CC BY
100
УДК 611.316:616.314-76-77
ВПЛИВ МЕТАКРИЛАТУ НА ФУНКЦ1Ю СЛИННИХ ЗАЛОЗ
Збшьшення середньо! тривалостi життя людей, патолопя твердих тканин зубiв, i, особливо тканин пародонту, призводить до прогресуючо'! втрати зубiв, у зв'язку з чим, збшьшуеться потреба в зубних протезах. Акриловi пластмаси, яю нинi застосовуються як базисш матерiали, не можна вважати шдиферентними для тканин порожнини рота, зокрема для слизово! оболонки. Вплив метарилату на функщю слинних залоз е багатофакторним. За даними лiтератури, це приводить в першу чергу до рiзкого зниження рiвня секрецп. Наслщком чого е порушення гомеостазу ротово! порожнини, зниження захисно! функщ! слизово! оболонки порожнини рота та зниження якост жувально! функци.
Ключовi слова: метакрилат, зубш протези, слиннi залози.
Збшьшення середньо! тривалост життя людей, патолопя твердих тканин зуб1в, !, особливо тканин пародонту, призводить до прогресуючо! втрати зуб1в, у зв'язку з чим, збшьшуеться потреба в зубних протезах. Разом з тим, багато пащенпв (до 30%) з1 зшмними зубними протезами зовшм не можуть ними користуватися або застосовують !х ильки при прийом! !'ж1 та розмовь Кшьюсть таких пащенпв зростае з1 збшьшенням числа людей, що користуються зубними протезами [7]. Ц причини можна об'еднати в групи: мехашчш фактори, в тому числ1, надлишковий тиск на тканини протезного ложа та незадовшьш умови в ротовш порожниш; токсико-х!м!чш (псевдоалерпчш); алерпчш (загальш { мюцев!), вплив компоненпв пластмас; загально соматичш захворювання (обмшш, хрошчш шфекцп, псих!чш порушення та ш.); вплив продукпв життед!яльност! мшрофлори, що колошзуе базиси протез1в { може викликати явища непереносимост { тл. [8, 26].
Акрилати використовуються у виробнищта смол для апретування акрилових пол1мер1в. У форм! пол!метилметакрилату та !нших смол, вони застосовуються, головним чином, у вигляд! лисив пластику, порошюв для лиття та формування, поверхневих покритт!в, емульсшних пол!мер!в, волокон, чорнила ! пл!вок. Метилметакрилат також застосовуеться у виробнищта матер!ал!в, в!домих п!д назвою плексигласу або люцита. Вони використовуються у зубних протезах, твердих контактних лшзах, ! клеях. N-бутилметакрилат використовуеться в якост мономеру для смол, сольвентних покритпв, кле!в та присадок до мастил, а також входить до складу емульсш для апретування тканин, шюри та паперу, застосовуеться у виробництв! контактних лшз [1].
Акрилов! пластмаси, як! нин! застосовуються як базиси! матер!али, не можна вважати !ндиферентними для тканин порожнини рота, зокрема для слизово! оболонки протезного ложа [8].
В основ! акрилово! пластмаси мютиться вшьний метиловий еф!р метакрилово! кислоти, яка е протоплазматичною отрутою ! поступово, шляхом дифузп, вид!ляеться ! потрапляе в ротову порожнину [4]. Причини виникнення обумовлеш в б!льш!й частин! випадк!в мюцевими факторами, що виходять безпосередньо вщ зн!много протеза й матер!алу, з якого виготовлений базис [2].
Значна к!льк!сть пац!ент!в, як! користуються зшмними пластинковими протезами з акрилових пластмас, страждають на "протезний стоматит". Причини стоматипв р!зн! - залишковий мономер, барвники, замутнювач!, пластиф!катори [4, 21, 22].
Под!бно багатьом мономерам - тобто х!м!чним сполукам, як! пол!меризуються для отримання пластмас ! смол - реакц!йна здатн!сть акрилапв може стати джерелом профес!йних захворювань ! п!двищено! небезпеки у раз! присутносп високих концентрац!й цих речовин. Метилакрилат мае сильн! драт!влив! властивосп ! може викликати алерг!чн! реакцп. Його тривалий вплив може призводити до ураження печ!нки ! нирок [28].
