Таксаційно-селекційна оцінка півсібсових потомств сосни звичайної Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

цiйнi зв'язки з виробниками зерна, шдприемствами комбжормово! промисло-востi та iншими шдприемствами, якi е учасниками технологiчного ланцюга.

Висновки. Отже, одним з основних напрямюв роботи спецiалiстiв пта-хопродуктового шдкомплексу повинно стати вдосконалення економiчних вщ-носин мiж пiдприемствами та всередиш них. Комплексне вирiшення питання шдвищення ефективностi функцiонування птахопродуктового шдкомплексу -це особливий сектор в робот^ пов'язанш з розвитком шж^вництва. В той же час цей напрямок - один з найбшьш дiевих, оскiльки не вимагае вкладень ка-пiтального характеру, але активiзуе людей i потребуе лише компетентно! ор-гатзацшно! роботи з боку керiвництва всiх рiвнiв управлiння.

Лггература

1. Данкверт С. Птицеводству России - динамичное развитие// АПК: экономика, управление. - 2001, № 7. - С. 14-23.

2. 1вко I. та ш. Проблеми та перспективи технологичного переоснащення птаавництва// Тваринництво Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 23-25.

3. Орлов Л. та ш. Бюамщно оброблене зерно злакових у рацюнах курок-несучок// Тваринництво Укра!ни. - 2002, № 6. - С. 27-28.

4. Очкар В. Використання екструдовано! та повножирово! со! в год1вл1 сшьськогоспо-дарських тварин 1 птищ// Пропозищя. - 2002, № 8-9. - С. 74-75.

5. Шкурат I. Пщвищення життездатносп та збереження птищ у промисловому птаив-ницта// Тваринництво Укра!ни. - 2001, № 4. - С. 9-11.

УДК 630 Acnip. В.В. Андреева - НЛТУ Украти, м. Львiв; доц. В.П. Войтюк,

канд. с.-г. наук - Волинський ДУ

ТАКСАЦШНО-СЕЛЕКЦ1ЙНА ОЦ1НКА П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1

Подано комплексну попередню середньострокову ощнку плюсових дерев сосни звичайно!. З попередньо'1 середньостроково'1 оцiнки видно, що 14 потомств (77,8 %) можна розглядати як кандидати в елггу. Найкращi показники мають потомства ВВ-3, Кiв-6, Л-3, Л-5, Ц-4, якi рекомендуемо використовувати на плантащях другого порядку для спрямованих схрещувань з метою отримання щнного пбридно-го насiння.

Ключов1 слова: випробш культури, середньострокова оцiнка, селекцшна структура, пiвсiбси.

Post-graduate V.V. Andreeva-NUFWTof Ukraine, L'viv; assoc. prof. V.P. Voytyuk - Volyn State University

Forestry-selection valuation of half-sibs posterities of Scotch pine

There is the given complex preliminary medium-term valuation of plus trees of Scotch pine ordinary in the article. The amount of elite individuals makes 77,8 %o. We recommend the indicated plus trees for the use on plantations of the second order, and also for establishment of specific combination ability by the directed crossings with the purpose of receipt of valuable hybrid seed.

Keywords: testing plantations, medium-term estimation, selection structure, half-

sibs.

У люовш селекци розрiзняють три методи вщбору: масовий вiдбiр або вiдбiр за походженням, за якого вщбирають i розмножують кращi клiматипи та едафотипи; груповий або популяцшний вiдбiр, за якого вiдбирають кращi, або плюсовi популяци чи деревостани; шдивщуальний вiдбiр - це вiдбiр i розмноження кращих iз кращих дерев або плюсових дерев. Для повного збе-реження генотипу плюсових дерев !х клонують, тобто розмножують шляхом щеплення або живцювання.

Насiнництво сосни звичайно! на селекцiйнiй основi у Волинськш обл. розвиваеться з початку 70-х роюв. При цьому перевагу отримав плантацш-ний напрямок, який грунтуеться на створеннi насiнних плантацш зi живцiв або насiння плюсових дерев.

