CC BY
17
5. Минин Д.Д. Сбор и хранение семян древесных и кустарниковых пород / Д. Д. Минин. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1949. - 85 с.
6. Нащональний центр генетичних ресурав рослин Украши / за ред. В.К. Рябчуна, Р. Л. Богуславського, О.С. Тригуба. - 2005. - 22 с.
7. Сафина Г.Ф. Влияние низких и сверхнизких температур на жизнеспособность семян плодовых и ягодных растений / Г.Ф. Сафина // Вестник ВОГиС. - 2008. - Т. 12. - № 4541. - С. 541-547.
8. Семена хвойных древесных пород Посевные качества Технические условия Гост 14161-86. - Государственный комитет СССР по стандартам. - Москва, 1986. - 9 с.
9. Федосенко В.А. Использование сверхнизких температур для длительного хранения семян (методы и техника) // Бюллетень ВИР / В. А. Федосенко. - 1978. - № 77. - С. 53-57.
10. Genebank Standards. - Rome : FAO/IPGRI. - 1994. - 13 p.
11. Anisko E. Wplyw warunkow suszenia nasion brzozy brodawkowatej, olszy czarnej, sosny zwyczajnej I swierka pospolitego na ich zywotnosc / Anisko E., Witowska O., Zaleski A. // Les. Pr. Bad. - 2006. - № 2. - C. 91-113.
12. Simpson J.D. Long-term seed storage of various Canadian hardwoods and conifers / Simpson J.D., Wang B.S.P., Daigle B.I. // Seed Science and Technology. - 2004. - Vol. 32. - № 2. -P. 561-572(12).
13. Stanwood P. Ultracold preservation of seed germplasm // Plant Cold Hardiness and Freezing Stress / P. Stanwood, L. Bass. - 1978. - 361 p.
Мажула О.С., ЛинныкЮ.О. Сохранение семян сосны обычной
Проанализированы эффективные условия долгосрочного сохранения семян сосны обычной. Семена сосны из насаждений и клоновых семенных плантаций заложены на хранение в камеры с температурами +4 °С но -20 °С в Национальное хранилище семян сельскохозяйственных культур при Институте растениеводства имени В .Я. Юръева. Проведено исследование качества семян после 1-3 годов хранения.
Ключевые слова: сосна обычна, долгосрочное сохранение семян, сходство, температура, влажность.
Mazhula O.S., Linnyk U.O. Storage of seeds of Scots pine
Effective conditions of long-term storage of seeds of Scots pine are offered. Seeds of plants and seed orchards of pine was laid in cold store with temperature +4 °С and -20 °С in National storehouse of seeds of agricultural sorts in Plant Production Institute named after V.A. Yuryeva. The researches of quality of seeds after 1-3 years storage was carried out.
Keywords: Scots pine, long-term storage, germination, temperature, moisture.
УДК 630*561.24 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
ст. викл. А.А. Новак, канд. с.-г. наук; доц. 1.М. Сопушинський,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РАД1АЛЬНОГО ПРИРОСТУ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Методами дендрохронологл дослщжено динамшу радiального приросту дубо-вих деревосташв зелено! зони Львова. Вивчено вплив антропогенних та ^матичних чинниюв на загальний характер динамши приросту, його екстремальш значення, змь ни амплггудних коливань. Встановлено кореляцшш залежносп мiж радiальним приростом та викидами забруднювальних речовин i кшматичними показниками.
Ключов1 слова: радiальний прирют, дубовi деревостани, ^матичш показники, забруднення повггря.
В умовах зростання антропогенного впливу на рекреацшно-оздоровч1 люи, збереження та шдвищення стшкосп люових екосистем постае надваж-ливим завданням. Це завдання люово! галуз1 передбачае усшшне люовщнов-лення, охорону лшв вщ пожеж, захист вщ шюдниюв { хвороб, вживання за-
ходiв зi зниження впливу на лiсовi екосистеми забруднення навколишнього середовища, а також послаблення наслщюв екстремального впливу кшматич-них чинникiв.
