CC BY
12
ary decay» index was not observed in any of researching groups after 6 and after 12 months. However, a secondary decay was registered in the Ill group after 12 months. After 18 months we indicate increasing of this criterion, and, moreover, II group patients suffered from secondary decay in 2-4,3 times more often than their partners in I and Ill groups, thus restorations need immediate change. «Discomfort / sensitivity» level after 6 and 12 months was corresponding to the mark Alfa (A). After 18 months patients from I and III groups suffered from bearable discomfort and III group suffered in 2,1 times more often than in I, and in II group this effect was totally absent.
Conclusion. We can say without hesitation that those restorations which have external enamel beveling for edges of carious cavities (I class by Black classification) have the best results for patients. Upright design of enamel edge guarantees high restoration quality. Formation of enamel edge of cavity with internal beveling show worse results in quality.
Key words: carious cavities, carious cavities preparation, dental restoration, restoration quality.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття надшшла 14.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-340-343 УДК 616.311-008.843.1-001.2-092.9:57.088.6 Марковська I. В., Соколова I.I., Марковська О. В.
ВМ1СТ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА ТА АКТИВН1СТЬ ДЕЯКИХ ФЕРМЕНТ1В У РОТОВ1Й Р1ДИН1 ЩУР1В ЗА УМОВ ВПЛИВУ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
i.v.markovskaya@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дослщження е частиною планово! науково-дослщно! роботи з проблеми «Сто-матолопя» «Удосконалення та розробка нових iндивiдуалiзованих методiв дiагностики та лтування стоматолопчних захворювань у дп"ей та дорослих», № державно! реестрацп 0112и002382.
Вступ. На сьогодшшнш день найбшьш актуальною проблемою стоматологи е захворювання ротово! порожнини, що виникають внаслщок дм рiзномашт-них шкщливих факторiв навколишнього середови-ща, зокрема електромагштного випромiнювання. Це сприяе зростанню захворювань в порожниш рота, зокрема розвитку пародонтиту, карiесу та iнших па-тологiчних процесiв у ротовiй порожниш [1].
Вщомо, що ротову рщину, яка мае багатокомпо-нентний бiохiмiчний склад, можна використовувати для оцшки загального стану органiзму [2]. Серед ор-ганiчних компонентiв ротово! рщини найбiльш важ-ними е рiзноманiтнi бiлки, що сприяють утворенню пелтули на поверхнi емалi, здiйснюють захист, аглю-тинацiю бактерiй, попереджають карiес й сукупнiсть яких утворюе протеом [3,4]. Бшки та пептиди ротово! рщини виконують рiзноманiтнi функци: забезпе-чують iмунну вiдповiдь, здшснюють антимiкробну активнiсть, обумовлюють механiчний захист тканин порожнини рота [5]. Серед ферменлв ротово! рщи-ни особливу увагу привертають проте!нази (пепсин, еластаза, калтреш та iншi). З даних науково! л^ера-тури вiдомо, що за умов впливу юшзуючо! радiацiТ активуеться кiнiнова система [1].
Значна роль в регуляцп мiнерального обмшу притаманна кислiй та лужнiй фосфатазам ротово! рщини, якi виконують гiдролiз органiчних фосфа-тiв й шщ^ють процес кальцифтаци, беруть участь у фосфорно-кальщевому обмiнi, забезпечують ми нералiзацiю зубiв. Вiдомо, що одним з важливших ознак карiесу е декальцинащя емалi, тому на даному етап може мати мiсце ферментативна мiнералiзацiя емалi зубiв в присутностi кисло! та лужно! фосфатаз. Тому саме визначення активност даних ферментiв в ротовш порожнинi, як можливих чиннишв розвитку
захворювань пародонта та шших патологiчних про-цесiв, е актуальним.
Мета дослiдження: визначити BMicT загального бтка, протеолiтичну активнiсть та актившсть амта-зи, фосфатаз та калтре!ну в ротовiй рiдинi щурiв за умов впливу електромагштного випромшювання.