Осюльки фенотип дерева зумовлений спадковою основою та умовами зростання, то серед вадбраних плюсових дерев завжди буде певна частина дерев з малощнними спадковими якостями. Сдиним надшним методом виз-начення спадкових властивостей плюсових дерев та клошв е перевiрка !х на-сшного потомства у випробних культурах. Вивчення випробних культур -процес довготривалий i розподiляеться на три перюди: попередня короткос-трокова оцiнка плюсовим деревам (у 5^чному вiцi культур), попередня се-редньострокова (у 10-20^чному вiцi культур), кiнцева довгострокова (у пристигаючому i стиглому вiцi - в 60-80 роюв).

Об'ектом нашого дослiдження були випробнi культури, створеш в 1975 р. у кв. 110, в.3 Сокиричiвського лiсництва Юверщвського держлiсгоспу на площi 1,3 га [2].

Рельеф дшянки рiвний, грунт - дерново-пiдзолистий глейовий сушща-ний. До рубання в 1974 р. тут росло насадження природного походження зi складом 3Б2Вл2Ос2Г1Д, вжом 60 рокiв, II бонiтету, середньою висотою 23 м, середшм дiаметром 28 см, повнотою 0,8, запасом 220 м3 на 1 га. У тд-лiску рiдко зростала лiщина. Тип лiсорослинних умов - свiжо-волога судiб-рова (С2-3). У трав'яному покривi - медунка темна, квасениця звичайна, ма-ренка запашна, чемериця Лобелiева, хмiль звичайний.

Культури створювали без пiдготовки грунту. Всього висаджено 1976 шянщв з розмщенням 3,0*0,75 м. У культурах представлен напiвсiбсовi потомства 18 плюсових дерев Володимир-Волинського, Юверщвського, Ка-мшь-Каширського, Цуманського держлiсгоспiв Волинсько! обл. та Радехiвсь-кого - Львiвськоl обл. Контрольш сiянцi вирощенi iз насшня виробничого збору Володимир-Волинського, Кiверцiвського, Цуманського та Ратшвського держлiсгоспiв. Висота однорiчних сiянцiв була в межах 10-14 см.

У 2000 р. на плошд випробних культур вперше виконано прорщження за низовим методом.

Для визначення бюметричних показникiв лiсокультур використовували лiсiвничо-таксацiйний метод дослiдження. Висоту дерев у 2002 р. вимiрювали за допомогою висотомiра, дiаметр - за допомогою мiрноl вилки. У робот ви-користали математико-статистичнi методи дослщження [4]. Середнiй об'ем стовбурiв потомств визначали за таблицями П.П. 1зюмського [3]. Враховуючи якiснi показники стовбура i крони (наявнiсть-вiдсутнiсть кривизни стовбура,

двiйчаток, пасинюв, товщину скелетних гiлок), дерева в культурi розподiляли за умовно селекцшними категорiями - кращi iз нормальних i плюсовi, нор-мальнi, мшусовь Дерева, дiаметр яких становив менше 80 % вiд середнього, або висота була меншою 90 % вщ середньо!, вiдносили до мшусових, а якщо перевищували середнi показники за дiаметром i висотою вщповщно до 30 i 10 % - до кращих нормальних. Т ж дерева, яю перевищували середнш дiаметр бiльш як на 30 %, а висоту бiльш як на 10 %, вщносили до плюсових.

Обстеженнями встановлено, що у 27^чному вiцi збереженiсть са-джанщв у напiвсiбсових потомствах вiд юлькост висаджених саджанцiв зна-ходиться на рiвнi контролю (вiдповiдно 32,5 % i 33,1 %).

Середня висота потомств дорiвнюе 15,2 м (перевищення контролю на 3,4 %) (табл. 1), середнш дiаметр знаходиться на рiвнi контролю (18,3 см), серед-нш об'ем стовбура в корi - 0,21 м (табл. 2). Деревостан зростае за 1б бонiтетом.

