CC BY
42
means of the differential thermography. Indices a rather high frost-resistance of all species under investigation, especially C. hybrida Spaeth., is prognosticated according to the complex of the differential thermal analysis.
Keywords: catalpa, introduction, freeze-thaw resistance, ice nucleation, differential thermal analysis (DTA). _
УДК630*425 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук; проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв; проф. Г.П. Леонтяк, д-р с.-г. наук -
Уманський державний аграрний утверситет
НАСЛ1ДКИ ВПЛИВУ ЗМ1Н КЛ1МАТУ ТА АТМОСФЕРНОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ СОСНЯК1В В УМОВАХ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Дослщжено динам1ку основних кл1матичних показниюв та радiального приросту соснових деревосташв, що ростуть в умовах забруднення довкшля викидами Доб-ротв1рсько'1 ТЕС. Виявлено загальний характер динам1ки приросту, його екстремаль-ш значення, змши ампштуди i частоту коливань та встановлено кореляцшш залеж-ностi мiж приростом та комплексом кл1матичних показникiв i забрудненням атмос-фери.
Ключов1 слова: радiальний прирют, змiни клiмату, аеротехногенне забруднення, кл1матичш показники, сосновi деревостани.
Упродовж останшх роюв вщбуваються глобальш змши кшмату, як негативно впливають на люи та виконання iхнiх р1зномаштних функцш. Ряд украiнських учених дшшли висновку, що змiни клiмату призведуть до змь щення ареалiв видiв та границь лiсорослинних областей, а на рiвнi лiсових фiтоценозiв появляться тенденцп до змiни домiнуючих деревних видiв, ярус-них структур деревосташв, динамжи росту i стiйкостi люосташв [4]. Тому ак-туальним е вивчення наслiдкiв комплексного впливу на люостани змiн клiма-ту та атмосферного забруднення.
Для оцшки динамiки стану лiсових екосистем бшьшють дослiдникiв використовують дендрохронологiчний та дендрокшматичний методи, що ба-зуються на вивченнi радiального приросту окремих дерев i деревостанiв [1, 11, 12]. Радiальний прирiст е найбшьш унiверсальним i комплексним показ-ником стану насаджень впродовж всього iх вшу, а тому дае змогу виявити ре-акцда деревостанiв на дш всього комплексу зовнiшнiх чинниюв, встановити тривалiсть аеротехногенного впливу, стушнь i його критичнi перiоди [1, 6, 12], а також планувати вщповщш заходи щодо стабiлiзацii стану пошкодже-них лiсiв i прогнозувати iх подальший рiст [12, 14].
Метою наших дослщжень е вивчення динамжи основних клiматичних показникiв та радiального приросту соснових деревостанiв, що ростуть в умовах Малого Полюся Украши та зазнають впливу атмосферного забруднення Добротвiрськоi ТЕС. Добротвiрська ТЕС е найбiльшим джерелом забруднення атмосфери в умовах Захщного Люостепу. Вона розташована у за-хiднiй частинi Малополiськоi низовини (Малого Полюся) бiля р. Захiдний Буг. Максимальний обсяг викидiв станцiею забруднювальних речовин в атмосферу, зареестрованих у 2001 р., становив 73.4 тис. т.
За об'екти дослщжень було вибрано 60-рiчнi сосновi насадження на вiддалi 5-50 км вщ джерела забруднення, розмiщенi у схщному напрямку. Вибранi деревостани подiбнi за породним складом, вiком, структурою та рiз-няться лише за типами люу i таксацiйними показниками. Оскшьки всi деревостани е одновiковими, то вплив вiкового тренду не може позначитись на результатах анашзу. За санiтарним станом сосновi деревостани е ослаблими та слабо пошкодженими, iндекс 1х стану перебувае в межах 1,6-2,2 од.
На кожнш пробнш площi з 15 дерев на висот 1,3 м (в напрямках схщ-захiд i пiвдень-пiвнiч) буравом Преслера було взято по 30 кернiв деревини. Ширину рiчних кiлець вимiрювали мiкроскопом МБС-1 з точнiстю до 0,01 мм. Стушнь схожостi дендрорядiв оцiнювали вiзуально та за допомогою кореляцiйного анашзу. Тiснота зв'язку мiж абсолютною величиною ширини рiчних кiлець i показниками, як характеризують динамiку клiматичних i про-мислових викидiв в атмосферу, а також статистичш показники розраховува-ли за методикою Б. А. Доспехова [8].
