CC BY
18
healthcare institutions), cements - 208414 (35.7%) and photocomposites - 96728 fillings (16.6% ), which was almost 3 times less than the number of the chemical composites fillings, and 2 times less than cement fillings. In 2017, the general number of filled teeth within the region decreased to 534140 cases, that is, by 8.4%, including 285426 cases (53.4% of the total) in district healthcare institutions, and 248714 cases (46.6%) in municipal healthcare institutions. The number of fillings with chemical composites decreased to 224078 (42.0% of the total number of cases), that is, by 19.3%. In 2017, the cement materials were used in 189712 cases (35.5% of the total number of fillings), which was 9.0% less than in 2013, but the share of the cement fillings in the overall structure of the applied filling materials reminded unchanged. The number of fillings with chemically curing composites and cements decreased, but the photocomposite fillings became significantly (by 24.4%) more often used, namely, 120 349 photocomposite fillings (22.5% of the total number of cases) have been inserted in the regional healthcare centers, which indicated the positive changes and certain achievements in the modern approaches implementations to the treatment of dental caries and its complications.
Conclusions. The chemical curing composites were determined as the most commonly used filling materials for restoration of teeth affected by caries and its complications in the district and municipal healthcare institutions of Kirovohrad region; the use of cement materials ranked the second place. The share of photocomposites increased almost by 6% in 2017 compared to 2013, which indicated the wider implementation of the modern restoration technologies and further development of dental care in the Kirovohrad region.
The prospects for further research include the more detailed and objective analysis of the various groups of filling materials application for dental restoration with classification according to diseases, years and district and municipal healthcare institutions.
Key words: teeth, caries, restoration, filling materials, healthcare institutions, Kirovohrad region.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 23.08.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-378-381 УДК 616.314.17-008.1:612.313.1.015.1 Пясецька Л. В., Лучинський М. А., Вадзюк С. Н.
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ОКРЕМИХ ФЕРМЕНТ1В РОТОВО1' Р1ДИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ОС1Б З Р1ЗНИМИ КЛ1Н1ЧНИМИ ВАР1АНТАМИ РЕАКЦ1Й ПСИХОФ1ЗЮЛОПЧНО1" ДЕЗАДАПТАЦП ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iMeHi I. Я. Горбачевского МОЗ УкраУни» (м. Терношль)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом НДР «Психо-фiзiологiчнi аспекти пристосування молодих оаб до навчальних навантажень в залежност вщ сощальноТ еколопчноТ ситуаци», № державно! реестраци 0116 и000792.
Вступ. Сучасш дослщження патогенезу захво-рювань пародонту довели, що остеорезорбцшш та остеолп"ичш змши в альвеолярнш шстщ викликаш переважанням вщповщних медiаторiв i механiзмiв, як в тканинах пародонту здшснюються, як реакщя на тривалу присутшсть пародонтопатогенних бакте-рт [1].
Альвеолярний вщросток щелепних шсток, будучи складовою частиною шстковоТ системи, тонко реагуе на дш рiзних екзо- i аутогенних чиннимв. На ремо-делювання альвеолярно! кiстки впливають гормо-нальнi змши, що регулюють обмiн кальцiю, системы гормони та iншi фактори [2,3].
Показники активностей ферменлв слини, ств-вiдношення мiж вмiстом i активностями окремих ферменлв змiнюються не ттьки при патологи ор-ганiв порожнини рота, але й при багатьох шших за-хворюваннях. У слиш мiстяться ферменти, а саме: альфа-амшаза, кисла та лужна фосфатази, лактат-дегiдрогеназа, протеази, нуклеази, оксидази тощо [4,5]. Доведено, що активностi фосфатаз у ротовш рiдинi вiдображають стан зубiв, адже лужна фосфа-таза (ЛФ) - шдикаторний фермент, який вщображае
кiлькiсть i функцiю остеобласлв, а кисла фосфатаза (КФ) - остеокласлв. Спiввiдношення активностей цих ферменлв може бути гарним показником балансу остеогенних i остеоутворюючих процесiв у шстковш тканинi. Показник ЛФ/КФ характеризуе сшввщно-шення процесiв остеогенезу й остеолiзису. Цей ш-декс вiрогiдно знижуеться на першому тижнi репара-цп шстковоТ тканини [1,6].
