CC BY
29
molecules and protective properties of the oral fluid loosing. Defined hypoamylasemia is a consequence of reduced function of parotid glands, damage of secretory cells by products of vital activity of microorganisms. Increased alkaline and acid phosphatase activity contributes to the destruction of periodontal tissues, the release of enzymes from connective tissue cells and the reduction of reparative processes. The influence of electromagnetic radiation is also determined to show an activation of the kinin system that can initiate inflammatory processes in the oral cavity. Key words: electromagnetic radiation, oral fluid, total protein, proteolytic activity, enzymes.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття наджшла 27.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-343-347 УДК 616.31-053.2+616-089.23:57.083.1 Мельник В. С., Горзов Л. Ф., 1зай М. Е.
ЗМ1НИ ОРАЛЬНОГО М1КРОБ1ОМУ Д1ТЕЙ ПРИ Л1КУВАНН1 НЕЗН1МНОЮ ОРТОДОНТИЧНОЮ АПАРАТУРОЮ ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» (м. Ужгород)
liudmyla.horzov@uzhnu.edu.ua
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом комплексно! теми науково-дослщноТ роботи кафедри ди-тячо! стоматологи стоматолопчного факультету ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет» «Профи лактика, дiагностика, лтування основних стоматоло-пчних захворювань у дiтей Закарпаття» (№ держав-нот реестрацп 011би003555).
Вступ. Оральний мiкробом е найбтьш вивченим в людському органiзмi. Вш нараховуе бiльше нiж 600 поширених таксонiв мiкроорганiзмiв, на рiвнi видiв. Проте тiльки 54% мають офщшш назви, 14% - ще не назваш, але культивованi та близько 32% - вщом^ як некультивован фiлотипи. Мiкроорганiзми ротовоТ порожнини здатн колонiзувати твердi поверхнi зубiв i м'якi тканини слизовоТ оболонки, створюючи спе-цифiчнi iндивiдуальнi асоцiацiТ [1].
В св^ сучасних уявлень про оральну мшробю-ту, по-iншому розглядаються всi процеси, якi з нею пов'язаш. Тобто патологiчнi змiни тканин пародонту, дегенеративно-дистрофiчнi змiни зубощелепово-го апарату та порушення фiзико-хiмiчних процеав в ротовiй порожнинi можуть спричинити не ттьки конкретнi мiкрооргaнiзми, як вiдiграють роль бюш-дикaторiв. Мова йде про функцюнальш змiни ств-вiдношення aсоцiaцiй мiкрооргaнiзмiв [2].
Даш мшробюлопчт асощацп в людини при певних умовах можуть бути представниками нор-мобюти, а при зм^ цих умов викликати розвиток патолопчного процесу. Головну роль вiдiгрaе не ро-довий склад (видовий склад може змшюватись), а порушення сшввщношення мiкрооргaнiзмiв, яке i е дiaгностичним. Це персонiфiковaнi змiни i з них ми розумiемо, що не окремi мiкрооргaнiзми, а Тхн1 асощаци функцiонaльно призводять до пaтологiчних змш ротовоТ порожнини [3].
Незважаючи на сьогодшшню популярнiсть не-зшмноТ ортодонтичноТ апаратури i значне шдвищен-ня ТТ ефективностi, питома вага рiзних ускладнень, включаючи змiни тканин пародонта, досить висока - вщ 32,7 до 50% Частка хрошчного катарального пнпвггу складае 38% [4]. Додaтковi ретенцiйнi пунк-ти сприяють накопиченню зубного нальоту та швид-кому утворенню зубноТ бляшки. Кaтaрaльнi гiнгiвiти завжди aсоцiйовaнi з мiкрооргaнiзмaми ротовоТ порожнини. Дане захворювання важко пщдаеться лтуванню, а нaявнiсть брекет-системи ще бшьше
утруднюе виконання процедур особистоТ та профе-сшноТ гiгiени, спрямованих на усунення етюлопчних чинникiв [5].
1сторично гiнгiвiти пов'язaнi з такими шдика-торними мiкрооргaнiзмaми, як: Porphoromonas gingivalis, ActinobacШus actinomycetemcomitans, Eikenella corrodens, Fusobacterium nucleatum; але у св^ нових уявлень мае сенс дослщити функцюнальш змши асощацш мiкрооргaнiзмiв [5].
