CC BY
19
4. Кабулов С.К. Приспособление интродуцироемых растений к атмосферной засухе / С.К. Кабулов // Ритм роста и развития интродуцентов : тез. док. Всесоюз. совещания (13-15 марта 1973 г., г. Москва). - М. : Изд-во "Наука", 1973. - С. 49-51.
5. Колюшченко О.М. Сезонш бюритми та зимостшюсть деревних рослин / О.М. Колюш-ченко. - К. : Вид-во "Фтосощоцентр", 2004. - 176 с.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 25 с.
7. Черноштанов Н.А. Фенология облепихи на Северо-западном Кавказе / Н.А. Черношта-нов // Новые технологии : реценз., рефер. науч. журнал. - 2008. - Вып. 5. - С. 39.
8. Yao Y. Geographical variation of growth rhythm, height, and hardiness and their relations in Hippophae rhamnoides / Y. Yao, P. M.A. Tigerstedt // J. Amer. Soc. Hort. Sci. - 1995. - Vol. 120. -Pp. 691-698.
Миколайко И.И. Фенологические аспекты развития генотипов Hippophae rhamnoides L. в Правобережной Лесостепи Украины
Приведены результаты изучения особенностей фенологического развития 8 генотипов Hippophae rhamnoides L. в Правобережной Лесостепи Украины. Определены сроки наступления фенологических фаз развития. Установлены различия в сроках развития у генотипов. Растения четко реагируют на изменения температуры воздуха, а продолжительность вегетационного периода связана с климатическими условиями на данной территории. Выявлено влияние температуры и влажности воздуха, и атмосферных осадков на сроки наступления фенологических фаз. Установлено, что интенсивность процессов роста побегов зависит от количества осадков. Температурный фон влияет не только на сроки начала прохождения, но и на продолжительность фенофаз. Биологические потребности в продолжительности вегетационного периода и термического режима полностью соответствуют природно-климатическим условиям Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: климатические изменения, фенологические наблюдения, фено-фазы, вегетация, генотипы.
Mikolajko I.I. The Phenological Aspects of the Genotypes Hippophae Rhamnoides L. of the Right-Bank Forest Steppe of Ukraine
The article presents the results of a study of phenological development features of eight genotypes Hippophae rhamnoides L. of the Right-bank Forest steppe of Ukraine. The terms of the onset of the development phases are identified. The differences in the timing of development in genotypes are specified. Plants are proved to clearly respond to changes in temperature and length of growing period related to the climatic conditions in the area. The influence of temperature, humidity, and precipitation in terms of phenological phases is described. The intensity of shoot growth is dependent on rainfall. The background temperature affects not only the starting date of the passage, but the duration of phenological stages. Biological needs in longer growing seasons and thermal regime fully correspond climatic conditions of the Right-bank Forest steppe of Ukraine.
Keywords: climate change, phenological observations, phenophase, vegetation, genotypes.
УДК630*[176.322.2:181.65] Астр. 1.Ф. Шишканинець;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ КЛ1МАТУ НА РАД1АЛЬНИЙ ПРИР1СТ РАННЬО' ТА ШЗНЬО! ДЕРЕВИНИ БУКА В УМОВАХ ПРСЬКИХ БУКОВИХ Л1С1В БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Наведено закожишрносп змши приростов ранньо! i шзньо! деревини бука на схи-лах пгвшчно! та швденно! експозицп. Встановлено, що частка ранньо! та шзньо! деревини бука в рiчному кшьщ змшюеться в межах 83-88 % та 17-12 % вщповщно. Нашс-
тотнше на ранню i шзню деревину бука впливае температура повiтря на швшчному схилi, а вологiсть повiтря интенсивно впливае як на пiвнiчному, так i на пiвденному схилах. За мшшальних температур повiтря прирости ранньо! деревини бука е макси-мальними, а за мшмально! вологостi пов^я i максимального дефiциту вологи прирости ранньо! i шзньо! деревини - мшшальш. Опади на ширину рiчних шарш бука вплива-ють опосередковано.