Збiльшення темпiв розвитку промисловост та iнтенсифiкацiя лiсового господарства у другш половинi ХХ ст. зумовили зниження бюлопчно! стiйкостi лiсiв. Почастiшали випадки 1хнього ослаблення та всихання внасль док посух, заморозюв, промислових викидiв, посилився вплив комах-шюдни-кiв та грибних патогенiв.
Техногенний та господарський вплив людини на навколишне середо-вище привносить небезпечш змiни в екосистеми, ландшафти та рiзноманiтнi природнi комплекси. Вивчення цих змш дасть змогу звести 1х до мiнiмуму або знайти ршення для повного усунення деяких видiв негативних процесiв.
Найбiльш чутливим до зовшшнього впливу показником стану та про-дуктивностi деревостанiв е радiальний прирiст окремих дерев та деревосташв загалом [1, 4, 5]. Дендрохронолопчш дослiдження базуються на вираженiй реакци дерев, якi в структурi, хiмiчному складi й товщинi рiчних кшець приросту чiтко фiксують ус змiни, що вiдбуваються як всередиш екосистеми, так i в зовшшшх умовах, котрi визначають 1'хнш розвиток. Дендрохронолопя належить до комплексного наземного методу дослщжень, який здатен з дос-татньою достовiрнiстю i хронолопчною точнiстю вiдновити хiд минулого розвитку головного компонента екосистеми - деревостану. Г.в. Комш [3] вважае, що, на вщмшу вщ звичайних методiв монiторингу, якi полягають у спостереженш за тим чи iншим проявом зовшшнього впливу, дендрохронолопя дае змогу вивчати рiзноманiтнi змши в люових екосистемах за минулi десяташття чи навiть столiття.
Ретроспективний анашз динамiки радiального приросту дерев дае змогу об'ективно судити про особливост росту i розвитку деревосташв, а також 1хню реакцiю на вплив рiзноманiтних зовнiшнiх екологiчних чинниюв.
Закономiрне занепокоення викликають деревостани, що зростають у зелених зонах мют, адже тут на 1'хнш рют впливають не тiльки клiматичнi чинники, а й рекреацшне навантаження, аеротехногенш викиди промислових пiдприемств та автотранспорту, що ютотно позначаеться на сташ асимшя-цiйного апарату та товщиш рiчних кiлець дерев.
Для вивчення особливостей росту дубових насаджень та впливу на них зовнiшнiх еколопчних чинникiв, ми обрали лiсостани Лапа1вського (ЛЛ-1, ЛЛ-2) та Красiвського люництв (КЛ-1, КЛ-2, КЛ-3, КЛ-4) ДП "Львiвський лiсгоспм, що зростають у зеленш зонi м. Львова. Ус дiлянки, на яких заклада-лись пробш площi, окрiм того, що вщнесеш до зелено! зони м. Львова, може-мо умовно подшити на три категори: тi, що перебувають безпосередньо бiля межi мюта (ЛЛ-1, ЛЛ-2), тi, що знаходяться безпосередньо бшя ВАТ "Мико-ла1вцемент", плакорнi (КЛ-1, КЛ-2) та т^ що розташованi безпосередньо бiля ВАТ "Микола1вцемент", заплавнi (КЛ-3, КЛ-4).
Дослщження динамiки радiального приросту деревостанiв здшснюва-ли на основi аналiзу кершв деревини, узятих iз дерев на пробних площах, що закладались зпдно зi загальноприйнятими у лiсiвництвi та таксаци методика-
ми [2]. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дiлянок, у яких закладались пробнi площi, наведено у табл. 1.
Як видно з наведених даних, з метою виявлення особливостей впливу зовтштх чинниюв середовища на динамжу радiального приросту, керни де-ревини брались на дшянках, рiзних за лiсотаксацiйними показниками. У якост природних екологiчних чинникiв, дiя яких може вiдображатись на ве-личинi радiального приросту, бралась до уваги сума опадiв (за календарний рiк, за гiдрологiчний рiк та за вегетацшний перiод), середня температура по-вiтря (за календарний рж та за вегетацiйний перiод), а також комплексы кль матичнi показники за Т. Т. Бггвшскасом [1].