Для ощнювання радiального приросту деревосташв порiвнювали аб-солютнi та вщност величини приростiв, а також анашзували дендрохроноло-гiчнi ряди за останш 30 рокiв залежно вщ клiматичних чинникiв та викидiв забруднювальних речовин. Встановлювали загальний характер динамши приросту, його екстремальнi значення, змшу амплiтуди i частоту коливань [13]. За характером змши приросту видшяли рiвномiрний та нерiвномiрний прироста, а за частотою коливання - високу i низьку частоти.
Шд час встановлення кореляцшних залежностей, поряд iз сумами опа-дiв та середньою температурою за календарний рiк i вегетацiйний перiод, ви-користовували комплекснi метеорологiчнi (клiматичнi) показники: волопсть клiмату, гiдротермiчний коефiцiент (01); комплексний гiдротермiчний показ-ник (03); комплексний гiдротермiчний коефiцiент (02); коефщент, який ха-рактеризуе запас вологи (к). Волопсть кшмату визначали за формулою Д.В. Воробйова [5], а iншi комплекс показники - за формулами, наведе-ними Т.Т. Битвинскасом [2].
Вивчення сучасного стану та можливих змш клiматичних умов у Малому Полюс здшснювали за результатами даних метеостанци Кам'янка-Бузь-ка, яка розташована найближче до об'еклв дослiджень у ДП ,Tадехiвське ль сомисливське господарство" i е характерною для цього району. В основу дос-лщжень, згiдно з Кшматичним Кадастром Укра1ни, покладено кшматолопчну стандартну норму середньо! мюячно! температури повггря, а також рiчну кшьюсть опадiв за аналогiчний перiод, встановлених до 1990 р.
Аналiз результата дослiджень засвiдчуе, що найзначнiших змш в останш десятилтя зазнала рiчна температура повiтря, яка е визначальною кш-матичною характеристикою для ощнювання змши кшмату - глобального по-теплiння. Потеплiння iнтенсивнiше проявляеться останшми роками (19912007 рр.). Про це, зокрема, свiдчать таю даш щодо змiни середньорiчноl температури пов^я, яка за рiзнi перiоди узагальнення для м. Кам'янка-Бузька становила: до 1972 р. - 7,4 °С, 1973-1990 рр. - 7,7 °С, 1991-2007 рр. - 8,3 °С (табл. 1). В останш роки, порiвняно з попередшми, бiльш iнтенсивно зросла
також середня мюячна температура повiтря за вегетацшний перiод (з 13,4 °С до 14,2 °С).
Упродовж останнього десяташття спостершаеться також тенденцiя до зростання рiчноl кiлькостi опадiв - з 1972 р. по 2007 р. вони зросли з 598 мм до 655 мм (табл. 1). Однак треба зазначити, що останшм часом у перюд веге-таци випадало менше опадiв, чим у попередш 1973-1990 рр. Вiдтак, змен-шення опадiв у вегетацiйний перюд на фот зростання температури пов^я, обумовило виникнення посух, як е досить небезпечними для люово! рослин-ностi в умовах Малого Полюся. Для цього регiону найбiльш посушливими роками, якi характеризувались максимальною середньорiчною температурою повiтря i мiнiмальною кшьюстю опадiв були: 1989 р., 1994-1995 рр., 2000 р., 2002-2003 рр., 2007 р.
Табл. 1. Динамка основних кл1матичних показнишв _за даними метеостанци Кам 'янка-Бузька_
Кл1матичт характеристики Середня багатор1чна
до 1972 р. 1973-1990 рр. 1991-2007 рр.
Середня мюячна температура повиря (°С) за: - календарний р1к - вегетацшний перюд 7,4 13,5 7,7 13,4 8,3 14,2
Кшькшть опад1в (мм) за:
- календарний р1к 598 651 655
- вегетац1йний перюд 442 474 465
За перюд 1973-2007 рр. найтеплшим вегетацшним перюдом характе-ризувалися 2006 р. i 2007 р., середньомюячна температура повггря у вегетацшний перюд яких становила 14,9 °С. За даними кшматолопв, 2007 р. був найтеплшим за всю юторш метеорологiчних спостережень майже на всш те-ритори Укра1ни, а середньорiчна температура повiтря була вища за кшматич-ну норму на 2,1 °С [10]. У Швшчно-Захщному регiонi Укра1ни середня температура повггря за останш роки зросла на 1,1-1,7 °С [9]. На погляд вчених [3 та ш.], збереження тенденцп до глобального потеплшня призведе до змiн у погод^ порушить усталене функцiонування екологiчних систем, позначиться на природних ресурсах i нав^ь санiтарних умовах життя людей та може стати причиною сощальних i економiчних потрясiнь.