Значна частота хронiчного катарального гшпв^у, який виникае на тл ортодонтичного лiкувaння, не викликае сумнiвiв щодо доцiльностi наукових до-слщжень, спрямованих на вивчення спiввiдношень асощацш мiкрооргaнiзмiв. Дaнi нaуковi дослiдження потрiбнi задля ранньоТ дiaгностики та правильного пщбору методiв i зaсобiв ппени [6,7,8].
Мета дослiдження - дослщити легко дiaгносто-вaнi змiни мтробних aсоцiaцiй, що мае значення з метою виявлення рaннiх мaркерiв та для правильноТ профiлaктики та розпрацювання методолопчних пщ-ходiв.
Об'ект i методи дослiдження. Всього обстежено 62 дiтей 12-15 рiчного вiку з незшмною ортодон-тичною апаратурою. Втова унiфiкaцiя контингенту пaцiентiв обумовлена, фактом того, що в перюд по-стiйного прикусу у дiтей тканини пародонта мають зршу диференцiйовaну морфолопчну структуру I визнaченi в них змши не можуть бути пов'язаш з Тх формуванням та перюдами росту. До постановки ортодонтичноТ апаратури дан пащенти мали здоров1 тканини пародонта.
З обстежених пащенлв сформовано 2 групи:
I група - 32 дп"ей, пaцiенти з хрошчним катараль-ним гiнгiвiтом, що виник в процес ортодонтичного лтування. Серед них за гендерною ознакою 17 ди вчат та 15 хлопав.
II група - контрольна - 30 практично здорових дп"ей того ж вту (15 дiвчaт та 15 хлопцiв).
Мaтерiaлом мтробюлопчного дослiдження були змиви ротовоТ порожнини. Визначення видового складу орального мтробюму проводилось на початку ортодонтичного лтування - 3 мкяць, та в контр-ольних точках - 6 мкяць та 12 мкяць пiсля фтсаци брекет-системи. Пaцiентaм у яких виявляли хрошч-ний катаральний пнпвгг лiкувaння не проводилося впродовж всього перюду дослiдження.
Титри MiKpoopraHi3MiB визначали за допомо-гою методу серiйних розведень за кшьмстю КУО/ мл пiсля Тхнього перерахунку у вiдповiдностi до виаяного розведення.
Висiви змивiв ротовоТ порожнини здшснюва-ли з використанням хромогенних селективних поживних середовищ для iзоляцiТ та щентифта-цп основних груп вщомих представникiв орального мтробюму.
Рiд Streptococcus видiляли з розведень 103107 на Streptococcus Agar культивували протя-гом 1-2 дiб; Рiд Staphylococcus видiляли з розведень 102-106 на жовтково-сольовому агар!, Yolk-Salt Agar, культивували протягом 1-2 дiб; Рщ Peptostreptococcus видiляли з розведень 103-106 на м'ясо-пептонному агар^ МПА, культивувати ти протягом 1-2 дiб; Рiд Enterococcus видiляли з розведень 104-108 на ентерокок агар^ культивували протягом 1-2 дiб; Рiд Neisseria видiляли з розведень Ю^Ю5 на Мюллера-Хiнтона агар-культивували протягом 1-2 дiб в анаеробних умовах; Гриби роду Candida видшяли з розведень 103-105 на Sabouroud Agar культивували протягом 2-3 дiб; Рiд Lactobacillus видiляли з розведень 103-107 на Lactobacillus MRS Agar культивували протягом 2-3 дiб в мтроаерофшьних умовах; Рiд Bifidobacterium видшяли з розведень 102-108 на середовищi Блау-рокка культивували протягом 2-3 дiб в анаеробних умовах; Рщ Veilonella видiляли з розведень Ю^Ю5 на Veillonella Agar Base, культивували протягом 1-2 дiб в анаеробних умовах; Рщ Bacteroides видiляли з розведень 105-107 на Хенеля агар, культивували протягом 4-5 дiб в анаеробних умовах.