Ключов1 слова: радiальний приркт, рання та пiзня деревина, буковi деревостани, клiматичнi показники.
Вивчення динамки радiального приросту букових деревосташв, що зростають в умовах змiни ^мату [5], мае важливе значения для ощнки стану та продуктивностi, а також розроблення !х прогностичних моделей. Для досль дження радiального приросту бшьшкть дослiдникiв використовують дендрох-ронолопчний та дендроклiматичний методи, що базуються на вивченнi радiаль-ного приросту окремих дерев i деревостанiв [1, 4, 6]. Радiальний прирiст е найбшьш унiверсальним i комплексним показником росту насаджень впродовж усього !х вiку, а тому дае змогу виявити реакцда деревосташв на дда всього комплексу зовнiшнiх чинникiв.
Метою наших дослщжень е вивчення впливу основних клiматичних по-казникiв на радiальний прирiст ранньо!' i шзньо! деревини бука.
Об'екти та методика дослщжень. Для визначення радiального приросту бука було пвдбрано середньовiковi буковi лiсостани фiлií " Воловецьке лко-ве агропромислове господарство" (ДП "Закарпатське обласне управлiння лко-господарських агропромислових господарств"), що ростуть на схилах рiзноí ек-спозицл. Вони е подабш за вiком, складом, структурою, зростають в одному ти-ш лiсу та на однаковш висотi н.р.м.
На кожнiй пробнш плошд в бiогрупах iз п'яти дерев на висоп 1,3 м буравом Преслера вщбирали керни деревини. Для кожно! бiогрупи було взято 10 кершв у напрямках пiвнiч-пiвдень. Ширину ранньо! i шзньо! деревини вимь рювали мiкроскопом МБС-1 з точнiстю до 0,1 мм. Стушнь схожостi дендроря-дiв ощнювали вiзуально та за допомогою кореляцшного аналiзу. Тiснота зв'язку мiж абсолютною величиною i показниками, якi характеризують динамiку кль матичних показниюв, а також статистичш показники розраховували за методикою Б.А. Доспехова [3]. Статистичне опрацювання виконували з використан-ням комп'ютерних програм MS Excel 2007 i Statistica 6.
Для ощнювання радiального приросту ранньо! та шзньо! деревини букових деревосташв поршнювали абсолютнi та вiдноснi величини приростiв, а також аналiзували дендрохронологiчнi ряди за останнi 25 роюв залежно вiд кль матичних чинникiв. Встановлювали загальний характер динамки приросту, його екстремальш значення, змшу амплiтуди i частоту коливань [7]. За характером змши приросту видаляли рiвномiрний та нерiвномiрний прирости, а за частотою коливання - високу i низьку частоти.
Щд час встановлення кореляцiйних залежностей, поряд iз сумами опа-дiв, середньою температурою, вологiстю повiтря та дефщитом вологи за кален-дарний рш i вегетацiйний перiод, використовували комплекснi метеорологiчнi (клiматичнi) показники: волопсть клмату, гiдротермiчний коефiцiент (О0; ком-плексний гiдротермiчний коефiцiент (О2); коефщент, який характеризуе запас
вологи (к). Вологкть клiмату (Ш) визначали за формулою Д. В. Воробйова [2], а iншi комплекс показники - за формулами, наведеними ТТ. Бiтвiнскасом [1].
Результати дослщжень. Дослiджуванi буковi лкостани, що зростають на схилах рiзноí експозицл, характеризуються помiрною та значною варiабельнiстю товщини рiчних кшець протягом 1989-2013 рр. (табл. 1). Залежно вiд експозицл схилу та сторони дерева, радаальний прирiст бука змшюеться в межах 2,262,77 мм. Так, на твденному схилi з твденно!' сторони дерева та на твтчному схилi з пiвнiчноí сторони дерева, середн радiальнi прирости бука е бшьшими, порiвняно з протилежною стороною дерева. Подiбну тенденцда простежуемо з максимальним та мiнiмальними приростами. Проте на схилах твтчно1 експозицл переважають максимальнi прирости, а на схилах швденно! - мшмальш.
