CC BY
17
group consisted of 20 patients who carried out a minimally invasive method of treatment of radicular cysts with the help of the high-frequency radio waves of the domestic production of ECWA-350M/120B Nadia-2.
All patients were undergoing ambulatory treatment at the Center of Dentistry at the University Clinic IFNMU. Among the examined, 19 (45%) men and 23 (55%) women. By age, the patients were divided as follows: 20-29 years - 7 people (16.67%); 30-39 persons 18 (42,86%); 40-45 - 17 people (40.47%).
In the postoperative period, all patients took the basic medication therapy: «Azithromycin-Astrapharm» inside 0.25 g 1 time per day for five days, «Dexalgin» for 1 tab. with pain three days, «Linex» for 2 tabs 2-3 times a day for ten days.
The use of transcranial electrowave cytotomy allowed to provide almost a bloodless operating field, to minimize postoperative pain to accelerate wound healing and to shorten the treatment period for patients. The obtained results of clinical studies indicate the benefits of using our method in the treatment of radicular jaw cysts. Key words: electrowave cystotomy, radicular cyst, cystectomy.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М. Стаття надшшла 11.12.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-356-361 УДК 616.314-089.23-77-078:57.083.1 Федотова О. Л.
ОЦ1НКА М1КРОЕКОЛОГП РОТОВОТ ПОРОЖНИНИ В ПЕРЮД АДАПТАЦП ДО ДВОШАРОВИХ КОНСТРУКЦИЙ ЗУБНИХ ПРОТЕЗ1В 13 ОБТУРУЮЧОЮ ЧАСТИНОЮ Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Хармв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дослщження е фрагментом комплексно! науково-дослщноТ програми Хармвського нацюнального медичного ушверситету МОЗ УкраТ-ни, кафедри ортопедично! стоматологи «Характер, структура та лтування основних стоматолопчних за-хворювань» (№ державно! реестраци 011би004975; 2016-2018 рр.), зокрема науковоТ квалiфiкацiйноТ ро-боти автора.
Вступ. Серед представникiв мiкробiоценозу рота виявлено близько 700-1000 видiв рiзних мтроорга-нiзмiв, iдентифiкацiя i кшьмсна оцiнка яких представ-ляють досить складну задачу [1]. Ротова порожнина розглядаеться як комплексна еколопчна система, в якш зовшшш фактори взаемодшть з внутрiшнiми, перебуваючи в динамiчнiй рiвновазi.
Проте вiдзначаеться мiнливiсть мiкрофлори з вiком, оскiльки ротова порожнина вiдрiзняеться сприятливими умовами для ТТ розмноження [2,3]. Оптимальна температура i вологiсть, наявнiсть сла-болужною середовища, рiзних за структурою тканин i харчових залишкiв сприяють колошзацп бактерiй.
Яшсш та кiлькiснi змiни мтрофлори можуть вщ-буватися пiд впливом рiзних ендогенних i екзоген-них факторiв, якi сприяють формуванню дисбюзу. Дисбiотичний стан порожнини рота, в свою чергу, призводить до загострення або хрошчного переби гу стоматиту, виразкового пнпвггу, пародонтиту та шших стоматологiчних захворювань [4].
Знiмнi пластмасовi протези провокують порушен-ня мтроекологп порожнини рота [5]. Встановлений також факт прямоТ залежностi швидкостi утворення мтробного нальоту вiд матерiалу протеза [6,7]. Особливо зростае колошзащя бютотв при користуванн1 акриловими матерiалами, що володiють певним сту-пенем пористост [8].
Аналiзуючи результати дослщження, встановле-но високий рiвень колошзацп мiкробiв як на слизовiй оболонц протезного ложа, так i на поверхш протеза. Доведена необхiднiсть пщвищення якостi протезу-вання шляхом застосування бшьш iнертних базисних
матерiалiв [9]. РГзномаштшсть спектра мГкроорга-шзмГв i агресившсть провокованих ними запальних змж мicцевoro i загального характеру пщтверджують особливу вaжливicть дocлiджень мiкpoбнoro «пейзажу» рота [10,11,12].
У сучасних умовах розробка i впровадження ефективних метoдiв профтактики i лiкувaння по-рушень мтроекологи рота, особливо при зубному протезуванш, е вкрай важливими i неoбхiдними для практично'!' охорони здоров'я [13,14]. Отже, питан-ня, що стосуються poлi бioценoзу рота в формуванш пaтoлoriчних пpoцеciв при ортопедичному лтуванш пaцiентiв з вщсутшстю зубiв, вимaraють свого по-дальшого вивчення i можуть бути використаш як до-дaткoвi критери ефективност коригуючо'' терапи.
