CC BY
32
4. Гопаненко О. О. Пероксидш процеси в KpoBi, печшщ та скелетних м'язах кролiв за гострого L-aprirnH-iH^KOBaHoro панкреатиту та його корекци / О. О. Гопаненко, Й. Ф. PiBic // Бюлопя тварин. - 2015. - Т.17, № 3. - С. 43-51.
5. 1скра Р. Я. Стан антиоксидантно! системи в opгaнiзмi кролика за до сполук хрому. / Р. Я. 1скра // Бioлoгiчнi студи. - 2012.- Т. 6. -№ 1. - С. 77-86.
6. Стан оксидантно-антиоксидантно! системи кpoвi щуpiв в умовах експериментального легеневого набряку / В. I. Коржов, В. М. Жадан, Т. В. Лоза, Н. А. Касьян // Туберкульоз, легеневi хвороби, ВШ-шфекщя. - 2014. - № 4. - С. 72-77.
7. Цицюра P. I. Особливосп процеав лшвдно! пероксидаци, антиоксидантного захисту i цитoлiзу за умов гостро! виразки шлунка i !х кopекцiя / P. I. Цицюра // Медична та клшчна хiмiя. - 2015. - Т.7. - №3. - С. 119-122.
8. Brain lipid composition in rabbits after total parenteral nutrition with two different lipid emulsions. / E. Macia-Botejara, J. M. Moran-Penco, M. T. Espin-Jaime, F. Botello-Martinez etc. // Nutrition. - 2013.- V. 29.' - P. 313-317.
9. Kostyuk S. Influence of gamma irradiation on the fatty acid composition of total lipids rabbit skin. / S. Kostyuk, A. Busenko // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. - 2014. - V. 68. - P. 32-34.
10. The influence of-lipoic acid and garlic administration on biomarkers of oxidative stress and inflammation in rabbits exposed to oxidized nutrition oils / J. Zalejska-Fiolka, T. Wielkoszynski, W. Rokicki Jr., N. D^browska etc. // BioMed Research International. - 2015. - 11 p.
References
Bishko, O. I., Garasim, N. P., Sanagurskiy, D. I. (2014). Vmist pervinnih i vtorinnih produktiv lipoperoksidatsiyi u tkaninah schura za diyi gistaminu ta diyi gipohloritu natriyu. / Biologichni studiyi. 8(2), 75-90. (in Ukrainian). Yuldashev, N. M., Nishantaev, M. K., Karimova, Sh. F., Ismailova, G. O. (2013). Vliyanie glitsina na intensivnost perekisnogo okisleniya lipidov i aktivnost antioksidantnoy sistemyi v dinamike eksperimentalnogo infarkta miokarda / Fundamental research. 10, 1284-1287. (in Russian).
Gerasimets, A. Yu. (2013). Dinamika produktiv peroksidnogo okisnennya lipidiv ta antioksidantnogo zahistu v krovi krolya za umov mehanichnoyi nepronikayuchoyi travmi rogivki / visnik naukovih doslidzhen. 2, 116-118. (in Ukrainian). Gopanenko, O. O., Rivis Y. F. (2015). Peroksidni protsesi v krovi, pechintsi ta skeletnih m'yazah kroliv za gostrogo L-arginin-Indukovanogo pankreatitu ta yogo korektsiyi / O. O. Gopanenko, // biologiya tvarin. 17 (3), 43-51. (in Ukrainian). Iskra, R. Ya. (2012). Stan antioksidantnoyi sistemi v organizmi krolika za diyi spoluk hromu.
biologichni studiyi. 6 (1), 77-86. (in Ukrainian). Korzhov, V. I., Zhadan, V. M., Loza, T. V., Kasyan, N. A. (2014). Stan oksidantno-antioksidantnoyi sistemi krovi schuriv v umovah eksperimentalnogo legenevogo nabryaku / Tuberkuloz, legenevi hvorobi, VIL-infektsiya. 4, 72-77. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 8.04.2016
УДК 636.082.2.
