CC BY
14
УДК630*165.6: 674.031.632.264 Мол. наук. ствроб. О.Д. Лазар -
Полкька фЫЫ Украшського HayKoeo-domidmzo тституту лкового господарства та агролкомелюраци
Г1СТОХ1М1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПИЛКУ У ПОТОМСТВ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 НА Р1ВНЕНЩИН1
За результатами дослщжень життездатносп та прижиттево! кислотностi пилку у насшневих i вегетативних потомств плюсових дерев сосни звичайно! встановлено, що наявнiсть кiлькостi клiтин з крохмальними зернами вища у клошв, нiж у натв-сiбсiв. Прижиттева кислотнiсть у вегетативних i насшневих потомств змшюеться в межах нейтрально!, але кисла реакщя вища у пилинок клошв, шж у натвабав.
Ключов1 слова: насiнневi та вегетативш потомства, плюсове дерево, пилок, крохмальш зерна,. прижиттева кислотнiсть.
Junior research worker O.D. Lazar - Polissya Branch of Ukrainian scientific
research institute of forestry and agro-forest-amelioration
Histochemical research of pollen in posterity of plus-trees of Scots pine in Rivne Region
Research of viability and living acidity of pollen of Scots pine in seed and vegetative posterities of plus-trees is very important. As a result of this study it was found that quantity of starch grains is more in clones than in half-sibth. Living acidity in vegetative and seed posterities varies near neutral but acidic reaction is higher in clones pollen in than half-sibth.
Keywords: seed and vegetative posterities, plus-tree, pollen, starch grains, living acidity.
Репродуктивна особливють потомств сосни звичайно! характеризуемся в регулярному отриманш повноцшного насшня з кращими спадковими ознаками, яка залежить вщ внутршньовидово! мшливосл, генетичних задат-юв, метеоролопчних умов, комплексу шюдливих комах, хвороб й шших чин-ниюв. Вщомо, що репродуктивна здатшсть сосни звичайно! залежить вщ життездатност1, фертильност пилку, сприятливих кшматичних умов у перюд його формування. Деяк автори вщзначили, що дощд, туман та висока воло-псть повггря негативно впливають на формування пилкових зерен. Зниження або значне шдвищення температури повггря шд час проходження мейозу призводить до утворення нежиттездатних пилкових зерен, або до зниження його фертильност [1-6].
Мета ще! роботи - вивчення внутршньовидово! мшливосл сосни звичайно!' у насшневих i вегетативних потомств плюсових дерев на плантащях i у випробних культурах за вмютом крохмалю i прижиттевою кислотшстю у пилкових зернах.
Дослщження пилку сосни звичайно! проводили у 2003-2005 рр. на 25-р1чнш клоновш плантаци, створено! прищепним садивним матер1алом, випробних культурах 1989 р. закладки у 2004 р. та родиннш плантаци 1981 р., -1з с1янщв вщ вшьного запилення (нашвЫбшв), у 2004-2005 рр. Зразки пилку збирали безпосередньо перед його висипанням з мжростробш. При визначен-ш крохмалю, використовували чотирибальну шкалу оцшки ступеню прояву цього пстох1м1чного показника - залежно вщ штенсивносп забарвлення, яке визначали за допомогою кольорово! йодно! реакци. При цьому зерна крохма-
лю забарвлювались у синьо-фiолетовий колiр. З метою ощнки прояву забар-влення зерен крохмалю використовували чотирибальну шкалу. З вщсутшстю кольорово! реакци ставили знак "-", залежно вiд iнтенсивностi забарвлення ставили знаки "+", "++", "+++". Прижиттеву кислотнiсть (рН) пилку визнача-ли за допомогою специфiчного шдикатора нейтрального червоного, який залежно вщ рН змiнюе колiр наступним чином. : рН 2-5 - малиново-червоний, рН 6 - рожевий, рН 7 - оранжевий, рН 8 - жовтий, або жовто-рожевий.