Об'ект i методи дослiдження. У робот для до-слiдження було використано 36 статевозрших бiлих щурiв-самцiв популяцп WAG масою вiд 180 до 200 г з експериментально-бюлопчно! клшти Харкiвського нацiонального медичного унiверситету. Контроль-ну групу (n=18) склали штактш здоровi тварини, що утримувались на стандартному харчовому рацюш вiварiю. Тварини дослщно! групи (n=18) щодобово з 9-00 до 12-00 годин протягом 30 робочих дшв шдля-гали випромшюванню змiнним електричним полем низько! частоти 70 кГц з використанням сертифтова-ного експериментального обладнання (свщоцтва № 07/0489, №26-01/0383). Ротову рщину у щурiв зби-рали шсля стимуляцп слиновидiлення за допомогою розчину лимонного соку з дистильованою водою [6]. На 30-ту добу дослщжень щурiв виводили з експери-менту шляхом цервтально! дислокацп. Утримання та машпуляцп з експериментальними тваринами вико-нували вiдповiдно до загальних принцишв бiоетики, ухвалених Першим нацiональним конгресом Укра!-ни з бiоетики (Ки!в, 2001), бвропейською конвенцiею про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та шших наукових цшей (Страсбург, 1986) та шших нормативних та законодавчих амчв. Дотримання етичних норм засвщчено ком^етом з бюетики ХНМУ (протокол № 3 вщ 05.03.2014 р.).
Вмiст загального бтка в ротовш рщиш щурiв визначали за методом Lowry О.Н. та ствавт. [7]. 1н-тенсивнiсть забарвлення вимiрювали на спектрофо-тометрi СФ-46 при 638 нм проти контролю. Визначення протеол^ично! активностi ферменлв ротово! рiдини визначали за розщепленням протамшсуль-фата. В основi методу лежить визначення аргшшу, який вщщепляеться вiд протамiнсульфату за умов дм проте!наз ротово! рiдини [7,8]. Актившсть фосфатаз розраховували за принципом: можливiсть гiдролiзу-
вати ефiрний зв'язок у паранпрофешлфосфал, який у лужному середовищi дае жовте забарвлення. Визна-чення активносп лужно'| фосфатази проводили шляхом фотоколориметрування при довжиш хвилi 400 нм в кювет з товщиною шару 10 мм проти контролю. Для визначення активносп кисло'1 фосфатази зам^ь амiачного буферу використовували 0,2 М ацетатний буфер, рН-4,8.
Активнiсть a-амiлази в ротовiй рiдинi визначали за методом Каравея зi стшким крохмальним субстратом. Принцип методу амшокластичний. Активнiсть a-амiлази оцiнювали за надлишком крохмалю [9]. Екстинцiю розчишв вимiрювали на ФЕК з червоним свiтлофiльтром (630-690 нм) у кювет з довжиною шару 10 мм. Вм^ калтрешу в ротовiй рщиш визначали спрощеним методом [10]. Проби спектрофото-метрували та вимiрювали прирiст оптично'|' щiльностi при 253 нм та 25° протягом 15 хвилин на спектрофо-тометрi PV 1251 B.
Статистичний аналiз проводився з використан-ням комп'ютерного програмного забезпечення «Statistica 6.1» (Stat Soft. Inc. США), «GraphPad Prism 5». За критерiем Шапiро-Вiлка перевiряли розподт вибiрок закону нормального розподiлу. Порiвняння центральних тенденцiй у групах проводили за допо-могою непараметричного критер^ Манна-Уiтнi [11]. Числовi данi представлен у виглядi медiани вибiрки (Ме) та мiжквартильного дiапазону (значення 25-го та 75-го процентилiв). При перевiрцi статистичних гiпотез вiдмiннiсть мiж групами враховувалась зна-чущим при Р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Вмс загального бiлка в ротовiй рiдинi експерименталь-них тварин доа^рно знижувався на 31,68% у порiв-няннi з контрольною групою (табл. 1).
Таблиця 1.
BMicr загального бiлка та протеолiтична активнicть в ротовш рiдинi у контрольнiй та доcлiднiй груп (Ме [25%;75%])
Показники Контроль (n = 6) Досл 1дна група (n=6)
Загальний б1лок, г/л 1,215 [1,08;1,28] 0,83 [0,79;0,87] Р=0,003948
Протеол1тична активн1сть, нМ/мл^хв 6,975 [6,64; 7,23] 11,93 [11,42;12,35] Р=0,003948
Примггка: n - ктьккть тварин; р - piBeHb значущостi порiвняно з контролем.