Табл. 1. Статистична характеристика рядiв радiального приросту середньовжових букових деревостатв (1989-2013 рр.)
№ п.п (кв/вид) Тип лку Експо-зицш Сторона дерева Кшьце Прирют, мм Стандар-тне вщ-хилення Ексцес Коеф. варь аци
серед-нш макси-мальний мшмаль-ний
1 (51/12) и м С-ч а о О Г^ X СП й пн рання 1,89 2,74 0,95 0,533 -0,992 28,2
пiзня 0,37 0,53 0,22 0,092 -1,098 24,9
разом 2,26 3,19 1,22 0,59 -1,016 26,1
пд рання 2,13 2,92 1,37 0,411 -0,719 19,3
шзня 0,44 0,58 0,32 0,077 -1,269 17,5
разом 2,57 3,31 1,74 0,452 -0,999 17,6
се-редне рання 2,01 2,77 1,21 0,455 -0,86 22,6
пiзня 0,41 0,51 0,3 0,075 -1,573 18,3
разом 2,42 3,25 1,53 0,505 -0,972 20,9
2 (50/20) и м С-ч О о О г^ X О И С пн рання 2,34 3,3 1,38 0,476 -0,411 20,3
шзня 0,43 0,53 0,32 0,066 -1,269 15,3
разом 2,77 3,83 1,71 0,527 -0,52 19
пд рання 2,24 3,2 1,47 0,394 0,168 17,6
шзня 0,41 0,56 0,33 0,061 0,593 14,9
разом 2,65 3,76 1,82 0,438 0,325 16,5
се-редне рання 2,29 3,25 1,43 0,423 -0,175 18,5
шзня 0,42 0,55 0,34 0,058 -0,793 13,8
разом 2,71 3,8 1,77 0,471 -0,179 17,4
Частка ранньо!' та шзньо!' деревини бука в рiчному кшьщ змiнюеться в межах 83-88 % та 17-12 % вщповщно i характеризуеться середньою та значною варiабельнiстю (табл. 1). Проте стушнь мiнливостi ранньо!' деревини е на порядок вищим, порiвняно з шзньою деревиною. Вiд'емний ексцес для бшьшосп дендрохронологiчних рядiв свiдчить про те, що прирости тзньо!' деревини е бшьш згладженими, нiж прирости ранньо!' деревини.
Кривi приростiв ранньо!' та пiзньоí деревини на схилах рiзноí експозицií змiнюються синхронно, однак значт перепади амплiтуд стосуються лише ранньо!' деревини (рис.). Так, мшмальш прирости ранньо!' деревини спостерка-ли у 1998-2001 рр. та 2007 р. на схилi швденно!' експозицл, а максимальнi - у 1997, 2005 i 2010 рр. на схилi пiвнiчноí експозицií. За нашими даними [5], саме в щ промiжки часу клiматичнi показники досягли критичних вiдзначок. Так, пiк сонячно!' активностi припав на 2000 р. -119 од.; у 1998 рощ були зафшсоваш:
мшшальний дефщит вологи - 2,6 мб. та випала максимальна кiлькiсть опадiв -1521,2 мм.; у 2007 р. середня температура пов^я була максимальною - 8,4 оС. В iншi роки клiматичнi показники були близькими до пiкових.