Використання рГзних прокладок мГж базисом протезу та слизовою оболонкою слщ вiднеcти до найбтьш перспективних. Оcтaннi покращують фГкса-цш, усувають побГчш ефекти - роздратування, шд-вищену чутливГсть. При цьому значно скорочуються теpмiни адаптацп до пластинкових пpoтезiв.
Мета дослiдження - вивчення в динамщ особли-востей представнишв мтробюти слизово''' оболонки ротово' порожнини при пpoведеннi ортопедично' реабЫтацп пaцiентiв зшмними конструкцГями з об-туруючою частиною з двошаровими базисами.
Об'ект i методи дослiдження. Дослщження проведено на бaзi кафедри ортопедично' стоматологи Унiвеpcитетcькoro cтoмaтoлoriчнoro центру Хармв-ського нaцioнaльнoro медичнoro ушверситету.
Деонтолопчш аспекти виpiшенi в рамках дГючо-ro в Укpa'íнi законодавства, закону Укра'ни «Про ли карськ засоби», 1996, ст. 7, 8, 12, принцишв ICH GCP (2008 р.), наказу МОЗ Укра'ни № 690 вщ 23.09.2009 «Про затвердження Правил проведення клшГчних випробувань та експертизи матерГалГв клЫчних ви-пробувань i Типового положення про комГаю з пи-тань етики» зГ змшами i доповненнями; Гельсшсько' декларацп ВсесвГтньо' Медично' асоцГацГ''. ДослГ-дження виконано з мЫмальними психолопчними втратами з боку пащенлв. ПацГенти були повшстю
шформоваш про мету та методи досли дження, про потенцiйнi користь i ризик, а також можливий дискомфорт при проведены дiагностики i лшування. Виконанi Bci етичш вимоги у вiдповiдностi тдтрим-ки конфЫенцшносп отриманоТ шформа-Uiï в процес дослiдження. Робота роз-глянута та ухвалена комiсieю з бюетики ХНМУ МОЗ УкраТни.
Для досягнення поставлено'! мети об-стежено та проведено бактерюлопчне дослiдження слизовоТ оболонки ротовоТ порожнини 25 пацieнтам. Формування кл^чних груп пацieнтiв вiдбувалося за наступними критерiями: основну групу склали 13 паи^ен^в iз частковою аденти ею верхньоТ щелепи та дефектом твердого тднебшня i альвеолярного выростка (групи 1А i 1Б за В.Ю. Курляндським), яким виготовили двошаровi знiмнi плас-тинковi протези з обтуруючою частиною iз використанням «ПМ-СН» АТ «Стома». Контроль-ну групу склали 12 па^ен^в iз частковою адентiею верхньоТ щелепи та дефектом твердого тднебшня i альвеолярного выростка (групи 1А i 1Б за В.Ю. Курляндським), яким виготовили обтуруючi зшмш плас-тинковi протези за звичайною методикою.
Забiр матерiалу, транспортування та бактерюлопчне досл^ження, проводили згiдно з дючими нор-мативними документами за загальноприйнятими методиками [14]. Перед забором матерiалу зшмний протез i ротову порожнину ретельно прополккували фiзiологiчним розчином з метою видалення залиш-шв ТжК Забiр матерiалу здiйснювали через 20 хвилин тсля полоскання рота фiзiологiчним розчином: до постановки протезу, тсля тижневого та пiсля мкяч-ного перебування протезу в ротовш порожнинi.
З слизовоТ оболонки рота матерiал забирали ват-ним тампоном, який знаходиться в пробiрцi з тран-спортним середовищем Стюарта (рис. 1 а).
Для вилучення аеробноТ та факультативно-ана-еробноТ мiкрофлори здшснювали посiви на 5% кров'яний агар, середовище Ендо, ентерококагар, жовтково-сольовий агар для вилучення аеробних та факультативно-анаеробних бактерш, середовище Сабуро - для дрiжджеподiбних та плiснявих грибiв. Поави iнкубували при 37 0С вЫ 24 до 120 годин у ае-робних умовах у залежност вiд групи м^рооргашз-мiв, як дослiджувались (рис. 2).
Iдентифiкаuiю вилучених культур бактерiй здш-снювали за морфолопчними, культуральними, бю-хiмiчними ознаками зпдно з „Визначником бактерiй БерджГ, 1997; iдентифiкаuiю штамiв гри-бiв - за „Визначником патогенних i умов-но патогенних грибiв", 2001 за стандарт-ними методиками.