Табл. 1. Варiацiйно-статистичнi показники висоти 27^чних насшних _потомств сосни звичайноИ та 1х середнш об'ем стовбура_

Найменування вар1анта М±т, м 8, м V, % Р, % г Об'ем стовбура, м3 Запас стовбу-р1в, на 1 га, м3

К1в-8 14,9±0'36 1,34 9,0 2,4 0,5 0,210 350

Л-5 16,5±0'25 1,06 6,4 1,5 6,1 0,239 409

Л-3 15,9±0'41 1,37 8,6 2,6 2,7 0,207 425

Л-2 15,7±0'34 1,37 8,7 2,2 2,6 0,190 378

КК-1 15,8±0'49 1,64 10,3 3,1 2,2 0,211 246

ВВ-6 14,6±0'40 1,51 10,4 2,8 -0,3 0,184 263

Л-4 15,4±0'46 1,66 10,8 3,0 1,5 0,199 347

ВВ-1 14,7±0'38 1,27 8,6 2,6 -0,1 0,179 247

Ц-8 13,1±0'58 1,54 11,7 4,4 -2,6 0,146 135

К1в-4 14,1±0'48 1,36 9,6 3,4 -1,1 0,171 123

ВВ-7 14,8±0'28 0,73 5,0 1,9 0,5 0,250 154

К1в-3 15,2±0'23 1,01 6,7 1,5 1,7 0,223 228

ВВ-3 15,9±0'26 1,12 7,1 1,6 3,8 0,231 450

К1в-1 15,2±0'18 0,70 4,6 1,2 2,1 0,211 352

Ц-4 15,4±0'52 1,72 11,2 3,4 1,4 0,249 305

К1в-2 14,6±0'21 0,90 6,1 1,4 -0,3 0,189 270

К1в-7 15,8±0'38 1,38 8,8 2,4 2,6 0,210 331

К1в-6 15,4±0'31 1,35 8,7 2,0 2,2 0,236 389

Контроль 14,7±0'18 0,73 5,0 1,2 - 0,194 285

Достовiрно перевищують контроль в рост за висотою потомства Л-5, Л-3, Л-2, КК-1, ВВ-3, Кiв-1, Кiв-7, Кiв-6 (44,4 % вiд загально! кiлькостi потомств), а за дiаметром - Ц-4. При цьому перевищення родин над контролем за висотою в середньому становить 9,1 %, за дiаметром - 11,0 %, за об'емом стовбура в корi досягае 28,9 % (ВВ-7). Лише одне потомство (Ц-8) iстотно вщстае вщ контролю в ростi за висотою на 11 %. Даш, яю ми отримали, тд-тверджують результати дослщжень Г.Т. Криницького [5].

У дослщжуваних культурах до високопродуктивних потомств за запасом стовбурно! деревини на 1 га належать ВВ-3, Л-3, Л-5, яю перевищують

3

стандарт на 50,2 % (вщ 409 до 450 м ). Значно менший вщ контролю запас у

Ц-8, Кiв-4, ВВ-7 (123-154 м /га). Загалом напiвсiбсовi потомства перевишу-

3

ють стандарт за запасом стовбурно! деревини на 1 га на 17 м .

Табл. 2. Варiацiйно-статистичнi показники Ыаметра стовбура на висотi грудей та збережешсть саджанщв насшних потомств сосни звичайноХ в _2002 р._

