CC BY
16
тах)/ И. Карпавичюс, В. Раманаускас// Условия среды и радиальный прирост деревьев/ И. Карпавичюс. - К.: Каунас, 1978. - С. 81-86.
3. Карпавичюс И.А. Чувствительность (изменчивость) радиального прироста сосны в отдельных селекционных группах деревьев на отдельных пробных площадях и в различных условиях местопроизрастания/ И.А. Карпавичюс// Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев/ [отв. ред. Ботвинскас Т.Т.]. - К.: Каунас, 1981. - С. 58-61.
4. Карпавичюс И.А. Чувствительность (изменчивость) отдельных деревьев сосны в нормальных и болотных условиях среды/ И. А. Карпавичюс// Пространственные изменения климата и годичные кольца деревьев/ [отв. ред. Ботвинскас Т.Т.]. - К.: Каунас, 1981. - С. 62-68.
5. Тарасова В.В. Особенности радиального роста и дифференциации деревьев сосны обыкновенной в географических культурах/ В.В. Тарасова, А.В. Беньков, Л.И. Милютин// Лесоведение. - 2002, № 5. - С. 76-80.
6. Шиятов С.Г. Дендрохронология верхней границы леса на Урале/ Шиятов С.Г. - М.: Наука, 1986. - 115 с. _
УДК 630*165.6 Acnip. В.В. Андреева - НЛТУ Украти, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-СЕЛЕКЦ1ЙНА ОЦ1НКА ВЕГЕТАТИВНОГО ПОТОМСТВА ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У ВОЛИНСЬКШ ОБЛАСТ1
Дослщжено apxiBHO-маточш плантацп обласп з метою виявлення перспективних вегетативних потомств. Представлено порiвняльний аналiз ростових показниюв 116 клошв. Виявлено ютотну мiжклонову мшливють штенсивносп росту потомств. За комплексною ощнкою вщбрано 23,3 % перспективних на цей час клошв. Як експрес-метод ощнки потомств пропонуемо використання показника швидкост росту.
Assist. V.V. Andreyeva - NUFWT of Ukraine, L'viv
Forestry-selection estimation of vegetative posterities of plus-trees of
Scotch Pine in Volyn region
Research archive of plantations of region on the exposure perspective vegetative posterities was conducted. A comparative analysis indexes of growth 116 clones are presented. A substantial interclonal changeability intensity of growth is founded. Thanked for complex estimation 23,3 % perspective for this time clones are selected. As a express method of posterities estimation we offer to use index speed of growth.
Одшею i3 форм збереження люового генофонду е арх1вно-маточш плантаци, цшьове значення яких полягае у концентрацп в одному мющ i збереженш у виглядi вегетативного потомства вшх плюсових дерев [14]. 1х ще називають колекцшними донками, плантащями генетичного фонду або архiвами клошв. Концентращя генетичного матерiалу на невеликш плошд значно полегшуе його подальше вивчення та використання. Архiви клошв вважаються не лише щн-ними резервами генетичного матерiалу, але й базою або маточником для отри-мання високояюсних прищеп у значних обсягах. У разi вивчення в однотипних люорослинних умовах е можливiсть 1х об'ективного порiвняння за плодоно-шенням, яюстю насiння та енерпею росту клонiв плюсових дерев [2].
Первинну ощнку клонiв хвойних рекомендують здшснювати за ощн-кою штенсивносп росту у висоту, вщносно! ширини крони та iнтенсивностi плодоношення [9]. Ю.С. Булигiн для комплексно! ощнки деревних порщ ре-комендуе використовувати поряд з ранговою ощнкою метод координат [3].
PocTOBi показники клошв сосни на плантацiях вивчали Л.1. Терещенко, О.С. Мажула, С.П. 1ркшенко, В.П. Войтюк та ш. Встановлено, що клони плю-сових дерев вiрoгiднo вiдрiзняютьcя за висотою, cереднiм приростом i дiамет-ром cтoвбурiв [6, 7]. Для вираження стшкосп вегетативних потомств до фак-тoрiв зoвнiшньoгo середовища С.Н. Багаев пропонуе вводити у комплексну ощнку окремою ознакою кoефiцiент варiацil висоти, зменшений в 10 р^в [1].