Канцерогенн!сть метилакрилату не доведена. М!ж тим, етилакрилат в!дноситься до групи 2В, як можливий людський канцероген [25].
Його пари мають сильну подразнюючу д!ю на слизову оболонку носа, очей ! дихальних шлях!в. В!н здатний викликати пошкодження рог!вки, а вдихання концентрованих пар!в ц1е! речовини може призвести до набряку легешв. С в!домост! про випадки сенсибшзацп шк!ри п!сля контакту з рщким етилакрилатом [6].
Метакрилати близью акрилатам, але бюлопчна активн!сть !х нижче. С докази, що щ сполуки не викликають рак у тварин. Метилметакрилат може пригшчувати центральну нервову систему, викликати алерпчш реакц!! у роб!тник!в, як! контактували з даними мономером.
Етилметакрилат за сво!ми властивостями нагадуе метилметакрилат, але його подразнююч!
властивост! менш виражеш. Як ! у акрилапв, !з зростанням молекулярно! маси, бюлопчна активнють
© Сенчакович Ю.В., Срошенко Г.А., Казакова К.С., 181
БШш С.М., 2014
метакрилапв зменшусться, i тому подразнююча дiя бутшметакршата слабкiше, нiж етилметакрилата [27].
Метакрилати - складш ефiри метакрилово1 кислоти або И солц ефiри - безбарвш рiдини, солi - кристашчш речовини. Промислове значення мають, головним чином, ефiри (метил-, етил - i бутiлметакрилати), з яких синтезують полiмери, що застосовуються у виробнищга безосколкового скла, кле!в, лакiв, шаруватих пластикiв, а також в хiрурril i стоматологи для виготовлення протезiв.
Пластмаси об'еднують велику групу матерiалiв, основу яких складають природнi або штучш високомолекулярнi сполуки, здатнi шд впливом нагрiвання i тиску формуватися i стiйко зберiгати надану !м форму. До !х головних компонент вiдносяться: мономер (полiметилметакрилат, полiвiнiлхлорид, полютирол та iн); розчинник (фенолформальдегiди та ш. смоли); наповнювачi (азбест, скловолокно, деревне борошно); пластифiкатори (дибутiлфталат, трикрезолфосфат); замутнювачi (оксид цинку, оксид титану); барвники (для базишв протезiв - судан III, судан IV; для забезпечення рiзних вiдтiнкiв зубiв: жовтого - сульфохромат свинцю, коричневого - залiзний марс, зеленого - зелень гинье; для iмiтацil кровоносних судин - шдфарбоваш в червоний колiр волокна вiскози або нейлону); прискорювачi полiмеризацil (каталiзатори, iнiцiатори - третинш ароматичнi амiни); iнгiбiтори - (хшони, гiдрохiнони) [28].
З'еднання наповнювача i мономера запускае хiмiчну реакцiю полiмеризацil з утворенням вiльних радикалiв, що шщюють процес затвердiння. Зi збшьшенням ефективностi iнiцiювання за рахунок введених iнгiбiторiв зменшуеться число мономерiв, яю не проявили реакцiю в готових виробах. Проте, в процесi виготовлення пластмасових протезiв можуть порушуватися технолопчш етапи, результати яких надають несприятливий вплив на слизову оболонку порожнини рота [4, 28].
Порушення температурного режиму полiмеризацil тягне за собою розрив зв'язюв у полiмерi з утворенням вихщних мономерiв i деструкцн самого полiмеру. З пiдвищенням температури зростае повзучiсть матерiалу, що веде до пластично1 та еластично1 деформацп протезу.
Зовнiшнi впливи при формуванш полiмерiв впливають на послаблення напруги i тягнуть за собою релаксащю полiмерiв. Для кожного полiмеру специфiчна здатнiсть до набухання у рiзних рiдинах. Набухання полiмеру супроводжуеться видшенням тепла, проникнення молекул рiдини в полiмер i збiльшенням його обсягу [4, 11].