Табл. 1. Лшвничо-таксацшш показники досл'кдних дтянок
№ зп Склад деревостану ТЛУ В1к, рр. Оср., см Нср, м Повнота Ввддаль до м. Львова, км Ввддаль до ВАТ "Ми-кола!вце-мент", км
ЛЛ-1 8Д2Г Вз-гД 155 65 23 0,5 4 30
ЛЛ-2 6Д3Г1С Оз-гД 85 33 25 0,8 4 30
КЛ-1 9Д1Ос+Бп °3-гД 72 30 24 0,7 30 5
КЛ-2 9Д1Ос+Вхч, Гз О3-гД 72 24 24 0,7 32 4
КЛ-3 10Дз+Клг, Вхч О3-гД, З1 82 35 27 0,6 34 4
КЛ-4 7Дз2Вхч1Яс О3-гД, З1 53 19 19 0,7 35 5
До антропогенних еколопчних чинниюв впливу на товщину рiчних кь лець дерев дуба звичайного, що зростають у зеленiй зонi Львова, можемо вщ-нести дiю викидiв в атмосферу шдприемств та автотранспорту Львова, ос-кiльки пробнi площi ЛЛ-1 та ЛЛ-2 розташованi безпосередньо бшя межi мю-та. У дослщженнях також враховувався аеротехногенний вплив викидiв ВАТ "Микола!вцемент", оскiльки дiлянки КЛ-1, КЛ-2, КЛ-3 та КЛ-4, о^м того, що зростають у люових масивах, якi вiднесенi до зелено! зони Львова, розта-шованi також i в зонi седиментацi! цементного пилу.
Товщину рiчних кiлець дослщжували за перiод з 1965 р. по 2005 р. Динамжа середнього радiального приросту дуба звичайного на уЫх шести пробних площах наведено на рис. 1.
Отже, найменшi значення радiального приросту спостерiгають на пробнш площi ЛЛ-1. Упродовж усього перюду дослiджень його середня величина становить 2,21 мм. Це закономiрно, оскшьки насадження перестiйне i попри всi чинники зовнiшнього впливу, низький прирют е результатом вжо-во! деградацi!. Найбiльше ж значення середньо! величини радiального приросту за перюд дослiджень виявлено у наймолодшого насадження (КЛ-4). Його величина становить 3,56 мм. На шших пробних площах цей показник змшюеться вщ 2,53 мм до 3,23 мм.
Оскшьки вш дуба звичайного на пробних площах ЛЛ-2 та КЛ-3 е фак-тично однаковим, можемо зауважити, що величина приросту у свiжих типах люу вища, тж у вологих, адже середне значення товщини рiчного кiльця за весь перюд дослщжень для свiжо! грабово! дiброви становить 3,23 мм, тодi як у вологiй грабовш дiбровi - 2,83 мм. Щоправда, пробнi площi КЛ-3 та КЛ-
4 зростають на територи, яка шддаеться щорiчному пiдтопленню впродовж 1-2 тижнiв весняними паводками р. Дшстер (варiант заплавност З1). У цьому випадку надмiрне зволоження грунту може бути лiмiтуючим чинником радь ального приросту.
Рис. Динамжарадiального приросту дубових деревосташв зеленог зони м. Львова
Анашз екстремумiв радiального приросту виявив, що максимальнi високi значення приросту у свiжих дiбровах припадають на 1966 р. (4,71 мм), 1971 р. (4,04 мм), 1975 р. (3,34 мм), 1979 р. (4,15 мм), 1985 р. (4,13 мм), 1990 р. (3,62 мм), 1993 р. (3,08 мм), 1997 р. (3,69 мм), 2000 р. (4,37 мм), 2002 р. (2,98 мм).