Кoефiцiент варiацil iнтенcивнocтi росту вегетативного потомства з вь ком дерев зменшуеться i, на думку С.П. 1ркиенка, може бути додатковим критерiем у разi ранньо! дiагнocтики росту клoнiв, ocкiльки швидкoрocтучi потомства мають низькi значення цього показника [6].
Н.1. Давидова для характеристики швидкост росту пропонуе викорис-товувати показник швидкocтi росту (ПШР), який oцiнюе потомства одночас-но за висотою i дiаметрoм, i визначаеться як частка добутку висоти i дiаметра дocлiджуванoгo потомства до добутку висоти i дiаметра контролю, вира-жаеться у вiдcoтках [5]. Головним завданням генетичного анашзу е обгрунту-вання ефективнocтi вщбору, який визначаеться двома величинами: коефь цiентoм успадкування та cелекцiйнoю рiзницею [8, 10, 11].
Коефщент успадкування в широкому рoзумiннi (H ) для клошв 8^ч-ного вжу в середньому дoрiвнюе 0,26-0,66 за висотою i 0,24-0,67 за дiамет-ром [13]. Вегетативне потомство сосни у 14-18^чному вiцi мае коефщент успадкування висоти 0,42-0,44 [4]. 1стотш значення кoефiцiентiв cпадкoвocтi в широкому значенш за висотою (0,14-0,65) i за дiаметрoм (0,34-0,59) у вщ 13-26 рoкiв cвiдчать про дощльшсть вiдбoру швидкоростучих клoнiв [7].
Отже, виконання робгг з лшвничо-селекцшно1 oцiнки вегетативного потомства плюсових дерев залишаеться актуальним. У Вoлинcькiй област архiвнo-матoчнi плантацп сосни займають площу 9,6 га, на якiй зростае 189 клошв. З них упродовж 1975-1981 рр. 3,6 га (55 клошв) створив 1.К. Яр-мош, протягом 1984-1991 рр. 6,0 га (134 клони) - В.П. Войтюк. Науково-ме-тодичне i практичне керiвництвo здшснював Л.Л. Мольченко.
Об'ектом дослщжень були 116 клoнiв сосни в архiвнo-матoчних план-тацiях 21-33-рiчнoгo вжу Волинського лicoвoгo cелекцiйнo-наciнневoгo центру та державного шдприемства "Ковельське люове господарство". Бюмет-рiю клoнiв виконували впродовж 2005-2008 рр. Висоту дерев вимiрювали ви-coтoмiрoм з точшстю до 0,1 м, дiаметр cтoвбурiв за допомогою мiрнol вилки з точшстю до 0,01 м. Яюсну ощнку клошв здшснювали за наявшстю/вщсут-нicтю дерев з двiйчатками. Статистичне оброблення даних виконували за допомогою програми "STATGRAPHICS Plus".
Першу в област архiвнo-матoчну плантацiю сосни закладено весною 1975 р. в кв. 57 Волинського люового селекцшно-насшневого центру (ко-лишнього Луцького люництва Луцького держлicгocпу) на плoщi 1,0 га. Грунт - свггло-шрий на лесовидних суглинках. Тип люорослинних умов - С2-Д2, рельеф рiвнинний. Площу пiдгoтoвленo способом розкорчовування, гли-боко! оранки та iнших агротехшчних захoдiв (планування, дискування, боро-нування). Введено 25 клошв, розмщення рядами 4x4 м. Вегетативш потомства взято з плюсових дерев Юверщвського (Юв-2-10), Володимир-Волинсь-
кого (ВВ-1, 3-5, 7), Камшь-Каширського (КК-1, 2), Цуманського (Ц-3, 4, 7, 8), Радехiвського Львiвськоl областi (Л-1, 2, 4-6) держлюгосшв.