Порушення режимiв полiмеризацil призводять до дефектiв у виробах (виникнення пористостi, пiдвищене внутрiшне напруження та iн), що призводить до розтрюкування i поломки протезiв. Крiм того, мономер, який не прореагував, залишаеться у вiльному (залишковому) сташ, перемiщуючись до поверхнi протеза, виходить в ротову рiдину i розчиняеться в нiй, викликаючи запалення СОПР i рiзнi алергiчнi реакцн оргашзму. Навiть, при правильному режимi полiмеризацil базиснi пластмаси мiстять 0,5 %, а швидкотвердiючi - до 3-5 % залишкового мономера, що вщноситься до основних недолiкiв цих матерiалiв [27].
Якщо технологiчнi похибки призводять до техшчних недолiкiв у протезах, то наявшсть залишкового мономеру або шших включених компонентiв пластмас може призводити до виникнення алерпчних i токсико - хiмiчних реакцш на слизовiй оболонцi порожнини рота.
В стоматолопчнш практицi в якосп мономера для виготовлення знiмних конструкцш зубних протезiв нерiдко використовують метиловий ефiр метакрилово1 кислоти зi зшивагентом -диметакриловим ефiром дифенiлопропана, який при сополiмеризацil з порошковою масою повшстю не полiмеризуеться. Непереносимiсть пластмасових зубних протезiв з токсико-хiмiчноl (псевдоаллергично1) дн зустрiчаеться в 0,7 - 12,3% випадюв [11].
З'еднання наповнювача i мономера запускае хiмiчну реакщю полiмеризацil з утворенням вiльних радикалiв, що iнiцiюють процес затвердiння. Зi збiльшенням ефективностi iнiцiювання за рахунок введених iнгiбiторiв зменшуеться число не мономерiв, що прореагували в готових виробах. Необхщно вiдмiтити особливий вплив залишкового мономера на слизову оболонку протезного ложа та слинш залози. Встановлено, що алерпчш i токсиколопчш стоматити викликае залишковий мономер - метилметакрилат, який потрапляе в слину внаслщок вимивання або стирання пластмаси, може видшятися з протеза до п'яти роюв [1, 7].
В лiтературi [21] е данi про вившьнення залишкового мономера iз зшмних зубних протезiв та вплив його на кштинш мембрани в так званому «гемол^ичному тестi». Вiльного (залишкового) мономера в пластмаш за рiзними даними знаходиться вiд 5 % до 8 % [19]. Залишковий мономер здатний видшятися iз базишв зшмних зубних протезiв i спричиняти негативний вплив на тканини порожнини рота. Вщомо, що мономер проявляе цитолiтичну дiю, сприяючи звiльненню з кл^ин
протизапальних факторiв - пстамшу, серотоншу, простагландiнiв, цитоюшв, наслiдком чого е виникнення запальних та некротичних процесiв в порожниш рота при користуваннi протезами [4,23].
Мономер е сильним оргашчним розчинником i сприяе активацп прокоагулянтiв, яю беруть участь у початкових етапах згортання кровi. Iмовiрно, що в цьому процес важливу роль вщграе пiдвищення проникненiсть мембран формених елеменпв кровi, що сприяе звiльненню прокоагулянпв. Дослiдження, проведенi окремими авторами, дають змогу стверджувати, що пiдвищення дози мономера зменшуе гiперкоагуляцiйний ефект i сприяе прояву його токсично! дп на кров [17].
Найбiльш виражений негативний вплив знiмних пластинкових протезiв з акрилових пластмас проявляеться на слизовш оболонцi порожнини рота в мюцях найближчого контакту його з прилеглими тканинами. Акриловий знiмний пластинковий протез мае токсичний, алергiчний i травматичний вплив на тканини протезного ложа у 40% ошб, як користуються знiмними пластинковими протезами [15].