Ктьшсть мiкроорганiзмiв визначали шляхом пiдрахунку колошеутворюючих одиниць у 1 г матерiалу та виражали у де-сяткових логарифмах (lg КУО/г).
Формування бази даних за результатами досл^жень здшснювалось у програмi Microsoft Excel, 2007. Статистичну оброб-ку результат дослiджень проводили за допомогою пакету програм «^а^ка v.
Рис. 1. а) Транспорты середовища пiсля забору матерiалу з вивчаемих бiотопiв; б) шкубащя дослiджуваного матерiалу в умовах мiкроанаеростату «АЕ-01».
8.0». Розраховували середньоарифметичне значен-ня кiлькiсних показнишв, представлених у текст у виглядi (М±т), де М - вибiркове середне, т - похиб-ка середнього. Результати опису яшсних показникiв (частота вилучення) виражали у процентному ств-в^ношенш. У всiх процедурах статистичного аналiзу розраховувався досягнутий рiвень значимост (р), при цьому критичний рiвень значимостi у даному дослiдженнi приймався рiвним 0,05. Перевiрку ппо-тези про рiвнiсть генеральних середнiх у двох трупах, що порiвнювались, проводили за допомогою непа-раметричного критерю Вiлкоксона-Манна-Уiтнi для незалежних вибiрок, проценты ствв^ношення - за допомогою критерю х-квадрат [15,16].
Результати дослщження та Тх обговорення. Ми кробiологiчнi досл^ження включали в себе визна-чення яшсного та кiлькiсного складу бюценозу. Вста-новлено, що мiкрофлора альвеолярного гребню у пащен^в з частковою аден^ею верхньо!' щелепи та дефектом твердого тднебшня i альвеолярного выростка складалась з асоцiацiй дрiжжеподiбних гри-бiв з 2-5 представниками мтробного свiту (табл. 1).
В ходi дослiдження не встановлено доо^рних вiдмiнностей мiж персистенцiею мiкробних асоща-цiй слизово!' оболонки ротовоТ порожнини дослано! та контрольно! групи оаб до користування знiмним протезом.
Встановлено, що вилучення 3-х компонентних ми кробних асощацш у пацiентiв дослано!' групи змен-шилося в 1,3 рази 7-му добу досл^ження, вилучення 4-х компонентних асощацш серед дослано!' групи на 7-му добу було в 1,4 рази часпше. Для пашен^в
Рис. 2. Iдентифiкацiя вилучених мшробних культур.
Таблиця 1.
Кмьккна характеристика мшробних асоцiацiй, iзольованих з альвеолярного гребню в обстежених пацieнтiв досшдно! та контрольно! групи у залежностi вщ часу адаптацм до знiмного протезу
Групи обстежених пац1ент1в П1дгрупи обстежених пац1ент1в Частота вилучення мтробних асощацш, %
2-х компонент-них 3-х компонент-них 4-х компонент-них 5-ти компонентних
Пац1енти 1з двошаровим базисом n=13 до постановки протезу 26,1 34,8 21,7 17,4
7 дшв 30,4 26,1 30,4 13,1
30 дшв 34,8 30,4 26,1 8,7
Контрольна група, n=12 до постановки протезу 25,0 33,3 25,0 16,7
7 дшв 16,7 25,0 41,6 16,7
30 дшв 8,3 16,7 50,0 25,0
i3 двошаровим базисом частота виявлення 2-х ком-понентних мiкробних асощацшна на 30-ту добу до-слщження була частiше в 1,3 рази. Виявлення 5-ти компонентних асощацш на 30-ту добу, зменшилося в 2 рази (х2= 5,991; v= 2; р<0,05). Натомiсть, динамiка розподiлу 4-х компонентних мтробних асоцiацiй в порожниш рота через тиждень адаптацм до протезу в 1,6 рази часлше виявлявся у пащенлв контрольно! групи, 5-ти компоненты асощацп залишалися на по-чатковому рiвнi. Та вже через 30 дшв розподiл 4-х компонентних мтробних асоцiацiй серед пащенлв контрольно! групи зустрiчався в 2 рази часлше, вiд початкових показнимв, вiдсоток 5-ти компонентних асощацш був в 1,5 рази часлше (х2= 5,991; v= 2; р<0,05).
Структура мiкробiоценозiв слизово! ротово! по-рожнини обстежених пацieнтiв представлена 13 родами бактерш та дрiжжеподiбними грибами роду Candida в середшх кiлькостях вiд lg (2,5±0,19) до lg (5,4±0,17) КУО/г (табл. 2, 3).