Другу архiвно-маточну плантацiю сосни закладено в 1976 р. у цьому ж кварт^ на плошд 0,8 га. Введено 17 клошв, посадка неповними рядами з розмщенням дерев 4x4 м. Живцi взято з плюсових дерев Володимир-Во-линського (ВВ-19-21, 24, 38, 41-45), Цуманського (Цг-2, 4, 6-8), Колкiвського (Кл-2, 3) держлiсгоспiв.
Протягом 1981-1991 рр. створено архiвно-маточнi плантаци загаль-ною площею 7,8 га в кв. 51 Ковельського люництва державного шдприемства "Ковельське лiсове господарство". Тип люорослинних умов - В2, грунт - дер-ново-пiдзолистий супiшаний, рельеф рiвнинний. Пiдготовка грунту пiсля реконструктивного рубання здшснювали шляхом розкорчовування та вириван-ня пнiв пiдривним способом, планування, глибоко! оранки, дискування та бо-ронування. Клони введено з плюсових дерев Шацького нацiонального природного парку (Шс-8, 11-15) i Шацького держлiсгоспу (Шш-19-21, 23, 25-27), з Колювського (Кл-8-10, Клж-10-27), Маневицького (Мч-20, 22-42), Володи-мир-Волинського (ВВ-31, 32, 35, Вм-1, 4) та Ратшвського (Рп-3-6, 33-38, Рк-7-9) держлюгосшв.
Дослiдженням висоти дерев сосни на архiвно-маточнiй плантаци 1975 р. створення (табл. 1) встановлено, що достовiрно перевищують серед-ню мiжклонову висоту по плантаци 33-рiчнi клони ВВ-1, ВВ-4, ВВ-5, КК-1, Ц-4, Ц-7 (24 % вiд ушх потомств на плантаци) в середньому на 6 % (в межах 4,4-6,8 %). Варто вщзначити, що клони ВВ-1, КК-1, Ц-4 i Ц-7 (16 % вщ уЫх потомств) були кращими за висотою й у вiцi 30 роюв. Клони ВВ-3, ВВ-4, ВВ-5, ВВ-7, Кiв-2, Кiв-6, Кiв-7, Кiв-8, Кiв-9, КК-2, Л-4, Л-6, Ц-8 характеризують-ся нестабiльним ростом у висоту.
Табл. 1. Варiацiйно-статистичнi показники висоти ЗЗ^чних клошв архiву _1975р. закладки_
№ з/п Назва вар1анту М±ш, м 8, м V, % Р, % г
1 2 3 4 5 6 7
1 ВВ-1 19,23±0'24 0,69 3,6 1,3 2,64
2 ВВ-3 18,40±029 0,65 3,5 1,6 -0,04
3 ВВ-4 19,34±012 0,27 1,4 0,6 4,13
4 ВВ-5 19,62±0'29 0,65 3,3 1,5 3,48
5 ВВ-7 18,86±0'56 1,26 6,7 3,0 0,75
6 К1в-2 17,55±0'03 0,06 0,3 0,2 -4,50
7 К1в-3 18,65±0'26 0,86 4,6 1,4 0,73
8 К1в-4 17,73±0'4/ 1,25 7,1 2,7 - 1,34
9 К1в-5 18,83±0'49 1,39 7,4 2,6 0,79
10 К1в-6 16,79±0'32 0,85 5,0 1,9 -4,37
11 К1в-7 18,41±059 1,86 10,1 3,2 -0,004
12 К1в-8 18,45±0'28 0,90 4,9 1,5 0,11
13 К1в-9 17,29±0'59 1,55 9,0 3,4 -1,83
14 К1в-10 18,19±0'32 0,97 5,3 1,8 -0,60
15 КК-1 19,66±0'32 0,71 3,6 1,6 3,36
16 КК-2 19,06±0'32 0,83 4,4 1,7 1,75
1 2 3 4 5 6 7
17 Л-1 17,00±°'29 0,58 3,4 1,7 -4,09
18 Л-2 17,32±0'39 0,88 5,1 2,3 -2,50
19 Л-4 18,80±0'31 0,69 3,7 1,6 1,07
20 Л-5 19,12±0'42 1,03 5,4 2,2 1,53
21 Л-6 17,63±0'48 1,18 6,7 2,7 -1,50
22 Ц-3 18,75±0'95 2,32 12,4 5,0 0,35
23 Ц-4 19,68±0'42 1,51 7,7 2,1 2,76
24 Ц-7 19,48±029 0,72 3,7 1,5 3,07
25 Ц-8 16,50±0'46 1,39 8,4 2,8 -3,82
26 Середне 18,41±019 0,95 5,1 1,0 -
ПримШка: Теоретичне значения критер^ Стьюдента (^5) дорiвнюe 2,00.