Вщомо, що частини молекул акридапв здатнi виступати в ролi гаптешв, якi представляють фрагмент молекули бiополiмеру, що специфiчно взаемодiють з гомолопчними антитiлами. Але, на вiдмiну вщ повноцiнних гаптенiв, не викликають утворення антитiл при введеннi в оргашзм. Потрапляючи в органiзм i з'еднуючись з бiлками, гаптени набувають властивост повноцiнних алергенiв. При сенсибшзацп до одше! хiмiчно! речовини можливi алерпчш реакцп на iншi, що мають аналогiчнi угруповання молекул, викликаючи при цьому перехресну сенсибшзащю [4, 10, 20].
Мехашчне подразнення слизово! оболонки виникае в результат мiкроекскурсiй базису протеза, створюючи вертикальний тиск i горизонтальне тертя при ковзаннi протеза на слизовш. Стушнь травмування слизово! залежить вщ якостi виготовлення протеза i вiд стiйкостi само! слизово! до мехашчного подразника. Крiм запального компонента реакцп слизово! оболонки порожнини рота на мехашчний подразник, у багатьох пащенпв хронiчна травма провокуе тканини, якi вiдчувають найбiльше мехашчне подразнення до розростання (гiперплазi!) [6, 7, 18].
Також, залишковий мономер спричиняе збудження рецепторiв слизово! оболонки порожнини рота, слинш залози рефлекторно на першому етапi пiдвищують свою актившсть, збiльшуючи видiлення слини. Це забезпечуе нейтралiзацiю i змивання мономера iз слизово! оболонки порожнини рота. На початку гшерфункщя великих слинних залоз призводить до компенсаторного наростання маси залоз [20]. Однак, поим настае виснаження слинних залоз i гшерфункщя змшюеться гiпофункцiею iз переважанням атрофiчних процесiв в слинних залозах.
Щд впливом протезного ложа зшмних конструкцi! досить часто виникае гiпосалiвацiя. Однак, механiзм походження зниження функцп слинних залоз зумовлений низкою чинниюв - впливом тиску базису на протезне ложе та дiею остаточного мономеру акрилового протезу [2,5,21].
Шорстюсть i пористiсть протезiв, поганий догляд за ними служать благодатним грунтом для проникнення мiкроорганiзмiв в базис протеза з подальшим формуванням нальоту, який у сукупност з харчовими залишками призводить до значно! колошзацп мiкроорганiзмiв, у тому числi i грибiв роду Candida. Продукти життедiяльностi грибiв викликають бiль, печiння в обласп протезного ложа, а антигени цих грибiв викликають алергiчнi реакцп кл^инного типу [3, 13, 27].
Кандщоз слизово! оболонки порожнини рота е частин ускладненням у пащенпв iз знiмними зубними протезами. В основi механiзму розвитку ксеростомi! при кандидозi лежить механiчна закупорка вивщних протокiв слинних залоз мiцелiями i спорами дрiжжеподiбних грибiв. Виникае ускладнення видiлення слини, вона застоюеться в протоках залози. Нерщко в'язкий секрет шфшуеться мiкрофлорою, що спричиняе запалення слинних залоз i зниження !х функцi! [3, 9, 15].
Зниження секреторно! активностi слинних залоз також виявляеться при захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба та у ошб з аденпею [17, 22, 23]. Це пов'язано з недостатньою жувальною активнiстю, а також гiпотрофiею або повною вщсутшстю малих слинних залоз. недостатня стимулящя рецепторiв слизово! порожнини рота знижуе !х стимулюючу дiю на велик слиннi залози, кiлькiсть слини зменшуеться. За даними авторiв при бшьшш вiдсутностi зубiв, слабкiше слиновидiлення [26].
Таким чином, секреторна актившсть слинних залоз мае дуже важливу роль в забезпеченш гомеостазу та мшробюцинозу порожнини рота, вщ яких залежить, як виникнення стоматолопчно! патологи, так i в цшому соматичного здоров'я людини.