Роль психофiзiологiчних характеристик особис-тостi у розвитку та лтуванш стоматологiчних захво-рювань об^рунтована рядом дослiджень вп"чизняних i закордонних вчених, в яких розглядалися особли-востi емоцшно-особислсноТ сфери пащенлв з рiзною стiйкiстю до захворювань твердих тканин зубiв та па-родонта [7].
Мета дослщження. Вивчити динамiку активност1 окремих ферменлв (a-амiлаза, кисла та лужна фосфатази) у ротовш рщиш оаб iз захворюваннями па-родонта залежно вщ психофiзiологiчного стану орга-шзму.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом досли дження стали 130 оаб молодого вту (18-44 рр.) з рiз-ними клiнiчними вaрiaнтaми реакцш психофiзiоло-пчноТ дезадаптацп. Психофiзiологiчне дослщження пaцiентiв було виконано спiльно iз сертифiковaними спецiaлiстaми, що дозволило видтити чотири осно-внi вaрiaнти психофiзiологiчних стaнiв, якi були представлен у обстежених. Зокрема, реакци психофiзiо-лопчноТ дезадаптацп (РПД), що виникли у пащенлв в
тканин
результат! поточних психолопчних впливт, в тому числ1 I поточноТ патологи; соматоген-ний астешчний симптомокомплекс (САСК), що сформувався внасл1док нейротоксич-ного та психотравмуючого впливу захворю-вання; гостр1 невротичн1 розлади (ГНР), як1 виникли у пац1ент1в в результат! перенесе-них психотравм; невротичш розлади 1з за-тяжним переб1гом (НРЗП).
Для постановки кл1н1чного д1агнозу ви-користовували класиф1кац1ю захворювань пародонта М.Ф. Данилевського (1994). Бю-х1м1чн1 досл1дження проводили для визна-чення вм1сту окремих фермент1в у ротовоТ р1дини. П1сля проведеного клЫчного огляду порожнини рота сформували дв1 групи досл1дження: I група - 70 пац1ент1в 1з запальними захворюваннями тканин пародонта (ЗЗТП); II група - 60 пац1ент1в 1з запально-дистроф1чними захворюваннями пародонта (ЗДЗТП).
Результати дослщження та Тх обговорення. Ди-нам1ка активност1 фермент1в ротовоТ р1дини у хворих 1з захворюваннями тканин пародонта залежно в1д психоф1з1олог1чного стану оргашзму представлена у таблицях 1 та 2.
З'ясовано, що у ос1б I групи (табл. 1) без психо-ф1з1олог1чних реакц1й дезадаптаци вщзначалась най-менша активн1сть ам1лази у ротовш р1дин1 - 8,75±2,31 мккат/л. При цьому, у досл1джуваних I групи з РПД актившсть амшази у ротов1й р1дин1 хоча I була на 8,0 % вище, шж у хворих без психоф1зюлопчних реакц1й дезадаптаци, однак отримане значення не в1д-р1знялось статистичною значущ1стю (р>0,05).
З поглибленням процес1в психоф1зюлопчноТ дезадаптаци обстежених 1з запальними захворюваннями тканин пародонта, дослщжували збтьшення активност1 ам1лази у ротов1й р1ди-н1 стосовно даних у оаб без психоф1з1олог1чноТ дезадаптаци: при САСК - на 56,80 %, при ГНР -на 74,06 % (р<0,05) та при НРЗП - на 118,86 % (р<0,01).
У I груш максимальна актившсть ЛФ у ротовш рщиш визначалась у ос1б без психоф1зюло-пчних реакцш дезадаптаци - 1,30±0,08 нкат/л. У хворих з РПД та САСК визначали незначне змен-шення активносп проанал1зованого ферменту у ротовш рщиш: на 1,54 % та на 7,69 %, вщповщно, (р>0,05) стосовно даних у ос1б без РПД. У той же час, у пац1ент1в I групи з ГНР та НРЗП актившсть ЛФ у ротовш рщиш достов1рно зменшувалась стосовно даних у обстежених без психоф1зюло-пчноТ дезадаптаци: на 13,85 % та на 20,0 %, в1д-повщно, (р<0,05). Водночас, м1шмальш значення активност1 КФ у ротовш рщиш були досл1джен1 у ос1б без психоф1зюлог1чноТ дезадаптаци - 12,65±1,18 УО.