KpiM того, встановлено розширення видового складу мiкробiоценозу слизово! оболонки ротово! порожнини, за ра-хунок представнимв моракселл, ентеро-бактерш (представники видiв Klebsiella, та E. coli), а також грибiв Candida spp. На цьому фонi вiдмiчено зниження частоти вилучення представникiв резидентно! мтрофлори (нейсерп, коринебактерп, лактобактери), присущому даному бюто-пу в нормi (рис. 3, 4).
Первинне обстеження мiкрофлори альвеолярного гребню у пащенлв обох груп показало високий рiвень мтробно! контамшацп.
При використаннi двошарового базису частота вилучення та щшьшсть мтро-бно! колошзаци статистично не вiдрiзня-лась.
Натомiсть, щтьшсть мтробно! попу-ляцп серед пащенлв контрольно! групи збiльшилася в 1,5 рази для Enterococcus spp, в 1,4 для Klebsiella spp та в 1,6 рази для дрiжджеподiбних грибiв Candida spp. Встановлено доа^рне зниження мтробно! щтьносл представнишв резидентно! мiкрофлори в 1,4 рази для Neisseria spp, в 1,6 рази для Lactobacillus spp (р<0,05).
Висновки. Результати проведених дослщжень свщчать про значш зсуви якiсного та ктьмсного складу мiкробiоценозу ротово! порожнини у пащен-тiв iз частковою адентiею верхньо! щелепи та дефектом твердого пщнебшня i альвеолярного вщростка за рахунок представникiв мораксел, ентеробактерш (представники родiв Klebsiella та E. coli). Сшвставлен-ня частоти вилучення та щтьносл мтробно! коло-нiзацi! показало персистенцiю у вказаному бютот представникiв 13 родiв бактерш та дрiжджеподiбни-ми грибами роду Candida в середшх ктькостях вщ lg (2,5±0,19) до lg (5,4±0,17) КУО/г.
Для пацiентiв, яким виготовляли двошаровий базис на основi карбокаметиллцелюлози та полiвi-
Таблиця 2.
Характеристика мшробюценозу ротово! порожнини в адаптацшному перiодi до знiмного протезу
Частота вилучення (%) npeflCTaBHHKH aepoÖHoi Ta ^aKy^bTaTMBHO-aHaepoÖHoi MiKpo^^opM Дослщна група, n=13 Контрольна група, n=12
до постановки протезу 7 дшв 30 дшв до постановки протезу 7 дшв 30 дшв
Кшьккть вилучених штам1в (%)
>50,0% Streptococcus spp 3 d-reMO^iTMHHMMM B.naCTMBOCTflMM 73,9 69,6 69,6 66,7 58,3 66,7
30,150,0% Corynebacterium spp 39,1 39,1 39,1 50,0 41,6 50,0
Neisseria spp 43,5 7,8 43,5 41,6 33,3 41,6
20,130,0% Lactobacillus spp 26,1 26,1 26,1 33,3 33,3 25,0
S. pyogenes 21,7 21,7 21,7 25,0 33,3 33,3
Micrococcus sp 21,7 26,1 21,7 25,0 25,0 25,0
Moraxella spp 21,7 21,7 21,7 33,3 33,3 33,3
E. coli 21,7 21,7 21,7 25,0 25,0 25,0
M. morganii 21,7 26,1 26,1 33,3 33,3 33,3
10,020,0% Haemophilus spp 17,4 17,4 13,1 16,7 16,7 16,7
Enterococcus spp 13,1 17,4 13,1 8,3 8,3 16,7
Klebsiella spp 13,1 13,1 13,1 8,3 8,3 8,3
Candida spp 17,4 17,4 13,1 16,7 16,7 16,7
Staphylococcus spp 13,1 13,1 13,1 8,3 8,3 8,3
Примггка: * рiзниця достовiрна мiж показниками (р<0,05).
Таблиця 3.