За даними лтератури [5, 7, 12] шсля тривалого носiння знiмного акрилового протезу гiпосалiвация пов'язана з недостатньою функцiею малих слинних залоз. Базис протезу чинить тиск на слизову оболонку твердого шднебшня, поступово призводячи до !! стоншення i хронiчного запалення з подальшою атрофiею слинних залоз. Крiм того, слиннi залози, що збереглися, дуже часто
замщуються жировою 1 сполучною тканиною. Пюля 5-р1чного носшня протеза практично не вдаеться отримати секрет, що вид1ляеться малими слинними залозами в д1лянщ протезного ложа [16, 18, 27].
Деяю автори вщм1чають «протезш стоматити» у 25-69% обстежених хворих { вважають причиною !х виникнення наявшсть надлишку мономера в базисах протез1в [21]. На !хню думку, наявшсть залишкового мономера пов'язана з порушенням процесу пол1меризаци базисно! пластмаси.
Психолопчш фактори та псих1чш захворювання також можуть викликати або посилювати непереносимють акрилапв. Особливо схильш до цього особи з тривожно-недов1рливим характером, неврозами, шизофрешею, оргашчними захворюваннями центрально! нервово! системи.
Встановлено, що при накладенш зшмного протеза нав1ть у норм1 оргашзм вщповщае стрессреакщею (активащя перекисного окиснення лшщ1в - ПОЛ, мюцевими проявами у протезному лож { в слиш). Стад1я тривожност загального адаптацшного синдрому припадае на перш1 7 дшв користування протезом. Через 30 дшв формуеться стад1я резистентносп, а поим ставдя тривало! адаптаци протягом 1-2 роюв [16].
Незважаючи на велику кшьюсть робгт щодо мехашзм1в патолопчно! ди пластмас на оргашзм { метод1в !х усунення, одне питання залишаеться мало вивченим роль бюдеструкци акрилових пластмас у розвитку явищ !! непереносимость
Вплив метарилату на функщю слинних залоз е багатофакторним. За даними лiтератури, це приводить в першу чергу до pi3Koro зниження рiвня секреци. Наслщком чого е порушення гомеостазу ротово! порожнини, зниження захисно! функци слизово! оболонки порожнини рота та зниження якосп жувально! функци.
1. Власова И.В. Спектрофотометрическое определение метилметакрилата как способ контроля качества стоматологических изделий / И.В. Власова, Г.В.Кузьмин, А.В. Блинникова // Вестник Омского университета.- 1999. - № 1.- С.24-25.
2. Гаврилюк С. М. Дещо про адаптащю до зшмних протез1в / С. М. Гаврилюк // Матер1али I (VIII) з'!зду Асощацп стоматолопв Укра!ни. - Ки!в. - 1999. - 389 с.
3. Галлямова A.B. Частота скрытого кандндоза среди больных со стоматологической патологией / A.B. Галлямова // Современные вопросы стоматологии: Материалы региональной юбилейной научно-практической конференции стоматологов.- Ижевск, - 2007. - С. 97-98.
4. Дорошенко О.М. Цитотоксична д1я метилового еф1ру метакрилово! кислоти з1 зшивагентом / О.М.Дорошенко // Фармаколопя та лкарська токсиколопя.- 2009.- № 1(8).- С.13-14.
5. Иванов Н. С. Изменение секрета желез твердого неба у лиц, пользующихся съемными пластиночными протезами / Н. С. Иванов // Стоматология. -2003. - №5. - С. 97-98.
6. Жолудев С. Е. Клиника, диагностика, лечение н профилактика явлений непереносимости акриловых зубных протезов: Автореф. Дис. кан. мед. наук: 14.01.21 / С. Е. Жолудев // - Екатеринбург.- 1998. - 182 с.
7. Жолудев С. Е. Способы улучшения адаптации у лиц с проблемами переносимости материалов съемных зубных протезов //www.e-stomatology. ru/pressa/periodika/maestro/19/ 92
8. Зайченко О.В. Влияние биодеструкции съемных пластиночных зубных протезов из различных акриловых пластмасс на ткани ротовой полости: Автореф. Дис. кан. мед. наук: 14.01.21/ О.В. Зайченко // - М.- 2005.- 34 с.