Вщомо, що ротова рщина м1стить ферменти 3i специф1чною д1ею, зокрема протеТнази, як1 вивтьня-ють мед1атори запальних та алерг1йних реакцш, пд вищують проникн1сть кап1ляр1в, викликають набряк, еритему, посилюють м1грац1ю лейкоцит1в [3,5,8]. Протеол1тична активн1сть ротовоТ рщини щур1в на-впаки достов1рно пщвищувалася на 41,53% у пор1в-нянш з контролем. Зниження загального бтка на тл1 п1двищення протеол1тично'Т активносп ферментв ротово'Т р1дини св1дчить про розщеплення бткових компонент, зокрема захисних б1лк1в.
У результат! досл1дження визначена актившсть фосфатаз, кал1кре'Тну, ам1лази, що представлен! в таблиц! 2.
Таблиця 2.
Актившсть ферменлв у ротовш р1диш штактних тварин та щур1в п1сля впливу електромагн1тного
випромшювання (Ме[25%;75%])
Показники Контроль (n=6) Досл1дна група (n=6)
Амтаза, мг/с^л 0,505 [0,45;0,55] 0,305 [0,28;0,33] Р=0,003948
КалтреТн, мОд/мл 178,89 [170,25;181,08] 199,065 [197,22;205,17] Р=0,003948
Лужна фосфатаза, нмоль/мг б1лка*в 4,71 [4,28; 5,13] 6,075 [5,56;6,25] Р=0,003948
Кисла фосфатаза, нмоль/мг бтка-хв 11,96 [11,24;12,64] 21,05 [20,08;21,83] Р=0,037374
Приметка: n - ктьккть тварин; р - рiвень значущосп порiвняно з контролем.
У ротов!й рщиш щур!в п!сля тривалого неюшзу-ючого випром!нювання спостер!гаеться достов!рне зниження активносп амтази практично на 39,6%у пор!внянш з контрольною групою. Г!поам!лазем!я може свщчити про недостатн!сть функц!онування привушних залоз, а також може бути результатом по-шкодження секреторних кл!тин слинних залоз продуктами життед!яльносп м!кроорган!зм!в.
У ротов!й р1дин1 щур!в за умов дм електромагшт-ного випромшювання достов!рно п!двищувалася актившсть калтреТну на 11,2%, що може сприяти роз-ширенню кровоносних судин залоз та пщсилювати кровот!к. У ротовш порожниш щур!в спостер!гаеться достов!рне п!двищення активност! лужноТ фосфатази та кислоТ фосфатази на 28,98% та 76,0% вщповщно. П!двищення активност! лужноТ фосфатази свщчить про руйнування тканин пародонту та вихщ фермен-т1в з! кл!тин сполучноТ тканини та клп"ин, що беруть участь в шдтримщ структури зуба. П!двищення активност! кислоТ фосфатази в ротовш рщиш щур!в також сприяе пошкодженню тканин пародонту, зни-жуе регенеративш процеси в них, викликае розвиток захворювань слизовоТ оболонки порожнини рота.
Висновки. Проведеними дослщженнями показано, що за умов дм електромагштного випромшюван-ня спостер!гаеться зниження функцюнального стану слинних залоз та протективних властивостей ротовоТ рщини, що вщображуеться зниженням загального вм!сту бтка, активност! л!зоциму та ам!лази. Ви-значен! зм!ни призведуть до втрати функцюнальноТ активност! б!лкових молекул та протективних властивостей ротовоТ рщини. Визначена ппоамшазем!я е насл!дком зниження функцюнування привушних залоз, пошкодження секреторних клпшн продуктами життед!яльност! м!кроорган!зм!в. Пщвищення активност! лужноТ та кислоТ фосфатази сприяе руйнуванню тканин пародонту, вивтьненню ферменлв з! кл!тин сполучноТ тканини та зниженню репаративних про-цеав. Також визначено, що за умов впливу електромагштного випромшювання спостеркаеться актива-ц1я кшшовоТ системи, що може ¡н!ц!ювати запальн1 процеси в ротовш порожниш.
Перспективи подальших досл!джень. Визначення основних бюх!м!чних параметр!в у ротов!й р1дин! прац!вник!в п!дприемств, як! в процес! роботи зазна-ють впливу профпатогенних фактор!в, зокрема впливу низькочастотного (70 кГц) електромагштного випромшювання промисловоТ частоти.