Достов1рно вщстають у росл за висотою 33-р1чш клони Клв-2, К1в-6, Л-1, Л-2, Ц-8 (20 % вЫх потомств) в середньому на 7,5 % (у межах 4,710,4 %). Клон Л-1 (4 % вЫх потомств) мае низью показники висоти й у вщ1 30 роюв, а Л-2 е повшьнорослим ще з 17-р1чного вжу.
Встановлено, що коефщент вар1аци висоти не може бути додатковим критер1ем у раз1 ранньо! д1агностики штенсивност росту клошв, тому що низью значення цього коефщ1ента (середне 5,1) характеры 1 для швидкорос-лих, 1 для повшьнорослих потомств.
Вивчення динамши прирост1в у висоту показало, що клони вщр1зня-ються за штенсившстю ростових процес1в 1з вжом. Зокрема, встановлено таю типи штенсивносп росту: шсля загального спаду приросту у 2005 р. настало його значне зростання у 2008 р. у клошв Юв-3, Юв-4, Юв-7, Л-2, Л-4, Л-5; прирют практично не змшився у клошв ВВ-1, ВВ-7, Ц-4; прирют знижуеться у клошв ВВ-3, Юв-2, Клв-8, КК-1 (рис. 1).
клони
0 20 40 60 80 100 120 см
Рис. 1. Динамжа середнх прирост1ву высоту клошв архьву 1975р. посадки
Достовiрно перевищують середнш мiжклоновий дiаметр 33-pi4Hi клони Ц-3, Ц-4, Л-1, Л-5 (16 % Bcix потомств) в середньому на 16 % (у межах 12,8-17,6 %). Необхщно зазначити, що клони Л-1, Ц-3 i Ц-4 (12 %о Bcix потомств) е кращими потомствами за дiаметром i в 30-рiчному вiцi. Нестабшьш показники дiаметру мають клони Л-5, ВВ-3, Клв-9, КК-1, КК-2, Ц-7 i Ц-8. Доcтовiрно вiдcтають у росл за дiаметром 33-рiчнi клони ВВ-4, Юв-2, Кiв-3, КК-1 (16 % вЫх потомств) в середньому на 10 % (у межах 7-12 %). Клони ВВ-4 i Юв-3 (12 % вЫх потомств) були пршими за дiаметром й у вщ 30 роюв, а Кiв-2 вiдcтае в росл за дiаметром ще з 17 роюв.
До кращих 33-рiчниx клошв, яю за об'емом cтовбурiв доcтовiрно вищi вiд середнього мiжклонового значення, належать ВВ-3, Л-1, Л-5, Ц-4 (16 % вЫх потомств) з перевищенням в середньому на 35,1 % (у межах 28,1-38,6 %) (рис. 2). Потомства ВВ-3, Л-1 i Ц-4 (12 % вЫх потомств) мають висою показники об'ему cтовбурiв i у вщ 30 роюв. Клони ВВ-7, Юв-5, Юв-9, Юв-10, Л-5, Л-6, Ц-3, Ц-7 характеризуются неcтабiльним ростом. До прших 33-рiчниx клонiв, якi за об'емом доcтовiрно нижчi, належаться ВВ-4, Юв-2, Кiв-3, Ц-7, Ц-8 (20 % вшх потомств) з вщставанням в середньому на 19,3 % (в межах 12,3-28,1 %). Треба вщзначити, що клони ВВ-4, Юв-2, Кiв-3 i Ц-8 (16 % вЫх потомств) е пошими за об'емом ctobôvdîb i в 30-dÎ4homv вид.