Щшьшсть мшробно! колошзацп ротово'| порожнини в адаптацiйному перiодi до 3HÏMHoro протезу
п/п npegcTaBHUKU aepoÖHoi Ta ^aKynbTaTHBHO-aHaepoÖHoi MiKpo-$.nopn Дослщна група, n=13 (lg КУО/г) Контрольна група, n=12 (lg КУО/г)
до постановки протезу 7 дн1в 30 дн1в до постановки протезу 7 дшв 30 дн1в
1 Streptococcus spp 3 d-reMO^iTMHHMMM B.naCTMBOCTflMM 4,6±0,15 4,5±0,19 4,8±0,21 4,3±0,18 3,8±0,15 4,2±0,2
2 Corynebacterium spp 4,2±0,26 4,1±0,2 3,9±0,18 4,3±0,1 3,8±0,16 3,6±0,11
3 Neisseria spp 5,2±0,22 5,0±0,12 4,9±0,1 5,1±0,14 4,6±0,1 3,6±0,18*
4 Lactobacillus spp 3,4±0,17 3,2±0,1 3,2±0,25 3,6±0,11 2,7±0,12 2,3±0,18*
5 S. pyogenes 3,2±0,29 3,6±0,2 3,4±0,18 3,3±0,2 3,8±0,12 4,0±0,18
6 Micrococcus sp 3,2±0,2 3,5±0,1 3,8±0,09 3,3±0,24 3,8±0,19 4,1±0,23
7 Moraxella spp 4,2±0,21 4,6±0,25 4,8±0,11 4,3±0,2 4,8±0,27 5,4±0,17
8 E. coli 3,4±0,1 3,2±0,2 3,4±0,09 3,3±0,22 3,9±0,1 4,1±0,09
9 M. morganii 3,0±0,13 3,0±0,1 2,7±0,2 3,1±0,17 3,2±0,1 3,7±0,14
10 Haemophilus spp 3,6±0,19 3,8±0,1 3,8±0,22 3,3±0,1 3,8±0,14 3,7±0,1
11 Enterococcus spp 2,5±0,19 2,7±0,1 3,0±0,21 2,6±0,1 3,1±0,12 4,0±0,1*
12 Klebsiella spp 2,8±0,15 3,0±0,11 3,2±0,13 2,5±0,1 3,0±0,13 3,6±0,18*
13 Staphylococcus spp 4,1±0,23 4,0±0,2 3,8±0,11 4,2±0,09 3,7±0,09 3,5±0,16
14 Candida spp 3,1±0,09 3,3±0,1 3,6±0,2 3,0±0,1 3,7±0,19 4,7±0,1*
Примгтка: * рiзниu,я достовiрна мнж показниками (р<0,05).
Рис. 3. Характеристика мшробюценозу ротовоГ порожнини в адаптацшному перюд| до зшмного протезу.
Рис. 4. Щшьшсть м1кробно'Г колошзацп ротово'Г порожнини в адаптацшному перюд| до зшмного протезу.
н1алацетату в перюд адаптаци до зшмного протезу характерним було зниження в 2 рази виявлення 5-ти компонентних асощацм на 30-ту добу (х2= 5,991; v= 2; р<0,05). Частота вилучення та щ1льн1сть мтробно! колошзацп дослщноТ групи статистично не в1др1зня-лась.
Серед пац1ент1в контрольно! групи збтьшила-ся щ1льн1сть м1кробно'| колошзацп для Enterococcus spp, для Klebsiella spp та для др1жжепод1бних гри-б1в Candida spp. Встановлено достов1рне зниження м1кробно'| щ1льност1 представник1в резидентно! Mi-крофлори в 1,4 рази для Neisseria spp, в 1,6 рази для Lactobacillus spp (р<0,05).
Виявлеш мшробюлопчш особливостi у пащетчв з адентieю диктують необхiднiсть включення схеми ко-
пац1ент1в 1з частковою аденпею верхньо! щелепи та дефектом твердого пщнебшня i альвеолярного вщ-ростка засобiв, що мають направлену протизапальну дш та забезпечуючи вщновлення та зберiгання нормального бюценозу вказаного бiотопу.
Перспективи подальших дослщжень. Вивчення в динамiцi особливостей представникiв мiкробiоти слизовоУ оболонки ротовоУ порожнини дае змогу оцшити рiвень впливу змш мтроекологп на ткани-ни протезного ложа, а отже подальшi дослщження будуть направленi на пошуки пiдвищення жувально'|' ефективностi пацiентiв iз частковою адентiею верх-ньоУ щелепи та дефектом твердого пщнебшня i альвеолярного вщростка за для покращення якост ïx життя.
peK^Ï Miкр06i0ЦеH03у pOTOBOÏ n0p0WHMHM ^ÎKyBaHHfl
flrrepaTypa
1. Zorina OA, Kulakov AA, Grudianov AI. Mikrobiotsenoz polosti rta v norme i pri vospalitel'nyh zabolevaniiah parodonta. Stomatologiia. 2016;1:73-4. [in Russian].
