CC BY
61
© O. В. блюеева, I. I Соколова
УДК [616. З14. 17-QQ8. 1^З6. 12-QQ8. 87+616. 516]
О. В. €лiсeeва, 1.1 Соколова
М^РОФЛОРА POTOBOÏ ПОРОЖНИНИ ХВОРИХ НА ХРОНННИЙ
ГЕНЕPAЛiЗОBAНИЙ ПAPОДОНTИT НА ^ ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЯ
Харк1вський нацюнальний мeдичний унiвepситeт (м. Харк1в)
Дана робота е фрагментом НДР «Удосконалення та розробка нових iндивiдуальних методiв дiагности-ки та лiкування стоматолопчних захворювань у дiтей та дорослих», № держ. реестрацiI 0112U002382.
Вступ. На сьогоднi роль мiкробного фактора в розвитку пародонтита не викликае сумыву, хоча роботи, присвяченi порiвняльному аналiзу мiкро-флори порожнини в здорових людей i в пащен^в Í3 хронiчним генералiзованим пародонтитом (ХГП), нечисленн [1, 4, 5]. Ще менше вивчена мiкробне об-Ыменшня ротово! порожнини в людей Í3 поеднаним перебiгом ХГП i червоного плоского лишаю (ЧПЛ), який у цей час визнаний одним з найбтьш маы-фестних захворювань слизово! оболонки порожнини рота (СОПР) i який бшьш ыж в 80 % випадюв су-проводжуеться розвитком ХГП [2, 3, 7].
Тому метою нашого дослiдження став порiв-нялыний аналiз якiсноI й юльюсно! структури мiкро-бiоценозу порожнини рота в здорових людей i у хво-рих iз поеднаним переб^ом ХГП i ЧПЛ.
Об'ект i методи дослiдження. Було обстежено 60 оЫб, якi були роздтеы на 3 групи. В 1 групу (14 оЫб) увiйшли пащенти iз ХГП початкового й легкого ступеня тяжкостi без ЧПЛ. 26 пащен^в iз поеднаним перебiгом ХГП (початковий i легкий ступен тяжко-стi) на тлi ЧПЛ (типова форма) склали 2 групу. Контр-ольну, 3-ю групу, представили па^енти з iнтактним пародонтом i здоровою СОПР (20 оЫб).
Матерiал для доотдження забирали ранком натще, до процедури чищення зубiв. У день узяття проби обстежуваний повинен був утриматися вiд чищення зубiв, застосування лкарських препаратiв i полоскання порожнини рота. Технка узяття проби матерiалу була наступна: змив з пародонтальних ки-шень здiйснювали одним тампоном фiрми «Copan», який просували до дна пародонтально! кишенi. Пiсля забору матерiалу вiн негайно помiщався в пробiрку iз транспортним середовищем. Доставку матерiалу в мiкробiологiчну лабораторiю виконували протягом трьох годин у спе^альних контейнерах, помiщених у термосумку. Для визначення загального мiкробно-го числа (ЗМЧ) з доотджуваного матерiалу готува-ли серiю десятикратних розведень в iзотонiчному розчинi натрiю хлориду. З вщповщних розведень робили посiви з урахуванням умов культивування
на чашки neTpi з живильними середовищами: ЖСА, Сабуро, Ендо, Колумбiя агар, лактоагар, кров'яний агар. Пюля закiнчення термшу шкубацп пщрахову-вали число вирослих колонм i визначали загальне мiкробне число (число колонieутворюючих одиниць (КУО) в 1 мл). 1дентифкацю видтених мiкроорга-нiзмiв здiйснювали загальноприйнятими методами на пiдставi вивчення морфологiчних, культуральних i бiохiмiчних властивостей за допомогою наборiв «Mikro- la-test Pliva- Lachema» (Приказ Министерства Здравоохранения СССР № 535 от 22 апреля 1985 г «Об унификации микробиологических методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений») [6].
Результати дослщжень та ïx обговорен-ня. Обстеження 60 пацieнтiв дозволило видти-ти 1087 штамiв мiкроорганiзмiв, представникiв 32 видiв (табл. 1), таких як Streptococcus salivarius, Streptococcus sanguis, Streptococcus mitis, Streptococcus mutans, Streptococcus pyogenes, Peptostreptococcus micros, Peptostreptococcus anaerobic, Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus saprophyticus, Stomatococcus muciaginosus, Escherichia coli, Proteus mirabilis, Enterobacter clocae, Hafnia alvei, Sarcina ventriculi, Citrobacter freundii, Porphyromonas asaccharolytica, Porphyromonas gingivalis, Fusobacterium necroforum, Fusobacterium nucleatum, Prevotella bivia, Prevotella oralis, Prevotella melaninogenica, Prevotella intermedia, Prevotella buccalis, Bacteroides fragilis, Leptotrchia buccalis, Veillonellae alcalescens, Actinobacillus actinomicitemcomitans, Propionibacterium
granulosum i нещентифкованих представниюв родiв Micrococcus, Lactobacillus, Corynebacterium i грибiв Candida.