При дослщженш пилку сосни, потрiбно вщзначити, що у насшневого i вегетативного потомств ще! породи виявлений значний вмiст запасного крохмалю в його кштинах (табл. 1, 3, рис. 1-3). Сто вщсотюв клггин пилку з крохмалем у 2003 р. виявили у трьох клошв (№2 44, 37, 22), кшьюсть таких клiтин у 2004 р. збшьшилася до восьми клотв (№ 19, 22, 37, 44, 45, 46, 47, 56), а у 2005 р. не ви-явлено жодного клона iз такими ж показниками (табл. 1). У 2005 р. не в ушх кштинах пилку було виявлено крохмаль. Кшьюсть таких клггин змшвалася вщ 0,8 (у клонiв № 22, 35, 44) до 15,4 % (№ 19). На вщмшу вщ вегетативного потомства, де вмют крохмалю мiж клiтинами пилку деюлькох рамет одного клона вщ-носно стабiльний, то в межах одного насшневого потомства у № 47 змшюеться вщ 93,2 до 100 %; у № 46 - вiд 89,4 до 93,2 %; у № 33 - вщ 84,4 до 91,4 % (табл. 3, 4). У випробних культурах сосни звичайно! вiдсоток кштин пилку з крохмалем нижчий тж на плантаци i становить вщ 84 до 100 %; на родин-нiй плантаци - вщ 89 до 100 % у 2004 р. та у 2005 р. - вщ 94,8 до 100 %.
Табл. 1. Вм^т крохмальних зерен на клоновш плантацИ 1977р. створення
№ клона Кшьшсть кл1тин, %
- + ++ +++ - + ++ +++ - + ++ +++
2003 р. 2004 р. 2005 р.
19 19,4 26,0 39,6 15,0 30,6 18,2 51,2 15,4 18,2 41,6 24,8
21 1,6 24,4 62,4 11,6 2,0 11,8 50,8 35,4
22 - 4,8 58,2 37,0 2,4 65,6 32,0 24,8 4,6 28,8 65,8
31 1,6 13,2 78,6 6,6 0,2 1,6 27,4 70,8
32 1,2 12,2 64,4 22,2 1,0 20,0 76,4 2,6 1,4 4,4 67,0 27,2
33 2,4 11,6 74,4 11,6 1,6 5,4 61,6 31,4
34 1,6 21,2 67,2 10,0 33,6 62,4 4,0 3,8 7,2 37,6 51,4
35 1,6 19,0 52,6 26,8 0,2 5,2 56,8 37,8 0,8 3,6 48,0 47,6
36 0,4 17,6 55,0 27,0 0,2 14,6 70 15,2 2,0 38,8 48,2 11,0
37 1,2 19,4 79,4 1,6 62,4 36 1,4 13,0 79,8 5,8
43 0,2 19,0 44,8 36,0 0,4 7,8 48,6 43,2 6,0 7,2 20,8 66,0
44 - 2,0 72,4 25,6 3,8 51,4 44,8 0,8 49,6 48,0 1,6
45 0,6 14,8 55,8 28,8 6,4 46 47,6 3,0 7,2 36,2 53,6
46 0,6 7,0 62,2 -30,2 2,2 20,6 77,2 2,8 12,0 57,4 27,8
47 3,8 20,8 44,6 30,8 47 50,8 2,2
54 0,4 15,2 60,8 23,6 1,0 47 44,8 7,2 3,8 12,6 57,0 26,6
Примггки: "-"-вщсутня наявшсть крохмалю; "+" -мала наявшсть крохмалю; "++" -середня наявшсть крохмалю; "+++" - велика наявшсть крохмалю.
Табл. 2. Прижиттева кислоттсть пилку сосни звичайноИ на клоновй плантаци 1977р.
№ клона рН (кшьшсть пилкових зерен), %
рН 2-5 рН 6 рН 7 рН 8 рН 2-5 рН 6 рН 7 рН 8 рН 2-5 рН 6 рН 7 рН 8
2003 р. 2004 р. 2005 р.