У вологих дiбровах максимуми приросту спостер^аються у 1965 р. (4,44 мм), 1970 р. (4,51 мм), 1975 р. (4,07 мм), 1979 р. (3,60 мм), 1982 р. (4,03 мм), 1987 р. (4,02 мм), 1993 р. (3,75 мм), 1995 р. (тк спостер^аеться лише в плакорних деревостанах) (4,38 мм), 1997 р. (4,01 мм), 2000 р. (4,64 мм).
М1шмальш значення приросту дерев у свiжiй грабовш дiбровi спосте-р^аються у 1968 р. (2,69 мм), у 1974 р. (1,98 мм), у 1977 р. (2,27 мм), у 1980 р. (1,92 мм), у 1987 р. (1,46 мм), у 1991 р. (1,69 мм), у 2001 р. (2,26 мм), у 2004 р. (1,51 мм). У вологих люорослинних умовах мшмуми товщини рiчного кшьця вщзначено у 1971 р. (0,92 мм), у 1978 р. (2,22 мм), у 1985 р. (1,42 мм), у 1992 р. (0,92 мм), у 1996 р. (1,77 мм), у 1999 р. (2,54 мм). Найбшьш рiзка деп-реЫя приросту, для ушх дендрохронолопчних рядiв простежують за 1-3 роки тсля ткових максимальних прирос^в i становить 24,4-50,4 %.
За характером змш радiальний прирют бшьшост дубняюв, о^м пе-рестшного деревостану (ПП ЛЛ-1), е нерiвномiрним. У деревостанах У1-1Х клашв вшу спостер^ають високу амплггуду змiн приросту на фош середньо! частоти, що свiдчить про порушення 1х стiйкостi, особливо у заплавних типах люу. Середнiй перюд змiн за останнi десятилiття становить 1-4 роки. Част
змiни приросту на фот високо! амплiтуди зумовлеш, очевидно, посушливи-ми перiодами, як спостерiгались в окремi роки. За останне десятилiття найнижча кiлькiсть опадiв випала у 2002-2003 рр. (71-86 % до норми), що i призвело до зниження приросту у 2003-2004 рр. уЫх дослiджуваних деревос-танiв. Варто зазначити, що штенсивш опади 1998 р. (140 % до норми) зумо-вили також зниження приросту деревосташв заплавних варiантiв.
Найбiльшу мiнливiсть радiального приросту в останш роки, за показ-ником стандартного вщхилення, простежують у деревостанах заплавних варь антiв, що ростуть поблизу ВАТ "Микола1вцемент" (табл. 2). Найменш чутли-вим до впливу зовтштх чинникiв виявився деревостан перестшного вiку, що росте поблизу м. Львова (ЛЛ-1), а також середньовiковi насадження, якi вiддаленi вiд мюта на 32-34 км. Величина основного вдаилення радiального приросту у цих деревостанах перебувае у межах 0,35-0,42 мм. Радiальний прирют цих дубняюв характеризуеться середньою варiабельнiстю (V= 11,118,1 %), вiдтак прирiст шших деревостанiв за 1991-2005 рр мае значну варь абельнiсть (V=21,4-24,7 %).
Табл. 2. Статистична характеристикарядiврадiального приросту дубових
деревосташв у зеленш зош м. Львова
№ з/п Тип л1су Вк, рок1в Перюди, роки Середнш приршт, мм Стандартне ввдхилення, S Коефщ1ент вар1аци, V, %
ЛЛ-1 D2-гД 155 1965-1990 2,38 0,53 22,10
1991-2005 1,92 0,35 18,14
ЛЛ-2 D2-гД 85 1965-1990 3,40 0,63 18,44
1991-2005 2,93 0,72 24,73
КЛ-1 Dз-гД 72 1965-1990 1,91 0,60 31,34
1991-2005 3,74 0,42 11,12
КЛ-2 Dз-гД 72 1965-1990 2,09 0,48 23,12
1991-2005 3,30 0,40 12,17
КЛ-3 Dз-гД, З1 82 1965-1990 2,63 0,62 23,46
1991-2005 3,19 0,68 21,37
КЛ-4 Dз-гД, З1 53 1965-1990 3,58 0,56 15,73
1991-2005 3,52 0,77 21,91
Варто зауважити, що в деревостанах, яю ростуть поблизу мюта (ЛЛ-1, ЛЛ-2), в останнш перiод, порiвняно з попередшм (1965-1990 рр.), спостерь гаеться тенденщя до зниження товщини рiчних кiлець. У цих дубняках радь альний прирiст знизився на 0,46-0,47 мм, а в середньовжових деревостанах, що ростуть на вщсташ 30-32 км вщ мiста, зазначено зростання середнього приросту за останнш перюд на 1,2-1,8 мм. Тенденщя до зростання приросту спостер^аеться i в чистому 82^чному дубняку заплави (КЛ-3), хоча у мо-лодшому деревосташ за подiбних умов прирiст не змшився.