2. Zaichenko OV. Vliianie biodestruktsii siemnyh plastinochnyh protezov iz razlichnyh akrilovyh plastmass na tkani rotovoi polosti [dissertatsia]. Moskva; 2011. 122 s. [in Russian].
3. Gavrilova OA, Chervinec JuV. Vozrastnye izmeneniia mikrobiotsenoza smeshannoj sliuny i naleta s poverhnosti zubov pri dekompensirovan-nom techenii karioznogo. Institut stomatologii. 2009;1:80-1. [in Russian].
4. Ivanova LA. Korrekciia mikrobnogo sostava polosti rta pri disbioze. Institut stomatologii. 2011;1:100-1. [in Russian].
5. Zaichenko OV. Ocenka kolonizacii akrilovyh plastmass, ispol'zuemyh pri zubnom protezirovanii uslovno-patogennymi mikroorganizmami v eksperimente in vitro. Rossiiskii stomatologicheskii zhurnal. 2011;3:19-21. [in Russian].
6. Vallittu PK. Interpenetrating polymer networks (IPNS) in dental polymers and composites. J Adhes Sci Technol. 2014;23:961-72.
7. Yoshii E. Cytoxic effects of acrylates and methacrylates: relationship of monomer structure and cytotoxicity. J Biomed Mater Res. 2016;37: 517-24.
8. Kanivell M, Lopec ZhL, Tereza V, Salash JeZh, Siordija MV. Analiz bakteriostaticheskih svoistv razlichnyh materialov, ispol'zuemyh v stomatologii. Predvaritel'noe soobshhenie. Stomatologiia. 2017;3:26-30. [in Russiаn].
9. Safarov AM. Sostoianie slizistoi obolochki proteznogo lozha pri siemnom protezirovanii. Vestnik stomatologii. 2017;2:121-3. [in Russiаn].
10. Bondarenko VM, Agapova OV, Vinogradov NA. Rol' bakterial'noi proteazy, degradiruiushhii sekretornyi immunoglobulin A, v persistencii kleb-siell. Mikrobiologiia. 2000;4:12-6. [in Russian].
11. Sysoev NP, Polishhuk LF. Mikroflora polosti rta pri pol'zovanii siemnymi plastinochnymi protezami. Stomatologiia. 2010;5:78-80. [in Russiаn].
12. Kraft J, Hanck H, Neidermeir W. Effect of denture adhesives on growth of Candida species. Dtsch. Zahnaztl. Z. 2014;11:885-7.
13. Labunets VA, Morozov IE, Novickii VB, Dieva TV, Litvin VV. Metody podgotovki tkanei proteznogo lozha k protezirovaniiu siemnymi plastinochnymi protezami. Vestnik stomatologii. 2016;1:62-4. [in Russiаn].
14. Guidelines for the use of standardized microbiological (bacteriological) methods in clinical diagnostic laboratories. Application number 1 to the order of the USSR Ministry of Health number 535 of 22 April 2005. 45 p.
15. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statistical methods in biomedical research using Excel. K.: «MORION»; 2001. 408 p.
16. Glantz S. Biomedical Statistics. M.: Practice; 2008. 459 p.
ОЦ1НКА М1КРОЕКОЛОГ1Т РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ в ПЕР1ОД АДАПТАЦ1Т ДО ДВОШАРОВИХ КОНСТРУКЦ1Й ЗУБНИХ ПРОТЕ31В 13 ОБТУРУЮЧОЮ ЧАСТИНОЮ Федотова О. Л.
Резюме. Метою дослщження було вивчення в динамiцi особливостей представнишв мтробюти слизово! оболонки ротово! порожнини при проведены ортопедично! реаб^таци пащетчв зшмними конструкщями з обтуруючою частиною з двошаровими базисами. Для досягнення поставлено! мети обстежено та проведено бактерюлопчне дослщження слизово! оболонки ротово! порожнини 25 патентам iз частковою аденлею верхньо! щелепи та дефектом твердого пщнебшня i альвеолярного вщростка. Результати проведених дослщжень свщчать про значш зсуви ямсного та ктьмсного складу мтробюценозу ротово! порожнини у пащенлв iз частковою аденлею верхньо! щелепи та дефектом твердого пщнебшня i альвеолярного вщростка за рахунок представнимв мораксел, ентеробактерiй (представники родiв Klebsiella та E. coli). Спiвставлення ча-стоти вилучення та щiльностi мтробно! колошзацп показало персистенцiю у вказаному бютош представникiв 13 родiв бактерш та дрiжжеподiбними грибами роду Candida в середшх кiлькостях вiд lg (2,5±0,19) до lg (5,4±0,17) КУО/г.