Найменування вар1анта М±т, см 8, см V, % Р, % г Збережетсть, %

К1в-8 18,6±0'52 3,32 17,9 2,8 0,8 37,6

Л-5 18,9±0'54 3,40 18,0 2,9 1,3 38,6

Л-3 17,9±0'58 3,78 21,1 3,2 -0,1 46,2

Л-2 17,3±0'58 3,83 22,2 3,3 -0,9 44,9

КК-1 18,1±073 3,66 20,2 4,0 0,2 26,3

ВВ-6 17,5±0'73 4,08 23,3 4,2 -0,5 32,3

Л-4 17,8±0'49 2,90 16,2 2,7 -0,2 39,3

ВВ-1 17,2±0'64 3,66 21,2 3,7 -0,9 31,1

Ц-8 16,4±0'72 3,20 19,6 4,4 -1,9 20,8

К1в-4 17,2±1'11 4,02 23,4 6,5 -0,7 16,3

ВВ-7 20,3±1,21 4,37 21,5 6,0 1,8 13,8

К1в-3 19,0±065 3,30 17,4 3,4 1,3 23,0

ВВ-3 19,0±063 4,16 21,9 3,3 1,2 43,9

К1в-1 18,4±051 3,35 18,2 2,7 0,7 37,6

Ц-4 19,9±056 3,19 16,0 2,8 2,7 27,6

К1в-2 17,8±0'56 3,43 19,3 3,2 -0,3 32,2

К1в-7 18,1±0'60 3,86 21,3 3,3 0,2 35,6

К1в-6 19,4±0'60 4,02 20,8 3,1 1,8 37,2

Контроль 18,0±0'48 3,04 16,9 2,7 - 33,1

У 1992 р. ми вивчали дiаметр мертвих сучюв, з величиною яких пов'язане очищення стовбура. Для цього вимiрювали на деревi найтовстший сучок, розмщений на висот до 2 м.

Як свщчать даш табл. 3, дiаметр найтовстiших сучюв становить в се-редньому для потомств 23,2 мм (з варшванням вщ 21,1 до 26,0 мм), що на 9,8 % менше вщ контролю. 1стотно меншi вщ контролю за цим показником 8 потомств (44 %): К1в-1, К1в-3, К1в-6, К1в-7, КК-1, Л-4, Ц-4, Ц-8. У середньо-му вони мають дiаметр сучка 22,1 мм (з варшванням вщ 21,1 до 22,8 мм), що на 14 % менше вщ контролю (з варшванням вщ 11,3 до 17,9 %). Дiаметр суч-кiв шших родин iстотно не вiдрiзняеться вщ контролю. У межах родин для дiаметру сучкiв характерна значна мшливють, коефщент варiаци в середньо-му для родин становить 33,3 % (з варшванням вщ 25 до 43 %).

Враховуючи яюст показники стовбура i крони, дерева в культурi роз-подiляли за умовно селекцшними категорiями. В оцiнюваннi потомств прит-римкою для вiдбору кращих була частка плюсових i кращих нормальних дерев потомства, що мала бути не меншою вщ вiдповiдного показника в се-редньому для родин даних культур, а також частка мшусових дерев, яка не мае перевищувати середне значення для родин.

Табл. 3. Дiаметр мертвих сучмв мвЫбсових потомств сосни звичашкн

Вар1ант М±ш, мм 8, мм V, % Р, % г

ВВ-1 23,0±0'99 8,62 37,5 4,3 -

ВВ-3 26,0±о'/6 6,80 26,1 2,9 -

ВВ-6 24,9±1>08 9,17 36,8 4,3 -

ВВ-7 23,9±2,13 10,20 42,7 8,9 -

Юв-1 22,3±0'90 7,01 31,4 4,1 2,4

К1в-2 23,6±0'77 5,99 25,4 3,3 -

К1в-3 22,3±°'/5 5,89 26,4 3,4 2,5

К1в-4 23,1±1'/5 8,23 35,6 7,6 -

К1в-6 21,7±0'81 6,31 29,1 3,8 2,9

К1в-7 22,2±0'94 7,28 32,7 4,2 2,4

К1в-8 24,3±!,08 9,46 39,0 4,5 -

КК-1 22,5±1'06 8,37 37,2 4,7 2,1

Л-2 23,8±0'95 8,3 34,8 4,0 -

Л-3 24,4±0'93 7,99 32,7 3,8 -

Л-4 21,8±0'89 7,65 35,2 4,1 2,7

Л-5 23,5±0'82 8,13 34,6 3,5 -

Ц-4 22,8±0'90 6,94 30,4 3,9 2,0

Ц-8 21,1±0'98 6,77 32,0 4,6 3,1

Контроль 25,7±1'11 8,60 33,5 4,3 -

ПримШка. 1;0,5=1,98.