В охарактеризованих кшматичних умовах дослiджуванi сосновi дере-востани вiдзначаються значною варiабельнiстю товщини рiчних кiлець про-тягом 1977-2006 рр. (табл. 2). Залежно вщ типу лiсу i вщсташ до джерела заб-руднення, середнш радiальний прирiст перебувае в межах 1,31-2,27 мм i е найбшьшим в умовах вологого субору на пробнш площi 9 (табл. 2). В умовах вологого субору вщзначено також i максимальний прирiст рiчного кiльця (3,41 мм), а його мтмальну величину (0,7 мм) зареестровано у деревостанi свiжого субору, що росте поблизу ТЕС (ПП 1).
Спостершаеться також зростання мшливост товщини рiчних кiлець у деревостанах свiжих суборiв, що ростуть у зош хронiчного пошкодження (ПП 1; 8). Вщ'емний ексцес для бiльшостi рядiв свiдчить, що в умовах свiжих суборiв радiальний прирiст е бшьш згладженим, нiж у вологих суборах.
Табл. 2. Статистичт характеристики рядiврадiального
№ ПП Тип л1су Ввдстань до ТЕС, км Приршт, мм Стандартне ввдхилення Ексцес Коефщ1ент вар1аци
серед-нш максимальний мш-мальний
1 В2-дС 5,0 1,63 2,48 0,70 0,451 - 0,66 27,7
8 В- -дС 5,5 1,58 2,27 0,98 0,367 - 0,86 23,2
7 в2-дС 8,0 1,87 2,51 1,24 0,388 - 1,16 20,7
3 В2-дС 25,0 1,31 1,57 0,88 0,162 0,68 12,3
4 В3-дС 30,0 1,44 2,02 0,71 0,313 - 0,15 21,7
6 В2-дС 36,0 1,33 1,92 0,77 0,303 - 0,96 22,8
9 В3-дС 50,0 2,27 3,41 1,24 0,535 - 0,54 23,6
Кривi приросту для вЫх деревосташв змшюються синхронно i харак-теризуються максимальним перепадом амплiтуди протягом 1981-1999 рр. (рис. 1, 2). Екстремальш мшмальш величини рiчних кiлець на уЫх кривих росту спостерiгаються за 1986-1987 рр., 1996 р. i 2003 р. (волоп субори), якi характеризувались недостатньою кiлькiстю опадiв та мшмальною сонячною активнiстю або 11 спадом. Бшьш iнтенсивна депресiя приросту у 1996 р. i 2003 р. е характерною для вологих суборiв, проте 1х прирiст пiсля падшня вщновлюеться значно краще. Вiдтак, у свiжих суборах пiсля депреси приросту у 2003 р. спостер^аеться подальше падшня приросту, що свщчить про по-силення ефекту негативного впливу на величину радiального приросту сосня-кiв забрудненням атмосфери i змiнами клiмату у цих люорослинних умовах.
Збiг максимумiв радiального приросту для уЫх рядiв спостерiгалося лише у 2002 р., що св^ить про меншу стабiльнiсть 1х прояву порiвняно з мь нiмальними величинами (рис. 1, 2). Встановлено також, що у свiжому суборi максимальний прирiст рiчного кiльця проявляеться на два роки шзшше, нiж максимуми радiального приросту у вологому суборь Так, максимальнi екстремуми приросту виявлено у 1981 р. (В3) i 1983 р. (В2), 1988 р. (В3) i 1990 р. (В2).