Ключов1 слова: мтроеколопя, двошаровий базис, знiмний протез, обтуруюча частина, слизова оболонка порожнини рота.
ОЦЕНКА МИКРОЭКОЛОГИИ ПОЛОСТИ РТА В ПЕРИОД АДАПТАЦИИ К ДВУХСЛОЙНЫМ КОНСТРУКЦИЯМ ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ С ОБТУРИРУЮЩЕЙ ЧАСТЬЮ Федотова Е. Л.
Резюме. Целью исследования было изучение в динамике особенностей представителей микробиоты слизистой оболочки ротовой полости при проведении ортопедической реабилитации пациентов съемными конструкциями с обтурирующей частью с двухслойными базисами. Для достижения поставленной цели обследовано и проведено бактериологическое исследование слизистой оболочки ротовой полости 25 пациентам с частичной адентией верхней челюсти и дефектом твердого неба и альвеолярного отростка. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о значительных сдвигах качественного и количественного состава микробиоценоза ротовой полости у пациентов с частичной адентией верхней челюсти и дефектом твердого неба и альвеолярного отростка за счет представителей мораксел, энтеробактерий (представители родов Klebsiella и E. coli). Сопоставление частоты изъятия и плотности микробной колонизации показало пер-систенцию в указанном биотопе представителей 13 родов бактерий и дрожжеподобных грибов рода Candida в средних количествах от lg (2,5 ± 0,19) до lg (5,4 ± 0,17) КУЕ/г.
Ключевые слова: микроэкология, двухслойный базис, съемный протез, обтурирующая часть, слизистая оболочка полости рта.
ASSESSMENT OF MICROECOLOGY OF THE ORAL CAVITY DURING THE PERIOD OF ADAPTATION TO DUAL-LAYER STRUCTURES OF DENTURES WITH A OBTURATING PART Fedotova O. L.
Abstract. The purpose of the study was to study the dynamics of the peculiarities of the representatives of the microbiota of the oral mucosal membrane during orthopedic rehabilitation of patients with removable structures with a obturating part with two-layer bases. To achieve this goal, bacteriological examination of oral cavity mucosa was performed for 25 patients with partial adenia of the upper jaw and defect of hard palate and alveolar process. The results of the conducted studies indicate significant shifts in the qualitative and quantitative composition of microbiocenosis in the oral cavity in patients with partial adenia of the upper jaw and a defect of hard palate and alveolar process due to representatives of moraksel, enterobacteria (representatives of the genera Klebsiella and E. coli). Comparison of the frequency of extraction and the density of microbial colonization showed the persistence in the given biotope of representatives of 13 genera of bacteria and yeast-like fungi of the genus Candida in averages from lg (2,5 ± 0,19) to lg (5,4 ± 0,17) NCU/g.
For patients who have been made a two-layered basis based on carboxymethylcellulose and polyvinialacetate in the period of adaptation to a removable prosthesis, it was characteristic that the detection of 5 component associations at 30 days was reduced by 2 times (х2 = 5,991; v = 2; p <0,05). The frequency of removal and density of microbial colonization of the experimental group did not differ statistically.
Among patients in the control group, the microbial colonization density increased for Enterococcus spp, for Klebsiella spp and for Candida spp. Yeast-like fungi. A significant decrease in the microbial density of the resident microflora was 1.4 times for Neisseria spp, 1.6 times for Lactobacillus spp (p <0,05).
The revealed microbiological features in adentiy patients dictate the need to include a scheme for correction of microbiocenosis in the oral cavity of patients with partial adenia of the upper jaw and defect of hard palate and alveolar process of the agents having a directed anti-inflammatory action and providing recovery and storage of the normal biocenosis of said biotope.
Key words: microecology, two-layer basis, removable prosthesis, obturating part, mucous membrane of oral cavity.
Рецензент - проф. НовЫов В. М.
Стаття наджшла 21.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-361-365 УДК 577.112+616.15+616.314.17-008.1 Чубй I. З., Рожко М. М.
ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО Б1ЛКА СИРОВАТКИ КРОВ1 У ПАЦ16НТ1В ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1ЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ 1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет (м. 1вано-Франк1вськ)
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Наукова праця е фрагментом нау-ково-дослщницькоТ роботи кафедри шслядипломноТ освп"и ДВНЗ «1вано-Франшвський нацюнальний медичний ушверситет» «Комплексна оцшка та оптими защя методiв прогнозування, дiагностики та лтуван-ня стоматологiчних захворювань у населення рiзних вiкових груп».