19 56,0 19,2 1,8 3,8/19,2 51,0 23,6 11,2/14,2 39,2 40,8 -/20
21 28,6 57,4 4,4 0,2/9,4 40,8 44,4 2,0 0,4/12,4
22 41,0 58,4 0,4/0,2 47,2 40,2 12,6 20,2 14,2 38,6 1,2/25,8
31 31,8 47,6 3,0 0,6/17 93,2 5,4 1,4
32 36,0 46,2 6,6 -/11,2 79,4 11,4 1,6/7,6 31,6 42,0 3,8 6,6/16
33 39,8 43,0 3,0 0,2/14 2,4 47,2 0,6 15,2/34,6
34 25,2 50,2 2,4 2,2/20 88,8 11,2 10,8 31,0 17,0 5,8/35,4
35 54,2 39,2 4,8 0,4/1,4 35,4 42,8 5,6 -/1,8 3,4 46,4 4,0 7,6/38,6
36 32,0 47,6 7,0 0,2/13,2 43,0 50,8 5,4 -/0,8 31,8 46,0 18,8 0,8/2,6
37 27,4 55,8 1,4 0,2/15,2 63,4 18,6 18,0 10,0 54,2 21,4 4,0/10,4
43 35,4 47,6 5,4 0,2/11,4 41,4 34,0 22,8 0,4/1,4 4,0 37,2 3,4 9,8/45,6
44 23,0 77,0 35,8 43,8 3,2 -/17,2 0,6 54,8 43,0 1,0/0,6
45 8,4 52,2 1,2/38,2 24,2 62,6 7,0 -/6,2 25,2 47,2 8,6 0,2/18,8
46 48,0 35,2 2,2 0,2/14,4 27,0 18,4 2,0 0,2/52,4 46,8 28,8 22,8 -/1,6
47 43,0 38,8 3,0 0,2/15 4,6 84,8 8,4 -/2,2
54 19,6 54,2 6,8 0,2/19,2 4,4 68,6 27,0 6,8 43,0 33,2 1,4/1,6
Примггки: рН 2-5 - малиново-червоний, рН-6 рожевий, р 8 - жовтий у чисельнику, жовто-рожевий у знаменнику
Н 7-оранжевий, рН
Табл. 3. Илист крохмальних зерен на родиннш плантаци та у випробних культурах
№ Кшьшсть кл1тин, %
потом- 2004 р. 2005 р.
ства - + ++ +++ - + ++ +++
Родинна плантащя 1981 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
19 10,0 58,2 31,8
20 26,2 59,4 14,4 9, 8 57,4 32,8
20! 3,0 75,8 20,6 0,6
21 0,2 16,2 43,2 40,4 1,2 1,8 8,8
22 11,0 36,0 40,2 12,8 4,0 11 ,2 47,6
22! 10,0 56,0 32,6 1,4
31 0,6 5,8 89,0 4,6 2,0 63,0 33,6 1,4
32 0,2 4,6 89,6 5,6 5,2 5,0 49,4 40,4
33 0,4 5,8 71,6 22,2 2,0 3,8 36,8 57,4
36 0,6 70,8 27,8 0,8 37,8 28,6 33,6
37 1,0 58,8 39,4 0,8 5,2 21,2 65,6 8,0
38 1,0 47,8 42,0 9,2
381 7,0 38,0 55,0
43 0,6 15,4 49,0 35,0
431 0,8 25,2 56,2 17,8
44 2,6 52,4 41,2 3,8 32,4 64,6 3,0
441 0,4 32,4 39,2 28,0
45 9,4 69,8 20,8 4,6 59,6 30,8 5,0
47 1,0 5,2 53,2 40,6
471 4,0 4,2 28,0 63,8
1 | 2 3 4 5 | 6 7 8 9
Випробт культури 1981 р.
21 0,2 23,4 71,6 4,8
22 1,6 14,4 57,4 26,6
33 15,6 61,4 21,4 1,6 1,4 6,0 67,0 25,6
33! 8,4 62,6 29,0
36 0,2 21,6 74,0 4,2 16,2 72,6 11 ,2
361 0,6 83,8 14,2 1,4
37 0,4 3,4 37,2 59
44 3,6 56,2 38,8 1,4
45 3,2 14,6 72,0 10,2 1,0 12,0 76,6 10,4
451 4,2 18,4 65,4 12,0
46 3,0 33,4 40,6 23,0 5,6 26,0 57,8 10,6
46! 10,4 78,2 10,4 1,0
462 0,4 78,6 21,0
46э 1,0 10,6 77,6 10,8
47 6,8 37,4 43,8 12,0 0,6 32,6 56,6 10,2
471 6,6 30,0 53,2 10,2
472 2,6 82,8 14,6
47э 5,8 24,6 61,8 7,8
54 0,8 63,0 34,4 1,8 1,6 30,2 65,2 3,0
90 г
¡V
е
Прим1тки: м-м-вiдсутня наявнiсть крохмалю; "+" -мала наявнiсть крохмалю; "++" -середня наявшсть крохмалю; "+++" - велика наявшсть крохмалю.