9. Косенко К.Н. Секреторная активность слюнны желез у пациентов со съемними зубними протезами,страдающими грибковим стоматитом /К.Н. Косенко, И.А. Паненко, Т.П. Терешина // Вюник стоматологи. - 2006.- № 1. - С.51-53.
10. Кравец Т.П. Непереносимость пластмассовых зубних протезов / Т.П. Кравец, М.Ю. Кравец // Стоматолог. - 2008. - N 6. -С. 40-45.
11. Кузнецов В.В. Покращення якоси базисних матер1ал1в для зшмних протез1в/ В. В. Кузнецов // Вюник стоматологи. -2008. - № 1. - С. 91-92.
12. Лазебник А.И. Влияние съемных пластинчатих протезов на секреторную функцию слюнных желез и состав медиаторов слюны: Автореф. дис. кан. мед. наук: 14.00.21,14.00.16 - стоматология / А.И. Лазебник // - Москва, - 1987. - 16 с.
13. Марченко А.И. Кандидозы слизистой оболочки полости рта / А.И. Марченко, М.М. Руденко // - Киев: Здоров'я, - 1978.72 с.
14. Кдзельський М.Я. Мехашзми адаптацп до повних зшмних пластиночних зубних протез1в i методи !х корекцн (клшжо -експериментальне дослщження): Автореф. Дис. д-ра мед. наук: 14.01.22 / Полтава, - 1996. - 268 с.
15. Палшчук 1.В. Експрес-метод визначення мономеру в зшмних пластинчатих протезах/ 1.В. Палшчук, М.М. Рожко // Актуальш проблеми ортопедично! стоматологи: Мат. наук.-практ. конф. - 1вано-Франювськ. - 1995. - 87 с.
16. Пожарницка М.М. Возрастние изменения секреторной функции слюных желез / М.М. Пожарницка, Ю.М. Максимовский, О.В. Макарова [та ш.] // Стоматология. - 2002.- №3-6.- С.53-54.
17. Сысоев Н.П. Биологическая оценка съемных пластиночных протезов на основе компонентов системы гемостаза / Н.П. Сысоев, С.И. Жадько, В.Ф. Русяев // Тр. Крымского мед. ин-та. - Симферополь. - 1999. - 35 с.
18. Сафаров А.М. Состояние слизистой оболочки протезного ложа при съемном протезировании / А.М. Сафаров // Вюник стоматологи. - 2010.- № 2. - С.121-123.
19. Трезубов В.Н. Ортопедическая стоматология / В.Н. Трезубов, М.З. Штейнгарт, Л.М. Мишнев // - Санкт- Петербург. Спец. лит.- 2001. - С. 270-310.
20. Терешина Т.П. Влияние остаточного мономера акриловых зубных протезов на функциональную активность слюнных желез (экспериментальное исследование) / Т. П. Терешина, Р. И. Бабий // Вестник стоматологии. - 2005. - № 4. - С. 47-51.
21. Чулак Л.Д. Розробка технологи виготовлення та кл1шчне застосування бюлопчно шертних зубних протез1в: Автореф. Дис. д-ра мед. наук: 14.01.21. / Л.Д. Чулак // - К., - 1997. - 34 с.
22. Якименко Д.О. Особливост профшактики i лжування протезних стоматиив у хворих з метабол1чним синдромом : автореф. Дис. на здобуття наук. Ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «стоматолопя» / Д.О. Якименко // - Одеса, - 2012.20 с.
23. Blasiak J. Perspectives on the use of melatonin to reduce cytotoxic and genotoxic effects of methacrylate-based dental materials / J. Blasiak, J. Kasznicki, J. Drzewoski ^t al.] // Journal of Pineal Research. - 2011.- Vol. 51, №. 2. - Р. 157-162.
24. Jung Y.J. Effect of collagenase and esterase on resin-dentin interface: a comparative study between a total-etch adhesive and a self-etch adhesive / Y.J. Jung, H.K. Hyun, Y.J. Kim ^t al.] // American Journal of Dentistry - 2009. - Vol. 22, № 5. - Р. 295-298.