Лггература
1. Bebeshko VG, Kovalenko AN, Belyy DA. Ostryy radiatsionnyy sindrom i yego posledstviya. Ternopol': TGMU; 2006. 436 s. [in Russian].
2. Brandtzaed P. Immunology of tonsils and adenoids: everything the ENT surgeon needs to know. Int. J. Pediatr. Otorhinolaryngol. 2003;67: 69-76.
3. Kolesov SA, Korkotashvili LV. Proteom slyuny i yego diagnosticheskiye vozmozhnosti. Klinicheskaya laboratornaya diagnostika. 2015;5:54-8. [in Russian].
4. Ruhl S. The scientific exploration of saliva in the post-proteomic era: from database back to basic function. Expert. Rev. Proteomics. 2012;9(1):85-96.
5. Schultz BL, Cooper-White J, Punyadeera CK. Saliva proteome research: current status and future outlook. Crit. Rev. Biotechnol. 2013;33(3): 246-59.
6. Markovs'ka IV, Sokolova II, Myroshnychenko MS. Sposib zaboru slyny u shchuriv. Patent na vynakhid. Byul. № 4 vid 25.07.2016. [in Ukrainian].
7. Kolb VG, Kamyshnikov VS. Spravochnik po klinicheskoy khimii. Minsk: Belarus'; 1982. 366 s. [in Russian].
8. Mamedaliyev NA, Divocha VA. Aktivnost' proteoliticheskikh fermentov i ikh ingibitorov v rotovoy zhidkosti zdorovikh lyudey i patsiyentov s simptomami ostrykh respiratornykh virusnykh infektsiy. Medichna ta klinichna khimiya. 2017;19-3:103-7. [in Russian].
9. Ivanyts'ka HI, Lyulechko LV, Ivanyts'ka MV. Praktykum z klinichnoyi biokhimiyi: navch. posibnyk. Kyev: VSV «Medytsyna»; 2010. 184 s. [in Ukrainian].
10. Paskhina TS, Krinskaya AV. Uproshchennyy metod opredeleniya kallikreinogena i kallikreina v syvorotke (plazme) krovi cheloveka v norme i pri nekotorykh patologicheskikh sostoyaniyakh. Voprosy meditsinskoy khimii. 1974;20.6:660-3. [in Russian].
11. Kobzar' AI. Prikladnaya matematicheskaya statistika. Moskva: FIZMATLIT; 2012. 816 s. [in Russian].
ВМ1СТ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА ТА АКТИВН1СТЬ ДЕЯКИХ ФЕРМЕНТ1В У РОТОВ1Й Р1ДИН1 ЩУР1В ЗА УМОВ ВПЛИ-ВУ ЕЛЕКТРОМАГН1ТНОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ
Марковська I. В., Соколова I. I., Марковська О. В.
Резюме. За умов впливу електромагштного випромшювання змшним електричним полем низько! час-тоти 70 кГц спостеркаеться зниження функцюнального стану слинних залоз та протективних властивостей ротово! рщини, що вщображуеться в змшах вм^у основних бiохiмiчних параметрiв та сприяе розвитку паро-донтиту, карiесу та патолопчних процеав в ротовш порожниш.
Мета: визначити вм^ загального бтка, протеолп"ичну актившсть й актившсть амтази, фосфатаз та кали кре!ну в ротовш рщиш щурiв за умов впливу електромагштного випромшювання.
Результати: визначено зниження вм^у загального бтка в ротовш рщиш на 31,68% на тл пщвищення протеолiтично! активностi на 41,53% у порiвняннi з контролем. У ротовш порожниш щурiв спостер^аеться достовiрне пiдвищення активностi калтрешу на 11,2%, активност лужно! та кисло! фосфатази на 28,98% та 79,0% вщповщно.
Ключов1 слова: електромагнiтне випромшювання, ротова рщина, загальний бiлок, протеолпшчна актив-нiсть, ферменти.
СОДЕРЖАНИЕ ОБЩЕГО БЕЛКА И АКТИВНОСТЬ НЕКОТОРЫХ ФЕРМЕНТОВ В РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ КРЫС В РЕЗУЛЬТАТЕ ДЕЙСТВИЯ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ Марковская И. В., Соколова И. И., Марковская Е. В.