Руснак П. Й., асистент, Щербатий З. С., д. с.-г. н., професор, Кропивка Ю. Г., к. с.-г. н., доцент, Козенко О. В., д. с.-г. н., професор
Львгвський национальный университет ветеринарног медицины та бготехнологШ 1м. С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна Руснак П. П., астрант © 1нститут сгльського господарства Карпатського реггону НААН Украгни,
с. Оброшине, Украгна
ДИНАМ1КА РОСТУ ЖИВО1 МАСИ НЕТЕЛ1В Р1ЗНИХ ПОР1Д ТА ЙОГО ПРОГНОЗУВАННЯ В ОКРЕМ1 В1КОВ1 ПЕР1ОДИ ОНТОГЕНЕЗУ
Вивчено динамгку росту живог маси та його прогнозування в ргзнг вгковг пергоди онтогенезу у нетел1в симентальськог, украгнськог чорно-рябог молочног та айрширськог поргд.
© Руснак П. Й., Щербатий З. £., Кропивка Ю. Г., Козенко О. В., Руснак П. П., 2016
120
Встановлено, що найвищими показниками росту живог маси та середньодобових i вгдносних приростов вгд 18- до 30-мюячного вжу характеризувались нетел1 симентальськог породи. Вони переважали представниюв украгнськог чорно-рябог молочног i айрширськог порiд за живою масою на 5,3-8,1 % i 11,7-18,1 %, за середньодобовими приростами на 2,4-33,6 % i 28,7-55,8 % та за вiдносними приростами на 5,9-25,0 % i 13,8-34,4 %.
Нетелi симентальськог породи вiдзначались також найвищим генетичним потенщалом росту живог маси, середнш ранг яких за весь перюд складав 58,4±1,39 %, ровесниц украгнськог чорно-рябог молочног породи мали дещо нижчий показник рангу - 53,2±1,45 % i найнижчийранг був у представниюв айрширськог породи - 47,1±1,42 %.
Тварини симентальськог породи згiдно реалiзацiг свого генетичного потенщалу досягнуть в дорослому вщ живог маси 658 кг, а гх ровесниц украгнськог чорно-рябог молочног i айрширськог порiд, вiдповiдно - 617 i 568 кг.
Ключов1 слова: порода, жива маса, генотип, генетичний потенщал, середньодобовий прирют, вiдносний прирют, ранг живог маси, аимптота.
УДК 636.082.2.
Руснак П. И., Щербатый З. Е., Кропивка Ю. Г., Козенко О. В.
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина Руснак П. П., аспирант Институт сельского хозяйства Карпатского региона НААН Украины,
с. Оброшино, Украина
ДИНАМИКА РОСТА ЖИВОЙ МАССЫ НЕТЕЛЕЙ РАЗНЫХ ПОРОД И ЕГО ПРОГНОЗИРОВАНИЕ В ОТДЕЛЬНЫЕ ВОЗРАСТНЫЕ ПЕРИОДЫ
ОНТОГЕНЕЗА
Изучена динамика роста живой массы и его прогнозирование в различные возрастные периоды у нетелей симментальской, украинской чёрно-пёстрой молочной и айрширской пород.
Установлено, что самыми высокими показателями роста живой массы, среднесуточных и относительных приростов от 18- до 30-месячного возраста характеризовались нетели симментальской породы. Они преобладали представителей украинской чёрно-пёстрой молочной и айрширской пород по живой массе на 5,3-8,1 % и 11,7-18,1 %, по среднесуточным приростам на 2,4-33,6 % и 28,7-55,8 % и по относительным приростам на 5,9-25,0 % и 13,8-34,4 %.
Нетели симментальской породы отмечались также высоким генетическим потенциалом роста живой массы, средний ранг которых за весь период составлял 58,4±1,39 %, сверстницы украинской чёрно-пёстрой молочной породы имели несколько ниже показатель ранга - 53,2±1,45 % и самый низкий ранг был у представителей айрширской породы - 47,1±1,42 %.
Животные симментальской породы согласно реализации своего генетического потенциала достигнут во взрослом возрасте живой массы 658 кг, а их сверстницы украинской чёрно-пёстрой молочной и айрширской пород, соответственно - 617 и 568 кг.
Ключевые слова: порода, живая масса, генотип, генетический потенциал, среднесуточный прирост, относительный прирост, ранг живой массы, асимптота.
UDC 636.082.2.
Rusnak P., Shcherbaty Z., K^pivka Y., Kozenko O.. Rusnak P.,
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
121
DYNAMICS OF HEIFERS LIVING WEIGHT OF DIFFERENT BREEDS AND ITS FORECASTING IN SOME AGE PERIODS OF ONTOGENESIS
The dynamics of growth of live weight and its prediction in different age periods of ontogenesis in heifers of Simmental, Ukrainian Black-Spotted dairy and Ireshire.