Загальну кшьмсть мiкроорганiзмiв родини Enterobacteriaceae визначали шляхом поаву 100 мiкролiтрiв суспензп з розведень 105-108 на чотири сектори середовища Ендо i цитратне середовище Сiммонса. З розведення 103 здшснювали посiв 100 мiкролiтрiв суспензи на середовище Плосшрева.
Загальне число аеробних бактерш та Тхш гемоли тичш властивостi визначали шляхом посiву 100 ми кролiтрiв суспензи з розведень 105-107 на кров'яний агар, встановлювали вiдсоток культур iз гемолiтични-ми властивостями серед колонш одного виду.
Культурально-бiохiмiчнi властивостi вивчали за-стосовуючи базовi мiкробiологiчнi методики, так i за допомогою напiвавтоматичних бiохiмiчних тест-систем: API 32E, API NH, API 20 C AUX, API STREP, API STAPH, API 20 NE, API 50 CH, API 50 CHB, API CANDIDA, API CORYNE, (виробництво компанп «BioMerieux», Франтя), ANAERO-test 23, STREPTOT-test 16, STAPHY-test 16, CANDIDA-test 21, ENTERO-test 24 PLIVA (виробництво компани «Lachema Diagnostika s.r.o», Чеська Республта).
Додаткову заключну iдентифiкацiю здiйснювали методом MALDI-TOF MS за результатами незалежного аналiзу.
Вс мiкробiологiчнi методи дослщження були aдaптовaнi до наказу МОЗ №535 «Про ушфшацш ми кробiологiчних методiв дослiдження, що застосову-ються в клiнiко-дiaгностичних лaборaторiях».
Результати дослщжень та Тх обговорення. До-слiдження мiкробного складу змивiв ротовоТ порожнини пащетчв з кл^чними ознаками запальних захворювань тканин пародонта на тл користування
Таблиця 1.
Характеристика середшх значень титрiв MiKpoopraHi3MiB на першому етапi лiкування НОА КУО/мл, (М±т)
Роди мiкрооргaнiзмiв Дiти з хрошчним катаральним гiнгiвiтом Дiти них за па 5ез запал ь-хворювань родонта
Абс. lg КУО/мл Абс. lg КУО/мл
Streptococcus spp. 32 8,07±0,30* 27 3,29±0,12
Staphylococcus spp. 6 4,76±0,21* 2 1,11±0,05
Enterobacteriaceae spp. 10 1,22±0,06* 4 0,89±0,07
Lactobacillus spp. 11 2,37±0,07* 18 2,47±0,16
Veilonella spp. 5 4,96±0,16* 1 1,36±0,08
Neisseria spp. 3 2,32±0,11* - -
Peptostreptococcus spp. 26 4,16±0,19* 19 1,23±0,05
Candida spp. 15 4,23±0,23* 3 1,03±0,10
Actinobacillus spp. 24 2,56±0,13* 11 1,20±0,05
Примггка: * - показник достодрносп вщмшностей пс^вняно iз показником титру мтробного складу дп"ей зi здоровим пародонтом при лшуванж НОА (p<0,05).
брекет-системою дозволили встановити характера якiснi та кiлькiснi змши орального мiкробiому (табл. 1). До проведення ортодонтичного лтування, тобто до постановки брекет-системи, ознак запалення тканин пародонту у даних пащенлв не спостеркали.
Узагальнеш середньостaтистичнi результати сто-совно оцiнки родового складу мтробюценозу на першому етaпi ортодонтичного лтування дозволили встановити високi показники кшьшсного сшввщно-шення мiкрооргaнiзмiв в змивах ротовоТ порожнини групи дп"ей з запальними захворюваннями тканин пародонту в порiвняннi з такими без них для вах видтених штaмiв. На початку ортодонтичного лтування у дiтей з клЫчними проявами запальних захворювань тканин пародонту, в 32 пащетчв видшяли мiкрооргaнiзми Streptococcus spp., в 26 пащенлв Peptostreptococcus spp., в 10 оаб родини Enterobacteriaceae, в 15 д^ей iдентифiкувaли гриби роду Candida.
Предстaвникiв нормальноТ мiкробiоти порожнини рота, Lactobacillus spp., видшяли у 11 оаб.