90 80 70 60 50 40 30 20 10
я
£ ¿Г 80
3 § 70
й 3 60
" о 50
а а .„ ■ 40
30 20 10 0
СО
¡И
<±>
Я о-
5 £_ |§|
и а
5
н
о И
0
|бе:1 крохмальних зерен иим^мальний I |середнш ■ рН(2-5) ----рН6 — -рН7
□максимальнои - рН 8
Рис. 1. Вм^т крохмальних зерен i прижиттево'1 кислотностi пилку у клошв на
плантаци 1977р. у 2003р.
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 О
сЗ
а а4
В ^
к Си
2 л а С
& ь С '5 н
о Ц
и к
19 21
32 34 35 36 37 43 44 45 46 47 54
Клони
Iбез крохмальних зерен ^имнимальний I |ссредшй ■рН(2-5) Р ~рН6 --рН7
с
]максимальнии ■рН 8
Рис. 2. Вмют крохмальних зерен i прижиттево'1 кислотностiу клтинах пилку у
клошв на плантаци 1977р. у 2004р.
Рис. 3. Вмют крохмальних зерен i прижиттевог KuenomHocmi пилку у клошв на
плантаци 1977р. у 2005р.
Кшьюсть кштин пилку з максимальним bmíctom крохмалю (+++) у сосни виявлено на клоновш плантаци у 2003 р. (табл. 1, рис. 1), яка змь нюеться в межах 6,6-79,4 %, у 2004 р. - 2,6-70,8 %, у 2005 р. - 1,6-66,0 %. Найбшьше таких клiтин було у клона № 37 (79,4 %) у 2003 р., у 2004 - у трьох клошв: №46, 31, 19 (77,5, 70,8, 51,2 %) i у 2005 р. - в чотирьох: № 22, 43, 34, 45 (65,8, 66,0, 51,4, 53,6 %), а найменше - у клошв №31, 34, 33, 21, 19 (6,6, 10,0, 11,6, 15,0 %) у 2003 р.; у 2004. - № 47, 32, 54 (2,2, 2,6, 7,2 %); у 2005 р. - № 44, 37, 36 (1,6, 5,8, 36 %). У 2004 р. вщсоток клггин з великим вмютом крохмалю у насшневих потомств плюсових дерев сосни на родиннш плантаци становив вщ 0,8 до 40 %, у 2005 р. - 8,8-57,4 %, у нашвЫбЫв сосни у випробних культурах - 1,0-26,6 % у 2004 р. та 1,4-25,6 % у 2005. Незначну кшьюсть китин з високим вмютом крохмалю на родиннш плантаци виявлено у 2004 р. у потомств № 36, 37, 31, 32, 221, 201, 38, 44 (0,8, 0,8, 4,6, 5,6, 1,4, 0,6, 9,2, 3,8 %), у 2005 р. - № 31, 44, 45, 37, 21 (1,4, 3, 0, 5,0, 8,0, 8,8 %). У випробних культурах 1989 р. у нашвЫбЫв вiдмiчено найменшу кшьюсть клггин з великою наявшстю крохмалю як у 2004 р. так i у 2005 р.