It was set up living weight growth and average daily and relative increments of 18- to 30-month age were characterized by Simmental heifers. They dominated the representatives of Ukrainian Black-Spotted dairy and Ireshire by live weight at 5,3-8,1 % and 11,7-18,1 %, at the average daily increments to 2,4-33,6 % and 28,7- and 55,8 % for the relative increments to 5,9-25,0 % and 13,8-34,4 %.
Simmental heifers were more as the highest genetic potential of live weight growth, average rank for the entire period was 58,4±1,39 %, the same age as Ukrainian BlackSpotted dairy cattle were somewhat lower rank figure - 53,2±1,45 % and lowest rank was in Ireshire - 47,1±1,42 %.
Animals of Simmental breed according the realization their of genetic potential, will reach at adulthood live weight of 658 kg, and their Ukrainian Black-Spotted dairy breeds of the same age and Ireshire, respectively - 617 and 568 kg.
Key words: breed, live weight, genotype, genetic potential, average daily gain, the relative increase, rank body weight, asimptota.
Вступ. Вивчення закош^рностей iHimi/iyaibHoro росту живо! маси тварин е одним з найбшьш актуальних питань низки бюлопчних наук та зоотехнп зокрема [2].
Покращення порвд велико! рогато! худоби в напрямку тдвищення !х скороспшосп, молочности, м'ясносп, плодючост не може бути устшно виршеним без оргатзацп селекцп i забезпечення тварин ввдповвдними умовами життя на в«х етапах !х iндивiдyального росту. Цим зумовлюеться необхвднють подальших розробок ощнки iндивiдyального росту живо! маси тварин велико! рогато! худоби, так, як в цьому процеа ввдбуваеться нерозривний зв'язок iз спадковютю та умовами !! ре^зацл, де формуються господарсько-корисн якост не тшьки окремих особин, але i порвд [4, 5].
Л. В. Зборовський [1] зазначае, що якщо нетелi недорозвинуп, то m високий рiвень племшно! роботи, н цiннi плiдники, н жорсткий добiр не дадуть бажаного ефекту. Окрiм того, такi тварини не вiдзначаються iнтенсивнiстю молокоутворення як у першi днi тсля отелення, так i в цiломy за господарське використання.
Тому метою наших до^джень було вивчити динамiкy росту живо! маси нетелiв трьох рiзних порiд велико! рогато! худоби, визначити !х генетичний потенцiал, норму реакцл генотипу, а за шкалою ранлв провести прогнозування росту живо! маси в рiзнi вiковi перiоди онтогенезу.
Матерiал i методика. Дослiдження проведет на поголiв'! тварин симентальсько!, укра!нсько! чорно-рябо! молочно! i айрширсько! порвд племрепродуктора ФГ «Межирiччя» Жидачiвського району Львiвсько! область Для цього за принципом аналопв було сформовано три групи пiддослiдних тварин по 10 голiв у кожнiй:
I група - нетелi симентальсько! породи,
II група - нетелi укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи,
III група - нетелi айрширсько! породи.
Пiд контролем тварини знаходилися вiд 18-ти до 30-ти мюячного вiкy.
Тварини вах пiддослiдних груп були в однакових умовах догляду та утримання. Умови !х годiвлi вiдповiдали зоотехнiчним нормам з урахуванням вiкy та живо! маси. Динамiкy живо! маси тварин вивчали шляхом !х зважування в основн перiоди росту. На основi чого вираховували абсолютнi, середньодобовi та ввдносш прирости та ранги живо! маси, mi використовувались для прогнозування живо! маси тварин у рiзнi вiковi перiоди онтогенезу.
Вiдносний прирют, ранги живо! маси визначали за формулами С. Бродi [7] i М. М. Колесника [3].
122
Одepжaнi peзyльтaти доcлiджeнь опpaцювaли за допомогою ^о^ами «Statistika 6.1» мeтодом вapiaцiйноï статистики за мeтодикою М. О. Плоxiнcького [6].
Pезультати доcлiдження. Рeзyльтaти пpовeдeниx доcлiджeнь pоcтy живо1' мacи, cepeдньодобовиx i вiдноcниx пpиpоcтiв нeтeлiв piзниx поpiд нaводятьcя в тaблицi 1.