Слщ зауважити, що Streptococcus spp. i Peptostreptococcus spp. домшують як у грут контролю, так i у дiтей iз запальними захворюваннями тканин пародонта. Тому про безпосереднш вплив щеТ групи мiкрооргaнiзмiв на розвиток та пщтримку запального процесу в яснах говорити не можна.
До того ж поширешсть родiв Neisseria та Veillonella у дтей I групи достодрно вища (оскiльки p <0,05), шж у дiтей II групи, що може слугувати шдикатором захворювання. Також варто зауважити, що попри ви-соку поширенiсть мiкрооргaнiзмiв у д^ей II групи, Тх кшьмсш показники залишаються невисокими.
Оральний мшробюм представлений мтро-оргaнiзмaми роду Streptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium Staphylococcus. Роди Actinobacillus Veillonella, Neisseria, гриби роду Candida, та мтроор-гашзми родини Enterobacteriaceae, як правило, iзо-лювали у дiтей iз запаленням, у здорових дп"ей цей вид мiкрооргaнiзмiв визначали значно рiдше.
Отже, гетерогеншсть родiв мiкробного складу змивiв ротовоТ порожнини беззаперечно мае мкце.
Факт порушення нормоцинозу е опосередкова-ним показником наявност захворювання, а шдика-
Таблиця 2.
Характеристика середшх значень ^TpÍB MÍKpoopraHÍ3MÍB на другому етапi ортодонтичного лiкувaння КУО/мл, (М±т)
Роди MÍKpoopraHÍ3MÍB Д^и з хрошчним катаральним пнпв^ом Дiти без запальних захворювань пародонта
Абс. lg КУО/мл Абс. lg КУО/мл
Streptococcus spp. 32 8,56±0,5* 28 3,87±0,11
Staphylococcus spp. 5 4,11±0,21* 1 1,09±0,06
Candida spp. 15 5,24±0,15* 3 1,03±0,04
Enterobacteriaceae spp. 5 0,92±0,05* 3 0,79±0,06
Lactobacillus spp. 16 2,69±0,04* 20 2,87±0,14
Veilonella spp. 6 5,16±0,09* 2 1,25±0,11
Neisseria spp. 6 2,98±0,13* - -
Peptostreptococcus spp. 32 5,13±0,12* 20 1,28±0,08
Actinobacillus spp. 22 2,36±0,13* 14 1,14±0,07
Примггка: * - показник достов1рност1 в1дм1нностей пор1вняно з д1тьми без запальних захворювань пародонта при л1куванн1 НОА (p<0,05).
Частота щентифшацп Lactobacillus spp. скла-дала 52,5% (табл. 3).
Результати мтробюлопчного дослщження у дiтей на рiзних етапах ортодонтичного лiкування показали прирiст кiлькостi бактерiй, що за спри-ятливих для них умов може загрожувати не тть-ки запаленням тканин пародонта, але й подаль-шою Тх деструкцieю.
На сьогодшшнш день в лiтературi не наведено характеристики шдивщуально'Т рiзноманiт-ност мiкроорганiзмiв, наявностi шдивщуальноТ норми. В сучасних дослщженнях патогеннiсть мiкроорганiзмiв необхщно оцiнювати не за так-сономiчними показниками, а за здатнiстю до функцюнальних змiн асоцiацiй мiкроорганiзмiв. Як правило, дослщникам не вдаеться знайти ста-бiльну (достовiрну) закономiрнiсть мiж цими зми нами i патолопею, адже необхiдно враховувати саме шдивщуальш вiдмiнностi.
В данiй науково-дослiднiй роботi використано Таблиця 3 новий «подвшний» метод. Нами було враховано
Характеристика середнiх значень титрiв мiкрооргaнiзмiв на третьому етап ортодонтичного лiкувaння КУО/мл, (М±т)
Роди мiкроорганiзмiв Д^и з хрошчним катаральним гiнгiвiтом Дiти бе зах па >з запальних зорювань родонта
Абс. lg КУО/мл Абс. lg КУО/мл
Streptococcus spp. 32 9,15±0,70* 28 3,92±0,10
Staphylococcus spp. 6 4,71±0,23* 2 1,19±0,07
Candida spp. 10 3,75±0,13* 3 1,13±0,05
Enterobacteriaceae spp. 11 2,32±0,06* 3 0,56±0,04
Lactobacillus spp. 17 2,25±0,03* 19 2,77±0,15
Veilonella spp. 7 5,78±0,12* 2 1,26±0,14
Neisseria spp. 8 3,28±0,14* 1 0,43±0,02
Peptostreptococcus spp. 32 5,13±0,11* 21 1,51±0,04
Actinobacillus spp. 21 2,45±0,12* 13 1,13±0,02
Примггка: * - показник достов1рносп в1дм1нностей пор1вняно з д1тьми без запальних захворювань пародонта при л1кування НОА (p<0,05).