ОбЧм, м3 0,9
Достов!рновище С средне (ВВ-3,Л-], Л-5, Ц-4) по плантаци
Об'ем, м3 0,:
Достов1рпо[шжче
(ВВ-4,Ктв-2, KiB-3,U-7, Ц-8)
Достов1рно внще Середне Достовфно нижче (ВВ-20, Цг-6. Цг-8) по плантаци (ВВ-19, ВВ-42,
Кл-3, Цг-2)
Об'ем, м3 0,35
Достов1рпо внще (Шс-8, Шш-25)
Середне по плантаци
Ар xi в 1984 року
I I ! - i§|J§| _
jj ;
Достсифио нижче (Шс-14, Шс-15, Шш-19, Шш-26)
Рис. 2. Порiвняння клошв за об'емом cmoe6ypieу pi3Hux apxieax
ДостоЕпрно ВИ1ЦС (Клж-25, 26, 27)
Середне До сто ei р по нижче по плантаци (Кл-9, Клж-11, ¡4)
1з вiком спостер^аеться вирiвнювання показникiв висоти, дiаметра та об'ему cтовбурiв у вегетативних потомствах. За комплексною ощнкою клонiв з урахуванням 1хньо1 cелекцiйноï структури найвишд ранги мають клони Ц-3, Л-5, Л-1, ВВ-3, Цг-7 i Цг-8 (24 % вЫх потомств). Введення у комплексну ощнку окремою ознакою коефiцiента варiацiï висоти, зменшеного в 10 разiв, заcвiдчило, що ваговий коефщент цього показника становить менше 0,33, тобто ним можна нехтувати.
За показником швидкосл росту кращими (ПШР=107-126 %) е клони Ц-3, Л-5, Л-1, ВВ-3, Ц-4, Л-4, ВВ-5, а гiршими (ПШР=80-92 %) е ВВ-4, Кiв-2, 3, 4,
Нaцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни
6, 9, Ц-8 (no 28 % вшх noTOMC^). Вpaхoвуючи пoкaзник швидкoстi poe^ в шм-плекснiй oцiнцi, виявилoсь, щo вaгoвий кoефiцieнт ПШР агатовить G,64, тoбтo згiднo з кopеляцiйним aнaлiзoм цю oзнaку не мoжнa вилучати з oцiнки no-томств. Пpoте вpaхувaння цьoгo пoкaзникa в paнжиpувaннi пpaктичнo не впли-нулo на склад клoнiв-лiдеpiв та вщсталих деpев у дoслiджувaнoму apхiвi кгошв. Koефiцieнт кopеляцiï ПШР з сумoю квaдpaтiв oцiнювaних oзнaк, як викopистa-нi в кoмnлекснiй oцiнцi, дopiвнюe G,92 (p=G,Gl). Toбтo мoжнa виганувати шпе-pедню ексnpес-oцiнку вегетaтивнoгo noTOM^^a лише за цим noкaзникoм.
Koефiцieнт успадкування у шиpoкoму poзумiннi для ЗО^ч^го no-тoмствa стaнoвив за виштою 0,55 (F=ll,4G), за дiaметpoм 0,4З (F=7,43) i за oб,eмoм стoвбуpiв 0,4З (F=7,28), для ЗЗ^ч^го noтoмствa стaнoвить за виш-тою 0,ЗЗ (F=4,43), за дiaметpoм 0,З0 (F=5,57), за oб,eмoм стoвбуpiв 0,28 (F=3,68). Цей самий кoефiцieнт для П^ч^го noтoмствa стaнoвив за виш-тoю 0,44 (F=7,33, Fgi=2,87), за дiaметpoм 0,19 (F=2,87) [4].
Встaнoвленo, щo генетичний зсув для ^ащих nлюсoвих деpев у вiцi 60-90 po^, вегетативне noтoмствo яких e швидкopoслим, стaнoвить за виш-тою 9,9 %, за дiaметpoм - 10,4 %.