Зростання приросту дубових деревосташв, що ростуть поблизу ВАТ "Микола!вцемент", можна пояснити зменшенням кiлькостi викидiв забруд-нювальних речовин у атмосферу цементним тдприемством. Рiзнi тенденци приросту у деревостанах, що зазнають перюдичного затоплення, зумовленi впливом комплексу чинниюв природного та антропогенного характеру, а тому потребують докладнiших дослщжень.
Для виявлення тюноти зв'язку мiж мiнливiстю радiального приросту та впливом зовнiшнiх чинниюв ми здiйснили кореляцiйний аналiз залежност товщини рiчних кiлець вiд природних та антропогенних чинникiв середови-ща (табл. 3).
Табл. 3. Кореляцшна матриця залежностiрадiального приросту дубових
деревосташв зеленое зони Львова вiд зовнiшнiх екологiчних чиннишв
№ з/п Опади, V Середня температура пов1тря, Комплексы кл1матичт показники Викиди
ч я > & Ч 'П > ё и « п > я ч § о н « и « П О О1 О2 Оэ О4 стащонарт джерела м. Львова транспорт м. Львова ВАТ "Микола-!в-цемент"
ЛЛ-1 -0,16 -0,13 0,02 0,35 0,27 0,28 0,04 0,44 0,36 -0,77 -0,18 0,12
ЛЛ-2 -0,13 -0,16 0,01 0,01 0,21 0,30 0,44 0,13 0,61 -0,76 -0,34 0,07
КЛ-1 -0,43 -0,67 -0,41 0,38 0,53 0,78 0,63 0,38 -0,37 -0,67 -0,22 -0,75
КЛ-2 -0,29 -0,57 -0,43 0,27 0,48 0,64 0,63 0,23 -0,57 -0,19 0,01 -0,75
КЛ-3 0,00 -0,14 -0,19 0,37 0,54 0,23 -0,14 0,51 -0,62 0,26 -0,19 -0,44
КЛ-4 0,11 0,02 -0,15 0,39 0,26 0,16 0,13 0,29 -0,12 -0,46 0,23 -0,35
Встановлено, що радiальний прирют дубових деревосташв зелено! зони м. Львова ютотно впливають чинники антропогенного характеру та показ-ники кшмату. Радiальний прирют дубових деревостанiв, що ростуть поблизу м. Львова, найбшьш сильно корелюе з викидами забруднювальних речовин вщ стацiонарних джерел Львова, а прирют дубнякiв, якi наближенi до ВАТ "Микола!вцемент", залежать вiд обсягу викидiв забруднювальних речовин цього пiдприемства. Зв'язок радiального приросту iз кiлькiстю валових вики-дiв у атмосферу в цих випадках е зворотшм та високим. У деревостанах, що тддаються перюдичному затопленню (КЛ-3, КЛ-4) тюнота зв'язку радiально-го приросту дуба iз кiлькiстю валових викидiв зменшуеться до помiрно! (ко-ефiцiент кореляци становить -0,35 та -0,44), ймовiрно внаслiдок впливу зво-ложення родючих грунлв. Зауважимо, що на вЫх дiлянках дерева дуба зви-чайного виявились досить толерантними до викидiв автотранспорту. Коефь цiенти кореляци тут не перевищують -0,34.