тором запалення в ротовш порожнин! можуть слу-гувати види: Actinobacillus actinomycetemcomitans; Candida albicans; Peptostreptococcus micros; Streptococcus anaerobius; Streptococcus intermedius; Veillonella parvula; Neisseria spp.; Eikenella corodens.
На другому етат ортодонтичного лтування бак-терп род1в Streptococcus i Peptostreptococcus 1золюва-ли в 32 пац1ент1в.
Частота бактер1й Lactobacillus spp. збтьшила-ся на 15% i 1золювали у 16 оаб, а бактер1й родини Enterobacteriaceae зменшилася на 19% (табл. 3).
У пащенлв, на другому етапi ортодонтичного ли кування, гриби роду Candida визначали у 19 оаб у порiвняннi з першим етапом.
Дослщження змивiв ротовоТ рiдини проведенi на другому етат показали незначш вщмшносл в Тх родовому мтробному складi (табл. 2).
На третьому етат ортодонтичного лтуван-ня показники мiкроорганiзмiв видiлених iз зми-вiв ротовоТ рiдини, зокрема Streptococcus spp. i Peptostreptococcus spp. не змшилася.
Частота виявлення бактерiй Enterobacteriaceae (34,2%) збшьшилася на 20%, а грибiв роду Candida зменшилася з 49,3 до 32,3%.
шдивщуальш зм1ни в динамщк Використано не прост1, а системы кореляци - зд1йснено пошук за-лежност1 м1ж швидк1стю та тенденц1ею до функ-ц1ональних змш асоц1ац1й м1кроорган1зм1в.
Нам вдалося виявити абсолютно 1нновац1йн1 тенденцп - мтрооргашзми, як1 були на початку дослщження вважалися нормоб1отою i мали ан-тагон1стичн1 властивостi до пародонто-патогенiв, при зм^ умов навколишнього середовища в бж патологи, змiнюють своТ функцiональнi власти-востi на протилежнi. Даш мтрооргашзми втра-чають здатнiсть до захисту та починають створю-вати бiоплiвки. Таким чином, формуються нов1 групи та змiненi асощацп , як можуть бути дiа-гностичними вже на раншх етапах лтування.
Наявнiсть тенденцп до функцiональних змш стввщношення асоцiацiй мiкроорганiзмiв - без-заперечно змiнюe систему оцiнювання та ран-ньоТ дiагностики запальних захворювань тканин пародонту.
При лiкуваннi брекет-системами в ротовш порож-нинi створюються специфiчнi умови, що спричиню-ють розлади слиновидiлення, жування i ковтання, а це в свою чергу завжди призводить до наростання кшькосл та рiзноманiтностi мiкроорганiзмiв в ротовш порожниш та утворення бiоплiвок. Даний напрям е новим, осктьки невивченими залишаються про-цеси ТТ формування та немае чiтких напрацьованих рекомендацш.
За результатами мiкробiологiчного дослщження, слiд вiдзначити неоднорiднiсть видового складу ми кробiому ротовоТ порожнини. У 100% дп"ей I групи (з запальними захворюваннями тканин пародонта) шд час ортодонтичного лтування визначали наявшсть i пiдвищення показникiв патогенних та умовно-па-тогенних мiкроорганiзмiв. Разом з цим зазначалось значне зниження показнишв сапрофпших мтроорга-нiзмiв, що узгоджуеться iз результатами дослiджень Rego R.O., Oliveira C.A., Santos-Pinto A. [9]. За даними Diaz P.I. клЫчш дослщження, що оцiнюють структуру стввщношення повиннi бути в поеднаннi з бюлопч-но вiдповiдними моделями, що дозволяють оцшити екологiчнi детермiнанти мiкроорганiзмiв [10].