Отже, внaслiдoк пopiвняльнoгo aнaлiзу poстoвих noкaзникiв apхiвнo-мaтoчнoï nлaнтaцiï 1975 p. ствopення виявлеш, щo за висoтoю дoстoвipнo ^ащими e 24 % всiх пoтoмств з nеpевищенням сеpедньoгo значення ш план-таци на 6 %, за дiaметpoм - 16 % пoтoмств з nеpевищенням на 16 % i за oб,eмoм стoвбуpiв - 16 % noтoмств з nеpевищенням на 35,1 %.
На сьoгoднi, згiднo з кoмnлекснoю oцiнкoю, nеpсnективними e 24 % вегетативних пoтoмств (клoни ВВ-З, Л-l, Л-5, Ц-З, Цг-7 i Цг-8). Дoстoвipнo вiдстaють у poстi за виштою 20 % всiх вегетативних штомств у сеpедньoму на 7,5 %, за дiaметpoм - 16 % штомств на 10 %, i за oб,eмoм стoвбуpiв - 20 % штомств на 19,3 %. За кoмплекснoю oцiнкoю гipшими e 24 % вегетативних штомств (кгони Kiв-2, З, 4, 6, 9 та Ц-8).
За ^казнигам швид^с^ poсту кpaщими (ПШР=107-126 %) i гipшими (ПШР=80-92 %) e ш 28 % всiх noтoмств. Koефiцieнти успадкування в шиpo-кoму poзумiннi для ЗО- i ЗЗ-piчних штомств стaнoвлять за висoтoю 0,ЗЗ-0,55, за дiaметpoм 0,З0-0,4З i за oб,eмoм стoвбуpiв 0,28-0,43. Цi метoдики булo ви-кopистaнo для oцiнки apхiвнo-мaтoчних nлaнтaцiй 1976, 1981, 1984, 1986 та 1987 pp. ствopення. Отже, у хoдi нaшoгo дoслiдження встaнoвленo iстoтну мiжклoнoву мiнливiсть iнтенсивнoстi poсту вегетaтивнoгo noтoмствa плюш-вих деpев у Вoлинськiй oблaстi.
Пopiвняльний анашз poстoвих noкaзникiв 116 клoнiв виявив, шр за ви-сoтoю дoстoвipнo кpaшими e 21,2 % вЫх noтoмств з nеpевишенням вщшвщ-^ro сеpедньoгo значення no nлaнтaцiях в сеpедньoму на 8,4 %, за дiaметpoм 18,6 % noтoмств з пеpевищенням на 12,4 % i за oб,eмoм стoвбуpiв 18,8 % ш-тoмств з nеpевишенням на 29,4 %.
На цей час за кoмплекснoю oцiнкoю nеpсnективними e 2З,З % всiх вегетативних пoтoмств (клoни ВВ-З, ВВ-20, ВВ-24, ВВ-З2, Kл-2, Kл-lG, ^ж-12, ^ж-22, Kлж-25, Kлж-26, Kлж-27, Л-l, Л-5, Мч-1З, Мч-26, Мч-28, Мч-З4, Мч-З8, Рк-8, Рк-9, Рп-З8, Ц-З, Цг-7, Цг-8, Шс-8, Шш-2З, Шш-25,).
Дoстoвipнo вiдстaють у poстi за виштою 21,6 % всiх вегетативних ш-тoмств у сеpедньoму на 9,9 %, за дiaметpoм - 18,1 % noтoмств на 12,4 %, i за
об'емом стовбур1в - 23,9 % потомств на 24,3 %. За комплексною оцшкою пр-шими е 28,4 % вегетативних потомств (клони ВВ-31, ВВ-42, Вм-1, Вм-3, Клв-2, К1в-3, К1в-4, К1в-6, К1в-9, Кл-3, Кл-9, Клж-11, Клж-13, Клж-14, Клж-21, Клж-23, Мч-24, Мч-29, Мч-31, Мч-32, Мч-36, Мч-37, Мч-39, Мч-41, Рп-34, Рп-35, Рп-36, Ц-8, Цг-1, Цг-2, Шс-12, Шс-15, Шш-26).