На величину приросту дубняюв в оптимальних люорослинних умовах (КЛ-1, КЛ-2) iстотно впливають i клiматичнi показники. Тому зв'язки приросту е значними i зворотними з юльюстю опадiв за пдролопчний рiк та прями-ми - з комплексними показниками - гiдротермiчним коефщентом (О1) та комплексним гiдротермiчним коефiцiентом (О2). Середня температура повгг-ря на прирiст дуба у зош дослiдження мае слабкий та помiрний вплив, при цьому тюнота зв'язку е вищою для температури за вегетацшний перiод.
Висновки. Формування радiального приросту дубових люосташв зелено! зони м. Львова зумовлене комплексним впливом чинниюв антропогенного та природного характеру. Прирют дубняюв, що ростуть поблизу м. Львова, значною мiрою залежить вщ обсягу викидiв забруднювальних ре-
човин стацюнарними джерелами забруднення, а прирiст дуба бшя ВАТ "Ми-кола1вцемент" тюно корелюе з викидами останнього. Мшливють приросту плакорних дубнякiв посилюеться впливом посушливих перiодiв, а деревосташв, якi пiддаються затопленню, також i впливом надмiрноl кiлькостi опадiв.
За характером змш радiальний прирiст середньовжових та пристига-ючих деревостанiв е нерiвномiрним i характеризуеться перевагою високочас-тотних коливань тривалiстю 1-4 роки. Част змiни величини рiчних кшець на фонi високо! амплiтуди свщчать про порушення стiйкостi дубових люосташв.
Л1тература
1. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Изд-во "Гидрометеоиздат", 1974. - 172 с.
2. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробьев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 388 с.
3. Комин Г.Е. Применение дендрохронологических методов в экологическом мониторинге лесов / Г.Е. Комин // Лесоведение. - 1990. - № 2. - С. 3-11.
4. Ловелиус Н.В. Изменчивость прироста деревьев. Дендриндикация природных про. цессов и антропогенных воздействий / Н.В. Ловелиус. - Л. : Вид-во "Наука", 1979. - 232 с.
5. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. - 272 с.
Мазепа В.Г., Новак А.А., Сопушинский И.М. Особенности радиального прироста дубовых древостоев зелёной зоны Львова
Методами дендрохронологии исследована динамика радиального прироста дубовых древостоев Львова. Изучено влияние антропогенных климатических факторов на общий характер динамики прироста, его экстремальные значения, изменения амплитудных колебаний. Установлена корреляционная взаимосвязь между радиальным приростом и выбросами загрязняющих веществ, а также климатическими показателями.
Ключевые слова: радиальный прирост, дубовые древостои, климатические показатели, загрязнение воздуха.
Mazepa V.G., Novak A.A., Sopushynskyy I.M. Peculiarities of Lviv green zone oak stands radial increment
Radial increment dynamics of Lviv green zone oak stands is investigated by dendrochronological methods. Antropogenious and climate factors effect on general character of increment dynamics, its extreme value, oscillation amplitude changes is found out. Described that correlative dependence on radial increment, pollutants and climate indices is determined.
Keywords: radial increment, oak stands, climate indices, air pollution.
УДК 582.97 Ст. наук. ствроб. Г.1. Музика, канд. бюл. наук -
НДП "Софивка" НД1НАН УкраХни
СИСТЕМАТИКО-ГЕОГРАФ1ЧНИЙ АНАЛ1З ОСОБЛИВОСТЕЙ НАС1ННеВОГО РОЗМНОЖЕННЯ ВИТКИХ ЖИМОЛОСТЕЙ В
УМОВАХ 1НТРОДУКЦ11
Наведено результати дослвджень з вивчення особливостей насшневого розмно-ження витких жимолостей в умовах штродукцп. Виведено характеры закономiрностi формування плодiв i насшневого розмноження для витких жимолостей рiзних систе-матико-географiчний груп. Встановлено, що мiж часом появи сходiв витких жимолостей, тривалютю перюду ввд поаву до появи перших сходiв, географiчним похо-дженням виду та його мюцем в системi роду юнуе певна залежшсть. Зокрема, чим