Резюме. В результате действия электромагнитного излучения переменным электрическим полем низкой частоты 70 кГц наблюдается снижение функционального состояния слюнных желез и протективных свойств ротовой жидкости, что отображается в изменении содержания основных биохимических параметров, способствует развитию пародонтита, кариеса и других патологических процессов в ротовой полости.
Цель: определить содержание общего белка, протеолитическую активность и активность амилазы, фосфатаз и калликреина в ротовой жидкости крыс в результате действия электромагнитного излучения.
Результаты: определено снижение содержания общего белка в ротовой жидкости на 31,68% на фоне повышения протеолитической активности на 41,53% в сравнении с контролем. Активность амилазы снижалась на 39,6%. В ротовой полости крыс наблюдается достоверное повышение активности калликреина на 11,2%, щелочной и кислой фосфатазы на 28,98% и 79,0% соответственно.
Ключевые слова: электромагнитное излучение, ротовая жидкость, общий белок, протеолитическая активность, ферменты.
THE TOTAL PROTEIN CONTENT AND SEVERAL ENZYME ACTIVITY IN THE RAT ORAL FLUID UNDERGOING ELECTROMAGNETIC RADIATION
Markovskaya I. V., Sokolova I. I., Markovskaya E. V.
Abstract. The electromagnetic radiation, performed by various electric field with low frequency 70 kHz, action results in the decrease of the functional state of salivary glands and the protective properties of the oral fluid to be reflected by changes of the major biochemical parameter content in the oral fluid and contributes to the development of periodontitis, caries and other pathological processes in the oral cavity.
Aim: the total protein content, proteolytic, amylase, phosphatase and kallicrein activity determination in the rat oral fluid underdoing electromagnetic radiation.
Results: the total protein content decrease by 31.68% on the background of the proteolytic activity increase by 41.53% in comparison with the control was determined the oral fluid. Amylase activity is decreased by 39.6%. A significant increase of the alkaline and acid phosphatase activity is observed by 28.98% and 79.0%, respectively in the oral cavity of rats. The conducted are carried out to show a decrease in the functional state of the salivary glands and protective properties of the oral fluid under conditions of electromagnetic radiation proved by a decrease of the total protein content, lysozyme amylase activity. The detected changes will lead to functional activity of protein
molecules and protective properties of the oral fluid loosing. Defined hypoamylasemia is a consequence of reduced function of parotid glands, damage of secretory cells by products of vital activity of microorganisms. Increased alkaline and acid phosphatase activity contributes to the destruction of periodontal tissues, the release of enzymes from connective tissue cells and the reduction of reparative processes. The influence of electromagnetic radiation is also determined to show an activation of the kinin system that can initiate inflammatory processes in the oral cavity. Key words: electromagnetic radiation, oral fluid, total protein, proteolytic activity, enzymes.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття наджшла 27.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-343-347 УДК 616.31-053.2+616-089.23:57.083.1 Мельник В. С., Горзов Л. Ф., 1зай М. Е.
ЗМ1НИ ОРАЛЬНОГО М1КРОБ1ОМУ Д1ТЕЙ ПРИ Л1КУВАНН1 НЕЗН1МНОЮ ОРТОДОНТИЧНОЮ АПАРАТУРОЮ ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» (м. Ужгород)
liudmyla.horzov@uzhnu.edu.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом комп-лексноТ теми науково-дослщноТ роботи кафедри ди-тячоТ стоматологи стоматолог1чного факультету ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» «Профи лактика, д1агностика, л1кування основних стоматоло-г1чних захворювань у д1тей Закарпаття» (№ держав-ноТ реестрацп 0116U003555).
Вступ. Оральний м1кробом е найбтьш вивченим в людському орган1зм1. Вш нараховуе б1льше н1ж 600 поширених таксон1в м1кроорган1зм1в, на р1вн1 вид1в. Проте т1льки 54% мають офщшш назви, 14% - ще не назваш, але культивован1 та близько 32% - в1дом1, як некультивоваш ф1лотипи. М1кроорган1зми ротовоТ порожнини здатш колон1зувати тверд! поверхн1 зуб1в i м'як1 тканини слизовоТ оболонки, створюючи спе-циф1чн1 iндивiдуальнi асоцiацiТ [1].