Haвeдeнi в тaблицi 1 дат cвiдчaть пpо тe, що мае мюц пeвнa зaкономipнicть i в той жe чac вiдмiннicть y вiковiй динaмiцi живо1' маот piзниx гeнeтичниx гpyп пiддоcлiдниx твapин.
Taблuця 1
Динамiка живо'1 маси i cередньодобовi i вiдноcнi прирости у пщдослвдних тварин
Вж, вiковий пepiод (мicяцi) Поpодa
yкpaïнcькa чоpно-pябa молочна Aйpшиpcькa
Х + m х Cv±mcv,% Х + m х Cv±mcv,% Х + m х Cv±mcv,%
Жива мaca, кг
18 400,0±6,32 5,0±1,12 380,0±7,57 6,3±1,40 358,0±4,75 4,2±0,94
21 445,3±13,52 9,6±2,14 420,5±13,56 10,2±2,28 393,2±8,82 7,1±1,59
24 488,1±15,43 10,3±2,30 462,3±16,81 11,5±2,57 425,4±16,45 12,2±2,75
27 530,0±13,98 8,3±1,90 495,4±17,39 11,1±2,48 452,3±14,87 10,4±2,32
30 560,2±12,67 7,2±1,65 518,0±16,70 10,4±2,32 474,2±13,64 9,1±2,03
Сepeдньодобовий пpиpicт, г
18-21 503,3±13,86 8,71±1,95 450,0±13,33 9,37±2,09 391,1±6,84 5,53±1,24
21-24 475,5±14,90 9,91±2,21 464,4±16,65 11,34±2,53 357,7±11,46 10,13±2,26
24-27 465,5±13,51 9,19±2,05 367,7±11,75 10,11±2,26 298,8±9,53 10,09±2,25
27-30 335,5±7,89 7,48±1,68 ь 251,1±8,74 11,01±2,46 244,3±5,48 8,71±1,95
Х 444,9±12,54 8,88±1,98 383,3±12,66 10,45±2,33 322,9±8,79 8,61±1,93
Вiдноcний npnpicx живоï мacи, %
18-21 10,7±0,24 7,35±1,64 10,1±0,27 8,63±1,93 9,7±0,16 5,25±1,17
21-24 9,2±0,16 5,50±1,22 9,5±0,22 7,57±1,69 7,9±0,15 5,02±1,12
24-27 8,2±0,16 6,17±1,38 6,9±0,14 6,42±1,44 6,1±0,10 4,99±1,11
27-30 5,5±0,10 5,75±1,28 4,4±0,07 5,03±1,12 4,3±0,05 3,67±0,82
Tвapини ^yroï пiддоcлiдноï гpyпи (yкpaïнcькоï чоpно-pябоï молочно1' поpоди) займали за показниками живо1' мacи пpомiжнe мicцe з шзначними коливаннями в cтоpонy iieï чи iншоï гpyпи. Зокpeмa, y 21-мюячному вiцi нeтeлi cимeнтaльcькоï поpоди доcягли живо1' мacи 445,3±13,52 кг, твapини yкpaïнcькоï чоpно-pябоï молочно1' поpоди 420,5±13,56 кг, а пpeдcтaвницi aйpшиpcькоï поpоди - 393,2±8,82 кг, або на 52,1 кг (13,25 %) мeншe у поpiвняннi з pовecницями пepшоï пiддоcлiдноï гpyпи. У 24-мюячному вiцi, piзниця за живою матою на коpиcть твapин пepшоï пiддоcлiдноï гpyпи cклaдaлa вiдповiдно 25,8 кг (5,58 %) i 62,0 кг (14,7 %), а в 27-мюячному вщ пepeвaгa за цим показником на cтоpонi нeтeлiв cимeнтaльcькоï поpоди була piвною 34,6 кг (6,98 %) i 77,7 кг (16,38 %). Жива мaca пiддоcлiдниx твapин у вiцi 30 мicяцiв, тобто на чac пepшого отeлeння у грут cимeнтaлiв cклaдaлa - 560,2±12,67 кг, у pовecниць yкpaïнcькоï чоpно-pябоï молочно1' поpоди - 518,0±16,70 кг, а в грут aйpшиpiв -474,2±13,64 кг, що на 88,0 кг (18,14 %) мeншe у поpiвняннi з pовecницями пepшоï i на 43,8 кг (9,23 %) мeншe у поpiвняннi з pовecницями дpyгоï пiддоcлiдниx гpyп.