Прогрес в областi молекулярних метод!в AiarHoc- Kpo6Hi так i на кл^чш параметри пародонта, як1
тики призвiв до значного вивчення рiзноманiтнос- частково нормалiзуються лише через 3 мкящ пiсля
тi людського мтробюму та ступiнь його взаемодп Тх зняття [14].
з людським оргашзмом. Розвиток зубноТ бляшки Висновки. В ротовш порожнинi домiнуючими е
бтьше не можна розглядати як загальний процес, роди Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus,
осмльки це високо iндивiдуалiзований процес, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus. У д^ей
який мае наслщки для лтування захворювань [11]. iз незнiмною ортодонтичною апаратурою в ротовiй
Значний вщсоток виявлення мiкроорганiзмiв роду рiдинi щентифтували мiкроорганiзми, якi не влас-
Streptococcus. узгоджуеться з даними дослщжень тивi нормальному мiкробiому ротовоТ порожнини,
Nicolas GG, Lavoie MC., якi стверджують, що двадцять спостерiгали збiльшення пародонто-патогенних
п'ять видiв стрептококiв колонiзують ротову порож- мiкроорганiзмiв, якi належать до родiв Veillonella
нину людини i складають близько 20% вiд загальноТ Neisseria, Actinobacillus, гриби роду Candida та роди-
кiлькостi бактерiй ротовоТ порожнини [12]. Як ствер- ни Enterobacteriaceae, ям за сприятливих умов мо-
джують Gong Y., Lu J., Ding X., пародонтопатогени жуть спричинювати i посилювати запальний процес
мають зв'язок з початком та розвитком ортодонтич- в тканинах пародонта.
ночндукованих запальних процесiв у яснах, що коре- Перспективи подальших дослщжень. Аналiз в1д-
люе з результати нашого дослiдження [13]. далених результат у дiтей iз незнiмною ортодон-
Van Gastel J., Quirynen M., Teughels W. [та iн.] в тичною апаратурою та щентифтаци мiкроорганiзмiв,
своТх дослiдженнях показали, що встановлення не- якi можуть спричинювати i посилювати запальний
знiмних ортодонтичних апаралв впливае як на мi- процес в тканинах пародонта.
Лггература
1. Samaranayake L, Matsubara VH. Normal oral flora and the oral ecosystem. Dent Clin North Am. 2017 Apr;61(2):199-215.
2. Shylivskyi IV, Nemesh OM, Honta ZM. Suchasni pohliady na etiolohiiu ta patohenez zapalnykh zakhvoriuvan parodonta, yikh vzaiemozviazok iz patolohiieiu sechovydilnoi systemy (ohliad literatury ta vlasni doslidzhennia). Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2016;20(1):224-7. [in Ukrainian].
3. Wade WG. New aspects and new concepts of maintaining "microbiological" health. J Dent. 2010 Jun;38(1):21-5.
4. Petrushanko TA, Kirilenko MA. Analiz faktorov riska bolezney parodonta pri ispolzovanii breket-sistem. Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh. 2013;5:35-8. [in Russiаn].
5. Diaz PI. Microbial diversity and interactions in subgingival biofilm communities. Front Oral Biol. 2012;15:17-40.
6. Ulitovskiy SB. Gigiena v ortodontii. SPb.: Chelovek; 2012. 152 s. [in Russiаn].
7. Demling A. Short-term influence of lingual orthodontic therapy on microbial parameters and periodontal status. Angle Orthod. 2010;80(3):480-4.
8. Green IC. The simplified oral hygiene index. Journal of the American Dental Association. 1964;68:7-13.
9. Rego RO, Oliveira CA, Santos-Pinto A. Clinical and microbiological studies of children and adolescents receiving orthodontic treatment. Am. J. Dent. 2010;23(6):317-23.
10. Ristic M, Vlahovic Svabic M, Sasic M. Clinical and microbiological effects of fixed orthodontic appliances on periodontal tissues in adolescents. Orthod. Craniofac. Res. 2007;10(4):187-95.