Проведен бактерюлопчы дослщження також показали (табл. 1), що з ротово'| порожнини вщ па^ен^в вЫх трьох груп в 100 % випадюв вид^ ляються наступи мiкроорганiзми - Streptococcus sanguis, Streptococcus mitis, Streptococcus mutans, Fusobacterium nucleatum, Prevotella intermedia, Bacteroides fragilis, Lactobacillus spp. Однак ана-лiз щтьност колоызаци цими ж видами в пащен^в
Таблиця 1
Частота зустрiчальностi MiKpoopraHÏ3MÏB у порожниш рота
MiKpooprarn3MU Частота вид тення
ХГП n = 14 ХГП+ЧПЛ n = 26 Контроль n = 20
абс. % абс. % абс. %
1 2 3 4 5 6 7
Streptococcus salivarius 20 100
Streptococcus sanquis 14 100 26 100 20 100
Streptococcus mitis 14 100 26 100 20 100
Streptococcus mutans 14 100 26 100 20 100
Streptococcus pyoqenes 1 7,1 9 34,6
Staphylococcus aureus 9 64,3 25 96,2 14 70
Staphylococcus haemolyticus 4 28,6 10 38,5
Staphylococcus epidermidis 5 35,7 2 7,7
Staphylococcus saprophyticus 5 35,7 2 7,7 20 100
Stomatococcus muciaqinosus 1 7,1
Escherichia coli 2 14,3 3 11,5
Proteus mirabilis 3 21,4 3 11,5
Enterobacter clocae 1 7,1 3 11,5
Hafnia alvei 3 11,5
Sarcina ventriculi 1 3,8
Citrobacter freundii, 1 7,1
Peptostreptococcus micros 3 21,4 3 11,5 20 100
Peptostreptococcus anaerobic 8 57,1 15 57,7
Porphyromonas asaccharolytica 11 78,6 25 96,2 20 100
Porphyromonas qinqivalis 2 14,3
Fusobacterium necroforum 7 7,1 3 11,5 20 100
Fusobacterium nucleatum 14 100 24 92,3 20 100
Prevotella bivia 8 57,1 2 7,7 20 100
Prevotella oralis 10 71,4 24 92,3 19 95
Prevotella melaninoqenica 12 85,7 24 92,3 19 95
Prevotella intermedia 14 100 25 96,2 20 100
Prevotella buccalis 1 7,1
Bacteroides fraqilis 14 100 25 96,2 19 95
Leptotrchia buccalis 13 92,8 24 92,3 18 90
Veillonellae alcalescens 11 78,6 25 96,2 20 100
Actinobacillus actinomicitemcomitans 14 100 25 96,2 17 85
Propionibacterium qranulosum 2 14,3 7 26,9
Micrococcus spp. 3 21,4 10 38,5 20 100
Lactobacillus spp. 14 100 26 100 20 100
Corynebacterium spp. 1 7,1
Candida spp. 9 64,3 10 38,5 20 100
Разом: 245 436 406
Таблиця 2
Щiльнiсть колошзацй основними представниками мiкрофлори порожнини рота
КУО/од. суб.
MiKpoopraHi3Mi/i ХГП ХГП+ЧПЛ Контроль
n = 14 n = 26 n = 20
Streptococcus sanquis 103 104 102
Streptococcus mitis 106 109 103
Streptococcus mutans 108 106 103
Fusobacterium nucleatum 108 108 105
Prevotella intermedia 107 108 103
Bacteroides fraqilis 107 109 102
Lactobacillus spp. 105 103 107
PÎ3HMX груп продемонстрував, що ¡хня юль-KicTb сильно Bapiioe (табл. 2). Так кiлькiсть умовно- патогенних грампозитивних стреп-тококiв у здорових оЫб в 100-1000 paзiв менше нiж у пaцieнтiв i3 ХГП i в десятки тисяч менше, ыж у хворих i3 ХГП на тлi ЧПЛ. Така ж тенден^я спостеpiгaeться при по-piвняльному aнaлiзi щiльностi обсiменiння ротово'| порожнини анаеробними умовно-патогенними мiкpооpгaнiзмaми, тiльки piз-ниця в показниках ще бiльш значима. Кpiм того, у хворих iз ХГП, як без супутньо'| патологи, так i на xrii ЧПЛ вщзначаеться iстотне зменшення кiлькостi лaктобaктеpiй.