Рис. Динамта приростiв ранньог та тзньог деревини бука на схилахр1зноХ
експозицп
Анатз зв'язку клшатичних показнитв з ранньою та пiзньою деревиною бука показав, що ткнота зв'язку е ктотшшою для схилу пiвнiчноí експозицií, поршняно з твденним (табл. 2). Так, найбшьшу кiлькiсть помiрних кореля-цшних зв'язкiв прирости бука мають з волопстю повiтря, дефiцитом вологи (зворотнш зв'язок), опадами та температурою. Проте з кшькктю опадав i дефь цитом вологи бiльш iнтенсивно корелюе рання деревина, а з волопстю пов^я i температурою - тзня. Прямий помiрний зв'язок приросту ранньо!' деревини бука з опадами за пдролопчний рiк, вегетацiйний перюд та травень виявлено лише для деревостану, що росте на схм швшчно-схвдно1 експозицií (г= 0,34-0,51). На цьому схилi на формування пiзньоí деревини також впливають опади травня (г=0,39). З температурою повиря за рiзнi перiоди часу слабю зво-ротнi зв'язки виявлено лише для приростов ранньо!' деревини, а прирости шзньо!' деревини характеризуються прямими зв'язками.
Табл. 2. Коеф^енти кореляцПранньог та тзньоХ деревини бука з клтатичними
Експозищя
Показники ПдЗх-20о ПнСх-20о
рання де- тзня де- рання де- тзня де-
ревина ревина ревина ревина
Сума опадiв (мм) за: - календарний ргк -0,09 -0,05 0,28 0,15
- вегетацшний перюд 0,05 -0,02 0,34 0,16
- пдролопчний ргк 0,005 0,12 0,41 0,27
- травень -0,09 0,1 0,51 0,39
- червень -0,05 0,16 0,11 0,16
-липень -0,01 -0,26 0,24 0,02
Температура (оС) за: - календарний рш 0,02 0,12 -0,13 0,32
- вегетацшний перюд 0,03 0,36 -0,19 0,32
- гiдрологiчний рiк -0,16 0,08 -0,16 0,07
- травень 0,25 0,15 0,05 0,07
- червень -0,02 0,04 -0,02 0,24
-липень 0,09 0,48 0,0 0,4
Волопсть повиря (%) за: - календарний рiк -0,11 0,23 0,23 0,44
- вегетацiйний перюд -0,05 0,26 0,41 0,43
- гiдрологiчний рiк -0,12 0,23 0,22 0,47
- травень 0,1 0,31 0,47 0,44
- червень -0,22 0,15 0,2 0,29
-липень 0,07 0,04 0,39 0,24
Дефщит вологи (мб) за: - календарний рш 0,09 -0,07 -0,40 -0,27
- вегетацшний перюд 0,06 -0,06 -0,43 -0,26
- пдролопчний рш -0,01 -0,11 -0,46 -0,36
- травень 0,09 -0,1 -0,30 -0,27
- червень 0,1 -0,19 -0,24 -0,17
-липень -0,07 0,11 -0,35 -0,07
Комплексш ктматичт показники: - Ш -0,08 -0,22 0,12 -0,09
- к 0,09 0,28 0,09 0,31
- О1 -0,08 -0,02 -0,42 -0,15
- О2 -0,06 -0,06 -0,40 -0,30
Числа Вольфа -0,04 0,06 -0,13 -0,30
На рiчний прирiст ранньо!' i пiзньоí деревини прямо впливае вологiсть повiтря, а дефщит вологи мае зворотнiй вплив, який е бiльш характерним для букового деревостану на схилi твшчно1 експозицií. 1з комплексних клДматич-них показникДв з приростами деревини бука найктотшше корелюе коефiцiент запасу вологи (для шзньо!' деревини), гiдротермiчний та комплексний гДдротер-мiчний коефiцiенти (для ранньо!' деревини на пiвнiчних схилах), а також рДвень сонячно!' активностД, тiснота зв'язку з якою лише на схилi пiвнiчно-схiдноí ек-спозицп е зворотною та слабкою.
Розраховаш множиннi коефiцiенти кореляцií мiж приростом ранньо!' i пiзньоí деревини бука з основними клiматичними показниками показали, що на схилi пiвнiчноí експозицц Ц взаемозв'язки е тiснiшими, шж на схилi твденно1 експозицií (табл. 3). Так, множинний коефщент кореляцп ранньо!' Д шзньо!' деревини бука на твшчному схилД з температурою повДтря е високим. ПомДрнД кореляцшт зв'язки рання Д пДзня деревина утворюють Д з Дншими клДматичними показниками та показником активностД Сонця на твтчному схилД, проте для вологостД повиря цю тенденцда простежуемо Д для швденного схилу.