Рис. 1. Динамшарадiального приросту соснових деревосташв в умовах свiжих суборiв залежно вiд вiдстанi до ТЕС
Рис. 2. Динамжарадiального приросту соснових деревосташв в умовах вологих суборiв залежно вiд вiдстанi до ТЕС
Доцшьно зазначити, що не зважаючи на зростання у 1999-2001 рр. об-сягу валових викидiв ТЕС до максимально! величини (71-73 тис. т), радiаль-ний прирют хронiчно ушкоджених деревостанiв у вологих суборах практично не змшився (див. рис. 2), а в умовах свiжих суборiв спостерiгалась тенден-цiя до його зростання (див. рис. 1). Протилежш напрямки змш приросту у рiзних лiсорослинних умовах свiдчать про комплексний вплив на його фор-мування антропогенних та природних чинниюв.
За характером коливань радiальний прирют сосни у зонi ди ТЕС е нерiв-номiрним з 1981 р. до 1993 р. - для свiжих i до 2001 р. - для вологих суборiв, тобто у перюд зростання валових викидiв в атмосферу. У цей перюд спостерь гаеться висока амплггуда коливань величини рiчних кшець на фот середньо! частоти, що св^ить про порушення стiйкостi деревостанiв. Упродовж остан-нiх рокiв середнiй перюд коливань становить 1-3 роки - в умовах вологого су-бору i 4-6 роюв - у свiжому суборi. У динамiцi приросту сосни простежуеться чiтко виражена цикшчшсть. Виявлено 11-14-рiчнi цикли та менш^ 7-9-рiчнi та 2-5-рiчнi. Найдовготривалiшим е 20^чний цикл (1983-2003 рр.).
На формування приросту сосни у зош впливу ТЕС ютотно впливають об'ем спаленого вугiлля, сонячна активнiсть та окремi клiматичнi показники (табл. 3). М1ж радiальним приростом сосни та об'емом спаленого вугшля ю-нуе зворотний високий зв'язок у бшьшосп дослщжуваних рядiв, з сонячною актившстю виявлено прямий значний зв'язок, а з температурою повггря за ве-гетацiйний перiод - помiрний зворотний зв'язок. Слабо корелюе радiальний прирют iз комплексними клiматичними показниками i лише в умовах свiжого субору юнуе iстотний помiрний зв'язок приросту з комплексним гiдротермiч-ним показником О3.
Змiну радiального приросту добре характеризуе середньорiчний темп росту за певш перiоди (табл. 4). Падшня приросту пошкоджених соснякiв у вологих суборах за трирiчнi перiоди перебувае в межах 5-35 % у деревоста-нах, що ростуть на вщстат 8 i 30 км вщ джерела забруднення i 9-27 % - у де-ревосташ, що вiддалений на 50 км. В умовах свiжого субору прирют сосни перiодично (через три роки, табл. 4) зменшуеться на 4-37 %. Найбшьшо! ве-
личини падшня приросту досягае у сосняку, що росте найближче до ТЕС (5 км). У цьому деревосташ за останш три роки радiальний прирют, порiвня-но з попереднiм перюдом, зменшився на 36 %, а у контрольному деревосташ (36 км) - лише на 13 %.
Табл. 3. Коеф^енти кореляцИрадiального приросту сосни звичайно'1 з кл1матичними показниками, валовими викидами забруднювальних речовин в атмосферу та ктьтстю використаного палива на ТЕС
Показники Тип лшорослинних умов та ввдстань до ТЕС, км
В2 Е »3
5 25 36 8 30
Сума опад1в (мм) за: - календарний рш 0,05 - 0,01 - 0,03 0,07 0,02
- вегетацшний перюд 0,10 0,06 0,06 0,19 0,07
-травень(1985-2006) - 0,05 - 0,25 - 0,11 - 0,13 - 0,39
- червень(1985-2006) 0,26 0,08 0,13 0,27 0,39
- липень (1985-2006) - 0,14 0,07 - 0,15 - 0,12 - 0,15
Середня температура пов1тря за: - рш - 0,06 0,44* 0,11 0,08 0,11
- вегетацшний перюд - 0,41* - 0,13 - 0,42* - 0,37 - 0,19
Комплексы кл1матичт показники:
- Ш -0,01 -0,01 -0,06 0,06 0,08
- к -0,31 -0,30 -0,10 -0,13 -0,06
- 01 0,34 0,29 0,24 0,12 0,07
- 02 0,30 0,17 0,23 0,20 0,24