У досл1джуваних ц1еТ групи з РПД та САСК, актившсть КФ у ротовш рщиш зростала на 10,28 % та на 20,55 %, однак отримаш значення не в1др1знялись статистичною в1ропдшстю в1д даних у оаб без реакцш психоф1зюлопчноТ дезадаптаци, (р>0,05). У той же час, у хворих I групи при ГНР та НРЗП дослщжу-вали суттеве зростання активносп проанал1зованого
Таблиця 1.
Динамша значень окремих показнишв ротовоТ рiдини у пацieнтiв I групи залежно вiд психофiзiологiчного стану оргашзму
Показники ферменлв Реаки И' психоф1зюлопчноТ дезадаптацИ'
Без РПД" РПД" САСК" ГНР" НРЗП"
Ам1лаза, (мккат/л) 8,75± ±2,31 9,45± ±2,38 13,72± ±1,57° 15,23± ±1,81° 19,15± ±2,78°
Лужна фосфатаза, (нкат/л) 1,30± ±0,08 1,28± ±0,07 1,20± ±0,05 1,12± ±0,04° 1,04± ±0,05°
Кисла фосфатаза, (уо) 12,65± ±1,18 13,95± ±1,15 15,25± ±1,15 16,55± ±1,14° 17,85± ±1,16°
Примггка.
1. °р<0,05; °°р<0,01 - достов1рна р1зниця значень стосовно даних у ос1б без пси-хоф1з1олог1чноУ дезадаптаци.
2. НРПД - реакцп психоф1з1олог1чноУ дезадаптацй'; САСК- соматогенний асте-н1чний симптомокомплекс; ГНР - гостр1 невротичн1 розлади; НРЗП - невротичш розлади 1з затяжним переб1гом.
ферменту у ротов1й р1дин1: на 30,83 % (р<0,05) та на 41,11 %, (р<0,01), в1дпов1дно.
У ос1б II групи, динам1ка значень активносп ам1-лази, ЛФ та КФ у ротовш рщиш носила аналопчний характер, однак характеризувалась бтьш вираже-ним дисбалансом активност1 проанал1зованих фер-мент1в (табл. 2).
Так, у ос1б без психоф1з1олог1чних реакцш та при РПД визначали найменш1 цифров1 значення актив-ност1 амшази у ротов1й р1дин1. З поглибленням пси-хоф1з1олог1чних реакц1й дезадаптацГТ, актившсть амтази у ротов1й р1дин1 зростала: на 59,92 % при САСК, при ГНР - на 80,06 % та при НРЗП - на 119,84 % (р<0,01).
Таблиця 2.
ДинамЫа значень ферменлв ротовоТ рщини у па^енлв II групи залежно вщ психофiзiологiчного стану оргашзму
Показники фермент1в Реакцп психоф1зюлопчноТ дезадаптаци
Без "РПД "РПД "САСК "ГНР "НРЗП
Ам1лаза, (мккат/л) 10,18± ±1,15 13,23± ±1,18 16,28± ±1,17° 18,33± ±1,16° 22,38± ±1,17°
Лужна фосфатаза, (нкат/л) 1,23± ±0,04 1,15± ±0,04 1,07± ±0,03° 0,88± ±0,03° 0,74± ±0,02°
Кисла фосфатаза, (уо) 14,25± ±1,12 17,30± ±1,13 19,35± ±1,15° 21,40± ±1,16° 23,45± ±1,16°
Примггки:
1. °р<0,05; °°р<0,01 - достов1рна р1зниця значень стосовно даних у оаб без психоф1зюлопчноТ дезадаптаци.
2. *р1<0,05; **р1<0,01 - достов1рна р1зниця значень стосовно середн1х даних у ос1б I групи (табл. 1).
3. РПД - реакцп психоф1зюлопчноТ дезадаптаци; САСК- соматогенний ас-тен1чний симптомокомплекс; ГНР - гостр1 невротичн1 розлади; НРЗП - невротичш розлади 1з затяжним переб1гом.