У 2003 р. кшьюсть кштин пилку з мгнгмальним вмгстом крохмалю (+) у клошв сосни змшюеться вгд 2,0 до 26 %, у 2004 р. - 1,6-62,4 %, у 2005 р. -4,4-49,6 %, у нашвЫбЫв на родиннш плантаци у 2004 р. - 5,8-75,8 %, у 2005 р. - 4-37 %, у насшневих потомств сосни у випробних культурах у 2004 р. -2,6-78 %, у 2005 р. - 3,4-56,2 %. За три роки спостережень найбшьший вгдсо-ток кштин пилку з мгнгмальним вмгстом крохмалю у 2004 р. виявлено у клона № 34 (62,4 %), потргбно вгдзначити, що у цього ж потомства - помгчено значну кшьюсть кштин пилку (33,6 %) без крохмальних зерен. На родиннш плантаци, як i у випробних культурах, у насшневих потомствах плюсових дерев вгдзначено значний вгдсоток кштин з мгнгмальним вмгстом крохмалю, яких у середньому нараховуеться 30,9 i 39,7 % у 2004 р., а у 2005 р. - такий вгдсоток кштин зменшився до 21,0 i 22,9 %. На клоновш плантаци середнш вщсоток кштин у 2003 р. становив 14,4 %, у 2004 р. - 17,6 i у 2005 р. - 14.
Наявшсть максимально! юлькост клгган пилку у сосни з середшм вмютом крохмалю (++) характерна як для клошв, так i нашвЫбшв. За роки дослщжень, бшьш менш стабшьний вщсоток клгган пилку з середшм вмгс-
том крохмалю, виявлений у клона № 35 (52,6, 56,8, 48 %). У випробних культурах сосни потомства № 46 { 47 мають незначну р1зницю вщсоткового роз-подшу кшькост кштин пилку з р1зним вмютом крохмалю за 2004 р., де кшь-юсть кштин без крохмалю становила 3,0 { 6,0 % вщповщно, - мшмальна -33,4 { 37,4 %, - середня - 40,6 { 43,8, - максимальна - 12 % в обох потомств; у 2005 р. - кштини без крохмалю - 5,6 { 0,6 %, - мшмальна - 26,0 { 32,6 %, -середня - 57,8 { 56,6 %, максимальна - 10,6 { 10,2 %.
Вщомо, що прижиттева кислотшсть (рН) впливае на актившсть бюло-пчних катал1затор1в (ферменлв), як стимулюють життездатшсть пилку при заплщненш. Бшьша частина х1м1чних реакцш, як протжають в оргашзм! ре-гулюеться ферментами, тобто бшковими молекулами, як виконують фун-кщю катал1затор1в [2]. Дуже важливий вплив на катал1тичну актившсть фер-менлв е рН. Кожний фермент проявляе свою дда, зазвичай, в межах довол1 вузько! зони значень рН, в якш катал1тична актившсть ферменлв найвища { е оптимальною [4]. При кислш { слабокислш реакщях у пилкових зернах (рН 25 { 6) актившсть цих фермент1в найбшьша, а при лужнш (рН 8) - вона значно знижуеться. Наявшсть кисло! реакци (рН 2-5) у пилкових зернах спостерь гаеться як у насшневих так { у вегетативних потомствах { змшюеться у клошв вщ 4,4 до 93,2 % (табл. 2, 4); у родиннш - вщ 0,4 до 88,2 %; у випробних культурах- вщ 0,8 до 91,2 %.
На основ! дослщжень на клоновш плантаци (табл. 2, рис. 1-3) наявшсть кисло! реакци у кштинах пилку пом!чено у 2003 р., яка змшюеться вщ 8,4 до 54,2 %; у 2004 р. - 4,4-93,2 %; у 2005 р. - 4-46,8 %. На родинн!й планта-ц!!' цей показник змшюеться у 2004 р. в межах 0,4-88,2 %., у 2005 р. -0,4-74,6 %; у випробних культурах у 2004 р. - 2,8-91,2 %, у 2005 р. -2,6-26,8 %. За вс! роки спостережень слабокисла реакщя пилку (рН6) характерна як для бшьшост клон!в так ! нап!вс!бс!в (табл. 4). Низький вщсоток нейтрально! прижиттево! кислотност (рН 7) виявлений у кштинах пилку у клошв на плантаци. За роки спостережень цей показник на клоновш плантаци змшюеться вщ 1,4 до 6,8 % у 2003 р., у 2004 р. вш збшьшуеться вщ 2-22,8 % { у 2005 р. досягае максимального значення - 0,6-40,8 %. Анал1з даних табл. 2, 4 показуе, що у клошв вщсоток кштин пилку нейтрально! рН значно вищий, шж у нашвшбшв { змшюеться вщ 2,2-74,8 % у 2004 р., у 2005 р. - 0,6-57 %, на родиннш плантаци та у випробних культурах у 2004 р. - 0,6-17,2 %, у 2005 р. - 5,6-71,4 %. Найнижчий вщсоток кштин вщм!чений з лужною реакщею (рН 8) як у клошв, так { у нашвшбшв. У 2003 р. цей показник на клоновш плантаци становив 0,2-3,8 %; у 2004 р. - 0,2-11,5 %; у 2005 р. - 0,2-15,2 %; на родиннш плантаци у 2004 р. - 0,6-12,6 %; у 2005 р. - 1,4-35 %, у випробних культурах у 2004 р. - 0,2-5,6 %; у 2005 р. - 0,4-4,4 %. М1ж вмютом крохмалю у клггинах пилку кореляцшний зв'язок слабкий { недшсний.