Динамжу селекцшно! структури напiвсiбсових потомств та контролю 1975 р. посадки показано на рис. Так, у 2002 р. частка плюсових та кращих нормальних дерев в середньому для потомств становить 17,6 %, у контролю - 7,5 %, частка нормальних дерев на рiвнi контролю, а мшусових - 25,4 % i 32,5 % вщповщно (табл. 4).

Рис. Динамша селекцшноИ структури мвЫбсових потомств i контролю сосни

звичайно'1за 1984-2002рр. (в %)

Табл. 4. Розпод1л потомств за селекцшними категор1ями дерев у випробних _культурах сосни у 2002 р._

Назва родини Кращ1 нормальт i плюсов1 Нормальт Мiнусовi Всього (%)

кривизна двiйчат-ка дiаметр стовбура менше 80 % ввд середнього разом

ВВ-1 8,8 64,7 - - 26,5 26,5 100

ВВ-3 28,6 50,0 4,7 - 16,7 21,4 100

ВВ-6 20,0 46,7 3,3 - 30,0 33,3 100

ВВ-7 30,7 69,3 - - - - 100

Кв-1 18,2 56,8 2,3 4,5 18,2 25,0 100

К1в-2 16,2 64,9 - - 18,9 18,9 100

К1в-3 19,2 61,7 3,8 3,8 11,5 19,1 100

К1в-4 23,1 38,5 - - 38,4 38,4 100

К1в-6 24,4 51,1 8,9 - 15,6 24,5 100

К1в-7 19,0 50,1 7,1 - 23,8 30,9 100

К1в-8 14,6 56,1 9,8 2,4 17,1 29,3 100

КК-1 12,0 64,0 - 4,0 20,0 24,0 100

Л-2 11,6 58,1 - 4,6 25,7 30,3 100

Л-3 16,3 55,8 2,3 2,3 23,3 27,9 100

Л-4 5,7 74,3 2,9 2,9 14,2 20,0 100

Л-5 15,4 71,8 - 5,1 7,7 12,8 100

Ц-4 27,3 51,5 9,1 6,1 6,0 21,2 100

Ц-8 5,0 60,0 5,0 - 30,0 35,0 100

Контроль 7,5 60,0 12,5 2,5 17,5 32,5 100

Отже, в нашвшбсових потомствах спостер^аеться покращення селек-цiйноï структури порiвняно з контролем. Загалом з плином роюв кшьюсть кращих нормальних та плюсових дерев, а також кшьюсть мiнусових дерев зменшуеться, а кшьюсть нормальних дерев збшьшуеться як у контролю, так i у твшбсш.

За сумою плюсових та кращих нормальних дерев значно перевищу-ють контроль (у 3-4 рази) потомства ВВ-7, ВВ-3, Ц-4, Клв-6, Кiв-4 та ВВ-6, а менший вщ контролю цей показник у Ц-8 та Л-4. До кращих за селекцшною структурою потомств слщ вщнести Кiв-1, Кiв-3, Кiв-6, Ц-4, ВВ-3, ВВ-7. П'ять перших вщносили до кращих вже в 10^чному вiцi.

Щоб отримати комплексну ощнку потомств, пропонуемо використати ранги ростових i селекцшних показникiв, а саме: ранг за висотою, дiаметром, об'емом стовбура, вiдсотком плюсових i кращих нормальних дерев, вщсотком мiнусових дерев, вщсотком збереженостi дерев, запасом деревини на 1 га.