З'ясовано, що у ос1б II групи максимальна актившсть лужноТ фосфатази у ротовш рщиш досл1-джувалась у хворих без психоф1зюлопчних реакц1й дезадаптацГТ та при РПД. У той же час, визначали зростання значень активносп проанал1зованого ферменту у ротовш рщиш при САСК - на 13,01 %, при ГНР - на 28,46 % та при НРЗП - на 39,84 % стосовно даних у хворих без психоф1зюлопчноТ дезадаптаци.
У пац1ент1в II групи актившсть КФ у ротовш рщиш зростала з поглибленням психоф1зюлопчних реакцш дезадаптаци. Так, у ос1б без психоф1зюлопчноТ деза-
даптацп активнiсть КФ у ротовш рiдинi була на 21,40 % нижче, шж у oci6 з РПД. У той же час, у пафетчв II групи актившсть КФ у ротовiй рiдинi була значно вище, нiж у хворих без психофГзюлопчно''' дезадапта-цп: при САСК - на 35,79 % (р<0,05), при ГНР - на 50,18 % та при НРЗП - на 64,56 %, (р<0,01).
Варто зазначити, що при порiвняннi даних актив-ностi амтази у ротовш рщиш у хворих I та II групи дослщження з'ясовано, що у оаб iз запально-дис-трофГчними ураженнями тканин пародонта зна-чення активностi цього ферменту були вище, шж у обстежених iз запальними захворюваннями тканин пародонта: без психофГзюлопчно''' дезадаптаци - на 16,34 %, при РПД - на 40,0 %, при САСК - на 18,65 %, при ГНР - на 20,35 % та при НРЗП - на 16,87 %, однак отримаш даш не вiдрiзнялись статистичною вГропд-нiстю мiж собою, (р1>0,05).
При мiжгруповому порiвняннi значень активнос-тi ЛФ у ротовш рщиш встановлено, що у пащенлв з запально-дистрофiчними ураженнями тканин пародонта даш цього ферменту були вище у оаб: без пси-хофГзюлопчно''' дезадаптаци - на 5,69 %, при РПД - на 11,30 %, р1>0,05, при САСК - на 12,15 %, р1<0,05, при ГНР - на 27,27 % та при НРЗП - на 40,54 %, р1<0,01, шж у дослiджуваних I групи з аналопчним психофГзи ологiчним станом оргашзму. Активнiсть КФ у ротовш
рщиш у пацieнтiв II групи була вище, шж у дослщжу-ваних I групи: без психофГзюлопчноГ дезадаптацГ'' -на 12,65 %, (р1>0,05), при РПД - на 24,01 %, при САСК - на 26,88 %, при ГНР - на 29,31 %, (р1<0,05) та при НРЗП - на 31,27 %, (р1<0,01).
Висновки. Отже, у результат проведених бюхи мiчних дослiджень встановлено, що у пащенлв iз за-пально-дистрофiчними захворюваннями тканин пародонта бшьш вираженi запальш явища у тканинах зубоутримуючого апарату, шж у осiб iз запальними ураженнями тканин пародонта, на що вказуе пщви-щений вмiст на 21,27% амтази у ротовiй рщиш та розбалансування процесiв ремоделювання шстково''' тканини, шляхом зменшення на 15,13% активнос-тi лужно''' фосфатази на фош збiльшення активност1 кисло''' фосфатази на 25,57%.
Перспективи подальших дослщжень. Подальш1 дослiдження будуть спрямованi на аналiз динамiки змiн бiохiмiчних показнишв ротово''' рiдини у паци енлв iз захворюваннями тканин пародонта з рГзним психофiзiологiчним станом органiзму тсля розробки та впровадження лтувально-профтактично' програ-ми.
Лггература
1. Levytskyi AP, Karyi VI, Lepskyi VV, Kernytskyi RV. Vplyv osteotropnykh preparativ na biokhimichni pokaznyky kistkovoi tkanyny nyzhnoi shchelepy shchuriv za umov eksperymentalnoi patolohii. Eksperymentalna ta klinichna fiziolohiia i biokhimiia. 2006;1(33):7-11. [in Ukrainian].