Самим значимим фактом, встановле-ним у ходi вивчення мiкpофлоpи, була ви-сока частота зустpiчaльностi анаеробних бактерм. Нaйбiльш часто (до 100 %) до складу бaктеpiaльноï мiкpофлоpи входили пiгментоутвоpюючi гpaмпозитивнi палички pодiв Prevotella i Porphyromonas, грамне-гaтивнi фузобактери, у середньому в 80 % спостережень виЫвали пептострептококи. Причому обл^аты анаероби превалювали як у яюсному, так i в кiлькiсному вщношены (табл. 1, 2).
Слiд зазначити, що в пащетчв 1 i 2 груп вщзначаеться збтьшення питомо'| ваги в склaдi мiкpобiоценозу порожнини рота представниюв тpaнзитоpноï мiкpо-флори - Escherichia coli, Proteus mirabilis, Enterobacter clocae, Hafnia alvei, Citrobacter freundii. I хоча частота виЫваемост даних штaмiв вщ пaцieнтiв кожно'| iз груп незначна й варюе вiд 7,1 % до 21,4 %, у представни-кiв контpольноï групи дан мiкpооpгaнiзми взaгaлi не iзолювaлися.
Висновки.
1. Встановлено, що при хроычному ге-неpaлiзовaному пapодонтитi, що переб^ае на тлi червоного плоского лишаю, у мiкpо-флоpi порожнини рота рееструеться piзке збiльшення умовно-патогенних грампозитивних стрептокоюв. Така ж тенден^я спостеpiгaeться при поpiвняльному ана-лiзi щiльностi обсiменiння анаеробними умовно- патогенними мiкpооpгaнiзмaми. Виявлений склад мiкpофлоpи може бути охарактеризований як дисбактерюз порожнини рота, який дiaгностуeться у всiх обстежених.
2. Визначено глибок кiлькiснi i якiснi змiни структури бiоценозу порожнини рота i його ютотну перебудову у хворих iз ХГП i iз ХГП на xni ЧПЛ, що проявляеться превалю-ванням облiгaтних aнaеpобiв. У пащенпв з ХГП та iз ХГП на xni ЧПЛ вiдмiчaeться збть-шення питомоï ваги пpедстaвникiв транзи-тоpноï мiкpофлоpи.
3. Таким чином, при заселены паро-донтальних кишень «маркерними» для
пародонтита анаеробними грамнегативними бак-терiями й збтышены 1хньо1 питомо! ваги представ-ники аутохтонно! мiкрофлори втрачаюты здатнюты контролювати присутнiсты транзиторних аллотон-них мiкроорганiзмiв.
Перспективи подальших дослiджень. Досл1-дження групи хворих ХГП на тгм ЧПЛ е актуальною темою у сучаснм стоматологiI, потребуе подальшо-го детального вивчення та розробку л^вально-про-фiлактичних заходiв.
Лiтература
1. Афанасьева У. В. Роль микробного фактора в развитии начальных форм воспалительных заболеваний пародонта / У. В. Афанасьева, А. М. Соловьева, Г. Е. Афиногенов // Клинич. имплантология и стоматология. - 2001. - № 3-4. -С. 81-84.
2. Белёва Н. С. Совершенствование диагностики и комплексного лечения в системе диспансеризации больных красным плоским лишаем слизистой оболочки полости рта : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14. 01. 14 «Стоматология» / Н. С. Белёва. - Пермь, 2010. - 23 с.
3. Грудянов А. И. Заболевания пародонта / А. И. Грудянов. - М. : Изд-во «Медицинское информационное агентство», 2009. - 336 с.
4. Матисова Е. В. Колонизация условно-патогенными микроорганизмами слизистой оболочки полости рта при хроническом пародонти те : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.01. 4 «Стоматология» / Е. В. Матисова. - Волгоград, 2010. - 23 с.
5. Микроэкология полости рта и её роль в развитии стоматологических заболеваний: [монография] / В. С. Крамарь, С. В. Дмитриенко, Т. Н. Климова [и др.]; МЗ и СР ВолгГМУ. - Волгоград, 2010. - 251 с. : ил.
6. Приказ Министерства Здравоохранения СССР № 535 от 22 апреля 1985г. Об унификации микробиологических методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений».
7. Sugerman P. B. Oral lichen planus: cause, diagnosis and management / P. B. Sugerman, N. W. Savage // Aust. Dent. J. -2002. - Vol. 47. - P. 290-297.
УДК [616. 314. 17-008. 1-036. 12-008. 87+616. 516]
М1КРОФЛОРА РОТОВОТ ПОРОЖНИНИ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ НА ТП1 ЧЕРВОНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЯ
влгсеева О. В., Соколова I. I.