З комплексноï ощнки пiвсiбсових потомств видно, що контроль пось дае 15 позищю, а 14 потомств (77,8 %) можна розглядати як кандидати в ель ту. Пршими вiд контролю е 4 потомства (22,2 %). Як видно з табл. 5, найкра-шд показники мають потомства ВВ-3, Юв-6, Л-3, Л-5, Ц-4, яю рекомендуемо використовувати для спрямованих схрещувань з метою отримання щнного гiбридного насiння.

Отриманi данi шдтверджують результати дослiдженъ пiвсiбсових потомств сосни 1977 р. посадки, що ростуть в умовах вологоï судiброви [1].

Табл. 5. Комплексна ощнка намвЫбсових потомств сосни звичайно'1 за рангами

залежно вiд ростових '1 селекцшних показнишв

Назва родини Висота & ^ Об'ем стовбура Частка дерев Збереже-шсть дерев Запас на 1 га й к к "¡5 О Мюце за ранжиром

плюсових 1 нормальних мшусо-вих

ВВ-3 2,5 4,5 5 2 7 3 1 25 1

Л-5 1 6 3 12 2 5 3 32 2

К1в-6 8 3 4 4 9 8 4 40 3

Ц-4 8 2 2 3 6 14 10 45 4

Л-3 2,5 12 11 10 12 1 2 50,5 5

ВВ-7 13 1 1 1 1 19 17 53 6

К1в-1 10,5 8 7,5 9 10 6,5 6 57,5 7

К1в-3 10,5 4,5 6 7 4 16 16 64 8

К1в-7 4,5 9,5 9,5 8 15 9 9 64,5 9

К1в-8 12 7 9,5 13 13 6,5 7 68 10

Л-4 8 13,5 12 18 5 4 8 68,5 11

Л-2 6 16 14 15 14 2 5 72 12

КК-1 4,5 9,5 7,5 14 8 15 15 73,5 13

К1в-2 16,5 13,5 15 11 3 12 12 83 14

Контроль 14,5 11 13 17 16 10 11 92,5 15

ВВ-6 16,5 15 16 6 17 11 13 94,5 16

ВВ-1 14,5 17,5 17 16 11 13 14 103 17

К1в-4 18 17,5 18 5 19 18 19 114,5 18

Ц-8 19 19 19 19 18 17 18 129 19

Висновки

1. Випробт культури сосни звичайно! в перехщних умовах вiд свiжоi до волого! судiброви зростають за 1б бонiтетом, iз середнiми висотою 15,2 м, дiаметром 18,3 см, об'емом стовбура 0,207 м3.

2. На початкових етапах розвитку рют насiнних потомств сосни залежить вщ селекдiйних категорiй материнських дерев. У жердняковому вiцi (до 27 роюв) 44,4 % родин визначаеться тдвищеною енергieю росту у висо-ту, 5,6 % - зниженою i 50 % ростуть на рiвнi контролю.

3. З комплексно! ощнки пiвсiбсових потомств видно, що 14 потомств (77,8 %) можна розглядати як кандидати в елггу. Пршими вiд контролю е 4 потомства (22,2 %). Найкрашд показники мають потомства ВВ-3, Кiв-6, Л-3, Л-5, Ц-4, як рекомендуемо використовувати для спрямованих схре-щувань з метою отримання цiнного гiбридного насiння.

Лггература

1. Войтюк В.П. Попередня середньострокова ощнка плюсових дерев сосни звичайно! у Волинськш обласп// Наук. вюник Вынницького ДУ: Зб. наук.-техн. праць. - 2000, № 2. -С. 174-178.

2. Войтюк В.П., Коритан З.М. Випробт та сортовипробш культури сосни звичайно! на Волиш. - Луцьк, 1999. - 70 с.

3. Изюмский П.П. Таксация тонкомерного леса. - М.: Лесн. пром-сть. - 1972. - 88 с.

4. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. - М.: Агропромиздат, 1985. - 352 с.

5. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчш основи селекщ! деревних рослин: Автореф. дис.... д-ра бюл. наук. - К., 1993. - 46 с.