В св^ сучасних уявлень про оральну мшробю-ту, по-iншому розглядаються вс процеси, якi з нею пов'язаш. Тобто патологiчнi змiни тканин пародонту, дегенеративно-дистрофiчнi змiни зубощелепово-го апарату та порушення фiзико-хiмiчних процеав в ротовiй порожнинi можуть спричинити не ттьки конкретнi мтрооргашзми, як вiдiграють роль бюш-дикaторiв. Мова йде про функцюнальш змiни ств-вiдношення aсоцiaцiй мiкрооргaнiзмiв [2].
Даш мтробюлопчш асощацп в людини при певних умовах можуть бути представниками нор-мобюти, а при зм^ цих умов викликати розвиток патолопчного процесу. Головну роль вiдiгрaе не ро-довий склад (видовий склад може змшюватись), а порушення сшввщношення мiкрооргaнiзмiв, яке i е дiaгностичним. Це персонiфiковaнi змiни i з них ми розумiемо, що не окремi мтрооргашзми, а Тхнi асощацп функцiонaльно призводять до пaтологiчних змш ротовоТ порожнини [3].
Незважаючи на сьогодшшню популярнiсть не-зшмноТ ортодонтичноТ апаратури i значне шдвищен-ня ТТ ефективносл, питома вага рiзних ускладнень, включаючи змiни тканин пародонта, досить висока - вiд 32,7 до 50% Частка хрошчного катарального пнпвггу складае 38% [4]. Додaтковi ретенцiйнi пунк-ти сприяють накопиченню зубного нальоту та швид-кому утворенню зубноТ бляшки. Кaтaрaльнi гiнгiвiти завжди aсоцiйовaнi з мiкрооргaнiзмaми ротовоТ порожнини. Дане захворювання важко пщдаеться лтуванню, а нaявнiсть брекет-системи ще бшьше
утруднюе виконання процедур особистоТ та профе-сiйноТ гiгiени, спрямованих на усунення етюлопчних чинникiв [5].
1сторично гiнгiвiти пов'язaнi з такими шдика-торними мiкрооргaнiзмaми, як: Porphoromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetemcomitans, Eikenella corrodens, Fusobacterium nucleatum; але у св^ нових уявлень мае сенс дослщити функцюнальш змши асо^ацш мiкрооргaнiзмiв [5].
Значна частота хронiчного катарального пнпв^у, який виникае на тж ортодонтичного лiкувaння, не викликае сумнiвiв щодо доцiльностi наукових до-слщжень, спрямованих на вивчення спiввiдношень асо^ацш мiкрооргaнiзмiв. Дaнi нaуковi дослiдження потрiбнi задля ранньоТ дiaгностики та правильного пщбору методiв i зaсобiв ппени [6,7,8].
Мета досл1дження - дослщити легко дiaгносто-вaнi змiни мтробних aсоцiaцiй, що мае значення з метою виявлення рaннiх мaркерiв та для правильноТ профiлaктики та розпрацювання методолопчних пiд-ходiв.
Об'ект i методи досл1дження. Всього обстежено 62 д^ей 12-15 рiчного вiку з незшмною ортодон-тичною апаратурою. Втова унiфiкaцiя контингенту пaцiентiв обумовлена, фактом того, що в перюд по-стiйного прикусу у дiтей тканини пародонта мають зршу диференцiйовaну морфолопчну структуру i визнaченi в них змши не можуть бути пов'язаш з Тх формуванням та перюдами росту. До постановки ортодонтичноТ апаратури даш па^енти мали здоровi тканини пародонта.
З обстежених па^ентв сформовано 2 групи:
I група - 32 дп"ей, пaцiенти з хрошчним катараль-ним гiнгiвiтом, що виник в процеа ортодонтичного лтування. Серед них за гендерною ознакою 17 ди вчат та 15 хлопав.
II група - контрольна - 30 практично здорових дп"ей того ж вту (15 дiвчaт та 15 хлопцiв).
Мaтерiaлом мтробюлопчного дослiдження були змиви ротовоТ порожнини. Визначення видового складу орального мтробюму проводилось на початку ортодонтичного лтування - 3 мкяць, та в контр-ольних точках - 6 мкяць та 12 мкяць пiсля фiксaцiТ брекет-системи. Пaцiентaм у яких виявляли хрошч-ний катаральний гшпв^ лiкувaння не проводилося впродовж всього перюду дослiдження.