- 0з 0,23 0,49* 0,18 -0,16 -0,12
Числа Вольфа (1985-2006) 0,42* 0,81* 0,57* 0,58* 0,51*
Валов1 викиди ТЕС, тис. тонн (1993-2006) 0,24 0,30 0,19 0,34 0,43*
Юльтсть спаленого вугтлля, тис. т (1985-2004) - 0,74* - 0,24 - 0,76* - 0,71* - 0,58*
Кшьшсть спаленого газу, млн м 0,28 0,13 0,15 0,19 - 0,03
Кшьшсть спаленого мазуту, тис. тонн - 0,14 - 0,34 - 0,27 - 0,13 - 0,02
Примггка: * - тюнота зв'язку ютотна на 95 %-му р1вш значущосп
Табл. 4. Середньорiчний темп радiального приросту _соснових деревосташв у зош впливу ТЕС_
Перюд, роки Тип лшорослинних умов та ввдстань до ТЕС, км
В2 В3
5 5,5 25 36 8 30 50
1980-1982 1,08 1,07 1,01 1,06 1,37 1,16 1,11
1983-1985 1,13 1,18 1,01 0,96 1,05 0,95 1,07
1986-1988 0,78 0,77 0,89 0,93 0,91 0,86 1,15
1989-1991 1,10 1,15 1,24 1,23 1,14 1,08 0,91
1992-1994 0,95 0,81 0,92 0,84 0,88 0,75 0,86
1995-1997 0,63 0,76 0,76 0,65 0,71 0,76 0,73
1998-2000 1,11 1,13 1,20 1,09 1,13 1,33 1,15
2001-2003 1,04 0,96 1,13 1,05 0,94 1,05 0,77
2004-2006 0,64 0,81 0,80 0,87 0,83 0,95 1,07
Таким чином, у зош впливу ТЕС за останш 20 роюв спостершаеться перюдичний спад радiального приросту середньовiкових соснових деревосташв, у Mipy наближення до ТЕС - падшня приросту посилюеться.
Висновки. Одним i3 небезпечних погодних чинниюв, який проявився в останш десяташття, е змши кшмату у напрямку глобального потеплiння. Ос-таннiм часом найбiльш iнтенсивно зростають середньорiчна та середньомюяч-на за вегетацшний перiод температури повiтря та юльюсть опадiв. Порiвняно з кшматичною стандартною нормою, середня мiсячна температура за вегетацшний перюд у Малому Полюс зросла з 13,4 °С до 14,2 °С. Р1чна кiлькiсть опадiв зросла з 598 мм до 655 мм, а у перюд вегетаци випадало менше опадiв.
Формування радiального приросту соснових деревосташв у зонах аеротехногенного забруднення атмосфери зумовлено впливом комплексу не-гативних чинниюв природного характеру та забруднювальних речовин. В умовах забруднення атмосфери мшливють приросту залежить вщ величини викидiв та посилюеться впливом посух.
Одночасно iз атмосферним забрудненням на прирют соснякiв вплива-ють температурш умови вегетацiйного перiоду та гелiогеофiзичний фон. У зонi впливу Добротв1рсько! ТЕС перiодичний спад радiального приросту се-редньовiкових соснякiв становить 4-37 % i посилюеться у мiру !хнього наб-лиження до джерела забруднення.
Л1тература
1. Алексеев А.С. Колебания радиального прироста у древостанах при атмосферном загрязнении /А.С. Алексеев // Лесоведение. - 1990. - № 2. - С. 82-86.
2. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Гидро-метеоиздат, 1974. - 172 с.
3. Бойченко С.Г. Глобальне потеплшня та його наслщки / С.Г. Бойченко, В.М. Воло-щук, В.М. Дорошенко // Украшський географiчний журнал. - 2000. - № 2. - С. 59-68.
4. Букша 1.Ф. Украша та глобальний парниковий ефект: вразливють i адаптацiя еколо-гiчних та економiчних систем до змш ^мату / 1.Ф. Букша, П.Ф. Гожик, Ж.Л. Емельянова та ш. / за ред. В.В. Васильченка, М.В. Рапцуна. - К. : Вид-во Агентства з рацюнального викорис-тання енерги та екологй, 1998. - 210 с.
5. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробъев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
6. Ворон В.П. Деяю методичш шдходи до вивчення динамши радiального приросту сосни тд впливом промислового забруднення в умовах люостепово! зони / В.П. Ворон, 1.М. Коваль, О.В. Леман, О.1. Воронцова // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя, 2004. - Вип. 105. - С. 183-188.