Резюме. Був проведений порiвняльний аналiз структури ммкробюценозу ротово! порожнини у здорових людей та у хворих з хроычним генералiзованим пародонтитом на Tni червоного плоского лишаю. Визначено глибок ктькюы та якюы змши у структурi бюценозу та його суттева перебудова у хворих з ХГП та з ХГП на фон ЧПЛ. Визначений склад мiкрофлори характеризуемся як дисбактерюз ротово! порожнини, який було дiагностовано у вЫх обстежених з ХГП.
K^40Bi слова: хроычний генералiзований пародонтит, червоний плоский лишай, мiкрофлора ротово! порожнини.
УДК [616. 314. 17-008. 1-036. 12-008. 87+616. 516]
МИКРОФЛОРА РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ НА ФОНЕ КРАСНОГО ПЛОСКОГО ЛИШАЯ
Елисеева О. В., Соколова И. И.
Резюме. Был проведен сравнительный анализ структуры микробиоценоза полости рта у здоровых людей и у больных с ХГП и с ХГП на фоне КПЛ. Определены глубокие количественные и качественные изменения структуры биоценоза и его существенная перестройка у больных с ХГП и с ХГП на фоне КПЛ. Выявленный состав микрофлоры характеризуется как дисбактериоз полости рта, диагностируемый у всех обследованных с ХГП.
Ключевые слова: хронический генерализованный пародонтит, красный плоский лишай, микрофлора полости рта.
UDC [616. 314. 17-008. 1-036. 12-008. 87+616. 516]
Oral Cavity Microflora in Patients with Chronic Generalized Periodontitis Accompanied by Lichen Planus
Yeliseeva O. V., Sokolova I. I.
Abstract. Nowadays the role of a microbial factor in development of parodontitis is doubtless, though the number of works devoted to comparative analysis of oral cavity microflora in healthy people and in patients with chronic generalized parodontitis (CGP) is rather small [1, 4, 5]. Less studied problems include bacterial contamination of oral cavity in people with chronic generalized parodontitis (CGP) associated with oral lichen planus (OLP) which is currently considered to be one of the most manifest diseases of oral mucosa and which is in 80 % cases accompanied by development of CGP.
The aim of our study is a comparative analysis of qualitative and quantitative microbiocenosis structure of oral cavity in healthy people and patients with CGP associated with OLP
Materials and methods. The study involved 60 people who were divided into three groups. The first group (14 people) included patients with CGP of initial and light severity without OLP. 26 patients with CGP (initial and light severity) associated with OLP (common form) belonged to the second group. Patients with intact paradontium and healthy oral mucosa belonged to the third control group (20 people).
Results and discussion. Examination of 60 patients allowed to single out 1087 strains, representatives of 32 types. In the process of microflora studying high frequency of anaerobic bacteria incidence was considered to be the most significant fact. Bacterial microflora most often (up to 100 %) included chromogenic gram-positive rods of Prevotella and Porphyromonas species, gram-negative fusobacteria, on average in 80 % of observations there was seeding of peptostreptococci. Besides, obligate anaerobes were prevalent both in quantitative and qualitative sense.
Patients from the first and second groups were admitted to have increase of specific weight in microbiocenosis structure of oral cavity of transient microflora representatives such as: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Enterobacter clocae, Hafnia alvei, Citrobacter freundii. And although the frequency of the given strains isolation from the patients belonging to different groups is insufficient and varies from 7,1 % to 21,4 %, the given microorganisms of control group representatives were not isolated at all.
Conclusions. It was established that microflora of oral cavity of patients with chronic generalized periodontitis associated with oral lichen planus is noted to have abrupt increase of opportunistic gram- positive streptococci. The same tendency is observed in the process of comparative analysis of seeding density of anaerobic opportunistic microorganisms. The detected structure of microflora can be characterized as dysbacteriosis of oral cavity which is diagnosed in all patients.
This study revealed deep qualitative and quantitative changes in the biocenosis structure of oral cavity and its significant rearrangement in patients with CGP alone and CGP associated with OLP which occurs with the prevalence of obligate anaerobes. Patients with CGP alone and CGP associated with OLP are noted to have specific weight increase of transient microflora representatives.
Therefore, in the process of invasion of periodontal pockets with anaerobic gram-negative bacteria which are "marker" for periodontitis and with increase of their specific weight, representatives of autochtonous microflora lose the ability to control the presence of transient allotonic microorganisms.
Key words: chronic generalized periodontitis, Lichen planus, microflora of the oral cavity.
Рецензент - проф. Н/кол/шин А. К.
Стаття надшшла 21. 01. 2014 р.