Вивчення динамжи прироспв показало, що клони проявляють р1зну специфшу штенсивносл ростових процеЫв з вжом. За показником швидкост росту кращими { пршими е по 25 % вЫх потомств. Коефщент кореляци ПШР з сумою квадрат1в ощнюваних ознак в середньому дор1внюе 0,88 (р=0,001). Тобто можна здшснювати попередню експрес-ощнку клошв лише за цим показником без виконання комплексно! ощнки методом координат за Ю.Е. Булигшом.
У ход1 дослщжень було виявлено позитивну корелящю м1ж висотою 13-р1чного { 27-р1чного вегетативного потомства (г=0,84, р=0,01) (арх1в 1981 р. створення) та висотою 29-р1чного { 33-р1чного вегетативного потомства (г=0,76, р=0,01) (арх1в 1986 р. створення). Коефщенти успадкування (у широкому розумшт) висоти становлять 0,33-0,59, д1аметра - 0,23-0,36 { об'ему стовбур1в - 0,21-0,39. Для плюсових дерев сосни звичайно! у вщ1 60100 роюв, вегетативне потомство яких е швидкорослим, генетичний зсув за висотою становить у середньому 13,6 %, за д1аметром стовбур1в - 10,2 %.
Л1тература
1. Багаев С.Н. Способ предварительной оценки плюсовых деревьев по потомству// Лесное хоз-во. - 1983, № 2. - С. 34-35.
2. Бшоус В.1. Люова селекщя: Пщручник для ВНЗ. - Умань, 2003. - 534 с.
3. Булыгин Ю.Е. Улучшенная математическая модель комплексной оценки экотипов древесных пород// Лесное хоз-во. - 1985, № 11. - С. 41-43.
4. Войтюк В.П. Селекщя i насшництво сосни звичайно! на Волиш: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.00.18. - Львiв, 1996. - 208 с.
5. Давыдова Н.И. К вопросу селекции дуба на Украине// Лесное хоз-во. - 1978, № 2. -С. 67-68.
6. 1ркл1еико С.П. Створення клонових насшних плантацш сосни звичайно! в Полюа Житомирсько! обласп: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.01/ УкрДЩЛГА iм. Г.М. Ви-соцького. - Харюв, 1993. - 21 с.
7. Мажула О.С. Рют i насшнева продуктивиiсть клоиiв сосни звичайно! на люонасшне-вих плантацiях в Лiвобережному лiсостепу: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.01/ УкрДЩЛГА iм. Г.М. Висоцького. - Харюв, 1993. - 24 с.
8. Орлеико Е.Г. Прогнозирование эффективности селекции при размножении плюсовых деревьев сосны и ели// Лесное хоз-во. - 1972, № 1. - С. 35-38.
9. Пааль Х. Первичная оценка клонов хвойных// В кн.: Лесоселекционные исследования: Тез. межреспубл. совещ. - Рига, 1978. - С. 28-30.
10. Райт Д. Введение в лесную генетику: Пер. с англ. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. -
470 с.
11. Роне В.М., Легздиньш В.Е., Булииьш А.Э., Кавац Я.Э., Кодола Б.Ж. Генетические и агротехнические основы клоновой селекции ели// Лесное хоз-во. - 1974, № 5. - С. 42-44.
12. Селекционные плантации сосны обыкновенной на Волыни/ Л.Л. Мольченко, В.С. Солтыс, В.П. Войтюк, И.П. Плотников. - Луцк, 1987. - 66 с.
13. Терещенко Л.1. Внутршньовидова м^ивють та успадкування ознак плюсових дерев сосни звичайно! у Харювськш обласп: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.01/ УкрДЩЛГА iм. Г.М. Висоцького. - Харюв, 2006. - 20 с.
14. Хиров А.А. Об архивах клонов плюсовых сосен// Лесное хоз-во. - 1988, № 11. - С.
25-26.