Виявлeнi вiковi оcобливоcтi pоcтy твapин piзниx гeнотипiв пiдтвepджyютьcя показниками cepeдньодобовиx пpиpоcтiв живо1' мacи. У в« вiковi пepiоди найвищими cepeдньодобовими пpиpоcтaми вiдзнaчaлиcя нeтeлi cимeнтaльcькоï поpоди, у якиx вiн коливaвcя ввд 503,0±13,80 до 335,5±7,89 г, а за вecь пepiод виpощyвaння ввд 18- до 30-мюячного вшу cклaдaв у cepeдньомy 444,9±12,54 г. В вдй жe чac нeтeлi aйpшиpcькоï поpоди в yci вiковi пepiоди поcтyпaлиcя аналогам пepшоï i ^yroï пiддоcлiдниx гpyп. Ix cepeдньодобовий пpиpicт за пepiод виpощyвaння cклaдaв 322,9±8,79 г, що на 12,2 г мeншe у поpiвняннi з твapинaми пepшоï i на 60,4 г мeншe у поpiвняннi з твapинaми дpyгоï пiддоcлiдниx гpyп.
123
Ввдносний прирют живо! маси який характеризуе напружетсть росту органiзму тварин у в«х дослiдних групах iз вiком знижувався - сименталiв вiд 10,7 до 5,5 %, представнишв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи вiд 10,1 до 4,4 % i найнижчий показник вiдносного приросту спостерiгався i ровесниць айрширсько! породи - 9,7 до 4,7 %.
Для бiльш повно! характеристики особливостей росту живо! маси тварин, проявлення норми реакщ! !х генотипу i генетичного потенщалу, нами вирахувано ранги живо! маси нетелiв рiзних порiд, данi про що наводяться в таблиц 2.
Таблиця 2
Ранги росту живо'1 маси нетелiв рiзних порiд в окремi шкот перiоди, %
В1к, мюящ Порода
симентальська укра!нська чорно-ряба молочна айрширська
X + т х Cv±mcv,% X + т х Cv±mCv,% X + т х Cv±mcv,%
18 55,9±0,89 7,12±1,12 51,8±0,88 7,60±1,20 46,9±0,93 8,86±1,40
21 56,7±1,23 6,90±1,54 52,0±1,29 7,90±1,76 47,0±1,09 7,40±1,65
24 58,3±1,34 7,30±1,63 53,0±1,42 8,50±1,90 46,2±1,46 10,02±2,24
27 60,3±1,59 8,34±1,86 54,7±1,74 10,11±2,26 47,7±1,87 12,41±2,77
30 61,2 ±1,69 8,73±1,95 54,7±1,69 9,81±2,19 47,8±1,81 11,97±2,67
X ранг 58,4±1,39 7,56±1,69 53,2±1,45 8,65±1,93 47,1±1,42 9,58±2,14
1з даних таблицi 2 видно, що найвищий ранг живо! маси за весь перюд росту мали нетелi симентальсько! породи, який складав 58,4 %. Вони переважали представнишв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи на 5,2 ранги (9,77 %) Р >0,999 i ровесниць айрширсько! породи на 11,3 ранги (23,99 %) Р>0,999.
Одержат середт дат ранлв стали основою для прогнозування шнцево! живо! маси дорослих тварин. Емпiричнi i розрахунковi (на основi шкали рангiв) дат живо! маси тддослвдних тварин наведено в таблиц 3.
