Шовган А.Д. Динамика, экологическая обусловленность и прогноз прироста сосны обыкновенной в лесных районах Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.16 "Экология" / А.Д. Шовган. - Днепропетровск, 1987. - 18 с.
Гут Р. Т. Радиальный прирост сосны обыкновенной в ценопопуля-циях Западного региона Украины
Проанализирована динамика радиального прироста сосны обычной в плюсовых и нормальном насаждениях разных ценопопуляций. Установлено, что наименьшей изменчивостью индексов прироста характеризуются деревья страдчивской це-нопопуляции, а наибольшей - буской ценопопуляции, но отличия между динамикой индексов прироста деревьев разных селекционных категорий роста не обнаружены. Все деревья в ценопопуляциях характеризуются высоким и средним сходством динамики ростовых процессов по радиусу. Показана значительная индивидуальная изменчивость деревьев по коэффициенту чувствительности в пределах селекционных категорий на колебание микроклиматических показателей.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, радиальный прирост, индивидуальная изменчивость.
Gout R.T. Radial growth of Scots pine in cenopopulations of Western Ukraine
The analysis of dynamics of the radial increment of Scots pine is conducted in plus and normal plantations of different cenopopulation. It is set that the trees of the Stradch ce-
nopopulation are characterized by the least changeability of indexes of increase, and the Bus'k cenopopulation - the most, but the differences between the dynamics of indexes of increase of trees of different plant-breedings categories of growth are not found out. All the trees in cenopopulations are characterized by high and medium similarity of the dynamics of growth processes of the radius. Considerable individual changeability of trees is shown by the coefficient of sensitivity within the limits of plant-breedings categories on the fluctuation of microclimatic indicators.
Keywords: Scots pine, radial increment, individual changeability.
УДК630*174.754 Проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист. Т.1. Харачко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льв1в
СУЧАСНИЙ СТАН Л1СОНАС1ННО1 БАЗИ ТА ПОС1ВН1 ЯКОСТ1 НАС1ННЯ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО! У МАЛОМУ ПОЛ1СС1
Представлено результати дослщження стану люонасшно'1 бази ялини евро-пейсько! у Малому Полюсь Дано аналiз усереднених показниюв поавних якостей насшня ялини, визначених на основi багаторiчних дослщжень, зазначено вади орга-шзацп люонасшно'1 бази та проведення заготiвлi насшня у люогосподарських тд-приемствах.
Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, насадження, люонасшна база, поавш якост насшня.
Питання збереження бюлопчного р1зномашття та стшкоси насаджень за участю ялини европейсько! у Малому ПолюЫ, яке визначае сучасний стан та перспективи виду у регюш, тюно пов'язане з1 станом насшництва у люово-му господарствь
Дослщжуючи сучасний стан люонасшно! бази ялини европейсько! в шдприемствах Малого Полюся, варто зазначити, що в бшьшосп з них насшня заготовляють у нормальних насадженнях. У зв'язку з майже повною вщ-сутшстю пристигаючих та стиглих насаджень у багатьох люогосподарських шдприемствах Льв1всько! обласп, л1сов1 насадження яких знаходяться у Малому ПолюЫ, там загот1вля шишок вщбуваеться в молодняках та середньовь кових насадженнях з дерев, зрубаних шд час проведення пром1жного корис-тування, виб1рково-саштарних та суцшьних сангтарних рубань.
Стан л1сонасшно1' бази у люових насадженнях Малого Полюся на Р1в-ненщиш донедавна був кращим. У державному шдприемств1 "Дубенське ЛГ" було дв1 постшш люонасшш дшянки (ПЛНД), як через процес старшня, втрату бюлопчно! стшкосп та зниження шишконошення були списаш в 1999 р. На цей час загот1влю шишок здшснюють у нормальних пристигаючих та стиглих насадженнях шд час проведення головного чи пром1жного користування.
На Хмельниччиш серед чотирьох основних люогосподарських шд-приемств, насадження, як розташоваш в регюш Малого Полюся, лише у двох е об'екти постшно! л1сонасшно1' бази. У державному шдприемств1 "Славутсь-ке ЛГ" е дв1 ПЛНД, а 5 плюсових дерев, з яких донедавна здшснювали заго-т1влю шишок для одержання насшня, е теж списаш. Хоча територ1я Жуювсь-кого люництва, в якому знаходяться ПЛНД, { не належить до Малополюького люокультурного округу [3], проте 1х межування з Малим Полюсям е очевид-