25. Poplawski T. Genotoxicity of urethane dimethacrylate, a tooth restoration component / T. Poplawski, K. Loba, E. Pawlowska ^t al.] // Toxicology in Vitro. - 2010. - Vol. 24, № 3. - Р. 854-862.
26. Ship J.A. Xerostomia and the geriatic patent / J.A. Ship, S.R. Pillemer, B.J. Baum // J. Am. Geriatr. Soc.-2002.- Vol.50, №3.-Р.535-543.
27. Schweikl H. Genetic and cellular toxicology of dental resin monomers / H. Schweikl, G. Spagnuolo, G. Schmalz // Journal of Dental Research. - 2006. - Vol. 85, № 10. - Р. 870-877.
28. Vasudeva А. Monomer systems for dental composites and their future: a review / А. Vasudeva // Journal of the California Dental Association. - 2009, Vol. 37, № 6. - Р. 389-398.
ВЛИЯНИЕ МЕТАКРИЛАТА НА ФУНКЦИЮ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ
Сенчакович Ю.В., Ерошенко Г.А., Казакова К. С., Билаш С.М.
Увеличение средней продолжительности жизни людей, патология твердых тканей зубов, и, особенно тканей пародонта, приводит к прогрессирующей потере зубов, в связи с чем , увеличивается потребность в зубных протезах. Акриловые пластмассы, которые сейчас применяются как базисные материалы, нельзя считать индифферентными для тканей полости рта, в том числе для слизистой оболочки. Влияние метарилата на функцию слюнных желез является многофакторным. По данным литературы, это приводит в первую очередь к резкому снижению уровня секреции. Следствием чего является нарушение гомеостаза ротовой полости, снижение защитной функции слизистой оболочки полости рта и снижение качества жевательной функции.
Ключевые слова: метакрилат, зубные протезы, слюнные железы.
Стаття надшшла 14.01.2014 р.
EFFECT OF METHACRYLATE ON SALIVARY GLAND FUNCTION Senchakovych J.V., Yeroshenko G.A., Kazakova K.S., Bilash S.M.
The increase in average life expectancy, the pathology of dental hard tissues, and especially of periodontal tissue, leading to progressive loss of teeth, and therefore increases the need for dentures. Acrylic plastic that is now used as a base material, can not be indifferent to oral tissues, in particular for the mucosa. Effect of metharylate on function of the salivary glands is multifactorial. According to the literature data, it leads first to a acute decrease of secretion. Resulting in disturbances of homeostasis of the oral cavity, reducing the protective function of the oral mucosa and lower quality of masticatory function.
Key words: methacrylate, dentures, salivary
glands.
УДК 573.311+616-021
Л1ЗОСОМН1 ХВОРОБИ
Вроджеш метаболiчнi порушення проявляються фiзiологiчними дисфункщями ^або) дефектами штелекту. Окремi спадюда порушення трапляються досить рщко, загалом вони мають значний вплив на штелектуальний i психiчний розвиток дитини. Високий рiвень ознайомленост лiкарiв з щею групою захворювань та рання дiагностика деяких спадкових хвороб обмшу речовин, може кардинально вплинути на переб^ хвороби та !х прогноз. Все це визначае науковий i кйшчний штерес до дано1 проблеми, особливо на сучасному етат розвитку науки, коли з'явилися новi технологи лжування багатьох вщомих метаболiчних захворювань.
Ключов! слова: л1зосома, пдрол1тичш фермента, метабол1чш хвороби.
До вивчення, особливу увагу привертають органели загального призначення - л1зосоми, вони вщграють важливу роль у розвитку цшого ряду кттинних патологш. Було неодноразово показано, що у багатьох випадках велика кшьюсть л1зосом призводить до пошкодження, падшня життездатност або, навпаки, може бути пов'язано з розвитком репарацшних процешв на кттинному р!вш [1, 18].
© Шепiтько В.1., Борута Н.В., Срошенко Г.А., 2014