7. Ворон В.П. Вплив аеротехногенного забруднення у зош ди РВАТ "Азот" на динам^ радiального приросту соснових деревосташв / В.П. Ворон, 1.М. Коваль, С.В. 1вашенюта // Ль авництво i агролiсомелiорацiя, 2004. - Вип. 107. - С. 230-234.
8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. - 351 с.
9. Сремеев В. Репональш аспекти глобально! змши кшмату / В. Еремеев, В. €фiмов // Вюник НАН Укра!ни. - 2003. - № 2. - С. 14-19.
10. Косовець О.О. Особливост температурного режиму Украши у 2007 р. / О.О. Косо-вець, О.С. Пахалюк // Працi ЦГО. - К. : Вид-во 1нтерпрес ЛтД, 2008. - Вип. 4 (18). - С. 7-10.
11. Ловелиус Н.В. Изменчивость прироста деревьев. Дендроиндикация природных процессов и антропогенных воздействий / Н.В. Ловелиус. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 232 с.
12. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. - 272 с.
13. Матвеев С.М. Методика дендрохронологического анализа : медодические указания к лабораторным работам по дендрохронологии для студентов спец. 260400 - "Лесное и лесопарковое хозяйство" дневной и заочной формы обучения / С.М. Матвеев. - Воронеж : ВГЛТА, 1999. - 31 с.
14. Nogel P. Auskeilende und fehlende Jahrrinde in abstenbenden Tannen (Abies alba Mill) / P. Nogel // Allg. Forstzeitschrift. - 1981. - Vol. 36, № 28. - S. 709-711.
Мазепа В.Г., Криницкий Г.Т., Лэонтяк Г.П. Последствия влияния изменения климата и атмосферного загрязнения на радиальный прирост сосняков в условиях Малого Полесья Украины
Изучена динамика основных климатических показателей и радиального прироста сосновых древостоев, растущих в условиях загрязнения среды выбросами Доб-ротворской ТЭС. Выявлен общий характер динамики прироста, его экстремальные значения, изменения амплитуды и частоты колебаний, установлены корреляционные зависимости между приростом и комплексом климатических показателей и загрязнения атмосферы.
Ключевые слова: радиальный прирост, изменение климата, аэротехногенное загрязнение, климатические показатели, сосновые древостои.
Mazepa V.G., KrynytskyyH.T., Leontjak H.P. The results of climate changes and air pollution influence on pine stands radial increment in the conditions of Small Polissya of Ukraine
The main climate indices and radial increment dynamics of pine stands growing in the conditions of the environment polluted by the Dobrotvir power station emissions is investigated. General character of increment dynamics, its extreme value, amplitude changes and oscillation frequency is found out. Correlative dependence on radial increment and climate indices as well as air pollution is determined.
Keywords: radial increment, climate changes, technogenic air pollution, climate indices, pine stand.
УДК 630*5 Перший заступник Голови Ю.М. Марчук, канд. с.-г. наук -
Державний коMimem лкового господарства Украти
ПОСИЛЕННЯ КЛ1МАТОРЕГУЛЯТИВНО РОЛ1 Л1С1В У МЕЖАХ РЕАЛЬНИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Викладено аналiз впливу змш ^мату на люи та окреслеш заходи, що прово-дяться люовим господарством та спрямоваш з одного боку, на збшьшення поглинан-ня вуглецю та з шшого - на запоб^ання його викидам в атмосферу. Наведено аналiз рiзних джерел фшансування таких заходiв та можливостей Кютського протоколу для Украши. Зроблено висновки про те, що потрiбно зробити для посилення позицш Украши у мiжнароднiй кооперацп в рамках LULUCF.
Ключовi слова: змши ^мату, джерела фшансування, Кютський протокол.
Незважаючи на прийняття низки м1жнародних природоохоронних документа, стан навколишнього природного середовища невпинно попр-шуеться. Тому збереження стабшьност ктматично! системи е одшею з найважливших глобальних проблем.
Цей факт, що люи вщшрають вагому роль у формуванш вуглецевого балансу атмосфери як поглинача вуглекислоти, сьогодш е загальновизнаним i не викликае жодних сумшв1в. З шшого боку, використання продукци, ви-