Таблиця 3
Фактична i прогнозована за ранговою шкалою жива маса нетелiв рiзних порiд в
постембршнальний перiод онтогенезу
В1к, м1сящ Порода
симентальська укра!нська чорно-ряба молочна айрширська
Фактична жива маса, кг Прогнозована жива маса зпдно 58,4 рангу, кг Фактична жива маса, кг Прогнозована жива маса зпдно 53,2 рангу, кг Фактична жива маса, кг Прогнозована жива маса зддно 47,1 рангу, кг
18 400 407 380 386 358 357
21 445 454 420 426 393 393
24 488 489 462 459 425 423
27 530 530 495 498 452 455
30 560 555 518 510 474 470
36 - 579 - 543 - 500
48 - 621 - 583 - 536
60 - 642 - 602 - 555
72 - 653 - 610 - 564
84 - 658 - 617 - 568
З таблиц! 3 видно, що в уах трьох пiддослiдних групах фактичнi дат живо! маси у рiзнi вiковi перiоди вiдповiдно iз нормою реакщ! генотипу практично спiвпадають з розрахованими (теоретично передбачуваними за 100 ранговою шкалою). Так у нетелiв симентальсько! породи середнш ранг живо! маси яких складав 58,4 вiдповiдав шнцевш
124
маа тварин - 658 кг. Р1зниця фактичних даних живо! маси i теоретично прогнозованих в oкpемi вiкoвi перюди коливалась в межах вiд -9 до +5 кг.
У представнишв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи при середньому рангу 53,2 - WA (шнцева жива маса тварин) становить 617. Також cпocтеpiгaeтьcя незначне ввдхилення мiж емпipичнoю i прогнозованою живою масою (ввд -6 до +8 кг).
У нетелiв айрширсько! породи, яш характеризувались найнижчим рангом - 47,1, шнцева жива маса ввдповвдала 568 кг. В дaнiй грут piзниця мiж фактичною i прогнозованою живою масою piзнi вiкoвi перюди була незначною (ввд +4 до -3 кг).
Отже, ставши коровами нетелi симентальсько! породи в дорослому вiцi при оптимальних умовах гoдiвлi та утримання, в нacлiдoк експресп адитивних генiв, як контролюються етгеноном, пoвиннi досягти живо! маси 653-658 кг, представники укра1нсько1 чорно-рябо! молочно! i айрширсько! пopiд, вiдпoвiднo 610-617 кг i 564568 кг.
Висновки. Вивчення динaмiки росту живо! маси нетелiв piзних пopiд cвiдчaть про те, що найбшьш високим генетичним потенщалом живо! маси вiдзнaчaлиcь представники симентальсько! породи, яи у 30-мicячнoму виц переважали за даною ознакою ровесниць укра!нсько! чорно-рябо! молочно! i айрширсько! порвд вiдпoвiднo на 42,2 кг (8,15 %) i 88 кг (18,14 %) з дocтoвipнicтю Р>0,999. Вони характеризувалися в цiлoму бшьш високими середньодобовими приростами, рангами росту у в« вiкoвi пеpioди та прогнозованою живою масою дорослих тварин, яка позитивно вплине на !х молочну пpoдуктивнicть.
Таким чином споиб прогнозування росту живо! маси тварин за шкалою ранлв, ще раз тдтверджуе його нaдiйнicть i точшсть у визнaченнi та pеaлiзaцi! генетичного пoтенцiaлу на весь пеpioд онтогенезу.
Результати наших до^джень дoцiльнo враховувати в cелекцiйнo-племiннiй робот при розведенш тварин вищеназваних пopiд в племpепpoдуктopi «Межиpiччя» Жидaчiвcькoгo району Львiвcькo! област та iнших господарствах зaхiднoгo регюну Укра!ни.
Лiтература
1. Зборовский Л. В. Интенсивное выращивание телок / Л. В. Зборовский. - М.: Россельхозиздат, 1991. - С. 51-79.
2. Зубець М. В. Вирощування ремонтних телиць / Зубець М. В., Орацький Й. З., Данилшв Я. В. - К.: Урожай, 1993. - С. 4-9, 92-96.
3. Колесник Н. Н. Генетика живой массы скота / Н. Н. Колесник. - К.: Урожай, 1985.
- 182 с.
4. Оцшка телиць симентальсько! породи piзнo! селекци за живою масою i екстер'ером / Котенджи Г. П., Свердлшов О. В., Левченко I. В. / Вюник Сумського нацюнального аграрного ушверситету. Сеpiя «Тваринництво» - Суми, 2009. - Вип. 10 (15).
- С. 64-66.
5. Свечин К. Б. Индивидуальное разведение сельскохозяйственных животных / К. Б. Свечин. - К.:, Урожай, 1976. - 288 с.
6. Плохинский Н. А. Роководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский, - М.: Колос, 1969. - 256 с.