11. Filoche S, Wong L, Sissons CH. Oral biofilms: emerging concepts in microbial ecology. J Dent Res. 2010 Jan;89(1):8-18.
12. Nicolas GG, Lavoie MC. Streptococcus mutans and oral streptococci in dental plaque. Can J Microbiol. 2011 Jan;57(1):1-20.
13. Gong Y. Clinical, microbiologic, and immunologic factors of orthodontic treatment-induced gingival enlargement. Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. 2011;140(1):58-64.
14. Van Gastel J, Quirynen M, Teughels W. Longitudinal changes in microbiology and clinical periodontal variables after placement of fixed orthodontic appliancesan. J. Periodontol. 2008;79(11):2078-86.
ЗМ1НИ ОРАЛЬНОГО М1КРОБ1ОМУ Д1ТЕЙ ПРИ Л1КУВАНН1 НЕЗН1МНОЮ ОРТОДОНТИЧНОЮ АПАРАТУРОЮ Мельник В. С., Горзов Л. Ф., 1зай М. Е.
Резюме. У статт представлен дан змш орального мтробюму дтей 12-15 ромв пщ час лтування брекет-си-стемами. Вивчеш представники нормальноТ мтробюти порожнини рота. В ротовш порожниш домшуючими е роди Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus. У дп"ей is незшмною ортодонтичною апаратурою в ротовш рщиш щентифтували мтрооргашзми, ям не властивi нормальному мтробюму ротовоТ порожнини, спостеркали збтьшення пародонто-патогенних мiкроорганiзмiв, ям належать до родiв Veillonella Neisseria, Actinobacillus, гриби роду Candida та родини Enterobacteriaceae, ям за сприятливих умов можуть спричинювати i посилювати запальний процес в тканинах пародонта. Ключовi слова: оральний мтробюм, ортодонтична апаратура, д^и, пнпв^и.
ИЗМЕНЕНИЯ ОРАЛЬНОГО МИКРОБИОМА ДЕТЕЙ ПРИ ЛЕЧЕНИИ НЕСЪЕМНОЙ ОРТОДОНТИЧЕСКОЙ АППАРАТУРОЙ
Мельник В. С., Горзов Л. Ф., Изай М. Э.
Резюме. В статье представлены данные изменений орального микробиома детей 12-15 лет при лечении брекет-системами. Изучены представители нормальной микробиоты полости рта. В ротовой полости доминирующими являются рода Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus. У детей с несъемной ортодонтической аппаратурой в ротовой жидкости идентифицировали микроорганизмы, которые не свойственны нормальному микробиому ротовой полости, наблюдали увеличение пародонта-патогенных микроорганизмов, принадлежащих к родам Veillonella, Neisseria, Actinobacillus, грибы рода Candida и семейства Enterobacteriaceae, которые при благоприятных условиях могут вызывать и усиливать воспалительный процесс в тканях пародонта.
Ключевые слова: оральный микробиом, ортодонтическая аппаратура, дети, гингивит.
CHANGES OF ORAL MICROBIOME IN CHILDREN WITH FIXED ORTHODONTIC APPLIANCES
Melnyk V. S., Horzov L. F., Izay M. E.
Abstract. The oral microbiome is the most studied in the human body. It counts more than 600 common taxonomies of microorganisms, at species level. Microbiological associations under certain conditions may be representatives of normal microbiome, and when changing these conditions cause the development of pathological process. The main role is not the generic composition, but the violation of the ratio of microorganisms, which is diagnostic. Catarrhal gingivitis is always associated with microorganisms in the oral cavity. This disease is difficult to treat, and the presence of a fixed orthodontic appliances further complicates the implementation of procedures for personal and professional hygiene that aimed at eliminating etiological factors.
The purpose of the study is to investigate easily diagnosed changes in microbial associations that are important for the purpose of identifying early markers and for proper prevention and development of methodological approaches.
The object and methods of research. A total of 62 children 12-15 years of age with fixed orthodontic appliances were examined. From the examined patients, two groups were formed: Group I - 32 children, patients with chronic catarrhal gingivitis, which arose in the process of orthodontic treatment. Among them, 17 girls and 15 boys. Group II - control - 30 practically healthy children of the same age (15 girls and 15 boys). The material of the microbiological study was the washing of the oral cavity. Determination of the species composition of the oral microbial was performed at the beginning of the orthodontic treatment - 3 months, and at the control points - 6 months and 12 months after the fixation of the fixed orthodontic appliances.