2. Goncharuk LV, Kosenko KM, Goncharuk SF. Relationship of inflammatory periodontal diseases and somatic pathology. Sovremennaja stomatologija. 2011;1:37-40.
3. Levytskyi AP, Den'ga OV, Makarenko OA, Dem'janenko SA, Rossahanova LN, Knava OJe. Biohimicheskie markery vospalenija tkanej rotovoj polosti: metod. rekomendacii. Odessa; 2010. 16 s. [in Russian].
4. Trubka IA. Biochemical indicators of oral fluid in school-age children with a combined course of caries and chronic generalized catarrhal gingivitis under the influence of treatment and prophylactic measures. CHILDS HEALTH. 2018;13(3):269-73.
5. Yaremii IM, Meshchyshen IF. Biokhimiia orhaniv rotovoi porozhnyny: navchalnyi posibnyk dlia spetsialnosti "Stomatolohiia". Chernivtsi: Meduniversytet; 2010. s. 7-33. [in Ukrainian].
6. Tothova L, Kamodyova N, Cervenka T, Celec P. Salivary markers of oxidative stress in oral diseases. Front Cell Infect Microbiol. 2015;5:73. DOI: 10.3389/fcimb.2015.00073
7. Duriahina LKh, Kosenko KM, Verbenko VA. Efektyvnist kompleksnoi terapii i profilaktyky zakhvoriuvan parodonta u viddaleni terminy spos-terezhennia za danymy psykholohichnoho obstezhennia patsiientiv. Visnyk stomatolohii. 2013;3:24-9. [in Ukrainian].
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В ОКРЕМИХ ФЕРМЕНТ1В РОТОВО'' Р1ДИНИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ТКАНИН ПАРО-ДОНТУ У ОС1Б З Р1ЗНИМИ КЛ1Н1ЧНИМИ ВАР1АНТАМИ РЕАКЦ1Й ПСИХОФ1ЗЮЛОПЧНО1 ДЕЗАДАПТАЦП' Пясецька Л. В., Лучинський М. А., Вадзюк С. Н.
Резюме. В статт представленi результати бiохiмiчних дослiджень у пацieнтiв iз захворюваннями тканин па-родонту при рiзних психофiзiологiчних станах. Визначено динамту активностi окремих ферментiв (a-амiлаза, кисла i лужна фосфатази) у ротовш рщиш двох груп дослiдження та проаналiзовано данi стосовно реакцiй психофГзюлопчно''' дезадаптацГ''. У пацieнтiв iз запально-дистрофiчними захворюваннями тканин пародонта бiльш виражеш запальнi явища у тканинах зубоутримуючого апарату, шж у оаб ¡з запальними ураженнями тканин пародонта, на що вказуе пщвищений вмкт амтази на 21,27% у ротовш рщиш та розбалансування процеав ремоделювання шстковоТ тканини, шляхом зменшення на 15,13% активност лужно''' фосфатази на фош збтьшення на 25,57% активностi кисло''' фосфатази. Отримаш результати плануеться використати для розробки та впровадження лтувально-профшактично'' програми для дано''' категорп пащенлв та на аналiз динамiки змш 6юхГмГчних показникiв ротово''' рщини у р!зш термiни спостереження.
Ключовi слова: пародонт, 6юхГмГя, психофГзюлопя, кiсткова тканина, а-амтаза, кисла фосфатаза, лужна фосфатаза.
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОТДЕЛЬНЫХ ФЕРМЕНТОВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У ЛИЦ С РАЗНЫМИ КЛИНИЧЕСКИМИ ВАРИАНТАМИ РЕАКЦИЙ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ДЕЗАДАПТАЦИИ
Пясецкая Л. В., Лучинский М. А., Вадзюк С. Н.