7. Brody S. Bionergetics and Cromth. Keinhold Publishind Cjmnp. N York 1945. - 645 r.
References
Zborovskiy, L. V. (1991). Intensivnoe vyiraschivanie telok. M.: Rosselhozizdat, 51-79. (in Russian).
Zubets, M. V., Siratskyi, Y. Z., Danylkiv, Ya. V. (1993). Vyroshchuvannia remontnykh telyts. K.:
Urozhai, 4-9, 92-96. (in Ukrainian). Kolesnik, N. N. (1985). Genetika zhivoy massyi skota. K.: Urozhay, 182. (in Russian). Kotendzhy, H. P., Sverdlikov, O. V., Levchenko, I. V. (2009). Otsinka telyts symentalskoi porody riznoi selektsii za zhyvoiu masoiu i eksterierom. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia «Tvarynnytstvo» - Sumy, 10 (15), S. 64-66. (in Ukrainian). Svechin, K. B. (1976). Individualnoe razvedenie selskohozyaystvennyih zhivotnyih. K.:, Urozhay, 288. (in Russian).
125
Plohinskiy, N. A. (1969). Rokovodstvo po biometrii dlya zootehnikov. M.: Kolos, 256. (in
Russian).
Стаття надшшла до редакци 16.03.2016
УДК 637.1:579.8+637.352/477.85 ^ ©
Сливка I. М., к. с.-г. н., Цкарик О. Й., д. с.-г. н., професор © (slyvka. 88@ukr.net, tsisaryk_o@yahoo.com)
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна
ВЛАСТИВОСТ1 МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕР1Й ВИД1ЛЕНИХ I3 ТРАДИЦ1ЙНИХ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В УКРА1НИ
У статтi висвтлеш результати до^джень щодо властивостей молочнокислих бактерш видтених i3 традицшног карпатськог бринзи.
Проаналiзовано три зразки овечого сиру вiдiбраного i3 рiзних географiчних регiонiв Чертвецьког обл. Сир А - бринза, високогiр 'я; сир В - буц, високогiр 'я; сир С - буц, nередгiрська зона.
Проведено скринтг за морфо-культуральними властивостями 109 культур бактерш iз сиру А, 98 культур iз сиру В та 124 культур iз сиру С. Фiзiолого-бiохiмiчнi до^дження проводили на 28 культурах бактерш iз сиру А, 36 культурах iз сиру В та 31 культурi iз сиру С.
За оцткою результатiв до^джень встановлено, що основними представниками бактерш, iз сиру А е рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans) -25 % культур, рiд Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) 21 %> культур, рiд Lactobacillus (Lactobacillusplantarum) - 33 % культур iрiд Leuconostoc (Leuconostoc mesenteroides) -21 % культур.
Культури бактерш iз сиру В видтено у два роди Enterococcus та Lactococcus. Рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans) становив 22 % культур та рiд Lactococcus ^ас^^^ш lactis ssp.) - 78 % культур.
Сир С представлений двома родами молочнокислих бактерш Lactococcus (Lасtococcus lactis ssp.) - 84 %> культур i рiд Enterococcus (Enterococcus faecalis та Enterococcus durans.) - 14 % культур.
Ключов1 слова: молочноки^i бактерп, морфологiчнi, культуральт, бiохiмiчнi властивостi, бактерiальний препарат.
УДК 637.1:579.8+637.352/477.85
Сливка И. Н., к. с.-х. н., Цисарык О. И., д. с.-х. н., професор
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, Украина
СВОЙСТВА МОЛОЧНОКИСЛЫХ БАКТЕРИЙ ИЗОЛИРОВАНИХ ИЗ ТРАДИЦИОННИХ КАРПАТСКЫХ ПРОДУКТОВ
В статье представлены результаты исследований свойств молочнокислых бактерий выделенных из традиционной карпатской брынзы.
Проанализированы три образца овечьего сыра отобранного из разных географических регионов Черновицкой обл. Сыр А - брынза, высокогорья; сыр В - буц, высокогорья; сыр С - буц, предгорная зона.
Проведен скрининг по морфо-культуральным свойствам 109 культур бактерий из сыра А, 98 культур из сыра В и 124 культур из сыра С. Биохимические исследования проводили на 28 культурах бактерий из сыра А, 36 культурах из сыра В и 31 культуре из сыра С.
© Сливка I. М., Щсарик О. Й., 2016
126