The seeding of mouthwashes were performed using chromogenic selective nutrient media for isolation and identification of major groups of known representatives of the oral microbial.
Research results and their discussion. Prior to orthodontic treatment, the setting braces, signs of inflammation of periodontal tissue in these patients was not observed. At the beginning of orthodontic treatment in children with clinical manifestations of inflammatory diseases of periodontal tissues, 32 strains of Streptococcusspp. were isolated, 26 of the Peptostreptococcus spp., 10 of the Enterobacteriaceae family, and 15 of Candida fungi were identified. Representatives of the normal microbiota of the oral cavity, Lactobacillus spp., were isolated in 11 individuals.
At the second stage, orthodontic treatment of bacteria of the genera Streptococcus and Peptostreptococcus was isolated in 32 patients. The frequency of bacteria Lactobacillus spp. increased by 15% and isolated from 16 people, and the bacteria of the Enterobacteriaceae family decreased by 19%. In patients, in the second stage of orthodontic treatment, the fungi of the genus Candida were determined in 19 subjects in comparison with the first stage.
In the third stage of orthodontic treatment, the rates of microorganisms isolated from oral fluids, in particular Streptococcus spp. and Peptostreptococcus spp. has not changed. The incidence of bacterial Enterobacteriaceae (34.2%) increased by 20%, while the Candida genus fungi decreased from 49.3% to 32.3%. Identification frequency of Lactobacillus spp. amounted to 52.5%.
Conclusions. Streptococcus, Peptostreptococcus, Lactobacillus, Bifidobacterium, Enterococcus, Staphylococcus are dominant in the oral cavity. In children with fixed orthodontic appliances in the oral liquid identified microorganisms that are not characteristic of the normal microbiome of oral cavity, observed an increase of periodontal pathogenic microorganisms belonging to Veillonella, Neisseria, Actinobacillus, Candida and Enterobacteriaceae, which, under favorable conditions, may cause and intensify inflammation in periodontal tissues.
Key words: oral microbiome, fixed orthodontic appliances, children, gingivitis.
Рецензент - проф. Каськова Л. Ф.
Стаття наджшла 28.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-347-353
УДК 615.463:616.31-08
1Невинський Ю. О., 2Невинський О. Г.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В ЕНДОДОНТИЧН1Й I ТЕРАПЕВТИЧН1Й СФЕРАХ ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ Б1ОАКТИВНИХ ЦЕМЕНТ1В 1ТОВ Стоматолопя «Медент» (м. МиколаТв) 2Чорноморський нацюнальний ушверситет ¡м. Петра Могили (м. МиколаТв)
yuriy.nevinskiy27@gmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Представлена робота е фрагментом НДР ЧНУ iм. Петра Могили «Психолого^зична реа-бшггащя при захворюваннях та травмах опорно-ру-хового апарату та периферичноТ нервовоТ системи», № державноТ реестраци 0115U000177.
Вступ. За останш десятилггтя вщбулося багато змш у способi ендодонтичного лтування. Стандарт-ний протокол перетершв ^отш змши, в першу чергу, завдяки досягненням в област матерiалознавства й шновацшного устаткування, а також через шдвищен-ня вимог з боку пащенлв на збереження Тхшх зубiв.
Актуальшсть пошуку найбтьш оптимального варiанту використання стоматолопчного цементу, який би не викликав тсляоперацшно'Т чутливосп, пщтримував процес ремiнералiзацiТ дентину, шщш-вав формування твердих тканин (дентинних мiсткiв, тяжiв, замкного дентину), забезпечував вщновлен-ня загальноТ цшкност пульпи, i таким чином, сприяв тривалому збереженню ТТ вггальносп, е очевидною.
Протягом багатьох десятил^ь стоматолопчн1 цементи на основi кальцш пдроксиду вважаються традицшними матерiалами, що забезпечують збереження вггальност пульпи [1]. Як було доведено кли шчно i пстолопчно, позитивний результат досягаеть-