Резюме. В статье представлены результаты биохимических исследований у пациентов с заболеваниями тканей пародонта при различных психофизиологических состояниях. Определена динамика активности отдельных ферментов (а-амилаза, кислая и лужная фосфатазы) в ротовой жидкости двух групп исследования и проанализированы данные относительно реакций психофизиологической дезадаптации. У пациентов с вос-палительно-дистрофичными заболеваниями тканей пародонта более выражены воспалительные явления в
тканях зубоудерживающего аппарата чем у лиц с воспалительными поражениями тканей пародонта, на что указывает повышенное содержание амилазы на 21,27% в ротовой жидкости и разбалансирование процессов ремоделирования костной ткани, путем уменьшения на 15,13% активности щелочной фосфатазы на фоне увеличения на 25,57% активности кислой фосфатазы. Полученные результаты планируется использовать для разработки и внедрения лечебно-профилактической программы и для анализа динамики изменений биохимических показателей ротовой жидкости в разные сроки наблюдения данной категории пациентов.
Ключевые слова: пародонт, биохимия, психофизиология, костная ткань, а-амилаза, кислая фосфатаза, лужная фосфатаза.
THE DYNAMICS OF THE SALIVARY ENZYMES LEVELS IN PATIENTS WITH PERIODONTAL DISEASES DEPENDING ON THE DIFFERENT CLINICAL VARIANTS OF PSYCHOPHYSIOLOGICAL DISADAPTATION REACTIONS
Pyasetska L. V., Luchynskiy M. A., Vadzyuk S. N.
Abstract. The role of psychological characteristics of the personality in the emergence and development of dental diseases has been substantiated by a number of studies of domestic and foreign scientists, in which features of the emotional and personal sphere of patients with different resistance to diseases of hard tissues of teeth and periodontium were considered. At the same time, psychophysiological symptoms in individuals with different intensity of dental caries remain insufficiently studied.
The purpose of the study was to evaluate the level of salivary enzymes (а-amylase alkaline and acid phosphatase) activities in the oral fluid of persons with periodontal diseases, depending on the psychophysiological state of the organism.
The study involved 130 young people (age 18-44 years) with different clinical variants of psychophysical disadaptation. Psychophysiological examination of patients was performed jointly with certified specialists, which allowed to distinguish between four main variants of psychophysiological conditions that were presented in the surveyed. In particular, the reactions of psychophysiological disadaptation (RPD); somatogenic asthenic symptom complex (SASC); acute neurotic disorders (AND) and neurotic disorders with prolonged course (NDPC). Biochemical studies were conducted to evaluate the salivary enzymes in oral fluid. The examination of the oral cavity was carried out in accordance with WHO recommendations, using traditional dental procedures and diagnostic techniques. After conducted clinical examination two experimental groups were formed: I group - 70 patients with the inflammatory diseases of marginal periodontium; II group - 60 patients with inflammatory-dystrophic ones.
It was found that in patients from the I group, without the reactions of psychophysiological disadaptation, the lowest activity of amylase in the oral liquid was observed - 8,75 ± 2,31 ^c/l. In I group maximal activity of alkaline phosphatase in the oral liquid was determined for persons without the reactions of psychophysiological disadaptation - 1,30±0,08 nc/l. For patients with RPD and SASC was determined insignificant reduction of activity of the analysed enzyme in the oral liquid: on 1,54% and on 7,69% accordingly, (р>0,05) concerning data for persons without RPD. In patients of I group, in the presence of AND and NDPC, a significant increase in the activity of acid phosphatase in the oral liquid was observed: 30.83% (p <0.05) and 41.11%, (p <0.01), respectively. Due to the evaluating of salivary enzyme levels in oral liquid, it was established that persons with inflammatory lesions of periodontal tissues (I group) had amylase activity 21.27% lower than in patients with inflammatory-dystrophic periodontal diseases (II group). At the same time, the activity of alkaline phosphatase in patients from I group was 15.13% higher than in patients of the II group of the study, but in II group, the average value of activity of acid phosphatase was 25.57% higher than in I group.
The performed biochemical studies proved in patients with inflammatory-dystrophic periodontal diseases, the inflammatory processes are more pronounced in the periodontal tissues than in those with inflammatory lesions of periodontal tissues, as indicated by the high content of amylase in the oral liquid and the imbalance of bone remodeling processes. It is planned to draw on undertaken results for development and introduction of the medical and preventive program for this category of patients.
Key words: periodontium, biochemistry, psychophysiology, bone tissue, alpha-amylase, acid phosphatase, alkaline phosphatase.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 16.08.2018 року