Табл. 3. Множинт коефщенти кореляцп ранньог i тзньоХ деревини бука з основними кл1матичними показниками i числами Вольфа
Показники Експозиц1я
ПдЗх-20" ПнСх-20"
Сума опадiв (мм) за: - календарний рш 0,1 0,31
- вегетацшний перюд 0,1 0,40
Температура (оС) за: - календарний рш 0,14 0,74
- вегетацшний перюд 0,44 0,82
Волопсть повиря (%) за: - календарний рш 0,41 0,49
- вегетацшний перюд 0,38 0,45
Дефщит вологи (мб) за: - календарний рш 0,18 0,41
- вегетацшний перюд 0,14 0,45
Комплексш ^матичт показники: - Ш 0,23 0,35
-к 0,30 0,42
-О1 0,1 0,53
-О2 0,1 0,39
Числа Вольфа 0,24 0,41
Висновки. Частка ранньо!' та пiзньоí деревини бука в рiчному кiльцi, в умовах прських букових лiсiв, змшюеться в межах 83-88 % та 17-12 % вщповвд-но i характеризуеться середньою та значною варiабельнiстю. Однак рання деревина, на вiдмiну вiд пiзньоí, характеризуеться значною мшливктю. Максималь-нi та мшшальш прирости деревини збiгаються з шками клiматичних показниюв.
Вплив клiматичних показнитв на прирости ранньо!' i шзньо!' деревини бука на схилах швшчно!' експозицií е сильнiшим, нiж на схилах пiвденноí ек-спозицп. Рiчний радiальний прирiст ранньо!' деревини ткшше корелюе з опада-ми i дефiцитом вологи, а пiзньоí - з вологiстю i температурою пов^я.
Найiстотнiше на ранню i шзню деревину бука впливае температура по-вiтря на пiвнiчному схилi, а волопсть повiтря iнтенсивно впливае як на швшч-ному, так i на поденному схилах. За мiнiмальних температур повiтря прирости ранньо!' деревини бука е максимальними, а за мшшально!' вологостi повiтря i максимальному дефщип вологи - мiнiмальними. Опади на ширину рiчних приростов впливають опосередковано.
Лiтература
1. Битвинскас Т.Т. Дендроклиматические исследования / Т.Т. Битвинскас. - Л. : Гидроме-теоиздат, 1974. - 172 с.
2. Воробъев Д.В. Методика лесотипологических исследований / Д.В. Воробъев. - К. : Вид-во "Урожай", 1967. - 386 с.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта / Б.А. Доспехов. - М. : Агропромиздат, 1985. -
351 с.
4. Ловелиус Н.В. Изменчивость прироста деревьев. Дендроиндикация природных процессов и антропогенных воздействий / Н.В. Ловелиус. - Л. : Изд-во "Наука", 1979. - 232 с.
5. Мазепа В.Г. Тенденци до змши юпмату на фот цикшчних коливань активност сонця в райош верхньо! течи рiчки Латориця / В.Г. Мазепа, 1.Ф. Шишканинець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.5. - С. 88-93.
6. Матвеев С.М. Дендроиндикация динамики состояния сосновых насаждений Центральной Лесостепи / С.М. Матвеев. - Воронеж : Изд-во ВГУ, 2003. - 272 с.
7. Мазепа В.Г. Методика оцшки динамши радiального приросту дубових деревосташв в умовах атмосферного забруднення / В.Г. Мазепа // Наутек пращ Живничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 36-40.