Висновки. При вивченш пилку сосни звичайно! у клошв та нашвшбшв було виявлено, що пилок з середшм вмютом запасного крохмалю виявлений у бшьшост! кштин пилку, як у насшневих так ! у вегетативних потомств. У клошв наявшсть крохмальних зерен - вища шж у нашвшбшв. Прижиттева кислотшсть в бшьшою м!рою у вегетативних ! нас!нневих потомств змшюеться в межах нейтрально!, але кисла реакщя вища у пилинок клошв, шж у нап!вс!бс!в.
Табл. 4. Прижиттева кислотшсть пилку сосни звичайно'1 на родиннш _плантаци та у випробних культурах_
рН (кшькшть пилкових зерен), %
№ клона рН 2-5 | рН 6 | рН 7 | рН 8 рН 2-Я рН 6 | рН 7 | рН 8
2004 р. 2005 р.
Родинна плантащя 1981 р.
19 18,6 37,4 2,2 -/41,8
20 15,4 73,0 11,6 4,8 28,8 11,0 1,6/53,8
201 76,4 14,8 8,8
21 15,0 31,4 53,6 34,0 24,2 2,6 35,0/4,2
22 4,4 56,6 6,4 12,6/20 7,6 23,0 37,2 4,8/27,4
22! 0,4 67,0 32,2 0,6/-
31 2,0 94,0 4,0 0,4 20,4 79,2
32 7,8 44,2 48,0 9,8 30,6 53,6 -/6,0
33 38,8 53,0 8,2 14,0 36,2 9,0 -/40,8
36 5,8 87,8 6,4 74,6 8,6 0,6 5,0/11,2
37 11,8 78,0 10,2 57,8 0,6 1,4/40,2
38 18,0 48,0 9,4 0,6/24
381 18,4 70,6 11,0
43 17,8 30,8 48,0 1,6/1,8
431 16,2 53,8 1,0 0,6/28,4
44 0,6 24,6 74,8 0,4 42,6 57,0
441 13,8 52,8 32,0 1,4/-
45 88,2 9,6 2,2 88,6 7,6 3,8/-
47 35,6 5,6 1,4/57,4
471 37,0 7,8 12,4/42,8
Випробт культу] ри 1989 р.
21 26,0 31,0 40,4 2,6/-
22 12,4 75,8 9,8 -/2,0
33 83,6 16,4 9,2 24,6 62,2 1,2/2,8
331 25,2 56,8 11,6 1,2/5,2
36 10,8 83,0 6,0 0,2/- 8,6 52,8 5,6 4,4/28,6
361 4,6 87,4 6,4 0,4/1,2
37 26,8 22,8 49,0 1,4/-
44 2,4 66,0 31,6
45 5,8 89,6 4,6 28,8 71,2
451 55,4 27,0 9,4 -/8,2
46 35,6 50,4 13,8 0,2/- 4,8 49,4 45,4 0,4/-
461 0,8 89,0 10,2
462 6,6 80,4 12,4 0,2/0,4
46э 83,8 14,2 2,0
47 12,0 81,6 6,4 2,6 26,0 71,4
471 2,8 80,0 17,2
472 91,2 8,2 0,6
47э 63,4 28,2 8,4
54 9,6 84,8 5,6 5,6/- 6,4 36,6 57,0
Примггки: рН 2-5 - малиново-червоний, рН 6 рожевий, рН 7-оранжевий, рН 8 - жовтий у чисельнику, жовто-рожевий у знаменнику
Л1тература
1. Голубинський И.Н. Биология прорастания пылицы. - К. : Вид-во "Наук. думка". -1974. - 236 с.