Вступ. З кожним роком екoлoгiчна ситуацiя попршуеться не тiльки в УкраТш, але i в свiтi. Така ситуа^я обумовлена рiзким зростанням науково техшчного прогресу iз пoстiйнo наростаючою потужшстю промислових пiдприемств, збтьшенням кiлькoстi транспортних засoбiв. З появою нових технологш, кiлькiсть хiмiчних речовин, як1 використовуються у побул, фармацп, косметологи, сшьському гoспoдарствi та в харчoвiй промисловост! рiзкo зростае. Лише у свпювому сiльськoму гoспoдарствi щoрiчнo використовуеться бтя 500 млн тон мiнеральних добрив та 3 млн тон oтрутoхiмiкатiв. Вс цi чинники призводять до значного забруднення дoвкiлля. Якщо людина проживае на еколопчно-забруднених теритoрiях, вона пoстiйнo зазнае негативного впливу навколишнього середовища, що супроводжуеться гострими та хрoнiчними отруеннями [1]. Ряд науков^в вiдмiчають пoмiтнo вищу частоту захворювань пародонта у оаб, нав^ь i у дiтей, якi проживають на еколопчно-забруднених теритoрiях або працюють з рiзними прoфесiйними шкiдливими чинниками [2,3,4,5,6]. Першi ознаки захворювання проявляються у оаб вщ 10 до 20 рошв, поширена деструкцiя спостеркаеться у понад 75% oсiб у вщ 35-44 рoкiв за даними ВООЗ зiбраними у 35 краТнах свiту [1]. Вiдсутнiсть лтувально-профшактичних захoдiв, несвоечасне звернення до спецiалiста та складнiсть медикаментозного лiкування генералiзoванoгo пародонтиту е причиною труднoщiв i тривалoстi лiкування, тенденци зростання ускладнень при лтуванш [79]. Вщповщно, неoбхiднiсть подальшого вивчен-ня основних патогенетичних механiзмiв розвитку генералiзoванoгo пародонтиту i пошук рацioнальних метoдiв лтування залишаеться актуальною проблемою терапевтичноТ стоматологи сьогодення.
В патoгенезi багатьох штоксикацш лежить активацiя прoцесiв вiльнoрадикальнoгo окиснення. Активш форми кисню вoлoдiють високою реакцшною здатнiстю в хiмiчних перетвореннях i у зв'язку з цим ушкоджують бioлoгiчнo важлив1 молекули оргашзму. Oкрiм перекисного окислення лiпiдiв у розвитку оксидативного стресу важливу роль в^грае окисна мoдифiкацiя бiлкiв (ОМБ) або перекисне окислення бшшв. Ряд науковщв вказу-ють на шдвищення прoдуктiв ОМБ на тлi зниження ферменлв антиоксидантного захисту (АОЗ) не ттьки при захворюваннях пародонту, а й у патогенез! багатьох шших захворювань [10-15].
Вщомо, що вiднoвлення окиснених бшмв практично не вiдбуваеться. оск!льки продукти ОМБ стабтьшш!, пор!вняно з пероксидами лтщв, як! швидко метабoлiзуються пщ дiею пероксидаз, окислення б!лк!в е не ттьки пусковим мехашзмом патолопчних процес!в, а й найб!льш раншм маркером окислювального стресу. Окр!м того, динамта зм!н продукт!в ОМБ е вщображенням ступеня окислювального ураження кл!тин та резервно-адаптац!йних можливостей орган!зму, осктьки тяжк!сть хвороби корелюе з р!внем ОМБ. В!домо, що до продуклв окисноТ модифтаци б!лк!в п!д д!ею оксидативного стресу в!дносять пептиди, гжкопептиди, продукти деградацй' ф!бриногену, альбум!н!в, глобулЫв, тромб!ну, фрагменти колагену та багато шших бтшв нашого орган!зму. Осктьки окислення альбумш!в i глобул!н!в плаз-ми кров! призводить до зростання р!вня токсин!в у кров'яному русл! у хворих на ГП та може бути одшею !з причин накопичення в бюлопчних р!динах оргашзму значноТ к!лькост! ОМБ, ми провели визна-чення загального б!лка у сироватц! кров!. Отриман! результати представлено в таблицк
Мета дoслiдження - дослщити динам!ку зм!н показник!в загального бтка у сироватц! кров! хворих на генерал!зований пародонтит, що проживають на еколопчно-забруднених територ!ях Прикарпат-тя. А також вивчити ефектившсть комплексного використання кварцетину в поеднанн! з лазерним опром!ненням при Тх мкцевому л!куванн!.