Шишканинец И.Ф., Мазепа В.Г. Влияние климата на радиальный прирост ранней и поздней древесины бука в условиях горных буковых лесов бассейна реки Латорица
Приведены закономерности изменения приростов ранней и поздней древесины бука на склонах северной и южной экспозиции. Установлено, что доля ранней и поздней древесины бука в годовом кольце колеблется в пределах 83-88 % и 17-12 % соответственно. Наиболее существенно на раннюю и позднюю древесину бука влияет температура на северном склоне, а влажность воздуха интенсивно влияет как на северном, так и на южном склонах. При минимальных температурах воздуха приросты ранней древесины бука достигают максимальной величины, а при минимальной влажности
воздуха и максимальном дефиците влаги приросты ранней и поздней древесины - минимальны. Осадки на ширину годичных слоев бука влияют опосредованно.
Ключевые слова: радиальный прирост, ранняя и поздняя древесина, буковые дре-востои, климатические показатели.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.H. Climate Affecting the Radial Increment of Young and Late Beech Wood under the Conditions of Mountain Beech Forests of Latorytsya Water-Collecting Area
Increment changes regularities of young and late beech wood on the northern and southern exposition slope have been given. It has been established, that a part of young and late beech wood within the year ring is fluctuating within the limits of 83-88 % and 17-12 % respectively. Young and late beech wood is the most substantially being affected by the air temperature on the northern slope and the air humidity is strongly affecting both in the northern and in the southern slopes. At the minimum air temperatures, increments of young beech wood are at the maximum and in conditions of the minimum air humidity and maximum moisture deficit, increments of young and late wood are at the minimum. Precipitation has indirect affect on the width of the beech year layers.
Keywords: radial increment, young and late wood, beech stands, climatic indexes.
УДК 630 *[17(075.8)181.28] Мол. наук. otiepoö. Т.Р. Юник1;
доц. Р.М. Яцик2, cm. наук. ствроб., канд. с.-г. наук; проф. В.1. Парпан1, д-р бюл. наук; доц. В.Я. Заячук3, канд. с.-г. наук
ХАРАКТЕРИСТИКА 1НТРОДУЦЕНТ1В У ГОВЕРЛЯНСЬКОМУ ПРИРОДООХОРОННОМУ НАУКОВО-ДОСЛ1ДНОМУ В1ДД1ЛЕНН1
КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати детального обстеження шшорайонних B4AiB, як представле-ш в дендрари Говерлянського природоохоронного науково-дослщного вщдшення Кар-патського национального природного парку, вивчення енергн ix росту й розвитку, ощ-нювання якосй, стшкост та загальноi перспективной для створення насаджень рiзно-го цшьового призначення.
З'ясовано, що в 1992 р. тут збереглося 415 рослин i3 667 висаджених у 1986 р. або 62,2 %, а в 2013 р. - 304 рослини (45,6 %). Стовщсотковою збережешстю характеризуются лише ялини сербська i чорна. Найвищi бюметричш показники та стшюсть серед люоутворювальних вид]в в умовах дендрарвд характеры для модрин японсь^' i евро-пейськоц ялин канадсько5[', сербсько5[', чорно5[', шорст^' i Каямi; ялиць бальзамiчноi i са-халшсько!
Ключовi слова: штродуценти, енергiя росту й розвитку, яюсть, стшюсть, адапта-цiя, перспектившсть.
Вступ. На цей час у природозаповщну мережу Украши включено 19 дендролопчних парив загальнодержавного значения, площею 1472,88 га [7]. У ввданш НАН Украши перебувають найважливiшi з них - "Софйвка", "Тростя-нець", " Олександр1я". Бiльшiсть дендропаркiв е центрами тродукцп та акшма-тизацп рослин, мають вагому науково-освiтню та кторико-культурну цiннiсть.
Статус загальнодержавних природно-заповiдних об'екпв мають i ден-дропарки, створеш у рiвнинних ("Березинка" - 150-200 м н.р.м., 36 га), перед-
1 Украшський НД1 ripcbKoro л^гвництва iM. П. С. Пастернака;
2 Прикарпатський НУ iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франывськ;
3 НЛТУ Украши, м. Львiв