2. Кемп П. Армс К. Введение в биологию. - М. : Изд-во "Мир". - 1988. - 665 с.
3. Кириченко О.1., Дешко Л.О. Вивчення пилку сосни звичайно! у географiчних культурах // Лювництво i агролюомелюращя. - 1999. - Вип. 96. - С. 47-51.
4. Кретович В.Л. Биохимия растений. - М. : Изд-во "Высш. шк." - 1986. - 502 с.
5. Резникова С.А. Цитология и физиология развивающегося пыльника. - М. : Изд-во "Наука", 1984. - С. 13-35.
6. Терещенко Л.1. Життездатшсть шкроспор та особливосп росту пилкових трубок сосни звичайно! // Матерiали шжнародно! ювшейно! науково! конференцп "ШС, НАУКА, СУСП1ЛЬСТВО", присвячено! 75^ччю iз дня заснування УкрНД1ЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харюв). - Харюв, 2005. - 133 с._
УДК630*9: 631.57 Ст. наук. ствроб. О.П. Рябоконь1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. В.А. Головашкт1; ст наук. ствроб. В.А. 1гнатенко2, канд.
с.-г. наук; мол. наук. ствроб. В.П. Самодай2
ОПТИМВАЦ1Я ЛАНДШАФТНО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НИ
Вперше запропоновано оптимiзацiю структурно-функцюнально! оргашзаци еко-систем агролюосадових ландшафтiв. Рекомендовано певне екологiчно збалансоване стввщношення корiнних едифiкаторiв природи на в^оламних позицiях, схилових землях i рiвнинах i3 використанням вiдповiдних видiв рослинностi: дуба звичайного i його "шуби" - липи дрiбнолистоi; деревних порiд з високими споживчими властивос-тями: яблунi, грушi, горiха волоського, абрикоса, сливи, вишш, глоду, кизилу та ш-ших; зернових i просапних сiльськогосподарських культур у рiвнинних умовах. Роз-глянуто екологiчнi, господарсью i лiсiвничi у разi застосуванш такого способу.
Senior research officer A.P. Ryabokon1; senior research officer V.A. Golovashkin1; senior research officer V.A. Ignatenko2; junior research officer V.P. Samoday2
The optimization of landscape vegetation in Ukraine
For the first time the optimization of structural & functional organization of agroforest and garden landscapes was proposed. Certain ecologically balanced ratio of native natural ediphycators was recommended on wind-break positions, on slopes and plain lands by using of proper tree species: Quercus robur and its "fur-coat" - Tilia coradata; tree species with high consumer properties: Malus sylvestris, Pyrus communis, Juglans regia, Armeniaca, Prunus domestica, Cerasus, Crataegus, Cornus; cereals and other agricultural plants in plain conditions. Ecological, management and forestry advantages are shown for this method.
Стихшна неконтрольована даяльшсть людини протягом стор1ч в Украш1 призвела до знецшення деревно-чагарникового покриву ландшафтов у р1зних ль сорослинних зонах, до змши його малоцшними видами. У ринкових умовах ви-никае нагальтсть перегляду погляд1в та ощнки т1а чи iншоi породи i пере-ор1ентащя на види, цшш в еколопчному, сощальному та економ1чному аспектах.
Рашше вздовж Дншра до його гирла простиралися цшш д1брови, як1 були знищен1 протягом стор1ч, а сьогодн1 у багатьох населених пунктах ль состеповоi зони не можна вщшукати дуба звичайного - найбшьш високояк1с-ноi деревноi породи украiнських л1с1в.
1 Украшський НД1 л1сового господарства та агрол1сомелюрацй 1м. Г.М. Висоцького (Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Amelioration named after G.M. Visotsky)
2 Краснотростянецька ЛНДС УкрНД1ЛГА (Krasnotrostyanetska Forest Research Station of UkrRIFFA)
